Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. приворот. ЄГИПЕТСЬКИЙ, з Єгипту; (– працю) ЖМ. шлунок, кишки; З. ЗБ. худоба; ЗН. ЗСТ. який живе, живий. ЖИВЦЕМ пр., (ховати)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

Є

ЄВАНГЕЛІЯ і ЄВАНГЕЛІЄ, Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; (чия) П. кодекс, програма, біблія.

ЄВШАН-ЗІЛЛЯ, степовий полин; П. приворот.

ЄГИПЕТСЬКИЙ, з Єгипту; (– працю) тяжкий, виснажливий; (раб) безправ­ний;

(– темряву) безпросвітній.

ЄҐЕР, (єгер), мисливець, ловець; (у дея­ких ар­міях) солдат; (у панів) слуга, лакей.

ЄДВАБ, одваб, див. шовк.

ЄДИНАК, одинак, одинець, єдиний син.

ЄДИНИЙ, (вихід) один, один-єдиний, один-однісінький, один-одніський, од-ним-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; (фронт) непо­діль­ний, нерозривний, згуртований; (центр)

загальний, спільний /для всіх/.

ЄДИНОКРОВНИЙ, (брат) однокров­ний, рідний; (народ) єдинорідний, єди­ноплемінний, братній, братерський.

ЄДНАЛЬНИЙ, (що об’єднує) об’єднав­чий, об’єднальний, ок. гуртівний; (що з’єднує) сполучний.

ЄДНАННЯ, (братерське) співдружба, співдружність; (дія) злука, об’єднання; (народів) дружба, взаємопоміч, спілку­вання, обр. братерство.

ЄДНАТИ, сполучати, злучати, з’єдну­вати, скріплювати; (землі) пов’язувати, зв’я­зувати, встановлювати зв’язок між; (людей) зближувати, ріднити, братати, сил. згуртовувати, об’єднувати; (робіт­ника) З. договорювати, наймати; (за ко­го) Б.З. заручати, зст. змовляти.

ЄДНАТИСЯ, (– людей) гуртуватися, брататися, об’єднуватися, іти до спілки; (– барви) зливатися, сполучатися, по­єднува­ти­ся; (з ким) знатися, водитися, дружити, приятелювати, мати діло.

ЄДНІСТЬ, згуртованість, неподільність, нерозривність, цілісність; (поглядів) збіг, подібність; (походження) спіль­ність; (фра­зеологічна) ЛІНГ. стійка словосполука /мовна конструкція/.

ЄПИСКОП, див. ЕПИСКОП.

ЄРАРХІЯ, див. ГІЄРАРХІЯ.

ЄРЕПЕНИТИСЯ, огинатися, опинатися, пручатися, упиратися, комизитися, бас-каличитися, норовитися.

ЄРЕСЬ і ГЕРЕСЬ, віровідступництво,

(у католиків) схизма; ЖМ. поганство, атеїзм, безбожництво; П. відступ­ництво, ренеґатство, сов. ухильництво; ев. віль­нодумство, інодумство; ПОБ. бридня,

нісенітниця, казна-що, чортибатька-що.

ЄРЕТИК і ГЕРЕТИК, віровідступник, безбожник; атеїст, поганин; відступник, ренегат, ухильник; вільнодумець, іноду­мець.

ЄСТВО, (людське) Я, природа, натура, приб. душа; (вище) КН. істота, творі­ння; (чогось) суть, сутність, зміст.

ЄХИДНИЙ, злий, хитрий, лукавий, в’їд­ливий, недоброзичливий, зловмисний, злобний, б.з. вредний, зловредний; (ус­міх) ЗАП. іронічний, зловтішний, глузливий.

ЄХИДСТВО, лукавство, хитрість, ущип-ливість, в’їдливість, недоброзич­ли­вість, зловмисність, зловтіха, вредність, зло­­вред­ність.



Ж

ЖАБО, див. НАШИВКА.

ЖАБУРИННЯ, (зелене) баговиння,

во­до­рості, твань; (на гнилій воді) слиз.

ЖАГА, (бажання пити) спрага, згага, жада; П. палке бажання /прагнення, жадання, хотіння, жадоба/; (любовна) жагучість, пристрасть, пор. хіть.

ЖАГУЧЕ пр., (хотіти) пристрасно, га­ряче, жм. аж-аж-аж, (кохати – ще) палко; (говорити) полум’яно, вогненно, запально; (слухати) жадібно.

ЖАГУЧИЙ, (голос) пристрасний, палкий, огнистий, запальний, гарячий, жаг­ливий; (що хоче пити) спраглий, г. жадучий; (– літо) варкий, жаркий; (біль) Р. пекучий, нестерпний.

ЖАГУЧІСТЬ, див. ЖАГА.

ЖАДАНИЙ, (гість) бажаний, побажа­ний, пожаданий; (день) довгожданий, жданий, сподіваний; (– жінку) зваб­ли­вий, знадли­­вий, знадний; (у зв.) любий, дорогий, /н. жа­даний пане!/.

ЖАДАННЯ, бажання, прагнення, хотін­ня, охота, потяг; (чиєсь прохання) поба­жан­ня, пожадання, прохання, воля; пристрасть (ті­ла), хіть.

ЖАДАТИ, (чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. /спати і/ у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любові) згоря­ти від.

ЖАДЕН і ЖОДНИЙ, див. жоден. ЖАДІБНИЙ, пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажер­ливий, ненатлий, ненатленний, нена­жер­ний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжі/) запопадливий /запо­пад­ний/ до; (грошей) ІД. корис­ливий, грошолюбний, користолюбний; Р. спраглий;

& жадний, жадливий, жаднючий; пор. загребущий.

ЖАДНИЙ, жадібний, жадучий, жаденний, жажденний, жаждивий; (– зем­лю) спраглий.

ЖАДОБА, жадібність, захланність і всі мож. пох. від жадібний, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюб­ство, пожадливість; (чого) жадан­ня; (знань) потяг до.

ЖАДНЮГА, див. СКНАРА.

ЖАЙВОРОНОК, жайвір, жайворон;

(з тіста) булочка.

ЖАКЕТА і ЖАКЕТ, (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твій, твінчик, (морська) кітель, г. маринарка; & жакетик.

ЖАЛИТИ, (жалом) колоти, ранити, ура­жати, отруювати; (– комарів) жигати, кусати, тяти; (словами) шпигати, дошку­ля­ти, гризти; (серце) пек­ти, травмувати.

ЖАЛІБНИЙ, (спів) журливий, тужли­вий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. жаліб­ний, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг – ще) чорний; (– музику) мінорний.

ЖАЛІСЛИВЕЦЬ, жалібник, як ім. жаліс­ливий, з чутливим серцем.

ЖАЛІСЛИВИЙ, співчутливий, спочут­ливий; (повен жалю) жалісний.

ЖАЛІСНИЙ, (голос) жалібний, безпо­радний, благальний, р. плачний; (спів) сумовитий, журливий, сил. скорботний; (погляд) жалісливий, співчутливий.

ЖАЛІСТЬ, (до кого) жаль, жалощі, спів­чуття, спочуття; (тяжка) Р. скорбота, туга, смуток, печаль.

ЖАЛІТИ, (кого) жалувати, відчувати жа­лощі /мати зглядь/ до, співчувати ко­лії/; (з нст. що) шкодувати, жалкува­ти, пор. уболівати; (з ч. не) не берегти, не оберігати, щадити; (на себе) нарікати.

ЖАЛІТИСЯ, зн. скиглити; (на кого) скар­житися, р. кривдитися, кривдуватся; (на долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися.

ЖАЛКИЙ, жалливий, жалючий, пеку­чий; (– слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний.

ЖАЛКО і ЖАЛЬКО пр., жаль, шкода;

(на серці) сумно, жалісно. ЖАЛКУВАТИ, шкодувати, жаліти; (за ким) журитися; (на кого) бідкатися, нарікати; (кого) співчувати кому, (з ч. нe)

не берегти, не щадити, не обе­рігати.

ЖАЛО, (комара) хоботок; (ножа) лезо, вістря, (голки) гостряк, (гадюче) язик; (іронії) їдкість, ядучість, ущипливість;

& жальце.

ЖАЛОБА, (за небіжчиком) скорбота, сум, туга; (знак скорботи) чорний одяг /пов’язка, стрічка/.

ЖАЛОБНИЙ, (похід) скорботний,

сум­ний, тужливий; (одяг) жалібний,

чорний.

ЖАЛОЩІ, туга, скорботу (до кого) жаль, жалість, співчуття, спочуття; (на що) р. бідкання, нарікання.

ЖАЛУВАННЯ, жалкування, жаль,

спів­чуття; (любовне ставлення)

турбота, піклування; пор. жалощі.

ЖАЛУВАТИ, (кого) жаліти, жалкувати

за, співчувати кому, (коня) шкодувати;

(виявляти турботу) панькати, дбати за, піклуватися про, мати зглядь до; (з ч. не) не берегти, не щадити; (чим) наділяти, нагороджувати, дарува­ти що; пор. убо­лівати.

ЖАЛЮГІДНИЙ, (одяг) злиденний, нуж­денний, убогий, непривабливий, мирша­вий; (колосок) мізерний, дуже малий, манюній, (заробіток – ще) незначний; (бо­ягуз) нікчемний, осуду гідний.

ЖАЛЮЗІ, див. ШТОРА.

ЖАЛЬ, сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, жалість, мн.

жалі, нарікання, бідкання, скарги;

пр. сл. жалко, шкода.

ЖАНР, (у мистецтві) див. різновид; (окремого митця) стиль, манера, манера; (у малярстві) побутова /жанро­ва/ сценка.

ЖАР, (у печі) присок, б.з. грань; (соня­ч­ний) пал, палання, Р. спека; (сер­ця) пристрасність, жагучість, запаль­ність; (тіла хворого) гарячка, темпе­ратура.

ЖАРҐОН, (жаргон), (фахівців) сленг; (злодіїв) арго; (суміш мов) суржик; пор. діалект.

ЖАРИСТИЙ, (нагрітий до жару) роз­жарений, розпечений, що жахтить /па­шить/ жаром; (колір) вогненний, ясно­червоний, вогненночервоний, яскраво­червоний, сліпучий, жаркий.

ЖАРІТИ, тліти, жевріти, догоряти; (– сон­це) палати; (– обличчя) черво­ніти, шаріти, шарітися.

ЖАРКИЙ, (день) варкий, паркий, шкварний, задушливий, душний, спеч­ний; (– по­лум’я) пекучий, палючий, гарячий; (край) сов. теплий, тропіч­ний; (поцілунок) жагучий; (колір) ясночервоний, жаристий; (– кропи­ву) жалкий.

ЖАРТ, (словесний) дотеп, (бруталь­ний) фарс; З. П. гра слів, пародія, епіг­рама, шар­ж/а/; TEAT. комічна п’єска, водевіль; мн. жарти, сміхи, сміш­ки, (вчинки) фіґлі, (фіг­­лі), витівки, комедіантство.

ЖАРТ ЖАРТОМ вст., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи /кажіть/.

ЖАРТІВЛИВИЙ, (– вдачу) веселий; (вірш) сміховинний; (– оповідання) гумористичний; (настрій) пустотли­вий, грайливий; & жартливий, р. жар­тівний.

ЖАРТІВНИК, жартун, кумедник, сміхун, сміхотун, дотепник, нег. скализуб; (у діях) пустун, б. з. чмут; пор. комедіант.

ЖАРТОМА пр., жартом, сміхом, жартую­чи, шуткуючи, несерйозно, на жарт, у жарт, на сміх, на смішки, у смішки, на жарти, у жарти, за жарт.

ЖАРТУВАТИ, (словесна) сміхотворити, скалозубити, смшіки строїти, д. ідуткува­ти; (вчинками) пустувати, весели­тися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) глузувати, насміхати/ся/; (з лихом) легковажити що.

ЖАРТУН, див. ЖАРТІВНИК.

ЖАСКИЙ, СТРАШНИЙ, жахливий;

& д. жасний.

ЖАХ, страх, ляк, р. острах, сил. пере­ляк; (війни) кошмар, жахіття, жахи /Гос­подні/; ПР.СЛ. жахливо, страш­но, страх.

ЖАХАТИСЯ, (кого) лякатися, страхати­ся, боятися, трястися /труситися/ пе­ред ким; (у сні) кидатися, метатися. ЖАХЛИВИЙ, (привид) страшний, стра­хітливий, жахкий, жаский; Р. боязкий, боязливий; (– швидкість) страшен­ний;

(– новину) дуже поганий /неп­риємний/; (крик) нелюдський, неса­мовитий; (на вигляд) потворний.

ЖАХТІТИ, (яскраво) палати; (жаром)

пашіти; (вогнем) світитися.

ЖБАН, див. ГЛЕК.

ЖБУРЛЯТИ, рвучко кидати /метати, вер­гати/, швиргати, шпурляти; (на хвилях) гой­дати, підкидати; док. жбурнути, пожбу­рити, пош­пурити.

ЖБУХАТИ, (– вогонь) вивергатися, ви­кидатися; (– дощ) періщити, сікти, хлюпати, хлюпотати; (– кров) цебе­ніти.

ЖБУХНУТИ док., (– воду) ринути, ли­ну­ти, хлюпнути, хлюснути, сов. хлинути; (– дощ) сипнути, сипонути, упері­щити, ушкварити, вчистити.

ЖВАВИЙ, (хто) меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухли­вий, ворухливий, ворушливий, порский, шамкий, повороткий, юрливий, побігущий, обр. як дзиґа (дзига); (торг) енер­гій­ний; (інтерес) живий.

ЖДАНИЙ, жаданий, бажаний, очікува­ний, сподіваний.

ЖДАТИ, (на кого) чекати, очікувати, до­жидати /сподіватися/ кого; У ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим намі­ром) чатувати, чигати; пор. стрива­ти.

ЖЕБОНІТИ, (як маля) бубоніти, белько­тіти, белькотати; (тихо) шепотіти, шепо­тати, шептати, шушукати; (між собою) шептатися, шепотатися, шушукатися; (– струмок) дзюркотіти, дзюркотати.

ЖЕБРАК, старець, прохач, прошак, тор-бар, /жебрущий/ дід, зн. торботряс, у фр. лазар, р. старун; П. бідар, злидар, злидняк, голодранець.

ЖЕБРАКУВАТИ, старцювати, жебра­ти, жебрачити, жебрувати, ід. просити /ми­ло­­стиню, Христа ради/, ходити на жебри, ти­нятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами /по людях/.

ЖЕБРАТИ, жебрувати, жебракува­ти, обр. простягати руки /Христа ра­ди/, заглядати в руки; (випрошува­ти) циганити, канючити, кландати, клянчити, р. миркати.

ЖЕБРАЦТВО, (дія) жебрання, жебри, же­бракування, жебрування, старцюван­ня; (зли­денне життя) злиденність, убогість, злидні; ЗБ. жебраки, старців­ство, жебро­та, прохацтво, прошацтво. ЖЕБРАЦЬКИЙ і ЖЕБРАЧИЙ, старча­чий, старцівський; (убогий) злидар­ський, зли­дняцький; (хліб) вижебра­ний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.

ЖЕБРАЧИТИ, див. ЖЕБРАТИ.

ЖЕБРИ, (дія) жебрацтво; (наслідок

дії) милостиня, жебранина.

ЖЕВЖИК, хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітро­гон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторо­тик, як ім. молодий-зелений; пор. джи­ґун, (джигун).

ЖЕВРИВО, полум’я, вогонь, жар, пал, па­лання; (на обличчі) барва сорому. ЖЕВРІТИ і ЖЕВРІТИСЯ, тліти, жаріти, р. блимати; (– сонце) палати, горіти; (– очі) блищати, світитися; (– щоки) чер­во­ніти, шаріти, шарітися; П. жи­вотіти.

ЖЕЗЛО, сов. жезл, (владаря) булава,

скіпетр; (поліцая) паличка.

ЖЕНИТИ, одружувати, побирати, оже- нювати, обр. уводити в закон, наклада­ти узи Гіменея, вінчати, вести до шлю­бу, нег. окручувати.

ЖЕНИТИСЯ, одружуватися, брати /при­ймати/ шлюб, братися, вінчатися, йти /ставати/ до шлюбу, у закон уступати, закон брати, зав’язувати собі вік /світ/; (у загсі) розписуватися.

ЖЕНИХ, наречений, (на весіллі) моло­дий, етн. князь, флк. суджений. ЖЕНИХАННЯ, /за/лицяння, зальоти, упа­дання, припадання, фіглі-миглі, флірт.

ЖЕНИХАТИСЯ, (з ким) кокетувати, флір­тувати, заводити фіґлі/-миглі/, жартувати, парубкувати, крутити лю­бов, залиця­ти­ся /лицятися, упада­ти, припадати, халявки смалити, підби­вати клинці/ до кого, воло­читися /увиватися/ за, витися коло.

ЖЕРДИНА, ключина, тичка, (для тину) ворина, (висока) щогла; & жердка, жердинка, зб. жердя.

ЖЕРЕБ, (який тягнуть) жеребок; п.

доля, талан, щастя/-доля/; З. же­ребець.

ЖЕРЕБЕЦЬ, лошак, огир; П. бабій, жін­колюб, женолюб; & жеребчик, жереб. ЖЕРТВА, офіра; (богам) дар, принос, приносини; (на пам’ятник) пожертва, пожертвування; (аварії) як ім. потер­пілий, (злочину) покривджений; П. са­мопосвята, самопожертва. ЖЕРТВУВАТИ, офірувати; (що) відда­ва­ти /приносити/ в жертву, дарувати, дава­ти на вічне віддання, обр. скидати ос­тан­ню сорочку з себе; (чим) посту­патися, від­мовлятися від /зрікатися/ чого; (собою) ІД. іти на смерть, іти на жертву життя.

ЖЕРТИ, жадібно їсти /ковтати, глитати, лигати/, обр. запихатися, уминати, тро­щи­­ти, тріскати, лопати; (пальне) по­жирати, поглинати; (серце) гризти.

ЖЕРУН, ненажера, ненажеря, зажера, пажера, прожра, прожеря, вул. облопа, пелька.

ЖЕСТ, (руки) знак, сигнал, рух; (лицар­ський) вчинок, акція; мн. жести, ми­ги,

зб. міміка.

ЖИВЕЦЬ, енергія, /життєва/ сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, при­щепа; (у рибалок) /жива/ принада; Б. З. пульс.

ЖИВИЙ, не мертвий, обр. поки голова на плечах, р. живущий; (– розмову) жвавий; (зв’язок) органічний; (образ) виразний, яскравий, чіткий; (факт) реальний, життєвий; (слід) свіжий, га­рячий; & живенький, /живий-/живісінький.

ЖИВИТИ, (соком) підживляти, піджив­лювати, годувати, харчувати; (газом) забезпечувати, постачати; (уяву) нас­нажу­ва­ти, запалювати, надихати; (на­дію) плекати.

ЖИВІТ, черево, пузо, брюхо /брухо/, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя;

& зн. животина.

ЖИВОДАЙНИЙ у р., животворний, жи­вотворчий, животворящий, життєдай­ний; & живодавчий; пор. жи­вущий.

ЖИВОЇД, жироїд, живолуп, кровопивець, жмикрут, жила, суч. експлуата­тор.

ЖИВОПЛІТ, див. ОГОРОЖА. ЖИВОСИЛОМ пр., силоміць, силою, ґвалтом, примусом, примусово, ґвалтов­но, силоміццю, насильно, р. силопихом. ЖИВОСРІБЛО, живе срібло, сов. ртуть. ЖИВОТВОРИТИ поет., (серце) оживля­ти, надихати; (пером) живописати, описувати.

ЖИВОТВОРНИЙ І ЖИВОТВОРЧИЙ, див. живодайний.

ЖИВОТИНА д., тварина, худобина,

скотиняка, ЗБ. худоба; ЗН. живіт. ЖИВОТІТИ, (без радощів) скніти, ниді­ти, нудити світом; Р. не вмирати, жити. ЖИВОТРЕПЕТНИЙ сов., актуальний, злободенний, сил. хвилюючий.

ЖИВУЧИЙ, (донині) живий; (у скру­ті) витривалий, життєздатний; (забо­бон) стійкий; & живкий.

ЖИВУЩИЙ, (живильний) живлющий, живлючий, живодайний, животворний; (гойний) цілющий, оживлющий; ЗСТ. який живе, живий.

ЖИВЦЕМ пр., (ховати) живим;

(вирва­ти) цілком, повністю.

ЖИВЧИК, пульс, б’ючка, живець;

(– юнака) жевжик; БІОЛ. сперматозоїд, заплідок.

ЖИЛА, (кровоносна) ЖМ. судина, пор. артерія; (на шиї) сухожилля; (зо­лота) розсип, розсипище; (хто) ску­пердяй, скнара, жмикрут, скупинді, скупердяга.

ЖИЛАВИЙ, (– людину) мускулястий,

міцний; (– дерево) сукуватий, (– листя) цупкий, з прожилками; (хліб) твердий; & жилуватий, жилястий, жильний, жильний.

ЖИР, (масть у картах) д. хресть; (ове­чий) товщ, лій, сить, д. тлущ; пор. сало.

ЖИРНИЙ, (– людей) товстий, гладкий, відгодований, ситий; (– пляму) мас­ний;

(– траву) соковитий; (ґрунт) родючий, плодючий.

ЖИРУВАТИ, пустувати, забавлятися; (з фаворитами) кокетувати, гуляти, (з дівчатами) фам. жеребцювати; (на перинах) розкошувати, раювати, гараздувати.

ЖИТЕЛЬ, (місцевий) житець, жилець; (ко­­рінний) тубілець, абориген; (будинку) ме­шканець, пожилець, з. локатор. пор. квар­тирант.

ЖИТИ, існувати, бути /живим і здоро­вим/, не вмирати, обр. топтати ряст /землю/, по світі ходити; (у хаті) мешкати, проживати, перебувати, жм. сидіти, (у чужих людей) тинятися по чужих хатах, пор. квартиру-ва­ти; (собі) живати, жити-бути, жити-по­­живати; (з чого) їсти хліб, зароб­ляти на хліб чим, мати засобом до існування що; (чим) захоплюватися, віддаватися чому, (у шлюбі) вік вікувати, (позашлюбна) спів­жити, жити разом (у снах) бути присутнім; У ФР. матися.

ЖИТЛО, домівка, господа, оселя, меш­кання, дім, хата, житво, суч. квартира, (розкішне) хороми, (незатишне) п. казар­ма, зн. кишло, нора, барліг; (кочів­ника) юрта; П. захисток, притулок; (стале) осідок, місце перебування; & житлище.

ЖИТТЄВИЙ і ЖИТТЬОВИЙ, (досвід) набутий на віку; (побут) повсякден­ний, буденний, зап. житейський, з. житечний; (центр) життєдайний, життє­во важливий.

ЖИТТЯ, існування, буття, не смерть, д. живоття; (людське) вік; (святих) житіє, (великих людей) життєпис, біог­рафія, життєвий шлях; П. жива душа істота/, жм. дихання; (повсякденне) життя-буття, поживання, з. жилба; (у кого) проживання, побут, р. пробуття; У ФР. жвавість, ді­яльність, рух; (кипуче) дійсність, реальність; (моє!) рай, втіха /н. сину мій, життя моє!/; & житуха, жизть.

ЖІНКА, не чоловік, не дівчина, жм. баба, ур. невіста, /вічна/ жона, ж. Адамове ребро, зн. спідниця, з. челядина, д. жен­щи­на; (молода одружена) молодиця; (моя) дружина, пара, подруга, супут­ниця /жит­тя/, ж. половина, леді, фам. стара, моя; У ФР. господиня, па­ні, (у товаристві) дама; (високогід­на) матрона; як зв. жінко! тітко! ті­тонько! зап. мадам!; & жіночка, зб. жі­нота, жіноцтво.

ЖІНОЧИЙ і ЖІНОЦЬКИЙ, зап. дам­ський,