Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ФР. смак. ВПОДОБАТИ /УПОДОБАТИ/, засимпа-тизувати, сил. ЛАЙ. проклятий, диявольський, сатанівський, демон­ський, врагів. ВРАЗ /УРАЗ/ пр. ЯК ІМ. науковець, знавець, еру­дит, ок. П. цілком, пов­ністю. В’ЮН, (хто) ЖМ. шия. В’ЯЗКИЙ, тягучий, липучий, липкий, р. Р. мріяти; (прв. з нст. сл. ЗБ. гній, кал, лайно. ГАЙНУВАТИ, (майно) П. розголос, сенсація, з. ФР. гнати, гонити, підганя­ти, проганяти, виганяти; (звіра) ОК. розвиток; & сов. ЖМ. молодець, мо­лодчага, ас, лев, орел, відчайдух; (дня) П. сутичка, зудар, бо­ротьба; (словесний)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

уп­листи, упливти/, (– річку) влива­тися;

2. /док. вплинути/, справля­ти вплив,

діяти, з. ділати; (шкідливо) відбиватися.

ВПОДОБА /УПОДОБА/, симпатія; при­ємність, задоволення; У ФР. смак.

ВПОДОБАТИ /УПОДОБАТИ/, засимпа-тизувати, сил. покохати, закохатися у; (мic­цe) нагледіти.

ВПОРОЖНІ /УПОРОЖНІ/, пр. порож­няком, без вантажу.

ВПОРУ /УПОРУ/ пр., вчасно, своєчасно,

вчас, саме враз.

ВПРАВЛЯТИСЯ, тренуватися, практику­ватися, удосконалюватися, набивати руку.

ВПРАВНИЙ, умілий, майстровитий, май­стерний; (вояк) вишколений, натрено­ва­ний, вимуштрований; (рух) сприт­ний, зграбний, меткий.

ВПРИПУСТ /УПРИПУСТ/ пр., досхочу, уволю, жм. скільки влізе, кн. без обме­ження.

ВПРОВАДЖУВАТИ /УПРОВАДЖУВА-ТИ/, (до хати) уводити, (у війну) втя­гати, затягати; (моду) запроваджувати, укорінювати, заводити.

ВПРОДОВЖ /УПРОДОВЖ/ пр., про­довж, протягом, (зап. з рос. на протязі).

ВПРОСТ /УПРОСТ/ пр., (до кого) прям­цем, просто, прямо, навпрост, без­посередньо, пор. навпростець; ПРИЙ. уздовж; ч. г. зовсім, цілком.

ВР... крім наведених тут слів, див. УР...

ВРАГ, (нечиста сила) дідько, біс, чорт, демон, диявол; УР. ворог, супостат.

ВРАЖАТИ /УРАЖАТИ/, дивувати, сил. пантеличити, спантеличувати, ошеле­шу­вати, ід. вдаряти в очі, аж за очі ха­пати; (приємно) тішити око, (прикро) різати

око; (у серце) ображати, завда­вати болю; (завдавати шкоди) див. уражати; док. вразити, (у серце) ІД. вколоти ножем, вгородити /всади­ти/ ножа, різонути серпом /полоснути ножем/ по серцю.

ВРАЖЕННЯ, ефект, зст. вражіння;

(– що) думка, опінія, оцінка, висновок.

ВРАЖИЙ, ворожий; ЛАЙ. проклятий,

диявольський, сатанівський, демон­ський, врагів.

ВРАЗ /УРАЗ/ пр., раптом, відразу, зне-нацька, нагло, вмить, нарад; (із ким)

разом, спільно.

ВРАЗЛИВИЙ, р. уразливий; (хто) діт­кли­вий, чутливий, сприйнятливий, чуйний на образу, жм. тонкошкірий, тонкосльо­зий; (– слово) прикрий, образ­ливий, кривдний, пе­ку­чий, колючий, ущипливий; (– місці) слаб­кий, дошкульний; (крик) несамовитий, не­стям­ний; (– рану) болючий; (біль) сильний; Г. настирливий, докучливий.

ВРАНЦІ /УРАНЦІ/ пр., ранком, зраня, рано, рано-вранці, раннім-рано.

ВРЕШТІ /УРЕШТІ/ пр., див. зреш­тою, на­решті/

ВРИВАТИ /УРИВАТИ/, відривати, зри­вати, переривати, розривати; (мову) припиняти, обривати; (куш) діставати, захоплювати, одержувати, розживатися на; (плат­ню) скорочувати, зменшува­ти; (сер­ці) Р. надривати; (додому) ФАМ. бігти, утікати.

ВРИВАТИСЯ, /УРИВАТИСЯ/, відрива­тися. перериватися, розриватися; (– розмо­ву) припинятися; (– терпець) вичерпуватися; (– стежку) обривати­ся; (круто) спадати; (з висоти) зри­ватися; (на хвилину) вириватися.

ВРИВЦЕМ /УРИВЦЕМ/ пр., уривками, припадками, час від часу, уривково, прихапцем, прихапки, коли-не-коли, вряди-годи, д. час до часу.

ВРОДА, краса, вродливість, ліпота, з.

гарність, гарнота; П. вигляд зовнішність.

ВРОДЛИВИЙ, гарний /на вроду/, гожий, красний, лепський, флк. хороший, д. хупавий, сил. прегарний, прекрасний, прехороший, хороший-прехороший.

ВРОЗДРІБ /УРОЗДРІБ/ пр., (продава­ти) нарізно, поштучно, не гамузом.

ВРОЗТІЧ /УРОЗТІЧ/ пр., врізнобіч врозсип, врозбрід врозкидь, врозкидку, врозліт, не ра­зом, не вкупі.

ВРОЗУМЛЯТИ, див. НАПУЧУВАТИ.

ВРУНА мн., руна, рунь, сходи, прорість; (озимі) озимина, (ярі) ярина.

ВРУНІТИ, врунитися, зеленіти.

ВРУЧАТИ, (орден) давати, доручати,

доручувати, (адрес) підносити.

ВРЯД /УРЯД/ пр., рядком, впритул, по­ряд (– людей – ще) попліч, пліч-о-пліч, рука в руку; (один за одним) підряд, поспіль, зряду.

ВРЯДИ-ГОДИ /УРЯДИ-ГОДИ/ пр., коли/сь/ -не-коли/сь/, десь-колись, не­ма, нема та й, час від часу; іноді, ін­коли, деколи, часом, зрідка, здерідка, не часто, прихапцем, прихапком.

ВС... крім наведених тут слів, див. УС...

ВСЕ /УСЕ/ пр., (ниє) завжди, завсіди, постійно, стало, без перерви; (ліс і ліс) усюди, скрізь; (пояснити) ід. обр. що,

куди й до чого.

ВСЕЛЮДНИЙ /УСЕЛЮДНИЙ/, при­вселюдний, публічний, прилюдний,

сов. гласний.

ВСЕЛЯТИ /УСЕЛЯТИ/, поселяти, все-лювати; (думку) навівати, навіювати,

уроювати, надихати, накликати; (страх) прищеплювати, збуджувати.

ВСЕ ОДНО пр., однаково, так чи так,

без різниці, жм. одна холера, один біс;

(кому) байдуже; (з нст. як) подібно, так

само; (здобуду) хай гам що.

ВСЕОСЯЖНИЙ /УСЕОСЯЖНИЙ/, все-обіймущий, кн. всеохопний, бар. всео-хоплюючий; (характер) універсаль­ний; (поширений на весь світ) все­людський, всесвітній.

ВСЕПРАВЕДНИЙ, найправедніший,

пра­ведний з праведних, пренепорочний. ВСЕСВІТ, /цілий/ світ, світ всякий, зем­ля і небо, ок. галактика, як ім. підне­бесна, обр. мільярди галактик, кн. сві­тобудова; У ФР. космос, космічний простір.

ВСЕСВІТНІЙ /УСЕСВІТНІЙ/, (простір) світовий, космічний; (поступ) вселюд­ський, кн. загальнолюдський; (рух) міжнародний, цілосвітній; (пияк) всьогосвітній, знаний усім.

ВСЕСИЛЬНИЙ, всемогутній, всеможний, всевладний; (– любов) нездоланний, непереможний.

ВСЕСЛАВНИЙ, славетний, уславлений, світославний, світової слави, високо­слав­ний, славнозвісний; & славний-преслав­ний, найславніший.

ВСЕЩЕДРИЙ, щедрий-прещедрий, щед-рим-щедрий; & найщедріший, щедрющий.

ВСІЛЯКИЙ, див. ВСЯКИЙ.

ВСКОКИ /УСКОКИ/ пр., навскоки, вскач, навскач, навскочки; пор. під­скоком.

ВСЛІД /УСЛІД/ пр., слідом, назирці,

на­зирцем, назирком, слідами, д. втропі; (кричати) у спину.

ВСМАК /УСМАК/ пр., (їсти) смачно, із смаком; (сміятися) залюбки, з приємністю,

з насолодою.

ВСМЕРТЬ /УСМЕРТЬ/ пр., (злякати)

на смерть, смертельно, до смерті. ВСМОКТУВАТИ /УСМОКТУВАТИ/, всо­тувати, абсорбувати, вбирати; (з мо­локом матері) засвоювати.

ВСТАВАТИ /УСТАВАТИ/, зводитися, підводитися; (на гнобителя) повставати, підійматися; (– туман) здійматися;(– зорі) сходити; (перед зо­ром) поставати, вини­кати; (в уяві) виринати, з’являтися; (з мертвих) воскресати.

ВСТАНОВЛЮВАТИ /УСТАНОВЛЮВА­ТИ/, ставити, розміщати; (конструк­цію) інсталювати; (зв’язок) налагод­жувати, здійснювати; (владу) уряджа­ти, узаконювати; (при­чину) визначати, розпізнавати; (закон фізи­ки) відкрива­ти, формулювати; (порядок) запровад­жувати, заводити; (межі) регламен­тувати; & встановляти, установляти.

ВСТИГАТИ /УСТИГАТИ/, поспішати, не відставати, не спізнитися, не пасти зад­ніх; (всюди) справуватися; (у жит­ті) досягати успіху, давати собі раду, (у школі) бути попереду.

ВСТРІВАТИ /УСТРІВАТИ/, зустрічати

стрічати, здибати, стрівати, спотикати. ВСТРОМЛЯТИ /УСТРОМЛЯТИ/, всаджувати, втикати; (у воду) заглиблюва­ти, зануряти, занурювати; & встромлювати.

ВСТРЯВАТИ /УСТРЯВАТИ/, втручати­ся, вплутуватися, жм. влазити, (до роз­мови) уклинюватися, підпрягатися; (між жінок) устрягати, потрапляти, опинятися; Р. застрягати; (в халепу) уклепуватися.

ВСТУП, п. прелюдія; (військ) вмарш, вхід, в’їзд, ур. вшестя; (до твору) вступна стаття /слово/, інтродукція, р. уводини, перед­мова; (до зако­ну) вступна частина, преамбула; (до опери) увертюра, (до епопеї) зачин, (до науки) пропедевтика.

ВСТУПАТИ, (у стремено) ставати, сту­пати; (– військо) вмаршовувати, входити, в’їздити; (у розмову) розпочи­нати /зачи­нати/ що; (у голову) заходити; (до партії) записуватися; (в переговори) сідати за

стіл чого.

ВСУПЕРЕЧ /УСУПЕРЕЧ/ пр., в проти­вагу, напроти, проти, наперекір, незва­жаючи на, насупроти, супротивно, жм. упоперек; (здо­ровому глузду) ІД. взяти й /н. взяти й повіситись/.

ВСУЦІЛЬ /УСУЦІЛЬ/ пр., суцільно, су­ціль, суспіль; (вряд) уряд, поспіль, покотом.

ВСЮДИ /УСЮДИ/ пр., повсюди, пов­сюд­но, скрізь, ід. по всіх усюдах /за­кутках/, по всьому світі, куди не по­вернись /кинь/, в усіх кінцях.

ВСЯКИЙ /УСЯКИЙ/, всяк, кожен, кож­ний, д. кождий; (найрізноманітніший) всілякий; (інтерес) будь-який; У ФР. перший-ліп­ший, будь-хто, хто хо­чеш /хочете/; (– місця) різний; ок. найменший, ніякий, жодний /н. без всякого зла/.

ВСЯКО /УСЯКО/ пр., всяк, всяково, не однаково, по-різному; всіляко, на всі лади.

всього-на-всього /усього-на-всього/ пр., лише, тільки, йно, ід. ні більше, ні менше. ВТ... крім наведених слів, див. УТ... ВТАЮВАТИ /УТАЮВАТИ/, приховува­ти, та­їти, не виявляти /викривати/; не показувати.

ВТЕЧА /УТЕЧА/, д. втіка, втіки, утік; (військ) відступ; (від смерті) по­рятунок.

ВТИНАТИ /УТИНАТИ/, врізувати, від­тинати, відрізувати; (голову) відсікати, відрубувати; (затято виконувати) шква­рити, смалити, чистити, гатити, (танець) віддирати; док. втяти, (штуку) утнути, встругнути, викинути; ЖМ. довершити, зробити, виконати; (пісню) заспівати, (го­пака) заграти; (мову) зрозуміти.

ВТИРАТИ /УТИРАТИ/, обтирати, вити­ра­ти; (мак) терти, розтирати; (шлях) вто­ро­вувати, в’їжджувати; (борщ) ФАМ. уминати, їсти, (пиво) пи­ти.

ВТИХОМИРЮВАТИ /УТИХОМИРЮ­ВАТИ/, вгамовувати, заспокоювати, улагоджувати; (біль) притишувати, пригашувати; (бунт) умиротворяти, усмиряти; (собак) укоськувати.

ВТІКАТИ /УТІКАТИ/, ід. давати драла /драпака/, показувати хвіст, кн. ряту­ва­тися втечею; (– армію) відсту­пати; (з неволі) звільнятися, визво­лятися; (від жінки) покидати кого; (з армії) дезертувати; (– вариво) вибігати; (з очей) пропадати, зника­ти; (зустрічі) уникати, оминати; док. втекти, дременути, драпонути, гайну­ти, дати дьору /тягу/, ударитися нав­тіки; У ФР. дітися /н. куди ти вте­чеш?/.

ВТІЛЕННЯ, див. УОСОБЛЕННЯ; пор.

втілювати.

ВТІЛЮВАТИ /УТІЛЮВАТИ/, втіляти, обертати в кров і плоть; (в життя) реалізувати, здійснювати; (в собі) уособлювати собою; пор. уособ­лювати.

ВТІМ /УТІМ/ сп., однак, одначе, проте,

але, алеж, тільки, а втім, а проте.

ВТІХА /УТІХА/, радість, приємність, обр. радість для серця /душі/; (ді­тям) забава, розвага; (любовна) радо­щі, насолода, блаженство, раювання, сердечний рай; (у горі) розрада.

ВТШІАТИ /УТІШАТИ/, розважати, ба­вити, забавляти, веселити, радувати, ті­шити серце кому; (зір) тішити.

ВТІШНИЙ /УТІШНИЙ/, втішливий;

(– книжку) веселий, кумедний, за­бавний.

ВТОМА /УТОМА/, знемога, знесилення, ВИСНАГА, змучення, перемучення, пе­ревтома.

ВТОМЛЮВАТИ, стомлювати, змучувати, знесилювати, р. втомляти; (дуже) перевтомлювати; (балачкою) набрида­ти; док. втомити й утомити, жм. вхоркати.

ВТОМЛЮВАТИСЯ, див. стомлюва­тися.

ВТОПИТИ /УТОПИТИ/ док., потопити; (справу) П. занапастити, погубити, зни­щити; (горе) заглушити; (очі) втупи­ти, спрямувати.

ВТОРОПАТИ /УТОРОПАТИ/ фам. док., розчумати, розчовпати, розшелепа­ти, втямити, вчовпати, вшолопати, літ. зрозуміти, збагнути, усвідомити; (ма­невр ворога) здогадатися про.

ВТРАПЛЯТИ /УТРАПЛЯТИ/, потрапляти; док. втрапити, (що зробити) змогти, зуміти.

ВТРАТА /УТРАТА/, (чого) р. згуба, страта, (в торгу) проторг; (кого) за­гибель, смерть; У ФР. шкода; (дія) втрачання, загублення; мн. втрати, збитки, витрати.

ВТРАЧАТИ, губити, лишатися без, ід.

ви­пускати з рук, р. утрачати, погубляти; (силу) позбуватися /збуватися/ чого; (час) марнувати, гайнувати, гаяти.

ВТРИМУВАТИ /УТРИМУВАТИ/, (рів­новагу) держати, тримати; (рух) галь­мувати, затримувати, притримувати, стримувати, здержувати; (гостя) не від­пускати; (місто на війні) не відда­вати; (вологу) зберігати, не губити.

ВТРУЧАТИСЯ /УТРУЧАТИСЯ/, (у що)

устрявати, вплутуватися, жм. лізти, вмі­шуватися, ід. стромляти /пхати, суну­ти/

носа, не стояти осторонь, кн. не триматися нейтралітету; (в інтимне) лізти /з чобітьми/

в душу.

ВТЯГАТИ /УТЯГАТИ/, (куди) тягнути, тягти, затягати; (нитку) всиляти; (вологу) усмок­тувати, засмоктувати; (живіт) підтягати; (до праці) залуча­ти, притягати, заохочувати, нег. вплу­тувати.

ВТЯМИТИ /УТЯМИТИ/ док.. зрозуміти, збагнути, усвідомити, висновити; (со­бі)

затямити, запам’ятати; (підступ) здога­­­датися про.

ВУАЛЬ, (жіночий) приб. серпанок;

П. пелена, запона, завіса.

ВУГОЛ д., (у хаті) кут, куток; (дому) ріг.

ВУДЖЕНИНА, шинка; & вуджениця.

ВУЗОЛ, (на линві) ґудзь, петля, зав’язь;

(з речами) клунок; (волосся) жмут; (доріг) схрещення, перехрещення; (зв’язку) осередок, центр; (енергетич­ний) комплекс, система; (життєвий) П. проблема, плетиво обставин; (деталей) ТЕХ. блок; (ревма­ти­ч­­ний) МЕД. розширення, затвердіння.

ВУЗЬКИЙ, неширокий; (світогляд) об­межений, (– галузь науки) спеціальний;

& вузенький, вузесенький, вузі­сінький.

ВУЗЬКОЛОБИЙ, вузькочолий, П. обме­жений, відсталий, недорозвинений.

ВУЙКО, вуй, дядько, брат матері,

брат жінки; ев. ведмідь.

ВУЙНА, дядина, тітка, сестра матері.

ВУЛИК, р. вулій, д. вулень, (з колоди)

дуплянка; Р. рій /бджіл/; (галасли­вий

гурт) шарварок, циганський табір.

ВУЛИЦЯ, (широка) проспект, (з алеями) бульвар, (центральна) артерія, магістраль;

(у США) авеню; (глуха) за­вулок, провулок, вуличка; ОК. дорога, проїзд; (некультурна публіка) П. го­лота, чернь, плебс, люмпен, сов. жрг. шпана.

ВУЛИЧНИЙ, (хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований,

некультурний; (– прізвище) неофіцій­ний; (вираз) нелітературний, вульгар­ний, непристойний, базарний.

ВУЛЬГАРНИЙ, (жарт) вуличний, не­при­стойний, сороміцький, брутальний, масний; (вираз) базарний, нелітера­турний; (– теорію) спрощений, при­мітивний, збіднений, ненауковий, низь­копробний.

ВУТЛИЙ, утлий, (човен) неміцний, благенький, благий; (одяг) старий, потертий, убо­гий; (цвіт) слабий, кволий, хирлявий, хиренний, хирявий, недорозвинений, немічний.

ВХ... крім наведених тут слів, див. УХ... ВХІД, (до будинку) двері, (оздоблений колонами) порталь, сов. портал; (до двору) хвіртка, фіртка; (в’їзд) брама, во­рота; (дія) входження, вступ, ур. вшестя.

ВХІДЧИНИ, входини, новосілля. ВХОДИТИ /ВВІХОДИТИ, УВІХОДИ­ТИ/, заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалю­ватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що, (в ду­шу) западати; (до складу) належати, брати участь у, (у специфіку) заглиб­­люватися, старатися збагнути що.

ВЧ... крім наведених тут слів, див. УЧ...

ВЧАСНО пр., своєчасно, без запізнення, ВПОРУ, сил. саме вчас /враз/, в самий раз;

Р. до речі.

ВЧАЩАТИ /УЧАЩАТИ бувати, при­хо­дити, заглядати, відвідувати, ід. топ­та­ти стежку, нег. унаджуватися; (до

судів) оббивати пороги.

ВЧЕНИЙ /УЧЕНИЙ/, освічений, тренова­ний, навчений, вишколений, досвідче­ний; ЯК ІМ. науковець, знавець, еру­дит, ок. фахівець, спеціаліст; (ведмідь) муштрований; (– книжку) ЖМ. сер­йозний, мудрий; (битий) провчений.

ВЧЕННЯ /УЧЕННЯ/, (у школі) наука, навчання, д. вчиття; (Коперника) тео­рія; (релігійне) віровчення, догмати; (бать­кове) ЖМ. порада, настанова.

ВЧЕПИСТИЙ /УЧЕПИСТИЙ/, причеп­ли­вий, прискіпливий, сов. прив’язливий;

пор. влізливий.

ВЧИНОК, р. учинок; дія, чин, акція, акт; (непохвальний) витівка, вибрик, ко­ник; (лицарський) подвиг; (негідний) прогріх; мн. вчинки, поведінка, пос­туповання.

ВЧИТИ /УЧИТИ/, навчати, школити; (на­очно) показувати; (маси) освічува­ти, просвічувати, р. просвіщати; (любові) виховувати /прищеплювати/ що; (давати поради) повчати, научати, сов. наставляти; ЖМ. карати; (з нст. що) доводити; прв. сов. вивчати, студіювати, засвоювати, опанову­вати; (напам’ять) запам’ятовувати.

ВЧИТИСЯ /УЧИТИСЯ/, (чого) вивчати /студіювати, засвоювати/ що; (прак­тич­но) набивати руку, переймати дос­від (у школі) ходити /вчащати/ до, відвідувати що.

ВЧОВПАТИ, див. ВТОРОПАТИ.

ВЧОРА /УЧОРА/ пр., минулого дня,

на­передодні; ЯК ІМ. вчорашній день, минуле.

ВЧУВАТИ /УЧУВАТИ/, чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадува­тися; (голос) відтворювати собі.

ВШ...крім наведених тут слів, див. УШ..

ВШАНОВУВАТИ і УШАНОВУВАТИ, складати шану; (лаврами) відзначати,

нагороджувати; (присутністю) робити честь; док. вшанувати, (гостей) почас­тувати, пригостити.

ВЩ.. крім наведених тут слів, див. УЩ...

ВЩЕНТ /УЩЕНТ/ пр., зовсім, остаточ­но, без залишку, внівець, впень, дощен­ту, нанівець, до ноги /пня, цурки/, до­чиста, на гамуз, упрах, на порох; (розбити /ворога/) на голову.

ВЩЕРТЬ /УЩЕРТЬ/ пр., по вінця, пов­но,

до краю, украй; П. цілком, пов­ністю.

В’ЮН, (хто) пролаза, хитрун; (хамеле­он) крутихвіст; & в’юнок, в’юнець. В’ЮНИТИСЯ; (– річку) звиватися,

петляти; (– волос) закручуватися, ку­черявитися.

В’ЮНКИЙ, верткий, виверткий, в’юнис­тий; (– стежку) звивистий, кручений,

виткий.

В’ЯЗАТИСЯ, зв’язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, прив’я­зува­ти­ся; (– овочі) зачинатися, зав’я­зуватися; ід. в’яжеться, (бесіда) налагоджується, зав’язується, (з ч. не) не виходить.

В’ЯЗЕНЬ, арештант, як ім. ув’язне­ний.

В’ЯЗИ, шийні хребці; ЖМ. шия. В’ЯЗКИЙ, тягучий, липучий, липкий,

р. глизявий; (мочар) грузький, глей­кий, глеюватий, тванистий; (страх) чіпкий; (матеріал) в’яжучий; (ме­тал) приб.

ковкий.

В’ЯЗНИЦЯ, тюрма, г. кримінал, жм. хур­дига, тюряга, арешт, як ім. чорна, ев. курорт, санаторій; (у цитаделі) равелін; пор. буцегарня.

В’ЯНУТИ, (– рослини) сохнути, всихати, зав’ядати, відцвітати, відми­рати; (– красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (– серце) завмира­ти, нити.



Г

ГАБА, (біли) /турецьке/ сукно; П. покриття, покрив, ПОЕТ. покров, пок­ри­вало, пелена, запинало; (хустки) береги, облямівка, крайка, лиштва, оторочка; (берегова) смуга.

ГАВАНЬ, бухта, затока, (на річці) са­га; (для тих, хто в морі) порт, прис­тань; (тиха) П. притулок, сховок, ук­риття, сховище, пристановище.

ГАВКІТ, брехіт, брех, (з усіх боків) ва­лування, ґвалтування; (цуцика) дзявкіт; & гавкотіння, гавкання, гавкотня, гавк.

ГАВКАТИ, брехати, (звідусіль) валува­ти, ґвалтувати, (– цуцика) дзявкати; & гавкотіти.

ГАД, гадина, гадюка, змія, гаспид; лай. падлюка; & зб. гадь, гаддя, гадюччя.

ГАДАТИ, думати, міркувати, розміркову­вати; Р. мріяти; (прв. з нст. сл. що) вважа­ти; (наперед) передбачати, при­пускати; (щось робити) мати намір, збиратися; ок. сподіватися.

ГАДКА, думка, ідея, міркування, погляд,

у р. мисль; (піти) намір, задум; (здо­гад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра /н. і гадки не мав/.

ГАДЮЧИЙ, (погляд) злий, отруйний,

от­руйливий; П. віроломний, підступний.

ГАЗАРД, сов. азарт; (у грі) приб. запал, завзятість, затятість, гарячка, прис­трасть, відчайдушність, брак розсудливості.

ГАЗЕТА, часопис, щоденник, (щотиж­не­ва) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) квартальник, (урядо­ва) офіціоз, орган, публікація, видання.

ГАЗЕТЯР, журналіст, ок. новинар, р.

газетник; З. П. репортер, кореспондент, літпрацівник, редактор.

ГАЙ, лісок, лісочок, (у балці) байрак;

& гайок.

ГАЙ-ГАЙ! ой леле! леле!; та ба!

овва!; який жаль! жаль-жаль!

ГАЙДА! ходи! ходім! ходіть! вперед!

рушай/мо/! рушайте! д. гай! дейко!

ГАЙДУК, (на Балканах) повстанець; (княжий) ІСТ. охоронець, драбант;

(у панів) слуга, льокай, сов. лакей.

ГАЙНИЙ, забарний, загайний,

забар­ливий.

ГАЙНО, кізяк, лайняк; ЗБ. гній,

кал, лайно.

ГАЙНУВАТИ, (майно) марнувати,

циндрити, витрачати, розтринькувати, пере­водити.

ГАЙОВИЙ г., лісівник, побережник,

сов. лісник, лісничий.

ГАЛАБУРДНИК, див. БЕШКЕТНИК.

ГАЛАС, крик, гамір, ревище, ґвалт, ле­мент, репет, рейвах, содома, шарварок, волання, галасування, вереск, виск, зик, зойк; П. розголос, сенсація, з. яса, пор. гук, гомін.

ГАЛАСЛИВИЙ, крикливий, гамірли­вий, верескливий; (натовп) гомінли­вий, гомінкий, стоголосий. стоязикий; (– аферу) гучний; & галасуватий.

ГАЛАСУВАННЯ, див. ГАЛАС.

ГАЛАСУВАТИ, галасати, кричати, вола­ти, ґвалтувати, горлати, зіпати, ле­мен­ту­вати, репетувати, ячати, ід. дерти горло, крутити веремію, д. гаморити, горлопанити.

ГАЛЛО! галльо! гей! агов!

ГАЛУЗЗЯ, гілля, віття, пагілля;

(сухе) штурпаччя.

ГАЛУЗИСТИЙ, гіллястий, вітластий,

гіл­частий, (– дерево) розлогий, крисла­тий; П. розгалужений.

ГАЛУЗКА, гілка, гілляка, вітка, віта,

гі­лочка, гіллячка; & галузочка, галузь,

галуза, галузина, зб. галуззя.

ГАЛУЗЬ, гілка, галузка; (науки)

царина, сфера, ділянка, сов. область. ГАЛЯВИНА, галява, поляна, д. пролісок, (у житі) прогалина, (у лісі) перелісся.

ГАЛЬМО, П. перешкода, затримка,

г. затрим; (дія) гальмування; & гальма.

ГАЛЬМУВАТИ, (рух) сповільнювати, уповільнювати, стишувати, притишува­ти; (розвиток) загальмовувати, затри­му­вати, стримувати, глушити, переш­код­жати чому.

ГАМАРНЯ, ливарня, ливарний завод.

ГАМІР, крики, галас, крик, лемент,

шарварок, гук, р. гомін; ЖМ. гар­мидер.

ГАМІРЛИВИЙ, галасливий, крикли­вий; & гамірний.

ГАМСЕЛИТИ, див. бити.

ГАМУВАТИ, (гнів) тамувати, вгамовува­ти, спиняти, стримувати; (кого) заспо­кою­ва­ти, утихомирювати; (бунтарів) умиротворяти, усмиряти, приборкувати.

ГАМУЗОМ пр., жужмом, зужмом, зуз-дром; (продавати) гуртом, усе разом.

ГАНЕБНИЙ, (вчинок) безчесний, осуду гідний, осудний, осудливий, нечесний, підлий, паскудний, безсовісний, нели­цар­ський, неподобний; (кінець) негідний, срамотний, безславний; (– смерть) собачий.

ГАНИТИ, гудити, огуджувати, сил. ганьбити, ганьбувати, ославляти, ославлювати, знеславлювати, чорнити, очорнювати, паплюжити; (підлеглих) лаяти, сварити, костити, шпетити.

ГАНЧІРКА, шмата, шматка, шматина, дрантина, (у каглі) каглянка; (хто) слабодух, квач, хрунь.

ГАНЯТИ, У ФР. гнати, гонити, підганя­ти, проганяти, виганяти; (звіра) перес­лі­дувати; (босоніж) гасати, бігати, обр. літати.

ГАНЬБА, (на цілий світ) соромота, страм, безчестя, гана, огуда, д. осудо-висько; (дія) ганьблення, паплюження, очорнювання, ославлювання; (!) сором!

ГАНЬБИТИ, (за щось) соромити; (вкри­вати ганьбою) неславити, плямувати, плюгавити, паплюжити, ославляти, паскудити, шпетити, бештати, обр. уво­дити

в славу, обкидати болотом; (честь) топтати під ноги; (дії) засуд­жувати; пор. га­нити.

ГАПТОВАНИЙ, вишиваний, вишитий,

мережаний.

ГАПТУВАННЯ, (дія) вишивання; (річ)

гаптування, вишивка, мережка. ГАПТУВАТИ, (шовком) вишивати, мере­жати, мережити; пор. цяцькувати. ГАРАЗД/!/ пр., добре, як має бути, як слід, належним чином, до пуття; (усе)

в порядку; & гаразденько; (!) згода! нехай! хай буде /так/! чу­дово! блискуче!

ГАРАЗД, щастя, добробут; мн.

га­разди, достатки, сил. розкоші.

ГАРАПНИК, див. БАТІГ.

ГАРБА, див. ВІЗ.

ГАРБАТИ, (руками) загрібати; п.

гра­бувати, брати, хапати, цупити,

загарбу­вати, захоплювати.

ГАРИВО, як ім. горіле, сов. гар. ГАРИКАТИ, (на кого) буркотіти, бубо­ніти, сил. покрикувати, погримувати. ГАРИКАТИСЯ, гиркагися, сваритися,

сперечатися, гризтися.

ГАРМИДЕР, галас, гамір, базар,

шарва­рок, метушня, катавасія, бед­лам,

содома; (хаос) безладдя, розгардіяш,

кавардак, ід. циганський табір.

ГАРМОНІЙНИЙ, милозвучний, добро-звучний, зграйний; (хор) злагодже­ний, узгоджений; (спів) мелодійний; (розви­ток) гармонічний; пор. суго­лосний.

ГАРМОНІЯ, співзвуччя, співзвучність, милозвучність; (у гурті) злагода, зго­да, любов, дружба, товариськість, ур. єдиномисліє; (інструмент) гармоніка, гармонь.

ГАРНИЙ, не поганий; (– вроду) врод­ливий, гожий, лепський, миловидий,

хо­роший, поет. красний, з. сподобний, кн. благоліпий; (на виду) привабли­вий, приємний; (як оцінка) блискучий, ефект­ний, добрий, добрячий, чудо­вий, чудесний, г. файний; (спів) ми­лозвучний; & гарненький, гарнюній, гарнісінький, збіса гарний, прегарний, гарним-гарний.

ГАРНО пр., хороше, добре, гоже, мило, любо, файно, славно, добряче, чудово, чудесно, зст. ліпо, обр. медяно; (зву­ча­ти) приємно, милозвучно, блискуче, ефектно, сил. збіса гарно, страх як гарно. ГАРНЮК, красюк, вродливець, красунь,

красень, хорошун, флк. білозір, гарт, (дія) гартування; П. незламність, стійкість, витривалість, міць, сила.

ГАРЦЮВАТИ, (конем) басувати, вигра-вати, грати, д, герцювати; П. красува­ти­ся, красувати, красіти, викрашатися, пишати­ся; (– дітей) пустувати, біга­ти, скакати; (гопака) танцювати.

ГАРЯЧИЙ, (– літо) палкий, палючий, пекучий; (пісок) нагрітий, зігрітий, пе­ре­грітий; (колір) яскравий; (слід) свіжий, теплий; (– вдачу) енергійний, запальний, пристрасний, завзятий; (кінь) жвавий, баский, обр. як змій; (бій) напружений, запеклий, жорсто­кий; (час) кипучий; & гаряченький, гарячий-прегарячий.

ГАРЯЧКА, пропасниця; (тіла) темпе­ратура, жар; (у праці) збудження, азарт, напруження, поспіх, ажіотаж, газард. ГАРЯЧКУВАТИ, нетерпеливитися, хана- тися, нервуватися, поспішати, квапити­ся, ід. пороти гарячку. г. газардувати. ГАСАТИ, не сидіти, бігати, ганяти. н.

літати, д. гайсати, носитися; пор. мчати.

ГАСЛО, заклик, поклик, лозунг, сов. ло­зунг; (в руках демонстранта) плакат; (умовній знак) сигнал, пароль, попередження; (у словнику) гніздо; пор. девіз.

ГАСПИД, (отруйний) змій, гадюка; ЛАП. дідько, біс, диявол, сатана, чорт, нелюд.

ГАТИТИ, загачувати, робити гать;

(мо­лотком) стукати, вдаряти, бити.

ГАТЬ, гребля, дамба, загата, р. та­ма;

& гатка, гата.

ГАЧОК, (на одязі) гаплик, (великий) гак, ключка; (на письмі) заковика, за­карлюка, закарлючка, кривулька; П.

зачіпка, причіпка, привід.

ГАЯТИ, (час) марнувати, гайнувати,

пе­реводити; (когось) барити.

ГАЯТИСЯ, див. БАРИТИСЯ.

ГЕЙ! див. АГОВ!

ГЕКАТОМБА, ІСТ. жертва /принос/ бо­гам; П. різанина, душогубство.

ГЕН пр., он там далеко, сил. ген-ген. ГЕН-ГЕН пр., аж там, аж там, геть-геть

далеко, дуже далеко.

ГЕНДЕЛЬ, торг, торгівля, комерція, ген­длярство, нег. шахер-махер; & д. гембель.

ГЕНЕЗА, походження, зародження, ви-никнення; ОК. розвиток; & сов. ге­незис.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ, (писар) найстарший; (план) головний, провідний, чільний, найважливіший; (бій) вирішальний, остаточний; (трус) загальний, ґрун­товний, кардинальний.

ГЕНІЙ, ґеній (хто) талант з талантів, напів­бог; (дулу) гігант, титан; (творчий) П. геніальність, талановитість, вдат­ність, здібність; М IT. дух-хоронитель. ГЕНІАЛЬНИЙ, ґеніальний, винятково

талановитий, обдарований; (твір) непе­ревершений‚ найдосконаліший; пор. талано­витий.

ГЕП! беркиць! хрьоп!

хряп! гряк! гуп! плюх!

ГЕПАТИ, (дрючком) бити, стукати,

вда­ряти; (на спину) падати, гепатися;

док. гепнути, шелепнути, шелеснути,

(у воду) шубовснути.

ГЕРБ, (держави) емблему символ,

знак; (України) тризуб.

ГЕРЕСЬ, віровідступство, див.

єресь; ЖМ. блюзнірство.

ГЕРЕТИК, відступник, віровідступник,

див. єретик; ЖМ. атеїст, безбожник,

безвірник, невіра, недовірок, блюзнір.

ГЕРМЕТИЧНИЙ, (посуд) жм. щільний, непроникний, непроникливий, закритий наглухо.

ГЕРОЇЗМ, геройство, лицарство, молодец­тво, самовідданість, мужність; (епохи) геро­їчність, героїка.

ГЕРОЙ, переможець, звитяжець, лицар, витязь, здобувець; ЖМ. молодець, мо­лодчага, ас, лев, орел, відчайдух; (дня) кумир, ідол; (твору) персонаж, дійова особа, б. з. лицедій.

ГЕРОЙСТВО, героїзм, молодецтво, відва­га, хоробрість, відважність, самовідда­ність, мужність, безстрашність.

ГЕРЦЬ, турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, бо­ротьба; (словесний) полеміка, диспут.

ГЕТЬ пр., (піти) з меж, за межі, звідси, з цього місця, далі, убік, з дороги, да­леко; (витертий) дуже, сильно, зов­сім; (довко­ла) скрізь; (!) геть! геть звідси! гайда звідси! забирайся! геть з-перед очей! геть з очей! не хочемо! не бажаємо! щоб і дух не пах! мн. геть­те! забирайтесь!

ГЕТЬ-ГЕТЬ пр., добряче, порядно;

У ФР. далеченько, широченько, ви­соченько.

ГЕТЬ-ТО пр. р., чимало, багатенько,

по­рядно; (по-злодійському) зовсім.

ГЕТЬ-ЧИСТО пр., абсолютно, зовсім, ціл­ком, цілковито, повністю, (витовкти

– ще) до кінця, дощенту, до ноги.

ГИБІТИ, страждати, терпіти, гнути спи­ну; (– здоров’я) слабувати, нездужа­ти, хворіти.

ГИГОТАТИ і ГИГОТІТИ, іржати; п.

сміятися, реготати, жм. гигикати.

ГИД, бруд, нечистота, грязюка, нечисть, сміття, р. гижа; (хто) мерзотних пас­куда, погань, брид, бридь; ЯК ПР. гидко.

ГИДИТИ, (землю) паскудити, бруднити; (випорожнятися) калити; П. паплю­жи­ти, плямувати.

ГИДКИЙ, бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч, р. огидливий; (зрадник) мерзенний,

мерзотний, паскудний, підлий, мерзосвітній; (жарт) непристойний.

ГИДЛИВИЙ, бридливий; пор. перебір­ливий, вибагливий.

ГИДЛИВІСТЬ, відраза, огида, бридли­вість, огидливість, гидування.

ГИДОТА, бридота; (– вчинок) плюгав­ство, паскудство; (у поведінці) під­лість, підлота, мерзенність; (хто) ЛАЙ. погань, паскуда, мерзота, мер­зотник.

ГИДУВАТИ, бридитися, гребувати,

греба­ти; пор. перебирати.

ГИДЬ, (плазун) гад, зб. гаддя; (бруд) гид.

ГИНУТИ, (від чого) загибати, вмирати, пропадати, (у бою) накладати головою, класти голову, лягати трупом /кістьми, головами/, знаходити смерть, док. зло­жити кості, позбутися голови; (– во­рога) захлинатися власною кров’ю, док. зломити собі карк; П. занепадати; (марно) руйнуватися, нищитися, іти прахом /на пропасть/; (з очей) зни­кати, щезати; (з туги) мучитися, страждати, п. в’янути.

ГИРКАТИСЯ, сваритися, сперечатися, гризтися, гарикатися.

ГИРЛО, (річки) дельта, зст. вийстя, р. устя; (розгалуження річки) розтока, розтік, сов. рукав; (між лиманами) протока; (тунелю) вихідний отвір.

ГІБРИД, (організмів) мішанець; (що псує породу) жм. переводня, покруч, суржик.

ГІГАНТ і ГІГАНТСЬКИЙ, див. велет і величезний.

ГІДНИЙ, (осуду) вартий; (– місце) на­лежний; (хто) високогідний, достогід-ний, р. достойний, пор. шановний.

ГІДНІСТЬ, (лицарська) честь, достой­ність, сов. достоїнство, з. поваг; (люд­ська) самоповага, власне