Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. згуртовувати, братати, об’єд­нувати, зв’язувати (дружбу) ЯК ІМ. цибань; (– ноги) ЖМ. число, кількість, (кругла) П. збиратися, мати намір; (на що) П. шанувати, (дуже) П. криниця; & зб. ЕВ. зброя; ЖМ. П. паморочливий, п’янкий. ЧАДРА, див. ФР. випадково, бува /н.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(будівельні суміші) бетонувати; П. згуртовувати, братати, об’єд­нувати, зв’язувати (дружбу) зміцнювати.

ЦЕНЗ, ІСТ. перепис майна; (вимога до шукача посади) див. умова; (освіт­ній) потрібний рівень освіти; (майно­вий) потрібний майновий стан.

ЦЕНЗОР, див. ІНСПЕКТОР.

ЦЕНЗУРА, (творів) перегляд перевірка, інспекція; (– заклад) цензурне відомство.

ЦЕНЗУРУВАТИ, піддавати цензурі; кон­­­тролювати, інспектувати.

ЦЕНТР, (кімнати) середина; (міста) середмістя; (країни) столиця; (подій) осередок, осереддя, фокус; (зем­лі) ж. пуп; (районний) місто, містеч­ко; (пар­тій­ний) провід, г. централя; (обчислю­вальний) заклад, бюро, устано­ва; (нер­вовий) вузол; (мішені) яб­лучко; (у політичних колах) обр. золо­та середина; пор. ядро.

ЦЕНТРАЛІЗУВАТИ, зосереджувати в центрі; об’єднувати в одному місці /ру­ках/.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ, осередній, осередковий; (– вулицю) головний, магістральний, найважливіший; (комітет) провід­ний, керівний; (– опалення) центра­лізований.

ЦЕНТРАЛЯ г., (спілки) управа, провід, керівний орган; & сов. централь.

ЦЕРА, колір обличчя.

ЦЕРАТА, г. вощанка, сов. клейонка. ЦЕРБЕР, міт. змій-пес; жм. злий со­ба­ка, П. лютий охоронець, /сумлін­ний/ страж.

ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ анат., мозковий. ЦЕРЕМОНИТИСЯ, маніжитися, мані­ритися; (з ким) прижатися, цяцькатися.

ЦЕРЕМОНІЯ, обряд, ритуал, (формаль­ність) церемоніал мн. церемонії, манір­ність.

ЦЕРЕМОННИЙ, див. церемонія; пор.

формальність.

ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ, (крок) урочистий, пор. карбований; & церемонійний.

ЦЕРЕМОННИЙ, (тон) манірний; (хто) проханий; (уклін) підкреслено світ­ський.

ЦЕРКВА, (будівля) храм, (без вівта­ря) каплиця; (християнська) Христова Церква; & церківця, церківка.

ЦЕРКОВНИЙ, (обряд) релігійний; (шлюб) у церкві, законний, не цивіль­ний, не світський; (дзвін) храмовий.

ЦЕХ, (ремісників) ІСТ. об’єднання, /в Англії/ гільдія; (фабричний) р. робітня; (сатириків) П. когорта, плеяда, хор.

ЦЕХОВИЙ, (– об’єднання) ремісничий; (інтерес) П. вузький, кастовий.

ЦЕЦЕ, див. МУХА.

ЦИБА, див. НОГА.

ЦИБАТИ, дибати, іти, як на дибах;

стрибати, підскакувати, скакати.

ЦИБАТИЙ, довгоногий, тонконогий,

ЯК ІМ. цибань; (– ноги) довгий, тонкий.

ЦИБУЛЯ зб., од. зб. цибулина; (стебли­на цибулі) цибук, цибок; П. кишеньковий го­динник, дзиґарик; & цибулька.

ЦИБУЛЬНИЙ, цибулевий, цибулячий, цибуляний.

ЦИБУХ, (люльки) жм. чубук, мундштук; (цигарки) гільза; (з махорки) цигарка; Р. люлька; (виноградної лози) жи­вець; & цибушник, цибук.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ, рівень розвитку; (сучас­на) З. П. культура, проґрес, прогрес, освіта.

ЦИВІЛІЗОВАНИЙ, культурний, розвине­ний, не дикий, не дикунський, не вар­варський.

ЦИВІЛЬНИЙ, (шлюб) не церковний, не духовний, світський, громадянський; (одяг) не військовий; ЯК ІМ. фам. шпак.

ЦИГАНИТИ, випрохувати, канючити, видурювати; дурити, обманювати, шах­рувати.

ЦИГАНСЬКИЙ, (– вдачу) злодійкува­тий, (– життя) кочовий, (– звичку) прошацький, прохацький.

ЦИГАРКА, (фабрична /без мундшту­ка/) сигарета, сигаретка; (самороб­на) скрутка, самокрутка.

ЦИГАРКОВИЙ, (дим) тютюновий; (па­­пір) тонкий-тонюсінький, напів­прозо­рий.

ЦИГИКАТИ, див. ГРАТИ.

ЦИДУЛЬКА, див. ЦИДУЛКА, цедулка.

ЦИЗОРИК, складений ніж.

ЦИКАТИ, (на кого) гиркати, гарикати,

гримати; (крізь зуби) цвіркати.

ЦИКЛ, (повний) оберт; (біологічний) кругообіг; (лекцій) серія; (обов’яз­ків)

ряд ланцюг, (пісень) низка; пор. ходка, наворот.

ЦИКЛІЧНИЙ, (характер) повторюва­ний; (графік) коловий, круговий.

ЦИКЛОН, (тропічний) гураґан.

ЦИКЛОП, див. ВЕЛЕТЕНЬ.

ЦИКУТА, бот. віха; (гірка) отрута.

ЦИЛІНДР, циліндер, укр. вібло; П. капелюх /форми-циліндра/, (складаний) шапокляк; & циліндрик.

ЦИЛЮРНИК /ЦИРУЛЬНИК/ і ци­люрня /цирульня/, див. голяр і голярня.

ЦИМБАЛ, дурбило, йолоп, телепень, ступа; мн. цимбали, (музичний інструмент) & цимбалики.

ЦИМБАЛІСТ, цимбалиста і

цим­балист, див. музика.

ЦИНА, сов. олово; & цінь.

ЦИНАМОН, сов. кориця.

ЦИНГА, укр. гнилець, мед. скорбут.

ЦИНҐЕЛЬ, язичок, заскочка, курок,

сов. курок.

ЦИНДРА і ЦИНДРЯ, жужіль, жужели­ця;

Р. ошурки, залізна тирса; (хто) п. іржа.

ЦИНДРИТИ, (гроші) розтрачувати, мар­нотратити, розтринькувати, тринькати, проциндрювати, жм. мантачити; (май­но) марнувати, гайнувати, переводити. ЦИНІК і ЦИНІЧНИЙ, див. безсором­ник і безсоромний.

ЦИНОБРА, (фарба) сов. кіновар.

ЦИНОВИЙ, з цини, сов. олов’яний.

ЦИРК, циркове мистецтво; (будова /в Римі/) Колізей; (прв. з !). умора! кумедія! комедія!

ЦИРКУЛЮВАТИ, (– кров) оббігати здійснювати кровообіг, (– чутки) кружати; пор. обертатися.

ЦИРКУЛЯР, укр. обіжник; З. послання, звернення; пор. директива.

ЦИРКУЛЯЦІЯ, (крові) кровообіг

(гро­шей) обіг.

ЦИРУЛЬНИК /ЦИЛЮРНИК / і ци­рульня /цилюрня /, див. голяр і голярня.

ЦИСТЕРНА, див. РЕЗЕРВУАР. ЦИТАДЕЛЯ, фортеця, форт, сов. цита­дель; (свободи) бастіон, твердиня, опліт, сов. оплот, (абсолютизму) п. Бастілія; пор. укріплення.

ЦИТАТА, (з тексту) випис, витяг, ви­писка, уривок, (в чолі твору) епіграф; & цитатка; пор. ілюстрація.

ЦИТУВАТИ, наводити цитати /витяги/; (кого) повторювати /відтворювати/ чиї слова.

ЦИФРА, числовий знак /символ/;

ЖМ. число, кількість, (кругла) сума, (пересічна або середня) показник. ЦИФРОВИЙ, (мак) числовий; (вираз)

мат. чисельний; (– дані) кількісний. ЦІВКА, (води) струмінь, р. струмінець, струмінчик; (у ткацькім верстаті) шпулька; ТЕХ. рурка, трубка; (рушниці) люфа, сов. ствол; (дерева) стов­бур, (тонка) жердина; (пшениці) стебло,

стеблина; (бузинова) дудка.

ЦІВКОЮ пр., струмком, струменем, дзюрком, джерелом.

ЦІДИЛО, див. СИТО; & цідильце,

ці­дилко, цідильник.

ЦІДИТИ, (крізь сито) проціджувати, філь­трувати, пропускати; (з барила) виціджу­вати, точити; (як з відра) лити; П. (світ­ло) розсівати; ЖМ. (ром) смоктати; (сло­ва) розтягати; (крізь зуби /юшку/) тягнути, /слова/ ІД. видушувати з себе.

ЦІКАВИЙ, дуже захоплюючий; (– зовнішність) гарний, привабливий; (– жін­ку) гарненький; (хто) допитливий, цікавий до всього; (бачити) зацікавле­ний; (до чого) меткий, спритний; (на язик) ІД. цікавий співрозмовник.

ЦІКАВИТИ, зацікавлювати, привертати увагу, викликати зацікавлення; (– пер­спективу) приваблювати. ЩКАВИТИСЯ, (дуже) питати й перепи­тувати; (чим) виявляти цікавість /ін­терес/ до чого, мати на оці що, (у ко­го) питати, допитуватися.

ЦІКАвіСТЬ, допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість; (твору) привабливість.

ЦІКАВО пр., захоплююче; (дивитися)

з цікавістю, з інтересом, допитливо.

ЦІЛИЙ, не поділений, не подрібнений; (вагон) повний; (калач) непочатий; (день) весь; (міст) не пошкоджений, не попсований, не зруйнований; (– ті­ло) не пока­лічений, не поранений; (хто) живий, не вбитий; (із сл. драма тощо) справжній; (з ппр. сл. твій або Ваш) ІД. IP. горе - /н. твій цілий ака­демік ₌ горе-академік/; (– число) МАГ. не дробовий; & ціленький, ці­лісінький, цілий-цілісінький. ЦІЛИНА, новина, переліг, обліг, пар; П. щось незаймане /необроблене, си­рове/.

ЦІЛИННИЙ, незайманий, (– землю) не­початий, перелоговий; П. цнотливий, доброчесний, морально чистий.

ЦІЛИТИ, (у кого) цілитися; (куди /в бесіді/) П. гнути, мати на оці /ува­зі/ що. ЦІЛИТИ, див. ЛІКУВАТИ.

ЦІЛИТИСЯ, ціляти, цідити, мірити, мі­ряти; П. збиратися, мати намір; (на що) зазіхати, прагнути захопити що; (у ге­нерали) пнутися, моститися; & цілятися.

ЦІЛКОВИТИЙ, (крах) повний, абсолют­ний; (– волю) необмежений; (незда­ра) справжній; пор. суцільний.

ЦІЛКИМ пр., цілковито, абсолютно, повністю, зовсім, до крию, геть-чисто, до ос­танку, до решти, дощенту, до пня, /з початку/ до кінця, згори донизу, з голови до п’ят, без останку, зап. згода; (віддатися) з руками й ногами. ЦІЛУВАТИ, жм. цьомати, цьомкати, цмо­кати.

ЦІЛУВАТИСЯ, цьоматися, цмокатися; (вітаючись) чоломкатися; (на Велик­день) христосуватися, христосатися. ЦІЛУНОК, див. ПОЦІЛУНОК. ЦІЛЮЩИЙ, (засіб) гойний, лікуваль­ний; (вплив) оздоровчий, живодайний; (із сл. вода) живущий, живлющий; & зціляючий.

ЦІЛЯТИ, цілити, цілитися, мірити,

міря­ти, лучити, цілятися.

ЦІЛЬ, (для вправ) мішень; П. мета;

мн. цілі, наміри.

ЦІНА, вартість; (за працю) плата, вина­города; (послуг /прв. офіційних/) такса, пор. тариф; У ФР. значення, цінність /н. мати ціну/, кошт /н. ці­ною життя/.

ЦІННИЙ, вартісний, коштовний, доро­гий, сил. дорогоцінний; (свідок) важ­ли­вий; (– книжку) потрібний, ко­рисний.

ЦІНУВАТИ, оцінювати, складати ціну чому; (майно) описувати, робити опис /оцінку/; (цінні папери) ек. котиру­вати; П. шанувати, (дуже) /високо/ ставити, ставити над усіма; пор. оці­нювати.

ЦІПЕНІТИ, клякнути, заклякати, дубіти, костеніти, дерев’яніти, сил. леденіти; (з жаху) німіти, завмирати, терпнути, за­терпати, замлівати.

ЦІПОК, кий, палиця, бук, патик, ломака, дрючок, ґирлиґа, ковінька, костур. ЦІСАР, див. КЕСАР; (австро-угорський) імператор; пор. монарх.

ЦІСАРСТВО, (австро-угорське) імперія; пор. царство, монархія. ЦІСАРСЬКИЙ, (лад) монархічний, ЦАР­СЬКИЙ; (– службу /у цісаря/)

дер­жавний.

ЦІХА, риса, ознака, прикмета; знак;

пор. тичка.

ЦМОКАТИ, (язиком) клокати; (гу­бами) плямкати, цямкати, цмакати; (кого) цілувати.

ЦНОТА, цнотливість, непорочність,

доброчесність, чеснота, невинність,

чес­ність, незайманість, моральність,

кн. чеснотливість, моральна чистота. ЦНОТЛИВИЙ, доброчесний, моральний, невинний, чистий, незайманий,

чеснот­ливий, (– дівчат – ще) недоторканий; пор. праведний.

ЦОБ, див. ЛІВОРУЧ! (цабе! – праворуч). ЦОКАТИ, (зубами) клацати, дзвони­ти, (– годинник) тікати; & цокотати, цокотіти.

ЦОКІТ, клацання, брязкіт; (годинника) цокання; (зубів) стук; (язиками) П. базікання; & цокотання, цокотня.

ЦОКОЛЬ, (памятника) постамент, під­ніжжя, п’єдестал; ГЕОЛ. обніж­жя, підошва.

ЦОКОТУХА, щебетуха, лепетуха, говору­ха, балакуха, торохтійка, талалайка, фам. базіка, ляскуха, (сварлива) паще­ку­ха, пліткарка, д. колотниця.

ЦУҐОМ, цугом пр., один за одним, чередою, вер­вечкою, низкою, рядком, вал­кою, упрос­тяж, нога за ногою, (– птахів) клю­чем.

ЦУКЕРНЯ, сов. як ім. кондитерська; & цукорня‚ цукерня.

ЦУКЕРОК і ЦУКЕРКА, (з цукрового си­ропу) карамелька, зб. монпансье, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; & цукорок, д. цукорка.

ЦУКОР, (сипкий) пісок, цукор-пісок;

(грудковий) рафінад, цукор-рафінад. ЦУКРОВАРНЯ, д. сахарня, сов. цукро­вий завод, (велика) цукрокомбінат. ЦУКРОВИЙ, з цукру, з цукром, на цук­рі; (горох) цукристий, багатий на цу­кор; (завод) цукроварний; & цукряний.

ЦУПИТИ, тягти, волочити; (за патли) тягати; (чуже) красти; (гроші з кого) стя­гати, здирати, лупити; (– мороз) тиснути; & д. цуприкувати, цур­пелити.

ЦУПКИЙ, тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний,

сильний, (волос) жорсткий; (вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, ви­тривалий; (від морозу /одяг/) заш­карублий;

(– обійми) п. залізний, мер­твий; &

цупкенький.

ЦУРАТИСЯ, сахатися /як від чуми/, пекатися, уникати, триматися осторонь, д. відчужуватися, р. цурати, сил. зріка­тися, відмовлятися від (чого) гребува­ти чим.

ЦУРКА, цурпалок, кілочок; тріска, скалка.

ЦУРПАЛОК, (дерева) уламок, обрубок; (льоду) шматин; (втята рука) кукса; &

цурка, цурупалок, зб. цурпалля, цурупалля.

ЦУЦИК, див. СОБАКА, пес.

ЦЮКАТИ, (по - чім) вдаряти, стукати; (сокирою) рубати, тесати, невміло орудувати; (сапкою) сапати; (дзьо­бом) дзьо­бати, клювати.

ЦЮПА, хижа; ЗСТ. буцигарня, як ім. холодна.

ЦЯМРИНА, (криниці) зруб; З. П. одна деревина зрубу, одне кільце зрубу, надземна частина зрубу, П. криниця; & зб. цямриння.

ЦЯТА і ЦЯТКА, плямка, крапка, зірочка,

точка; & цятина, цяточка, цятинка, крапочка.

ЦЯТКОВАНИЙ, поцяткований; плямис­тий, у крапочку, крапчастий, краплистий.

ЦЯТКУВАТИ, вицятковувати, обцятковувати; пор. цяцькувати.

ЦЯЦЯ, див. ЦЯЦЬКА; дит. гарний хлопчик /дівчинка/, д. чіча ляля; ЖМ. IP. кра­су­ня; (невелика) П. IP. цабе, пан, дос­той­ник; & цяцянка.

ЦЯЦЬКА, іграшка, лялька, забавка, виг­рашка; ЕВ. зброя; ЖМ. витребенька; & цяця.

ЦЯЦЬКАТИСЯ, див. ПАНЬКАТИСЯ; обр. гратися /бавитися/ в піжмурки; пор. мо­рочитися.

ЦЯЦЬКОВАНИЙ, обцяцькований, поцяцькований; (– тканини) мережаний, мережчатий, візерунчастий, узористий; (квіта­ми) заквітчаний, ІД. квітчастий; (різь­бою) різьблений; (посуд) розмальований; (ґанок) оздоблений, прикрашений; (цвяхами) цвяхований.

ЦЯЦЬКУВАТИ, прикрашати, оздоблюва­ти, вицяцьковувати, обцяцьковувати; (блузку) мережити, вимережувати; (кві­тами) заквітчувати; (різьбою) різьбити; (посуд) розмальовувати; (цвяхами) цвяху­­вати.

ЦЬВОХКАТИ, див. ХВИСЬКАТИ, хльо­с­кати; & цвьохати, цвьохкати, цьвохкотіти.

ЦЬКУВАТИ, (псів) нацьковувати; (зві­ра) гонити, переслідувати, зацьковува­ти, (лю­дей – ще) піддавати цькуванню; (підби­ва­ти на щось) підштрикувати, під’юд­жу­вати.


Ч

ЧАБАН, вівчар; & чабанець, пасту­шок; пор. пас­тух.

ЧАВИТИ, давити, роздавлювати, розду­шувати, розчавлювати; (сік) вичавлю­вати, витискати; (підлеглих) П. души­ти, гнітити; (щось у собі) П. придушу­вати.

ЧАВКАТИ, (– твань) чвакати, чавкоті­ти, чвакотіти; (ротом) жвакати, плям­кати, цямкати, тевкати.

ЧАВУН, див. ПОСУДИНА.

ЧАВУННИЙ, з чавуну; П. міцний,

ду­жий, п. залізний; (крок) важкий; (колір) темносірий.

ЧАГАР, чагарі і чагарник, кущі, зарість; & чагарець, чагарники; пор. гу­щавина.

ЧАД, кн. чадний газ, тех. оксид вуглецю; ЖМ. їдкий дим; (від бузини) сморід; П. (ревнощів) шал, засліплення, (чвар) задуха, тяжка атмосфера; У ФР. запа­морочення, безпам’ять /н. як у чаду/. ЧАДИТИ, виділяти чад диміти, куріти;

(чим) димити, курити, кадити.

ЧАДІТИ, отруюватися чадом; П.

запаморочуватися, чманіти, чуманіти. ЧАДНИЙ, (– хату) димний, курний;

П. паморочливий, п’янкий.

ЧАДРА, див. ПОКРИВАЛО.

ЧАЙКА, д. мова; (запорізька)

див. чо­вен, & чаєчка.

ЧАЙНИК, жм. носатка; пор. посу­дина.

ЧАКЛУВАТИ, ворожити, характер­ствувати, відьмувати, шаманити, з.

химородити; (над ким) діяти чари; IP. священодіяти; & чаклунити; пор. ча­рувати.

ЧАКЛУН, відьмак, маг, чарівник, чор­нокнижник, характерник, з. химородник, кн. чародійник, анал. шаман; пор. знахар, знахур.

ЧАЛАПАТИ і ЧАЛАПКАТИ, (по багні) брьохати, тьопати, хляпати, хлюпати; (по землі) телепати, пор. човгати. ЧАЛИЙ, (кінь) сірий, сіробурий. ЧАЛМА, див. ЗАВІЙ.

ЧАН, див. КАДІБ.

ЧАПАТИ, повільно ступати

/чвалати, дибати, шкандибати/.

ЧАР і ЧАРИ, чаклування, чарування, чарівництво, чародійництво, відьомство, чорнокнижництво, характерство, зна­харство, знахурство, чудодійство, шаман­ство, з. химорода; (кохання) магічна сила; (слова) чарівність, чарівливість, краса.

чАРА, див. КЕЛИХ, чарка. ЧАРІВЛИВИЙ, повен чару /чарів/, р. чарівкий, зап. чаруючий; (сон тощо) чарівний.

ЧАРІВНИЙ, (– силу) магічний, чаро­дій­ний,

ЧАРІВНИЧИЙ, р. урочий, (– слово) чародійський; (як міра ви­яву) дуже гарний, неземний, небесний, принадний, чудовий; (сон) дивний, загадковий, фан­тастичний; (голос) мелодійний, милозвучний; (– красу) спокусливий; & чарівливий.

ЧАРІВНИК, чаклун, характерник, маг, ур. волхв; (слова) ІД. майстер,

чаро­дійник.

ЧАРІВНИЦТВО, див. ЧАР і ЧАРИ. ЧАРІВНИЦЯ, чародійниця, чаклунка, відьма, з. химородниця, (добра) фея, (зла) Баба-яга; П. (– блискучу жін­ку)

богиня, королева, пор. красуня. ЧАРІВНИЧИЙ, чародійний, чародій­ницький, магічний, чаклунський, чудо­дійний, шаманський, з. химородний; & чарівницький; пор. чарівний.

ЧАРКА, (велика) келих, чара; (малень­ка) келишок; У ФР. пияцтво /н. чар­ка загубила/, тост /н. піднести чарку ₌ піднести тост/; & чарочка, чаронька, чарчина.

ЧАРУВАТИ, відьмувати, ЧАКЛУВАТИ, чарувати чарами, чари діяти /твори­ти/, чародіяти; (красою) зачаровува­ти, (грою) заворожувати; (зір) приваб­лювати, закохувати.

ЧАРУЮЧИЙ зап., який чарує, чарівли­вий, чарівкий, чарівний.

ЧАС, (вечірній) пора; (лихий) година;

(слушний) момент; (у перегонах) СПРТ.

тривалість; У ФР. період /н. деякий час/,

вільна година, /н. за бра­ком часу/; (неда­лекий) ІД. /най­ближче/ майбутнє; мн. ча­си, (се­редньовіччя) епоха, доба; ІД. (дав­ні) давнина, (найдавніші) сива давнина.

ЧАСИНА і ЧАСИНКА, короткий промі­жок часу, /ще коротший/ мить, хвиль­ка,

хвилинка, хвилина; (вільна) час; (якась)

ІД. деякий час; & часиночка.

ЧАСОВИЙ, (лихо) тимчасовий; ча­со­вий, (орієнтир) що стосується до часу.

ЧАСОМ пр., іноді, інколи, деколи, зрідка, порою; вряди-годи, часами, коли-не-ко­ли, подеколи; У ФР. випадково, бува

/н. ви часом не лікар?/

ЧАСОПИС, див. ГАЗЕТА; Р. журнал.

ЧАСТИЙ, (дощ) систематичний, сил. без­­перервний; (стукіт) повторюваний; (– зу­стрічі) не рідкий; (вогонь) ВІЙ. густий, щільний; (пульс) прискорений, пришвидшений; (гість /непроха­ний/) унадливий; & частенький.

ЧАСТИНА, (цілого) частка, пай, пайка, шматок, уривок; (світу) сторона; ВІЙ. відділ, одиниця, з’єднання, фор­мовання, сов. формування; (запас­на) деталь; (скла­дова) ІД. компо­нент, інґредієнт, елемент; & час­тинку частка.

ЧАСТКА, див. ЧАСТИНА; (з поділу) пай; (у спільну справу) внесок; (со­та) часточка, частинка, ІД. відсоток; (від ділення) МАТ. результат чого.

ЧАСТКОВИЙ, (переклад) частинний, не­повний; сов. КН. Р. поодинокий, ок­ремий, ізольований.

ЧАСТКОВО