Geum.ru

Робоча навчальна програма з дисципліни «Кримінальний процес» для курсантів 3-курсу факультетів кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, слідчо-криміналістичного та безпеки дорожнього руху Напрям підготовки 6030401 Право

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 14. судовий розгляд.
Контрольні питання
Підведення підсумків гри
Тема 15. провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду.
Контрольні питання
Вирішіть письмово наступні задачі
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

ТЕМА 14. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД.


Практичне заняття № 3

Час: 2 години

Мета заняття: закріплення і поглиблення знань курсантів з практичного застосування норм кримінально-процесуального закону щодо порядку судового розгляду кримінальної справи, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

Метод: групова вправа шляхом проведення рольової гри.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1. Яке призначення та порядок судових дебатів?
  2. Який основний зміст обвинувальної та захисної промов?
  3. За яких умов може бути використано право на репліку?
  4. Яке призначення останнього слова підсудного?
  5. У чому полягає суть і значення вироку?
  6. Які є види вироку?
  7. Які підстави для постановлення виправдовувального вироку?
  8. Який порядок наради суддів під час постановлення вироку7
  9. Які питання вирішуються судом під час постановлення вироку?
  10. Який зміст вступної, мотивувальної та резолютивної частин обвинувального вироку?
  11. Який зміст мотивувальної та резолютивної частин виправдовувального вироку?
  12. Що таке окрема думка судді?
  13. Який порядок проголошення вироку?

Судові дебати, останнє слово підсудного, постанова вироку

Після закінчення судового слідства суд переходить до судових дебатів. Судові дебати і останнє слово підсудного регламентуються ст. ст. 318, 319 КПК України.

Учасники судового розгляду мають право в судових дебатах посилатися тільки на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні.

Слово надається державному обвинувачеві - прокуророві...

Слово надається цивільному позивачеві (або його представнику)...

Слово надається цивільному відповідачеві (або його представнику)...

Слово надається захисникові підсудного...

По закінченні промов учасників судових дебатів вони мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить захиснику, а якщо його немає підсудному. Якщо під час судових дебатів виникає потреба подати нові докази, суд відновлює судове слідство. Після його закінчення суд знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.

Після промови захисника або підсудного головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово. Останнє слово підсудному регламентується ст. 319 КПК України.

Суд не має право обмежувати тривалість останнього слова підсудного певним часом.

Ставити запитання підсудному під час останнього слова не дозволяється. Якщо підсудний при цьому повідомляє про нові обставини, що мають суттєве значення для справи, суддя (суд) з власної ініціативи, а також за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство.

Відновлене слідство закінчено.

Суд відкриває дебати з приводу додатково розслідуваних обставин.

Прокурор...

Захисник...

Надається останнє слово підсудному.

Після останнього слова підсудного суддя (суд) негайно виходить до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що оголошується присутнім у залі судового засідання.

Після останнього слова підсудного суд негайно віддаляється в нарадчу кімнату для постанови вироку, про що головуючий оголошує присутнім в залі судового засідання. Це питання регламентується ст. 320 КПК України. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть бути лише судді, які входять до складу суду в цій справі.

Після підписання вироку суддя (судді) повертається (повертаються) до залу судового засідання, де суддя або головуючий проголошує вирок.

Усі присутні в залі судового засідання, в тому числі склад суду, заслуховують вирок стоячи.

Суддя (головуючий) роз'яснює підсудному зміст вироку, строки й порядок його оскарження.

Якщо підсудний не володіє українською мовою, то після проголошення вироку перекладач прочитує його підсудному його рідною мовою або мовою, якою той володіє (ст. 341 КПК).

Підведення підсумків гри

Члени журі аналізують і оцінюють дії кожного учасника, вказують на допущені помилки, вислуховують думку і виступ учасників судового процесу.

Ведучий підраховує та повідомляє остаточну суму балів, одержаних кожним учасником гри, і називає переможців.

Література:
  1. Амирбеков К. Правовой статус прокурора в судебных стадиях уголовного процесса // Законность. - 2002. - N 8. - С. 7-8.
  2. Бандурка С. Судебное производство по уголовным делам. – Харьков: Арсис, 2000.
  3. Барак А. Судейское усмотрение. – М.: Норма, 1999.
  4. Бушуев Г. И. Совещание судей при постановлении приговора. - М., 1988.
  5. Веретехин Е.Г. Пробелы предварительного расследования и их восполнение в суде 1-й инстанции. – Казань, 1988.
  6. Грошевий Ю. М.. Марочкін I. Є. Органи судової влади в Україні. - К.: Ін. Юре, 1997.
  7. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судебного убеждения в уголовном судопроизводстве. – Харьков, 1975.
  8. Грошевой Ю.М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие. – Харьков, 1986.
  9. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Харьков, 1979.
  10. Жученко Д. Вплив прокурора на порушення судами законних прав та інтересів учасників судового процесу // Вісник прокуратури. - 2001. - № 2. – С. 78-80.
  11. Загорский Г. И. Судебное разбирательство по уголовному делу. - М., 1985.
  12. Иванов А.В. О сущности и видах судебного следствия // Российский следователь. – 2001. - № 9. – С. 16-19.
  13. Ігнатенко Ю. Окремі питання участі прокурора в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2002. - № 1. – С. 70-75.
  14. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 4. – С. 31-41.
  15. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу. – Кишенев, 1989.
  16. Мартынчик Е.Г. Основы формирования приговора в советском уголовном процессе. – Кишенев, 1989.
  17. Матiєк С. Вiдмова прокурора вiд обвинувачення як наслiдок його обвинувальної дiяльностi // Вiсник прокуратури. – 2002. - № 3. - С. 25-29.
  18. Мирецкий С.Г. Приговор суда. – М., 1989.
  19. Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. – М., 1982.
  20. Причини необґрунтованого засудження громадян та безпідставного виправдання винних осіб (аналіз судової практики) // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 5. – С. 26-31 (узагальнення Дороніної В.П., Шевченко М.І.).
  21. Розгляд судами загальної юрисдикції справ різних категорій протягом 1990-2000 рр. // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 1. – С. 12-26.
  22. Середа В. Визначення правового статусу прокурора в суді першої інстанції (теоретичні аспекти) // Вісник прокуратури. - 2001. - № 4. – С. 61-63.
  23. Слинько С.В. Судебное производство по уголовным делам: Учебное пособие. – Харьков: Арсис, 2002. – 384 с.
  24. Сокира Л. Скорочений порядок судового розгляду кримінальних справ // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 35-38.
  25. Стефанюк В.С. Судова система України та судова реформа. – 2000. – 176 с.
  26. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування. – К., 1991.
  27. Тубелец А. К. Рассмотрение уголовных дел. - К., 1994.
  28. Шорін М., Матвієнко К. Організація участі прокурорів в кримінальному судочинстві // Вiсник прокуратури. – 2002. - № 3. - С. 30-34.
  29. Щолкін В., Стулов О. Визнання вини підсудним як спосіб спрощення кримінального процесу: “за” і “проти” // Вісник прокуратури. – 2002. - № 1. – С. 66-69.
  30. Чеджемов Т.Б. Судебное следствие. – М., 1979.


ТЕМА 15. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПЕРЕВІРЦІ ВИРОКІВ, ПОСТАНОВ І УХВАЛ СУДУ.

Практичне заняття № 1

Час: 2 години

Мета заняття: закріпити і поглибити теоретичні знання курсантів, що вони отримали під час самопідготовки з вивчення порядку апеляційного та касаційного провадження у кримінальній справі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
  1. Сутність, завдання і значення стадії апеляційного провадження.
  2. Судові рішення, на які може бути подана апеляція. Особи, які мають право подати апеляцію.
  3. Порядок і строки апеляційного оскарження вироку і внесення апеляційного подання. Зміст апеляції. Випадки залишення апеляції без руху та розгляду. Наслідки подання апеляції.
  4. Порядок і строки розгляду справи в апеляційній інстанції. Суди, які розглядають справи у апеляційному порядку.
  5. Рішення, що приймаються апеляційною інстанцією.
  6. Сутність, завдання і значення касаційного провадження. Відмінність цієї стадії від стадії апеляційного провадження.
  7. Порушення касаційного провадження. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку. Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання. Порядок і строки касаційного оскарження або внесення касаційного подання.
  8. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку. Повноваження касаційної інстанції. Порядок і строки розгляду справи в касаційному суді.
  9. Рішення, що приймаються касаційною інстанцією.

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВО НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Михєєв був засуджений судом Київського району м. Донецька по ст. 124 КК України. Його захисник, адвокат Малишенко, вважаючи що в діях підзахисного відсутній склад злочину, за своєю ініціативою подав апеляцію на вирок місцевого суду. При розгляді справи в апеляційному порядку Михєєв заявив, що з вироком місцевого суду згоден, оскаржити його не бажає і від захисника відмовляється. Захисник наполягав на розгляді апеляції, пояснивши заяву осудженого побоюванням.

Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції?