Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. (чер­вона, бура) ФР. галас, гамір; ІСТ. ТЕХ. шахтний колодязь /стов­бур/; ЖМ.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

див. ДИВНИЙ.

ЧУДЕСНИЙ, див. ЧУДОВИЙ. ЧУДНИЙ, дивний, дивовижний, чудер­нацький, химерний, р. чудородний; (смішний) кумедний.

ЧУДНО пр., химерно і всі пох.

від чудний; ід. чудасія та й годі.

ЧУДО, див. ДИВО.

ЧУДОВИЙ, прекрасний, прегарний, роз­­кішний, блискучий, райський, божес­твен­ний, захоплюючий, захопливий, обр. на славу, сил. незрівнянний, фам. збіса гарний; (сон) дивний, хи­мерний; (обід)

цар­ський; & чудес­ний, чудовний.

ЧУДОДІЙНИЙ, див. ЧАРІВНИЧИЙ.

ЧУДОТВОРНИЙ, (образ) чудовний,

явленний; (– міни) чарівний.

ЧУДУВАТИ і ЧУДУВАТИСЯ, див. ди­вувати і дивуватися.

ЧУЖИЙ, не свій, не наш, ненась­кий;

(– сім’ю) не рідний; (край) чу­жине­ць­кий; (– мову) іноземний; (хто) сто­ронній, чужосторонній; (чо­ловік) невідомий, незнайомий; (кому) не властивий, не притаманний; & чужісінький; пор. ворожий.

ЧУЖИНА, чужий край, чужоземщина, чужа чужанина, п. далекий світ; ЗБ.

чужі люди.

ЧУЖИНЕЦЬ, чужоземець, іноземець,

ок. чужак, зн. інородець; пор. зайда.

ЧУЖИНЕЦЬКИЙ, чужоземний, чужо­земський, заморський, заокеанський, (край) поет. чужодальній; & чужин­­ський, чужинний, чужинницький.

ЧУЖОЛОЖСТВО, див. ПЕРЕЛЮБ.

ЧУЖОМОВНИЙ, іншомовний.

ЧУЙНИЙ, (– вухо) сприйнятливий,

сто­рожкий; (– серце) чулий; (до чого)

чутливий; Б.З. свідомий, при пам’яті; (– старих віком) бадьорий, не здити­нілий.

ЧУЛИЙ, (– вухо) чутливий, сприйнят­ливий; (– серце) вразливий, (до сліз) сентиментальний; (до чужих мук) чуйний, співчутливий.

ЧУМА, чорна смерть, моровиця, пошесть, П. (чер­вона, бура) варвар­ство, мракобіс­ся; У ФР. погибель /н. чума його знає/.

ЧУМАК, див. КОМЕРСАНТ; & чума­чок, чумачина, чумаченько, чумачило. ЧУМАНІТИ ₌ ЧМАНІТИ.

ЧУПЕРАДЛО, див. ОПУДАЛО; (–

лю­дей – ще) гергепа, гергепище.

ЧУПРИНА, чуб, шевелюра; (козацька)

оселедець; & чупринка.

ЧУТИ, мати слух; (часто) чувати; (звуки) кн. сприймати; (від кою) діз­наватися, прочувати; (серцем) відчу­вати, передчувати, здогадуватися; ЯК

пр. чутно, пор. зачувати.

ЧУТИСЯ, бути чутим, сприйматися

на слух; (у сні) вчуватися; (– дух) від­чуватися, зачуватися; У ФР. матися /н.

як ся маєте?/.

ЧУТКА, поголоска, поголос, переказ; (– що) вістка; мн. чутки, кн. непе­реві­рені відомості, (потаємні) шепти; пор. поговір.

ЧУТЛИВИЙ, (до чого) сприйнятливий, сил. вразливий, (до образ) діткливий; (надмірно) перечулений, сентиментальний, нег. тонкосльозий; (– серце) чуй­ний, співчутливий, пор. добросер­дий; (сон) сторожкий; (– зустріч) зворушливий, чулий, емоційний; (прилад) високоточний; пор. темпера­ментний.

ЧУТНИЙ, (вухом) кн. сприйманий; (звук) виразний; (з ппр. сл. ледь)

від­чутний.

ЧУТНО пр., як пр. чути, чувати; (ледь)

відчутно; (чим) неос. тхне, відгонить. ЧУТТЄВИЙ, почуттєвий; (світ) пси­хічний, емоційний, душевний; (– втіху) плотський, фізіологічний; (погляд) хтивий, сласний, ласолюбний.

ЧУТТЯ, почуття, почування, мн. ір. сан-тименти; (підсвідоме) інстинкт, відчу­вання, передчуття; (огиди) відчуття; (гу­мору) розуміння; (глибоке /до ко­ханої/) любов; У ФР. душевність, сердечність, чуйність /н. з чуттям/, свідомість, пам’ять /н. упав без чуття/, єство /н. збагнула

чут­тям жінки/.

ЧУХАТИ, (свербляче місце) приб.

терти, дряпати, шкребти.

ЧУХАТИСЯ, чухати себе, чухмари­тися; пор. свербіти.

ЧУХРАТИ, (гілля) обрубувати, обтинати; (вовну) чесати; (звідки) тікати; (ку­ди) чвалати, сил. бігти; (щиро викону­вати) шкварити, гатити; ЖМ. пе­ріщити, дубасити.

ЧУЧВЕРІТИ, див. ХИРІТИ.


Ш

ШАБАТУРА і ШАБАТУРКА, див. від.

коробка і палітурка.

ШАБАШ, (у гебреїв) субота, суботнє свято; (відьомський) збіговисько; ЖМ.

кінець праці; ПР.СЛ. кінець ШАБАШУВАТИ і ШАБАШИТИ, див.

від. святкувати і кінчати.

ШАБЛЯ, палаш, піка, (двогостра) меч, (кри­ва /на Сході/) ятаган, (з ребруватим клин­ком) шпада, сов. шпага; (у кінно­ті) П. один кіннотник; & шабелька, шаблюка.

ШАБЛОН, шабльон; див. трафа­рет; (у інструментарстві) калібр; (у мові) загальник, штамп; пор. стан­дарт.

ШАБЛОННИЙ, шаблоновий, тра­фа­ретний, сов. шаблонний; П. баналь­ний, стандартний.

ШАЙТАН, див. ЧОРТ.

ШАКАЛ, див. ХИЖАК; П. дрібний дря­піжка; (– злодійчука) торбохват, хапокниш.

ШАЛ і ШАЛЕНСТВО, раж, навіженство; (битви) розпал, кульмінація; (нестрим­ний гнів) лють; (юнацький) за­пал, молодецтво; & шаленість; пор. божевілля. ШАЛАНДА, див. ЧОВЕН.

ШАЛАПУТ, див. ВІТРОГОН; (нероба) ледар; (гульвіса) гультяй; (витівник) шкода, пустун; & шалапутник.

ШАЛАПУТНИЙ, пустотливий, легко­важний, непутящий, вітрогінський. ШАЛЕНИЙ, (хто) нерозсудливий, сил. навісний, навіжений, біснуватий, бо­же­вільний; (крик) несамовитий, нес­тям­ний, дикий; (вітер) сердитий, злющий, скажений, нестримний; (– агі­тацію) безпар­донний, розгнузданий; (– зусилля) нелюдський, титанічний; (опір) відчайдушний, запеклий; П. (– гроші) величезний, (біль) страшенний, (ритм) напружений, гарячковий, (темп) карколомний, неймовірний, на­вальний, шпаркий, сов. стрімкий; (– кулю) сліпий, дурний, заблуканий, випадковий.

ШАЛЕНО пр., (гавкати) щосили; (мча­ти) щодуху, (закохатися) по вуха, (пи­ти) без норми; (швидко) неймо­вірно; (кри­чати) несамовито і всі мож. пох. від шалений.

ШАЛІТИ і ШАЛЕНІТИ, лютувати, ска­женіти, казитися, сатаніти, навісні­ти;

(– пристрасті) вирувати, нурту­вати, палати; пор. божеволіти.

ШАЛЬ, див. ХУСТКА.

ШАЛЬКА і ШАЛЯ, (терезів) тарілка;

мн. шальки і шалі, терезки.

ШАМАН, див. ЗНАХАР.

ШАМКАТИ, (ротом) шавкати, шав­­котіти; Р. шелестіти; & шамкотіти.

ШАНА, пошана, повага, шаноба, шану­вання, поважання, пошанівок; (цар­ська) почесті; (частування) ур. учта. ШАНЕЦЬ, окіп, окоп, закіп, вал, рів;

(для укриття від бомб) вій. щілина. ШАНОБА, див. ШАНА. ШАНОБЛИВИЙ і ШАНОБЛИВИЙ, жм. поштивий; (вираз обличчя) сил. свя­то­бливий.

ШАНОВНИЙ, поважний; (пане! /як зв. /) дорогий, ласкавий, поважаний, сил. вель­мишановний, г. вельмиповажаний, фам. люб’язний.

ШАНС, (для втечі) нагода, можливість,

оказія, змога; (останній) п. карта.

ШАНТАЖ і ШАНТАЖУВАТИ, див.

погроза і вимагати.

ШАНУВАТИ, поважати, ставитися

ша­нобливо до; (героїв) вшановувати; (пам’ять) складати /віддавати/ шану чому, (глибоко /що/) цінувати, доро­жити чим; (одяг) берегти; (волю) ви­конувати; (в родині /кого/) догляда­ти, піклуватися про; (гостя) частува­ти, при­гощати; (себе) ІД. берегтися.

ШАНУВАТИСЯ, поводитися пристойно, гідно триматися, зберігати самоповагу.

ШАПКА, (бараняча) кучма, (з суконним верхом) папаха, (моряцька) зюйдвес­тка, (вухата) вушанка; П. (над чим) накриття, дашок, ковпак, (дерева) крона, (снігова) намет, (у газеті) заголо­вок; пор. капелюх, бриль; & ша­почка, шапчина.

ШАПКУВАТИ, уклонятися; (перед ким) холопствувати, стелитися, запобі­гати ласки у кого; (перед ким /за що/) клопотатися.

ШАПЛИК, див. ЦЕБЕР.

ШАПОВАЛ, сукновал, повстяр, валій, р. валюшник.

ШАР, (тонкий) прошарок, (тонюсінь­кий) плівка; (вугілля) пласт, (осадових по­рід) ярус, нашарування, сов. нашару­вання; (суспільний) верства.

ШАРАВАРИ, див. ШТАНИ.

ШАРАДА, див. ЗАГАДКА.

ШАРВАРОК, (праця гуртом) толока; П. розгардіяш, содома/, буча, веремія, гармидер, циганський табір; У ФР. галас, гамір; ІСТ. трудова повин­ність селян.

шАрЖА і ШАРЖ, (олівцем) карикату­ра; (у грі артиста) шаржування; пор. жарт.

ШАРЖУВАТИ, вдаватися до шаржу; (виконуючи комічну роль) пересолювати, переперчувати, передавати куті ме­ду; пор. висмівати.

ШАРІТИ і ШАРІТИСЯ, див. черво­ніти.

ШАРЛАТ, багрець, пурпур, пурпура, кар­мазин, червінь.

ШАРЛАТАН і ШАРЛАТАНСТВО, див.

шахрай і шахрайство.

ШАРПАК, див. ГОЛОДРАНЕЦЬ.

ШАРПАТИ, сіпати, смикати, тіпати, термосити, торгати, д. шамотати; (на шматки) розшарпувати; (вітром) рвати; (нерви) сотати; пор. шмату­вати.

ШАРПАТИСЯ, смикатися, рватися, сіпа­тися, д. шамотатися; (у путах) бор­сати­ся, пручатися, вириватися з чо­го; (– серце) тіпатися.

ШАРУВАТИ, (буряки) сапати, прашувати; (казан до блиску) терти, зап. шу­рувати.

ШАРУДІТИ, (в соломі) шурхотіти, шер­хотіти, шерхотати, шамотіти, шамтіти; (– листя) шелестіти; (рукою) шолопати; пор. шкрябати.

ШАРФА, кашне, г. шалик, сов. шарф. ШАСТАТИ і ШАСТАТИСЯ, шмигляти, шмигати, сновигати, швендяти, никати, нишкати, д. нипати.

ШАТИ, див. ОДЯГ; цер. ризи; (дерев) убрання; (сну) обійми; (на образах) оправа.

ШАТКУВАТИ, див. СІКТИ.

ШАТРО, намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. небо, баня неба.

ШАФЕР г., (на весіллі) дружба, боярин,

дружко, мн. (дівчата) дружки.

ШАХ, див. МОНАРХ.

ШАХЕР-МАХЕР, ґешефт, операція;

пор. махінація, афера.

ШАХІСТ, див. ГРАВЕЦЬ.

ШАХРАЙ, хитрюга, махляр, махляй, крутій, дурисвіт, ошуканець, прой­ди­світ, шельма облудник, плутяга, (що вдає знавця) шарлатан; (у кар­тах) шулер; & шахрун.

ШАХРАЙСТВО, крутійство, дурисвіт­ство, махляйство, махлярство, крутня, ци­ганство, плутня, шарлатанство, д. шалапутнява, р. обдурювання.

ШАХРУВАТИ, дурити, обдурювати, ошу­кувати, махлювати, & шахраювати.

ШАХТА, ТЕХ. шахтний колодязь /стов­бур/; ЖМ. копальну рудня; (наф­това) г. яма.

ШАХТАР, рудокоп, гірник; (вугільної шахти) вугляр, вуглекоп, (нафтової) г. ямар.

шАшЕЛЬ і ШАШІЛЬ, див. шкідник. ШВАҐЕР, (брат дружини) шуряк,

шурин; (сес­трин чоловік) зять. ШВАЙКА, див. ШИЛО.

ШВАРҐОТІТИ і ШВАРҐОТАТИ,

(шварготати), див. говорити.

ШВАЦЬКИЙ, сов. швейний;

(цех) кра­вецький.

ШВАЧКА, шваля, кравчиха, кравчиня, модистка; (що вишиває) вишивальни­ця; (що гаптує) гаптарка.

ШВЕЙЦАР, дворник, придверник,

вишибайло, викидайло.

ШВЕНДЯТИ, тинятися, шастати, снови­гати, (швидко) гасати; (по світі) во­лочи­тися, віятися, валандатися; пор. блукати.

ШВЕЦЬ, чоботар, р. черевичник, жм. полатайко, (учень) шевчук; & шевчик, шевчина.

ШВИДКИЙ, прудкий, хуткий, скорий, бистрий, ір. борзий, п. легконогий; (у праці) беручкий, жвавий, шпаркий, з. шамкий; (темп) навальний, сил. шале­ний; (– мову) квапливий, спішний, хапаний; (час) скороминущий, швидкоплинний; (птах) пруд­кокрилий; (тран­спорт) швидкісний, швидкохідний; (по­­їзд) кур’єрський; & швиденький.

ШВИДКІСТЬ, прудкість, хуткість, бис­трота, темп і всі мож. пох. від швид­кий.

ШВИДКО пр., прудко і всі пох. від швид­кий, сил. з усіх ніг, прожо­гом, стрілою, обр. скоком; (в скорім часі) невдовзі, скоро, незабаром; (пада­ти) каменем; & швид­кома.

ШВИДШАТИ, набирати /набувати/ швидкості /ходи/; (– ріст) при­скорю­ватися.

ШВИДШЕ пр., мерщій, хутчій, скоріше і мож. пох. від швидко, р. борше, боржій.

ШВИРГАТИ, швиряти, див. кидати.

ШВИРГОМА пр., кидком, кидькома.

ШВО і ШВА, сов. шов; місце з’єднання; (у шитві) рубець, рубчик, руб; (від операції) шрам, знак.

ШВОРІНЬ, див. СТРИЖЕНЬ;

пор. про­гонич & шкворінь.

ШВОРКА, мотузок, шнурок,

шпагат; сов. вірьовка & швірка.

ШЕВЕЛЮРА, див. ЧУБ, чуприна.

ШЕВСЬКИЙ, чоботарський.

ШЕДЕВР, див. ТВІР.

ШЕЛЕПАТИ, (по грязюці) чалапати;

(– мишу) шарудіти, шолопати.

ШЕЛЕПУВАТИЙ‚ пришелепуватий‚ придзиґльований‚ навіжений‚ прицюцькуватий, дурнуватий.

ШЕЛЕСНИЙ, (звук) зап. приголосний,

ЯК ІМ. шелестівка.

ШЕЛЕСТ, шелестіння, шерхіт, шурхіт, шемрання, шарудіння, шамотня, р. ше­лех; (корогов) лопотіння; (слів) ше­піт; У ФР. ЖМ. розголос, рух /н. на­робив шелесту/.

ШЕЛЕСТІТИ, (– листя) шурхотіти, ша­рудіти, шамотіти, шелепотіти; (– пра­пор) лопотіти; (– одяг) шамтіти; (ус­тами) шепо­тіти; док. шелеснути, (у воду) шубовснути; ід. неос. ні ше­лесне, ні шеберхне, ні шерехне, ні чи­чиркне, ні шамне.

ШЕЛИХВІСТ, див. ВІТРОГОН.

ШЕЛЬМА, хитрун, хитрюга, лукавець, фам. бестія, каналія, як ім. лукавий. сил. ошуканець; пор. шахрай.

ШЕЛЬМУВАТИ, паплюжити,

таврувати, ганьбити, безчестити.

ШЕПЕЛЯВИЙ, див. НЕДОРІКА,

пор. не­дорікуватий.

ШЕПІТ і ШЕПТ, пошепт, шепотіння; (хвиль) дзюрчання; (листя) шелест, мн. шепти, нашепти, шепотіти‚ нашіптування; (баб’ячі) чутки, поголоски.

ШЕПТАТИ, говорити пошепки, бубоніти, шушукати, шепотіти, шепотати, ід. ше­лестіти устами; (з ким) шептатися, шушукатися; (– воду) дзюрчати; (від хвороб) П. ворожити, замовляти, заговорювати.

ШЕПТУН, див. ДОНОЩИК.

ШЕПТУХА, ворожка, бабка, знахарка, знахурка; пор. відьма, чарівниця.

ШЕРЕНГА, (вояків) лава, шик, лінія, ряд, шерега, стрій; пор. шпалера.

ШЕРЕТУВАТИ, (зерно на шеретівці) ви­лущувати, облущувати; (язиком) мо­лоти, торохтіти.

ШЕРЕХ, (льодова плівка на воді) шуга,

сало; пор. крига.

ШЕРЕХАТИЙ, шорсткий, жорсткий, шерсткий, шерхлий; шкарубкий, репаний.

ШЕРСТЯНИЙ, вовняний.

ШЕРСТЬ, (овеча) вовна, (коротка, цуп­ка) щетина; (клубком) пряжа; & шерстка.

ШЕСТЕРНЯ і ШЕСТІРНЯ, див. триб.

ШЕФ, зверхник, керівник, на­чаль­ник; (у ресторані) старший кухар.

ШИБАЙГОЛОВА, паливода, одчайдуша, одчайдух, одчаяка, урвиголова, п. шибе­ник, р. палисвіт, д. отряха; пор. беш­кетник.

ШИБЕНИК, (вартий шибениці) вислюга; (– дитину) капосник, каверзник, пус­тун, збитошник, збиточник, бешкет­ник, шкідник, шкода.

ШИБКА і ШИБА, (віконна) скло, з. тахля, оболонь оболонка.

ШИК, /показова/ розкіш /багатство, показуха, пишність, елегантність, пишнота/, укр. дженджуристість, пор. фасон; (воя­ків) шерега.

ШИКАРНИЙ, (готель) багатий, розкіш­ний, (одяг, ще) елегантний, вишуканий, пишний.

ШИКУВАТИ, (вояків) шерегувати, зби­рати в лаві, сов. строїти; ЖМ. розко­шу­вати; (одягом) хизуватися, хверцювати, д. фасонитися.

ШИЛО, (грубе) швайка; & шильце;

пор. шпичка, пробій.

ШИНА, (на колесі /прв. металева/) об­руч; (гумова) г. опона, сов. покришка.

ШИНЕЛЯ, див. ПАЛЬТО; & сов. ши­нель.

ШИНКА, вудженина, вуджениця, будженина, сов. буженина; (вуджене

свиняче стегно) окіст, г. заяць.

ШИНКАР, корчмар; іст. орандар. ШИНОК і ШИНК, корчма, іст.

оранда, анал. бар; пор. ресторан.

ШИПІТИ, (– гадюку) сичати; (на

вогні) шкварчати; & шипотіти.

ШИРИНА, див. ШИРОЧІНЬ.

ШИРИТИ, поширювати, розповсюд­жувати; (очі) розширювати; (аромат) ви­дихати; (проміння) випромінювати; (рух) розвивати, розгортати; (жах) наганяти чого.

ШИРИТИСЯ, поширюватися і пох. від ширити; (– рух) розгортатися; (– чутки) розповсюджуватися, п. іти, розходитися, обр. шугати.

ШИРМА, переносна перегородка, пре. г. параван; П. камуфляж, маскування, димова завіса, (ж. маскування, п. фіго­вий листок; У ФР. маска /н. під ширмою допомоги/.

ШИРОКИЙ, не вузький; (світ) прос­торий, (степ) розлогий, розложистий, (простір) безмежний, неосяжний; (одяг) вільний; (бриль) крисатий, ширококрисий, (– крону дуба) крис­латий, гіллястий; (– права) великий; (–вибір) різноманітний, рясний, (профіль) ряс­ногранний; (фронт) роз­горнутий; (– на­туру) щедрий, щи­рий, (жест) розмашистий, П. вели­кодушний; (– родину) численний; (– гласність) необмежений; (розголос) далекосяжний, (– нараду) роз­ширений, (– поняття) розтяжний; (– популярність) величезний, (рух) масо­вий; & широченький, широкуватий, широчезний, широченний.

ШИРОЧІНЬ, (безмежна) простір, ок. просторінь; (планів) П. розмах; & широкість, широчина, широчиня, шир, сов. ширина, широта.

ШИРШАТИ, розширюватися, р. широчитися; (– коло друзів) більшати, збіль­шуватися, ширитися, поширюватися;

(– опір) зростати, посилюватися. ШИРЯТИ, шугати, літати; (очима) перебігати, нишпорити; (думкою) линути.

ШИТВО, шиття; (золоте) вишивання,

гаптування.

ШИТИ, (стібками) стьобати; (на ма­шинці) строчити; (шовком) вишивати, ме­режити, (сріблом) гаптувати.

ШИТИСЯ, П. (в пани) пнутися, п’ясти­ся, лізти, пхатися; (у дурні) пошиватися; ЖМ. (до кого) лататися; (– струмок) в’юни­тися, кривуляти, зап. петляти.

ШИФР, умовний письмовий, код; (на архів­них документах) реєстраційний знак /номер/

ШИФРУВАТИ, писати шифром; (текст) зашифровувати, кодувати.

ШИЯ, карк, жм. гамалик, У ФР. поти-лиця /н. гнати в шию/; & шийка, шияка.

ШКАЛИК, див. ПЛЯШКА. ШКАЛУБИНА, розколина, щілина, шпа­ра, сов. тріщина; & шкарубина, шкарубинка.

ШКАНДИБА, як ім. кривий, кульгавий, кривоногий, р. кутернога; & шкан­ди­байло.

ШКАНДИБАТИ, кульгати шкутиль­гати, кривуляти, дибати, накульгу­ва­ти; (тихо йти) плентатися, плес­тися, (через силу) волоктися, тягтися, чва­лати, тюпати; & шкандиляти; пор. чимчикувати.

ШКАПА, кандиба, д. хабета, ев. Россі-нант, ір. буцефал; & шкапина, шка­пій­ка, шкапійчина; пор. кінь. ШКАРАЛУЩА і ШКАРАЛУПА, (кра­ба) панцир; П. оболонка, межі; & шка­ралупина, шкарупа; пор. луш­пайка.

ШКАРЛЯТИНА, сов. скарлатина.

ШКАРПЕТКИ мн., короткі панчохи, пан­чішки, (плетені) д. капчурі.

ШКАРУБКИЙ, шорсткий, шереха­тий; (– руки) рипаний, потрісканий; (– слово) П. різкий, колючий, терпкий.

ШКАТУЛА і ШКАТУЛКА, пуздро, пуд-ло, скринька, коробка, (маленька) г. пу­делко.

ШКВАЛ, (на морі) раптовий порив віт­ру; (у житті) П. стрес, переполох, за­ворушення; (артилерії) П. гураґанний вогонь, (овацій) П, вибух, злива, буря.

ШКВАРИТИ, смажити, смалити, припі­кати; (затято виконувати) втина­ти, шпа­рити; (– комах) тяти.

ШКВАРКА, вишкварка.

ШКЕРЕБЕРТЬ, перекидом, перевертом, догори ногами /дном/, униз /сторч/ головою, сторчголов, сторчма, сторчака, /до­гори/ дриґом.

ШКІВ,