For over 50 years the Common Agricultural Policy (cap) has been a cornerstone of eu policy relating to farming and the rural areas
| Вид материала | Документы |
- Energy policy of Russia, 28.31kb.
- Тской models to model of mutual responsibility in an education sphere, to strengthening, 945.89kb.
- Данный Policy Brief подготовлен Кесилиш Club’ом при участии Клуба либеральной молодежи, 86.31kb.
- Copolco committee on consumer policy изучает вопросы обеспечения интересов потребителей, 16.44kb.
- " Monetary Policy and the Real Exchange Rate", 11.39kb.
- Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України, 719.36kb.
- Д. С. Кулябов > Стандарты информационной безопасности, 1244.5kb.
- Foreign Policy Євген Морозов є виразником критичного погляду на політичну вагомість, 166.63kb.
- Правила разграничения доступа прд security policy Совокупность правил, регламентирующих, 137.1kb.
- Тема Введение. Политология как система знаний о политике (2 ч.), 41.33kb.
Лукашова М.Д.
керівник Озаріна О.В., к.е.н, доцент
Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського
ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СПІЛЬНОГО КРЕДИТНОГО РИНКУ ЄС
Спільний кредитнийринок ЄС - цеінтеграційне об’єднання держав, яке передбачає надання у позику капіталу на певних умовах.
Зурахуванням характеру впливу на грошово-кредитнийриноквирізняютьдвігрупиінструментів: адміністративноговпливу та економічноговпливу. Інструментипершоїгрупимають, форму директив, лімітів, нормативів, щовиходять з центрального банку і спрямовані на обмеженнясвободидіяльностісуб'єктівгрошово-кредитного ринку ібанків. Підінструментамидругоїгрупирозуміютьсярізнізасобивпливуцентрального банку на грошово-кредитнийринок шляхом формування на ньомупевних умов, щовизначаютьповедінкусуб'єктів ринку у напрямку, запрограмованомуцентральним банком.
Європейський центральний банк - центральний банк, відповідальний за грошово-кредитнусистему Європейського союзу і європейську валюту. Банк працює разом з іншими національними банками кожного члена Європейського союзу, щоб сформулювати грошово-кредитну політику, яка допомагає підтримати стабільність цін в Європейському союзі.[1]
Європейський центральний банк несе відповідальність за грошово-кредитну політику Європейського союзу з 1 січня 1999 р., коли була введена в обіг єдина європейська валюта. Обов'язки ЄЦБ полягають у тому, щоб формувати грошово-кредитну політику, проводити обмін іноземної валюти, підтримувати валютні резерви і дозволяти емісію банкнот.[1]
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів.За рахунок випуску облігаційних позик на міжнародному грошовому ринку та на національних грошових ринках країн Європейського інвестиційного банку формуються залучені кошти банку. На рентабельні проекти надають звичайні кредити, на малорентабельні — пільгові.[1]
Європейський банк реконструкції та розвитку— міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки.
Ринок кредитування в регіоні залишається в тяжких умовах, оскільки банки продовжують скорочувати свої баланси і попит на кредити залишається слабким.Скорочення кредитного ринку відбувається, незважаючи на дії ЄЦБ, якийнадає банкам необхіднуїмліквідність для підтримкивласноїдіяльності на нормальному рівні. ЄЦБ знизивоблікову ставку до значення в 1% і готовийнадатифінансовимустановам будь-якісумикредитів на термін до 12 місяців, а такожпогодивсяпридбати на первинному і вторинному ринках забезпеченіоблігації на загальну суму 85 млрд.дол. США для пожвавленнякредитного ринку.[2]
Таблиця 1. Зовнішній борг та ВВП країн ЄС[4]
| Країна | ВВП(євро) | Відношення боргу до ВВП | Борг на душу населення (євро) |
| Германія | 3,3 трлн. | 176% | 50,5 тис. |
| Франція | 2,5 трлн. | 235% | 66,5 тис. |
| Італія | 2 трлн. | 163% | 32,8 тис. |
| Іспанія | 1,4 трлн. | 284% | 41,3 тис. |
| Португалія | 228 млрд. | 251% | 38 тис. |
| Греція | 304 млрд. | 252% | 38 тис. |
| Ірландія | 203 млрд. | 1093% | 390 тис. |
З грудня 2011р. ЄЦБ провів два тендери з надання дешевих кредитів строком на 3 роки, видавши банкам в цілому більше 1 трлн.євро. 29 лютого2012р. на другому такому тендері банки залучили 530 млрд.євро - проти 490 млрд.євро на першому тендері в грудні 2011 р.[3]
До цього максимальний термін кредитів ЄЦБ становив 13 місяців. Крім збільшення термінів кредитів, ЄЦБ значно пом'якшив заставні вимоги до позичальників, дозволивши їм надавати забезпечення у вигляді фінансових активів самого широкого класу.
Іспанські банки в березні 2012р. залучили кредити Європейського центрального банку на рекордні 227,6 млрд. євро (300 млрд.дол), тим самим збільшивши запозичення майже на 50% в порівнянні з лютневими показниками, згідно з даними Банку Іспанії.
Раніше, в лютому, обсяг запозичень банківських структур в країні склав 152,4 млрд.євро.У іспанських банків зростає попит на кредити ЄЦБ, незважаючи на те, що багато з них брали участь у програмі довгострокового кредитування банків.У той же час дешеві трирічні кредити ЄЦБ не вирішили всіх боргових проблем, зігравши тільки роль “пом'якшувального чинника”.В цілому обсяг кредитів, які залучили європейські банки в ЄЦБ, склав у березні 2012р.-361,7 млрд.євро.Між тим, прибутковість десятирічних бондів піднялася в ході торгів на 6 базисних пунктів - до 5,88% річних [5].
Європейський центральний банк залишив основну процентну ставку без змін четвертий місяць підряд, прагнучи дотриматися непростого балансу між стримуванням стійкої високої інфляції і наданням підтримки все ще слабкій економіці єврозони. Рішення залишити процентні ставки на рекордно низькому рівні 1% співпало з очікуваннями аналітиків. Вони очікували, що ЄЦБ утримається від дій після того, як проведення безпрецедентної операції з надання трирічних кредитів допомогло відновити спокій на ринках.
Література
1. www.news.finance.ua – finance.ua про гроші
2. www.ifc-forex.com – Forexдля практиків та початківців
3. www.allfi.biz – фінансові інвестиції – освітній центр
4.www.ссылка скрыта – сайт газети «Кореспондент»
Луніна А.В.,
Ткаченко О.І., ст. викладач
ДДІЗФВіС при НУФВіСУ
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
На сьогодні в Україні актуальним є створення єдиного стратегічного напрямку розвитку, необхідний для забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Розробкою заходів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств займались такі вчені: Горич В.О., Коротков І.В., Гаркуша О.Л., Єльченко А.Ю., Дронов А.К., та інші. На сьогодні це питання залишається актуальним.
Метою даної роботи є дослідження шляхів покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємств України.
Основні задачі: провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД та зовнішнього середовища; вивчити ринок привабливості ЗЕД підприємства.
Україна використовує експортний потенціал недостатньо ефективно, тому спостерігається зменшення вартісних обсягів експорту, що свідчить про кризу виробництва, зорієнтованого переважно на експорт.
За обсягами експорту на душу населення, Україна значно поступається більшості країн Центральної та Східної Європ, тому це спонукає до більш ефективної реалізації експортного потенціалу з метою збільшення впливу України на світові економічні процеси.
Переважаючими експортними позиціями залишаються металопродукція, яка становила у 2008-2010 роках 44% загального експорту, а мінеральні продукти та хімія 22% [2].
Зовнішньоекономічна діяльність – це найголовніша сфера господарської діяльності, яка при ефективному використанні комплексу форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на підвищення продуктивності праці і якості продукції.
Одним із суттєвих факторів підвищення ефективності господарської діяльності є розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств та фірм, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, залученню іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, забезпеченню економічної безпеки України [3].
Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку потрібна стратегія зовнішньоекономічної діяльності, тобто єдиний напрямок, який буде враховувати внутрішні можливості підприємства та ринкові умови, в яких йому доводиться функціонувати [2].
Для розробки цього напрямку потрібен комплексний аналіз діяльності підприємства.
В першу чергу потрібно провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД на засадах фінансово-економічного аналізу. Після цього провести аналіз зовнішнього середовища (постачальників, конкурентів та споживачів), а також аналіз товарів, запропонованих конкурентними підприємствами з метою виявлення стадії життєвого циклу товару. Наприкінці необхідно провести матричний аналіз, для визначення ринку привабливості зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
При проведенні матричного аналізу ЗЕД підприємства використовуються такі матриці:
- матриця BCG - аналіз темпів зростання частки ринку;
- матриця GEМ - аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності;
- матриця ADL - аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку;
- матриця Shell/DPM - аналіз привабливості ресурсоємної галузі в залежності від конкурентоспроможності [1].
Таким чином, для покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємств України потрібно провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД та зовнішнього середовища; вивчити ринок привабливості ЗЕД підприємства. Використовуючи ряд організаційно-методичних аспектів, які не потребують значних витрат додаткових ресурсів, підприємство може впливати на ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності.
Перспективним є також розширення нових форм ведення зовнішньоекономічної діяльності, впровадження засобів інформаційних технологій, найновіших аналітичних методів і підходів, які суттєво підвищать обґрунтованість управлінських рішень в цій сфері.
Література
1. Сомов П.Р. Розробка заходів підвищення ефективності експортних операцій промислового підприємства [Текст]/ П.Сомов, Д.Луценко. 2-е вид.-М.: Економіка, 2006.-305с.-IFNB 5-230-56435-7.
2.Недбалюк О. Суть і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні [Електронний ресурс].- Електрон.текстові данні (21348 байт).-Режим доступу: < rg/nedbalyuk-op-sut-i-perspektivi-rozvitku-zovnishnoekonomichnoyi-diyalnosti-v ukrayini>.
3.Рубан І. В. Обґрунтування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства на засадах збалансованої системи показників [Електронний ресурс]:[Режим доступу] uka.com / 9._EISN_2007 / Economics / 21328.doc.php.
Макеева А.В.
Озарина О.В. к.э.н, доцент
Донецкий национальный университет экономики и торговли
им. Михаила Туган-Барановского
РЫНОК БАНКОВСКИХ МЕТАЛЛОВ В УКРАИНЕ
Банковскими металлами называют драгоценные металлы (золото, серебро, платина, метали платиновой группы), с высочайшими пробами соответственно мировым стандартам в сливках и порошках, которые имеют сертификат качества, а также монеты, произведенные из драгоценных металлов.
Рынок банковских металлов в Украине — это наиболее молодой сегмент национального валютного рынка и соответственно финансового рынка. Он начал свою деятельность как организованный рынок в 1998 г. соответственно постановления НБУ «Положение об организации торговли банковскими металлами на валютном рынке Украины», которая установила правила деятельности банков с банковскими металлами. Торговлю банковскими металлами осуществляют в пределах прав, предоставленных действующим законодательством Украины, такие участники валютного рынка: Национальный банк Украины, Украинская межбанковская валютная биржа, уполномоченные банки и уполномочены финансово-кредитные учреждения на основании лицензии Национального банка Украины на право осуществления соответствующих операций с валютными ценностями.
Во всем мире банки работают преимущественно с безналичными металлами, так как это не нуждается в лишних расходах на перевозку и хранение металла. Но украинский рынок банковских металлов имеет преимущественно наличный характер. Значительная часть украинского рынка банковских металлов, как и во всем мире, традиционно принадлежит золоту[1].
На мировом рынке банковских металлов наблюдается тенденция к увеличению количества банков, которые желают работать с банковскими металлами, и это свидетельствует о немалом потенциале развития данного рынка и возможности получать выгоду от операций на нем как для банков, так и для клиентов.
Банковские металлы, которые являются объектом купли и продажи на валютном рынке Украины, существуют в виде стандартных и меренных слитков и монет, произведенных из драгоценных металлов.
На рынке банковских металлов на Украине наблюдаются 2 тенденции:
- снижение спроса, вызванное уменьшением объема свободных денежных средств (отражение общемировой тенденции), а также связанное с ростом опасений начинающих игроков с банковскими металлами относительно дальнейшего снижения их стоимости, и как следствие — уход в доллар США или другие активы.
- рост спроса на банковские металлы со стороны опытных игроков, которые используют снижение цен на банковские металлы, как возможность выгодно приобрести банковские металлы[2].
В Украине в конце 2011 года на рынке золота создался дефицит металла ввиду повышенного спроса, которым отреагировали потребители на заявления о возможном дефолте США и раньше времени выкупили запасы золота, планируемые к продаже в этот период. Украинцы все чаще начали рассматривать возможность ухода в золото, как в более надежный актив.
Растущие цены на золото на мировых рынках привели к тому, что спрос на драгметалл увеличился почти вдвое. По итогам 2011 года украинские инвесторы приобрели 11,6 тонн золота, а серебро стало менее привлекательным. Меняющиеся интересы покупателей затронули импортирование драгоценных металлов и банковские предложения. По итогам года, в страну было завезено в 2,2 раза больше золота, чем в предыдущий год. Именно в 2011 году Украина впервые импортировала золото и продавала на международных рынках.
В 2012 году на рынок банковских металлов выходит НБУ — регулятор выводит на рынок ценные бумаги с привязкой к стоимости золота и такой инструмент, как инвестиционные монеты, что создаст дополнительный интерес к инвестициям в банковские металлы.
По мнению экономистов, в 2012 году сохранится восходящая ценовая тенденция на рынке золота и к концу года стоимость желтого металла составит порядка 1950-2000 долл. за унцию. В целом рынок будет колебаться на протяжении года в диапазоне 1650-2150 долл. за унцию. Объемы золота на рынке Украины могут вырасти примерно на 10%, количество операций — на 30% с соответственным уменьшением среднего лота[3].
Ввиду того, что рынок банковских металлов только развивается, еще не хватает достаточно опытных специалистов по данному направлению, которые могут правильно сформировать стратегию развития, осуществлять анализ рынка банковских металлов. Гораздо проще работать с наличными банковскими металлами, что большинство банков успешно делают.
В данный момент сегмент покупателей безналичных банковских металлов не значителен. Отличительной особенностью украинского рынка банковских металлов является покупка наличных металлов, т.е. банковских слитков, в то время, когда во всем мире основная часть операций с банковскими металлами проводится с безналичными металлами.
Литература
1.Деньги. Кредит. Банки. Белоглазова Г.Н. М.: Высшее образование, Юрайт, 2009. — 620 с.
2. ссылка скрыта (Официальный сайт Министерства финансов Украины).
3. ссылка скрыта ( Информационный портал о банках Украины).
Максюта В.В., аспірант
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»
МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
У довгостроковому періоді зростання продуктивності праці означає краще використання трудових, фінансових, матеріальних, енергетичних, технологічних і всіх інших ресурсів, воно означає розвиток економіки і створює передумови для соціального прогресу. Зменшення ж цього співвідношення означає спад не тільки економічний, але і, неминуче, соціальний. Значення цього показника полягає ще й у тому, що країни з найвищою продуктивністю, а не з найбільшими матеріальними й енергетичними ресурсами, стають світовими лідерами як у економічному, так і у соціальному розвитку [1]. Так, в сучасних умовах господарювання розробка методики планування продуктивності праці на підприємствах роздрібної торгівлі є актуальною.
Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу [2].
Теорія планування побудована на теорії попиту і пропозиції. Планування – це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення. Іншими словами планування – це сукупність дій колективу працівників по встановленню завдань, які визначають напрямки, темпи і пропорції розвитку [3].
У вітчизняній практиці склалася певна система планування, кожен різновид якої має свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання розрахункових техніко-економічних показників.
Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого рахунку та пофакторним методом. Так, метод прямого рахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності шляхом ділення запланованого обсягу випуску продукції у вартісному виразі або в натуральних одиницях на планову чисельність промислово-виробничого персоналу.
Пофакторний метод передбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності працівників під впливом різних факторів.
Розрахунок планового рівня продуктивності праці здійснюється в декілька етапів: обчислення економії робочої сили під впливом техніко – економічних факторів (підвищення технічного рівня виробництва, структурні зрушення у виробництві, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу виробництва, галузеві фактори, введення в дію і освоєння нових підприємств (об’єктів)); визначення вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу в плановому періоді; визначення планової чисельності працюючих шляхом віднімання від вихідної їх чисельності в плановому періоді загальної величини їх зменшення; розрахунок приросту продуктивності праці в плановому періоді.
Важливим елементом економічного аналізу торгівельних підприємств є розрахунок можливого приросту товарообороту за рахунок росту продуктивності праці. Цей розрахунок можна здійснити, користуючись залежністю:
(1)де ∆Qпп – приріст обсягу товарообороту за рахунок підвищення продуктивності праці, %;
∆Ч – приріст чисельності, %;
∆Q – приріст обсягу товарообороту, %.
На торгівельних підприємствах чисельність керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників по кожній із вказаних груп згідно діючих нормативів чисельності.
Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення дійсного (корисного) фонду часу роботи одного середньоспискового робітника, який визначається шляхом складання балансу робочого часу середньоспискового робітника. В цьому балансі явочне число днів виходу визначається шляхом віднімання від номінального фонду робочого часу в днях (календарний фонд мінус кількість вихідних і святкових днів) кількість цілоденних невиходів. Фактичну тривалість робочої зміни. Добуток явочного числа днів виходу на фактичну тривалість робочої зміни дає дійсний річний фонд робочого часу середньоспискового робітника в годинах.
Планова чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпвп.пл.) здійснюється за формулою:
; (2)де Чпвп.б – базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;
Іq – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;
Іпп – запланований індекс росту продуктивності праці.
Розрахунок планової чисельності допоміжних робітників визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування.
Отже, застосування запропонованої методики планування продуктивності праці на підприємствах роздрібної торгівлі дозволить досягти оптимального рівня продуктивності праці.