Таблиця обліку та стану врахування зауважень громадськості до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки»
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНе враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1873.1kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Укра ї н а козівська районна державна адміністрація Тернопільської області розпорядження, 29.46kb.
- До Програми утилізації нерозпізнаних І непридатних для використання засобів захисту, 138.12kb.
| 27 | 15.02. 2011 р. | Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», О.Пащенко | До пп.1.5.1. надати в наступній редакції: «Розроблення Концепції Національної Стратегії освіти для сталого розвитку та її затвердження на рівні розпорядження КМУ». | Враховано В запропонованій редакції | |
| | | До пп.1.5.1. надати в наступній редакції: «Розроблення Стратегії освіти для сталого розвитку та її затвердження на рівні розпорядження КМУ». | Враховано В запропонованій редакції | ||
| | | | До пп.1.5.1. надати в наступній редакції: «Розроблення Національного плану дій з реалізації Національної Стратегії освіти для сталого розвитку та його затвердження на рівні розпорядження КМУ». | Враховано В запропонованій редакції | |
| | | | Додати наступний показник до цілі 1. «Щорічний звіт про реалізацію Національної Стратегії освіти для сталого розвитку» | Враховано В запропонованій редакції | |
| 28 | 15.02. 2011 р. | Тарас Бебешко, (МКЕБ) | Надати нову редакцію підрозділу 2.5. | Не враховано. Назви розділів та підрозділів НПД визначено Законом України «Про основні засади (стратегію) …» | |
| | | | Перед пп. 2.5.1. вставити додатковий пп. наступного змісту: «Забезпечення науково-практичних досліджень щодо вразливості екологічних та соціально-економічних систем до зміни клімату». | Враховано. В пп. 2.5.1. в запропонованій редакції. Нумерація наступних пунктів відповідно збільшена | |
| | | | Надати нову редакцію пп. 2.5.1. наступного змісту: «Розроблення та затвердження Основних засад державної політики з питань зміни клімату» | Враховано. В пп. 2.5.2. в запропонованій редакції. | |
| | | | В розділ 2.5. вставити додатковий пп. «Розроблення та поетапне виконання національного плану заходів з адаптації до зміни клімату на період до 2030 року» | Враховано. В запропонованій редакції | |
| | | | В розділ 2.5. вставити додатковий пп. «Розроблення та поетапне виконання національного плану заходів з пом’якшення антропогенного впливу на зміну клімату на період до 2030 року» | Враховано. В запропонованій редакції | |
| 29 | 16.02. 2011 р. | Олексій Василюк «НЕЦУ» | Після пункту 2.2.5.7. додати нові пункти 2.2.5.8. та 2.2.5.9. такого змісту: 2.2.5.8 Про систему заходів депонування атмосферного карбону 2.2.5.9 Про запобігання негативного впливу альтернативних джерел енергії на біологічне різноманіття та природні екосистеми Після пункту 2.5.3 додати новий пункт 2.5.4. такого змісту: 2.5.4 Розроблення та реалізація заходів з депонування парникових газів в природних екосистемах різних типів, Розроблення та прийняття закону «Про систему заходів депонування атмосферного карбону» В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Пропозиція є незрозумілою і не належить до пріоритетів даного НПД. Пояснюємо, що одним з пріоритетів НПД є дії щодо запобігання змінам клімату та зменшення парникового ефекту. Насьогодні в Україні розроблені механізми реалізації двох механізмів консервації (депонування) атмосферного вуглецю (карбону). Це – посадка нових лісів та відновлення боліт українського Полісся. Серед інших, поки не реалізованих механізмів є відновлення різних типів водно-болотних екосистем, накопичення карбону в грунті (підвищення родючості грунтів) та інші. Частина механізмів планується бути розробленою до 2014 р в рамках проекту ЄС в Україні "Посилені економічні й правові інструменти для збереження степового біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та її пом’якшення". Всі ці механізми відкривають Україні шлях реалізації квот на викиди парникових газів на міжнародних «карбонових» ринках. Збільшення кількості механізмів реалізації квот потенційно збільшує можливості надходжень до державного бюджету України. | Не враховано. В НПД достатньо заходів з відновлення лісів та інших природних ландшафтів, тому немає потреби включати, по суті ті ж самі заходи, але з метою «депонування карбону». | |
| | | | Після пункту 2.6.8. додати новий пункт 2.6.9 такого змісту: 2.6. 9 Розробка процедури зниження рівня води у каскаді дніпровських водосховищ та розробка плану поступового повного спуску Каховського водосховища й відновлення природної екосистеми на повернутих територіях. Після пункту 2.7.6 додати новий пункт 2.7.7 такого змісту: Розроблення та затвердження нормативно-правових документів Про порядок та процедуру поступового спуску каскаду дніпровських водосховищ, покращення проточності та якості води та заліснення звільнених територій; Про порядок та процедуру спуску й демонтажу водосховищ на малих річках, покращення проточності та якості води. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Пропозиція є незрозумілою і не належить до пріоритетів даного НПД. Реалізація таких планів (принаймні розробка процедури і механізмів) дозволить реалізувати масив наукових розробок, відомих ще з 1980-х років, направлених на спуск каскаду дніпровських водосховищ а також дозволить передбачити суттєве виділення земельних ділянок для заліснення, передбаченого даним НПД. При цьому на сьогодні земель, придатних для заліснення практично немає і ведеться (у т.ч. силами нашої організації та Мінприроди) цілеспрямована робота щодо неприпущення виділення під заліснення степових ділянок. Таким чином, варто передбачити в НПД розробку заходів, що дозволять в майбутньому отримати нові земля для залісення. | Не враховано. Спуск водосховищ Дніпра не є завданням цього НПД, якщо громадянське суспільство доросте до розуміння важливості цієї проблеми, ми повернемося до цього питання в наступному НПД на період 2016 – 2020 рр. На цьому етапі це нереально й недоцільно. | |
| | | | Після пункту 2.8.4 додати нові пункти 2.8.5 такого змісту: 2.8.5. Розроблення механізму заохочення власників земельних паїв до залісення та залуження земель у відповідних природно-кліматичних зонах через уникнення оподаткування земельних ділянок у разі їх природоохоронного, протиерозійного та протиопустелювального використання. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що «Пропонований пункт дублює пункт 2.9.4». Натомість це не є правдою. Вказаний пункт стосується інших пріоритетів. | Не враховано. Пп. 2.9.4. говорить про «стимулювання суб’єктів господарювання до раціонального землекористування та відновлення природних ландшафтів і екосистем», що є по суті тим самим, але в більш загальному розумінні. | |
| | | | 2.9.9 Розробка і затвердження екологічних обмежень на встановлення та функціонування відновлюваних джерел енергії на ділянках природних екосистем. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Пропозиція є незрозумілою і не належить до пріоритетів даного НПД. Пояснюємо, що світова практика на сьогодні показує, що використання частини альтернативних джерел енергії приводить до негативних наслідків, наприклад встановлення ВЕС спричиняє масову загибель мігруючих птахів, кажанів, дезорієнтації та зникнення комах-запилювачів. На сьогодні ці питання в Україні не відпрацьовані і розвиток ідеї альтернативної енергетики не враховує її впливів на довкілля. | Не враховано. Вказані джерела енергії лише починають свій розвиток. Тому вказана пропозиція не є пріоритетним видом діяльності. Якщо громадянське суспільство доросте до розуміння важливості цієї проблеми, ми повернемося до цього питання в наступному НПД на період 2016 – 2020 рр. | |
| | | | Після пункту 2.10.2 додати новий пункт 2.10.3 такого змісту: 2.10.3 Розробка та впровадження механізму виявлення місць поширення видів, занесених до Червоної книги України в процесі погодження відведення земельних ділянок та зміни цільового призначення земель. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що «Місця поширення видів, занесених до Червоної книги України вже є відомі». Це є неправдою, адже для частини видів, навіть занесених до Червоної книги України не існує жодної задокументованої точки поширення. При цьому, відсутній будь-який механізм документування місць поширення рідкісних видів в чіткій прив’язці до географічних координат або меж земельних ділянок. Саме по цій причині Червона книга України насьогодні не працює належним чином і не дозволяє охороняти місця поширення рідкісних видів, оскільки їх невідомо як документувати. В результаті, в Державному кадастрі тваринного світу точки знахідок рідкісних тварин позначені як «околиці сіл таких-то», «верхів*я таких-то водосховищ» тощо, що не дає жодного уявлення про межі земельних ділянок на яких вони поширені, а Державний кадастр рослинного світу взагалі не містить жодної точки виявлення рідкісних видів. При цьому понад 90% території України ніколи не досліджувалось біологами напредмет виявлення рідкісних видів на конкретних ділянках. Жодного документу, щоб констатував їх знахідки на місцевості не існує. Проте разового заходу обстеження всієї території України в цьому питанні уявити неможливо. Всі види активні в різні пори року, гіпотетичне обстеження потребувало б десятки фахівців з різних груп, зайнятих ним не одне десятиліття. При цьому деякі рослини активні не кожен рік, тварини динамічно змінюють положення в просторі. Тому раціональним є лише введення механізму виявлення рідкісних видів у момент погодження територіальними органами Мінекоресурсів. На даному етапі розвитку законодавтва, територіальні органи Мінекоресурсів мають враховувати інформацію про поширення рідкісних видів при погодженні відведення земельних ділянок. Натомітсь інформації по флору і фауну жодної з земельних ділянок в Україні нема, виявлення в ході погодження рідкісних видів ніхто не робить. Наполегливо просимо врахувати даний пункт, відсутність якого ставить всі териоріальні органи Мінприроди за межу Закону. | Не враховано. В НПД передбачено пункти 2.10.3. і 2.10.4 наступного змісту: «Удосконалення системи державного обліку, звітності, та контролю за додержанням вимог екологічної безпеки, за порушеннями екологічного законодавства в сфері використання земельних ресурсів та вжиття відповідних адміністративних заходів до порушників» «Включення питань відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок як обов’язкового розділу до висновків екологічної експертизи» відповідно. Тому аспекти виявлення місць поширення видів, занесених до Червоної книги України в процесі погодження відведення земельних ділянок та зміни цільового призначення земель будуть враховані під час проведення екологічної експертизи. | |
| | | | Після пункту 2.11.4 додати нові пункти 2.11.5, 2.11.6 такого змісту: 2.11.5 2.11.6 Запровадження законодавчих актів «Про методику виявлення рідкісних, та таких що знаходяться під охороною видів рослинного та тваринного світу під час лісовпорядкування», «Про заходи із збереження рідкісних, та таких що знаходяться під охороною видів рослинного та тваринного світу під час лісогосподарської діяльності» В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що «Законодавчими актами методики не запроваджуються. До того ж такі методики вже існують безвідносно лісовпорядкування». Пропонуємо перефразувати фразу «законодавчих актів» на «нормативних актів» і включити даний пункт в новій редакції. Разом з тим, просимо врахувати що безвідносно лісовпорядкування таких методик досі не існує і жодним нормативним актом вони не затверджені. | Не враховано. Ст. 46 Лісового кодексу України регулює вказані питання. | |
| | | | Після пункту 4.1.5. додати новий пункт 4.1.6. такого змісту: Інтеграція засад законодавства про рослинний, тваринний світ, Червону книгу України до Лісового кодексу України, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Пропозиція є незрозумілою і не належить до пріоритетів даного НПД. Пояснюємо, що законодавство про Червону книгу України є однією з наймолодших «гілок» природоохоронного законодавства, по причині чого воно грубо не враховується лісовим законодавством, реалізація якого є причиною ризику знищення понад 2/3 всіх рідкісних видів в Україні. Аналогічно, безпосередні розбіжності є між земельним, водним та іншим законодавством і законодавчством про рослинний, тваринний світ, Червону книгу України. Необхідна взаємоінтеграція всіх зазначених гілок заокнодавства та законодавства про про рослинний, тваринний світ, Червону книгу України. | Не враховано. Всі названі законодавчі акти є законами України. Незрозуміло, про яку інтеграцію йдеться? Навіщо один закон України інтегрувати в інший. | |
| | | | Після пункту 4.15.1. додати нові пункти 4.15.2 та 4.15.3 такого змісту: 4.15.2 Інвентаризація земель оборони та створення за рахунок частини їх – територій природно заповідного фонду. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Пропозиція є незрозумілою і не належить до пріоритетів даного НПД. Землі Міноборони складають відчутну частину територій, що пропонуються науковцями для оголшенян їх територіями природно-заповідного фонду. Згідно Указу Президента від 16.08.2009 мала відбутись інвентаризація земель Міноборони на предмет можливості їх заповідання, проте ці роботи не були виконані до сьогодні. | Враховано. В наступній редакції: пп. 4.14.2. «Інвентаризація земель військово-оборонної галузі з метою створення на їх окремих ділянках територій природно заповідного фонду» | |
| | | | Підготовка національно доповіді про вплив військової діяльності на довкілля В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Оцінка впливу будь-якої діяльності є завданням екологічної експертизи (ОВНС), підготовка національних доповідей з оцінки впливу різних видів господарської діяльності на довкілля не є пріоритетом діяльності даного НПД. На сьогодні ніхто не має об*єктивного уявлення про рівень впливу військової діяльності на довкілля, натомість на відміну від власне питань оборони, це питання лишається невідомим громадськості. З огляду на останні зміни в законодавстві України про інформацію та скасування частини пунктів переліку конфіденційної інормації в Мінприроди, підготовка такої першої доповіді стане важливим моментом реалізації нових пріоритетів Мінприроди в галузі екологічної інфомації. | Не враховано. Підготовка національних доповідей з оцінки впливу різних видів господарської діяльності на довкілля дійсно не є пріоритетом діяльності даного НПД. Вказана аргументація є непереконливою. | |
| | | | Після пункту 5.4.13. додати нові пункти 5.4.14., 5.4.15., 5.4.16., 5.4.17 та 5.4.18. такого змісту: 5.4.14 Розробка змін до законодавства щодо: Включення понять екологічної мережі до земельного законодавства та включення екомережі у державний земельний кадастр; Винесення в натуру всіх територій природно-заповідного фонду та прибережних-захисних смуг. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що В екологічну мережу можуть входити землі різного призначення. Винесення в натуру територій природно-заповідного фонду та прибережних-захисних смуг передбачено в рамках виконання пп. 5.4.10. Наразі знаходиться на етапі затвердження постанова КМУ, згідно з якою будуть створюватись переліки структурних елементів екомережі, які в свою чергу відображаються в актах на право постійного користування земельними ділянками та відповідно – в державному земельному кадастрі. Натомість це не враховано в НПД | Не враховано. Якщо це буде врегульовано в рамках чинного проекту КМУ то навіщо це включати ще раз в НПД? | |
| | | | 5.4.16 Започаткування моніторингу стану та біорізноманіття на всіх теритоірях ПЗФ в Україні із включенням отриманих даних до кадастру ПЗФ та державних кадастрів рослинного та тваринного світу. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що «Проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища» вже передбачені Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Таке твердження не відповідає дійсності, адже моніторинг стану біорізноманіття законодавством не передбачений а жодного зобов*язання надавати дані до державних кадастрів рослинного і тваринного світу у установ ПЗФ на сьогодні немає, чим не виконується в повній мірі їх роль в системі природоохоронних установ. | Не враховано. Див. ст. 9 вказаного Закону. | |
| | | | 5.4.17 Розробка законодавчих змін щодо унеможливлення зміни цільового призначення та відчуження земель природно-охоронного фонду під господарські, соціальні, транспортні, комунікаційні, військові або будь-які інші об’єкти. 5.4.18 Розробка законодавчих змін щодо унеможливлення ануляції рішень про створення об’єктів природно-заповідного фонду та унеможливлення припинення функціонування вже існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (відповідно до широко відомого принципу: «Заповідники можна лише створювати, але ніколи не можна ліквідовувати»). В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Вказана пропозиція вже врахована в чинному законодавстві України. Насправді такої норми немає і на даному етапі скасування ПЗФ є цілком реальною можливістю. Так, в 2010 р. рішенням суду скасований Національний природний парк «Сіверсько-донецький», а наказом Міністра освіти – природнйи заповдіник «Розточчя». | Не враховано. Всі ці питання вже врегульовані чинним законодавством. Всілякі неправомочні рішення суду є об’єктом оскарження, це стосується і наведених в пропозиції випадків. | |
| | | | Після пункту 5.6.1. додати новий пункт 5.6.2. такого змісту: 5.6.2. Виведення з господарського використання частини лісів, степових, водно-болотних та інших типових територій, на яких збережені дикі види флори та фауни, що можуть бути використані для відтворення цих видів в штучних умовах. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Вказана пропозиція вже врахована в п. 5.4.1. цього НПД. Вказаний пункт не включає зазначену пропозицію. | Не враховано. Пп. 5.6.2. говорить про «розробку правових механізмів викупу (вилучення) цінних природних земель для державних та громадських потреб з метою створення заповідних об’єктів та розширення природно-заповідного фонду», що принципово не відрізняється від пропозиції. | |
| | | | Після пункту 5.8.4. додати новий пункт 5.8.5. такого змісту: 5.8.5 Створити міжвідомчу лабораторію ведення державних кадастрів тваринного та рослинного світу та утворити мережу регіональних центрів ведення кадастрів рослинного та тваринного світу на базі установ природно-заповідного фонду та навчальних закладів. В таблиці стану врахування пропозицій вказано, що Вказана пропозиція вже врахована в п. 6.2.1 цього НПД. Вказаний пункт не включає зазначену пропозицію. | Не враховано. Пп. 6.2.1. говорить про «Розвиток національної системи кадастрів …», що є більш загальним і достатнім для врахування цієї пропозиції, яка є деталізацією аспекту розвитку. | |
| 30 | 16.02. 2011 р. | ВГО «Асоціація агроекологів України» | Внесення змін до Закону України “Про дитяче харчування”, передбачивши в ньому стимулювання виробництва не тільки молока у спеціальних сировинних зонах, але й також зернових культур, овочів та фруктів, оскільки створення спеціальних сировинних зон та виробництво сировини для дитячого харчування є екологічно спрямованою діяльністю в аграрній сфері. | Не враховано. Це не стосується компетенції цього НПД. Це пропозиція до НПД з питань медицини й безпечного харчування. | |
| | | | Додати до цього пункту: Розробка та впровадження Національної системи сертифікації та стандартизації органічного виробництва у відповідності з міжнародними вимогами, принципами гармонізації та еквівалентності. | Не враховано Створення окремої національної системи сертифікації та стандартизації органічного виробництва є недоцільною. Пропозиція до того ж незрозуміла в частині «еквівалентності» | |
| | | | 4.13.9. Додати пункт 4.13.9. Запровадження системи сертифікації і контролю виробництва сировини у спеціальних сировинних зонах, розробка і впровадження відповідних правил або стандартів, що охоплюють вимоги до усього виробничого процесу та земель. | Не враховано. Це не стосується компетенції цього НПД. Це пропозиція до НПД з питань медицини й безпечного харчування. | |
| | | | 4.13.10. Додати пункт 4.13.10. Розробка та впровадження Кодексу належної сільськогосподарської практики, створення відповідної системи сертифікації у відповідності з практикою країн ЄС та СОТ | Враховано. В пп. 4.13.9. в запропонованій редакції. | |
| | | | Додати пункт 4.4.11.Розробка та впровадження Державної цільової програми екологізації сільськогосподарського виробництва та сільських територій. | Враховано. В пп. 4.13.3. в наступній редакції: «Обґрунтування доцільності розроблення Державної цільової програми підтримки розвитку органічного сільськогосподарського виробництва», пропозиція є аспектом деталізації вказаного пп. | |
| | | | Додати пункт 4.13.11. Розробка та наукове обґрунтування стратегії збалансованого, сталого розвитку органічного виробництва. | Не враховано. Це передбачено в пп. 4.13.3. див. вище. | |
| | | | 1.2.9. Додати пункт 1.2.9. Видання довідників, науково-практичної літератури, брошур, буклетів з проблем екологізації аграрної сфери та сільських територій. | Враховано. В пп. 4.13.4. «Провадження інформаційно-просвітницьких заходів спрямованих на популяризацію ведення сільськогосподарського виробництва на основі органічних стандартів», пропозиція є аспектом деталізації вказаного пп. | |
| | | | Додати пункт 1.2.9. Розробка і впровадження стратегії створення очисних споруд та системи місцевої каналізації у сільських населених пунктах, утилізації сміття та побутових відходів, впорядкування стихійних сміттєзвалищ. | Не враховано. Розробка такої стратегії є недоцільною | |
| | | | 2.9.5. або додати пункт 3.3.5.Організація системи навчання, консультування та сертифікації сільськогосподарських товаровиробників з питань екологічно безпечного використання хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив. | Враховано В пп. 4.13.5. «Розробка та впровадження навчального курсу для суб’єктів господарювання щодо ведення органічного сільськогосподарського виробництва», пропозиція є аспектом деталізації вказаного пп. | |
| | | | Додати пункт 1.1.6.Створення та підтримка діяльності Центру сталого розвитку та органічного виробництва при Міністерстві аграрної політики і продовольства України. | Не враховано. Міністерстві аграрної політики і продовольства України не надавало такої пропозиції. | |
| | | | 4.4.11. Додати пункт 4.4.11. Реформування системи управління аграрним виробництвом та сільськими територіями з виділенням структурного підрозділу щодо координації сектора органічного виробництва та виробництва органічних продуктів харчування, залучення інвестицій та міжнародної технічної допомоги для їх розвитку. | Не враховано. Міністерстві аграрної політики і продовольства України не надавало такої пропозиції. | |
| | | | 2.22.9. Проведення інвентаризації поширення ГМО та їх похідних у сільськогосподарському виробництві та харчових галузях України, розробка і впровадження стратегії формування регіонів вільних від ГМО, приєднання до Загально-Європейської мережі регіонів вільних від ГМО, розробка критеріїв оцінки відповідності цих територій. | Не враховано. Це дуже коштовний захід. Можливо його необхідно передбачити в наступному НПД на 2016-2020 рр. | |
| | | | 2.9.6. Розробка системи агроекологічних індикаторів (критеріїв) для оцінки дотримання екологічних вимог при веденні сільськогосподарського виробництва у відповідності із стандартами ЄС. | Не враховано. А хіба це не є важливим елементом Кодексу належної сільськогосподарської практики? Така деталізація НПД є зайвою. | |
| | | | 2.9.7. Підтримка наукових досліджень та системи їх впровадження, трансферу інновацій із екологізації аграрного виробництва, сталого розвитку органічного виробництва, гармонізації стандартів у харчовій індустрії та екологічній безпеці у відповідності з вимогами ЄС та СОТ | Не враховано. Стандарти харчової індустрії в частині землеробства є об’єктом санітарно-гігєнічного контролю безпеки харчових продуктів і не є пріоритетом цього НПД | |
| | | | 2.9.8.Підтримка наукових розробок та гармонізації стандартів у сфері запровадження Європейської харчової платформи “Їжа для життя“. | Не враховано. Стандарти щодо безпеки харчових продуктів і не є пріоритетом цього НПД | |
| | | | 4.13.12. Додати пункт 4.13.12: Підтримка розвитку внутрішнього ринку та споживання органічних продуктів харчування. | Не враховано. Це не є завданням цього НПД. | |
| 31 | 16.02. 2011 р. | МБО «Екологія –Право –Людина» | П. 2.5. проекту НПД з охорони навколишнього середовища на 2011-2015 роки звучить наступним чином: «Визначення до 2015 року основних засад державної політики з АДАПТАЦІЇ до зміни клімату, розроблення та поетапне виконання плану заходів щодо ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ зміни клімату та ЗАПОБІГАННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ на зміну клімату на період до 2030…» Отже в даному пункті (завданні) ідеться про:
В той же час при формулюванні конкретних заходів на виконання даного завдання в коментованому НПД не знайшли свого відображення заходи із розроблення та поетапного виконання плану заходів щодо ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ зміни клімату та ЗАПОБІГАННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ на зміну клімату на період до 2030…». Лише завдання щодо розроблення політики із адаптації до зміни клімату знайшло своє відображення у п. 2.5.1. Таким чином, розроблення планів заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату, запобігання антропогенного впливу на зміну клімату та їх впровадження ніяким чином не передбачена серед переліку заходів, хоч у завданні (п. 2.5) вони задекларовані. Необхідність розроблення та впровадження даних планів заходів огрунтовується також наступним: Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я М КМУ від 5 березня 2009 р. № 272-р Про внесення змін до Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату внесено зміни до Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. Відповідно до п. 9 Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (у редакції від 2009 року) передбачено «розроблення Національного плану заходів щодо адаптації до зміни клімату з визначенням джерел їх фінансування, а також рекомендації щодо розроблення відповідного плану заходів для місцевих органів виконавчої влади.» Пунктом 11 даного документу передбачено розроблення Національного плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Розроблення программ із пом’якшення наслідків зміни клімату передбачено також п. 1 п.п. «b», п. 2 п.п. «а» ст.. 4 РКООНЗК. Плани щодо запобігання антропогенного впливу на ЗК передбачатимуть в тому числі заходи зі скорочення викидів парникових газів, які повинні впроваджуватися на підставі п. 1 ст. 2 Кіотського протоколу (п.п. “VI”, “VII”), п. 1 п.п. «с», п. 2, п.п. «а» ст.. 4 РКООНЗК. Відтак, п.2.5 слід доповнити заходами щодо:
| Враховано. В редакції запропонованій Тарасом Бебешко, (МКЕБ), див. вище. | |
| 32 | 17.02. 2011 р. | Ольга Цигульова, Конференція Східного регіону | 2.19.10. Створення інфраструктури з захоронення та переробки небезпечних побутових відходів, зокрема ртуть вміщуючих ламп та інформування громадян щодо цього. Доповнити та викласти в наступній редакції: Створення інфраструктури з переробки та захоронення (у разі неможливості переробки) небезпечних побутових відходів, зокрема ртуть вміщуючих ламп, акумуляторів (батареї, автомобільні акумулятори), ПЕТ тара (пляшки, пакети) інших небезпечних, довгорозкладаючихся речовин. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ) За виконання п. 2.19.10 передбачити відповідальними виконавцями також органами місцевого самоврядування, бізнес. (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області) Коментар до Пояснень: Можна погодитися щодо небезпеки ПЕТ тари, а що стосовно акумуляторів, батарей, які містять важкі метали? | Враховано В пп. 2.20.4. в наступній редакції: «Розроблення й впровадження систем поводження з
| |
| | | | 2.20.4. Розроблення й впровадження систем поводження з
Відсутнє питання використання відходів тваринницького виробництва-створення програми правильної утилізації відходів тваринництва (обов’язкове впровадження біогазових установок на кожному с/г підприємстві, яке займається вирощуванням корів, свиней та птахів), що набагато знизить забруднення поверхневих вод, зменшить викиди парникових газів та ін. шляхом надання пільгових кредитів та проведення просвітницької роботи з керівниками та власниками підприємств, також допомога в розробці ТЕО та проектної документації та ін. Це також відноситься і до п. 3.3.(?) (МАМА-86-Артемівськ) | Враховано. В пп. 2.7.5 передбачається «Розвиток наукових та інноваційних досліджень щодо розроблення компактних локальних очисних споруд (установок), що можуть бути використані в якості локальних споруд (установок) очищення стічних вод харчової та м'ясо-молочної промисловості», а в пп. 3.3.4. «Розроблення та впровадження механізмів з стимулювання розвитку виробництва підприємствами малого та середнього бізнесу екологічних технологій в галузях питного водопостачання, побутового водовідведення та автономної каналізації на селі» Біогазові установки відносяться до т.з. локальних засобів очистки стічних вод. Якщо мова йде про відходи м’ясопереробної промисловості, то в цьому випадку такі установки є доречними. Якщо ж мова йде про сільськогосподарські підприємства, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби, тощо, то такі установки є недоречними, тому що мова йде про органічне добриво, яке треба вивозити на поля. | |
| | | | Для «Збирання та утилізації електричного та електронного обладнання (в тому числі й трансформаторів та стабілізаторів)» додати «Збирання та утилізації електричного та електронного обладнання (в тому числі й трансформаторів, стабілізаторів, акумуляторів ). (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України») Коментар. Просимо врахувати пропозицію Є. Коренєвої стосовно акумуляторів. | Враховано. Див. пп. 2.20.4 вище. | |
| | | | 2.21.1. Розроблення державної цільової програми з регулювання хімічних речовин Пропонується наступна редакція п. 2.21.1. «Розроблення та прийняття національної програми «Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХВ)» (МАМА-86-Харків) Коментар до 2.21.1. Наполягаємо на викладенні тексту 2.21.1 у запропонованій редакції, оскільки СПМРХВ (Strategic Approach to International Chemicals Management – SAICM) було прийнято у лютому 2006 р. на міжнародній конференції на рівні урядів і підтримано Україною. Прогрес в імплементації СПМРХВ в країнах фіксується на міжнародних конференціях з хімічного менеджменту (International Conference on Chemicals Management – ICCM). В Мінекології працює національний координатор СПМРХВ. Найближча задача – створення національного СПМРХВ, як це робиться в інших країнах. REACH як і Глобальна гармонізована система класифікації і маркування хімічних речовин (Globally Harmonized System – GHS) є лише інструментами для реалізації СПМРХВ. | Враховано. В запропонованій редакції. | |
| 33 | 18.02. 2011 р. | ВГО «Мама-86» | Додати пп. 3.3.4. наступної редакції «Розроблення та впровадження Національних цільових показників до Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер» | Враховано. В запропонованій редакції. | |
| 34 | 15.02. 2011 р. | Андрій Демиденко | Додати до підрозділу 2.6. пп. «Розробка навчального курсу з впровадження інтегрованого управління водними ресурсами» | Враховано. В запропонованій редакції. | |
| 35 | 15.02. 2011 р. | Зіновій Бройде | До підрозділу 6.3. Розробити і ввести в дію План реалізації у національному законодавстві, по всіх основних цілях національної політики та у політиці регіонального розвитку принципу інтегрованого попередження і контролю забруднень (IPCC) як основи сталого соціально-економічного розвитку та застосування кращих доступних технологій як сучасної основи ОВНС та інноваційно-інвестиційної політики | Враховано. Це буде передбачено в 2.1.5. і 2.1.6 | |
| 36 | 15.02. 2011 р. | Володимир Мальцев | До пп. 5.4.2. В існуючій редакції вилучити. Замінити пунктом «Посилити наукове забезпечення діяльності об’єктів ПЗФ, залучивши досвід об’єктів ПЗФ, підпорядкованих НАНУ, НААН та провідних вищих наукових закладів» | Враховано. Вилучено Враховано. В наступній редакції: пп. 5.4.2. «Оптимізація системи підготовки наукових кадрів та посилення наукового забезпечення у галузі збереження біорізноманіття відповідно до вимог відповідних міжнародних договорів» | |
| | | | До пп. 5.4.4 доповнити словами «… переважно за рахунок створення природних заповідників, національних природних парків та регіональних природних парків» | Не враховано. Така деталізація є зайвою | |
| | | | До підрозділу 5.4. Доповнити пп. наступної редакції «Розробити механізм та законодавче забезпечення залучення екологічних неурядових організацій до управління об’єктами природно-заповідного фонду, особливо заказників, пам’яток природи регіональних ландшафтних парків». | Не враховано. НУО можуть залучатися до програм розвитку окремих об’єктів ПЗФ відповідно до чинного законодавства. | |
1 У випадку повторення зауважень та пропозицій МБО «Екологія, право, людина», що розглянуті в п. 8 цієї таблиці, вони пропускаються
2 Критеріальне управління – це коли нижче ГДК все є абсолютно добре (незалежно від того, наскільки нижче), а вище ГДК все є абсолютно погано (незалежно від того, наскільки вище). Очевидно, що цей пороговий підхід не дає правильного дороговказу, оскільки вплив (на здоров’я людини чи екосистем) залежить не стільки від факту чи частоти перевищення ГДК, скільки від кількості забруднювача в середовищі (ця проблема давно вирішена в радіаційній гігієні). Компаритивистський (порівняльний) підхід вказує, що треба вимірювати відстань між сьогоднішнім станом середовища (наприклад, вимірюваним набором концентрацій) і бажаним (цільовим) станом середовища і розробляти (альтернативні) шляхи найбільш ефективного досягнення цього бажаного стану.