Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание АНАТ. про­менева кістка; & промінчик, зб. П. без­прин­ципна особа. ПРОСТІР, просторінь, обшар, поет. ПР. протягло, тягуче, з протягом, розтягаючи. ПРОФАН, неук, невіглас, кн П. успіх, /успішний/ розвиток. ПРОЦВІТАТИ, розквітати, цвісти, квітну­ти, сил. ЖМ. люди, народ, (багата)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

р. смуга; (надії) іскра, вогник, жаринка; АНАТ. про­менева кістка; & промінчик, зб. проміння.

ПРОМІТНИЙ, пронозливий, спритний, за­повзятливий, скорохвацький, сов. під­приємливий; бистрий на розум, кмітли­вий, зарадний; в’юнкий, виверткий. ПРОМОВА, виступ, слово, ур. орація, рація, (при столі) спіч; (гнівно-викри­вальна) мн. філіппіки; пор. доповідь. ПРОМОВЕЦЬ, оратор, доповідач, (пал­кий) трибун, (красномовний) витія; (з ам­бони) проповідник.

ПРОМОВИСТИЙ, (штрих) проречистий; (погляд) значущий, багатозначний; (циф­ри) переконливий; & промовний.

ПРОМОВЛЯТИ, говорити, казати, прока­зувати, ур. ректи; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до серця) зворушувати що; (на користь) свідчити; (пе­ред ким) держати річ, виступати, виголо­шувати промову; док. промо­ви­ти, видо­бу­ти /здобутися на/ слово.

ПРОНИЗЛИВИЙ, (крик) різкіш, (біль) гострий; (зір) пильний, проникли­вий; (вітер) дошкульний, сов. прой­маючий.

ПРОНИКЛИВИЙ, (розум) глибокий, да­лекосяжний, сов. прозірливий, укр. прозирливий, ок. прозирущий, прозрівущий; (– слова) пророчий; (спів) серцезворушний; (погляд) гострий, пильний, спосте­режливий; (дощ) пронизливий. ПРОНОЗА, не промах, пролаза, п. в’юн;

пор. пройда.

ПРОНОЗЛИВИЙ, пролазливий, сприт­ний, меткий, промітний; & проно­зува­тий.

ПРОНОС, бігунка, червінка, швидка Нас­тя, сов. понос, мед. дизентерія.

ПРОПАГАНДА, пропаґанда, агітація; (війни) пропо­відь, проповідування; (знань) популя­ризація.

ПРОПАГАНДИСТ, пропаґандист, агітатор, г. пропаґатор; проповідник; (знань) популяри­затор, сіяч.

ПРОПАГУВАТИ, пропаґувати, агітувати; проповіду­вати; (знання) популяризувати, сіяти.

ПРОПАДАТИ, губитися, зникати, запропадати, щезати; (довго) бути відсутнім; (у кого) перебувати, бути; (– сніг) розтавати, танути; (– звуки) завмира­ти; (до часу) ги­нути; (без діла) ле­жати; (у біді) терпіти скруту; (в тюр­мі) каратися, страждати, му­читися; (з нудьги) знемагати; (марно /лі­та/) минати; (– заходи) не здійснюватися, сходити на пси, зводитися нанівець, іти на марне; (за ким) потерпати, умира­ти; док. пропасти, піти прахом /про­падом, на про­­пасть/, жм. провалитися, –_–, як сіль у во­ді, ж. гавкнути; (з очей) зникнути з поля зору.

ПРОПАЖА, зникнення. ПРОПАСНИЦЯ, трясця, трясовиця,

лихо­манка, мед. малярія.

ПРОПАЩИЙ, загиблий, зниклий; (– гроші) втрачений; (– голос) зірваний; (– долю) занапащений, запропащений; (час) згайнований, змарнований; (– силу) безкорисний; (– діло) безнадій­ний, приречений /на невдачу/.

ПРОПОВІДНИК, (волі Божої) пророк;

(у храмі) священик; пор. оратор; (віро­вчення) поборник, апостол; (що навертає невір) місіонер; (ідей) агі­татор.

ПРОПОВІДУВАТИ, (ідеї) ширити, поши­рювати, пропагувати, бути поборником чого; (у храмі) говорити проповідь /казання, казань /.

ПРОПОВІДЬ, (у храмі) казання, казань; (ідей) проповідування; (війни) пропаґанда; П. промова, виступ.

ПРОПОЗИЦІЯ, загад приб. рекомендація, порада; У ФР. думка /н. подати думку/.

ПРОПОНУВАТИ, (кому) подавати під­давати, висловлювати/ думку, присоглашати кого; (діяти) загадувати, рекомендувати, радити, сил. вимагати; (мир) робити пропозицію чого; & жм. пропонувати.

ПРОПОРЦІЯ, співвідношення. ПРОПУСК, (на вхід) перепустка, дозвіл; (військ) перепуск; (у тексті) прога­лина, біла пляма, пор. купюра; (дія) пропускання, перепускання.

ПРОПУСКАТИ, (кого) давати дорогу ко­му, (до штабу) впускати; (ворога) не затримувати; (крізь сито) перепуска­ти; (струм) проводити; (крізь вушко голки) просиляти, просмикувати; (чарку) випивати; (лекції) не приходити /не з’являтися/ на; (шанс) не користатися з; (видо­ви­ще) не бачити; (у тексті) випускати, робити пропуски /купюри/; док. ПРОПУСТИТИ, (шанс) проґа­вити.

ПРОРИВ, (фронту) пробій, пролом; (греблі) прірва; П. сов. недолік, про­га­лина.

ПРОРИВАТИ, 1. (мішок) продірявлю­­вати; (греблю) розмивати, руйнувати; (фронт) прориватися через; (город)

прополювати; (грядку) проріджувати;

2. (канал) викопувати, прокопувати. ПРОРИВАТИСЯ, продірявлюватися;

(– греблю) руйнуватися; (– хмари) розриватися; (крізь що) продиратися, пробиватися; (– світло) прозирати; (– сміх) вибухати; (– запах) доли­нати; (раптом) виявлятися; ЖМ. не стримувати себе, зри­ватися.

ПРОРІЗ, (у стіні) отвір, діра; (у гіллі)

просвіт, щілина; (губ) форма, обрис. ПРОРОК, (біблійний) апостол, проповід­ник; ПОЕТ. провісник, віщун, яснови­дець.

ПРОРОКУВАТИ, віщувати, пророчити, призвіщати, ур. вістити; (що буде) прорікати, провіщати, казати наперед, перед­бачати, провидіти; (на картах) ворожити.

ПРОРОЦТВО, (Боже) одкровення; (дія) пророкування, передбачення, віщування.

ПРОРОЧИЙ і ПРОРОЦЬКИЙ, віщий; (дар) провісницький, провісний; (слова) мудрий, проникливий.

ПРОСВІТ, (між дошками) щілина, прога­линка; Р. проміжок; (утворений світ лом) смуга, пляма; П. просвіток; (вік на) проріз; (між рейками) сов. зазор; (на погонах) смужка.

ПРОСВІТА, освіта пор. вчення, на­ука.

ПРОСВІТНИК і ПРОСВІТНИЦЬКИЙ,

див. просвітянин і просвітян­ський. ПРОСВІТНІЙ, освітній; просвітянський,

просвітительський, просвітницький. ПРОСВІТОК, просвіт, щілина, прогалина; (серед негоди) випогодження; (у скру­ті) П. розрада, утіха, полегшення. ПРОСВІТЯНИН, просвітитель, просвіт­ник, освітянин, анал. культуртрегер; член товариства “Просвіта”.

ПРОСВІТЯНСЬКИЙ, просвітительський, просвітницький; стосовний до товариства “Просвіта”.

ПРОСИП, див. ПРОКИД.

ПРОСИТИ, прохати, звертатися з прохан­­ням; (слізно) благати, вимолювати; (на­стирливо) випрошувати, канючити, циганити, клянчити; (уклінне) зап. бити чолом; (куди) запрошувати, кликати; (ціну) правити; (милостиню) жебрати; (за кого) клопотатися; (проба­чення /у ко­го/) ІД. переп­рошувати кого, (слави) до­­магатися; (смерті /кому/) на­кли­кати що на кого, пор. апелювати.

ПРОСЛАВЛЯТИ, (кого) славити, вислав­ляти, звеличувати, вихваляти, уславля­ти, покривати /вкривати/ славою; (у піснях) оспівувати; (себе) прослав­лятися, уславлятися.

ПРОСЛАВЛЯТИСЯ, уславлятися, здобу­вати /набувати, заживати/ слави, укриватися славою, здобувати ім’я; (чим) прославляти /уславляти/ себе.

ПРОСОННЯ, див. ПРОКИД.

ПРОСПЕКТ, див. ВУЛИЦЯ; (наукової пра­ці) короткий зміст /виклад/; (рекламо­ва­них товарів) довідник, прейскурант, каталог.

ПРОСТАК, як ім. нехитрий, ок. наївняк; ЗСТ. простолюдин, не шляхтич, не дво­рянин; & простачок, простачисько, зб. про­стацтво.

ПРОСТАЦЬКИЙ, простонародний, про­с­толюдний; (рід) простий, не шляхет­ний, не родовитий; (тон) вульгарний.

ПРОСТИЙ, не складний; (плям) не важ­кий, зрозумілий; (– мову) не вигадли­вий, не пишномовний, не кучеря­вий; (– жит­тя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (– гру актора) природний; (лист) зви­чайний, не рекомендований; (– кар­ту) не козирний; (сер­цем) щирий, від­вертий, простодушний, не двоєдушний; (у стосунках) невимушений, безпо­середній; (– якість) грубий, неякіс­ний; (рід) про­ста­цький; (– доро­гу) рівний, пря­мий, найкоротший; (дріб) МАТ. не десятковий.

ПРОСТИТУТКА, повія, паплюга, кокет­­ка, продажна жінка; П. без­прин­ципна особа.

ПРОСТІР, просторінь, обшар, поет. шир; (землі) територія, площа, терен; П. розмах, воля, роздолля; (під що) віль­не місце; & просторище, просторість.

ПРОСТО пр. по-простому, нескладно і всі лож. пох. від простий; обр. /як / раз плюнути; ПРИЙ. проти /н. неба/; Ч. не інакше, як /н. просто брехня/; (з. ч. не) не лише, не тільки‚ /н. не про­сто пісня/; (звати) коротко; (ро­бити) легко.

ПРОСТОВИСНИЙ, вертикальний, прямо­висний, простопадний, обр. стрімкий. ПРОСТОВОЛОСИЙ, без шапки /хустки, головного убору/; (– голову) непок­ритий. ПРОСТОДУШНИЙ, довірливий, наївний, нехитрий, простий серцем, щиросердий.

ПРОСТОЛЮД і ПРОСТОЛЮДДЯ, прос­та­цтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота.

ПРОСТОРИЙ, місткий; (двір) великий; (шлях) широкий; (– море) безмеж­ний; (– життя) вільний; (– тему) розлогий.

ПРОСТОРІКУВАТИ і ПРОСТОРІКАТИ, розпатякувати, багато говорити, розводи­­тися, переливати з пустого в порожнє, розводити антимонії, резонерствува­ти, теревенити.

ПРОСТОРІКУВАТИЙ, багатослівний, ба­гатомовний, марнослівний, ок. рясномовний.

ПРОСТОТА, нескладність і всі пох. від простий; тлк. простота, прос­толюд.

ПРОСТУДА, застуда, перестуда, д. остуда.

ПРОСТЯГАТИ, (руку) витягати, /для вітання/ подавати; (Крим) розпросту­вати, розпускати, розгортати, розпрости­рати; (руки) розставляти, (гілки) розки­дати; (дорогу) прокладати. ПРОСЬБА, прохання; (на письмі)

заява, клопотання, апеляція, з.

супліка.

ПРОТЕ сп., але, та, однак, одначе, а втім.

ПРОТЕГУВАТИ, протеґувати (кому) сприяти, опіку­вати /бути опікуном/ кого, опікуватися ким.

ПРОТЕЖЕ, як ім. протеґований, підопіч­ний; П. улюбленець, сил. фаворит.

ПРОТЕКТОР, опікун, захисник,

обр. рука, сов. покровитель.

ПРОТЕКЦІЯ, заступництво, опіка, під­тримка, у фр. рука, б. з. зарука, жрг. блат.

ПРОТЕСТ, рішуча незгода /незадоволен­ня, заперечення/.

ПРОТЕСТУВАТИ, засвідчувати /вислов­лювати/ протест, виступати з протестом.

ПРОТИ прий., супроти; (зими) назустріч чому, (світла) насупроти; (п’ятниці) напередодні; (ночі) перед чим; (кого нема дужчого) порівняно з ким.

ПРОТИВИТИСЯ, див. ОПИРАТИСЯ.

  ПРОТИВНИЙ, (бік) протилежний;

(– те­чію) зустрічний, супротивний; (чи­їйсь волі) непокірний, незгідний з;

(– слово) суперечний.

ПРОТИДІЯТИ, діяти всупереч, бути в опозиції; опиратися, чинити /ста­вити/ опір, ставати проти, протиборст­вувати.

ПРОТИЗАКОННИЙ, протиправний, неза­конний; пор. законний.

ПРОТИЛЕЖНИЙ, (бік) противний; (вітер) зустрічний, супротивний.

ПРОТИЛЕЖНІСТЬ, р. противність; (кому) антипод; у фр. п. полюс.

ПРОТИНКА, кома.

ПРОТИОТРУТА, антидот;

(проти мо­ди) П. засіб, лік.

ПРОТИПРИРОДНИЙ, ненормальний, не­натуральний, неприродний, незвичай­ний.

ПРОТИСТАВЛЯТИ і ПРОТИСТАВИТИ, (кого кому) ставити у приклад, прирів­нювати до.

ПРОТОКА, див. КАНАЛ.

ПРОТОКОЛЮВАТИ, див. ЗАПИСУВАТИ

ПРОТОПРЕСВІТЕР, див. СВЯЩЕНИК.

ПРОТОТИП, (героя) прообраз, перво­образ; (речі) зразок, взірець.

ПРОТОЧИНА, (у греблі) діра;

(у чов­ні) сов. теча.

ПРОТОЧНИЙ і ПРОТІЧНИЙ, (– воду)

не стоячий, текучий, біжучий.

ПРОТЯГ, 1. (у хаті) продув; (у полі) /шпаркий/ вітер; 2. (часу) біг, плин; (у мові) сповільнення, затримка; Б.З. продовження.

ПРОТЯГЛИЙ, (звук) тягучий, довгий, плавний, з протягом, д. тягучкий, про­тяжний.

ПРОТЯГОМ прий., (зими) продовж; ПР. протягло, тягуче, з протягом, розтягаючи.

ПРОФАН, неук, невіглас, кн. некомпе­тентна особа.

ПРОФЕСІЙНИЙ, фаховий, сов. професі­о­нальний; пр. професійно, кваліфі­кова­но.

ПРОФЕСІОНАЛ, фахівець, спеціаліст. жм. спец, д. професіоналіст.

ПРОФЕСІЯ, фах, спеціальність,

кн. рід занять; (шевця) ремесло;

пор. квалі­фіка­ція.

ПРОФЕСОР, див. НАУКОВЕЦЬ; Ж. зна­вець; Г. учитель; & зб. про­фесура.

ПРОФІЛАКТИКА, запобіжні

/профілак­тичні/ заходи.

ПРОФІЛАКТИЧНИЙ, див. ЗАПОБІЖ­НИЙ.

ПРОФІЛЬ, див. ОБРИС; (дороги) ТЕХ. пе­реріз; (фаху) спрямування; (установи) спеціалізація.

ПРОХАННЯ і ПРОХАТИ, див. ПРОСЬБА і ПРОСИТИ.

ПРОХАЧ, давець скарги, з. суплікатор; (милостині) прошак, жебрак, зн. ка­нюка.

ПРОХІД, (слуховий) анат. канал; (штуч­ний крізь гору) тунель; у фр. проступок /н. не дає мені проступку/; пор. отвір; тлк. ПРОХІД, прогу­лянка.

ПРОХІДНИЙ, (двір) сов. крізний; (пункт) контрольний, перевірчий; (шлях) проїзний.

ПРОХОДИТИ, іти, переходити; (– війська) пересуватися; (– гомін) прокочуватися; (– чутки) ширтися; (ті лом) про­йма­ти що; (в уяві) проп­ливати; (– канал) тяг­тися, простя­гатися; (повз) минати; (гір­ський кряж) перетинати; (непоміче­ним) прокрадати­ся; (куди) прямувати, по­дава­тися; (до господи) вступати; (від­даль) до­лати; (науки) ШК. вивчати; (практи­ку) відбувати; (– воду) просочуватися; (чим) просякати /н. потом/; (нас­крізь) про­низува­ти, пробивати, протинати; ( ухвалу) при­йма­тися, ухвалюватися; (– процес) від­буватися; (– болячку) ЖМ. минатися.

ПРОХОЛОДА, охолода; (у повітрі) сві­жість; (у саду) холодок, затінок, затишок, тіньок; & поет. прохолодь. ПРОХОЛОДНИЙ, (вітер) свіжий, холод­ненький; (тон) байдужий, холодний, офі­ційний.

ПРОЦВІТАННЯ, цвітіння, розквіт, сил.

буяння; П. успіх, /успішний/ розвиток. ПРОЦВІТАТИ, розквітати, цвісти, квітну­ти, сил. буяти; ЖМ. багатіти, жити в добрі, гараздувати; (– фірму) розви­ва­ти­ся, мати успіхи, д. просперувати. ПРОЦЕНТ, відсоток, сота частина /час­тка/, укр. лихва; (маклерський) винаго­рода.

ПРОЦЕС, (розвитку) хід, плин, перебіг; (судовий) справа, розгляд, г. розправа.

ПРОЦЕСІЯ, (весільна) по­хід, сов. кортеж; (похоронний) похорон.

ПРОЧАНИН, богомолець, Божий чоловік, кн. пілігрим.

ПРОЧУВАТИ, зачувати, прознавати, дові­дуватися, дізнаватися; п. передчувати.

ПРОЧУНЮВАТИ, опам’ятовуватися, при­ходити до пам’яті, прочумуватися; (після хвороби) видужувати, оклигувати; док. прочуняти, прочухатися. ПРОЧУТТЯ, див. ПЕРЕДЧУТТЯ. ПРОЧУХАН і ПРОЧУХАНКА, (кара)

натруска, хлоста, д. халазія, (догана)

нагінка; (бійка) наминачка, сил. бій. ПРОШАРОК, (ізоляції) шар; (суспіль­ний) П. верства, група, клан. сил. клас. ПРОЩА, богомілля, піліґримство; (гріхів) прощення, відпущення. ПРОЩАЛЬНИЙ, (– молитву) розгрі-шальний, ок. розгрішущий; (промінь) останній.

ПРОЩАТИ, (кому) дарувати, пробачати, вибачати, (гріхи) відпускати; (кого) Г. прощатися з ким.

ПРОЩАТИСЯ, (з ким) розставатися, го­ворити останнє прощай фам. співа­ти відхідну кому, г. прощати кого; (з чим) ставити хрест на: (кому) вибача­тися, пробачатися, даруватися.

ПРОЩЕННЯ, вибачення, пробачення,

у фр. пардон; (від кого) помилування. ПРОЯВА, диво, оказія, рідкісна подія /річ/; (– істоту) потвора, (хто) ориґі­нал, оригінал, ексцентрична особа; У ФР. не знати хто /що/; ЛАЙ. пройда; ЗСТ. явище.

ПРУГ, (кручі) край; (дошки) ребро, руб; (посуду) мн. вінця; (тканини) окрай­ка, крайка; (на тілі) смуга, зморшка, мн. брижі; Р. обрій; (останній) П. ме­жа, грань; (вечірній) упруг.

ПРУДКИЙ, швидкий, хуткий, бистрий, (як стріла) сов. стрімкий; (хто) мет­кий, моторний, прудконогий, прудкобіжний; (до чого) здібний, спритний. ПРУДКІСТЬ і ПРУДКО, див. ШВИД­КІСТЬ і ШВИДКО.

ПРУЖНИЙ, пругкий, пружистий; (рух) пружинистий; (тіло) тугий, гнучкий, м’язистий, міцний, пружнястий, пружнастий; & пружкий.

ПРУТ, хворостина, хлудина, різка, дубець, хмизина, (з лози) лозина; (метале­вий) стри­жень; & пруток, прутина, зб. прут­тя.

ПРУЧАТИСЯ, (чинити опір) огинатися, опинатися, опиратися; (руками й ногами) борсатися, шарпатися; (– немовля) корчитися; П. не підкорятися, про­тидія­ти.

ПРЯЖЕНЯ, омлет.

ПРЯЖИТИ і ПРЯГТИ, (на вогні) сма­жити, просмажувати, прожарювати; (молоко) спряжувати; (вогнем) катувати; (– сонце) палити.

ПРЯМИЙ, рівний, не кривий; (лінію) простий; (волос) не кучерявий; (по­черк) не похилий; (як явір) стрункий; (курс) невідхильний; (– переговори) безпосередній; (– знамення) буквальний, не переносний; (– користь) очевид­ний, безперечний; (виклик) неприхова­ний, незамаскований; (протилежність) повний, цілковитий; (– вдачу) відвер­тий, щирий, (погляд) чесний; ЖМ. спра­вжній, достеменний; (кут) ІД. кут 90°; & пряменький, прямісінь­кий.

ПРЯМО пр., рівно, просто, без закрутів

і всі мож. пох. від прямий; (ходити) не згинаючись; (під прямим кутом) вертикально; (проти чого) якраз, саме; (як хто) цілком, чисто, достеменно. ПРЯМОВИСНИЙ, див. ПРОСТОВИСНИЙ.

ПРЯМОКУТНИК, див. ПАРАЛЕЛОГРАМ;

(рівнобічний) квадрат.

ПРЯМУВАТИ, іти, простувати; (за ким) іти назирці; (на що) тримати курс, орі­єн­туватися; (– думки) П. спрямову­ватися; (– вулицю) пролягати, простя­гатися.

ПСАЛОМ і ПСАЛЬМА, (релігійний)

піс­ня, молитва; (кому) гімн.

ПСЕВДОНІМ, прибране ім’я

/прізвище/; (підпільника) г. псевдо.

ПСИХ і ПСИХОПАТ, див. НЕНОР­МА­ЛЬНИЙ.

ПСИХІЧНИЙ, (стан) душевний;

(світ) внутрішній, духовий.

ПСУВАТИ, (речі) пошкоджувати, д.

нищити; (харчі) переводити; (здоров’я) збавляти, нівечити, (життя) калічити; (роботу) партачити; (дитину) розбе­щува­ти; (машину) виводити з ладу.

ПСУВАТИСЯ, (– речі) нищитися; (– гос­подарство) сходити на пси, тріщати по всіх швах; (– добро) переводитися;

(– погоду) гіршати, погіршуватися; (–мотор) відмовляти, терпіти аварію.

ПТАХ, птиця; (невмирущий) міт. Фенікс; (залізшій) ІД. літак; (хто) IP. тип, проява, екземпляр; & пташечка, пташ­ка, пташок, птаха, пташина, зб. пташня, птаство.

ПТАШАЧИЙ, пташиний,

г. пташий, д. птичий.

ПУБЛІКА,(в залі) аудиторія, глядачі, глядацтво, слухачі, слухацтво, відвідувачі; ЖМ. люди, народ, (багата) товарис­тво; (така) сорт людей; П. громадськість.

ПУБЛІКА, сором, ганьба; (– жінку)

по­вія; (– чоловіка) розпусник.

ПУБЛІКАЦІЯ, (– втрату грошей) ого­лошення; (дія) друкування, оприлюднен­ня, видання, публікування; мн. публіка­ції, як їм надруковане.

ПУБЛІКУВАТИ, (твори) видавати,

дру­кувати, оприлюднювати.

ПУБЛІЦИСТ, письменник, журналіст.

ПУБЛІЧНИЙ, привселюдний; (суд) гла­сний, відкритий; (шпиталь) гро­мадський; (– бібліотеку) загаль­ний, загальнодосту­пний; (спокій) суспіль­ний.

ПУГА, див. БАТІГ.

ПУДЛО, футляр, коробка,

д. пуздерко; & пуделко.

ПУЗАНЬ, черевань, як

ім. пуза­тий; & пузан.

ПУЗАТИЙ, череватий, бокатий,

брюхатий, животатий; (– річ) з

випнутими боками.

ПУЗО, живіт, черево, брюхо, ур. чрево.

ПУК, жмут, в’язка; (сіна) віхоть;