1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси

Вид материалаДокументы
17. Зміст і принципи програмно--цільового планування бюджетних видатків.
Завдання бюджетного планування видаткiв: оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; збалансування бюджету.
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   55

17. Зміст і принципи програмно--цільового планування бюджетних видатків.

Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Формування бюджетних видатків починається на стадії планування, за основу береться очікуване виконання бюджету по видатках за попередній період.

Бюджетна реформа, яка розпочалася в Україні з прийняттям 2001 року Бюджетного кодексу, передбачає удосконалення практики складання та виконання бюджету на основі сучасних підходів. Одним з таких підходів є програмно-цільовий метод складання бюджету, який використовується у багатьох європейських країнах. Він допомагає підвищити ефективність бюджетного процесу і дозволяє перейти від нинішньої практики виділення коштів за економічними категоріями до зосередження на цілях для яких розпорядники коштів вимагають фінансування.

Програмно-цільовий метод передбачає, що будь-які бюджетні видатки мають здійснюватися на цілі, що відповідають середньо - або довгостроковій стратегії розвитку територіальної громади. Метод планування бюджету на один рік, який використовується нині, стримує ефективне управління бюджетом та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку міста.

Завдання бюджетного планування видаткiв: оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; збалансування бюджету.

Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві. Найбільш доцільним і обгрунтованим станом бюджету е рівновага доходів і видатків. Вона означає, що всі видатки мають відповідні постійні джерела фінансування.

Згідно з міжнародною методологією та практикою зарубіжних країн система планування бюджету на підставі програм - це система прийняття рішень щодо розробки, аналізу, впровадження програм та розподілу ресурсів, яка включає формування програм та складання бюджету. 1. Формування програм - це розробка, аналіз і відбір програм, які необхідно реалізувати головним розпорядникам бюджетних коштів для досягнення цілей, визначених на етапі стратегічного планування в програмних і прогнозних документах. На цьому етапі головні розпорядники бюджетних коштів разом з галузевими управліннями Міністерства фінансів розробляють програми, які вони повинні реалізовувати відповідно до програмних і прогнозних документів уряду, визначають чіткі цілі, конкретні завдання та строки щодо їх реалізації (однорічні або багаторічні програми). Тобто кожне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинні мати проект чіткого плану своєї діяльності на короткостроковий (1 рік ) та середньостроковий (від 3 до 5 років) періоди, який складається з окремих програм. 2. Складання бюджету - це визначення та аналіз ресурсів, необхідних для реалізації програми і відповідно досягнення поставлених цілей, та оцінка очікуваних результатів. На цьому етапі головний розпорядник на підставі плану своєї діяльності на коротко- та середньостроковий періоди більш чітко розподіляє людські, матеріальні та інші ресурси, необхідні для виконання певної бюджетної програми, обраховує їх вартісну оцінку, і приводить у відповідність до ресурсів бюджету. У результаті подається бюджетний запит Міністерству фінансів для включення відповідної програми до бюджету. При цьому обсяг видатків на відповідну бюджетну програму визначається, виходячи з результатів роботи головного розпорядника у минулих та поточному роках, оцінки плану його діяльності на коротко- та середньостроковий періоди щодо відповідності програмним і прогнозним документам уряду, очікуваних результатів реалізації програми на плановий та наступні роки, та граничного обсягу видатків головного розпорядника, доведеного Мінфіном.