Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. хвала, хвальба, похвальба, про-слава; & г. П. за­чаровувати, заворожувати. ГІПОСТАСЬ, іпостась, постать, особа, образ. ГІПОТЕЗА, (наукова) ЖМ. сповідатися, причащатися. ГОВОРЕНИЯ, розмови, балачки, бала­канина; У ФР. ФР. мозок, розум; (хто) П. бідняк. ГОЛОМОЗИЙ, лисий, безволосий, піря-вий, жм. Р. лемент, крик, ридання. ГОЛОСНИЙ, (дзвін) Голодранець. гомін Гордий. гордовитість Видноколо. горілиць ОК. вітальня; & горничка. ГОРНО, горен, горнило. ГОРНУТИ, (землю)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

я.

ГІЄРАРХІЯ, /службова/ драбина; (бю­рократична) номенклатура, штати, ад­міністрація, апарат, & сов. ієрархія. ок. єрархія.

ГІЄРОҐЛІФИ мн., ієрогліфи, письмена, символи, знаки, значки; П. тайнопис, криптографія, як ім. незрозуміле; (погано написані літери) кривульки, закарлючки, за­ковики.

ГІЛКА, галузка, гілляка, гіллячка,

вітка; & гілочка, зб. гілля, пагілля.

ГІЛЛЯСТИЙ, див. ГАЛУЗИСТИЙ.

ГІМН, славень, урочиста пісня, рел. пса­лом; П. хвала, хвальба, похвальба, про-слава; & г. гимн; мн. гімни, У ФР. дифірамби /н. співати гімни/.

ГІН, (шалений) гонитва; П. швидкість, нестримність, навальність; У ФР. роз­гін; (поля) с.г. рядок, смуга; мн. го­ни, (звіра) переслідування; (поля) див. гін.

ГІНКИЙ, (– рослину) буйний; (на зріст) стрункий, високий; П. швид­кий, наваль-ний, нестримний, соє. стрім­кий.

ГІПНОЗА, присипляння, сов. гіпноз; У ФР. навіювання, уроювання; (краси) чарівливість, чари; (лікувальна) гіпноти­зування.

ГІПНОТИЗУВАТИ, присипляти;

П. за­чаровувати, заворожувати.

ГІПОСТАСЬ, іпостась, постать,

особа, образ.

ГІПОТЕЗА, (наукова) здогад,

припущен­ня; пор. теорія.

ГІПОТЕТИЧНИЙ, можливий, правдопо­дібний, гаданий, здогадний; пор. сум­нівний.

ГІРКИЙ, не солодкий; (– долю) тяж­кий, терпкий; (– слово) дошкульний, вразливий; (– сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; & гір/к/енький, гіркуватий.

ГІРНЯК, горянин, горішнянин, ок. верхо­винець.

ГІРСЬКИЙ, (район) горовий, верховин­ний, ок. горний, р. гірний; (рельєф) горяний, горовитий, горуватий, сов. гористий.

ГІСТЕРИЧНИЙ, істеричний, нервовий, несамовитий, сил. божевільний.

ГІСТЬ, відвідувач, як ім. заїжджий,

при­їжджий, захожий; ІСТ. купець. ГЛАДКИЙ, рівний /як скло/; (волос)

пригладжений, прямий; & гладень­кий.

ГЛАДКИЙ, огрядний, опасистий, вго­­дований, ситий, натоптаний, натоптува­тий, товстий, тілистий; & гладенький. ГЛАДКО пр., рівно, рівномірно; (вик­ласти) чітко, правильно; (обійшло­ся) легко, без ускладнень.

ГЛАСНИЙ зап., (суд) відкритий, публіч­ний, вселюдний, привселюдний. ГЛЕВКИЙ, (хліб) недопечений, глевтя­куватий, обр. як глина; (розум) не­дозрілий; (хто) незграбний; & гливкий; пор. тягучий.

ГЛЕК, глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, стал. амфора.

ГЛИБИНА, глибінь, глибочінь, глиб, глибиня, глибочиня, глибокість; (віків) давнина, віддаленість; (твору) муд­рість, значущість, змістовність; (дум­ки) сила, потуга.

ГЛИБОКИЙ, не мілкий, глибоководий;

(– небо) безодній, безденний, незглиб-ний, незглибимий; (тил) віддалений, глибинний; (– давнину) незапам’ят­ний, хтозна-колишній; (твір) мудрий, глибокодумний, серйозний; (– очі) вдумливий, виразний; (голос) низький, густий, грудний; (– зміни) істотний, значний; (сум) сильний, (– любов) палкий; (– тишу) повний, цілковитий; (– знання) ґрунтовний, фундаменталь­ний, поглиблений; & глибоченький, глибшенький, глибочезний, глибочен­ний.

ГЛИПАТИ фам., дивитися, глядіти, пог­лядати, позирати, обр. водити очима, шугати поглядом, фам. лупати, /кліпа­ти, блимати, зиркати/ очима.

ГЛИТАЙ, (хто) жмикрут, п. павук,

п’яв­ка; & глитаяка, зб. глитайня.

ГЛИТАТИ, ковтати, лигати, поглинати, дит. гамати, гамкати; НЕГ. їсти, жер­ти, уминати.

ГЛИЦЯ, (сосни) голка, шпилька, сов. хвоя; (для нанизування) шпичка, шпи­ця; (через воду) Д. кладка, БУД. балясина.

ГЛОБУС, (модель Землі) г. ґльоб; п.

Земля, /земна/ куля.

ГЛУЗД, розум, інтелект; (у чім) сенс,

рація, зміст; (здоровий) розсудливість. ГЛУЗИ, глузування, кпини, кепкування,

сил. наруга, посміх, глум.

ГЛУЗЛИВИЙ, глумливий, насмішкува­тий, посмішливий; (тонко) іронічний. ГЛУЗУВАТИ, кепкувати, кпити/ся/, сміятися, збиткуватися, висміювати, сил. глумитися, посмішкуватися, обр. підіймати на глузи /глум, посміх, сміх/, брати на сміх /глум, глузи, кпи­ни/, д. шки­лити, шкилювати; (тон­ко) іронізувати.

ГЛУМ, висміювання, висмівання,

посміх, поглум, поглумка, насміхання. ГЛУЗИ, сил. наруга; (в очах) глузливість. ГЛУХИЙ, (хто) ЯК ІМ. глухман, глуш­ман; (звук) приглушений; (світ) нечуйний, байдужий; (– боротьбу) прихований; (гай) дикий, (шлях) відлюд­ний, безлюдний (– село) віддалений; (паркан) суцільний, непроникний; (– осінь) пізній, глибокий; & глу­хенький, глухуватий, г. приглуховатий, сил. глухий, як пень.

ГЛУХО пр., (звучати) приглушено; ПР.СЛ. мовчазно; (з’єднати) щільно, наглухо; (закупорити) герметичне. ГЛУШИНА, (сільська) глушінь, глухий закуток /закутина/; (лісова) нетрі, нетрища, дичину дичавина, з. застум; П. безлюддя, відлюддя; & глупіня, глупі.

ГЛУШИТИ, відбирати слух, оглушувати; (звуки) заглушати, заглушувати; П. відбивати памороки, приголомшувати. ГЛЯДІТИ, дивитися, у р. зріти, фам. гли­пати, зиркати, р. зорити; (кого) шука­ти; (гордо) виглядати; (як ока) берег­ти, зберігати; (дітей) доглядати, пиль­нувати, р. виглядати /док. виглядіти/;

у фр. переглядати.

ГНАНИЙ, переслідуваний, гонений, утис­куваний, цькований; пор. гнобле­ний.

ГНАТИ, гонити; (в шию) турити; (з до­му) витуряти; У ФР. виганяти, прога­няти, підганяти, переганяти; (швидко) мчати, гнати гоном; (звіра) пересліду-

вати, цькувати; (за ким) гнатися, гони­тися; & гнати у тришия /в три вир­ви/.

ГНАТИСЯ, гонитися, переслідувати, наз­доганяти, мчати; П. (за ким) змага­тися з.

ГНИЛИЙ, зогнилий, прогнилий, перегнилий; (– сіно) прілий, зотлілий; (стов­бур) трухлий; (– воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (– погоду) сльотавий, туманний; П. зіпсутий, нездоровий, з ґанджем; & гниленький, гнилуватий, гнилим-гнилий.

ГНИЛЬ зб., пріль, прілина, (гнила рос­лина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнилість, гнилість; & гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля.

ГНИСТИ і гнити, кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (– дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати.

ГНІВ, гнівання, обурення, роздратовання, шал, пасія, пересердя, сил. лють, г. іритація.

ГНІВАТИ, гнівити, сердити, дратувати, роздратовувати, нервувати, сил. розлю­чувати, г. іритувати; З. гніватися. ГНІВАТИСЯ, сердитися, гнівитися; нер-вуватися, дратуватися, г. денервуватися, з. гнівати, сил. лютувати, ід. рвати й ме­тати, пеклом /важким духом/ дихати. ГНІВНИЙ, сердитий, розгніваний, роз­дратований, рознервований, обурений, виведений з рівноваги, г. зденервований; (схильний гніватися) гнівливий. ГНІЗДО, (пташине) кубло; П. /домаш­нє/ вогнище, оселя; (княже) сім’я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиб­лення, отвір; & гніздечко, гніздище.

ГНІТ, (у діжці з солінням) тягар; П. тиск, тиснення; (національний) утиск, гноблення, пригноблення, мн. утиски, р. гнобительство.

ГНІТИТИ, (сир) давити; П. (серце, ду­шу) лягати тягарем на, лежати каме­нем на чому, (тіло) гнобити.

ГНОБИТЕЛЬ, кн. пригноблював поне­волювач, визискувач, експлуататор,

поет. гонитель, душитель, ок. душман, обр. кровопивець, хижак, акула.

ГНОБИТИ, гнітити, пригнічувати, приг­ноблювати, визискувати, утискувати, кн. експлуатувати, обр. гнути /в три дуги/.

ГНОБЛЕНИЙ, пригнічуваний, пригноб­люваний, експлуатований, визискува­ний, гнаний.

ГНУТИ, згинати, (дугу) вигинати; (до­долу) хилити, нахиляти, нагинати; П. гнобити, гнітити, визискувати; (до чого

/в розмові/) мати на меті що.

ГНУТИСЯ, згинатися, вигинатися; (до­долу) хилитися, нахилятися, нагинати­ся, перехилятися; (під вагою) вгинати­ся; (перед ким) стелитися /листом/, запобігати, догоджати кому, підлещува­тися до кого, сил. коритися /підкоря­тися/ кому.

ГНУЧКИЙ, еластичний, р. вигинистий; (стан) хисткий, хибкий; (графік) мін­ли­вий, несталий; & гнучий.

ГОВІРКА, діалект; (соціальної групи) арго, нег. жаргон, сленг, суржик; (дитя­ча) лексикон; Д. розмова, бесіда.

ГОВІРКИЙ, балакучий, балакливий,

го­мінливий, гомінкий, лепетливий, д.

го­вірливий, говорючий.

ГОВІТИ, постити; ЖМ. сповідатися, причащатися.

ГОВОРЕНИЯ, розмови, балачки, бала­канина; У ФР. заперечення, полемі­зування, пересуди; & говоріння.

ГОВОРИТИ, казати, мовити, вести річ /мову/, кн. висловлюватися, ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, (переказувати чутки) дейкати, подейкувати; (на збо­рах) держати річ; (з ким) балака­ти, роз­мовляти; (між собою) го­моніти, гуторити; (багато) просторіку­вати, молоти, мати довгий язик; (швидко, незрозуміло) шварґотіти; (неохоче) кидати слова /через плече/; (повільно) зимувати на кожному слові; (грубо, рвучко) рикати; (у творі) оповідати, викладати; (у вироку) твер­дити; (з ппр. сл. совість) підказувати, віщувати; (з нст. сл. що) свідчити, вказувати.

ГОДИНА, (міра часу) 60 хвилин; (ли­ха) час, пора, момент; (слушна) наго­да; (чорна, гірка) скрутні обстави­ни, скрута; (слова Божого) лекція; ОК. погода.

ГОДИННИК, ок. часомір, (на вежі) дзи­ґарі, (кишеньковий) дзиґарик, (який бу­дить) будильник, (з музикою) куран­ти, (водяний) клепсидра, (з гирями) сов. ходики.

ГОДИТИ, (кому) догоджати, потрапляти, лататися /підлабузнюватися, підлещуватися/ до кого, запобігати /стелитися листом, ходити на задніх лапах, сил. плазувати, гнутися/ перед ким, здувати порохи з кого; & годити, як болячці.

ГОДИТИСЯ, (для чого) придаватися, здаватися, знадоблятися, сов. підходити,

г. надаватися; У ФР. личити, пасувати; (на що) згоджуватися, приставати.

ГОДИТЬСЯ неос., належить, доречно, до­цільно, слід, варто, треба, до речі; (з ч. не) не личить, не пасує, не ви­падає.

ГОДІ ч., досить, вистачить, буде, хопить, (купити) ПР. нема як, не можна; (!) годі! кінець! менше з тим! кінчай/мо/! припиняй /мо/! забудь/мо/!

ГОДУВАТИ, харчувати, (на сало) відго­довувати, вгодовувати; (потроху) підгодовувати; (сім’ю) утримувати.

ГОДЯЩИЙ, придатний, підхожий, зда-лий, гожий, жм. підходящий, р. догідний; пор. відповідний.

ГОЖЕ пр., гаразд, гарно, добре; пр.

сл. слід, годиться; (погідна) годяно.

ГОЖИЙ, (на вроду) гарний; (– пого­ду) ясний, теплий, сонячний, погожий, годяний, погідний, погідливий; (до праці) годящий.

ГОЇТИ, лікувати, виліковувати, ур.

ціли­ти, зціляти; (рану) заліковувати.

ГОЙДАТИ, колисати, колихати, хитати, погойдувати; (дитя) люляти, присипляти.

ГОЙНИЙ, цілющий, лікувальний, флк. живлющий, живущий; ЖМ. щедрий, багатий.

ГОЛГОФА і ГОЛҐОТА, П. мука,

страж­дання, обр. хрест.

ГОЛИЙ, невбраний, роздягнений, р. нагий; (степ) не порослий, пустельний, безлюдний; (– гору) лисий, оголений; П. бідний; (– правду) неприкраше­ний, відвертий, чистий; (чай) одним-один, самий, без додатків; & голень­кий, голісінький, голим-голий, голий-го­лісінький.

ГОЛІЙ, див. ГОЛЯР.

ГОЛІННИЙ жм., бравий, завзятий, моло­децький; (до чогось) ласий, охочий.

ГОЛІРУЧ пр., (брати) голими руками; (іти) з голими руками; П. без зброї, без знарядь.

ГОЛОВА, ж. макітра, кумпол, келеп, кабак, ка­занок, довбешка, калган; У ФР. мозок, розум; (хто) розумака; (зборів) г. предсідник, сов. головуючий; (уста­нови) керівник, шеф, р. принципал; (держави) лідер, сов. глава; (сіль­ський) війт, староста; (у бешкетах) заводій; (усьому) ІД. як ім. головне /основне, найголовніше/ в усьому; (колони) перші лави, авангард; & го­лівка, голівонька.

ГОЛОВНИЙ, (біль) голов’яний; (танк) чоловий, передній; (напрям) найважливіший, основний, кардинальний, гене­ральний; (– роль) центральний, провідний, стрижневий, (– питання – ще) наріжний; (інженер) старший, чіль­ний, на­чальний.

ГОЛОД, обр. безхліб’я; (штучний) голо­домор; (дія) недоїдання, голодування; (на що) брак /нестача/ чого; & го­лоднечу голодуха.

ГОЛОДНИЙ, не ситий, ненагодований; (рік) голодовий, неврожайний; (край) безхлібний; (пайок) недостатній, обме­жений; & голодний, як собака.

ГОЛОДРАНЕЦЬ зн., обідранець, обшар­панець, гольтіпака, ланець, голяк, без­штанько, шарпак, дранець, голодрабець,

голоштанець, голоштанник, голоштань­ко, голоштан; П. бідняк.

ГОЛОМОЗИЙ, лисий, безволосий, піря-вий, жм. голомшивий, (турок) голений.

ГОЛОС, (низький жін.) альт, (низький чол.) бас, (високий чол.) тенор, фальцет; (грому) звучання, звуки; (пісні) мело­дія, мотив, наспів, цер. глас; (серця) поклик, веління; (народу) думка, опінія; У ФР. авторитет, вага /н. мати ве­ликий голос/; & голосок, голосочок, голосище.

ГОЛОСИТИ, ридма ридати, плакати, сил. голосом голосити; (над ким) заво­дити, (за ким) тужити, оплакувати ко­го; (гучно) кричати, вигукувати; (правду) проголошувати, прокламувати, ширити, поширювати.

ГОЛОСІННЯ, (над мерцем) заводи, заво­дини, голосьба, плач; (за ким) гужба, побивання; Р. лемент, крик, ридання.

ГОЛОСНИЙ, (дзвін) гучний, лункий, громохкий, р. грімкий, сил. громовий; (голос) ок. ляский; (базар) гомінли­вий, гомінкий, шумливий; (дзвоник) голосистий; (факт) широковідомий, знаменний; (– назву) претензійний; (звук) голосівка.

ГОЛОТА, злидота, гольтіпа, лобурня, бід­нота, плебс, чернь, голодранці, худорба.

ГОЛУБИТИ, пестити, пестувати, лащити, приголублювати, жалувати, пригортати, милувати, ніжити; (надію) плекати, виношувати.

ГОЛУБИТИСЯ, милуватися, пестуватися, лащитися, пеститися, тулитися, горну­тися, пригортатися.

ГОЛУБІНЬ, див. БЛАКИТЬ.

ГОЛУБЛЕННЯ, милування, ніжності, ніжність, ніження, пестощі, ласка, пес­тування, пестіння, голубіння.

ГОЛУБЛИВИЙ, (погляд) ласкавий,

ніж­ний, пестливий.

ГОЛЯК, див. БІДАК.

ГОЛЯКА пр., голяком, гольцем, обр.

як мати вродила, в костюмі Єви.

ГОЛЯР, голій, перукар, цирульник, д. цилюрник, фризер, стрижій, ок. цируль.

ГОЛЯРНЯ, цирульня, перукарня, д.

фризерня, цилюрня.

ГОЛЬТІПАКА, див. ГОЛОДРАНЕЦЬ. ГОМІН, (голосів) звуки, (струн) перед­звін; У ФР. розмови, чутки; (дня) га­мір, гук, галас.

ГОМІНКИЙ і ГОМІНЛИВИЙ, галас­ли­вий, шумливий; (– людину) го­віркий.

ГОМОНІТИ, говорити /розмовляти/ тихцем; (з нст. сл. що) розповідати, подейкувати; (– хвилі) шуміти; (– голоси) не замовкати.

ГОНЕЦЬ, посланець, кур’єр, як

ім. по­сильний; & д. гінець.

ГОНИТЕЛЬ, переслідувач, ГНОБИТЕЛЬ, душитель.

ГОНИТИ, див. ГНАТИ.

ГОНІННЯ, переслідування, цькування,

нагінка, утиски, р. гоньба; пор. гніт. ГОНОР, (панський) гордість, гординя,

го­нористість, гордовитість, сил. чванство, пиха, чванливість, бундючність, погор­ду У ФР. честь, гідність, самоповага. ГОНОРИСТИЙ, чванливий, чванькови­тий, гоноровитий, чванькуватий, гордо­витий, р. гонорний, гоноровий, ок. зано-систий, сил. пихатий, честолюб­ний.

ГОНОРИСТІСТЬ, див. ГОНОР. ГОПЦЮВАТИ, танцювати, скакати /ви­тинати/ гопки; (– коней) скакати, підскакувати, стрибати, підстрибувати.

ГОРА, (підвищення) узвишшя, сов. висо­та; (невисока) горб, ок. сопка; (шпичас­та) пік, шпиль; (чого) купа, сил. сила-силен­на; Д. горище; (над­вишок у нірці) наспа; мн. гори, гір­ський край; & гірка, гіронь­ка; пор. кряж.

ГОРБ, пагорб, пагорок, гірка, р. згірок; П. спина, хребет; (піщаний) дюна; & горбок, горбик, горбина, горбовина; пор. гора, шпиль.

ГОРДИЙ, гордовитий, гордівливий, гор-дливий, сил. пихатий, гонористий, набундючений, д. пановитий; (час) піднесений; & гордуватий.

ГОРДИНЯ, кн. марнолюбство, марнослав­ство, честолюбство, шанолюбство; ЖМ. пиха, /порожній/ гонор; пор. амбі­ція.

ГОРДІВНИК і ГОРДІЙ, див. гордун. ГОРДІСТЬ, (людська) самоповага, гід­ність; (надмірна) пихатість, гординя; & гордощі, гордовитість, гордівливість, гордливість, гордота.

ГОРДОВИТИЙ, див. ГОРДИЙ. ГОРДОВИТІСТЬ, див. ГОНОР. ГОРДУВАННЯ, гребування, зневага, погорда, зневажання, нехтування, іґно­рування, ігнорування.

ГОРДУВАТИ, пишатися, гонорувати, за­носитися, високо нестися; (ким) гребу­ва­ти, гребати, гордиги, зневажати /іґ­нору­ва­ти / кого; пор. нехтувати.

ГОРДУВАТИЙ, див. ГОНОРИСТИЙ. ГОРДУН, гордівник, гордій, гордяк,

д. пишак.

ГОРЕ, печаль, смуток, нерадість; (люд­ське) безголов’я, біда, нещастя, лихо,

поневіряння, обр. гірка чаша; пор. скрута.

ГОРИЗОНТ, див. ВИДНОКОЛО. ГОРІЛИЦЬ пр., навзнак, навзнаки,

дого­ричерева, голічерева, горічерева. ГОРІЛКА, сивуха, як ім. оковита, гірка, пінна, (варена з медом) варенуха, (за­печена в печі) запіканка, ев. ледащиця, живиця, зелений змій, адамові сльози, скажене молоко, скляний бог; (домо­робна) самогін, самогон, самогонка; &

г. горівка; пор. алкоголь.

ГОРІТИ, згоряти, сил. палати, пломеніти, полум’яніти, (спалахуючи) палахкотіти, палахкотати, обр. бурхати; (– майно) іти з димом; (– світло) світитися, (ледве) жевріти, (жаром) сяяти, зоріти, (– очі) бли­щати; (на сонці /– росли­ни/) сохнути, висихати, пересихати; (повільно) тліти, пріти, гнити; (– що­ки) паленіти, червоніти; (на іспиті) провалюватися; (– задум) не здій­снюватися; ФАМ. вскакувати в хале­пу, зазнавати невдачі.

ГОРІШНІЙ, верхній, ок. вищий;

(ві­тер) північний.

ГОРЛАНЬ, крикун, верещака; &

гор­лопан, горлач, горлай.

ГОРЛАТИ, кричати, волати, галасувати, лементувати, репетувати, ревти, обр. дерти горло, рвати /дерти/ пельку, д. галайкати, галайкотіти.

ГОРЛО, горлянка, зн. пелька;

(посуду) отвір, горловина.

ГОРЛОПАН, див. ГОРЛАНЬ.

ГОРНИЛО, горно, горен; (кадрів)

куз­ня, гартівня, гартувальня.

ГОРНИЦЯ, світлиця, кімната, покій;

ОК. вітальня; & горничка.

ГОРНО, горен, горнило.

ГОРНУТИ, (землю) згрібати, (граблями) гребти, загрібати; (сіно) помадити; (воду) веслувати; (до серця) пригортати; (до себе) привертати, приваблю­вати; (сторін­ки) Д. гортати, пере­гортати.

ГОРНУТИСЯ, пригортатися, тулитися; (до чогось гарного) сусідитися; (до праці) тягнутися, мати потяг; (в одяг) кутати­ся.

ГОРОВИЙ, див. ГІРСЬКИЙ.

ГОРОБИНА, верховина, нагір’я.

ГОРОЇЖИТИСЯ, приндитися, козирити­ся, костричитися; (ставати дубом) стовбурчитися, випинатися.

ГОРОЮ пр., (летіти) понад головами /землею тощо/, (іти по горі /го­рах/) верхом, /верхами/; (підійма­ти) заввишки з гору /гори/, горами; (сипати) купкою, купою.

ГОРСТКА, (жита) пучок, жмут; (коно­пель) снопок, снопик.

ГОРТАТИ, (сторінки) перегортати,

гор­нути.

ГОРЮВАТИ, сумувати, журитися, смути­тися;