Вокальна музика     Вступ. Бесіда про вокальну музику

Вид материалаУрок
Аналіз прослуханого твору
Демонстрація пісні О. Янушкевич „Біла казка”
Урок № 18. ПЕЙЗАЖ У МУЗИЦІ ТА ЖИВОПИСІ
Караоке. Пісня „Біла казка”
Відомості про Ю. Щуровського
Споглядання картини А. Куїнджі „Місячна ніч на Дніпрі”
Слухання. П’єса Ю. Щуровського „Після перегляду Куїнджі”
Підсумки уроку
Урок № 19. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ
Відомості про І. Карабиця
Слухання. „Думи” І.Карабиця. Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова „Кобзар на шляху”
Відомості про художника Л. Жемчужнікова
Розповідь про січових стрільців
Демонстрація пісні „Йде січове військо”
Відомості про М. Гайворонського
Підсумки уроку
Урок № 20 МУЗИКА ПРОГРАМНА І НЕПРОГРАМНА. ГЕРОЇЧНІ ОБРАЗИ
Музику, створену за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору, називають програмною музикою
Слухання. О. Бородін 1 частина симфонії „Богатирська”. Споглядання репродукції картини В. Васнецова „Богатирі”
Відомості про В. Васнецова
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Слухання. „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, якими музичними засобами композитор Георгій Свиридов зобразив красу рідної природи.

Бесіда про зиму
Починаючи з пейзажу за вікном, зима зазвучала перед нами музичними та живописними барвами. Досі ми лише сприймали зимові образи, насолоджувалися їх мистецьким втіленням. Час самим заспівати, приєднатися до зимових пейзажів із піснею вже знайомих нам авторів Ольги Янушкевич та Марії Ясакової „Біла казка”.

Демонстрація пісні О. Янушкевич „Біла казка”

Розучування пісні „Біла казка”

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йосипа Бокшая, концертом „Зима” із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського композитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Георгія Свиридова, а також вивчили пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».
 


Урок № 18. ПЕЙЗАЖ У МУЗИЦІ ТА ЖИВОПИСІ    
Вступ. Робота над піснею „Біла казка”
Під час співу дихайте спокійно, плечі не піднімайте.
Під час виконання зверніть увагу на розмір пісні.
Співаючи пісню, передайте її зимовий характер.

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Бесіда про вплив мистецтва на людину
Пісня нагадала про зимові свята. Мистецтво впливає на людину по-різному. Наприклад, живопис зображує дійсність у візуальних образах (тобто видимих предметах); література – відтворює словом життя та художні образи; музика – це мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Вона може проникати у внутрішній світ людини, викликати неповторні почуття та думки, виражати характер і глибину переживань і впливати на настрій. А як здогадатися, що уявляв композитор, коли писав музику? Не потрібно здогадуватися, аби зрозуміти задум композитора, відчути красу його музики, потрібно навчитися слідкувати за розвитком музичної думки; тому прослуховування музичних творів потребує особливої уваги. Так само потрібно сприймати й інші твори мистецтва, наприклад, живопис.

Відомості про Ю. Щуровського
Сьогодні ми дізнаємося про творчість композитора Юрія Щуровського. Коріння роду Щуровських сягає часів Запорізької Січі. Дитинство композитора було затьмарене війною 1941-45 років минулого століття та фашистською окупацією. Музичну освіту Щуровський здобув у Києві. Уже в роки навчання на світ з’явилися перші твори композитора.
Юрія Щуровського називають справжнім класиком української музики для дітей. Його п'єси ставали популярними з моменту створення і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності.
У живописі Юрія Щуровського найбільше приваблював пейзажний жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення п’єси „Після перегляду Куїнджі”.

Споглядання картини А. Куїнджі „Місячна ніч на Дніпрі”

Відомості про А. Куїнджі
Архип Куїнджі – живописець-пейзажист, педагог, який жив на межі XIX-XX століть. Він був майстром колірних ефектів. Зіставлення кольорів на його картинах вражає, як і поетичне відображення картин природи, наприклад, у полотні „Місячна ніч на Дніпрі”.
Порівняймо, чи цей твір художника Архипа Куїнджі відповідає музиці „Після перегляду Куїнджі” композитора Юрія Щуровського.

Слухання. П’єса Ю. Щуровського „Після перегляду Куїнджі”

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який ритм п’єси „Після перегляду Куїнджі?
Що саме надихнуло композитора Юрія Щуровського на написання п’єси „Після перегляду Куїнджі?

Підсумки уроку
Сьогодні ми виконали пісню „Біла казка”, а також познайомилися із творчістю двох видатних митців: композитора Юрія Щуровського (музичний твір „Після перегляду Куїнджі”) та живописця Архипа Куїнджі (картина „Місячна ніч на Дніпрі”).
Композитору вдалося відчути найголовніші мотиви пейзажів великого художника, суть яких у загадковості природи, у світлових відтінках місячного сяйва. Казково-фантастичний пейзаж автор відтворив прозорою фактурою звуків і приглушеною динамікою. Ця фортепіанна п'єса – приклад справжнього музичного імпресіонізму Ю.Щуровського.
 


Урок № 19. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ    
Вступ. Історичні сюжети в музиці
Музика, як і всі інші види мистецтва, народжена з єдиного джерела – реального життя. Пригадаймо, як багато ви знаєте творів літератури, музичного чи образотворчого мистецтва, що розповідають про події давнього минулого та видатних особистостей. До речі, історії нашого народу також присвячено багато різноманітних творів українських митців. Сьогодні, наприклад, ми познайомимося з музикою Івана Карабиця.

Відомості про І. Карабиця
Іван Карабиць (XX-початок XXI ст.) – український композитор, диригент, педагог, народний артист України, автор багатьох оркестрових, вокально-симфонічних, камерних (інструментальних та вокальних) творів. Народився він на Донеччині, а музичну освіту здобув у Київській консерваторії.
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. У доробку композитора серед багатьох інших творів – три симфонії. Одна з кращих – „Перша симфонія”, пов’язана з жанром героїчного епосу.
Музика другої частини «Думи» нагадує пісню лірника. Протяжне, напружене звучання віолончелі передає характер сумної драматичної розповіді народного співця

Слухання. „Думи” І.Карабиця. Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова „Кобзар на шляху”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, чи має музика симфонії відношення до картини.
Чи існує внутрішній зв’язок між цими прослуханим і побаченим творами?
Який характер „Думи”?

Відомості про художника Л. Жемчужнікова
Льва Жемчужнікова називають російським та українським живописцем і графіком XIX-XX ст. Тривалий час він проживав в Україні. Знайомство з Тарасом Шевченком надзвичайно вразило художника і значним чином відобразилося на його творчості. Лев Жемчужніков став послідовником Шевченка-художника у зображенні образів та побуту українських селян. Творчість Шевченка-поета надихнула художника на створення багатьох хвилюючих та правдивих творів, серед яких і картина «Кобзар на шляху».
За спогадами сучасників, Лев Жемчужніков пристрасно любив Малоросію, як тоді називали Україну, вивчав її історію, зокрема історію українського козацтва. Він знав напам'ять майже всі відомі на той час історичні думи та пісні і відображав їх зміст і образи на своїх полотнах.

Розповідь про січових стрільців
Українці є одним із найспівочіших народів. Вони співали завжди. Поряд із ліричними піснями про красу природи та кохання, схвильованими творами про життєві турботи створено чимало народних і професійних пісень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та становлення національної самосвідомості.
Одними з героїв таких пісень були Українські Січові стрільці. Вони боролися за волю і незалежність Батьківщини на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від слова Січ — осередку козацької слави і звитяги, тому і в піснях, що їх співали Січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов'янського та козацького воїнства.
Вслухаймося уважно в слова пісні Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Чи не підказують вони вам, виконавцям, шляхи музичного розвитку пісні?

Демонстрація пісні „Йде січове військо”

Розучування пісні „Йде січове військо”

Караоке. Пісня „Йде січове військо”
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.

Відомості про М. Гайворонського
Михайло Гайворонський — український композитор, диригент і педагог минулого століття. Родом він із Тернопільщини. Творчість композитора охоплює різні жанри — симфонічний, камерно-інструментальний. Він створив також хорові твори, музика для духового оркестру та театральних вистав, солоспіви, обробки народних пісень. Михайло Гайворонський відомий як один із кращих авторів стрілецьких пісень.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомились із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, а також розучили пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Ми розглянули взаємозв’язок різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці і ще раз переконалися в тому, що український народ має справді героїчну історію.
 


Урок № 20 МУЗИКА ПРОГРАМНА І НЕПРОГРАМНА. ГЕРОЇЧНІ ОБРАЗИ    
Вступ. Програмна та непрограмна музика
На попередніх уроках ми переконалися, що музика та живопис мають спільне – це творчість людської душі, яка існує у просторі та часі. Кожен митець у своєму творінні змальовує душевні переживання та почуття, зображує красу навколишнього світу, певні історичні події. Крім того, що музика відтворює духовний світ людини, вона, так само, як і живопис, зображує події минулого та сучасності. Слід зазначити: музика може бути створена композитором за конкретним сюжетом або без нього.
Залежно від цього музику поділяють на програмну і непрограмну.
Інструментальну музику, що не має конкретного змісту чи пояснень, називають «чистою», або непрограмною музикою (наприклад, «Вокаліз», Сергія Рахманінова, «Пісня» Левка Ревуцького чи «Фантазія ре-мінор» Моцарта).
Музику, створену за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору, називають програмною музикою (наприклад, „Зима” Вівальді, „Богатирська симфонія” Бородіна).

Слухання. О. Бородін 1 частина симфонії „Богатирська”. Споглядання репродукції картини В. Васнецова „Богатирі”

Аналіз прослуханого твору
Цими творами митці перенесли нас у глибину віків – змалювали образи богатирів, їхню силу та відвагу.
Поміркуйте, який характер має кожна з двох контрастних музичних тем.
Ми говоримо про твори Віктора Васнецова та Олександра Бородіна... А хто вони?
Зараз ми дізнаємося про їхні життєві та творчі шляхи трішки більше.

Відомості про В. Васнецова
Віктор Васнецов — видатний російський художник (XIX-XX століть). Основу його творчості складає жанровий живопис — картини побуту міщан і селян, однак найвідомішими серед творів художника є картини на історичні теми, зображення билинних і казкових персонажів. Віктор Васнецов зробив свій внесок у культурну спадщину України. Багато розписів на стінах Свято-Володимирського собору в Києві належать його пензлю.

Відомості про О. Бородіна
Олександр Бородін – видатний російський композитор XIX ст. Його приваблювали образи народних героїв і давні історичні події. Олександр Бородін відомий як творець музичного епосу: опери, симфонії та романсу.
Патріотична ідея і народний дух пам'ятки давньоруської літератури XII ст. «Слово про Ігорів похід» надихнули композитора на створення опери «Князь Ігор». Він сам створив поетичні тексти до неї.
Талант Бородіна однаково виявився в епосі та ліриці, в монументальних і невеликих творах.
Олександр Бородін був людиною, закоханою в історію свого народу.

Слухання. Мелодія головної теми симфонії „Богатирська” О. Бородіна
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули поняття програмної і непрограмної музики, а також познайомилися з творчими доробками художника Віктора Васнецова і композитора Олександра Бородіна.
Цими творами митці переносять нас у глибину віків — змальовують образи богатирів, їхню силу, мужність і відвагу.
 

Урок № 21. ВІД СИМФОНІЇ ДО СКУЛЬПТУРИ    
Вступ. Героїчні образи в різних видах мистецтва
Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура) достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень.
Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилюючи цим самим сприйняття тих чи інших героїчних образів.
Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Прослухаймо, наприклад, „Пісеньку джури” на музику Олександра Жилінського.

Демонстрація „Пісеньки джури”

Відомості про авторів пісні
Олександр Жилінський — сучасний український композитор. Серед його різноманітних творів значне місце посідають яскраві, розумні та сучасні за звучанням пісні для дітей.
«Пісенька джури», створена на вірші поета Олексія Кононенка, давно вже полюбилася в Україні та стала відомою за її межами. Зміст цієї пісні продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі.

Розучування „Пісеньки джури”

Караоке. „Пісенька джури”
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих
пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ —
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів.

Відомості про симфонію № 3 „Героїчну” Л. Бетховена
Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіг ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості.
Третя симфонія Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру симфонічної музики XIX ст. Із дев’яти симфоній, створених композитором, „Героїчна” була в нього найулюбленішою.
Вона вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодичних зв'язків та величчю виражених ідей.
Твір приваблює слухачів багатством думок і почуттів, могутніх поривів і вольових миттєвостей.

Слухання. Л. Бетховен. Симфонія № 3 „Героїчна” (1 ч.)

Аналіз прослуханого твору
Який темп прослуханого твору?
Який характер музики першої частини симфонії „Героїчна”?
Що спільного в образному змісті симфоній Л. Бетховена та О. Бородіна?

Розповідь про архітектора Й. Пінзеля
Йоганн Пінзель — геніальний скульптор XVIII ст., який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вражають своєю образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки дерева й каменю, сміливістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином.
Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору св. Юра. Це — величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.

Підсумки уроку
Сьогодні ми переконалися, що жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного. Тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Наприклад: зміст „Пісеньки джури” продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі; прослуханий фрагмент симфонії Л. Бетховена №3 „Героїчної” звеличує людину за допомогою музичних засобів, людину, яка відвойовує право на свободу, рівність, любов і щастя; монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» - це величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло.
 


Урок № 22. ТЕМА КОЗАЦТВА В МИСТЕЦТВІ. ВЗАЄМОЗБАГАЧЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА    
Вступ. Поєднання різних видів мистецтва
Поєднання різних видів мистецтва – музики, хореографії, декорації, живопису та сценічної дії – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види музично-театрального мистецтва — балет, оперу, мюзикл, оперету.
Опера – це вид музично-театрального мистецтва, який ґрунтується на поєднанні музики, слова та сценічної дії.
Без декорацій, гриму та костюмів, які створюють художники, опера не сприйматиметься глядачами, до яких потрібно донести час і місце події, що відтворюються, тобто передати атмосферу. Усі ці види мистецтва доповнюють один одного, створюють візуальну картину дії і разом з музикою передають образний зміст опери.
Наприклад, на тему козацтва. Літературний сюжет повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя став основою для створення композитором Миколою Лисенком опери з однойменною назвою.
Прослухайте хори „Гей, не дивуйте” і „Засвіт встали козаченьки...” з опери „Тарас Бульба”, а потім дайте відповіді на кілька питань.

Слухання. Хор „Гей, не дивуйте” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Слухання. Хор „Засвіт встали козаченьки...” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Аналіз прослуханих творів
Які настрої передані в музиці кожного фрагменту?
Який характер музики кожного прослуханого фрагменту?

Споглядання репродукції картини М. Дерегуса „Тарас Бульба на чолі війська”
Для художника Михайла Дерегуса, який написав картину «Тарас Бульба на чолі війська», образ Тараса Бульби є символом національного героя визвольної боротьби українського народу.
Михайло Дерегус – відомий український живописець і графік минулого століття. Народився він на Харківщині, де в дитинстві отримав незабутні естетичні враження від мальовничої української природи.
Художник писав твори у різних жанрах, а також ілюстрував літературні твори українських письменників. У роботах Михайла Дерегуса надзвичайно поетичними є образи народних героїв, історичного минулого, природи та побуту України.

Робота над піснею „Пісенька джури” О. Жилінського
«Пісеньку джури» слід виконувати енергійно, весело, бадьоро, але не крикливо; слідкувати за чітким ритмом і виразною дикцією.
Також прослідкуйте за нотним текстом і скажіть, яким розміром написано пісню.

Караоке. „Пісенька джури”
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих
пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ –
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів

Підсумки уроку
Сьогодні крізь призму взаємозбагачення різних видів мистецтва ми розглянули тему козацтва на прикладі фрагментів з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, а також „Пісеньки джури” Олександра Жилінського.
 


Урок № 23. ПІСЕННІСТЬ І МЕЛОДИЗМ У ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА    
Вступ. Творчість Т. Г. Шевченка
На вірші Тараса Григоровича Шевченка народ створив понад 200 пісень, оскільки в його поетичних текстах закладено своєрідний український мелодизм. У цих піснях панує настрій напруженого передчуття, непереборне утвердження ідеї боротьби та невідступна думка про волю.
Прослухаймо одну з таких пісень „Думи мої”.

Демонстрація пісні „Думи мої”

Аналіз прослуханого твору
Який характер музики пісні „Думи мої”?
Яким ми побачили Кобзаря в пісні „Думи мої”?

Розучування пісні „Думи мої”