Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ЖМ. ра­діопередача /н. У ФР. випадок /н. П. клопіт, морока. РАХУВАТИ, лічити, вести лік, числити; (гроші) ЯК ІМ. рев­ни­вець; (до щастя інших) П. відгук, відголос, відгомін, луна, реакція. РЕЗУЛЬТАТ, наслідок; (підрахунків)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(світло) промінь; & пучок.

ПУЛЬВЕРИЗАТОР, роз­бри­зкувач,

розпилювач; пор. прискавка.

ПУЛЬС, укр. живчик, живець, клекіт,

б’ючка; (життя) П. ритм, темп.

ПУЛЬСУВАТИ, укр. б’ючкувати; (– воду в морі) коливатися; (– пульс) бити.

ПУНКТ, (найвищий) місце, точка; (ме­дичний) частина; (поворотний) мо­мент; (у документі) параграф; (населений) ІД. оселя, селитьба, населення, місцевість.

ПУНКТУАЛЬНИЙ, див. АКУРАТНИЙ. ПУП, (землі) П. центр.

ПУП’ЯНОК, брунька, парость;

(квітки) & пуп’яшок, сов. бутон.

ПУРПУРОВИЙ (колір) багряний, густо-червоний, сов. яскравочервоний; & пурпурний.

ПУРХАТИ, (– птахів) літати, перелітати; (по хаті) П. сновигати /як пташка/.

ПУСКАТИ, (з рук) випускати; (віж-ки) попускати; (на гулі) дозволяти йти; (на волю) відпускати, звільняти; (до ла­ти) впускати; (вперед) пропускати; (на раду) допускати; (на поталу) відда­вати; (змія) запускати; (старцем) ро­бити; (у воду) то­пи­ти, занурювати, спус­кати, опус­кати; (грудкою) кидати що (стрі­лу) вист­рі­лювати; (в друк) дава­ні; (в народ) по­ши­рювати де; (в повітря) висад­жува­ти; (сло­ва на вітер) говорити; (славу) розпускати; (кіно) демонструвати, кру­тити; (під що) ви­користовувати; (крам) ЖМ. збува­ти; (гроші марно) витрача­ти, циндрити; (за­пах) виділяти; (листя) ронити, гу­би­ти; (поштою) Д. надсила­ти; (ману /на кого/) ІД. вводити в ома­ну /задурманю­ва­ти/ кого, (тумана) ІД. ду­­­рити.

ПУСТЕЛЯ, ур. пустиня; (снігова /на Пів­ночі/) тундра; П. безлюддя, порож­неча.

ПУСТЕЛЬНИЙ, поет. пустоширокий; (край) безлюдний, малолюдний, незасе-лений, необжитий.

ПУСТЕЛЬНИК, див. САМІТНИК.

ПУСТИЙ, порожній; (край) див. пус­тельний; (– місце) вільний; (борщ) пісний; (погляд) невиразний, тупий; (сто­в­бур) порожнистий, сов. пустотілий; (– сло­ва) беззмістовний, несуттєвий, (звук) марний; (хто) обмежений, пус­топорожній, легковажний, несерйозний; (– зілля) непотрібний, безкорисний; пр. сл. пусте! дрібниця! дурниця! дар­ма! пр. пусто, (де) ні душі, порожньо.

ПУСТКА, пусте /спустіле/ житло; (не­обжита земля) пустир, пустище, пус­тирище, пустиня, пустовщина; (в ха­ті) пустка‚ запустіння; (в серці) порожне­ча.

ПУСТОТА, порожнеча; Р. порожни­на; тлк. пустота, пустощі.

ПУСТОТЛИВИЙ, грайливий, жартівливий, легковажний, сил. шалапутний.

ПУСТОШИТИ, див. СПУСТОШУВАТИ.

ПУСТОЩІ, витівки, пустування, з.

пустота.

ПУСТУВАТИ, гратися, бавитися,

розва­жатися, сил. витворяти,

витівати, жиру­вати, ходити на головах.

ПУСТУН, жирун, збитошник, сил. беш­кетник, шибеник, паливода; & пустій.

ПУТНІЙ, путящий, доладний, (– річ) зда­лий; (– слово) вартий уваги, до­речний, ро­зумний.

ПУТО, (яким спутують) мотузок, ре­мінь, ланцюг; мн. пута, кайдани, П. закови, од. ретязь; (самітників) вериги.

ПУТТЯ, користь, вигода, з. путь.

ПУТЧ, див. ПЕРЕВОРОТ.

ПУТЯЩИЙ, див. ПУТНІЙ.

ПУТЬ, шлях, дорога, поет. путь-дорога; (світил) орбіта; У ФР. відстань; (куди) напрям, маршрут, курс; (далека) подо­рож; (терниста) поле /діяльності/.

ПУХ, дрібне пір’я; ЖМ. перина,

пухо­вик, /пухова/ подушка; П. сніг.

ПУХИР, (на воді) булька, бульбашка, пу­зир; (жовчний) міхур; & пухирець,

піхур.

ПУХКИЙ, розсипчастий; (ґрунт) м’який, копкий; (пиріг) пухнастий; (– тіло) пу­х­на­тий, пухлий; пор. сипкий.

ПУХЛИЙ, опухлий, набряклий, набуб­ня­вілий; (– тіло) пухкий; (гаманець) товстий, роздутий, набитий; (пи­ріг)

Р. пухнастий; пор. брезклий.

ПУХЛИНА, опух, набряк, пухлятина, (водяна) набреск; (під оком) синець; (ракова) МЕД. новоутворення.

ПУХНАСТИЙ, (– пташа) пухнатий, вкритий пухом; (килим) волохатий,

кошлатий, ворсистий; (сніг) лапатий;

(– шерсть) м’який, густий, пишний; (пиріг) пухкий.

ПУХНУТИ, опухати, набрякати, буб­­ня­віти; ЖМ. гладшати; П. роздаватися, роз­ди­матися, сов. розбухати.

ПУЧКА, кінчик пальця; (руки)

палець; (тютюну) дрібка, сов.

щіпка; & пу­чечка.

ПУЧОК, в’язка, жмут/ок/, пук; (волосся) пасмо, пелех; (рож)

букет; (іскор) сніп.

ПХАТИ, штовхати, турляти, підштовхува­ти; (на що) П. підбивати; (звідки) виштовхувати; (куди) заштовхувати, (скрізь) розпихати, (носа) стромляти; (у горло) запихати, (до кишені) засу­вати; (до рук) сунути, тицяти.

П’ЯВКА, кровопивчий хробак;

(хто) П. кровожер, павук.

П’ЯДЬ, (землі) смужка, клаптик,

латка; У ФР. крок /н. ні на п’ядь/.

П’ЯНИЙ, нетверезий, жм. напитий,

зн. налиганий, (трохи) підпилий, під­питий, захмелений, (дуже) п’яний,

як ніч /чіп, земля, квач/; (від щастя) сп’янілий, одурілий; (трунок) хміль­ний, п’янкий; пор. п’яниця.

П’ЯНИТИ, оп’яняти, сов. дурманити;

(– радість) збуджувати, захоплювати.

П’ЯНИЦЯ, пияк, пияка, пропій, пропоєць, пиворіз, брагун, бражник; & п’я­ню­га, п’яничка; пор. алкоголік, випивака.

П’ЯНКИЙ, хмільний, п’янливий, дурман­ний, задурливий, п’янющий, ок. медосолодкий.

П’ЯСТИСЯ і ПНУТИСЯ, (чимраз ви­ще) дертися, видиратися, здиратися;

(– рослини) витися; (вгору) тягтися, підійматися, пориватися; (– жили) ви­пинатися, напинатися; (з усіх сил) П. силкуватися, на­ма­гатися, напружувати­ся, обр. лізти із шкури; (в пани) мос­титися, тиснутися, пошива­тися; (в генерали) цілитися.

П’ЯТА, (ступні) п’ятка; (скелі)

П. ос­нова, опора, підошва.

Р

РАБ, невільник, р. невольник, як ім. під­невільний; (феодала) кріпак; П. сліпий виконавець /знаряддя/; (Божий) вірянин; У ФР. слуга, віддана особа.

РАБСТВО, кормига, неволя, невільництво, іст. кабала, п. ярмо; (феодальне) крі­пацтво, кріпаччина; (духове) плазування, низькопоклонство.

РАБСЬКИЙ, невільничий, невільницький; (уярмлений) яремний, під’яремний, по­неволений; (– залежність) кабальний; (– наслідування) низькопоклонський.

РАДА, порада, пропозиція, вказівка, ре­комендація; (обранців) нарада, засідан­ня, збори; (міністрів) кабінет, (ліка­рів) консиліум, (кардиналів) конклав, (архіпастирів) синод; пор. асамблея.

РАДИ прий., заради, задля, для.

РАДИЙ і РАД, врадуваний; У ФР. ра­дісний, веселий; (діяти) згодній, згід­ний, щасливий; & раденький, д. рад­ний.

РАДИКАЛЬНИЙ, (захід) найдійовіший, найрезультативніший; (– зміни) докорін­ний, рішучий, фундаментальний, кар­ди­нальний.

РАДИТИ, давати раду пораду консультувати, д. раяти; (над чим) ради­тися; (у скруті) вживати заходів /н. треба щось радити/; (ким) Б. З. по­рядкувати.

РАДИТИСЯ, радити /держати/ раду, д. нараджуватися, радити над чим, ( лікарями) консультуватися; (що робити) обговорювати, обмірковувати.

РАДІО, бездротовий телеграф; ЖМ. ра­діопередача /н. слухати радіо/, радіоп­риймач /н. включи радіо!/, радіостан­ція /н. працювати на радіо/.

РАДІСНИЙ, веселий, життєрадісний, обр. сонцелюбний, сонцеликий, просвітлий; пор. втішний, осяйний.

РАДІСТЬ, задоволення, приємність; (єди­на) втіха; & радощі; зв. радосте! (моя) серце! золото! раю!

РАДІТИ, (з чого) тішитися, сил. тріум-фувати, землі /ніг/ не чути під собою.

РАДІУС, б.з. промінь, (колеса млина)‚ радіус‚ рамено; П. (дії) г. засяг, (лету) віддаль.

РАДНИК, порадник, дорадник, як ім. радний, зст. радця; (посольства) уря­довець.

РАДО пр., охоче, з охотою, залюбки; (зустрічати) привітно.

РАДОЩІ, див. РАДІСТЬ.

РАДШЕ пр., охочіше, з більшою охотою; З. П скоріше, краще; & радніше.

РАДЯНСЬКИЙ, (лад) совітський, совєтський.

РАЗ, один раз; У ФР. випадок /н. в такому разі/; & разок; ПР. якось, одного разу /дня/, колись; СП. якщо, кади /н. раз так/.

РАЗИТИ, уражати, завдавати удару /ударів/ кому, (ворога) трощити; (очі) вражати, сил. сліпити, осліплювати.

РАЗОМ пр., спільно, вкупі, гуртом, купою, при купі, в одній лаві, р. купно, посполу, собором, хором, (– двох) у парі, на па­ру; (сказати) одночасно, заразом, воднораз, в одне слово, мов на команду; раптом, зненацька, враз.

РАЗ-У-РАЗ пр., раз-по-раз, раз-за-разом, раз-поза-раз, регулярно, систематично, безперервно, жм. одно, знай, тільки й знає, що.

РАЗЮЧИЙ, (факт) разливий, приголом­шливий, дивовижний, подиву гідний; (контраст) різкий; (гумор) нищівний, нещадний, влучний; (– красу) слі­пу­чий

РАЙ, (біблійний) сад, едем; (небесний) небеса, вічне /небесне, Боже/ царство, житлище святих, Єлисейські поля; (зем­ний) казковий край; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. раю! див. радосте!

РАЙДУГА, див. ВЕСЕЛКА.

РАЙОН, (гірський) регіон, терен, зона, об­ласть, місцевість; (адміністратив­ний) одиниця /поділу/.

РАЙСЬКИЙ, небесний; (мінив) чудовий, чарівний; (куток) блаженний; (– умо­ви) ідеальний; (голос) чистий-пре­чистий, мелодійний.

РАКЛО, див. ХУЛІГАН.

РАКОМ пр., рачки, рака, задом, задом на­перед, назадгузь.

РАЛО, ур. орало; (залізне) плуг.

РАМА і РЯМА. (дзеркала) оправа; (іко­ни) оклад; (віконна) коробка; (ма­шини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П. облямівка; & рамка, обрамок, мн. рамці.

РАМЕНО, див. ПЛЕЧЕ.

РАМПА, (перед сценою) бар’єр; П. сце­на, кін, театр; (залізнична) приб. пе­рон.

РАНА, поранення; (натерта) садно; (невигойна) виразка; (душевна) травма, біль, страждання; П. пекуча проб­лема; мн. рани, (війни) збитки, шкід­ливі наслідки.

РАНҐ і РАНҐА, звання, ранг, титул, сов. чин, (духовний) сан; У ФР. категорія, розряд.

РАНЕЦЬ, наплічник, наплечник, з. нараменник.

РАНИТИ, зранювати, прв. док. поранювати, обр. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому, док. порани­ти, (легко кулею) зачепити.

РАНІШ і РАНІШЕ пр., див. давніше, пе­ред тим; спочатку, перше; у минулому.

РАНІШНІЙ, ранковий, д.

поранній; (птах) ранній.

РАНКОМ пр., вранці, рано, рано-вранці, ноет. рано-пораненьку, ок.

на ра­нок; (раннім) ІД. на світанні.

РАННІЙ, (– росу) ранішній; (цвіт) перший; (сніг) передчасний; (етап) початковий.

РАНО пр., ранньою порою, ранком; (сивіти) передчасно; ПР.СЛ. не пора, не час.

РАНОК, початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

РАПОРТ і РАПОРТУВАТИ, див. пові­домлення і повідомляти.

РАПТОВИЙ, наглий, несподіваний, непе­редбачений, жм. ґвалтовний; (рух) миттєвий, блискавичний.

РАПТОМ пр.‚ зненацька, враз, несподіва­но, знагла, раптово і пол. від рап­то­вий, обр. як сніг на голову, як грім з ясного неба, ні сіло, ні впало, ні з того. ні з сього; блискавично, миттю.

РАТАЙ ур, орач, плугар; & оратай.

РАТИФІКУВАТИ, див. затверджу­вати.

РАФІНОВАНИЙ, очищений, звільнений від домішок; (зміст) вишуканий, ви­тончений; (Дон Жуан) довершений, викінчений.

РАХМАННИЙ, див. СМИРНИЙ.

РАХУБА, лічба, рахунок, рахування, П. клопіт, морока.

РАХУВАТИ, лічити, вести лік, числити; (гроші) перераховувати; (виторг) під­раховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку /рахуби/, не враховувати, не брати до уваги; (на що) розраховувати, важити; (за ко­го) мати, вважати; ВСТ. вважай/те/, можна сказати /н. він, рахувати, мрець/.

РАХУВАТИСЯ, розраховуватися; (з чим) зважати на, враховувати /брати до ува­ги або в рахунок/ що, (з ким) пова­жати /цінувати/ кого; (за кого) вважатися, мати славу кого.

РАХУНОК, г. конто; (змагань) підсумок, результат; (за крам) квитанція, кви­­ток; Р. рахування; П. розрахунок, доцільність, рація, вигода н. нема жод­ного рахунку йти; (кому) звіт; (на товар) фак­тура; мн. рахунки, (особисті) порахун­ки.

РАЦІОНАЛЬНИЙ, (вжиток) корисний, доцільний; (одяг) практичний, вигід­ний, зручний; (– знання) перевірений логікою, базований на розумі; (число) МАТ. цілий або дробовий.

РАЦІЯ, 1. (пересувна) радіостанція;
2. підстава, обґрунтування; У ФР. до­ціль­ність, розрахунок /н. нема рації/; (величальна) орація, промова.

РАЮВАТИ, (в раю) жити, перебувати, ур. царствувати; (в добрі) розкошу­вати, жм. богувати, купатися в щасті; П. кн. зазнавати насолоди /втіхи/.

РВАТИ, дерти, (на шматки) розривати, роздирати, шматувати; (вуха) різати, вражати; (з рук) виривати, шарпати; (жили) надривати; (овочі) зривати; (во­лос) скубти, смикати; (зуби) вида­ляти; (здобич) загризати; (мости) підривати, висаджувати .пускати/ в по­вітря; (до бою) П. поривати.

РВУЧКИЙ, (рух) поривчастий, шпаркий, різкий, сов. стрімкий; (сміх) уривчастий різкий; (до науки) беручкий; & рвачкий.

РЕАБІЛІТУВАТИ і РЕГАБІЛІТУВАТИ, по­новлювати репутацію, повертати пра­ва, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) вип­равдувати.

РЕАГУВАТИ, (на критику) відповідати, відгукуватися, виявляти ставлення до.

РЕАКЦІЙНИЙ, не прогресивний, назад­ницький, ретроградний; пор. консер­ва­тивний.

РЕАКЦІЯ, відголос, відгук, резонанс; (у державі) антидемократія, антидемок­ратичні сили; (на подразнення) реф­лекс.

РЕАЛІЗУВАТИ, (план) здійснювати, вті­­лювати в життя; (товари) продавати.

РЕАЛЬНИЙ, дійсний, не уявний;

(– науки) практичний, прикладний;

Р. ре­алістичний.

РЕБРО, (стик площин) руб, грань, прут

(Адамове) ІД. Ж. жінка; & реберце.

РЕБУС, див. ЗАГАДКА; П. головоломка.

(щось загадкове) таємниця.

РЕВ, ревіння, (людей) крик, ґвалт, лемент; (прв. хижаків) рик; (мотора) гуркіт, стугін; (дітей) плач; & ревище, ревнява.

РЕВА чол. і жін., рюма, рюмса, нюня, тонкослізка, мішок сліз; тлк. чол. плаксій; тлк. жін. плаксійка.

РЕВАНШ, (за поразку) відплата;

(спор­ті) вирівняння рахунку.

РЕВИЩЕ, див. РЕВ; Р. різниця,

сов. бойня.

РЕВІЗУВАТИ, контролювати, перевіряти; (учення) піддавати ревізії, переглядати.

РЕВІТИ і РЕВТИ, ( вола) рикати; (– людей) лементувати, репетувати, ЗН. співати; (– бурю) вити, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (гармати) гуркотіти, гримотіти.

РЕВМАТИЗМ, укр. гризь.

РЕВНИВИЙ, який ревнує, ЯК ІМ. рев­ни­вець; (до щастя інших) заздрий; КН. ревний.

РЕВНИЙ, запопадливий, дуже старанний ретельний, дбайливий; ( – пісню) зворушливий; (– тугу) болісний; (– сльо­зи) гіркий; (погляд) ревнивий.

РЕВНОЩІ, (в коханні) з. ревниці;

(до успіхів інших) заздрість, заздрощі.

РЕВНУВАТИ, відчувати ревнощі; (до
сліз) сохнути, /в’янути, страждати/ з ревнощів.

РЕВОЛЮЦІЯ і РЕВТИ, див. від. пере­ворот і ревіти.

РЕГІТ, голосний /нестримний/ сміх;

& реготня, регітня, реготання. РЕГОТАТИ, реготатися, гигикати, лягати /помирати/ зо сміху, заходитися смі­хом, фам. іржати.

РЕҐАЛІЇ, регалії, (царя) символи, знаки, іст. клейноди; (вояка) ордени, медалі, від­знаки.

РЕҐЕНТ, регент, (хору) диригент;

(у монархіях) тимчасовий державець /сов. правитель/.

РЕҐЛАМЕНТ, регламент‚ (зборів) порядок денний.; (праці) розпорядок, режим; П. інструк­ція.

РЕҐРЕС, регрес‚ рух назад, занепад, деградація, ок. назадництво.

РЕҐУЛЮВАТИ, регулювати (рух) впорядковувати, керувати чим, (меланізм) р. достосовувати.

РЕГУЛЯРНИЙ, періодичний, систематич­ний, рівномірний; (– армію) постій­ний.

РЕДАГУВАТИ, (текст) перевіряти, вип­равляти, доводити до кондицій; (газету) керувати виданням чого.

РЕДАКЦІЯ, (газети) редакційний колек­тив /колегія/; П. приміщення редак­ції; (твору) варіант; (виразу) формулювання, формула, форма викладу; (дія) редагування, формулювання.

РЕЄСТР, список, перелік; (слов­ни­ка)/гніздовім слова; & зап. регістр.

РЕЄСТРУВАТИ, записувати, переписувати, вносити до реєстру /спис­ку/, д. спису­вати; (шлюб) оформляти; (параметри) фіксувати.

РЕЖИМ, (царський) лад, устрій, порядки; (праці) розпорядок, розклад, правила; (зберігання) умови.

РЕЗЕРВА, запас, сов. резерв; мн.

резер­ви, можливості, потенції; (сил) джере­ло; (трудові) сов. кадри.

РЕЗЕРВНИЙ, запасний, д. припасний; & резервовий.

РЕЗЕРВУАР, посудина, вмістище; (ци­ліндричний) цистерна; (водогону) водосховище, басейн; П. джерело, резер­ви.

РЕЗЕРВУВАТИ, д. приберігати; (квит­ки) бронювати, замовляти наперед.

РЕЗИДЕНЦІЯ, (короля) осідок;

(літ­ня, зимова) Ж. житло.

РЕЗОЛЮЦІЯ, (з’їзду) рішення, постанова, ухвала; ЖМ. розпорядження, вказівка.

РЕЗОН, підстава, причина; мн. резо­ни, докази, арґументи, міркування, запевнен­ня.

РЕЗОНАНС, відлуння; П. відгук,

відголос, відгомін, луна, реакція.

РЕЗУЛЬТАТ, наслідок; (підрахунків)

під­сумок; пор. сума.

РЕЙС, (космічний) подорож; мн. рейси,

(суден) курсування, плавання.

РЕКЛАМА, (дія) афішування, популяри­зація; (річ) афіша, пор. об’ява.

РЕКЛАМУВАТИ, афішувати, популяри­зувати, робити рекламу; (кого) вихва­ляти.

РЕКОМЕНДУВАТИ, пропонувати, радити, давати пораду; (позитивно) харак­тери­зувати; (кого кому) заповідати, відре­комендовувати, сов. представляти.

РЕКОНСТРУКЦІЯ, перебудова, переоб­ладнання; (рис) відновлення, відтворення.

РЕКОРД, спорт. найвище досягнення /показник/; (брехні) найвищий ступінь /вияв/.

РЕКТИ прв. ур, див. ПРОМОВЛЯТИ.

РЕЛІГІЙНИЙ, (– догми) теологічний; (– літературі/) духовний; (хто) бо­гомільний віруючий, ір. святій та божий.

РЕЛІГІЯ, віра; (конкретна) віровизнання, віросповідання; (краси) П. обо­жнюван­ня.

РЕЛЯТИВНИЙ, відносний.

РЕЛЬЄФНИЙ, (– зображення) об’ємний; (орнамент) опуклий; (образ) виразний, чітко окреслений,
яскраво відтворений.

РЕМАНЕНТ, сов. інвентар; див.

ще спорядження, знаряддя.

РЕМЕСЛО, ЖМ. фах, професія; П. нудна /нетворча/ праця; & ремество, руко­месло, рукомество.

РЕМІННИЙ, шкіряний.

РЕМІНЬ, шкіряний пояс; (машинний) пас; & ремінець, ремінчик,