Робоча навчальна програма з дисципліни «Кримінальний процес» для курсантів 3-курсу факультетів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, слідчо-криміналістичного та безпеки дорожнього руху Напрям підготовки 6030401 Право

Вид материала

Документы

Содержание Тема 5. захист права власності в кримінальному процесі Практичне заняття № 1 Контрольні питання Вирішить письмово наступні задачі Кримінально-процесуальні строки Правила обчислення строків, які рахуються місяцями Тема 6. докази і доказування у кримінальному процесі Практичне заняття № 1. Контрольні питання Вирішить письмово наступні задачі Тема 6. докази і доказування у кримінальному процесі Контрольні питання Вирішить письмово наступні задачі Тема 6. докази і доказування у кримінальному процесі Контрольні питання Вирішіть письмово наступні задачі Тема 6. докази і доказування у кримінальному процесі Контрольні питання Вирішіть письмово наступні задачі

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальний, 1409.02kb.
• Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», 1375.57kb.
• Донецький юридичний інститут мвс україни, 655.44kb.
• Заслухавши та обговоривши доповідь заступника начальника Турківського рв гу мвсу, 27.23kb.
• Навчально-методичний комплекс: Програма, Робоча навчальна програма та практикум з дисципліни, 1247.82kb.
• Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців, 915.54kb.
• Робоча навчальна програма на 2011-2012 н р. Кримінальний процес, 1266.74kb.
• План Поняття та класифікація договорів зберігання. Зберігання на товарному складі, 53.32kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів 3-го курсу 5-6-й семестр, Напрям, 243.64kb.
• Заход ищодо реалізації Програми підвищення безпеки дорожнього руху на території Києво-Святошинського, 164.37kb.

ТЕМА 5. ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Методичні рекомендації:

Успішне засвоєння матеріалу теми в значній мірі залежить від знання положень цивільного та цивільно-процесуального права щодо поняття збитків, майнової шкоди, цивільного позову, відновлення порушеного матеріального стану тощо.

При вивчені питань теми слід визначити особливості пред’явлення та розгляду цивільного позову у кримінальній справі, звернути увагу на наслідки залишення позову без розгляду та залишення позову без задоволення. Крім того, слід мати на увазі, що слідчий при розслідуванні кримінальних справ зобов’язаний приймати заходи для забезпечення відшкодування матеріального збитку, завданого злочином, і виконання вироку в частині конфіскації майна.

Під час надання відповідей слід зробити посилання на норми кримінально-процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

Практичне заняття № 1

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, які отримані під час самопідготовки по вивченню форм відшкодування заподіяної внаслідок злочину шкоди, процесуальному порядку її відшкодування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягають переваги спільного розгляду кримінальної справи та цивільного позову?
   
2. Які норми кримінально-процесуального закону регулюють правовідносини, що пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої злочином?
   
3. Які підстави для заявлення цивільного позову в кримінальній справі?
   
4. Чи може бути заявлений регресний позов у кримінальній справі?
   
5. Чи допускається накладення арешту на майно, вартість якого перевищує завдані збитки?
   
6. У чому полягають особливості досудового провадження у кримінальній справі, в якій заявлено цивільний позов?
   
7. Яким чином вирішується цивільний позов у кримінальній справі?
   

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ

Задача № 1

Охарактеризуйте інститут кримінально-процесуальних строків, заповнивши таку таблицю:

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
Поняття	Правила обчислення строків, які рахуються годинами	Правила обчислення строків, які рахуються днями	Правила обчислення строків, які рахуються місяцями

Задача № 2

Горохова шляхом шахрайства заволоділа грошила Савченко в розмірі 750 грн. Після порушення кримінальної справи слідчий наклад арешт на телевізор, вартістю 560 грн., що належав Гороховій. Згодом під час допиту слідчий роз’яснив потерпілій Савченко її право пред’явити цивільний позов.

Через декілька днів до слідчого звернулася Горохова і попросила прийняти від неї 450 грн. у рахунок відшкодування завданої нею шкоди Савченко.

Оцініть дії слідчого. Яке рішення слід прийняти по клопотанню Горохової, на яке майно не може буде накладений арешт?

Задача № 3

Якимов, який є потерпілим у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст. 286 КК України), заявив цивільний позов у справі. Він просив стягнути з винного різниц в заробітній платі, що виникла внаслідок його перебування на лікарняному, вартість придбанних ліків, а також 500 грн., які він мав отримати за виконання замовлення по виготовленню ювелірної прикраси.

Чи слід задовольнити вимоги Якимова?

Задача № 4

Рогоза, Потапов і Дончук визнані судом винними у вчиненні крадіжки з магазину, Бойко – у заздалегідь необіцяному зберіганні майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а Климов – у заздалегідь необіцяному придбанні майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Гаврилов, який безпосередньо брав участь у вчиненні крадіжки, під час досудового розслідування втік і його місцезнаходження не було відомо, у зв’язку з чим матеріали відносно нього були виділені в окреме провадження.

Шкода, завдана злочином, була визначена в розмірі 5685 грн., і за позовом адміністрації магазина суд прийняв рішення про стягнення цієї суми солідарно з Рогози, Потапова, Дончука, Бойко, Климова і Гаврилова.

Оцініть рішення суду. Чи має право суд вирішувати питання про відшкодування шкоди за відсутності цивільного позову в кримінальній справі?

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров С. Д. Правовые гарантии возмещения ущерба в уголовном процессе (досудебные стадии). Учебное пособие. – Горький, 1976.
   
2. Анiкiна Н. Захист прав та законних iнтересiв цивiльного позивача в кримiнальному судочинствi (питання судової практики) // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 469.
   
3. Газетдинов Н. И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. – Казань, 1990.
   
4. Голиков О.В., Лозовицкая Г.П. Проблемы возмещения вреда потерпевшему в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 5. – С. 16-18.
   
5. Губська О. Вiдшкодування шкоди потерпiлому вiд злочину пiд час закриття кримiнальної справи за нереабiлiтуючими обставинами // Пiдприємництво,господарство i право. - 2002. - № 2. - C. 93-94.
   
6. Дубець Р.І. Цивільний позов у кримінальному процесі як спосіб утвердження і забезпечення конституційних прав людини // Держава і право. – Вип. 16. – К., 2002. – С. 336.
   
7. Клименко Я. Добровільне відшкодування шкоди особам, постраждалим від злочину // Право України. – 2002. - № 3. – С. 82.
   
8. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. (С. 159-190).
   
9. Лившиц Ю. Назначение института гражданского иска в уголовном процессе // Российская юстиция. - М., 2002. - № 6. - С. 43-45.
   
10. Малютін І. Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою // Право України. – 2002. - № 10. – С. 62.
    
11. Нескороджена Л. Дiяльнiсть органiв досудового слiдства по забезпеченню цивiльного позову // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С. 73.
    
12. Новицький І. Цивільний позов у кримінальній справі // Право України. – 2003. - № 1. – С. 127.
    
13. Hop В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К., 1989.
    
14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 3 грудня 1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1997-2002. – К., 2003. – С. 482.
    
15. Практика розгляду в кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 4. – С. 29-40.
    
16. Сліпченко О.І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 2. – С. 45-48.
    
17. Смітієнко З., Клименко Я. Обов’язок слідчого по своєчасному забезпеченню цивільного позову в кримінальному процесі // Право України. – 2002. - № 4. – С. 56.
    
18. Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Арсіс, 2001. – 320 с.
    

ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Методичні рекомендації:

До вивчення теми необхідно підходити з позиції філософської теорії пізнання. У зв’язку з цим співвіднести теорію пізнання і теорію доказів. Необхідно з’ясувати поняття і зміст істини в кримінальному процесі. Студентам слід звернути увагу на те, які суб’єкти мають право, а які зобов’язані займатися доказуванням у кримінальній справі. Особливу увагу необхідно звернути на способи збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів. Крім того, слід визначити поняття предмету та меж доказування; проаналізувати обставини, які підлягають доказуванню в кримінальних справах, а також з’ясувати, чим визначаються межі доказування. Під час визначення поняття доказу у кримінальному процесі особливу увагу звернути на обставини, які зумовлюють недопустимість доказів. Розглядаючи питання теми, необхідно з’ясувати, які особи не підлягають допиту як свідки, і які особи мають право відмовитися давати показання як свідки. Необхідно проаналізувати поняття, предмет і значення показань потерпілого та свідка, а також фактори, що впливають на формування та достовірність цих показань. Крім того треба пам’ятати, що показання потерпілого та свідка підлягають перевірці й оцінці. Слід звернути увагу на види показань підозрюваного та обвинуваченого. Крім того з’ясувати, чим зумовлені особливості перевірки та оцінки показань підозрюваного та обвинуваченого. Розглядаючи питання теми, необхідно звертати увагу на особливості перевірки й оцінки кожного з зазначених джерел доказів. Також необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта не є безумовно обов’язковим для слідчого. Цей висновок, як і інші докази у справі, підлягає перевірці та оцінці слідчим. Необхідно визначити: з якого моменту певна річ стає речовим доказом у справі. Крім того звернути увагу на правила зберігання речових доказів. Розглядаючи питання, необхідно з’ясувати поняття, процесуальну природу і значення протоколів слідчих і судових дій та інших носіїв інформації щодо цих дій. Звернути увагу на процесуальні гарантії їх повноти і достовірності. Визначитись із значенням протоколів оперативно-розшукових дій, які можуть бути визнані джерелами доказів під час доказування у кримінальних справах. Особливу увагу необхідно звернути увагу на відмінність документів від речових доказів.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінально-процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

Практичне заняття № 1.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття теорії доказів, предмету і процесу доказування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття, зміст і значення теорії доказів у кримінальному процесі.
   
2. Яке співвідношення теорії пізнання і теорії доказів.
   
3. Встановлення істини - мета доказування, поняття і зміст істини в кримінальному процесі.
   
4. Абсолютна та відносна істина.
   

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Оперуповноважений подав начальнику ОВС рапорт про те, що в дворі будинку виявлена жінка без ознак життя і зі слідами побоїв. До рапорту додавалися: довідка від бригади швидкої допомоги про констатацію смерті цієї жінки, акт дослідження трупа, в якому зазначалося, що смерть настала від внутрішнього крововиливу, протокол огляду місця події, схема розташування трупа в дворі будинку, а також палиця з плямами бурого кольору, що була знайдена біля трупа.

Чи мають доказове значення представлені матеріали?

Чи може відбуватися збирання доказів до порушення кримінальної справи?

Задача № 2

Під час допиту як свідка в кримінальній справі про хуліганство Сєрова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.

Чи має доказове значення інформація, повідомлена Сєровою?

Задача № 3

При провадженні в кримінальній справі слідчий зібрав п’ять обвинувальних непрямих доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Проте сам обвинувачений свою вину заперечував. Слідчий закінчив провадження досудового слідства, склав обвинувальний висновок і направив справу прокуророві.

Оцініть рішення слідчого. Чи правильно визначив слідчий межі доказування в цій справі?

Задача № 4

Під час спільного вживання спиртних напоїв Самолов і Грибчук посварились, внаслідок чого між ними виникла бійка. Самолов схопив кухонний ніж, який лежав на столі, й завдав Грибчуку удар у груди, в результаті чого той одразу ж помер. Із метою уникнення відповідальності та покарання за вчинене, Самолов знищив усі сліди свого перебування в квартирі Грибчука, розкидав речі, зламав замок вхідних дверей та залишив їх відчиненими, намагаючись інсценувати таким чином смерть Грибчука від рук грабіжників.

Чи є факт інсценування злочину обставиною, що підлягає доказуванню в кримінальній справі?


ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Практичне заняття № 2.

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів та їх джерел, класифікації доказів та їх джерел.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Хто є суб'єктом доказування?
   
2. Яке значення має презумпція невинуватості в доказуванні?
   
3. Поняття, елементи та зміст процесу доказування.
   
4. Способи збирання і перевірки доказів.
   
5. Поняття, правила та значення оцінки доказів.
   
6. Які обставини підлягають встановленню та доказуванню в кримінальних справах?
   

ВИРІШИТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Потерпіла у справі про зґвалтування заявила слідчому ряд клопотань. Вирішення яких з цих клопотань має доказове значення:

1. Про допит осіб, які бачили її з обвинуваченим за декілька годин до зґвалтування.
   
2. Про витребування довідки про те, що обвинувачений раніше неодноразово доставлявся у медичний витверезник.
   
3. Про допит жінки обвинуваченого з приводу їх неприязних відносин.
   
4. Про освідування обвинуваченого для виявлення подряпин, які нанесені під час опору.
   
5. Про витребування характеристики на обвинуваченого с місця його роботи?
   

Задача № 2

Які з перелічених документів є самостійними джерелами доказів – „іншими документами”:

1. Довідка про прийом у лікаря в ту годину, коли було скоєно злочин.
   
2. Акт ревізії.
   
3. Підроблений бюлетень про звільнення від праці.
   
4. Службова характеристика.
   
5. Довідка про судимість?
   

Задача № 3

Гр. Х. була притягнута до кримінальної відповідальності за привласнення 15000 грн., виручених від продажу товарів. Під час допиту як обвинуваченої вона дала свідчення про те, що гроші у неї викрадені в трамваї, коли вона везла їх до банку.

Слідчий запропонував Х. довести цю обставину.

Оцініть дії слідчого?

Задача № 4

На місце пригоди за повідомленням про вбивство прибули: слідчий слідчого управління УМВС, черговий дізнавач та працівники карного розшуку.

Слідчий прийняв на себе керівництво слідчо-оперативною групою і розподілив обов`язки:

• Сам оглянув місце пригоди, допитав родичів убитого;
  
• Дізнавачу запропонував провести огляд документів по місцю мешкання вбитого, призначити судово-медичну експертизу;
  
• Працівникам карного розшуку доручив виявити і допитати всіх осіб, з якими убитий зустрічався протягом останніх днів і зробити виїмку документів у вбитого по місцю мешкання.
  

У чому виявляється взаємодія слідчого і органу дізнання при збирання та перевірці доказів?


ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Практичне заняття № 3

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів, їх класифікації, предмету і процесу доказування, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке кримінально-процесуальне доказування та які його елементи?
   
2. Поняття доказового права.
   
3. Яким чином збираються докази у кримінальній справі?
   
4. Правила перевірки доказів та їх джерел.
   
5. Процесуальні правила оцінки доказів та їх процесуальних джерел.
   
6. Що означає належність і допустимість доказів та їх джерел?
   
7. У чому полягає зміст предмету кримінально-процесуального доказування?
   
8. Поняття меж і обсягу доказування у кримінальному процесі.
   

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ

Задача № 1

При огляді місця події по кримінальній справі, що була порушена за фактом крадіжки з квартири Слищенко, були виявлені: металевий ломик (фомка), на рукоятці якого були темно-бурі плями, носова хустка з вишивкою «С.Б.».

У затриманого за підозрою у вчиненні крадіжки Білаша були вилучені в'язка ключів, записник з адресами і записка наступного змісту: «Сергій, треба поспішати з барахлом. Боюся погоріти. Грин.».

У записнику Білаша означалася адреса Грина. При обшуку в будинку у останнього були виявлені і вилучені речі і цінності, що належать, як було встановлено пізніше, Слищенко, а саме:

- пальто демісезонне вартістю 170 грн.

- килим машинного виробництва вартістю 850 грн.;

- кришталева ваза на якій була написано: «Івану Сергійовичу від співробітників в честь 30-річчя».

До якого виду джерел доказів відносяться перелічені предмети? Класифікуйте і охарактеризуйте їх.

Задача № 2

Гр. Лісова подала в місцевий суд заяву, в якій вказала, що сусід по квартирі Коломійцев образив її не цензурними словами в присутності сина Віктора. У підтвердження сказаного вона передала судді магнітофонну стрічку, на якій її син записав вираження Коломійцева.

Чи має ця магнітофонна стрічка доказове значення? Обґрунтуйте відповідь.

Задача № 3

При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 218 КПК обвинувачений Міщенко, що раніше не визнав себе винним у скоєні крадіжки, повністю визнав себе винним.

Слідчий заніс його показання до протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів кримінальної справи.

Чи є даний протокол джерелом доказів?

Задача № 4

У протоколі допиту свідка є такий запис: „Симоненко розповів мені, як він бив Ізотова”.

Який вид доказу зафіксований у цьому протоколі?


ТЕМА 6. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Практичне заняття № 4

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, які отримані під час самопідготовки по вивченню поняття доказів, їх класифікації, предмету і процесу доказування, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Хто відноситься до суб`єктів кримінально-процесуального доказування і на кого покладені обов`язки доказування?
   
2. Яка відмінність між перевіркою та оцінкою доказів?
   
3. Назвіть основні способи перевірки доказів?
   
4. У чому полягає зміст оцінки доказів?
   
5. Що треба розуміти під межами доказування?
   
6. Як класифікуються докази?
   
7. Дайте визначення показань потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених. Яке їх значення, особливість та вимоги до порядку оформлення?
   
8. Що таке речові докази та які особливості їх оцінки?
   
9. Що таке висновок експерта та яка його особливість?
   
10. Що таке інші документи як джерела доказів, їх відмінність від протоколів слідчих і судових дій та речових доказів?
    

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ

Задача № 1

У справі про розкрадання наркотичних речовин, свідок В. Відмовився відповідати на питання слідчого під тим приводом, що відомості, по яких він повинен свідчити містять професійну таємницю і стосуються діяльності завідуючого відділенням – його безпосереднього начальника.

Свідчення у справі свідок В. Погодився давати тільки в присутності головного лікаря лікарні і з його відома.

Чи законна вимога свідка. Як повинен діяти слідчий в цьому випадку?

Задача № 2

У справі Т., який обвинувачувався у вбивстві з необережності, була проведена судово-автотехнічна експертиза. У висновку експерта зазначалося, що Т., який не вмів керувати автомашиною, сидів за кермом і це призвело до нещасного випадку.

Оцініть доказове значення висновку експерта?

Задача № 3

Слідчий прийняв рішення про застосування звукозапису при допиті обвинуваченого. Під час допиту слідчий непомітно включив магнітофон, мікрофон якого він таємно умонтував у столі. Закінчивши допит, слідчий ознайомив обвинуваченого з протоколом допиту, а після того, як обвинувачений підписав протокол, слідчий об`явив, що допит записувався на магнітну стрічку. Обвинувачений став вимагати прослухати запис. Прослухавши запис, він погодився з залученням до справи фонограми. Після цього слідчий склав постанову про залучення фонограми у якості речового джерела доказів.

Оцініть правильність прийнятого слідчим рішення.

Задача № 4

У кінотеатрі перед початком сеансу знаходився в нетверезому стані гр. Л., який декілька разів ударив кулаком в обличчя гр. Ш., а потім завалив його на підлогу і почав бити ногами. Очевидців хуліганських дій було 240 глядачів.

Чи потрібно всіх допитувати як свідків?

Що таке межі кримінально-процесуального доказування і яке їх значення?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
   
2. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. – Ст. 275.
   
3. Инструкция о порядке изъятия, учета, хранения и передачи вещественных доказательств по уголовным делам, ценностей и иного имущества органами предварительного следствия, дознания и судами от 18 октября 1989 г.: Письмо Генеральной прокуратуры СССР, Верховного Суда СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, КГБ СССР № 34/15 от 12 февраля 1990 г.
   
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» // Постанови Пленуму Верхолвного Суду України у крмиінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.
   
5. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 6.
   
6. Белкин А.Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: Норма, 1999. – 429 с.
   
7. Белоусов А.В. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании преступлений. – М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 174 с.
   
8. Бочаров Д. Про місце доказового права в системі права // Право України. – 2003. - № 2.
   
9. Бочаров Д. Щодо потреби загальнотеоретичного дослідження проблеми юридичного доказування // Право України. – 2002. - № 5. – С. 131.
   
10. Бочаров Д. Поняття “фактичні дані” у теорії доказування: проблеми тлумачення // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 29-32.
    
11. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства. - М., 1980.
    
12. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. – Тула: Автограф, 2000. – 464 с.
    
13. Газизов В.А., Филиппов А.Г. Видеозапись и ее использование при раскрытии и расследовании преступлений. Учебное пособие. – М.: «Щит-М», 1998. – 136 с.
    
14. Гришина Е.П. Актуальные вопросы допустимости доказательств в уголовном процессе // Российский следователь. – 2002. - № 6. – С. 36-37.
    
15. Гришина Е.П. Обеспечение достоверности заключения эксперта в уголовном процессе // Российский следователь. – 2001. - № 6. – С. 15-18.
    
16. Громов Н.А. Документы, допускаемые в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 7. - С. 11-18.
    
17. Грошевий Ю., Дідоренко Е., Розовський Б. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності // Право України. – 2003. - № 1.
    
18. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у крмиінальному процесі: Наук.-практ. посіб. – К.: КНТ, 2006.
    
19. Давимука І. Допустимість доказів у кримінальному процесі: спірні проблеми // Право України. – 2002. - № 12. – С. 125-129.
    
20. Доронін І.М. Поняття документів як виду доказів у кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 6. – С. 56-59.
    
21. Доронін І. Доказове значення матеріалів службових розслідувань та перевірок у кримінальному процесі // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 44-47.
    
22. Жогин Н. В. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973.
    
23. Золотых В.В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999. – 288 с.
    
24. Карибов К.Ф. Проблемы использования показаний анонимных свидетелей в уголовном процессе в свете решений Европейского суда по правам человека // Вестник Московского университета. - Сер. 11. Право. - 2001. - № 5. - С. 83-91.
    
25. Кипнис Н.М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве. - М.: Юристъ, 1995. – 128 с.
    
26. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 114-158).
    
27. Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: доказательства и доказывание. – Воронеж, 1995.
    
28. Колоколов Н.А. Установление материальной истины – основная цель доказывания в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 11-12.
    
29. Комиссаров С.Б. Классификация документов, допускаемых в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 8. - С.9-12.
    
30. Кореневский Ю.В. Некоторые проблемы доказывания в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 2. - с. 55.
    
31. Костін М. Щодо реалізації принципу з’ясування істини у крмиінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 7.
    
32. Левицкий О. Допустимость доказательств. Особые правила уголовного судопроизводства // Юридическая практика. – 2000. - 26 октября. - № 43.
    
33. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: ДІЯ, 2002. – 182 с.
    
34. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 22-35).
    
35. Лобойко Л.М. Структура предмета доказування у дослідчому кримінальному процесі // Наук. вісник Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. – 2000. - № 3.
    
36. Лупинская П. Доказательства и доказывание в новом уголовном процессе // Российская юстиция. - 2002. – № 7. - С. 5-8.
    
37. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса: Учебное пособие. - К. 1991.
    
38. Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. – М.: Дело, 2000. – 496 с.
    
39. Надгорний Г.М. Питання законодавчої реґламентації судової експерти: історичний та гносеологічний аспекти // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 6. – С. 52-54.
    
40. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 184-215).
    
41. Овсянников И. Логика доказывания в уголовном процессе // Российская юстиция. - 1998. - № 9 - с. 5.
    
42. Пiцхелаурi Ш.О. Полiграф у розслiдуваннi злочинiв // Адвокат. - 2002. - № 1. - С. 24-25.
    
43. Победкин А.В., Гавриков В.А. О некоторых проблемах определения допустимости доказательств в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 7. - с. 53.
    
44. Пунда О. Поняття даних, одержаних у результатi застосування науково-технiчних засобiв у кримiнальному процесi // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 523.
    
45. Сильнов М.А. Вопросы обеспечения допустимости доказательств в уголовном процессе (досудебные стадии). - М.: МЗ-Пресс, 2001. – 112 с.
    
46. Сильнов М.А. Защита прокурором прав участников процесса – важное условие обеспечения допустимости доказательств // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 12-15.
    
47. Соловьев А. Б. Использование доказательств при допросе на предварительном следствии. Методическое пособие. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 136 с.
    
48. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-прцоесуального доказування. Монографія. – К.: НАВСУ, 2005.
    
49. Степанов О. Допустимість доказів за кримінально-процесуальним законодавством України // Право України. – 2002. - № 11. – С. 61.
    
50. Тертышник В.М. Нетрадиционные способы и формы собирания и исследования доказательств при расследовании преступлений. – Харьков, 1994.
    
51. Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств: Учебное издание. – Харьков: Арсис, 1998. – 256 с.
    
52. Треушников М.К. Судебные доказательства / МГУ им. М.В. Ломоносова. Юрид. фак. - М.: Юрид. бюро "Городец", 1997. - 318 с.
    
53. Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 5. – С. 51.
    
54. Черкасов А.Д., Царева Н.П., Громов Н.А., Локк Р.Г. Истребование письменных документов и предметов в досудебных производствах // Следователь. - 2002. – № 10. - С. 12-15.
    
55. Чуркин А.В. Использование уголовно-процессуальной аналогии в доказывании и защите прав личности // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 16-18.
    
56. Чуркин А.В. Некоторые аспекты использования звукозаписи в доказывании // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 13-14.
    
57. Чучукало О. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування у кримінальному судочинстві: актуальні проблеми // Право України. – 2002. - № 10. – С. 53.
    
58. Шашкин С.Б. Идентификация и доказывание // Российский следователь. – 2002. - № 7. – С. 4-7.
    
59. Шевченко В. Співвідношення понять «факту», «фактичних даних», «відомостей про факти» та «доказової інформації» // Право України. – 2003. - № 2.
    
60. Шульга А.О. Особливості доказування вбивств на замовлення в стадії досудового слідства: Навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2001. – 104 с.
    
61. Эйсман А. А. Логика доказывания. - М., 1971.
    
62. Эйсман А. А. Заключение эксперта: структура и научное обоснование. - М., 1967.