Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. марніти; (– пам’ять) П. набридати. ПРИЇЗД і ПРИЇЗДИТИ, див. П. брати до уваги, запам’ятовувати. ПРИМІЩЕННЯ, помешкання; (на П. перепона. ПРИПОВІДКА і ПРИПОВІСТКА, (жар ШK. викладач природоз­навства. ПРИРОДНИЧИЙ, природознавчий. ПРИСАДКУВАТИЙ, приземкуватий, р. ЗН. поплічник; (у храмі) У ФР. смерк, сов.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ІСТ. патент.

ПРИВІТ, привітання, вітання, поздоров­лення, вій. салют; П. прихильність. ПРИВІТАЛЬНИЙ, вітальний, поздоровчий, г. ґратуляційний.

ПРИВІТНИЙ, щирий, доброзичливий, д. вітливий; (– слова) добрий, ніжний; (дім) дружній; (затінок) привабливий, манливий.

ПРИВЛАСНЮВАТИ, присвоювати, привласнювати, визнавати за своє, ід. накладати лапу, прибирати до рук, класти до своєї кишені, б. з. собічити; (зем­лю) присусіджувати; (лаври) приписува­ти собі; (плоди праці) виїжджа­ти на чу­жій спині.

ПРИВОДИТИ, (куди) заводити; (дум­ку) наводити; (судно) приставляти; (до чого) доводити, призводити; (в рух) ІД. урухомлювати; (дитину) народжувати; (теля) ІД. телитися.

ПРИВСЕЛЮДНИЙ, публічний, вселюд-ний, прилюдний; (суд) відкритий, глас­ний, пор. показовий; пр. привсе­люд­но, принародно.

ПРИВ’ЯВАТИ і ПРИВ’ЯДАТИ, злегка в’янути /зав’ядати/; П. марніти; (– пам’ять) слабшати, притуплятися. ПРИВ’ЯЗУВАТИ, припинати, в’язати, (хво­робою до ліжка) п. приковувати; (ху­добу) налигувати; (увагу) привер­тати; (до чого) П. пов’язувати - асоці­ювати. з чим.

ПРИГАДУВАТИ, згадувати, воскрешати /перебирати, відтворювати/ в пам’я­ті; (з ч. не) не пам’ятати; ЖМ. нага­дува­ти.

ПРИГІРЩ і ПРИГОРЩ, пригорща, жменя.

ПРИГЛУШУВАТИ, злегка заглушати; (звуки) перекривати, перебивати; (сміх) стримувати, тамувати; (громом) глушити; сил. приголомшувати; (емоції) забивати, послаблювати, притлумлювати, придушувати, зменшувати; & р. приг­лу­шати.

ПРИГНІЧЕННЯ, гніт, гноблення, приг­ноблення; (стан) пригніченість, засму­ченість.

ПРИГНІЧУВАТИ і ПРИГНІТАТИ, тис­ну­ти, притискати, давити, придавлювати; (серце) гнітити, засмучувати; (чуття) при­глушувати; (кого) лягати /тягарем/ на плечі кому; Р пригноб­лювати.

ПРИГНОБЛЕНИЙ, пригнічений; (по­стать) похилений, згорблений; (цвіт) прибитий; (настрій) важкий, гнітючий. ПРИГНОБЛЮВАТИ, гнобити, визискувати, кн. експлуатувати, р. пригнічувати, обр. гнути в дугу /в три дуги або по­гибелі/; док. пригнобити, (пітьму) Р. побороти.

ПРИГОДА, подія, випадок, історія, інци­дент, приключка, жм. придибашка, придибенція, притча, притичина; (прикра) халепа; (бойова) битва; & пригодонька; мн. пригоди, авантюри, (тривалі) одіссея, у фр. всячина; (тя­жкі) ми­тарства, хо­діння по муках; (любовні) походеньки, по­ходи.

ПРИГОДНИЦЬКИЙ, (фільм) з

пригода­ми; пор. авантюрний. ПРИГОЛОМШУВАТИ, забивати памороки, паморочити, вибивати пам’ять; (ри­бу) приглушувати, глушити; (воро­га) П. викликати паніку у; (глядача) вра­жати, шокувати, ошелешувати, спан­теличувати, збивати з пантелику; (ли­хом) прибивати; док. приголомшити, вдарити обу­хом по голові.

ПРИГОЩАТИ, див. ЧАСТУВАТИ;

П. бити, катувати.

ПРИДАВАТИСЯ, (до чого) годится; (ко­му) ставати у пригоді, здаватися; док. придатися, (– людей) вдатися; Б.З. (– вдачу) сформуватися, (– день) сов. видатися.

ПРИДАТНИЙ, здатний, здалий; (для чого) корисний, потрібний; (– річ) го­дящий, гожий; (– місце) зручний, ви­гід­ний; (момент) слушний.

ПРИДАТОК, ПРИДАЧА, див. дода­ток.

ПРИДБАТИ док, набути, (за гроші) ку­пи­ти; (одяг) справити; (працею) над­бати, нажити; (друзів) знайти; (біду) набратися чого; (славу) здобути, зажити чого; (пріз­висько) дістати; недок. при­дбавати, майже не вживається.

ПРИДУРКУВАТИЙ, дурнуватий, пришелепуватий, прителепуватий, прицюцькуватий, скажений, навіжений, придзиґльований‚ недоумкуватий, з-за рогу мішком прибитий, з мухами‚ кн. розумово об­­межений; пор. дурний.

ПРИДУШУВАТИ, придавлювати, притискати; (– лихо) гнітити, пригнічувати; (бунт) приборкувати, упокорювати, ути­хомирювати, сил. топити у крові; (сльо­зи) стримувати, тамувати; (розвиток) при­тлумлювати, глушити, (трохи) при­глу­шу­­­­вати.

ПРИЄДНУВАТИ, (до чого) прилучати, долучати, додавати, об’єднувати /злуча­ти/ з; (до якоїсь дії) залучати, п. під­пря­гати, причащати; (свій голос) ІД. п. підпрягатися.

ПРИЄМНИЙ, (хто) люб’язний, чем­ний, з. охвітний; (– слова) утішний; (ус­міх) при­вабливий, симпатичний, ми­лий; (спогад) солодкий; (навзір)оковирний.

ПРИЗ, див. НАГОРОДА. ПРИЗВИЧАЮВАТИ, привчати, фам. на­ламувати; (око) тренувати, натреновува­ти; (до умов) пристосовувати; & узвичаювати.

ПРИЗВІДНИК; (бунту) привідець, при­відця, спричинник, причинець, заво­дій, організатор, винуватець.

ПРИЗВІСТКА, поет. провість, жм.

вістка, знак, кн. знамення, передвістя. ПРИЗВОДИТИ, (до чого) доводити, спри­чиняти що, ставати причиною чого; (до гріха) спонукувати, штовхати під­бивати, підбурювати на.

ПРИЗНАВАТИСЯ, (в чому. до чого) зіз­наватися, казати правду про; (у коханні) освідчуватися; (до кого) обзиватися, не цуратися; (до слів) не зрікатися кого, визнавати що.

ПРИЗНАЧАТИ і ПРИЗНАЧУВАТИ, (кому) приділяти; (платню) визнача­ти, встановлювати; (ліки) приписувати; (ка­ру) присуд­жувати; (наперед) пок­ла­дати; (зус­тріч) домовлятися про; (до­лею) при­рік­ати; (на пост) ставити, наставляти, кн. номінувати.

ПРИЗОВНИК, рекрут, новобранець, д.

некрут.

ПРИЗЬБА, див. НАСИП.

ПРИЇДАТИСЯ, (– їжу) набивати

оскому, ставати неапетитним;

П. набридати.

ПРИЇЗД і ПРИЇЗДИТИ, див.

прибут­тя і прибувати.

ПРИЙДЕШНІЙ, майбутній, ур. грядущий з. прийшлий; (– покоління) наступ­ний, потомний; як ім. прийдешнє, майбутнє, майбутність, майбуття, прий­деш­ність, поет. прийдешшя, зст. будучина.

ПРИЙМАТИ, (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (вимоги) погод­жуватися з; (програму) схвалювати, затверджувати; (закон) ухвалювати; (при­сягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) спо­живати, їсти; (наругу) терпіти, зазна­вати, зносити; (бій) ставати до; (за­певнення) вислухувати; (радіохвилі) ловити; (гостя) вітати, зу­стрічати; (як належне) сприймати; (за ко­го) мати, вважати ким, (кого) робити при­й­няття /давати аудієнцію/ кому, (до школи) записувати, зараховувати; (хлібом-сіл­лю) частувати; (форму) набувати чого, (позу) прибирати; (образ) перевтілю­ватися в; (во­ду річок) поглинати; (з дороги) забирати; (дитину) фам. різати пупа кому.

ПРИЙНЯТНИЙ і ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий.

ПРИЙНЯТТЯ, (спадку) перебрання, одер­жання; (закону) ухвалення, затверджен­ня; (світу) сприйняття; (до гурту) приймання, зарахування; пор. принят­тя.

ПРИКАЗКА, див. ПРИСЛІВ’Я. ПРИКЛАД, зразок, взірець, взір; (жи­вий) ілюстрація, доказ, свідчення; МАТ. за­дачка.

ПРИКЛАД, (рушниці) кольба. ПРИКЛАДАТИ, (до очей) притуляти; (печатку) ставити, притискати; (до листа) додавати, долучати, г. залучати; (серце) ІД. вкладати душу; (руки) докладати чого, (слово) пристосовувати; (до жінки коханця) приписувати кому, (прикладки) ІД. Б.З сміхотворити, каламбурити, говорити приказками, сипати жартами, обзивати /прізви­ська­ми/ бук. приклеювати епітети. ПРИКЛАДКА, дотеп, каламбур, глузли­ве прізвисько /примовка/; бук. епі­тети.

ПРИКЛАДНИЙ, не теоретичний, пра­к­тичний; (– мистецтво) декоративний.

ПРИКЛЮЧКА, див. ПРИГОДА,

при­від, причина.

ПРИКМЕТА, ознака, д. признака; П. властивість, особливість, пор. риса; (нещастя) знак, б. з. примітка. ПРИКРАСА, оздоба, окраса, д. покраса; (ряд візерунків) орнамент; пор. де­кора­ція.

ПРИКРАШАТИ, оздоблювати, уцяцько­вувати, здобити, кн. приоздоблювати, де­корувати, поет. красити, окрашати, зо­лотити; (орнаментом) орнаментувати; (дім) причепурювати, убирати; (зелом) уквіт­чувати, квітчати, умаювати, обма­ювати; (гидку річ) підмальовувати. ПРИКРИЙ, неприємний, досадний; (стан здоров’я) поганий; (– ситуацію) складний, важкий; (жарт) образливий; (біль) нестерпний, (мороз) сильний, (горб) крутий, (колір) різкий; (– пра­цю) невідкладний, терміновий.

ПРИЛАД, пристрій, механізм, пристосуван­ня, б. з. пристосування; зб. прилад­дя, причандалля, знаряддя, з. знадоби; (ри­балки) справа, снасть; пор. апарат. ПРИЛАДЖУВАТИ, прилаштовувати, пристосовувати, припасовувати; (віз)

готувати.

ПРИЛАШТОВУВАТИ, див. ПРИЛАД­ЖУВАТИ; (на працю) улаштовувати. ПРИЛЕГЛИЙ і ПРИЛЮДНИЙ, див.

від. суміжний і привселюдний. ПРИМАРА, (у сні) видиво; (нереальна істота) привид, (страшна) почвара; (небіжчика) тінь; П. ілюзія, мана, міраж, мариво; (смерті) загроза, небезпека.

ПРИМАРНИЙ, нереальний, химерний, чудернацький, примхливий, фантастич­ний, казковий; (– красу) нетривкий, нетривалий; (сон) жахливий, страхіт­ли­вий, кошмарний; (страшний і гидкий) по­чварний; (– тінь) мерехтливий, неви­ра­зний.

ПРИМАРЮВАТИСЯ, з’являтися у сні /маренні/, (кому) здаватися, привид­жу­ватися, уявлятися, ставати перед очима.

ПРИМАТ, пріоритет, перевага, зверхність, вищість, верховенство, г. першість.

ПРИМЕНШУВАТИ, (число) скорочувати, втинати; (значения) недооцінювати, легковажити чим, (гостроту) по­слаблювати, згладжувати; (роль) понижувати; (ходу) сповільняти; (по­ка­зники) занижувати.

ПРИМІРНИК, екземпляр; пор. копія. ПРИМІРЯТИ, (одяг) міряти, пробувати; (до чого) порівнювати, прирівнювати; (оком) прикидати.

ПРИМІТИВНИЙ, (організм) одноклітин­ний; (– культуру) первісний, не роз­вине­ний; (– стадію розвитку) початковий; (– оздобу) нескладний; (фільм) недосконалий, недовершений; (побут) простий; (– музику) бідний; (смак) невибагливий, невитончений, грубий; (персо­наж) спро­щений, збідне­ний; (зміст) не глибо­кий; (спосіб) нехитрий; (жарт) дешевий; (сві­тогляд) обмежений.

ПРИМІТКА, див. ПРИКМЕТА; при­міт­ка, (до тексту) нотатка, заувага, пор. поз­начка.

ПРИМІТНИЙ, помітний; (– явище) ха­рак­терний, прикметний, сил. видат­ний.

ПРИМІЧАТИ, помічати, зауважувати, брати в примітку; П. брати до уваги, запам’ятовувати.

ПРИМІЩЕННЯ, помешкання; (на

судні) каюта; (в поїзді) купе; пор. кім­ната.

ПРИМНОЖУВАТИ, (кількість) збільшу­вати; (традиції) збагачувати; (успіхи) роз­вивати; (слову) поширювати; (сили) мно­жити.

ПРИМОВКА, див. ПРИСЛІВ’Я. ПРИМОВЛЯТИ, приказувати; говорити

примовками приказками.

ПРИМОРОЗОК і ПРИМОРОЗЬ,

дію. від. заморозок і наморозь.

ПРИМРУЖУВАТИ, (очі) мружити,

при­плющувати, щулити, прищулювати. ПРИМУС, принука, силування, змушу­вання, примушування, неволення, зне-волення, приневолення, р. мус. ПРИМУСОВИЙ, (– працю) рабський, підневільний, п. єгипетський, з. мусовий; (– любов) силуваний; (– зупинку) виму­шений.

ПРИМУСОВО пр., з примусу, приму­сом, силою, р. мусово, обр. з-під палиці; силу­вано, вимушено.

ПРИМУШУВАТИ, принукувати, силувати, неволити, зневолювати, приневолювати, змушувати, спонукувати, усиловувати; (мовчати) ІД. прикорочувати язика.

ПРИМХА, забаганка, фанаберія, сов. каприз; (безглузда) чудернацтво, дивац­тво, вигадка, химера; (риса вдачі) струнка, жилка, слабкість, слабка сторона /місце/.

ПРИМХЛИВИЙ, вередливий; (із за­баганками) вибагливий, химерний, фанаберистий, кн. претензійний, з претензіями; (– вдачу) неврівноважений, непостійний, мінливий, сил. з норовом, свавільний; (ритм) вигадливий; & примхуватий.

ПРИНАДА, (на звіра) приваба, примана; П привабливість, краса, сил. спокуса, зна­да, зваба; мн. принади, красоти, приваби.

ПРИНАДЖУВАТИ, приманювати, при­ваблювати, вабити, надити; (до себе) при­тягати, тягнути; П. спокушати. ПРИНАДНИЙ і ПРИНАДЛИВИЙ, привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, спокусливий; (– силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) при­­єм­ний.

ПРИНАЙМНІ пр., принайменше, щонай­менше, у всякому /крайньому/ разі; бодай, хоч би.

ПРИНАЛЕЖНИЙ, див. НАЛЕЖНИЙ. ПРИНДА, чванство, пиха; примха;

(хто)вередун, сил. гордун, чванько. ПРИНДИТИСЯ, бундючитися, пендючитися, кокошитися, кирпу; (біля дівчачі) бадьоритися, козиритися; Р. сердитися.

ПРИНЕВОЛЮВАТИ, див. ПРИМУ­ШУВАТИ; (до чого) спонукувати. ПРИНИЖУВАТИ, ображати, зневажати, обр. плювати в обличчя; (значення) применшувати, понижувати; (темп) Р. сповільнювати.

ПРИНИШКНУТИ док.. завмерти; прича­їтися, затаїтися, затамувати подих; ( вітер) ущухнути; П. притихнути, осісти.

ПРИНОСИ і ПРИНОСИНИ (богам) жертви, дари, треби, сов. жертвоприно­шення (!).

ПРИНОСИТИ, (до хати) вносити, зано­сити; (радість) давати, дарувати; (до­кази) приставляти, припроваджувати; (ди­тину) приводити, народжувати; (при­кро­щі) завдавати чого.

ПРИНЦИП, засада; (науки) закон; (не­порушний) правило, канон, норма; мн. принципи, У ФР. переконання.

ПРИНЦИПОВИЙ, г. засадничий; (бо­рець) послідовний, непохитний, безком­промісний; & сов. принципіальний.

ПРИНЯТТЯ г., (урядове) аудієнція, сов. прийом; (урочисте) бенкет; & прий­няття.

ПРИПАДАТИ, (ниць) падати, упадати; (на коліно) опускатися, спиратися; (до землі) наближатися; (– куряву) осіда­ти; (– листя) опадати; (– туман) стелитися; (низько) нахилятися, приги­натися; (пи­лом) вкриватися; (чолом) схиляти що,

(до ніг) кидатися; (на ногу) кульгати; (до кию) прикульгувати, пригортатися; (до щоки) прилипати; (до ока) впадати в що, (до чарки) допадатися; (до праці) братися з жаром; (коло кого) піклуватися турбуватися, /дбати/ про; (перед ким) запобігати ласки у; (кому) личити, пасувати; (на XX ст.) відноситися до; (на долю) ви­па­дати, діставатися, ЖМ. трап­л­я­тися; неос. припадає, доводиться; док. неос. припало, закортіло‚ захотілося.

ПРИПАДОК, (хвороби) приступ‚ напад, (раптовий) пароксизм; Д. випадок.

ПРИПАС, (шкіперський) спорядженія, причандалля, знаряддя, припаси; (харчів) запас, запаси; (бойовий) риштунок; Р. зброя.

ПРИПАСАТИ, див. ЗАПАСАТИ.

ПРИПАСОВУВАТИ, приганяти, підганяти, пристосовувати, прилаштовувати, приробляти, г. модлувати.

ПРИПИЛЬНОВУВАТИ, наглядати, сте­жити, слідкувати, допильновувати; док. ПРИПИЛЬНУВАТИ, постеререгти; під­стерегти; (кого) догледіти, подбати про.

ПРИПИНЯТИ, зупиняти, спиняти, п. ста­вити крапку, (тимчасово) переривати, перепиняти; (свинство) класти край чо­му, (діяти) переставати; (рішення) ка­су­вати, скасовувати, д. канцелювати, сов. відміняти.

ПРИПИС, (урядовий) правило, сил. за­кон; ПРВ.МН канон, норма; (лікаря) настанова, вказівка, рекомендація; (моди) вимога; (до тексту) дописка, приписка.

ПРИПІЗНЮВАТИСЯ, дію. ЗАПІЗНЮВА­ТИСЯ.

ПРИПІН, прив’язь, припона; П. перепона.

ПРИПОВІДКА і ПРИПОВІСТКА,

(жар­тівлива) вислів, примовка,

приказка, при­повість.

ПРИПОРУКА, див. ДОРУЧЕННЯ.

ПРИПРАВА, присмака, сов. заправа, (жирна) омаста, (рідка) соус. г. сос, (ко­м­бінована) майонез; (до мяса) гарнір; П. домішка; мн. приправи, спеції.

ПРИПРАВЛЯТИ, заправляти, смачити. присмачувати; (чим) домішувати що; (жар­тами) пересипати; ЖМ. присто­совувати‚ приладжувати.

ПРИПРОВАДЖУВАТИ, приводити;

допроваджувати, приставляти; (до

чого) призволити.

ПРИПУСКАТИ, 1. мати гадку‚ гадати;

(з ч. не) не допускати, не дозволяти; (по­милку) припускатися чого; не припу­с­кати думки, і в голову не покладати;

2. (дощ) лити дужче; (швидкість) збільшувати‚ набирати.

ПРИПУЩЕННЯ, здогад, гадка; гіпо­теза; (невинности) юр. презумпція.

ПРИРІКАТИ, (на смерть) присуд­жу­ва­ти, призначати, поет, рокувати; (на­пе­ред) визначати, накреслювати; (кому) про­­віщати, пророкувати; (дія­ти) наказувати; Г. обіцяти.

ПРИРОДА, ФІЛ. буття, матерія; (люд­ська) натура, єство; (жива) усе живе‚ флора й фауна; (нежива) неорганічний світ; (речей) суть; ШК. природознавство.

ПРИРОДНИЙ, натуральний, не штуч­ний, справжній; (колір) ориґінальний, оригінальний, не підроблений; (роз­ви­ток) нормальний, закономірний; (ар­тист) вроджений, природжений; (– кра­су) непідробний, невдава­ний; (усміх) не­вимушений, щирий; (– смерть) свій.

ПРИРОДНИК, природознавець, природо­дослідник; ШK. викладач природоз­навства.

ПРИРОДНИЧИЙ, природознавчий. ПРИСАДКУВАТИЙ, приземкуватий,

р. осадкуватий, присадистий; (низький

і грубий) опецькуватий; (дім) низький, але широкий; (кущ) низький, але гус­тий, /гіллястий/.

ПРИСВОЮВАТИ, ПРИВЛАСНЮВАТИ, прибирати до рук, сил. красти; (успіх) записувати на свій рахунок; (собі /право/) забезпечувати, наділяти себе чим, /ім’я/ називати себе чим; (титул) надавати.

ПРИСВЯТА, (кому) посвята, присвячення; (на книжці) дарчий напис. ПРИСВЯЧУВАТИ, (твір /кому/) робити присвяту, адресувати; (час) приділяти; (себе /чому/) віддаватися.

ПРИСИЛАТИ, див. СЛАТИ; (кого)

від­ряд­жати; (за ким) викликати кого, (старостів) засилати.

ПРИСИПЛЯТИ, люляти, заколисувати, навівати сон, (гіпнозом) гіпнотизувати; (пристрасті) послаблювати, заглушу­вати, глушити; (ворога) послаблювати пильність.

ПРИСІКУВАТИСЯ, чіплятися, прискіпуватися, доскіпуватися, чіпатися, ід. шу­кати кістки в молоці, сил. не давати сту­пити; (з чим) приставати, набридати чим. ПРИСКАВКА, порскавка, бризкалка, жм. сикавка; пор. пульверизатор. ПРИСКАТИ, (на всі боки) розсипатися, розлітатися; (чим) порскати, бризкати, розсипати що, (вгору) дзюрити, бити дзюрком цівкою; (сердито) пирхати; (сміхом) пирскати; док. присну­ти, шугнути, дременути, порснути. ПРИСКОРЮВАТИ, (біг) пришвидшувати; (крок) наддавати чого, піддавати ходу; (події) квапити, підганяти; (процес) фор­сувати; (смерть) наближати.

ПРИСЛІВ’Я, афоризм, повчальний вис­лів; (жартівливе) приповідка; (без мо­ралі, до слова) примовка, приказка; (як куплет) приспівка.

ПРИСЛУЖИТИСЯ док., стати у пригоді, зробити послугу, догодити. ПРИСЛУЖНИК, слуга, ла­кей, льокай, холуй; ЗН. поплічник; (у храмі) служка.

ПРИСЛУЖУВАТИ і ПРИСЛУГОВУВА­ТИ, служити, слугувати, нег. ходити на задніх лапах; пор. услуговувати. ПРИСЛУХАТИСЯ і ПРИСЛУХОВУВА­ТИСЯ, дослухатися, ід. насторожувати вуха, поводити вухом /вухами/; (до критики) зважати /звертати увагу/ на, враховувати що.

ПРИСМАК, див. СМАК; (характерна риса) відтінок, забарвлення, нюанс, пор. НАЛІТ.

ПРИСМАЧУВАТИ, смачити, засмачувати, приправляти, заправляти. ПРИСМЕРК, сутінь, сутінок, сутінки, ве­чірня тінь, У ФР. смерк, сов. присмерки; (від затемнення) стума, кн. напівімла, напівморок, напівтемрява. ПРИСМЕРКОМ