Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
3.1.4. ПАРЛАМЕНТ
Радіо Свобода
09.05.2011 В Україні набув чинності закон про доступ до інформації
В Україні набув чинності Закон «Про доступ до публічної інформації», який має на меті, зокрема, забезпечити українцям вільний доступ до тієї інформації, якою володіють чиновники та органи державної влади в цілому. Напередодні у парламентському комітеті з питань свободи слова заявили, що підготовку до набуття чинності закону фактично зірвано. Мовляв, суб’єкти влади досі не розробили підзаконних актів, які випливають із цього закону, а також не у всіх органах влади визначено відповідальних за виконання.
Активісти громадської кампанії «Новий громадянин» мають намір перевірити в дії закон про доступ до публічної інформації вже 10 травня.
Цього дня вони надішлють запити до органів місцевого самоврядування у 457 містах України, щоб дізнатися, на що йдуть гроші, які українці щомісяця витрачають на догляд за своїми будинками, коли сплачують за житлово-комунальні послуги.
«У нас є чітке розуміння, що закон може не почати діяти, якщо і надалі громадськість не буде активно працювати в двох напрямках: по-перше, це зусилля, витрачені на впровадження закону, по-друге, це моніторинг за виконанням з боку державних органів», – додала координатор програм кампанії Світлана Заліщук.
Шевченко каже, що органи влади не готові
У січні Закон України «Про доступ до публічної інформації» підтримали 408 народних депутатів. Водночас у Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації напередодні заявили, що підготовка до набуття чинності закону фактично зірвана.
«За нашою інформацією, лише невелика частина органів влади змінила внутрішні інструкції, готуючись до 9 травня. Окрім того, не в усіх органах влади визначені відповідальні за доступ», – зазначив голова комітету, народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко.
Він також спрогнозував саботаж із боку чиновників виконання цього закону. Водночас він повідомив, що необхідно внести зміни до більш як 50 законодавчих актів, щоб привести їх у відповідність до закону про доступ до публічної інформації.
Раніше Радіо Свобода також повідомляло про те, що парламентський комітет із питань свободи слова отримав від Голови Верховної Ради так звані пропозиції щодо змін до ухваленого закону про доступ до публічної інформації. За словами правозахисників, запропоновані зміни фактично знівелювали б усі прогресивні норми закону – починаючи від скороченого терміну обробки інформаційного запиту до вільного доступу до даних про розпорядження державними органами бюджетними коштами.
Але Андрій Шевченко прогнозує, що зміни до закону найближчим часом не вноситимуть.
Янукович зробив відповідальними керівників
Водночас Президент Віктор Янукович підписав два укази на виконання закону про доступ до публічної інформації, якими, зокрема, визначив персональну відповідальність керівників органів влади за порушення закону.
«Президент зобов’язує владу звітувати перед громадянами і визначає персональну відповідальність керівників за створення працюючих механізмів, які б унеможливили будь-які порушення прав громадян щодо доступу до публічної інформації», – наголосила радник Президента, представник Президента у Конституційному Суді Олена Лукаш.
Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», оголошується відкритою вся інформація, якою володіють суб’єкти владних повноважень, а також дані про бюджетні видатки, за винятком кількох обмежень. На розгляд інформаційного запиту від громадянина відводиться 5 робочих днів.
Європейський простір
11.05.2011 У Європі вважають, що Україні потрібно більше уваги
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у Страсбурзі обговорив із співголовою Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ, керівником делегації Європейського парламенту в ПА ЄВРОНЕСТ Крістіаном Вігеніним перспективи роботи Асамблеї і різні аспекти співпраці України з Євросоюзом.
К. Вігенін відмітив важливу роль України в реалізації парламентського вимірювання ініціативи «Східного партнерства». «Коли б не позиція України, ЄВРОНЕСТ не відбувся б», - сказав він.
Зі свого боку, голова Верховної Ради відмітив складність переговорного процесу, який передував початку роботи Асамблеї. Він виразив зацікавленість України в тому, щоб «ЄВРОНЕСТ був наповнений практичним змістом, зокрема в питанні виконання Плану дій щодо введення безвізового режиму між Україною і ЄС, а також підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі».
За словами керівника парламенту, єдина позиція української влади в питаннях європейської інтеграції дуже важлива. На переконання В. Литвина, ефективна співпраця України і ЄС наочно продемонструє громадянам України європейські перспективи нашої держави.
К. Вігенін запевнив В. Литвина, що з початком роботи Асамблеї будуть розширені можливості формування в Євросоюзі «нового типу політики» щодо східних партнерів, що дозволить внести певні зміни до політики сусідства. «Схід вимагає більшої уваги, серйознішого ставлення», - зазначив він.
За словами співголови Асамблеї, в Європарламенті є підтримка активізації відносин Україна-ЄС в питанні введення безвізового режиму. Вігенін зазначив, що Україна «обов'язково стане частиною об'єднаної Європи, інше питання - коли ЄС визначиться з цим». «Але, чим більше ми сьогодні працюватимемо, тим легше і швидше буде ухвалено таке рішення», - додав він.
Голова Верховної Ради укотре підкреслив необхідність «залучення України в європейські справи», зазначивши, що «для позитивного результату ми повинні перейти від декларацій до практичних дій».
Нагадаємо, сьогодні, 10 травня, в Страсбурзі відбулося засідання Бюро Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща.
Кореспондент
12.05.2011 Верховна Рада знову відмовилася від сенсорної кнопки
Верховна Рада України в черговий раз відмовилася включати до порядку денного законопроект про індивідуальне голосування народних депутатів за допомогою сенсорної кнопки.
Відповідний законопроект підтримали тільки 164 народних депутати, повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради.
Пізніше спікер парламенту Володимир Литвинзапропонував повернутися до розгляду законопроекту, але з 391 зареєстрованих у залі депутатів, за законопроект проголосувало всього 139 парламентаріїв, ще 4 не підтримали ініціативу, решта 247 не голосували зовсім.
Нагадаємо, 17 березня Верховна Рада відправила на доопрацювання проект постанови про введення реєстрації народних депутатів України та фіксації результатів їх особистого голосування за допомогою сенсорної клавіші. Для ухвалення цього проекту постанови не вистачило чотирьох голосів. Зокрема, впровадження нової сенсорної кнопки підтримали лише десять регіоналів. Після голосування спікер Литвин пообіцяв внести законопроект з питань особистого голосування в Раді.
Водночас, депутат Арсеній Яценюк спрогнозував, що сенсорна система для голосування в Раді взагалі не буде введена, зазначивши, що це "не більш ніж замилювання очей". При цьому, заступник голови фракції БЮТ-Батьківщина Сергій Соболєв припустив, що введення цієї системи буде відтягуватися до кінця поточної сесії парламенту, а лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що це питання Рада може розглянути вже на наступному пленарному тижні.
У березні Литвин знову запропонував парламенту ввести голосування депутатів за допомогою електронної системи з застосуванням сенсорної клавіші, але тоді депутати так і не підтримали його.
tyzhden.ua
12.05.2011 Рада дозволила чиновникам не декларувати покупки до $20 тисяч
Верховна Рада уточнила умови, за яких чиновники повинні подавати декларації про витрати. За внесення уточнень до раніше прийнятого закону «Про основи запобігання та протидії корупції в Україні» проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226.
Парламент вирішив, що чиновники повинні заповнювати графи декларації про витрати в тому разі, якщо разові витрати, вклади, внески за кожною з позицій декларації у звітному році дорівнюють або перевищують 150 тис. гривень.
Крім цього, парламент уточнив, що в декларації має бути також зазначено витрати на придбання або взяття в оренду певних благ.
Як відомо, 7 квітня Рада ввела декларування чиновниками своїх доходів і витрат, а також доходів членів їхніх родин, прийнявши вказаний закон. У документі був вказаний декларований мінімум витрат у 50 тисяч гривень.
Голова комітету Валерій Бевз (Компартія), на засіданні комітету у середу, аргументував зміни так: «Оскільки в стенограмі вказувалася цифра декларованого мінімуму витрат чиновників в 50 тис. грн, комітету слід ствердити і обгрунтувати цю суму. У свою чергу поріг, що не підлягає декларуванню витрат встановлений в 150 тис. грн. Він прив'язаний до закону, що стосується відмивання грошей. Цифра в 50 тис. грн прийнята помилково».
Опозиція, у свою чергу, підтримала збільшення.
«Ця цифра (50 тис. грн) - ніщо, дійде до того, що доведеться декларувати купівлю телевізора. Зараз нормальна плазма від 30 тис. грн коштує», - обурився народний депутат від НУНС Олег Новіков.
Його підтримав член фракції «Реформи заради майбутнього» Олександр Бобильов: «Та у мене тільки тапочки 3,5 тис. грн. коштують».
Нагадаємо, законом передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні подавати щорічно до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою цим законом.
Крім цього, Рада ввела спеціальну перевірку щодо осіб, які претендують на заняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, крім кандидатів у Президенти, депутати Ради, депутати місцевих рад і на посади сільських, селищних, міських голів.
Кореспондент
12.05.2011 Рада збільшила в десять разів максимальну кількість учасників ТОВ
Сьогодні, 12 травня, Верховна Рада України під час ранкового засідання прийняла у другому читанні і в цілому законопроект, що передбачає збільшення максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю з 10 до 100.
Як повідомляється, відповідний проект (№ 2059 від 17.12.2009 р.), ініційований нардепом фракції Партії регіонів Олександром Черноморовим, підтримали 247 народних депутатів.
Варто зазначити, що згідно з цим законопроектом, у разі виникнення необхідності збільшення розміру статутного капіталу у зв'язку з перетворенням товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство, формування такою юридичною особою статутного капіталу здійснюється протягом п'яти років.
Відповідні зміни внесені до законів Про господарські товариства і Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України.
Як повідомлялося, 2 листопада 2010 року ВР прийняла за основу зміни до законодавства про збільшення максимальної кількості учасників ТОВ з 10 до 100 осіб.
УНІАН
12.05.2011 ВР зобов'язала батьків забирати з пологового дітей, покинутих матерями
Верховна Рада України ухвалила в цілому з пропозиціями Президента Закон України "Про внесення зміни до статті 143 Сімейного кодексу України" щодо обов’язку батька забрати дитину з пологового будинку.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення закону проголосували 267 народних депутатів з 365, зареєстрованих в сесійній залі.
Законом передбачено, що батько, який не перебуває у шлюбі з матір`ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов`язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я, якщо цього не зробила мати дитини. Якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.
Кореспондент
13.05.2011 Верховна Рада скоротила чисельність армії
Учора ввечері, 12 травня, Верховна Рада прийняла законопроект, запропонований Президентом України, що передбачає скорочення загальної чисельності Збройних Сил на 7 897 осіб.
Це рішення підтримали 249 депутатів. Зокрема, майже у повному складі за цей законопроект голосували депутати від Партії регіонів, Компартії, Блоку Литвина і фракції За реформи в ім'я майбутнього.
Законодавчим актом затверджена чисельність Збройних Сил України станом на 31 грудня 2011 року в кількості до 192 000 осіб, у тому числі до 144 000 військовослужбовців. Таким чином, чисельність армії урізали майже на 8 000 осіб.
Сайт ВРУ
15.05.2011 Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у неділю у м. Санкт-Петербург зустрівся з Головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Борисом Гризловим
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у неділю у м. Санкт-Петербург зустрівся з Головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Борисом Гризловим.
Під час зустрічі наголошувалося, що завдяки ефективному та конструктивному діалогу на вищому рівні, а також системній роботі структурних органів Українсько-Російської міждержавної комісії відносини між нашими країнами виведено на якісно новий рівень.
За словами В.Литвина, сучасний стан українсько-російських двосторонніх взаємин дозволяє конструктивно вирішувати актуальні питання співробітництва та відкриває широкі перспективи для їхнього подальшого розвитку.
Сторони дійшли згоди щодо необхідності активізації міжпарламентського діалогу та висловилися за важливість розвитку українсько-російської регіональної співпраці, направленої на поновлення та напрацювання нових господарчих зв´язків на взаємовигідній основі. У цьому контексті Голова Верховної Ради запропонував провести виїзне засідання Міжпарламентської комісії в одному з прикордонних регіонів за участю регіональних депутатів з обох сторін.
Крім того, на його думку, корисною у цьому контексті може стати участь представників законодавчих органів влади України і Росії у міжрегіональних форумах, у тому числі, у Другому українсько-російському міжрегіональному економічному форумі, який відбудеться у цьому році під патронатом Президентів України і Російської Федерації у Донецькій області.
Як зазначалося під час розмови, свідченням ефективного двостороннього діалогу є значне збільшення товарообігу між нашими країнами: за підсумками перших місяців ц.р. Україна фактично увійшла до трійки лідерів - торгівельних партнерів Російської Федерації (після Китаю та Німеччини).
Разом з тим, на думку В.Литвина, потрібно продовжити спільну роботу із удосконалення торгівельного режиму, у тому числі, на законодавчому рівні.
Також йшлося про необхідність спрощення прикордонного та митного контролю, перш за все, у поїздах, що перетинають українсько-російський кордон.
Наголошувалося також на важливості створення сучасної всеохоплюючої транспортної інфраструктури, у тому числі, високошвидкісного залізничного сполучення між Києвом та Москвою, що сприятиме розвитку як торговельно-економічних, так і соціальних відносин між двома країнами.
Як повідомлялося раніше, В.Литвин 15-16 травня перебуває з робочим візитом у м. Санкт-Петербург для участі у заходах МПА СНД, Міжнародній науковій конференції, присвяченій 65-річчю Нюрнберзького процесу, Четвертому Невському міжнародному екологічному конгресі та заходах, присвячених 150-річчю від дня перепоховання Т.Г.Шевченка.
Голова Верховної Ради України також проведе ряд двосторонніх зустрічей.
До складу української парламентської делегації увійшли керівник Постійної делегації Верховної Ради України у МПА СНД, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Іван Вернидубов; заступник керівника Постійної делегації Верховної Ради України у МПА СНД, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Олексій Логвиненко; член Постійної делегації Верховної Ради України у МПА СНД, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький; заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Ігор Єресько.
Від імені Президента України Віктора Януковича В.Литвин нагородив Б.Гризлова Орденом Ярослава Мудрого ІІ ступеню.
Сайт ВРУ
15.05.2011 Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у неділю у м. Санкт-Петербург зустрівся з Головою Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Сергієм Мироновим
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у неділю у м. Санкт-Петербург зустрівся з Головою Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Сергієм Мироновим.
Під час зустрічі було обговорено стан та перспективи українсько-російського співробітництва. Особливу увагу Сторони приділили міжпарламентській складовій двосторонніх відносин. «У нас є всі підстави бути задоволеними нашою співпрацею на міжпарламентському рівні», - зазначив В.Литвин.
На думку Голови Ради Федерації, важливою складовою міжпарламентських відносин є співпраця в гуманітарній сфері. Яскравим свідоцтвом цього, за його словами, є проведення в Україні та Російській Федерації спільних заходів з нагоди 150-річчя перепоховання праху Т.Г.Шевченка.
За його словами, ці заходи мають не тільки політичне значення, а й «наочно демонструють спільність наших історичних та культурних коренів, нашу спільну відповідальність за день вчорашній, сьогоднішній і завтрашній».
Своєю чергою, В.Литвин повідомив, що українська парламентська делегація сьогодні взяла участь у церемонії покладання квітів до пам´ятника Т.Г.Шевченку у Санкт-Петербурзі, розпочавши таким чином програму заходів з нагоди 150-річчя перепоховання праху Т.Г.Шевченка.
Крім того, Сторони обговорили стан двостороннього співробітництва в рамках міжнародних організацій. За словами Голови Верховної Ради, Україна активізує свою участь у Співдружності незалежних держав. За дорученням Президента України, зазначив він, погоджені консолідовані підходи української Сторони на рівні всіх профільних міністерств та відомств до розвитку співпраці з СНД та державами-учасницями Співдружності.
В.Литвин наголосив, що наша держава зацікавлена у співпраці з країнами-учасницями СНД як на двосторонньому, так і у багатосторонньому форматі, і при цьому виступає за збереження рівних можливостей і прав кожної з держав-учасниць СНД при прийнятті ключових рішень у рамках Співдружності.
Основою відносин України з державами-учасницями СНД є торговельно-економічна співпраця, зазначив Голова Верховної Ради, - за підсумками 2010 року, на країни СНД припадало 40,2% зовнішньоторговельного обороту України.
Не менш важливим напрямком взаємодії у рамках СНД, за його словами, є співпраця в інноваційній сфері.
Під час зустрічі також наголошувалося на успішній взаємодії країн-учасниць ПАЧЕС.
Як повідомлялося раніше, В.Литвин 15-16 травня перебуває з робочим візитом у м. Санкт-Петербург для участі у заходах МПА СНД, Міжнародній науковій конференції, присвяченій 65-річчю Нюрнберзького процесу, Четвертому Невському міжнародному екологічному конгресі та заходах, присвячених 150-річчю від дня перепоховання Т.Г.Шевченка.