Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Загребущий, жадібний ФР. роздуми, сил. Заглядати. зазіхати Д. сліпий завулок, глухий кут. ЗАІНТРИҐОВУВАТИ, заінтриговувати, зацікавлювати, збуджувати /викликати/ цікавість; сов. ОК. проклін, прокляття; П. У ФР. мертвий /н. П. втішати, заспокоювати, присипляти пильність; (душевний біль) ЗСТ. викоханий, випещений, перегодований. ЗАКОШЛАНИЙ, (волос) З. підкупляти. ЗАКУТ і ЗАКУТЕНЬ, куток, закуток, за­кутана; (глухий)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

пор. все­ося­ж­ний.

ЗАГАРБУВАТИ, захоплювати, завойовувати, окуповувати; (чуже) привлас­ню­вати, присвоювати, грабувати, відби­ра­ти, забирати, прибирати до рук, жм. загріба­ти.

ЗАГАТА, (на річці) гать, гатка, перегата, р. тама, пор. гребля; П. водоймище; обр. перепона, перешкода.

ЗАГАЧУВАТИ, робити гать, закладати гатку, гатити; (водний потік) загороджу­вати, перекривати; (греблю) закла­дати /лагодити/ проточину; (мотло­хом) заха­ращувати, заповнювати, заби­вати; док. загатити, ВУЛ. упері­щити, вдарити.

ЗАГАЮВАТИСЯ, баритися, затримувати­ся; док. загаятися, ок. заґавитися. ЗАГИБАТИ, (у бою) гинути, умирати, класти голову /голови/; (– слід) зникати, /за/пропадати, щезати, жм. ізслизати;

(– цвіт) нищитися, руйну­ватися.

ЗАГИБЕЛЬ, загин, смерть, погибель, д. заглада, кн. фатальний кінець, зст. згуба, гибель, р. загуба, пагуба; (імперії) крах; (поступова) розклад, руйнування, руйна­­ція, нищення.

ЗАГИН, див. ЗАГИБЕЛЬ.

ЗАГІН, 1. (поля) смуга, ділянка, гін; (на

вівці) загорода; & загінець, загінчик;

2. (людей) група, відділ, з’єд­нання, кн. фаланга, ур. когорта, плеяда, сузір’я.

ЗАГЛАДА, знищення, смерть, загин,

за­гибель.

ЗАГЛИБИНА, (у чому) заглиблення, ям­ка; (природна) западина, улоговина, сов. котлован.

ЗАГЛИБЛЮВАТИСЯ, (у що) занурюва­тися /спускатися, діставатися/ вглиб;

(– зморшки) глибшати; (у ліс) йти, їхати,

(у море) пливти; (у працю) по­ринати /з головою/, зосереджуватися на, віддаватися чому, ід. забувати про все на світі, крім чого.

ЗАГЛУШУВАТИ і ЗАГЛУШАТИ, (звук) притишувати, пом’якшувати; (кого) глу­шити, оглушувати; (горе) затамо­вувати; (бур’яни) не давати рости /розвиватися/.

ЗАГЛЯДАТИ, зазирати; (у що) дивити­ся; (до кого) вчащати, навідуватися, відвідувати кого.

ЗАГОВОРЮВАТИ, забалакувати, зав’я­зу­вати розмову; (– кров) виявлятися, про­буджуватися; (зуби) Д. замовляти; (кого) розважати, присипляти; Р. заво­рожу­ва­ти, зачаровувати.

ЗАГОДЯ, див. ЗАВЧАСУ; & загоді. ЗАГОЛОВОК, (твору) назва, титул, г. наголовок; (додатковий) підзаго­ловок; (у газеті) шапка; тлк. за­головок, див. подушка.

ЗАГОНИСТИЙ, (– вдачу) молодецький, хвацький, нег. зухвалий; (спів) шпар­кий; (– лайку) вуличний, неприс­тойний.

ЗАГОНИСТО пр., хвацьки, хвацько, по-молодецьки, по-молодецькому; зухвало. ЗАГОРДІТИ док., загордувати, загорди­тися, жм. забагатіти; недок. бундю­чи­тися.

ЗАГОРНЕНИЙ, загорнутий, замотаний,

закутаний, сповитий, д. затушканий. ЗАГОРОДА, (для худоби) загін, обора,

(для овець) кошара; & загородка. ЗАГОРОДА і ЗАГОРОЖА, огорожа

/тин, паркан, стіна тощо/, (дротя­на) загородження.

ЗАГОРТАТИ і загортувати, обгорта­ти, закутувати, замотувати, обгортати; (краї папе­ру) за­гинати; (яму) засипати, закида­ти; (землею) зарівнювати, пригор­тати; (жар) загрібати; П. оповивати. ЗАГОРЯТИСЯ, спалахувати, займатися, запалюватися; (– світло) засвічувати­ся; (від сорому) червоніти, пекти рака; П. хвилюватися, захоплюватися; (– бої) по­чи­натися, розгорятися; (– ба­жання) вини­­кати, з’являтися.

ЗАГОСТРЮВАТИ, гострити, вигострюва­ти, відгострювати; (слух) збуджувати, посилювати; (мову) додавати солі до; (увагу) зосереджувати; (взаємини) по­гіршувати.

ЗАГРАВАТИ, (з ким) жартувати, зали­цятися до; П. підлещуватися, запобіга­ти ласки.

ЗАГРЕБУЩИЙ, ЖАДІБНИЙ, ок. рука­тий; (плазун танка) загребистий. ЗАГРІБАТИ, гребти, згрібати; (щось на площині) згортати, горнути; (чу­же) за­гарбувати, привласнювати; (зем­лею) загортати, пригортати, (вес­лом) веслувати.

ЗАГРОЖУВАТИ, погрожувати, грозити, нахвалятися, грозитися; (з нст. що) ляка­ти, залякувати.

ЗАГРОЗА, (словесна) погроза, погрожу­вання, нахваляння, грозьба; (прикро­щів) небезпека; (постійна) обр. Дамоклів меч, дрімливий вулкан; у фр. чорні хмари.

ЗАГРОЗЛИВИЙ, (стан) небезпечний; (ви­­гляд) грізний, страшний; (звук)страшкий, застрашуючий, настрашуючий, ок. алармуючий.

ЗАГУБЛЮВАТИ, губити, втрачати, ви­пускати з рук; (з очей) кн. випускати з поля зору; док. загубити, г. загирити; (справу) занедбати, зіпсувати, занапастити, провалити, сил. знищити.

ЗАГУСАТИ, гуснути, тверднути, ту­жавіти.

ЗАДАВАКА, чванько, хвалько, хвастун,

кн. зарозумілець, зап. зазнайко. ЗАДАВНЕНИЙ, (– хворобу) занедбаний, занехаяний, нелікований, негоєний; (біль) давній, застарілий; (борг) залеглий, сов. прострочений.

ЗАДАРОВУВАТИ, задарювати, дарувати, обдаровувати.

ЗАДЕРЕВІТИ док., затерпнути, заціпені­ти, застигнути, заклякнути, задерев’я­ні­ти; (на місці) завмерти, заніміти.

ЗАДЕРИКУВАТИЙ, задиркуватий, за­дирливий, зачіпливий, задиристий, жм. завоїстий; (– вдачу) неврівнова­жений, сил. зухвалий; (ритм) загонис­тий, сил. войовничий.

ЗАДЕРІЙ і ЗАДИРАКА, забіяка, зачепа, причепа, колотник, напрасник, беш­кет­ник.

ЗАДИХАНИЙ, засапаний, захеканий. ЗАДИХАТИСЯ /док. ЗАДИХАТИСЯ/, засапуватися, захекуватися; док. ухе­катися.

ЗАДИХАТИСЯ /док. ЗАДИХНУТИСЯ/, (без повітря) душитися, док. жм. зат­хнутися; (без землі) бідувати, терпіти біду.

ЗАДКИ пр., задом, рачки, раком, задку­ючи, назадгузь.

ЗАДКУВАТИ, (рухатися задом напе-ред) рачкувати, ок. точитися /подава­тися/ назад; П. ФАМ. зрікатися /від­мов­лятися від, відступати від/ своїх слів; (на війні) відступати; (за ким) Р. іти слідом /назирці/, слідувати.

ЗАДЛЯ прий., заради, з метою, для;

Р. через, з причини.

ЗАДНІЙ, позадній, не передній, (вагон)

хвостовий; (хід) зворотній, р. назадній. ЗАДОВІЛЬНИЙ, (– відповідь) достатній, прийнятний, можливий, кн. вистачальний.

ЗАДОВОЛЬНЯТИ, (запити) вдовольня­ти, (волю) вволяти; (потреби) забезпе­чу­вати; (жагу) угамовувати, заспокою­ва­ти, тамувати; (вимоги) відповідати чому, (прим­хи) догоджати чому. (умови) МАТ. справджувати; док. задовольнити, (помсту) наситити.

ЗАДРИПАНИЙ, забруднений; П. нікчем­ний, нічого не вартий; (панок) злиден­ний.

ЗАДУБІТИ док., задубнути, задубти, за­коцюбти, закоцюбнути, задеревіти. ЗАДУМ, (сміливий) план, ідея, намір, замір, надум, жм. думка, р. намисел,

зн. затія; (твору) сов. замисел.

ЗАДУМА, задуманість, задумливість, за­мисленість, У ФР. роздуми, сил. за­буття.

ЗАДУМАНИЙ, задумливий, замислений, сил. замріяний, зст. думний, думливий; (у що) зосереджений на чому. ЗАДУМУВАТИ, (щось робити) плану-вати. замишляти, затівати, мати намір, збиратися; (раптом) здумувати; пор. на­думувати.

ЗАДУМУВАТИСЯ, (над чим) замислю­ватися, жм. загадуватися, г. застановля­тися; ПОБ. замріюватися. ЗАДУШЛИВИЙ і ЗАДУШНИЙ, (день) душний; (газ) отруйливий, отруйний;

(– оточення) П. гнітючий.

ЗАЖАДАТИ док., захотіти забажати; (від кого) поставити вимогу /гостро запропонувати/ кому; недок. вимагати.

ЗАЖЕРЛИВИЙ, жадібний; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатлен­ний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний.

ЗАЖИВАТИ, стало споживати /їсти,

пи­ти/, (тютюн) вживати; (прохолоди) користуватися чим; (хитрощів) вдава­тися до; (щастя) зазнавати; (слави) здобувати що; (грошей) заробляти /при­дбавати/ що; (рани) загоюватися.

ЗАЖУРА, журба, смуток, р. жура;

зажу­реність, засмученість; сумування. ЗАЖУРЕНИЙ, засмученім, сумний, не­веселий, г. засумований; (спів) тужли­вий, зажурливий.

ЗАЗДАЛЕГІДЬ, див. ЗАВЧАСУ. ЗАЗДРИЙ і ЗАЗДРІСНИЙ, завидющий, завидливий; д. зависливий, зависний;

& заздрівий.

ЗАЗДРИТИ, заздростити, дивитися /пог­лядати/ заздрим оком, зст. завидувати. ЗАЗДРІСТЬ, завидющсть, мн. завид­ки, заздрощі, д. зависть, зависність, завидощі.

ЗАЗИРАТИ, див. ЗАГЛЯДАТИ. ЗАЗІХАТИ, (на що) важитися, заміряти­ся, замахуватися, важити, заздритися, ласитися, пасти очі, поривати очі, жм. зазирати, цілитися, (на чуже доб­ро) чигати.

ЗАЗНАВАТИ, (щастя) звідувати, за­жи­вати, дізнавати, ур. спізнавати, жм. куш­тувати; (горя) терпіти /пере­живати, вино­сити на своїх плечах/ що; (лиха) випивати повний ківш; (кари) підлягати чому, (впливу) підпадати під; З. пам’ятати; док. зазнати, (чи­єїсь долі) ід. пожити в чиїйсь шкурі.

ЗАЗНАЧАТИ і ЗАЗНАЧУВАТИ, позна­чати; (кількість) фіксувати; (у вик­ладі) підкреслювати, зауважувати, звертати увагу.

ЗАЗУБЕНЬ, зазублина, щербина; (гори)

зубець; Д. сліпий завулок, глухий кут. ЗАІНТРИҐОВУВАТИ, заінтриговувати, зацікавлювати, збуджувати /викликати/ цікавість; сов. заінтересовувати.

ЗАЇДАТИСЯ, гризтися, сваритися, гиркатися, сперечатися, гарикатися, кн. псу­вати стосунки.

ЗАЇЖДЖИЙ, (гість) приїжджий; (люд) наїжджий; (чоловік) нетутешній, не­міс­цевий.

ЗАЇЗДИТИ, заїжджати; (до кого) приїз­дити, приїжджати, вчащати; (убік) звертати, збочувати; (збоку) об’їздити, об’їж­джати.

ЗАЙВИЙ, (гріш) вільний, невживаний, незайнятий, завалящий, зст. лишній; (– доброту) надмірний; (епізод) додатковий; (крик) даремний, непот­рібний.

ЗАЙВИНА, лишок, ід. щось надмірне; (чуттів) надмір; (зайва здача) пе­редача.

ЗАЙДА, заброда, заволоку приблуда, заб­луда, приплентач; пор. окупант. ЗАЙМАНЕЦЬ, окупант, загарбник. ЗАЙМАТИ, брати, посідати, жм. запосі-дати; (силою чужу землю) окуповувати, забирати, захоплювати, заволодівати чим; (кімнату) користуватися чим; (кого) за­чі­пати, чіпати, ображати, чіп­лятися до, сил. нападати на; (дівчину) женихатися /жартувати/ з; (худобу) переймати; У ФР. перехоплюва­ти /н. займає дух/.

ЗАЙМАТИСЯ, 1. спалахувати, загоряти­­ся; П. червоніти; (на світ) благословлятися пор. розвиднятися; (– день) наставати, починатися; (– ба­жання) виникати, з’являтися; ід. док. зайнявся дух, перехопило /забило/ дух; 2. (наукою) вив­чати /студіювати/ що; (чим) робити що, поратися /ходити/ коло, жм. розводи­ти­ся з; (квітами) заходжуватися коло; (ким) приділяти увагу кому.

ЗАЙНЯТИЙ, не вільний /вакантний/; (хто) заклопотаний, заніколений, заан-гажований.

ЗАЙНЯТТЯ і ЗАНЯТТЯ, діло, праця, ро­бота, справа; (у школі) навчання, студії.

ЗАЙШЛИЙ, захожий, нетутешній, неміс­цевий; (люд) нахожий; пор. заблуканий.

ЗАКАЗУВАТИ, забороняти, не дозволя­ти; (кому) відраджувати кого; Д. на­ка­зувати.

ЗАКАНДЗЮБЛЮВАТИСЯ, закарлючу­ватися, загинатися; (на панів) пнутися /пертися, пошиватися / в.

ЗАКАПЕЛОК, закуток, запічок, закомірок.

ЗАКАРБОВУВАТИ, зарубувати, засікати, зарізувати, нарізувати; (у пам’яті) фіксувати.

ЗАКАРЛЮЧЕНИЙ, загнутий, закоцюр-блений, скандзюблений, закандзюбле-ний, зігнутий.

ЗАКАТОВУВАТИ, замордовувати, заму­чувати.

ЗАКИ д. сп., поки, перед тим, перше ніж; & заким, закиль, закіль.

ЗАКИД, заувага, репліка, докір; мн.

закиди, дорікання, звинувачення,

д. за­чіпки.

ЗАКИДАТИ /док. ЗАКИДАТИ/, (чим) при­кидати, обкидати, покривати, зава­лю­ва­ти; (питаннями) засипати; (пра­цею) завантажувати.

ЗАКИДАТИ /док. ЗАКИНУТИ/, (куди) кидати, викидати; (аж он куди) запро­торювати; (людей) засилати; (вгору) підкидати; (ремесло) облишати, не практикувати, покидати; (на здогад буряків) натякати; (кому) докоряти, винувати /винуватити, звинувачувати/ кого; ід.

закидати вудочку, зон­дувати ґрунт.

ЗАКИПАТИ, скипати; (– море) пінити­ся, вирувати; (– діяльність) зав’язува­тися, загорятися, розгорятися; (злобою) пройматися, вибухати; (– почу­вання) наростати; док. закипіти, неос. закортіти; (– кров) запектися.

ЗАКІНЧЕННЯ, кінець, завершення; (твору) фінал, кінцівка, епілог; грм. флексія.

ЗАКІНЧУВАТИ, завершувати, кінчати, докінчувати, доводити до кінця, ід. ста­вити крапку, (виступ) закругляти, ІД. закруглятися.

ЗАКЛАД, установа, (навчальний) інсти­туція, (загальноосвітній) школа. ЗАКЛАД, парі; (грошей) застава; Р.

до­каз, свідчення.

ЗАКЛАДАТИ, класти, вкладати; (мі­сце) заповнювати, захаращувати; (отвір) заму­ровувати; (вуха) неос. док. позак­ладати; (школи) засновувати, створю­вати, організовувати; (рух) започат­ковувати, закла­дати підвалини чого; (майно) заставляти.

ЗАКЛАДИНИ, закладчини, закладення,

закладання, сов. закладка. ЗАКЛАДНИК, заручник, зап. заложник. ЗАКЛИК, (сурми) поклик, клич, клик; ОК. вигук; (до чого) прохання, запро­шення, д. зазив; (провідника) гасло, ло­зунг, відозва, звернення; Р. виклик. ЗАКЛИКАТИ, (кого) звертатися із зак­ликом до; (у гості) кликати, запрошу­вати, запрохувати, зазивати, у фр. прикликати.

ЗАКЛИНАННЯ, (дія) ворожба, чаруван­ня, чаклування; (текст) закляття, заклин, замовляння; ОК. проклін, прокляття; П. благання.

ЗАКЛИНАТИ, заворожувати, зачаровува­ти, чаклувати; (у що) обертати; У ФР. проклинати; (Богом) благати; док. за­клясти, г. вилаятися. ЗАКЛОПОТАНИЙ, (чим) зайнятий;

(думкою) занепокоєний, стурбований. ЗАКЛЮЧНИЙ, (акт) завершальний, кінцевий, (у п’єсі – ще) останній, фі­наль­ний.

ЗАКЛЯКАТИ, мерзнути, замерзати, сил. дубіти, клякнути, коцюбнути, колі­ти, застигати, ціпеніти; (зі страху) терпнути, затерпати; (на місці) зав­мирати.

ЗАКЛЯКЛИЙ, задубілий, закоцюблий, замерзлий, затерплий, застиглий, задуб­лий, заціпенілий, заколілий, завмерлий, окляклий; У ФР. мертвий /н. закляк­ле тіло/.

ЗАКЛЯТИЙ, заворожений, зачарований, сил. проклятий; (– вдачу) запеклий, затя­тий, упертий; (ворог) лютий, нена­вис­ний, непримиренний.

ЗАКЛЯТТЯ, (дія) чари, ворожба; (текст) заклин, заклинення, клятьба; (над ким) проклін, прокляття, д. кляття; Р. присяга.

ЗАКОЛИСУВАТИ, (дитя) люляти, зако­лихувати, присипляти, наганяти /на­ві­­вати/ сон; П. втішати, заспокоювати, присипляти пильність; (душевний біль) тамувати.

ЗАКОЛОТ, (збройний) бунт, повстання, заворушення, розрух, д. ворохобня, ворохібництво; (у хаті) колотнеча; ПОБ. галас, гамір, метушня, зам’яття, заметня, буча, сов. сум’яття.

ЗАКОМІРОК, (у хаті) закапелок; (за коморою) закоморок, жм. закамарок; пор. закуток.

ЗАКОН, (урядовий) декрет, указ; (основний) конституція; (поведінки)

правило, норма; (весільний) звичай,

обряд (життя) закономірність; ЖМ. принцип, догма, аксіома; ОК. неминучість.

ЗАКОННИЙ, (засіб) легальний; (вирок) правосильний, правочинний, правомож-ний; (– вимогу) справедливий, умоти­во­ва­ний; (– бажання) закономірний, при­родний; (передбачений обрядом) ЗСТ. належний, узвичаєний. ЗАКОРІНЮВАТИ, (звичаї) запроваджу­вати, впроваджувати, заводити, уводити; (любов у серці) зміцнювати, посилюва­ти; & бар. укорінювати. ЗАКОРІНЮВАТИСЯ, (у ґрунт) вроста­ти, пускати корені, загніжджуватися; (у свідомості) зміцнюватися, (– думку) узвичаюватися; пор. закорі­нювати.

ЗАКОРТІТИ док. неос., захотітися,

за­бажатися

ЗАКОСИЧУВАТИ, косичити, заквітчува­ти, прикрашати, прикрашувати, замаювати, умаювати, уквітчувати, д. закра­шу­вати, закрашати.

ЗАКОХАНИЙ, залюблений; (у що) за­­хоплений /зачарований/ чим; (у со­бі) самозакоханий; ЗСТ. викоханий, випещений, перегодований.

ЗАКОШЛАНИЙ, (волос) скуйовджений, розкошланий, розпатланий, запатланий, розкудланий, д. закуйданий, закустра­ний.

ЗАКРИВАТИ, (собою) загороджувати, затуляти, (заслоняти), заступати, застити; (небо /хмарою/) покривати, заволіка­ти, застилати; (посуд) накривати; (від очей) укривати, прикривати; (очі) сту­ляти, склепляти, заплющувати; (шлях) перекривати, блокувати; (цер­кву) не давати діяти кому, (склеп) за­микати; (віче) кін­чати.

ЗАКРИТИЙ, (парк) замкнений, замкну­тий, недіючий; (– мішень) невидимий, прихований; (– засідання) не для всіх, не загальний.

ЗАКРУТ, крутий поворот /вигин, пово-ріт/; (траншеї) кривина, крива лінія; & закрутень, закрутина.

ЗАКРУТКА, (на дверях) защіпка; (ку­че­рів) закруток, сов. завиток; ПОБ. закручена коса; АНАТ. звивина; МЕД. приб. джгут.

ЗАКРУЧУВАТИ, обертати, вертіти, кру­тити; (гайку) завірчувати; (голову) обви­вати, зав’язувати, обмотувати; (го­лову /ко­му/) закохувати /прича­ровувати/ кого; (су­дову справу) заплу­тувати.

ЗАКУПИ мн. г., купування, купівля, за­купівля.

ЗАКУПОВУВАТИ, закупляти, купувати, купляти; З. підкупляти.

ЗАКУТ і ЗАКУТЕНЬ, куток, закуток,

за­кутана; (глухий) глушина, відлюддя. ЗАКУТИЙ, окутий, кутий, закований; п. не вільний, ув’язнений, заарештований; (лицар) закутий у панцир; (мо­розом) ску­тий.

ЗАКУТОК, куток, закут; (у хаті) за­ка­пе­лок, закомірок; (рідний) до­мівка, хата, місцевість; (теплий) при­тулок.

ЗАЛАГОДЖУВАТИ, лагодити, ремон­тувати, залаштовувати, направляти; (спра­ву) полагоджувати; (стосунки) поліпшу­вати; (провину) Р. спокутува­ти, заглад­жувати; док. залагоди­ти, заладнати, по­лагодити.

ЗАЛЕГЛИЙ, залежалий, залежаний, злежаний; (товар) несвіжий; (борг) задавнений.

ЗАЛЕДВЕ пр., трохи, злегка; (вмісти­тися) насилу; Ч. ледве, ледь; СП. як тільки.

ЗАЛЕЖАНИЙ, залежалий, злежаний, залеглий; (– члени тіла) затерплий; (– ре­чі) невживаний; (– сіно) несві­жий, зіпсо­ваний, сил. прілий, залежний, несамо­стійний, підпоряд­кований, підвладний, сил. підкорений; (– слова) пов’язаний, уза­лежнений.

ЗАЛИВАТИ, (водою) затопляти; (світ­лом) наповнювати; (площу людом) заповнювати; (радістю) поймати, охоплювати; У ФР. обливати, вилива­ти; (бе­тоном) покривати; (калоші) ЖМ. латати, залатувати; сов. вигаду­вати, возити попа в решеті.

ЗАЛИВАТИСЯ, затоплятися; (попом) об­ливатися; (– собак) валувати; (во­дою) захлинатися, ІД. потопати, гину­ти; фам. пиячити, пити запоєм; ІД. (слізьми) гірко плакати, (сміхом) падати зо сміху, сміятися до упа­ду; (– пташок) сов. виспівувати, ви­тьохкувати.

ЗАЛИВНИЙ, (дощ) дивний, рясний, три­­валий, ок. зливний, заливущий; (бе­рег) заплавний; кул. залитий /запра­вою/; (спів, сміх) сов. заливистий, за­ливчастий, пере­ливчастий, поет. перла­мутровий.

ЗАЛИЦЯЛЬНИК кн., (несерйозний) за­льотник, ловелас /сов. ловелас/, бахур, донжуан, жм. моргун; (серйозний) закоханець; пор. джиґун.

ЗАЛИЦЯННЯ і ЗАЛИЦЯТИСЯ, див. женихання і женихатися.

ЗАЛИШАТИ, зоставляти, не брати з со­бою; (у спадок) лишати, віддавати, від­писувати, передавати; (сліди) лишати; (на потім) відкладати; (на посаді) затри­мувати, не звільняти з; (місто) покидати, з. опускати; (думку) заки­дати, відкидати, викидати з голови.

ЗАЛИШАТИСЯ, (на місці) не покидати чого; (– сліди) не зникати; (без чого) позбуватися чого; (сиротою) зостава­тися, лишатися;