Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально-виховної роботи, методистам, класним керівникам, соціальним педагогам навчальних закладів,

• Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 188.52kb.
• Укладач: Ватульова О. Г., методист нмц рецензенти, 627.92kb.
• Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх, 118.29kb.
• Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури, 311.79kb.
• Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету біології, 482.62kb.
• Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
• Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів!, 49.92kb.
• Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
• Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
• Немирівська районна державна адміністрація, 26.64kb.

День святого Валентина Мета: Виховувати інтерес до минулого, повагу до справжніх почуттів, уміння вирізняти своє єдине, любов до літератури, поезії, повагу і любов до ближніх. Ознайомити дітей з цікавими святами. Розвивати допитливість, уміння висловлювати свої почуття. Хід заняття І. Організаційна частина. Ведуча 1 Доброго дня! Кохання – чи не найважливіше слово в нашому житті. Кожен по своєму трактує його. Навіть філософи не сходяться в роздумах. Ведуча 2 Арістотель вважав, що кохання - це бажати іншому, те що вважаєш за благо і бажати цього не заради себе, а заради того, кого кохаєш і намагатись по можливості зробити це благо. Саме сильне кохання - те, яке не боїться проявити слабкість. Ведуча 1 А Фрідріх Ніцше говорив: «Коли більше нема сили кохати потрібно просто пройти поруч». Ведуча 2 А ось наша співвітчизниця Леся Українка писала: Кохання – як вода – плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить Ведуча 1 Сьогодні ми проведем виховний захід присвячений Дню святого Валентина ІІ. Основна частина. Ведуча 2 - А як ще називають це свято? (День Валентина) - Коли відзначається це свято? (14 лютого) - А чи знаєте ви від кого походить назва свята? Ведуча 1 За легендою, День закоханих бере свій початок ще з сивої давнини, відтоді, коли тільки-но почали будувати Рим. Ну, а саме свято має язичницьке коріння, оскільки саме в середині лютого птахи починають шукати собі пару, а в Римській імперії відзначали свято покровительки жінок і домівки верховної богині Юнони і свято бога Луперка. Головною забавою цього свята була «Вибери милу». Римські дівчата писали на маленькому клаптикові паперу свої імена і кидали ці папірці в посудину. Потім їх ретельно перемішували і посудину пускали по колу. Юнаки мали витягнути папірці. Дівчина,що її ім’я було написано там, ставала його милою до наступного свята. Так і виник День закоханих. Ведуча 2 Але цей святковий і радісний день не мав свого заступника. Та згодом він з’явився. Кажуть, що він жив в ІІІ столітті н. е., в римському місті Терни. Одні джерела говорять, що він був простим священиком, інші – єпископом. Валентин був молодою, гарною, доброю і чуйною людиною. В той час правив римський імператор Клавдій ІІ, який цінував військову честь прославлених римських легіонів і не полюбляв християн. Для збереження воїнського духа імператор видав наказ, згідно з яким воїнам було заборонено одружуватися, так як одружений воїн багато часу проводить в сім’ї і думає не про благополуччя імперії і воїнські подвиги. Не зважаючи на гнів імператора, молодий християнський священик Валентин продовжував тайно одружувати закоханих легіонерів, окрім цього він мирив закоханих, писав любовні листи замість воїнів, дарував подружжю квіти. З часом слухи про доброго священика дійшли і до імператора. В кінці 269 року н. е. Валентина ув’язнили і невдовзі вийшов наказ про його страту. Згідно з одними даними, в нього закохалася сліпа дочка тюремника, проте Валентин, який дав обітницю не вступати до шлюбу, не міг відповісти взаємністю і в ніч перед стратою 13 лютого прислав їй хвилюючого листа. За іншою версією, Валентин сам закохався в гарну дівчину, і користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти. Як було все насправді, нам залишається лише здогадуватися, але без сумнівів залишається те, що Валентин загинув на благо Любові. Ведуча 1 А на Русі було своє свято закоханих. Воно відзначалося 8 липня і було пов'язане з легендарною історією кохання Петра і Февронії. Подружжя заповідало, щоб їх поховали в одній домовині, приготувавши домовину з тонкою перегородкою. Вони померли в одну мить 8 липня (за новим стилем), але порушивши заповіт, їх поклали в різних домовинах і в різних храмах. Наступного дня вони опинилися в одній домовині… Знову люди спробували їх роз’єднати, проте вранці вони знову були разом. Ведуча 2 День святого Валентина – відзначається 14 лютого в Європі з XIII століття, у США – з 1777 року, в Україні – з початку 1990-х років. Ведуча 1 А як відзначають День Святого Валентина у різних країнах ми дізнаємось з розповіді ваших одногрупників. ( Виходять учні)   Учень 1 Валентинів день в Англії та Шотландії в старовину супроводжувався таким звичаєм. Молоді люди клали до урни відповідну їхньому числу кількість квитків, з позначеними на них іменами молодих дівчат; потім кожен виймав один такий квиток. Дівчина, ім'я котрої діставалось таким чином молодій людині, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він — її «Валентином». Це передбачало на цілий рік відносини між молодими людьми, подібні до тих, що, за описом середньовічних романів, були між лицарем та його «дамою серця» (скрізь супроводжував її, складав їй сонети, грав на лютні тощо). Про цей звичай згадує у своїй знаменитій пісні шекспірівська Офелія. Ймовірно, він є ще дохристиянського походження.   Ще донині Валентинів день в Шотландії та Англії дає молоді привід для різноманітних жартів та розваг. Наприклад, в Англії існувало повір'я, за яким перший мужчина, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином — хоче вона цього чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли із зав'язаними очима.   Учень 2 Італійці у День Святого Валентина вважають своїм обов'язком дарувати коханим солодощі. В Італії цей день так і називають — «солодкий».   Французи перші ввели «валентинки» — любовні послання у вигляді вірша (створення першої валентинки приписується Шарлю, герцоґу Орлеанському, який, сидячи 1415 року в одиночній камері в'язниці, боровся з нудьгою писанням любовних послань власній дружині). Втім, найбільшого розквіту валентинки досягли у XVIII столітті.   Учень 3 Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір'ям, лежать мощі Святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.   Німці вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають в цей день всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.   Учень 4 В Японії на День св. Валентина жінки і дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, переважно шоколад. Хоча це "свято закоханих" подарунки отримують не лише коханці, але й начальники чоловічої статі від підлеглих статі жіночої. Загалом, святкування не відрізняється від аналогічних у Європі чи Америці. День св. Валентина особливо поширений серед молоді. Літнє покоління сприймає його як чудернацьку примху "погано вихованого дітей та онуків" або як шкідливий імпортований звичай Західної цивілзації.   Ведуча 1 А як ставлись українські Церкви до Дня святого Валентина? Учень 1 В календарі Східних Церков (Православної та Греко-Католицької) 14 лютого згадуються лише святі Трифон, Перпетуя, Сатир, Ревокат, Сатурніл, Секунд, Феліцитата, Петро та Вендиміан. Натомість пам'ять трьох святих Валентинів українські Церкви відзначають 7 травня, 19 липня, 12 серпня («Світло Православ'я»).   Учень 2 Крім того, у «Житіях святих» згадуються два Валентина: перший — єрусалимський диякон, мученик Святої Церкви (згадується 16 лютого). Другий належить до Севастійських Мучеників (22 березня). Ведуча 1 А чи знаєте ви, що: Символами Валентинового дня стали голубки, що воркочуть, і серця, пронизані стрілою Амуру. Ведуча 2 До 14 лютого випускається безліч вітальних листівок-валентинок, як прості так і витвори мистецтва. А за старих часів були навіть листівки, прикрашені золотом і мереживами. Учень 1 Італійці вважають своїм обов'язком дарувати в цей день коханим солодощі. Цей день так і називається в Італії – день солодощів. Учень 2 Галантні французи першими ввели в себе любовні послання – чотиривірш. Учень 3 У Японії проводять конкурс на найгучніше любовне послання. Юнаки й дівчата піднімаються на сцену і по черзі кричать щосили - усе, що хочуть, - своїй коханій людині. Переможець одержує приз. Учень 4 Фіни відзначають 14 лютого День кохання, дарують один одному подарунки у формі серця. А також у цей день роблять подарунки мамам, тому що жіночого дня, подібно 8 Березня, у Фінляндії немає. Учень 1 Матеріал для виготовлення сердечок різноманітний: бісер, корали, пір'я, сухі квіти, шматочки тканини, хутро тощо... Учень 2 Англійці посилають любовні послання для своїх тварин, особливо собакам і коням. Учень 3 В Америці у ці дні продається 108 мільйонів троянд, переважно червоних, а на цукерки в ці дні витрачають 692 мільйона доларів! Учень 4 Сердечка до свята можна шити, ліпити, малювати, в'язати й навіть пекти. Учень 1 Значна частина «валентинок» анонімна й без зворотної адреси, написана лівою рукою або справа наліво, що надає посланню таємничості. Зате після свята збільшується робота приватним детективам: вони одержують досить багато замовлень щодо встановлення особистості відправників «валентинок». Учень 3 В Данії люди зазвичай відправляють один одному засушені білі квіти, а в Іспанії верхом витонченості і шаленої пристрасті вважаються повідомлення, відправлені поштовим голубом. Учень 4 До цих пір в Британії зберігся звичай одягати дітей в одяг дорослих. Переодягнені діти ходять від будинку до будинку, співаючи пісні про святого Валентина і вітаючи закоханих. Учень 1 В Уельсі, згідно із святковою традицією, закохані дарують своїм обраницям вирізані із дерева «ложки кохання», прикрашені замкові щілини, ключиками і серцями. Ключ і замкова щілина означають – «Я знайду шлях до твого серця». Учень 3 За іншими відомостями найстаріша "валентинка" була недавно виявлена в одній з британських бібліотек. Це лист написаний в 1477 році. У посланні дівчина просить хлопця довести, що він її дійсно любить. Вона повідомляє, що доб'ється у матері збільшення приданого, а він повинен одружитися на ній. Цей лист було викуплено бібліотекою у британської сім'ї, в архіві якої воно зберігалося, ще в 30-х роках. І лише минулого року його виявив один із нових співробітників бібліотеки. Ведуча 1 На цьому історичний аспект цього свята ми завершуємо. А чи винесли ви щось новеньке для себе? ( Відповіді дітей) Ведуча 2 Ви напевно стомились. Тому послухайте цікаву розповідь, це буде цікаво для дівчаток. Учень 3 На день св. Валентина можна і поворожити на коханого. Ким буде твій майбутній чоловік, це може повідомити перший птах, якого побачили в цей день: дрозд – моряком, щиглик – багатим, чайка – непосидючою людиною, сорока – балакучим. Ведуча 1- А може, ви дівчата можете поділитися якимось ворожками? ( Якщо ж є розповіді, заслухати). Учень 4 А ще є одна ворожка. У ніч з 13 на 14 лютого покласти під подушку червону троянду. Своїм ароматом вона навіває символічні сни. Уві сні до Вас прийде наречений та не покине Вас, доти, доки не прокинетесь. ІІІ. Заключна частина. Ведуча 2 В закінченні свята хочемо прочитати вам декілька стрічок, про це світле почуття – Любов. Учень 1 Любов людська велику силу має, Вона вогнем запалює серця. Людей на дужих крилах піднімає І робить диво-дивне без кінця. Вона ввесь світ кладе тобі під ноги, Щоб ти творив, вершив, летів, співав, І щоб усі, колись важкі дороги, Ти з легкістю і радістю долав. Учень 2 Любов – чудове почуття, чарівне, Без нього нам у світі не прожить. Любов живе в серцях і, диво-дивне, Не покидає кожного й на мить. Ми щиро любим тата, любим маму, Сестричку, брата любимо так само, Бо це ж родина в кожного уся. Учень 3 А ще ми друзів любимо сердечно, Вчимося хлопчики з дівчатками дружить. В любові сила величезна, безперечно, А без любові в світі не прожить. Ми любимо свій край, ліси і луки, І квіти любимо у вранішній росі. І сумно стане нам в часи розлуки, Коли ми десь роз’їдемося всі. Учень 4 Чекаєм зустрічі і лічимо хвилини, Щоб на кінець всім разом бути знов. Це дуже характерно для людини. Оце і є свята земна любов. Проста і світла, і така потрібна, Яка в житті не залишає нас. Вона в душі до сонечка подібна, І цього сонечка в нас не погасить час. IV. Підсумки. Ведуча 2 Тож не забудьте привітати своїх батьків, людей, яких ви цінуєте, коханих та друзів! Ведуча 1 З наступаючим вас святом! Кохання і благополуччя! Космічна Україна Мета: познайомити з історією розвитку авіації і космонавтики в Україні,ознайомити з біографією космонавтів України, розвивати творчі здібності, мислення, знання про космос, фізичні основи польоту, прививати цікавість до пізнання космічних просторів Обладнання: виставка газет, малюнки учнів, портрети космонавтів. Хід заходу І Організаційний момент ІІ Проведення виховної години Оголошення теми Ведучий 1 Безкраїй космос.. За безліччю складних явищ, що відбуваються в ньому, він невичерпний. Здавна він вабив до себе людину, яка намагалася розгадати його таємниці. Багатьма таємницями космос поступився перед людством. Телерепортажі з Місяця ведуть автоматичні станції, земний вимпел вже доставлено на планету загадок - Венеру, радіохвилі зондують далекий Юпітер, автоматичні міжпланетні станції досліджують комету Галлея, радіоскопи вловлюють радіовипромінювання давністю в мільярди років. Проте безліч невідомого космос ще приховує від нас. Та не має такої таємниці, яку б не подолали людський розум, людська праця. Настане час —і земляни обживатимуть нові планети. А поки що і наукові пошуки, і випробування тривають. Ведучий 2 12 квітня все людство відмічає Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з'явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Бажаю і Вам у цей день замислитись над своїм існуванням і від душі захотіти дізнатися про навколишній світ більше! Читець 1 Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилася, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах, Читець 2 Дорога в космос! О жага століть; Ще з того дня, Як напівдикий пращур У небо кинув каменем Читець 3 Дістати неба! О крамольна мисль, Ти жевріла, хоч як Господь не стежив! Тебе несли стріла і пружний спис, І житня скирта, й вавілонська вежа. І — сталося! Ведучий 1 Космос... Який же він? Хто з вас, друзі, не думав про це, розглядаючи небо, його яскраві зорі, його безмежний Чумацький Шлях? Ще з сивої давнини люди подумки линули у цю незвідану далечінь. У своїх мріях, легендах і міфах вони завойовували небо. Так, саме люди, а не боги. Адже міфічні герої Дедал і Ікар були людьми. І протягом тисячоліть вони жили в серці кожного, хто вмів мріяти і заглянути в майбутнє. Ведучий 2 Проте в історії людства не завжди підтримувався політ сміливої думки. Завойовники вбили Архімеда. Релігійні догматики переслідували Миколая Коперника. Середньовічні інквізитори спалили на вогнищі Джордано Бруно. У казематі Петропав­ловської фортеці перед своєю стратою мріяв про політ до зірок народоволець Микола Кибальчич. Учень 1 Кибальчич Микола Іванович (наро­дився 31 жовтня 1853 р.) — вітчизняний революціонер - народник, винахідник. Народився в місті Короні Кролевецького повіту Чернігівської гу­бернії (тепер районний центр Чернігівської області) в сім'ї священика. Дитинство і юність Кибальчича пройшли в Україні. Ще юнаком Кибаль­чич познайомився з творами О. Герцена, М. Чернишевського, Т. Шевченка. В 1871—1875 рр. Кибальчич навчався в інституті шляхів і Медико-хірургічній академії в Петербурзі. Вів пропаганду серед селян і розповсюджував нелегальну літера­туру. Був заарештований і близько трьох років пе­ребував у тюрмі. Під керівництвом Кибальчича виготовлялись ме­тальні снаряди, одним з яких був убитий Олек­сандр II. Заарештовано Кибальчича ,17 березня 1881 року. У в'язниці він склав схему першого в світі реактивного літального апарата. Був страче­ний разом з іншими учасниками замаху на царя. Там, де страчено Кибальчича — автора проекту міжпланетного корабля — було виготовлено пер­ший вимпел, який ракета доставила на Місяць. Штурм космосу почався. Ведучий Розвиток української космонавтики також пов'язаний з іншими видатними іменами. Учень 2 Кондратюк Юрій Васильович - ук­раїнський вчений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної; техніки. Народився 7 вересня 1990 року в м. Луцьку в сім'ї вчителя. У 1918 році закінчив Колегію Павла Ґалаґана в Києві. Кондратюк розробив ряд схем ракет для міжпланет­них польотів, запропонував створити станцію-супутник Місяця. Роботи Кондратюка Юрія Васильовича дістали схвалення одного з основоположників теорії міжпланетних сполучень Ціолковського. В 1929 році вийшло з друку перше видання кни­ги Кондратюка «Завоювання міжпланетних прос­торів». Проводив велику роботу в Українському народному інституті промислової енергетики. Перед Великою Вітчизняною війною працював над створенням найбільшої в світі Кримської вітроелектростанції. Учень 3 Глухий юнак Костянтин Ціолковський писав у Калузі сміливі статті про ракетоконструювання та завоювання космосу, але його дум­ки не цікавили царських чиновників, з нього глу­зували. Ціолковський Костянтин Едуардович - відкривач законів аеронавтики і космонавтики, заснов­ник нової науки — ракетодинаміки. Великий вчений на багато десятиліть вперед передбачав шляхи розвитку космічних апаратів і зокре­ма штучного супутника Землі, він мріяв про космічні поселення, які б літали з величезною швидкістю нав­коло нашої планети; науково обґрунтував можливість виходу людини у космос, заселення міжпла­нетних просторів, використання енергії Сонця. Видатний вчений виклав у своїй праці «Вивчення світових просторів реактивними приладами», основи теорії реактивного польоту, описав принципи будови ракети і ракетного двигуна на рідин­ному паливі. Його ідеї й досі використовуються при вирішенні багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів. Учень 4 Сергїйко Корольов ще з дитячих років мріяв літати; він почав займатися ракетоконструюванням у ті часи, коли багато вчених називали ракети дивацтвом. Сергій Павлович Корольов. Хто не знає про цього видатного вченого, головного конструктора космічних кораблів, з ім'ям якого пов'язане завоювання космосу? Шлях Сергія Корольова до всесвітнього визнан­ня був нелегкий. Роками, десятиліттями працював і проторував дорогу до зірок у наполегливій праці, творчих пошуках. Молодий інженер Корольов створив і очолив Групу вивчення реактивного руху, сперечався і доводив свою правоту маловірам, які не без іронії називали його дослідницький колектив «групою даремно працюючих інженерів». Та саме ця група розпочала штурм космосу і визначила напрям усьо­го життя майбутнього адмірала Всесвіту. Він вперше відірвав людство від земного тяжіння і вивів йо­го у космічний вир. Під керівництвом Сергія Корольова вперше у світі були здійснені запуски штучних супутників Землі та Сонця, польоти перших космонавтів на кораблях «Восток» і «Восход», польоти перших автоматичних апаратів на Місяць, Венеру і Марс, а також м’яка посадка на Місяці. Під його керівництвом створені штучні супутники Землі серії «Електрон» та «Молния І», перші три міжпланетні розвідники серії «Зонд» 4 жовтня 1957 року людям вдалося прорвати земні те­нета. Того дня народ подарував Всесвіту нове небес­не тіло —- перший штучний супутник Землі. Ця да­та увійшла до історії як початок нової космічної ери. Ведучий В той час, коли на Землі, здавалося б, уже не залишилося і клаптика, який би не був вивчений описаний та занесений на карту, нові Колумби йдуть неторованими шляхами у космос, у зоряне небо, у Всесвіт. Ось чому з такою ж повагою і захопленням, як ім'я Колумба, називає людство ім’я простого хлопця Юрія Гагаріна. Квітневим ранком, 12 квітня 1961 року з нашої Землі вперше піднявся в космос мешканець Землі. Це був Юрій Олексійович Гагарін. Йому першому пощастило побачити земну кулю зверху. З великим почуттям радості і гордості розповідав він про свій політ. Учень 5 Вдумайтесь в його слова, друзі: «В голубому серпанку атмосфери піді мною пролилась планета, на якій живемо ми — люди. Ми - діти Землі. Ми зобов'язані їй життям, теплом, радістю існування. І почуття, гордості за нашу Батьківщину, яка підняла мене на таку висоту. Почуття гордості за наш народ, який відкрив переді мною цю незвичайну красу, який сьогодні людство на недосяжну духовну височінь відкриваючи його очам дійсність нових людських стосунків. Згадалася мама, як вона в дитинстві цілує мене на сон грядущий... Обличчя в неї таке миле - миле, як на гарній картині. Дуже я люблю свою маму... Згадавши про маму, я не міг не згадати про Батьківщину. Бо ж неспроста люди називають Батьківщину матір'ю - вона вічно жива, вона безсмертна. Всім, чого досягає людина, вона зобов'язана своїй матері і Батьківщині».