Таблиця обліку та стану врахування зауважень громадськості до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 2015 роки»
| Вид материала | Документы |
СодержаниеНе враховано Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано. Не враховано |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1873.1kb.
- Зміст, 3792.15kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Укра ї н а козівська районна державна адміністрація Тернопільської області розпорядження, 29.46kb.
- До Програми утилізації нерозпізнаних І непридатних для використання засобів захисту, 138.12kb.
Див. розділи 5 і 7.
До пп. 2.11.1. Виправлення: слово «екосистемних» пишеться разом. Орфографічна помилка. Разом з тим, ліси не можуть «надавати послуги», оскільки це є протиріччям здоровому глузду. Пропоную переформулювати пункт наступним чином:
«2.11.1 Розроблення концепції та техніко-економічного обґрунтування введення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та проведення вартісної оцінки використання рекреаційного потенціалу лісів». (О. Перегон, заступник голови КР Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт»)
Враховано.
Виправлено.
Не враховано.
Рекреаційний потенціал це складова екосистем них послуг.
До пп. 2.11.2. Й залучення громадськості. (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Зауваження: цим пунктом передбачається посилити технічну спроможність Держекоінспекції на 10 мільйонів гривень з Держбюджету за рік. Пункт 6.4.2. (з посиланням на пункт 3.1.7. ) передбачає «технічне та інституційне посилення інспекції» (пункт 3.1.7. «коштує 60 мільйонів гривень» з БП ЄС). Однак, ДЕІ не є органом, уповноваженим займатися охороною, використанням або відтворенням лісів, державою на нього покладені функції контролю. Це варто відтворити у наведеному пункті: «Забезпечення ефективного контролю за охороною, належним захистом, …» .(О. Перегон, заступник голови КР Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт»)
Не враховано.
Громадський екологічний контроль вже передбачено
Враховано.
В запропонованій редакції.
До пп. 2.11.4. Оскільки на різних територіях України (областях) існує різний рівень озеленення (ліси, лісні масиви, лісополоси, інше), пропоную передбачити пропорційність відповідних земельних площ в різних областях України, додаткового створення і недопустимості винищення захисних лісових насаджень, що будуть допомагати у боротьбі із ерозією земель. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Коментар: додати у кінці: «та інших природних територій, відмінних від лісу». Вирощування лісів на природних територіях, де зберігаються інші ландшафти (болота, луки, напівпустелі та пустелі, тощо) не є доречним. (О. Перегон, заступник голови КР Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт»)
Пропозиція: додати пункт: 2.11.5 Захист зелених зон населених пунктів. Введення мораторію на забудову та виділення у приватну власність чи оренду території міських лісів, лісопарків, парків, скверів, міських садів та рекреаційних зон до проведення повної інвентаризації цих зелених насаджень за існуючими в державі нормативами. Створення єдиних державних реєстрів зелених насаджень населених пунктів України з урахуванням їх природоохоронного, рекреаційного, культурного, історичного, архітектурно-естетичного та захисного значення. Створення при органах місцевого самоврядування дорадчих органів по захисту зелених насаджень, які б опікувалися узгодженням протиріч між забудовниками та громадами, місцевими владами та громадами щодо поводження з зеленими насадженнями, а також приймали участь в підготовці та проведенні громадських слухань, всенародних обговорень та референдумів з цього приводу. Входити в такі органи мають представники профільних наукових установ, зацікавлених громадських організацій, депутатських груп, тощо.
Пояснення: Останнім часом бійки навколо будівельних майданчиків стали нормою в Україні. Частіше за все обурення громад викликає знесення (часто безглузде) зелених насаджень. Буває, що ведеться воно всупереч законодавству, здоровому глузду та навіть інтересам самих забудовників. Триває й виділення земельних ділянок в лісопарках, парках, скверах, тощо. Більше того, бійка стає єдиною ефективною можливістю захистити улюблені парки/сквери/міські сади для громад, адже межі цих улюблених людьми місці в натурі не винесені, громадські слухання не проводяться, влада не звертає уваги на звернення громадян з цього приводу, правоохоронці не реагують на них. Ця практика є хибною. (О. Перегон, заступник голови КР Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт»)
Не враховано.
Напівпустелі та пустелі. Не доведи Боже Україну до такого!
В Україні є три природних зони, лісова, лісостепова та степова.
Враховано.
Див. розділ 7.
До пп. 2.13.2. Є пропозиція до п. 2.13.2. Щодо відпрацьованих кар’єрів, відвалів, териконів, щламонакопичувачив, відстійників, ставків випаровувачив та інше. Це все порушені або забруднені землі в наслідок видобутку корисних копалИн або використання їх в технологічних процесах виробництва. Підприємства з різних причин закриваються, ліквідуються а питаннями рекультивації нема кому займатися і немає на це коштів. Відпрацьовані кар’єри, відвали та інше все кидається. Всі екологічні проблеми пов’язані с такими об’єктами залишаються на вирішення на місцевому рівні. При цьому є позитивна практика розвинутих країн – створення страхових фондів рекультивації земель.
Тому в п. 2.13.2 пропонується додати підпункт «передбачити створення державних страхових фондів рекультивації порушених земель в наслідок видобутку корисних копалень або їх використання в технологічних процесах виробництв (кар’єри, відвали, терикони, щламонакопичувачи, відстійники, ставки випаровувачі та інше)»; передбачити створення державних страхових фондів рекультивації порушених земель в наслідок видобутку корисних копалень або їх використання в технологічних процесах виробництв (кар’єри, відвали, терикони, щламонакопичувачи, відстійники, ставки випаровувачі та інше). (О. Багін, ВЕР "Хортицкий Форум", Запоріжжя)
Питання створення державних страхових фондів рекультивації порушених земель потребує роз’яснення та проведення консультацій з Держгеолагентством.
Ідея цікава.
До розділу 2.14 додати п.2.14.3. в такому вигляді: "Забезпечення проведення санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації артезіанських свердловин".
Термін виконання з 1012 по 1015 рр,
Кошти – Держбюджет.
Відповідальні виконавці – місцеві органи влади, Мінприроди, балансоутримувач. (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області)
Пропонуємо доповнити «…. артезіанських свердловин, зокрема тих, що не експлуатуються на даний час та безгосподарських свердловин». (Ю. Голік, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Полтавській області, О. Ілляш, Полтавська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка)
Додати «Паспортизація артезіанських свердловин комунальної та приватної власності, створення бази даних в областях». (О. Откидач, «МАМА-86-Полтава»)
Враховано.
В запропонованій редакції.
Враховано.
В редакції що запропонована вище.
Не враховано.
Це завдання регіональних програм.
До підрозділу 2.18. Замість «зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення» територій з радіоактивним забрудненням (включаючи β і α спектри випромінювання). (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Не враховано.
Назви розділів та підрозділів НПД визначено в Законі України «Про основні засади…»
До пп. 2.18.2. Після «Чорнобильської катастрофи»: або з інших причин…. Після
що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, або з інших причин та ПОВЕРНЕННЯ реабілітованих після радіоактивного забруднення земель, чорнобильської зони відчуження та інших територій до економіки України після детального обстеження із залученням незалежних фахівців та зацікавленої громадськості (??).(О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Враховано
В запропонованій редакції.
Реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, або з інших причин шляхом забезпечення радіаційного захисту населення і довкілля, розвитку продуктивних сил забруднених регіонів, відновлення виробничої та соціальної інфраструктури на цих територіях, зняття з них обмежень у виробництві сільськогосподарської продукції після детального обстеження із залученням незалежних фахівців та зацікавленої громадськості. (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Додати пункт: 2.18.6. «З великою обережністю розглядати проекти розміщення ядерних реакторів, зокрема, дослідних. Обов’язково виконати вимоги статті 37 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» при вирішенні питання про розміщення ядерного реактору ННЦ «ХФТІ» серед (або окрім) трьох запропонованих ділянок ще й ділянки у Чорнобильській зоні як альтернативи розміщенню небезпечного об’єкта у півторамільйонному місті Харкові. Сприяти всебічному обговоренню цього проекту, унеможливити перекручування інформації про нього, заниження відомостей про його небезпеку та можливі наслідки надзвичайних ситуацій на реакторі». (О. Перегон, заступник голови КР Харківської обласної громадської організації «Зелений Фронт»)
Враховано
В запропонованій редакції.
Не враховано.
Це не є компетенцією цього НПД.
До підрозділу 2.19. Зазначений пункт має декларативний характер та не може бути реалізований на практиці у вказані в підпунктах терміни через відсутність в Україні спеціалізованих та екологічно безпечних полігонів для захоронення 70 відсотків відходів великих міст. Навіть за умови існування таких полігонів, досягнення вказаної мети можливе тільки при ефективному роздільному збиранні та сортуванні відходів, переробці вторинної сировини на високотехнологічних лініях. Але по підпунктам 2.19.5, 2.19.8, 2.19.9, реалізація яких є ключовою для впровадження роздільного збирання та переробки відходів, не визначений не тільки період їх виконання, обсяг та джерела фінансування, але навіть відповідальні за їх впровадження органи влади. (С. Козодавов, голова громадської рада при держуправлінні ОНПС в Запорізькій області, А. Бредун, ГО «Громадська рада Національного заповідника «Хортиця»)
Не враховано.
Це не є пропозицією до НПД
До пп. 2.19.2 Доповнити: промислових та небезпечних і медичних відходів. (Ю. Голік, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Полтавській області, О. Ілляш, Полтавська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка)
Враховано.
Див. пп. 2.19.2. та 2.20.2.
До пп. 2.19.5. Доповнити: «…. та розширення їх рециклінгу». (Ю. Голік, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Полтавській області, О. Ілляш, Полтавська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка)
П. 2.19.5 доповнити словами «та окремим збором органічної частини твердих побутових відходів». (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області)
Не врахована.
Пропозиція незрозуміла в частині «рециклінгу»
Враховано.
Див. пп. 2.19.4.
До пп. 2.19.6. Оскільки проблема сміття є дуже нагальною в Україні, і про цей факт зазначається в Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, пропоную викласти в наступній редакції: Проектування та будівництво комплексів сортування та обробки побутових відходів в містах мільйонниках та обласних центрах. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Не враховано.
Оригінальна версія не відрізняється принципово від пропозиції.
До 2.10.7. Викласти в наступній редакції: Впорядкування, реконструкції, рекультивації, будівництва полігонів для захоронення побутових відходів, які не вдалось утилізувати у відповідних комплексах і заводах із переробки сміття. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
Не враховано.
Оригінальна версія не відрізняється принципово від пропозиції, однак є більш загальною.
До пп. 2.19.1. П. 2.19.8 доповнити словами: «в населених пунктах з кількістю населення не менше як 250 тис. т.». (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області)
Не враховано.
Мова йде про розвиток технологій. Незрозуміло, до чого тут Не враховано населені пункти.
До пп. 2.19.10. Пропонуємо цей пункт доповнити: «введення на законодавчому рівні відповідальності виробника за поводження з тарою, що ним виробляється або використовується, та розробити механізм реалізації на місцевому рівні відповідальності виробників та їх стимулювання. (Ю. Голік, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Полтавській області, О. Ілляш, Полтавська ОО Всеукраїнської екологічної ліги, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка)
Не враховано.
Пп. 2.19.10. пропонує те ж саме.
До пп. 2.19.11. Доповнити та викласти в наступній редакції: Створення інфраструктури з переробки та захоронення (у разі неможливості переробки) небезпечних побутових відходів, зокрема ртуть вміщуючих ламп, акумуляторів (батареї, автомобільні акомулятори), ПЕТ тара (пляшки, пакети) інших небезпечних, довгорозкладаючихся речовин. (В. Сабінін, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ)
За виконання п. 2.19.11 передбачити відповідальними виконавцями також органами місцевого самоврядування, бізнес. (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області)
Не враховано.
Оригінальний текст пропонує те саме, однак ПЕТ тара (пляшки, пакети) не є небезпечними, лише вони не піддаються біологічній деградації.
За виконання п. 2.20.1 передбачити відповідальними виконавцями також Мінекономіки України. (С. Лустенко, голова громадської ради при держуправлінні ОНПС в Сумській області)
Враховано.
До графи «відповідальні виконавці» додано Мінекономіки.
До пп. 2.20.25. Відсутнє питання використання відходів тваринницького виробництва-створення програми правильної утилізації відходів тваринництва (обов’язкове впровадження біогазових установок на кожному с/г підприємстві, яке займається вирощуванням корів, свиней та птахів), що набагато знизить забруднення поверхневих вод, зменшить викиди парникових газів та ін. шляхом надання пільгових кредитів та проведення просвітницької роботи з керівниками та власниками підприємств, також допомога в розробці ТЕО та проектної документації та ін. Це також відноситься і до п. 3.3.(?) (МАМА-86-Артемівськ)
Для «Збирання та утилізації електричного та електронного обладнання (в тому числі й трансформаторів та стабілізаторів)» додати «Збирання та утилізації електричного та електронного обладнання (в тому числі й трансформаторів, стабілізаторів, акумуляторів ). (Є. Коренєва, ст.н.с. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського АМН України»)
Враховано.
Біогазові установки є однією з можливостей локального очищення стічних вод. Див. 2.7.5.
Див. 2.20.5.
До підрозділу 2.21 потрібно переформулювати у відповідності із завданнями, яки наведено у підпунктах 2.21.1 – 2.21.4. Наприклад, в 2.21. йде мова про остаточне знешкодження накопичених, непридатних до використання пестицидів, а завдання для цього непередбачені. (МАМА-86-Харків)
Не враховано.
Назви розділів та підрозділів НПД визначено в Законі України «Про основні засади…»
До пп. 2.21.1. Пропонується наступна редакція п. 2.21.1. «Розроблення та прийняття національної програми «Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХВ)» (МАМА-86-Харків)
Не враховано.
Підхід до міжнародного регулювання вже існує це REACH.
До пп. 2.21.2. До колонки «Джерело фінансування» (Державний, місцевий) ДОДАТИ: «З залученням міжнародних та національних інвесторів та донорів». (О. Ведмідський ЕкГ «Печеніги» (Харків), Blacksmith Institute)
Не враховано.
Інвестори не є джерелом фінансування НПД.
До пп. 2.21.3. Чому в секторах економіки? (СЕКТОР ЭКОНОМИКИ - совокупность хозяйственных единиц, характеризующихся однородностью экономической деятельности или организационным и финансовым единством. С точки зрения форм собственности различают: государственный сектор, включающий в себя предприятия, организации, учреждения, находящиеся в государственной собственности и управляемые государственными органами; частный, не находящийся под контролем государства. С точки зрения конкретных видов экономической деятельности различают реальный сектор экономики, непроизводственный, финансовый. Выделяют также теневой сектор экономики, характеризующийся осуществлением противоправных хозяйственных операций и операций, не учитываемых статистикой. См. Экономический словарь: ссылка скрыта). Можливо в секторах промисловості та споживання, а не економіки». Безпечне транспортування куди? (МАМА-86-Харків)
Не враховано.
Під секторальним пропонується саме сектори промисловості та споживання. Транспортування - куди завгодно, аби безпечне.
До пп. 2.21.4. Згідно регламенту REACH, реєстрації підлягає кожна хімічна речовина (за деякими виключеннями), яка виробляється та імпортується в ЄС у кількості більш 1 тонни на рік. Тому по-перше, азбест – це не хімічна речовина, а мінерал і регламент REACH на нього не поширюється. По-друге, якщо є питання до азбесту, то потрібно визначитися – по який саме азбест йде мова? Можливо хризотиловий? Україна експортує вироби з хризотилового азбесту, але не до ЄС. Крім того, питання хризотилового азбесту знаходяться в площині юрисдикції Роттердамської конвенції, Стороною якої є й Україна. Тому пропонуємо питання азбесту і REACH виключити з Плану. Якщо є потреба позначити в Плані REACH – необхідно провести консультації і переформулювати завдання. (МАМА-86-Харків)