Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание 3 ос. виникати, утворюватися, з’яв­ляти­ся; 2. (на кого) П. лихо, біда, напасть; (на що) ЖМ. незадоволення, образа; (по П. вигода, користь, інтерес; З. П.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

_ –, як повітря; (як п’яте ко­лесо до воза) IP. непотрібний; (хто) корисний; (– слова) той, що треба, на­лежний.

ПОТРОХУ пр., (оживати) поступово, ма­ло-помалу, повільно, звільна; ЖМ. тро­хи, дещо; & потрохи, потрошку, пот­роху-троху.

ПОТРУХИ мн., нутрощі, тельбухи,

зн. бельбахи, бебехи; У ФР. кишки.

ПОТУГА, (у праці) зусилля, напруження, натуга; (військова) сила, міць, могуття, могутність, потужність; З. військо, пол­чища; Г. держава, (могутня) надпотуга.

ПОТУЖНИЙ, дужий, міцний, могутній; (– звук) дуже гучний, громовий; (воло­дар) владний, всевладний, всесильний; (– родовища) багатий.

ПОТУРАТИ, /попуск/ попускати, дава­ти поблажку, не протидіяти, не перешкоджати, п. підспівувати, підтакувати; (з ч. не) не звертати уваги, не зважати.

ПОТЯГ, (швидкий) поїзд; (до чого) прагнення, нахил, покликання, прис­трасть, прив’язання, смак, у фр. уподо­бання; (до кого) поваб, ваба; (статевий) хіть.

ПОХАПЦЕМ і похапки пр., хапцем, хапки, хапком, хапко, хапкома, поспі­хом.

ПОХВАЛКА, див. ПОГРОЗА.

ПОХВАЛЯТИСЯ, хвалитися; (зробити шкоду) погрожувати, грозитися, нахва­лятися; док. похвалитися, (кому) жм. розповісти, повідомити кого.

ПОХВАЛЬБА, хвальба, хвала, похвалян­ня, похвала, (надмірна) панегірик; (кому) Б.З. слава.

ПОХИБКА, див. ПОМИЛКА.

ПОХИЛИЙ, скісний, р. скосистий; (схил) не крутий, спадистий, схилистий, поло­жистий; (– постать) згорблений, по­нурий; (– хату) перехняблений; У ФР. схилений, нахилений, перехилений, похилений; (– дерево) гнутий, зігну­тий, зіг­нений, кривий; (вік) дуже старий, пенсій­ний; & похилистий.

ПОХІД, (манера ходьби)

хода, похода, крок, поступ.

ПОХІД, (воєнний) кампанія, операція; (весільний) процесія, кортеж; (туристи­чний) марш, екскурсія; мн. похо­ди, ЖМ. пригоди, походеньки.

ПОХІДНІЙ, маршовий;

(шпиталь) польо­вий, не

стаціонарний; & сов. похідний.

ПОХМЕЛЯТИСЯ, див. ПИТИ.

ПОХМУРИЙ, (день) похмурний, хмарний, непогожий, хмурний, хмурий; (– небо) захмарений; (вигляд) насуплений; (– вдачу) важкий, невеселий; (– дійсність) безрадісний, гнітючий, понурий; & похмуристий.

ПОХНЮПИЙ, похнюплений, понурений; пор. понурий.

ПОХОВАТИ док погребти, віддати землі, насипати землі на груди /пороху на очі/; (під руїною) завалити засипа­ти чим.

ПОХОДЕНЬКИ, (блукання) походжання; (п’яні) пригоди, жм. походи.

ПОХОДЖАТИ, див. ХОДИТИ

ПОХОДЖЕННЯ, родовід; У ФР. рід, рід-плем’я, порода; (слів) етимологія; (Землі) виникнення, утворення, генеза.

ПОХОДИТИ, 1. бути родом, вести рід; (звідки) братися /брати початок/ з; тлк.

3 ос. виникати, утворюватися, з’яв­ляти­ся; 2. (на кого) скидатися, бути подібним.

ПОХОРОН, поховання, погреб, обр. про­від, остання путь; П. похоронна

процесія.

ПОХОРОННИЙ, поховальний, погребний, сов. погрібальний; (спів) сумний, жа­лобний.

ПОЦІЛУНОК, цілунок, жм. цмок; П. привіт, вітання; (Юди) зрада, віролом­ний вчинок.

ПОЧАСТИ пр., частково, не повністю, не цілком; до певної міри.

ПОЧАСТУНОК, частування, пригощання.

ПОЧАТКОВИЙ, (– фазу розвитку) вихідний; (меридіан) нульовий; (акорд) вступний; (– освіту) елементарний.

ПОЧАТОК, почин, зачинання, обр. перше слово, перший крок, ч. старі, (кар’єри) дебют; (пісні) заспів, (думи)

зачин, (твору) вступ, пролог, зав’язка; (ру­ху) зародок, джерело; мн. початки, (наук) ази, елементи, основи; пор. іні­ціатива.

ПОЧВАРА і ПОЧВАРНИЙ, див.

ПОТВОРА і ПОТВОРНИЙ.

ПОЧЕРК, (стиль писання літер) письмо,

рука; (власний) П. стиль, манера. ПОЧЕСНИЙ, гідний пошани, р. пошти­вий; (рід) шанований, заслужений. ПОЧЕСТЬ, пошана, шана, шаноба, повага, честь; мн. почесті, ушанування, ве­личання.

ПОЧЕТ, кортеж; (весільний) причет; (на пошану гостя) почесна варта /д. кара­ул/.

ПОЧИН, починання, ініціатива,

перше слово; пор. початок.

ПОЧИНАТИ, розпочинати, зачинати, класти /робити/ початок, п. стартувати; (розмову) заводити, (пісню) заспівува­ти; (працю) ставати до чого, (своєї) ІД. співати; (родовід) виводити; (ді­ло) започатковувати; (на сцені) дебю­тувати; (лихе) затівати, робити.

ПОЧУВАННЯ, почуття, чуття, відчуття; мн. емоції, пристрасті; (чого) перед­чут­тя, пречуття.

ПОЧУВАТИ, (серцем) чути; (себе) чу­тися, почуватися, матися; (запах) від­чувати; (лихо) передчувати, передбачати, чути наперед; (чуже горе) розуміти; (себе /ким /) уважати /мати/ себе за.

ПОЧУТТЄВИЙ, див. ЕМОЦІЙНИЙ. ПОЧУТТЯ, чуття, почування, емоції, по­ривання душі; (міри) усвідомлення, розуміння; (небезпеки) передчуття; (гумо­ру) схильність до; П. любов, ко­хання.

ПОШАНА, повага, шана, шаноба, пошанівок; (належна) почесть; & пошаноба.

ПОШАРПАНИЙ, подертий пошматова­ний; (одяг) обшарпаний; (вітром) об­трі­­паний.

ПОШЕПКИ пр., дуже тихо,

потихеньку, на вухо; & пошептом. ПОШЕСНИЙ, епідемічний, заразний.

ПОШЕСТЬ, епідемія, зараза, П.

лихо, біда, напасть; (на що) мода.

ПОШИВКА, (на подушці) пошиванка;

(спідня) напірнач, напірник. ПОШИРЕНИЙ, розширений; (жарт) широко відомий, популярний, розпов­сюджений.

ПОШИРЕННЯ, розповсюдження,

популя­ризація.

ПОШИРЮВАТИ, розширювати; (реме­сло) розвивати; (досвід) популяризувати, пропагувати; (летючки) ширити, роз­пов­сюджувати, пускати в народ; (за­пах) роз­носити.

ПОШИРЮВАТИСЯ, розширюватися, роз­виватися; (– пошесть) розповсюджуватися, ширитися; (в народі) переда­ва­ти­ся з уст до уст; (– газети) іти /ходи­ти/ по руках; (– запах) розно­ситися.

ПОШКОДЖУВАТИ‚ псувати‚ виводити

з ладу. руйнувати; (шию) калічити, підвереджувати док. пошкодити, (кому) завдати шкоди; (плану) перешко­дити, стати на заваді.

ПОШТА, (установа) поштамт; (чия) ко­респонденція, листування.

ПОШТАР, листоноша, поштовик,

сов. поштальйон.

ПОШТОВХ, (удар) штовхан, штурхан; (землі) струс; (серця) стук, биття; (до

чого) спонука, стимул, привід.

ПОШУК, шукання, пошукування, розшу­кування; (злочинця) розшук; & пошуканина.

ПОЩО, див. НАВІЩО.

ПОЯВА, (кого) прихід, прибуття, (на сцену) вихід; (на світ) виникнення, на­родження, д. з’явище; Р. феномен; Д. примара; & появ.

ПОЯВЛЯТИСЯ, приходити, прибувати, (на кін) виходити, (на кону) з’являтися, (де­інде) показуватися, потикатися; (з нічого) поставати, зароджуватися, утворюватися, виткати; (на світ) народжуватися; (– твори) виходити у світ.

ПОЯС, пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на шараварах)

очкур; (твердий на спідниці) корсаж, (під сукнею) корсет; П. талія, поперек /н. по пояс у воді/; (оборони) смуга; (часо­вий) зона; (гір) пасмо, лан­цюг; & поясок.

ПОЯСНЮВАТИ, з’ясовувати, роз’яснювати, г. вияснювати; (слова) тлумачити; (лек­цію) викладати; (огріх) мотивувати; (невдачу) виправд/ов/увати; & р. по­ясняти.

ПРАБАТЬКІВСЬКИЙ, див. ПРЕДКІВ­СЬКИЙ.

ПРАВДА, істина; (очевидна) труїзм; (жи­т­тя) реальність; П. справедли­вість, чесність; (Ваша) правота; ВСТ. справді, (на почат­ку речення) щоправда.

ПРАВДИВИЙ, (факт) істинний, вірогід­ний, (хто) чесний, справедливий, прав­­долюбний; (друг) справжній; (висно­вок) правильний.

ПРАВЕДНИЙ, безгрішний, непогрішний, сил. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правиль­ний; (– діло) лицарський, шляхетний; пор. цнот­ливий.

ПРАВЕДНИК, див. СВЯТИЙ.

ПРАВИЙ, 1. (бік) не лівий; П. реакційний, консервативний; 2. невинний, безневин­ний, безвинний; З. (суд) справедливий; (шлях) правильний.

ПРАВИЙ, рівний, прямий,

не кручений, не погнутий.

ПРАВИЛО, (граматики) припис, норма, рекомендація; (залізне) принцип, сил. закон; (прийняте в гурті) звичай, заведенція; мн. правила, (шкільні) правильник.

ПРАВИЛЬНИЙ, (шлях) вірний, непо­мильний; (поділ) справедливий; (висно­вок) безпомилковий; (– заувагу) слушний; (трикутник) МАТ. симет­ричний, пропорційний.

ПРАВИТИ, (своє) повторювати, торочити, товкмачити, товкти; (борг) стягати; (ці­ну) просити, /як за батька/ гнути, гилити; (молебень) служити; (за що) служи­ти чим; (роги) виправляти; (бенкет) спра­вляти; (народом) керувати, володарюва­ти; (човном) правувати; (текст) виправ­ляти, кн. вносити поп­равки.

ПРАВИЦЯ, права рука, ур.

десниця; (партії) праве крило.

ПРАВЛІННЯ, (царя) царювання,

(князя) князювання; (спілки) провід,

керівниц­тво, г. екзекутива.

ПРАВНИЙ, (суд) законний

правоможний; (– підставу)

правовий, юридичний.

ПРАВНИК, юрист, правознавець,

право­вик, юриспрудент.

ПРАВНИЧИЙ, правознавчий,

юридичний; пор. правовий.

ПРАВО, (в державі) законодавство, юриспруденція, (як наука) правознав­ство; З. П. перевага, привілей, пільга; (виняткове) прерогатива; (на що) доз­віл; (над ким) влада; (моральне) під­става; мн. права, іст. вольності; (шофери) свідоцтво, документ; (рівні) можливості; (людські) свободи.

ПРАВОВИЙ, (– норми) правшій, юри­дичний; (лад) законоправний; (від діл) правничий.

ПРАВОЗНАВСТВО, юриспруденція, юри­дичні науки.

ПРАВОМОЖНИЙ, правочинний,

правосильний, сов. правомочний;

(суд) судоправний; пор. законний.

ПРАВОПИС, орфографія,

сов. орфографія.

ПРАВОПОРУШНИК, див. ЗЛОЧИНЕЦЬ.

ПРАВОРУЧ пр., (де) з правої руки /бо­ку/, сов. справа; (куди), направо; у правий бік руку/, на правий бік; (команда волам) цабе!

ПРАВОСУДДЯ, юстиція, /справедливий/ суд; (неправе) кривосуддя; П. судо­чинство.

ПРАВУВАТИ, (човном) кермувати, пра­вити; (куди) прямувати, простувати, іти; (чим) керувати; (над ким) верховодити, командувати ким.

ПРАГНЕННЯ, палке бажання / хотіння, жадання, жага, жадоба/, велика хіть; (до чого) поривання /серця/, потяг, порух.

ПРАГНУТИ, палко бажати /хотіти, жа­дати (до чого) пориватися, тягтися; (дія­ти) намагатися.

ПРАДІДИ, ПРАДІДІВСЬКИЙ /ПРАДІДНИЙ /, див. предок/предки і предківський.

ПРЕЙСКУРАНТ, (товарів) цінник,

пере­лік /каталог, довідник/ цін, сов. прей­скурант.

ПРАКТИКА, (боротьби) досвід; П. дій­сність, реальність; (повсякденна) побут, життя; (виробнича) навчання, стажу­ван­ня; (лікарська) праця.

ПРАКТИКУВАТИ, (руку) вправляти, у фр. набивати; (процедури) застосову­вати; (– лікаря) мати практику, прий­мати хворих.

ПРАКТИЧНИЙ, не теоретичний, прик­ладний, утилітарний; (підхід) життє­вий, реальний; (– пораду) корисний, поміч­ний, зарадний; (хто) діловий, ді­лови­тий; (розум) прагматичний; (одяг) вигідний, зручний.

ПРАНЦІ, сифіліс, люїс.

ПРАОТЕЦЬ, прабатько, прародич,

родо­начальник; пор. предок.

ПРАПОР, стяг, поет. знамено, штандарт, мор. вимпел, цер. корогва; (борні) П. ідея, гасло; & прапорець, короговка.

ПРАС, праска, д. залізко; Р. прес.

ПРАТИ, (білизну) випирати; (– дощ)

періщити; ЖМ. бити; Р. перти.

ПРАХ, УР порох, тіл; П. тлінь,

тлінні останки; (героя) УР. труп.

ПРАЦЕЗДАТНИЙ, див. ЗДАТНИЙ.

ПРАЦІВНИК, трудівник, трудар, трудяга, робітник; (в установі) службовець, співробітник; (колега) співпрацівник; (культури) діяч; (науковий) науковець.

ПРАЦЮВАТИ, жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати /знати/ спо­чинку, сил. розриватися; (шевцем) шев­цювати, (кравцем) кравцювати, (вчите лем) вчителювати і т. д; (– машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти; (– склеп) торгувати; (руками) рухати; (в установі) служити.

ПРАЦЯ, робота, р. труд; (спільна) спів­праця, співробітництво; (муляра) фах, професія; У ФР. натуга, напруження н. надувся з праці; (митця)/ви/твір; (науко­ва) розвідка; (машин) функціонування, дія.

ПРАЦЬОВИТИЙ, роботящий, трудящий, працелюбний, діяльний, сил. запопадли­вий, д. робітний, трудівливий.

ПРАЩУР, предок; мн. пращури, пре­д­ки, прадіди, прародичі, прабатьки, праотці.

ПРЕВАЛЮВАТИ, мати перевагу,

перева­жати; пор. домінувати.

ПРЕГАРНИЙ, дуже гарний, найгарніший, чудовий, прекрасний, чарівний, див­ний, предивний, блискучий, феноменаль­ний; & фам. збіса гарний.

ПРЕДКІВСЬКИЙ, прабатьківський, пра­дідівський, прадідний, предковіцький, предковий; пор. предковічний.

ПРЕДКОВІЧНИЙ, споконвічний, перед­вічний, предвічний; стародавній, пред­ків­ський.

ПРЕДМЕТ, річ, кн. реалія; (шкільний) наука, дисципліна; (кохання) об’єкт.

ПРЕДОК, ПРАЩУР; мн. предки, пращури, колишні покоління.

ПРЕДСТАВЛЯТИ, (кого) відрекомендову­вати, знайомити з, б. з. заповідати; (на форумі) репрезентувати, заступати; (ко­пі­ювати) Д. удавати, наслідувати, зобра­жати.

ПРЕДСТАВНИК, репрезентант, р. заступ­ник; (уряду) г. чинник; (держави) ПОСОЛ, не в столиці консул; (анар­хіз­му) виразник, визнавець, захис­ник; (нації) член; (культури) діяч; (виду тварин) ек­земпляр; пор. деле­гат.

ПРЕДТЕЧА, див. ПОПЕРЕДНИК.

ПРЕД’ЯВЛЯТИ, (паспорт‚ пашпорт) показувати; (вимоги) сов. висувати, заявляти, вис­тавляти.

ПРЕЗЕНТУВАТИ, див. ДАРУВАТИ.

ПРЕЗИРЛИВИЙ і ПРЕЗИРСТВО,

див. від. ЗНЕВАЖЛИВИЙ і ЗНЕВАГА.

ПРЕКРАСНИЙ, дуже гарний /добрий/, ПРЕГАРНИЙ; (голос) милозвучний; (– мову) досконалий, довершений; (слух) над­звичайний, сил. феноменаль­ний; (зворот) вдалий, влучний; ( мету) високий; (час) сприятливий, щасли­вий; (– мрії) світлий.

ПРЕЛЮДІЯ, (до муз. твору) вступ; П. пролог, передмова, зачин, початок, зас­пів.

ПРЕМІЮВАТИ і ПРЕМІЯ, див. НАГО­РО­ДЖУВАТИ і НАГОРОДА.

ПРЕПАРУВАТИ, (препарат) виготовляти; (творчість) переробляти, переінакшу­­вати.

ПРЕПОДОБНИЙ, святий, праведний, без­грішний; (пан) високодостойний,

пре­велебний.

ПРЕРОГАТИВА, див. ПРАВО.

ПРЕСА, засоби гласності/друкованої

ін­формації/; (періодична) мн. видання, публікації; (на з’їзді) П. журналісти, газетярі.

ПРЕСТИЖ, (провідника) добра слава, ре­путація, авторитет, реноме; пор. вплив. ПРЕСТІЛ і ПРЕСТОЛ, (царя) трон; (Все­виш­нього) П. влада; (у вівтарі) столик.

ПРЕТЕКСТ, див. ПРИВІД. ПРЕТЕНДУВАТИ, (на що) висувати /виставляти, заявляти/ претензії, заяв­ляти свої права, вимагати /домагатися, допоминатися/ чого; пор. зазіхати. ПРЕТЕНЗІЙНИЙ, претенсійний‚ з претензіями; (виг­ляд) підкреслено ориґінальний /оригінальний/, вибаг­ливий, примхливий, пор. ексцен­тричний.

ПРЕТЕНСІЯ, претензія (на що) зазіхання, домаган­ня своїх прав /речей/, сов. пре­тензія; ЖМ. незадоволення, образа; (по­куп­ця) рекламація; (в суді) ЮР. позов; пор. вимога.

ПРЕФІКС, лінг. приросток. ПРЕЦЕДЕНТ, подібний випадок

/вчинок, подія/ в минулому.

ПРИБЕРІГАТИ, (гроші) заощаджувати, не циндрити; (добро) не марнотратити, тримати в запасі; (в душі) зберігати; (міс­це) резервувати; (на старості) доглядати.

ПРИБИРАТИ, (в хаті) порядкувати, опо­ряджати що, р. сховувати; (постіль) застеляти; (голову) причепурювати; (яли­н­ку) прикрашати; (молоду) одягати, че­пурити; (з очей) забирати; (ко­го) позбувати­ся, сил. убивати; (рис) на­бувати, набирати; (вигляд) приймати, напускати на себе; (собі ім’я) називати себе ким, (сл­о­ва) добирати; (страви) ФАМ. поїдати.

ПРИБІЧНИК, прихильник; (поплен-

тач) посіпака.

ПРИБЛИЗНИЙ, (підрахунок) не /зов­сім/ точний, попередній, орієнтовний, не остаточний; (– уявлення) не повний, не абсолютний; пр. приблизно, на око.

ПРИБЛУДА, зайда, приходько, приплен­тач, заброда, заблуда, заволока, як ім. захожий, сил. волоцюга; пор. прибу­лий.

ПРИБЛУДНИЙ, (хто) немісцевий, нету­тешній, чужий, захожий; (пес) заблуд­ний, заблуканий, заблукалий, бездомний.

ПРИБОРКУВАТИ, боркати, коськати, утихомирювати, упокорювати, тихоми­рити, п. загнуздувати, сил. обламувати крила кому, (бунт) придушувати; (зму­шувати шануватись) приструнчу­вати, приструнювати; (біль) угамовува­ти; Р. підкоряти; док. ПРИБОР­КАТИ, скрутити роги /в баранячий ріг/, вкрутити хвоста. ПРИБОРКУВАЧ, (звірів) муштрувальник, дресирувальник.

ПРИБРІХУВАТИ, див. БРЕХАТИ; (від себе) додавати; (для сміху) перебіль­шу­вати.

ПРИБУВАТИ, з’являтися; (пішки) при­хо­дити; (транспортом) приїздити, при­їж­джати, прилітати, приплива­ти; (– багаж) надходити; (– сили) чимраз то зростати /множитися, біль­шати/, примножуватися; док. прибу­ти, (дуже вчасно) нагодитися.

ПРИБУДІВЛЯ, прибудова, прибудівок, прибудівка, прибудовання; (дія) прибудування.

ПРИБУЛИЙ, приїжджий, заїжджий, за­хожий, ЯК. ІМ. прибулець, зн. приб­луда.

ПРИБУТОК, зиск; П. вигода, користь,

інтерес; З. П. приріст, збільшення.

ПРИБУТТЯ, приїзд, прихід, приліт. ПРИВАБА, привабливість, поваба,

ПОЕТ. краса, принадність; мн.

приваби, спокуси.

ПРИВАБЛИВИЙ і ПРИВАБНИЙ, (– лич­ко) гарний, приємний, миловидий; (– жін­ку) цікавий; (– мрію) захоп­ливий, заманливий, принадний, вабливий. ПРИВАБЛЮВАТИ, (чим) зацікавлювати; (очі) привертати, обр. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, за­манювати; (до себе) прихиляти, ваби­ти; (добротою) зачаровувати, чарувати; пор. спокушати.

ПРИВАТНИЙ, не державний, не суспіль­ний; (– справи) особистий, сил. інтим­ний; (– життя) не службовий, неофі­ційний, родинний; (одяг) зст. парти­кулярний.

ПРИВЕРТАТИ, (до себе) приваблювати, прихиляти, (чаром) приворожувати; (до гурту) залучати, вербувати, приєд­ну­ва­ти; (увагу) прив’язувати; (серце) при­чаровувати, прилюбляти; (сим­па­тії) викликати; (на користь) обертати (убік) ЖМ. завертати.

ПРИВИД, примара, мара, мана, при­виддя, потороча, кн. видиво, фантом,

д. обмара.

ПРИВИКАТИ і ПРИВИКЛИЙ,

див. звикати і звиклий.

ПРИВІД, причина, підстава, претекст, жм. гачок, зачіпка, приключка; пор. пош­товх.

ПРИВІДЦЯ і ПРИВІДЕЦЬ, див. приз­відник; (гурту) ватажок, проводир. ПРИВІЛЕЙ, пільга, право, перевага; (ви­няткове право) прерогатива;