Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Содержание

П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витончено, філіґранно, філігранно / виконаний. ЮВІЛЕЙ, роковини, див.
ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П.
Г. городина. ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий; пор.
П. шарварок, метушня, циганський табір. ЯРМІС і ЯРМИС з.

Подобный материал:

1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68

(сімейне) щасливе життя У ФР. радість /н. щастя моє!/; П. досягнення, успіх, удача; (твоє) ІД. тобі щастить /пощастило/; & щастячко.

ЩЕБЕТАТИ, (– птахів) теркотіти, теркотати, (– горобців) цвірінькати, цвіркати, (– солов’я) співати, тьохкати, витьохкувати, лящати; (– жінок) цокотіти.

ЩЕБЕТЛИВИЙ, (пташок) співучий;

(хто) балакучий.

ЩЕБЕТУХА, див. ЦОКОТУХА.

ЩЕДРИЙ, не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (– обіцянки) надмірний, перебільшений; (– природу) буйний, розкішний;

(– дощі) рясний, (піт – ще) густий.

ЩЕДРО пр., щедрою рукою, не скупо

і всі мож. пох. від щедрий.

ЩЕЗАТИ, зникати, губитися, пропадати, обр. іти під шум; (– дні) минатися; (в тумані) розпливатися; (– фарбу /на сонці/) линяти, вигоряти; док.

ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропасти, обр. щезнути, як булька на вод. ЩЕМ і ЩЕМІТИ, див. від. біль та

боліти, нити.

ЩЕНЯ, цуценя, песеня, г. песя, собача, собаченя, р. цуцик; ЛАЙ. шмаркач & щенятко.

ЩЕПА, прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (винограду) цибух, чубук; & щеп.

ЩЕПИТИ, див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.

ЩЕРБАТИЙ, (край) вищерблений, надбитий, надколотий; (ніж) зазублений, визублений; (хто) беззубий; П. (– правду) сумнівний, непереконливий; (– долю) обр. нещасливий, лихий, гіркий.

ЩЕРБИНА, зазуб, зазубень, зазубець, визубень, сов. зазублина; & щербинка.

ЩЕРБИТИ, вищерблювати; (ніж) визублювати, зазублювати.

ЩЕТИНА, див. ВОЛОССЯ, шерсть; &

щетинка, щета, щеть.

ЩИПАТИ, (траву) скубти, скубати; скубати, (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, колоти.

ЩИПЦІ, (господарські) обценьки; (ковальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давильце, д. лускач; & щипчики.

ЩИРИЙ, (хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, обр. душа навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, привітний, гостинний; (привіт) сердечний; (– любое) непідробний; (– працю) самовідданий, старанний; (– золото) непідроблений, чистий.

ЩИРО пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі мож. пох. від щирий; (любити) всім серцем, У ФР. душею і сирцем /н. щиро прихильний/.

ЩИРОСЕРДИЙ, див. ЩИРИЙ; &

щиросердечний, щиросердний.

ЩИТ, (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорбка; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; ТЕХ. (у шлюзах) затвор; ЕЛ. (розподільчий) плита, дошка; & щиток-щілина, шпара, розколина, розпадина, скалуба, /за/ шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, пор. шанець; (між гір) міжгір’я; (замкова) отвір; & щілинка.

ЩІЛЬНИЙ, (– рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (– обійми) мідний, дужий;

(– покриття) суцільний; (– лави) зімкнений, зімкнутий; (шрифт) збитий; П. (зв’язок) нерозривний, тісний; (паркан) без щілин; & щільненький.

ЩІЛЬНО пр., (закрити) /на/глухо, сил. герметично; (притерти) тісно, впритул, ніс-у-ніс; (класти) суцільно; П. (узятися) наполегливо, старанно, ретельно; (присікатися) невідчепно; У ФР. всі мож. пох. від щільний.

ЩІТКА, (фарбувати хату) квач; (малярська) пензель, щітяк; & щіточка, щіть.

ЩОБІЛЬШЕ пр., навіть більше, мало того, сов. більше того, пор. поготів.

ЩОГЛА, див. ЖЕРДИНА, тичка; (на судні /передня/) фок-щогла, фок, (задня) бізань, бізань-щогла; (для прапора) фляґшток, флагшток.

ЩОДАЛІ, див. ЧИМРАЗ.

ЩОДЕННИЙ, кожноденний; (одяг)

повсякденний, буденний, не святковий, звичайний.

ЩОДЕННИК, з. діяріюш; (щоденне

видання) суч. газета, часопис.

ЩОДНЯ пр., щоденно, щоднини, кожного дня; & щодень; пор. день-у-день.

ЩОДО прий., (чого) стосовно до, відносно, з приводу; У ФР. про, за /н. скажи щодо мене/.

ЩОДУХУ пр., що є /було/ духу, якнайшвидше; (з усієї сили) щосили, чимдуж, щомога; (гукати) якнайголосніше, на всі заставки.

ЩОЙНО пр., оце зараз, зовсім недавно, тільки-тільки, ок. тіль-тіль; сп. тільки, тільки-но /н. щойно увечері/; Ч. саме, якраз /н. щойно тепер/.

ЩОЛОПОК, див. ЧОЛОПОК.

ЩОНАЙБІЛЬШЕ пр., якнайбільшу

У ФР. не більше, як, сов. від сили /н.

від сили один ₌ щонайбільше один/.

ЩОНАЙМЕНШЕ пр., принайменше, принаймні, не менше, як /н. щонайменше два ₌ не менше, як два/.

ЩО-НЕБУДЬ зай., будь-що, абищо; щось; & що-будь.

ЩОПРАВДА пр., правда, справді, правду /щиро/ кажучи, правду казавши.

ЩОРАЗ/У/ пр., кожен раз; кожного разу, п. щокрок; раз-у-раз; Ч. дедалі, чимраз.

ЩОСИЛИ пр., що є /було/ сили, скільки є /було/ сили, з усієї сили; (бігти, кричати) щодуху.

ЩОСЬ зай., не знати /невідомо/ що, хтозна-що; хтось /н. щось гукає/; У ФР. що-небудь /н. щось інше/, дещо /н. щось заробив/; ЯК ПР. чомусь /н. щось не сплю/, приблизно, десь /н. щось із рік/; ід. щось то, щось таки /н. щось то буде/.

ЩУЛИТИ, (очі) мружити; (вухо /тварин/) нащулювати, прищулювати, насторожувати.

ЩУЛИТИСЯ, (з холоду) зіщулюватися, кулитися; П. м’ятися, нітитися, ніяковіти, вагатися, жм. мулятися; (проти сонця /– очі/) мружитися.

ЩУР, пацюк; (птах) сов. стриж; щурик.

Ю

ЮВЕЛІР, золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ; П. філіґранний, філігранний майстер, майстер тонких /витончених/ робіт.

ЮВЕЛІРНИЙ, золотарський; (виріб)

П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витончено, філіґранно, філігранно / виконаний.

ЮВІЛЕЙ, роковини, див. РІЧНИЦЯ.

ЮВІЛЯР, ювілянт, г. ювілят, ж. іменинник.

ЮДА, зрадник, донощик; & сов. іуда.

ЮДОФОБ, національно нетерпимий до євреїв, антисеміт.

ЮНАК, підліток, (дещо старший) молодик, парубок, г. леґінь, пор. хлопець; (сивоусий) обр. завзятець, молодець.

ЮНАЦТВО, (вік) юність, молодість, юні дні /літа/; ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П. молодецтво; & юнь.

ЮНАЦЬКИЙ, (запал) молодечий,

парубочий; (вигляд) юний, молодий;

& юначий.

ЮНҐА, сов. юнга, див. моряк.

ЮНИЙ, див. МОЛОДИЙ (глядач) малолітній, неповнолітній, не дорослий; (– зелень) свіжий; (спортсмен) ІД. юніор.

ЮНІСТЬ, див. МОЛОДІСТЬ; обр. молоді /юні/ літа /дні/; (творчості) П. перші кроки, рання пора, світання; & ЗБ. юнацтво, юнь.

ЮРБА, натовп, юрма, гурма, зн. табун,

д. галайстра; (гостей) гурт; (дика) п.

орда; ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї;

(псів) зграя; (зірок) скупчення; & юрбище.

ЮРИДИЧНИЙ, правничий, правознавчий; (– рівність) правовий; пор. законний.

ЮРИСДИКЦІЯ, право чинити суд; (даної установи) прероґативи, прерогативи.

ЮРИСПРУДЕНТ і ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, див. від. юрист і правознавство.

ЮРИСТ, правник, правознавець, юриспрудент, слуга закону, ір. служитель Феміди; (установи) юрисконсульт (нотаріату) нотаріус, нотар; & юриста; пор. адвокат, суддя.

ЮРОДИВИЙ, ЯК ІМ. Божий чоловік, юрода; П. навісний, навіжений, божевільний, пор. придуркуватий.

ЮРОДСТВО, неприродні химери /збочення, поведінка, блазенство/; & юродствування.

ЮРОДСТВУВАТИ, чинити юродства, жм. юроди справляти.

ЮРТА, див. ДОМІВКА; (у народів

Півночі) чум, яранга.

ЮСТИЦІЯ, правосуддя, д. справедливість; & зб. юристи, правники, слуги Феміди.

ЮХА, див. ЮШКА.

ЮШИТИ, див. ТЕКТИ.

ЮШКА, щерба, суп, г. зупа, (рибна) р. юха, (з круп) крупник; (рідка частина страви) як ім. рідке; П. кров; & юшечка.

Я

Я зай., п. (людське) єство, еґо, его; (творче) індивідуальність, особистість, ориґінальність, оригінальність; (національне) гідність, самоповага.

Ябеда, обмова, наклеп, нашепт,

донос; (хто) ЖМ. ябедник.

ЯБЕДНИК, брехун, набреха, донощик, сил. наклепник, жм. ябеда.

ЯБЛУКО, П. кулясте /сферичне/ тіло; (очне) сфера, куля, жм. банька; & яблучко.

ЯБЛУНЯ, & яблунька, зб. яблуння.

ЯВА і ЯВ, не сон, не мрія, дійсність; тлк. ява, (у п’єсі) частина акту, сцена, д. відслона.

ЯВИЩЕ, феномен; (історичне) подія, факт, обставина, епізод (феноменальне) ІД. дивовижа, диво, сенсація, жм. щось такого; & з’явище.

ЯВКА, (на суд) прихід, прибуття; (конспіративна) зустріч або місце зустрічі.

ЯВЛЯТИ /СОБОЮ/, (приклад) бути чим; (виняток) становити; тлк. являти, (кому) показувати, демонструвати; (милість) виявляти; пор. репрезентувати.

ЯВЛЯТИСЯ ₌ з’являтися.

ЯВНИЙ, (факт) очевидний, наочний, видимий, не потаємний, безсумнівний, обр. як на шкірі списаний; (ворог) неприхований, відвертий, відкритий.

ЯВНО пр., очевидно, без сумніву і пох. від явний; У ФР. публічно, привселюдно.

ЯГА, див. МЕГЕРА, пор. відьма; & баба-яга, див. чарівниця.

ЯГНИТИСЯ, див. КОТИТИСЯ.

ЯГОДА, див. ПЛІД; & ягідка, ягідонька,

зб. ягіддя.

ЯДЕРНИЙ, (зброю) д. нуклеарний; (– зерно) добірний, зернистий; (місяць) повний, великий; (хто) дебелий, кремезний, здоровий, міцний; (дощ) краплистий; (плід) налитий, соковитий; (вітер) свіжий, прохолодний; П. (– слова) змістовний, вирізний; & ядряний, ядровий.

ЯДРО, осердя, центр, осереддя, осередок, (горіха) зерно, кн. сім’я; ВІЙ. (гарматне) гарматень, г. стрільно; П. (гурту) аванґард, (авангард), еліта, п. кістяк, (зла) основа, першопричина; & ядерце, ядеречко.

ЯДУХА, астма, дихавиця; (в шахті)

задуха.

ЯДУЧИЙ, (дим) їдкий, гризький; (газ)

Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пекучий, (колір) різкий, крикливий; (вираз) ущипливий, жовчний, д. ядушливий.

ЯЄШНЯ, яєчня, смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряжена, омлет.

ЯЗИК, кн. орган мовлення; (хто) /свій/ розвідник, /чужий/ бранець-інформатор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мова; У Р. нарід, плем’я; У ФР. висловлювання /н. терпів за язик/; (у дзвоні) телепень; (риба) язь, язюк; (бичачий) лизень, лизь; (вогню) П. струмінь, виплеск, викид, стовп, сов. фонтан; мн. язики, (вогню) спалахи, сплески, каскади; & язичок, язичище.

ЯЗИКАТИЙ, пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, балакучий; гострий на язик.

ЯЗИЧНИК, див. ПОГАНИН.

ЯЙЦЕ, крашанка, мн. д. покдадки; (мальоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) еліпсоїдний, овальний;

& яєчко.

ЯЙЦЮВАТИЙ, овальний, сов. яйцеподібний, яйцевидний, (півовальний) півциркульний.

ЯК пр., у який спосіб, яким чином; У ФР. коли /н. як я встав/; сп. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж /н. гірше, як пес/; подібно до /н. як я ₌ подібно до мене/; якщо /н. хто, як не я/; Ч. хіба /н. як так можна?/, (з нст. сл. не) мало, ледве /н. іду – як не плачу/; ІД. як до, (кого) дивлячись на /н. як до чоловіка/, як то, як таки; & ур. яко.

ЯКБИ сп., коли б, якщо б, Ч. нехай би /н. якби ти на неї глянув/; & якби ж то.

ЯКИЙ зай., котрий, р. которий, що за;

У ФР. який-небудь, якийсь /н. коли який не схоче/; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; & який саме.

ЯКИЙ-НЕБУДЬ зай., котрий-небудь,

котрий-будь, будь-який, байдуже /все

одно, однаково/ який, хоч /там/ який, той чи той, абиякий; (маловартий)

який-такий.

ЯКИЙСЬ зай., котрийсь, не знати

/невідомо/ який, хоч який-небудь;

(час) деякий; хтось /н. якийсь із

нас/; ід. якийсь то, якийсь таки;

пор. який-небудь.

ЯКІР, кітва, кітвиця; (у моторі)

ротор; & якірець.

ЯКІСНИЙ, добротний, обр. що

називається, на всі сто /відсотків/,

сил. високоякісний.

ЯКІСНО пр., добротно, на совість, кн.

із знаком якості і всі пох. від якісний.

ЯКІСТЬ, добротність, ступінь вартості /придатності/, (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. якості, (людські) риси, прикмети, характер; пор. характеристика.

ЯКНАЙБІЛЬШИЙ, якомога /якмога/ більший, щонайбільший.

ЯКНАЙКРАЩЕ пр., якомога /якмога/ краще, якнайліпше, якомога /якмога/ краще, ліпше.

ЯК-НЕБУДЬ пр., якимось чином, так

чи так; (погано, недбало) сяк-так, абияк, як-будь, як набіжить /тралиться, доведеться/; якось, колись /н. як-небудь зайду/.

ЯК НЕ Є ід., що не кажи /кажіть/, сов. як не як, у фр. сміх сміхом; & що не є.

ЯКОМОГА і ЯКМОГА пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, щосили; (швидше) по змозі, у міру сил, ІД. якнайшвидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКОСЬ пр., якимось чином, не знати /невідомо/ як, яковось, сяк-так; (бовкнув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь; (удень) одного разу, раз; ід. якось то, якось таки.

ЯК ОТ, так, скажімо, див. наприклад.

ЯКРАЗ пр., саме; (– одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, око-в-око; IP. авжеж. атож! ід. якраз і, зовсім /н. пити якраз і не конечно/, всупереч сподіванням /н. ми якраз і спіймали/.

ЯКЩО сп., коли, як; У ФР. раз /н.

якщо так, то... ₌ раз так, то.../.

ЯЛ, див. ШЛЮПКА; & ялик.

ЯЛИНА, ЗБ. ялинник, ялиновий

ліс; (дерево) & ялинка.

ЯЛОВИЙ, безплідний, не плодючий,

(– худобу – ще) молодий, ЖМ. бездітний; (– землю) неродючий; П.(– пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний.

ЯЛОВИЧИНА, воловина, волове м’ясо.

ЯЛОЗИТИ, (поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (мастім) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.

ЯМА, западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; & ямка, ямище.

ЯНГОЛ, див. АНГЕЛ.

ЯНИЧАР, перевертень, відступник; лай. каратель, кат, душитель свободи; мн. яничари, ІСТ. турецьке військо з дітей бранців.

ЯНИЧАРСЬКИЙ, див. ЗРАДНИЦЬКИЙ.

ЯР, глибока западина, балка, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; поет. весна; & ярок, яруга.

ЯРИЙ, (хліб) яровий, яринний,

весняний; Р. молодий; поет.

яскравий; & ярній.

ЯРИНА, яровина, Г. городина.

ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий;

пор. крутоберегий.

ЯРЛИК, (на товарі) наліпка, етикетка, (прив’язаний) бирка; П. /дискримінаційна/ характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; & ярличок.

ЯРМАРКУВАТИ, торгувати /на

ярмарку/, базарувати, базарювати.

ЯРМАРОК, /великий/ торг /базар/; П. шарварок, метушня, циганський табір.

ЯРМІС і ЯРМИС з., спосіб; (для чого) привід зачіпка.

ЯРМО, П. тягар, (царське) гніт,

утиски, гноблення, кормига,

неволя; & яремце.

ЯРОВИЙ, див. ЯРИЙ.

ЯРОК, вибалок, виярок, видолинок,

переярок, (більший) балка, байрак;

& ярочок.

ЯРУС, (будинку) поверх; (в театрі)

ряд ложа; мн. яруси, (книг) стоси, (гірських порід) геол. шари, пласти, (рельєфу) тераси; пор. ряд.

ЯСА ур., сигнал, знак; (гарматна) салют; П. чутка, поголос, розголос, розголошення; поет. світло, сяйво; & ясочка, як зв. зіронька, ластівка, ласочка.

ЯСИР, див. БРАНЕЦЬ /бранці/; У ФР. іст. полон, неволя /н. забрали в ясир/.

ЯСКРАВИЙ, блискучий, сліпучий, іскристий, осяйний, поет. ярий, сонцеясний, сов. сяючий; (колір) разючий, соковитий, п. гарячий, палкий, пор. променистий; (день) сонячний; П. (– мову) багатий, образний, колоритний; (талант) феноменальний, видатний; (приклад) переконливий; (спогад) чіткий, виразний; (образ) ефектний; (опис) мальовничий.

ЯСЛА, П. (дитячі) п. світличка; & ясельця, яслонька.

ЯСНИЙ, світлий; (день) безхмарний, сонячний, погожий, У ФР. білий; (– небо) чистий; (– ніч) видний; (– воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіткий, виразний; П.(– думки) зрозумілий, (– діло) очевидний; (розум) логічний; (погляд) об’єктивний, розсудливий; (– долю) щасливий, безтурботний; (усміх) привітний, відвертий, радісний, теплий; (– перла) поет. яскравий; у зв. ясновельможний; & ясненький, яснісінький, яснуватий.

ЯСНІТИ, світліти, світлішати, ставати /робитися/ світлішим; (– сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти;

(– небо) вияснюватися; (в далечі) виднітися.

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ, (Ваша) світлість, величність, кн. сіятельність, зап. сіятельство.

ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, віщун.

ЯСНОВИДЮЩИЙ, (хто) поет. винозорий, сов. прозірливий, прозорливий; пор. пророчий.

ЯСТРУБ, див. ШУЛІКА.

ЯСУВАТИ, див. З’ЯСОВУВАТИ, пояснювати, свідчити, викладати, характеризувати.

ЯТІР, верша, пастка на рибу; & ятірець.

ЯТКА, (на базарі) буда, будка, зап.

рундук; (від сонця) повітка; & яточка.

ЯТРИТИ, (рану) троюдити, роз’ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, травмувати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати г. іритувати; пор. дратувати

ЯТРИТИСЯ, (– рану) гноїтися, не

гоїтися; П. (– сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (– іскру) жевріти, тліти;

(– болючий спогад) пекти.

ЯХТА, див. СУДНО.

ЯЧАТИ, (– лебедів) квилити;

(– людей) кричати, гомоніти.

ЯЩІРКА, (що міняє забарвлення) хамелеон. (безнога) жовтопуз; пор. плазун.

ЯЩУР, (тварина) саламандра; (вірусний)

заразна хвороба худоби й людини.

* ** *

ДЖЕРЕЛА ЛЕКСИКИ, ВИКОРИСТАНІ У СЛОВНИКУ

Андрусишин К. Українсько-англійський словник. Торонто, 1982.

Білецький-Носенко П. Словник української мови. К., 1966.

Грінченко Б. Словар української мови, Т. 1–4. К., 1996–1997.

Желеховський Є. Малорусько-німецький словар, Т. 1–3. Львів, 1884–1886.

Російсько-український словник, Т. 1–3. К., 1980–1981.

Rodale J. L . The Synonym Finder. Emmaus, 1978.

Словник української мови, Т. 1–11. К., 1970–1980.

Записи живої лексики України й діаспори.

Лексика з періодичних видань діаспори 1980–1992.

Blog

Практичний словник синонімів української мови

Содержание