Книга адресована широкій аудиторії: керівникам навчальних закладів, заступникам з навчально-виховної роботи, методистам, класним керівникам, соціальним педагогам навчальних закладів,
| Вид материала | Книга |
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 188.52kb.
- Укладач: Ватульова О. Г., методист нмц рецензенти, 627.92kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх, 118.29kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури, 311.79kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету біології, 482.62kb.
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
- Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів!, 49.92kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- Інформація щодо спільної роботи професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних, 96.29kb.
- Немирівська районна державна адміністрація, 26.64kb.
Ведуча 3 Дорогі учні, вчителі, гості! В цей чудовий, зимовий день ми хочемо привітати всіх наших хлопців, чоловіків зі святом Української Армії.
Ведуча 1 Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Українські Січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю.
Ведуча 2 1 листопада 1918р. силами та розумом українських стрільців на чолі з отаманом Дмитром Вітовським, була створена Західно–Українська Народна республіка. Галицька армія, створена на боці січового стрілецтва боронила молоду ЗУНР від захвату поляків, а армія української народної республіки вела кровопролитні бої за утворення незалежної України з військами радянської Росії. В період другої світової війни війська української Повстанської армії вели боротьбу з фашистами та з поляками, які хотіли поневолити Україну. Мужньо боролися і гинули сини України за довгі роки боротьби за незалежність.
Ведуча 3 19 років, які минули з того дня, вже стали надбанням історії. Протягом цих років Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості нашої держави.
Ведуча 1 Воїни Збройних сил України продовжують славні бойові традиції ветеранів Великої Вітчизняної війни, примножують їх у нових історичних умовах.
Ведуча 2 Вагомий внесок роблять Збройні сили України у розвиток міжнародного військового співробітництва. Українські солдати сьогодні забезпечують мир, спокій та злагоду в багатьох куточках планети.
Ведуча 3 Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Українські юнаки повинні бути свідомими, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.
Пісня із кінофільму „Солдати”
Ведуча 1 Український хлопче майбутній солдат
Очима історії ти поглянь назад
Бо багато крові пролилося колись
Щоб твої мрії сьогодні збулись
Щоб світило мирне сонце над землею
Щоб Україна йшла у майбуття
Молоді вкраїнці долею своєю
На вівтар свободи поклали життя
Ведуча 2 Не схилили голови, душі не скорили
У ярмі чужому не схотіли жити
Гордість українців в світі не згубили
Вірити навчились і Бога любити
Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої
Знай, що Батьківщину треба захищати
І в час небезпеки, як хоробрий воїн
Відзовись, як кличе Україна мати!
Ведуча 3 Сьогодні ми розкажемо вам про традиції св’яткування дня армії. Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у ХХ ст. В цей час особливо вшановували і вітали людей в пагонах, бійців діючих армій: офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і мужчин, які відслужили у армії, пізніше жінки та дівчата стали вітати всіх хлопців та мужчин. Ця традиція, що в різних куточках України має деякі свої етнічні особливості, живе до сьогоднішнього дня.
Ведуча 1 Ну а ми, вітаючи наших хлопців, хочемо, щоб ви разом з нами поринули в армійське життя. Армія – це особливе і дивовижне життя, яке має свої правила.
Ведуча 3 Хай щастя і радість
Всім Бог вам дарує
У долі хай ніжність й
Кохання панує
В житті нехай здійсняться
Всі ваші мрії
Реальністю стануть задуми й надії.
Ведуча 3 Привітати наших майбутніх воїнів висловили бажання дівчата другого курсу.
Дівчина 1 Бешкетній нашій половині
Вітання надсилаємо свої.
І для вітання є у нас причини.
Ура — завзятій хлопчиків юрбі!
Дівчина 2 Коли на ваші спільні бійки
Ми на перервах глядимо,
То віримо, що Батьківщину
Вам без вагань довіримо!
Дівчина 3 Нехай же квітне під очима
Синець пурпурно-голубий.
Спочатку важко у «навчанні»,
Та потім легко йти у бій!
Дівчина 4 А ми під захистом у вас
Спокійно будемо навчатись.
Дамо списати вам не раз —
На це вам можна сподіватись!
Дівчина 5 Тому, хлоп'ята, від душі
Без зайвих слів, усі підряд —
Руді, чорняві і біляві —
Прийміть вітання від дівчат!
Пісня : „Идёт солдат по городу”
Ведуча 1 До армії ти йшов - хлопчина
А вийшов з армії - справжній мужчина
Дізнався багато чого про життя
І знаєш ти те, чого не знаю ще я
Ти знаєш, як дружбу треба заслужити
Ти знаєш, як треба родину цінити
Ти знаєш, як Бога в молитві прохати
Коли душа хоче кричати
Ведуча 2 А ще у армії весло жити
Хоч не усім це зрозуміти
Там за наказом й сніг позеленіє
В холодну днину лист душу зігріє
І на усіх одне велике свято
„100 днів до дембеля” - це не багато!
Ведуча 2 Найбільша радість для солдата отримати вістку з дому… Один із листів матері до сина, що пішов служити до армії, ви зараз прослухаєте.
(на сцену виходить жінка-вчитель)
Вчитель Коли сонечко весною землю пригрівало
Сина в армію служити мати проводжала
І стиснулось серце, очі засльозились
Як на хлопців – новобранців усіх подивилась
Привикай же сину до життя в казармі
Нехай ції роки не пройдуть намарно
Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати
І поважай старших молодий солдате!
Слухай командирів – розуму навчайся
Пиши листи друзям і не зазнавайся
А як трапиться в житті скрутная хвилина
Пам’ятай же сину, що ти є людина
Щоб душі твоєї злоба не скорила
Підлість та підступність тебе не згубила
Обминай дороги, де чвари і сварки
І не прикладайся ти часто до чарки
Щоб тверезий розум тримав в віжках силу
А любов та дружба розправляла крила
Пісня : „Я хочу в армію”
Ведуча 1Підтримує солдата на службі, дає силу та витримку, зігріває душу та серце кохана дівчина, яка вірно чекає його на Батьківщині
Ведуча 2 Ти в армію пішов служити
Щоб Україну захистити
Армія – не просто служба
Армія – не тільки дружба
Ти там далеко мене згадай
Свою любов не забувай
Пісня : „Дівчино вишли листа”
(на сцену виходять дівчата)
Дівчина 1 Хто сказав, що справжні хлопці
Лиш в казках існують?
Хто говорить, що в ліцеї (ВПУ)
Дівчата сумують?
Дівчина 2 Якщо є такі розмови,
Ми відповідаємо:
Кращих хлопців й веселіших
За наших не знаємо!
Дівчина 3 Ми бажаємо вам, хлопці,
Друзі наші щирі,
На «відмінно» всім навчатись
І жити у мирі!
Дівчина 4 Щоб зростали і мужніли
Ви кожну годину,
Щоб батьки пишались вами
У будь-яку днину!
Дівчина 5 Ну а ми, дівчата, разом
Хлопцям обіцяємо:
Про оцінки ваші добрі
Ми завжди подбаємо!
Пісня Л. Агутіна «На границе»
Ведуча 1 Підходить до кінця наше свято.
Ведуча 2 Запам’ятайте - Україна - країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність - будемо шановані іншими!
Андріївські вечорниці
Мета Ознайомлення та включення в практику сьогодення традицій святкування минулих поколінь українців.
Обладнання Сценічну площадку оформлено, як інтер'єр селянської хати Київської Русі кінця XIX ст. Стіл накрито вишитою скатертиною. На ньому в мисках вареники, узвар. З одного боку — мисник з традиційним посудом. З другого — піч. Біля неї кочерга, рогач.
Місце проведення оформлено вишитими рушниками.
(У запису звучать українські народні пісні у виконанні дітей).
Вчитель 13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «Андріївські вечорниці». Готувались до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. Обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Печеться калита із прісного тіста у вигляді тонкого коржа. Бо ж рік «стоншився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком. Старші дівчата в цей вечір ворожили на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.
Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію древніх обрядів. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні господарі.
(Стукає).
А чи можна до вас, господарі
Господиня Добрий вечір, любі гості, Просимо до світлиці, Будемо розпочинати Наші вечорниці.
Господар Поспішайте, дівчатонька Все приготувати, Бо вже пора вечорниці Всім нам починати.
Господиня Ось наліпимо вареничків, Біленьких, пухкеньких, Та й запросимо до нас в гості Хлопчиків гарненьких.
Господар Щоби вони разом з нами Гарно святкували. Андріївські вечорниці Піснею стрічали.
(Дівчата допомагають господині ліпити вареники і співають пісню «Ой варенички кручені». За сценічною площадкою чути грюкіт).
1-а дівчина Ой, там щось грюкнуло.
Господиня Та це вам почулося, дівчатка.
(Почувши грюкіт 2-а та 3-я дівчини ідуть за двері й звідти приводять, тримаючи під руки, хлопця).
2-а дівчина Ви бачите, хотів нам двері зав'язати, щоб ми вийти не змогли.
3-я дівчина А, так це ти хотів нам шкоди наробити?
(Хоче вхопити хлопця за вухо).
4-а дівчина Давайте покараємо його!
5-а дівчина А як, як? Що ж йому придумати?
6-а дівчина (заносить відро з водою). Давайте вкинемо його у воду!
Хлопець Дівчатонька, змилуйтеся! Я ж тільки пожартувати хотів. Та я й десятому закажу, тільки відпустіть!
7-а дівчина От як відгадаєш наші загадки — відпустимо, а як ні
Разом (щільно обступають). Вкинемо у воду! Так і знай!
Хлопець Здаюсь, загадуйте!
1-а дівчина Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Що це?
Хлопець Небо, зорі та місяць!
2-а дівчина А ну бо таку: скорчиться в кішку — розтягнеться в доріжку. Цю — точно не відгадаєш.
Хлопець Як би не так. Це ж мотузка.
3-я дівчина А спробуй-но мою відгадати. Складеш — клин. Розкладеш — гриб. Ну, відгадуй, відгадуй!
Хлопець (падає на, коліна). Здаюсь! Дівчатонька, голубоньки, відпустіть. А я вам хлопців приведу!
4-а дівчина А правда, приведеш?
Хлопець Чесне слово, приведу. А хоч забожусь. Тільки відпустіть!
5-а дівчина Дивись, не підводь.
(Хлопець виходить. Господиня закінчила виробляти калиту і виходить наперед).
Господиня Ось погляньте, дівчатонька, яку я вам калиту виробила. А тепер треба її у піч саджати, щоб випеклась. Але перед тим чарівні слова треба проказати, щоб гарно випеклась. Гори, вогонь, ясно! Повторюйте, дівчатка, за мною.
Разом Гори, вогонь, ясно,
Спечи нам Калиту красну,
Щоб ми її кусали,
І горя не знали!
Господиня А ти... (називає ім'я дівчини) окропи дорогу калиті та прикажи, як треба.
6-а дівчина Водиця-студениця, Окропи калиті дорогу! Від печі до стелі
Разом Щоб ми всі були веселі!
(Господиня «саджає» в «піч» калиту).
Господиня А тепер, цією свяченою водичкою я вас трохи вмию, щоб були такі гарні, як калита!
(Із побажаннями кожній дівчині вмиває свяченою водою. Наприклад: «Щоб росла гарна та здорова на радість батькам!», «Щоб лише на 12 вчилася!», «Щоб всюди встигала і як соловейко співала!» і т.п).
(Чути народну пісню у виконанні хлопців, а потім стукіт у двері).
1-й хлопець Дівчатка, чи можна до вас?
Господиня Добрий вечір, любі хлопці, Просимо до світлиці! Будемо розпочинати Наші вечорниці!
2-й хлопець Добрий вечір вам, з Калитою будьте здорові!
3-й хлопець З Калитою золотою, з пресвітлим праздником!
7-а дівчина Спасибі, будьте й ви здорові!
Господиня Проходьте, сідайте!
4-й хлопець Ага, ага. Будьте здорові, як наші корови!
1-а дівчина Що, що? Здрастуйте і ви, коли кращі не прийшли.
4-й хлопець Ой ти ж, чорнобрива, як кропива.
Господиня Та і язички ж у вас, хлопці. Проходьте вже та сідайте.
2-а дівчина Такі у вас, хлопці, гострі язички, а давайте позмагаємося: хто кого перебалакає?
5-й хлопець Давайте, давайте. Цур, я починаю. Чи-чи-чи, сорока, а де ти була?
3-я дівчина Далеко, далеко, аж у Гаврила на току.
6-й хлопець Що ж ти там робила?
3-я дівчина Вуздечку плела.
7-й хлопець Де ж та вуздечка?
4-а дівчина На коня накинула.
1-й хлопець Де ж той кінь?
5-а дівчина За ворота пішов.
2-й хлопець Де ж ті ворота?
6-а дівчина Вода винесла.
3-й хлопець А де ж та вода?
7-а дівчина Півні випили.
4-й хлопець А де ж ті півні?
1-а дівчина На гору пішли.
5-й хлопець А де ж та гора?
2-а дівчина Миші згризли.
6-й хлопець А де миші?
3-я дівчина Коти з'їли.
7-й хлопець А де ж ті коти?
Дівчата разом Сидять у вас на печі, їдять собі калачі! Ось так!
1-й хлопець За те, що ви такі, дівчатка, балакучі й нас перемогли, тримайте від нас гостинці.
(Вручає дівчатам вузлик з горіхами та цукерками). (Наперед, до печі, подивитись, як печеться калита виходить дівчина. Потім до неї підходить хлопець).
Хлопець Здорова була, красунечко, а як тебе звуть?
Дівчина Як крупи деруть!
Хлопець Чи ж можна біля тебе постояти?
Дівчина Про мене, стій хоч до ранку!
Хлопець То може і поговорить з тобою вийде?
Дівчина Про мене... Говорила покійниця до самої смерті та все хто знає й що!
Хлопець Та й зубата ж ти. А чого ти на мене сердишся?
Дівчина Та чого мені на тебе сердитися?
Хлопець Хочеш, я тобі щось таке розкажу, таке... Тут такого ніхто зроду не чув.
Дівчина Ой-ой-ой! Ніхто таки-зроду... А ти звідки знаєш?
Хлопець Сорока на хвості принесла. Ось слухай!
Йшов Панас, впав у квас,
Перекинув діжку, виломив ніжку.
Узяв підводу, пішов по воду.
Рубав обухом, врубав води краху.
Повіз продавати, та не винесе з хати.
Прийшла Палажка, наварила бражки.
Старий кінь напився та й омолодився,
Пішов запрягати, Панаса поганяти.
Панас впрягся у віз, та й побіг униз.
На горі спіткнувся, на дуб навернувся...
Ой так чи не так, чи то шпак, чи то грак.
Дівчина Ото нагородив! Якась нісенітниця!
Хлопець Ти дивись, вгадала. Так і є — нісенітниця.
Дівчина Та давайте краще заспіваємо!
Хлопець А чом би й ні? Давайте, може, «Чорнобривий корольок»?
(Всі виконують народну пісню «Чорнобривий корольок»).
Господиня Скажіть мені, а хтось із вас на народних прикметах знається?
Разом Так, так. Звичайно знаємося.
Господиня Тоді скажіть: до чого праве око свербить?
1-а дівчина Того, кого хотів побачити, думав про нього — побачиш.
Господиня Вірно. А коли ліве?
2-а дівчина Ой, то погана прикмета: до сліз, кажуть.
Господиня Також вірно. А до чого ж вія випадає?
1-й хлопець До подарунка, ніби.
Господиня І це так. А що відбувається, коли праве вухо горить?
2-й хлопець Я чув, що коли праве вухо горить, то хтось тебе дуже хвалить.
Господиня Звідки ж ти про це знаєш, не чула, щоб тебе хтось дуже хвалив за твою поведінку...
2-й хлопець Та, моя бабуся мені якось розповідала.
Господиня Ну, добре, що запам'ятав. А коли ліве вухо горить? То це до чого?
3-я дівчина І моя бабуся розповідала, що то хтось наклепи зводить або оббріхує.
Господиня Бачу, що на народних прикметах ви добре знаєтеся. А чи знаєте ви, що в цей день дівчата ворожили, хлопця, з яким будеш зустрічатися або, навіть, ім'я майбутнього чоловіка?
Разом (дівчата). Ні, не знаємо! Розкажіть! Розкажіть!
Господиня Так от. Виходили дівчата на вулицю і питали ім'я першого зустрічного чоловіка. Так і буде звати вашу симпатію.
Хлопець Поворожіть, поворожіть... От дивлюсь я на вас і думаю: всі дівчата такі гарні, але чого ви всі такі вреднющі?
Разом (дівчата). Що? Що?
Хлопець Правду кажуть: від солодкого серця наїсися гіркого перцю!
1-а дівчина Ото завів. А скільки приказок, прислів'їв придумав народ про красу дівочу, вроду, гарну вдачу. Дівчата, анумо пригадаємо!
2-а дівчина Гарна дівчина, хоч з лиця води напийся!
3-я дівчина Гарна дівчина, як у лузі калина!
4-а дівчина Чорнобрива, білолиця, любо, мило подивиться.
Хлопець Ох уже і хвастухи. А що ви на таке скажете. Ох і гарна господиня, три городи — одна диня!
5-а дівчина А хай тобі грець! То ти так про наших дівчат думаєш? Та у твоїх словах стільки правди, як у решеті води!
3-й хлопець Хлопці та дівчата, не сваріться та помиріться, та краще щось заспіваємо разом.
5-а дівчина А от і не буду миритися.
Хлопець І я не буду миритися!
4-й хлопець (підштовхує хлопця до 5-ї дівчини). Та миріться швидше. Гріх на таке велике свято сваритися.
5-а дівчина Ну, давай, помиримось.
Хлопець Давай!
(Беруться за мізинці).
Мир миром, пироги з сиром, варенички в маслі, ми з тобою красні — помиримося!
(По закінченні тексту вклоняються один одному).
5-а дівчина А тепер — «Од Києва до Лубен». Дівчата, заводьте!
(Виконують пісню «Од Києва до Лубен»).
5-й хлопець Дівчата, а чи готові вже ваші вареники? Пригощайте вже!
6-а дівчина Який прудкий! Ми ще в головну гру сьогодні не грали.
5-й хлопець То давайте тоді калиту!
Господар Поки дівчата принесуть та підвісять калиту, я вам всім умови гри нагадаю. Хто вкусить і не засміється — тому минеться. А хто буде реготати — того наш писар буде сажею писати. До того ж тільки кусати, руками не чіпати. Всі зрозуміли?
Разом. Зрозуміли! Зрозуміли!
Господиня (вносить калиту). Ось який гарненький корж. А пахне як? Так і хочеться вкусити! А писар вже готовий?':
(Один із хлопців переодягається на Писаря. Одягає вивернутий кожух, бере щітку із сажею в казані й сідає під місцем, де буде підвішена калита).
А тепер, дівчатка, давайте усі разом скажемо про калиту.
Разом Ой калита, калита,
Із чого ж ти вилита?
Ой я з жита сповита,
Ой я сонцем налита,
Для красного цвіту,
По білому світу!
(Далі стрічкою калиту підвішують до стелі).
Хлопець Нехай спочатку дівчата спробують, а тоді вже ми.
Дівчина Давайте я першою до сонця-калити поїду.
Господар Тоді маєш коня!
(Вручає коцюбу. Дівчина кладе рогач та коцюбу навхрест).
Дівчина Яку пісню мені заспіваєте? Давайте, хоча б «Грицю, Грицю».
(Всі учасники виконують пісню «Грицю, Грицю». Дівчина в цей час скаче).
1-й хлопець Молодець, тепер сідлай коня.