Вокальна музика Вступ. Бесіда про вокальну музику
| Вид материала | Урок |
- План вступ. Індивідуальна бесіда як форма ділового спілкування. Культура усного ділового, 98.05kb.
- Урок-Про-Рок, 1051.37kb.
- "Я роблю це так", 77.01kb.
- 1 клас Музика навколо нас, 1077.58kb.
- Музика та музичне мистецтво, 112.74kb.
- Котешко Світлана Іванівна 2012 Iсеместр урок, 58.86kb.
- Тема. Українська художня культура ХХ століття. Напрями популярної естрадної музики, 407.74kb.
- Законів України "Про мову", "Про освіту", 1355.12kb.
- Бесіда на тему: «Лауреати Нобелівської премії в галузі літератури» (11- б) Мета, 80.41kb.
- Вступ аналіз роботи відділу освіти, навчальних закладів району за 2008 рік, 3475.85kb.
Відомості про В.А. Моцарта
Народився Моцарт у старовинному австрійському містечку Зальцбург. Його надзвичайні музичні здібності виявилися дуже рано. Він почав писати музику, коли був ще маленьким хлопчиком. У шестирічному віці малий Моцарт разом зі старшою сестрою та батьком уже виступали з концертами в різних містах Європи. За своє недовге життя він написав дуже багато творів.
Фантазія — це розгорнутий фортепіанний твір, що має декілька епізодів, які вражають контрастами почуттів і настроїв.
Слухання. „Фантазія ре мінор” В. А. Моцарта
Аналіз прослуханого твору
Чи всі музичні епізоди фантазії відповідають змісту оповідання „Старий кухар”?
Який характер твору?
Робота над піснею „Все це потрібно мені” А. Житкевича
Співайте легко і невимушено.
Не виконуйте пісню голосним, різким звуком.
Округлюйте голосні звуки.
Караоке. Пісні „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
Підсумки уроку
Ми вже знаємо, в народних казках музика інколи виступає дійовою особою та співучасником подій і переживань. Але, крім народних, існує ще багато авторських літературних творів, в яких музичний образ є дійовою особою. Приклад – прослухане сьогодні оповідання К.Паустовського „Старий кухар”, де музика виступає співучасником подій і дійовою особою.
Крім того, сьогодні ми вивчили поняття фантазії у музиці і пригадали пісню А.Житкевича „Все це потрібно мені”.
Урок № 13. ЄДНІСТЬ МИСТЕЦТВА МУЗИКИ ТА СЛОВА
Вступ. Демонстрація пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Пісню ”Ой на горі на й женці жнуть” ми вже вивчали минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.
Розучування пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Ми співали історичну пісню „Ой на горі на й женці жнуть” минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.
Караоке. Пісня „Ой на горі на й женці жнуть”
Ой на горі та й женці жнуть, (2)
А попід горою, яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко, (2)
Веде своє військо, військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.
А позаду
Сагайдачний, (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.
— Гей, вернися, Сагайдачний, (2)
Візьми свою жінку, віддай тютюн, люльку,
Необачний!
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний!
— Мені з жінкою не возиться, (2)
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною, гей, широкою,
Знадобиться!
Розповідь про повість В. Короленка „Сліпий музикант”
Назва наступного літературного твору свідчить про те, що на його сторінках музиці відведене чільне місце. Це повість російського письменника позаминулого століття Володимира Короленка „Сліпий музикант”.
Дія повісті відбувається в Україні. Головний герой — хлопчик Петрусь з українського шляхетного роду, який народився сліпим. Завдяки турботливому ставленню рідних, друзів та, особливо, дядька Максима Петрусь не почував себе знедоленим, лише гостріше за інших сприймав звуки навколишнього світу.
Надзвичайне враження справили на Петруся українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима.
Фрагменти повісті В. Короленка „Сліпий музикант”
— Ось послухаємо, Петрусю, Йохимової пісні. Тільки чи зрозумієш ти, малий?
— А це буде «хлопська» пісня? — спитав хлопчик.— Я розумію «по-хлопському».
Максим зітхнув.
— Ех, малий! Це не хлопські пісні... Це пісні сильного, вільного народу. Твої діди по матері співали їх на степах понад Дніпром та понад Дунаєм, і на Чорному морі... Ну, та ти зрозумієш це коли-небудь, а тепер,— додав він задумано,— боюсь я іншого...
Справді, Максим боявся іншого нерозуміння. Він думав, що яскраві образи пісенного епосу потребують неодмінно зорових уявлень, щоб промовляти до серця. Він боявся, що темна голова дитини неспроможна буде засвоїти мальовничої мови народної поезії. Він забув, що стародавні бояни, що українські кобзарі й бандуристи були здебільшого сліпі. Сліпота застилає видимий світ темною завісою, яка, звичайно, лягає на мозок, утруднюючи й пригнічуючи його роботу, але все ж із спадкових уявлень та з вражень, одержуваних іншими шляхами, мозок творить у темряві свій власний світ, журний, смутний і похмурий, проте не позбавлений своєрідної, невиразної поезії.
Максим із хлопчиком посідали на сіні, а Йохим приліг на свою лавку і заспівав.
Кожному, хто чув цю прекрасну народну пісню в належному виконанні, напевно, запав у пам'ять її старовинний мотив, високий, протяжний, мовби повитий смутком історичного спогаду. У ній нема подій, кривавих січ і подвигів...
Це тільки одна хвилинна картина, що спливла вмить у спогаді українця, як неясна мрія, як уривок зі сну про історичне минуле. Серед буденного й сірого сьогоднішнього дня в його уяві встала раптом ця картина, невиразна, туманна, повита тим особливим смутком, яким віє від зниклої вже рідної старовини. Зниклої, але ще не без сліду! Про неї говорять іще високі могили, де лежать козацькі кості, де опівночі запалюються вогні, звідки чути ночами важкий стогін. Про неї говорить і народний переказ, і замовкаюча дедалі більш народна пісня:
Ой, там на горі та й женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть!.. Козаки йдуть!..
На зеленій горі женці жнуть хліб. А попід горою, внизу, йде козаче військо.
Максим Яценко заслухався журної мелодії. В його уяві... спливла ця картина, немов освітлена меланхолійним відблиском заходу сонця. На мирних ланах, на горі, беззвучно схиляючись над нивами, видніються постаті женців. А внизу безшумно проходять загони, один по одному, зливаючись із вечірніми тінями долини.
І протяжна нота пісні про минуле колишеться, дзвенить і замовкає в повітрі, щоб задзвеніти знову й викликати з сутіні все нові і нові постаті.
... Це захоплення музикою стало центром його розумового зросту; воно заповнювало й різноманітило його існування. Максим користувався ним, щоб знайомити хлопчика з історією його країни, і вся вона пройшла перед уявою сліпого, сплетена зі звуків.
Зацікавлений піснею, він знайомився з її героями, з їх долею, з долею своєї Батьківщини. Звідси виник інтерес до літератури, і на дев'ятому році Максим почав перші уроки. Вмілі уроки Максима (якому довелось вивчити для цього спеціальні способи навчання сліпих) дуже подобалися хлопчикові. Вони вносили в його настрій новий елемент – певність і ясність, що врівноважували невиразні відчуття музики.
Підсумки уроку
Важливим елементом у розкритті літературних образів є поєднання мистецтва слова та музики. Така єдність допомагає краще розкрити душевний стан людини, її настрій та почуття. Яскравим прикладом цього є повість В. Короленка «Сліпий музикант». У ній розповідається про долю хлопчика, який від народження був незрячим, приреченим на постійні життєві страждання, але завдяки великій любові до музики та особливим старанням став людиною, що відчувала повнокровне життя — людське горе, радість, любов і щастя. У цій історії музика не тільки допомогла краще зрозуміти душевний стан людини, а й «зцілила» її.
Урок № 14. МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ
Вступ. Музика в кіномистецтві
„Наймолодшим” із мистецтв є кінематограф. Йому відведено значне місце в музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. З появою перших «німих» кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: бо ж у природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. З винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії.
В основі сюжету кінострічки лежить літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето — в основі опери чи балету.
Сценарій, як і лібрето, є „посередником” між літературним твором і кінострічкою. Він допомагає пристосувати літературний сюжет до умов створення фільму.
Для прикладу познайомимося з музикою до фільму „Звуки музики”.
Відомості про кінострічку „Звуки музики”
Музику до кінострічки „Звуки музики” написав композитор Річард Роджерс. Сюжет фільму такий: жоден вихователь не міг впоратися з непосидючими та неслухняними дітьми, але прийшла нова вчителька і захопила дітей своїм чарівним співом. Діти дуже полюбили музику та з задоволенням почали співати. Нова вчителька складала для них цікаву музику, що будувалася на простих інтонаціях, кількох звуках і звичайних гамах.
Весела дитяча музика так часто звучить у цій стрічці, що стала головною дійовою особою.
Слухання. Пісня „До, ре, мі” з фільму „Звуки музики”
Аналіз прослуханого твору
Який характер музики?
В якому настрої вона звучала?
Розучування пісні „До, ре, мі”
Під час розучування добивайтесь чистого і красивого звучання вашого голосу; не співайте крикливим звуком і стежте за чистотою інтонації.
Караоке. Пісня „До, ре, мі”
ДО – пташина в'є гніздо,
РЕ – діточок береже.
МІ – у нашому дворі
ФА – радіє дітвора.
СОЛЬ – співає вся земля.
СІ – співаємо усі,
Щоби знов співати „ДО”.
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до.
До-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до.
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему „Музика у кіномистецтві” і познайомилися з піснею композитора Річарда Роджерса до кінострічки „Звуки музики”.
Урок № 15. КАЗКОВА ТЕМА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ
Вступ. Казкова тема
Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання.
Казку можна переповісти словами, показати на сцені чи в кіно: в ній все зрозуміло, бо дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, в якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографи та сценічної дії. Це — балет.
Відомості про балет П. Чайковського „Лускунчик”
Російський композитор Петро Чайковський створив балет «Лускунчик» за мотивами старовинної німецької казки «Лускунчик і Мишачий король».
Музика першої дії балету вдало передає світлий, радісний настрій галасливої дітвори, що зібралася в будинку, в якому живуть Клара та її брат Фріц. Весело і бадьоро звучить мелодія маршу — розпочинається свято навколо ялинки.
Слухання. Марш із балету П. Чайковського „Лускунчик”
Слухання. „Вальс квітів” із балету П. Чайковського „Лускунчик”
У балеті „Лускунчик” є багато музичних номерів і танців, однак особливо запам'ятовується «Вальс квітів».
Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу. Під його чарівні звуки танцюють «квіти» і радісно вітають Лускунчика і Клару.
Аналіз прослуханого твору
Як у балеті поєднано образну мову музики та казки?
Який характер прослуханих фрагментів?
Чим прослухані фрагменти відрізняються, а чим – подібні?
Розповідь про Різдвяні свята
Дія в балеті „Лускунчик” відбувається на Різдвяні свята. Вони є найголовнішими зимовими святами, а своїм корінням сягають далеких язичницьких віків. Для давньої людини різдвяні свята знаменували відновлення життєдайної сили сонця, перемогу світла й життя над зимовим мороком і омертвінням у природі. А нині – це великі свята зі своїми неповторними обрядами, піснями, звичаями.
Демонстрація колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Розучування колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір, тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.
Підсумки уроку
Зразки мистецтва слова — казки, байки, легенди, оповідання — є основою для чудових музичних творів. Література збагачує музику цікавими поетичними сюжетами, без яких не з'явилися б опери, балети, кантати, численні вокальні твори та пісні. Завдяки мистецтву слова музика стає не тільки багатшою, а й доступнішою та зрозумілішою.
Музика теж суттєво збагачує літературу — дає друге життя творам, підсилює їхню виразність, підкреслює особливості характерів героїв, допомагає краще зрозуміти їхній душевний стан.
Урок № 16. МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА (УЗАГАЛЬНЕННЯ)
Вступ
Сьогодні відбудеться узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова”.
Виберіть правильне твердження
Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом (солістом чи хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.
Закінчіть речення. „Оду пісні” виконують ...
Траурно
Суворо
Розважально
Урочисто
Виберіть правильне твердження
Романс – це поєднання музики та хореографії.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин.
Виберіть правильне твердження
Кантата – це видозмінення музичного твору.
Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.
Кантата – це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях.
Виберіть правильне твердження
Увертюра – це клавішний інструмент.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.
Увертюра – це одноголосний вокальний твір.
Виберіть правильне твердження
Країна, в якій виникла опера ...
Італія.
Древня Греція.
Франція.
Закінчіть речення
Вид мистецтва в балеті, який найкраще передає сценічний образ
Живопис.
Хореографія.
Архітектура.
Закінчіть речення. Cимфонія – це ...
Одноголосний музичний твір.
Великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.
Видозмінення музичного твору засобами музичної виразності
Рівномірна послідовність сильних і слабких долей.
Виберіть правильне твердження
Музичний твір, який грав Петрик у казці „Чарівна скрипка” ...
Коломийка.
Козачок.
Гопак.
Виберіть правильне твердження
Інструмент, на якому грав юнак у казці „Чонгуріст” ...
Скрипка.
Бандурі.
Чонгурі.
Закінчіть речення. Квартет – це ...
Чотириструнний інструмент.
Видозмінення музичного твору.
Музичний твір для чотирьох виконавців або група виконавців із чотирьох осіб.
Специфічне забарвлення звука.
Виберіть правильне твердження
Композитор, про якого йдеться в оповіданні „Старий кухар”
Л. Бетховен.
Ф. Шопен.
В. А. Моцарт.
Виберіть правильне твердження
Пісню, про яку згадується в повісті „Сліпий музикант”
„Засвіт встали козаченьки”
„Їхав козак за Дунай”
„Ой там на горі Січ іде”
„Ой на горі та й женці жнуть”
Виберіть правильне твердження
У музичній стрічці сценарій не потрібен.
У музичній стрічці потрібен сценарій.
У наведеному переліку позначте пісні, які є колядками
„Ой горе тій чайці”.
„У Вифлеємі новина”.
„Із-за гаю сонце сходить”.
„Свята ніч, тиха ніч”.
Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів
Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів
Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.
Підсумки уроку
Сьогодні відбулося узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова” .
Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями.
Не засмучуйтеся, якщо у знаннях виявили прогалини – ліквідувати їх допоможе наполеглива робота.
Нехай щастить!
Урок № 17. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ
Вступ. Бесіда про мистецтво
Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір постає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм.
Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини.
Відомості про картину І. Грабаря „Лютнева блакить”
Художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати будь-яку картину, відтворити будь-який образ, розкрити власне ставлення до навколишнього світу. Кожен вид мистецтва робить це по-своєму.
Наприклад, український художник Ігор Грабар написав картину „Лютнева блакить”. Він зобразив рідну природу зимової пори. Пейзажі Ігоря Грабаря приваблюють своїм „мажорним звучанням” – світлими, життєрадісними образами природи.
Італійський композитор Антоніо Вівальді створив цілий цикл музичних замальовок «Пори року», в яких музичними засобами зобразив красу рідної природи.
Відомості про цикл „Пори року” А. Вівальді
Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикантом — скрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навчався віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерваторії.
Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярніший програмний твір італійського композитора. Вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах.
Слухання. Концерт „Зима” з циклу „Пори року” А. Вівальді
Аналіз прослуханого твору
Чи допомогла вам музика Вівальді краще зрозуміти зміст картини?
Якими інтонаціями зображена зима?
Відомості про картину Й. Бокшая „Зима”
Творчість українського живописця Закарпаття Йосипа Бокшая вирізняється тісним єднанням із образами мальовничої місцевої природи та різножанрового народного декоративно-ужиткового мистецтва.
Відомості про „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”
Зимові теми відображені і у творчості Георгія Свиридова — російського композитора минулого століття. З дитинства захоплений народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.
Із „Поеми пам'яті Сергія Єсеніна” постає не лише образ поета, а й образ народу, серед якого він виріс і якому присвятив свої найкращі поезії.
Живе відчуття зимової завірюхи, бурхливої стихії виникає під час звучання другої частини кантати Георгія Свиридова „Поема пам'яті Сергія Єсеніна”. Надзвичайно виразне та контрастне звучання музики, її невпинний розвиток зумовлені змістом віршованого тексту. Назва цієї частини є першим рядком вірша поета „Співа зима, агукає...”.