Вокальна музика Вступ. Бесіда про вокальну музику
| Вид материала | Урок |
- План вступ. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування. Культура усного ділового, 98.05kb.
- Урок-Про-Рок, 1051.37kb.
- "Я роблю це так", 77.01kb.
- 1 клас Музика навколо нас, 1077.58kb.
- Музика та музичне мистецтво, 112.74kb.
- Котешко Світлана Іванівна 2012 Iсеместр урок, 58.86kb.
- Тема. Українська художня культура ХХ століття. Напрями популярної естрадної музики, 407.74kb.
- Законів України "Про мову", "Про освіту", 1355.12kb.
- Бесіда на тему: «Лауреати Нобелівської премії в галузі літератури» (11- б) Мета, 80.41kb.
- Вступ аналіз роботи відділу освіти, навчальних закладів району за 2008 рік, 3475.85kb.
Караоке. Пісня „Думи мої”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
Споглядання репродукції картини М. Божія „Думи мої, думи ...”
За словами пісні „Думи мої” – постать поета, його болісні роздуми, запитання, сподівання.
Яким постає перед нами Кобзар?
Про що говорять до нас його очі?
Які думки злітають з чола?
Визначний український художник минулого століття Михайло Божій висловив своє ставлення до Поета та враження від його віршів на полотні «Думи мої, думи...».
Відомості про Шевченка-художника
Перед нами один із «Автопортретів» Тараса Шевченка. Що споріднює цей твір Шевченка-художника з образом, який вималювався перед нами в народній пісні на його слова?
Іван Франко сказав про Тараса Шевченка: „Він був сином мужика і став князем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури”.
Природа щедро наділила кріпацького сина і поетичним, і художнім талантами, однак хист художника проявився в ньому раніше за поетичне обдарування. Надалі поезія і малярство тісно переплелися у творчості Шевченка – часто його поетичні образи спричиняли появу картин («Катерина»), або ж виплекані художником образи знаходили своє поетичне втілення (малюнок «Сліпий»). Уся творчість Тараса Шевченка – літературна й образотворча – заплетена на цілісному образі України – її народу, окремих особистостей і природи.
Відомості про пам’ятник Т. Шевченку (Канів, Тарасова гора)
Українці шанують пам’ять про Кобзаря. Чернеча (тепер Тарасова) гора в Каневі, де поховано Тараса Шевченка, є національною святинею. Пам'ятник на могилі Кобзаря був зведений у 1939 році. Він височіє на кручі і нагадує слова «Заповіту»: «...щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно...».
Задумливо споглядає Поет «Вкраїну милу», долею якої опікувався все своє стражденне життя.
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули пісенність і мелодизм у поезії Тараса Григоровича Шевченка. Шануймо пам’ять про Кобзаря, адже більшість написаного ним відгукується в серцях українців і донині.
Урок № 24. КОБЗАРСЬКЕ МИСТЕЦТВО
Вступ. Народні інструменти кобза та бандура
Бандура і кобза — старовинні українські струнні щипкові музичні інструменти. Походять вони від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри і відрізняються одна від одної зовнішнім виглядом та музичними властивостями. Ці інструменти струнні щипкові. У бандури, на відміну від кобзи, більша кількість струн.
Сьогоднішній урок присвячений кобзарському мистецтву.
Прослухаймо українську народну пісню „Ой піду я лугом”.
Слухання. Українська народна пісня „Ой піду я лугом”
Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
Який темп пісні „Ой піду я лугом”?
Споглядання репродукції картини К. Трутовського „Кобзар над Дніпром”
Поміркуйте, чи поглиблюється образне сприйняття пісні „Ой піду я лугом” при спогляданні картини «Кобзар над Дніпром».
Картину „Кобзар над Дніпром” написав Костянтин Трутовський.
Костянтин Трутовський — український живописець і графік позаминулого століття. Головним у його творчості було peaлістичне відображення життя та побуту українців. Художник багато працював над ілюстраціями до творів українських письменників і поетів, зокрема Тараса Шевченка.
Робота над піснею „Думи мої”
Пісню „Думи мої” слід виконувати повільно, протяжно, виразно і з характером.
Караоке. Пісня „Думи мої”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему кобзарського мистецтва, повторили пісню „Думи мої”, а також ще раз звернулися до творчості Тараса Григоровича Шевченка.
У творах різних видів мистецтва часто зустрічаються схожі сюжети, змальовуються одні і ті ж картини чи образи. Це стосується, насамперед, творів, побудованих за літературними сюжетами. Скульптор, композитор чи художник бачать художній образ літературного твору по-своєму і по-своєму передають його образний зміст, використовуючи художні засоби даного виду мистецтва.
Урок № 25. ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА
Вступ. Розповідь про картину О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”
Весна – це «юність» природи, прекрасна пора року, яка приваблює своєю завжди новою красою багатьох митців.
Погляньмо, наприклад, на буяння пробудженої природи на картині видатного українського художника Олексія Шовкуненка. Він зобразив весняний пейзаж однієї з мальовничих околиць Києва – Конча-Заспи.
Споглядання картини О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”
У багатьох творах композитори, поети та художники оспівують красу рідної природи. Її образи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них інколи неможливо розкрити життєвий зміст багатьох художніх творів.
Олексій Шовкуненко народився у Херсоні, жив на межі XIX-XX ст. Найвизначнішою є його портретна творчість, однак почуття пристрасної любові до української природи знайшло своє втілення у багатьох пейзажах майстра. Художник талановито оспівує красу рідної землі, неповторно прекрасну та безмежно багатоманітну.
Відомості про І. Стравінського, вступ до балету „Весна священна”
Ігор Стравінський, видатний російський композитор минулого століття, народився в родині свідомого українця, відомого співака Федора Стравінського. Композитор чимало років прожив на Волині, зокрема в містечку Устилуг. Саме там він створив, поряд із багатьма іншими творами, балет «Весна священна».
Три балети Ігоря Стравінського («Жар-птиця», «Петрушка» та «Весна священна») пов'язані з образами слов'янського фольклору та картинами старовинного побуту. Ці твори приваблюють багатством фантазії, барвистим звуковим колоритом, майстерною та витонченою оркестровкою.
У балеті «Весна священна» композитор відображає таємничість природної стихії та старослов'янських язичницьких ритуалів, буяння і розквіт весняної природи. Вступ до балету має поетичну назву «Поцілунок землі». Простежте за дивовижним розгортанням першої несміливо-тендітної теми у виконанні вже знайомого вам дерев'яного духового інструмента до повнозвучного та світлого звучання оркестру.
Слухання. Вступ до балету І. Стравінського „Весна священна”
Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Чи вважаєте ви мальовничою музику з балету І. Стравінського?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці І. Стравінського та на картині О. Шовкуненка?
Як називають у народі пісні про весну?
Пригадайте, які веснянки ви знаєте.
Демонстрація веснянки „Благослови, мати”
Розучування веснянки „Благослови, мати”
Караоке. Веснянка „Благослови, мати”
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку
Літечко в човночку.
Підсумки уроку
Сьогодні ми звернулися до образів природи у творах мистецтва; прослухали, зокрема, уривок із балету Ігоря Стравінського „Весна священна” і розглянули репродукцію картини Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”, а також розучили веснянку „Благослови, мати”.
Урок № 26. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ (УЗАГАЛЬНЕННЯ)
Вступ. Музичні та живописні образи
Музика може багато нам розповісти. Інколи вона викликає у нашій уяві різноманітні картини, але їй не під силу передати дійсність предметно, як це робить, наприклад, живопис.
Музика може відтворювати звукову картину навколишнього світу, але навіть найкраща програмно-зображальна музика не здатна передати форму предмета, зображеного на полотні художником. Живопис може передавати найтонші відтінки настрою людини, розкривати складний світ людських почуттів і зображати дійсність такою, якою бачить її художник. Зрозуміти зміст живописних творів можна лише тоді, коли розкриваються особливості мови живопису — сюжет, рисунок, колір, композиція; вони й утверджують цілісний образ картини.
Ми вже знаємо, що кожен вид мистецтва — музика, література, живопис чи скульптура — по-своєму відображають світ і можуть однаково впливати на людину, а всі разом вони доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу.
Виконайте веснянку „Благослови, мати” і поміркуйте, які картини у вашій уяві вона викликає.
Караоке. Веснянка „Благослови, мати”
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку
Споглядання картин із зображенням весни
Які з цих картин, на вашу думку, найбільш співзвучні з виконаною піснею?
Полотно Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа” чи картина О. Адамова „Дорога в лісі”?
Відомості про романс С. Рахманінова „Весняні води”
Під враженнями від весняної природи російський композитор Сергій Рахманінов написав романс «Весняні води». Його мелодія ніби зіткана з інтонацій весняного пробудження, сповнена свіжості та піднесення.
Слухання. „Весняні води” С. Рахманінова
Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці Сергія Рахманінова і на картині Олексія Шовкуненка?
Визначте автора і назву картини
Т. Шевченко. „Автопортрет”.
К. Трутовський. „Кобзар над Дніпром”.
М. Божій. „Думи мої”.
Визначте автора і назву картини
Й. Бокшай. „Зима”.
І. Грабар. „Лютнева блакить”.
О. Адамов. „Ялинка”.
Визначте автора і назву картини
М. Дерегус. „Тарас Бульба на чолі війська”.
М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста”.
Визначте автора і назву картини
М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста”
Л. Жемчужніков. „Кобзар на шляху”
Завдання
Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.
Завдання
Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.
Підсумки уроку
Сьогодні ми узагальнили знання з теми „Музика та візуальні образи”, прослухали романс Сергія Рахманінова „Весняні води”, повторили веснянку „Благослови, мати” і ще раз переконалися, що всі види мистецтва доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу.
Урок № 27. ТЕМА МАТЕРИНСТВА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА
Вступ. Тема материнства в мистецтві
Тема сьогоднішнього уроку займає вагоме місце в мистецьких творах. Матерям поети присвячували свої найкращі рядки, композитори — найніжнішу музику, художники створювали образ матері як божественний символ материнства і любові.
Прекрасним зразком утілення теми материнства в музиці є вокальний твір австрійського композитора Франца Шуберта «Ave Maria» («Вітаю тебе, Маріє»). Це – привітання архангела Гавриїла Діві Марії при Благовіщенні.
Відомості про Ф. Шуберта
Франц Шуберт – видатний австрійський композитор, сучасник Людвіга ван Бетховена. Основні риси характеру композитора (життєрадісність, доброта і скромність) відтворилися в його музиці простими, світлими і щирими почуттями. Саме висвітлення найрізноманітніших людських переживань є головним мотивом творчості Франца Шуберта. Серед його творів у різних музичних жанрах понад 600 пісень.
Пісня Франца Шуберта «Аве Марія», сповнена великої внутрішньої сили, також є звеличенням материнської доброти та любові. Звернімо увагу на ніжне та водночас урочисто-схвильоване звучання мелодії.
Слухання. Пісня Ф. Шуберта „Аве Марія”
Аналіз прослуханого твору
В якому темпі звучала музика?
Якими засобами музичної виразності відображено образ Марії?
Яка роль супроводу в пісні „Аве Марія”? Чи може він бути іншим (наприклад, важким, акордовим)?
Відомості про Р. Санті та його картину „Сікстинська мадонна”
Чи «звучать» твори образотворчого мистецтва?
Так. Музика, породжена уявою кожного з нас під час перегляду картини, допоможе заглибитися в зображений сюжет, збагатити його в нашому сприйнятті.
Рафаеля Санті, наприклад, сучасники називали «божественним Санті». Славнозвісний майстер, італійський художник та архітектор епохи Відродження, Рафаель прожив лише 37 років, однак його коротке життя було щасливим.
Споглядання картини Р. Санті „Сікстинська мадонна”
Образ Мадонни, жінки-матері, втілений художником у різних його творах, є поєднанням ніжності та доброти з величчю, що переростає в гімн материнству.
На картині «Сікстинська мадонна», найдосконалішому шедеврі Рафаеля, перед нами постає прекрасна молода жінка з дитиною-Богом на руках, їх оточують постаті святих Сікста, Варвари та янголят. Мадонна йде хмарами назустріч долі. В очах її надзвичайна доброта, ніжність, але й смуток і тривога, бо заради щастя людей вона має віддати найдорожче — свого сина. Почуття материнської любові виражене на картині майстра пронизливо гостро та гармонійно, з величезною художньою силою.
Аналіз розглянутих творів
Розкрийте своє емоційне ставлення до полотна Рафаеля „Сікстинська мадонна”.
Розкрийте своє емоційне ставлення до пісні Франца Шуберта «Аве Марія».
Порівняйте візуальний і музичний образи картини „Сікстинська мадонна” і пісні «Аве Марія».
У чому полягає співзвучність цих творів?
Бесіда про мамині колискові
Усі ми зростали під мамині колискові, а згодом самі навчалися співати про маму ... кожен про свою і про всіх матерів на світі, бо ж материнство, святе і прекрасне, оспіване та увічнене митцями.
Вивчена та виразно і натхненно виконана нами пісня Юрія Чичкова на слова Михайла Пляцковського «Мама» долучить нас до цієї святої і невичерпної теми в мистецтві.
Юрій Чичков – російський композитор, автор численних творів у різноманітних музичних жанрах. Особливу увагу у своїй творчості він приділяв дитячим пісням.
Демонстрація пісні Ю. Чичкова „Мама”
Розучування пісні „Мама”
Караоке. Пісня „Мама”
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка
Підсумки уроку
Усі матері різні, але для нас – найдорожчі. Тема материнства, свята і прекрасна, у всі віки була оспівана та увінчана митцями.
Сприйняти портрет матері легше, якщо він доповнений картиною, адже живописний і музичний образи злилися в образ цілісний і художній.
Сьогодні ми пересвідчилися в цьому на прикладі творів „Аве Марія” Франца Шуберта, „Мама” Юрія Чичкова та полотна „Сікстинська мадонна” Рафаеля Санті.
Урок № 28. ДУХОВНА ТЕМАТИКА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА
Вступ. Духовна музика
Сьогодні ми поговоримо про духовну музику.
Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, тривоги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу.
Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.
Відомості про А. Веделя і його твір „Херувимська”
Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі.
У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела (a capella), тобто без інструментального супроводу. Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Артемія Веделя „Херувимська”.
Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» (звідси й назва). Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особливою урочистістю.
Слухання. „Херувимська” А. Веделя
Аналіз прослуханого твору
Які образи виникли у вашій уяві під час слухання „Херувимської”?
Яким є характер прослуханого твору?
Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері
Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.
Робота над піснею Ю. Чичкова „Мама”
Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою.
Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.
Караоке. Пісня „Мама”
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка
Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.
Урок № 29. НАРОДНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ. МИСТЕЦТВО ПИСАНКИ
Вступ. Весняні обряди
Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу.
Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі.
Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.
Демонстрація пісні „Писанки”
Розучування пісні В. Таловирі „Писанки”
Караоке. Пісня „Писанка”
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся