For over 50 years the Common Agricultural Policy (cap) has been a cornerstone of eu policy relating to farming and the rural areas
| Вид материала | Документы |
- Energy policy of Russia, 28.31kb.
- Тской models to model of mutual responsibility in an education sphere, to strengthening, 945.89kb.
- Данный Policy Brief подготовлен Кесилиш Club’ом при участии Клуба либеральной молодежи, 86.31kb.
- Copolco committee on consumer policy изучает вопросы обеспечения интересов потребителей, 16.44kb.
- " Monetary Policy and the Real Exchange Rate", 11.39kb.
- Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України, 719.36kb.
- Д. С. Кулябов > Стандарты информационной безопасности, 1244.5kb.
- Foreign Policy Євген Морозов є виразником критичного погляду на політичну вагомість, 166.63kb.
- Правила разграничения доступа прд security policy Совокупность правил, регламентирующих, 137.1kb.
- Тема Введение. Политология как система знаний о политике (2 ч.), 41.33kb.
Література
- США: проблемы торгового дефицита. Сергей Емельянов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта
- Соединенные Штаты Америки (2008 г.) Международный товарообмен страны. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта
- UNCTADSTAT: Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта
Краус К. М., аспірант
Полтавського університету економіки і торгівлі
УПРАВЛІННЯ МАЛИМИ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ЗАСАДАХ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ
Сучасна економіка України характеризується різким загостренням конкуренції, вільним рухом капіталів і трудових ресурсів, що є результатом глобалізації, зростанням диверсифікації запитів споживачів, посиленням ролі чинників НТП в економічній стабілізації як окремих підприємств, так і економіки в цілому. За цих умов довгострокового комерційного успіху на ринку досягають переважно ті малі торговельні підприємства, що оперативно та ефективно збалансовують внутрішні (стратегічний потенціал) та зовнішні (перспективи, загрози) можливості розвитку.
Світовий досвід свідчить, що основними засобами досягнення такої відповідності внутрішніх і зовнішніх можливостей розвитку суб’єктів господарювання є інновації. Вони є природним засобом адаптації підприємств до змін ринкового простору та забезпечення тривалого розвитку.
Вітчизняні малі торговельні підприємства, що роблять опору на інновації, змушені удосконалювати свою матеріально-технічну базу, оптимізувати структуру збутової мережі і систему руху товарів, адаптуючи їх до змін ринку. Одночасно з цим відбувається перебудова організаційних структур управління, здобувають досвід персонал і керівники, налагоджується система зв’язків із економічними контрагентами, створюється та зміцнюється імідж, зростає інноваційний потенціал [1, с. 111].
Все це значно розширює адаптаційні можливості дрібних торговельних підприємств України до змін ринкового середовища й дає їм шанс реалізувати свій внутрішній потенціал, проникати в нові сфери діяльності, які раніше були недосяжними. Відтак, кожна успішно реалізована інновація розширює можливості малого підприємства-інноватора в сфері торгівлі.
Управління малими підприємствами торгівлі на засадах інноваційного маркетингу є складовою загальної системи управління, яка на основі обраних цілей щодо підвищення конкурентоспроможності та досягнення лідерства на ринку, забезпечує реалізацію концепції інноваційного маркетингу та веде до задоволення потреб і запитів споживачів [3, с. 51]. Такий тип управління торговельними суб’єктами господарювання дає можливість:
- привести у відповідність внутрішні та зовнішні можливості розвитку, які генеруються ринковим середовищем;
- сформувати стратегічне бачення місця і ролі підприємства на ринку;
- розробити стратегію інноваційного розвитку;
- здійснювати моніторинг ринкової ситуації та конкурентних переваг і вносити відповідні корективи у стратегію розвитку.
Нині управління дрібними підприємствами торгівлі на основі концепції маркетингу інновацій охоплює:
1. Заходи з управління формування пакету продуктово-ринкових інноваційних пропозицій: аналіз і виявлення можливих напрямків розвитку, для реалізації яких є зовнішні й внутрішні умови, генерування інноваційних пропозицій у межах кожного з напрямів.
2. Заходи з управління продуктово-ринковим портфелем підприємства: модифікація товарної номенклатури, товарних ліній та існуючих товарних одиниць.
3. Орієнтовний план-графік виконання робіт з розробки, виготовлення і просування на ринку конкретних інновацій: послідовність робіт зі створення і впровадження інновацій, зняття з виробництва існуючої продукції.
4. Визначення й обґрунтування джерел і механізмів інвестування, планування витрат за етапами робіт, оцінка ефективності, визначення порядку контролю і перегляду стратегії [1, с. 118].
Швидке та ефективне втілення вищеперелічених заходів у сфері управління малими торговельними підприємствами на засадах маркетингу інновацій можливе за умови дотримання ними таких основних принципів:
- системний підхід в управлінні інноваційною діяльністю на засадах стратегічного маркетингу, що дає можливість враховувати всі необхідні взаємозв’язки в системі управління маркетингом та інноваційною діяльністю;
- науковість управління маркетингом, що передбачає урахування дії економічних законів, закономірностей розвитку суспільства і природи, застосування наукових підходів до організації маркетингу інноваційної діяльності, урахування реальних умов інноваційного розвитку;
- орієнтація маркетингового управління на інноваційний шлях розвитку підприємства, що сприяє підвищенню його конкурентоспроможності шляхом інвестування новацій, розвитку менеджменту інноваційної діяльності [2, с. 140].
Таким чином, управління малими торговельними підприємствами на засадах інноваційного маркетингу являє собою складний процес, що ґрунтується на принципах управління, включає сукупність функцій управління, формує критерії стратегічного розвитку, визначає особливі критерії потреб споживання, виробляє ідеї щодо задоволення потреб споживачів та формує умови задоволення інтересів сторін при обміні.
Література
1. Ілляшенко С.М. Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємства на засадах маркетингу інновацій [Текст] / С.М. Ілляшенко // Актуальні Проблеми Економіки. – 2010. – № 12. – С. 111-119.
2. Капітан І.Б. Формування стратегічного управління інноваційною діяльністю підприємств на засадах маркетингу [Текст] / І.Б. Капітан // Актуальні Проблеми Економіки. – Нац. академія управління, 2006. – № 11. – С. 137-143.
3. Клівець П., Нечепуренко Д. Маркетинг в управлінні підприємством: ретроспектива поглядів [Текст] / П. Клівець, Д. Нечепуренко // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 5. – С. 48-51.
Краус Н. М.,
к.е.н., доцент Полтавського національного
технічного університету імені Ю.Кондратюка
ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ТІНЬОВУ ЗАЙНЯТІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ
В різних економічних системах можна спостерігати таке явище, як тіньова зайнятість, що є наслідком існування тіньової економіки. Її появу фахівці пояснюють різноманітними причинами, серед найсуттєвіших – лібералізація економіки, високе навантаження на фонд оплати праці, недосконалість нормативно-правової бази, що регулює стан ринку праці та зайнятості, стихійність міграції, особливості формування регіональних та глобальних ринків праці. На етапі становлення інноваційної економіки, з одного боку тіньовий сектор вирішує проблему працевлаштування, але, з іншого – наслідки нелегальної зайнятості є витіснення із сфери суспільно-корисної праці легальних працівників, що веде також до підриву трудового потенціалу під впливом понаднормового робочого дня [1, с. 49].
Відносно неформальних ринків праці, 15 Міжнародна конференція статистики праці (січень 1993 р.) прийняла, враховуючи глобалізаційні процеси, конвенційний підхід до визначення і статистичного виміру неофіційного сектора. У резолюції конференції вказується: “У широкому розумінні неформальний сектор – це сукупність одиниць, зайнятих виробництвом товарів і послуг з ціллю забезпечення працею і доходами осіб, які беруть у ньому участь. Як правило, ці виробничі одиниці мають низький рівень організації виробництва, зовсім або практично не мають розподілу праці і капіталу як фактора виробництва, відрізняються малим масштабом діяльності. Трудові відносини, якщо вони існують, основані переважно не на договорах з формальними гарантіями, а на випадковій зайнятості або родинних і особистих відносинах” [2, с. 111].
На думку Міненка В.Л., до неформальної зайнятості відносяться:
- особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та зайняті індивідуально (незалежні вуличні продавці, водії таксі, майстри з ремонту побутової техніки), сільськогосподарські (фермерські) господарства, керівники яких зареєстровані як індивідуальні підприємці без створення юридичної особи;
- особи, які займаються професіональними послугами (лікарі, нотаріуси, аудитори) незалежно від того, чи є у них державна реєстрація як підприємця без створення юридичної особи;
- особи, які займаються платними послугами вдома (охорона, водії, няні, гувернантки, домашні кухарі, секретарі).
Отже, тіньова зайнятість охоплює всі форми оплачуваної роботи по найму і не по найму, які формально не зареєстровані (невраховані державною статистикою, податковими органами і не підлягає регулюванню).
На вибір особи щодо приховування чи ні своїх доходів впливає можливість мінімізації втрат, які пов’язані з таким рішенням. У таблиці 1 наведена порівняльна характеристика щодо втрат за умов діяльності в офіційному і тіньовому секторах, яка підготовлена в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю” [1, с. 52].
Таблиця 1. Втрати, пов’язані з перебуванням в офіційному і тіньовому секторах економіки [1, с. 52]
| Втрати, пов’язані з перебуванням в офіційному секторі | Втрати, пов’язані з перебуванням у тіньовому секторі |
|
|
Таким чином, основним принципом реалізації заходів щодо детінізації ринку праці в інноваційній економіці має стати непогіршення умов ведення бізнесу та оплати праці сумлінних платників податків. Серед основних напрямів детінізації ринку праці мають бути: зменшення навантаження на оплату праці податками та страховими внесками, посилення зв’язку між фактично сплаченими страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення, перерозподіл розмірів страхових внесків між працюючим та роботодавцем, посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та страхових внесків, покращенням адміністрування податків, запровадження індикативних заробітних плат, підвищенням якості соціальних послуг [3, с. 27,31].
Література
- Шарікова О.В. Податкова політика як фактор легалізації “тіньової” заробітної плати [Текст] / О.В. Шарікова // Економіка та держава. – 2010. – № 10. – С. 49-52.
- Міненко В.Л. Зайнятість населення у неформальному секторі економіки: сутність та методи вимірювання [Текст] / В.Л. Міненко // Економіка та держава. – 2010. – № 4. – С. 111-113.
- Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання. - К.: НІСД. – 2011. – 31 с.
Кузьменко С.С.,
асистент кафедри міжнародної економіки ДонНУЕТ, м. Донецьк
КОН’ЮНКТУРОУТВОРЮЮЧІ ФАКТОРИ СВІТОВОГО ТОВАРНОГО РИНКУ
В умовах глобалізації значний науковий інтерес представляє вивчення особливостей функціонування світових товарних ринків, специфіки їх кон’юнктури, а також сукупності факторів впливу на неї, що обумовлює актуальність теми дослідження. Цю тематику активно розглядали зарубіжні та українські вчені: Р. Барнет Р., Л. Батченко, C. Веріго, О. Галушко, П. Друкер, А. Жаріков, Л. Закревська, І. Лазебна, О. Мозгова, Л. Оболенцева, Т. Шеремет, О. Чернега та ін. Разом з тим, деякі аспекти цього наукового питання залишаються дослідженими недостатньо, тому потребують подальшого розгляду. Метою роботи є систематизація кон’юнктуроутворюючих факторів світового товарного ринку. Завдання дослідження: визначити сутність кон’юнктуроутворюючих факторів; розглянути критерії їх класифікації; систематизувати фактори кон’юнктури світового товарного ринку за встановленими критеріями.
Стан кон’юнктури світового товарного ринку залежить від сукупності факторів, які її утворюють, що обумовлює необхідність дослідження диференціації таких факторів за основними критеріями, аналізу особливостей кон’юнктуроутворюючих факторів світового товарного ринку, розробки системи специфічних факторів світового ринку в умовах глобалізації. Традиційно під факторами розуміються об’єктивні причини, за яких формуються певні наслідки. Ситуація, яка складається на товарному ринку, - це наслідок взаємодії певної кількості факторів. В сукупності ринкові ситуації виникають під впливом значної кількості так званих кон’юнктуроутворюючих факторів, диференціація за відповідними критеріями яких значно підвищує ефективність якісного економічного аналізу товарного ринку.
Дослідження теоретичних і практичних аспектів кон’юнктурознавства підтверджує існування декількох критеріїв класифікації кон’юнктуро-утворюючих факторів [1], узагальнення та систематизація яких дають можливість представити певну диференціацію.
За характером походження фактори можна класифікувати на економічні, соціальні, науково-технічні, екологічні та ін.
Щодо джерел походження, якщо фактори мають внутрішні джерела свого походження, то це ендогенні кон’юнктуроутворюючи фактори; якщо ж фактори мають зовнішні джерела, то це екзогенні фактори.
За критерієм передбачуваності фактори кон’юнктури диференціюються як передбачувані або прогнозовані (методи державного регулювання економікою, сезонність, розвиток науково-технічного прогресу) і непередбачувані або не прогнозовані (політичні конфлікти, погодні умови, стихійні лиха).
Такий критерій як характер впливу дає можливість для наступної диференціації: детерміновані фактори, вплив яких є передбаченим із наперед заданою точністю; стохастичні фактори, що є результатом прояву факторів випадкової природи, тому можуть бути передбачені з певним рівнем вірогідності [2]; невизначені фактори, які є невідомими в достатній мірі, а тому виключаються з груп стохастичних і детермінованих факторів.
За спрямованістю дії ко’нюнктуроутворюючі фактори поділяються на ті, які стимулюють розвиток ринку або сприятливі; несприятливі тобто фактори, що стримують його розвиток, і фактори нейтрального характеру [1].
Враховуючи критерій циклічності дії, фактори можуть бути циклічними і нециклічними в залежності від зв’язку з економічним циклом відтворювання.
Щодо критерію регулярності дії, то кон’юнктуроутворюючі фактори розділяють на фактори регулярної дії (економічні цикли, сезонність, політичні цикли, бюджетна політика) і фактори нерегулярної дії (погодні зміни, соціальні заворушенні, стихійні особливості).
Критерій часу дії диференціює кон’юнктуроутворюючі фактори на короткострокові зі строком дії до 1,5 року (сезонність, політичні кризи, спекулятивні операції на ринках, масові заворушення, екстремальні погодні умови, бюджетна політика, короткотермінові макроекономічні фактори, курси акцій на міжнародних фондових ринках), середньострокові – від 1,5 року до 10-11 років (співвідношенням між сукупним попитом та пропозицією, курси валют, споживчий попит, рівень інфляції, реальні доходи населення, стан платіжного балансу країни, державні витрати, інвестиції та інвестиційний попит, монетарна політика центральних банків), довгострокові – понад 11 років [2] (нерівномірність розвитку НТП, соціальний прогрес людства, розрив між бідними та багатими країнами, зростання народонаселення, концентрація та централізація капіталу, екологічні зміни, вичерпання деяких видів корисних копалин).
Таким чином, кон’юнктуроутворюючі фактори – це об’єктивні причини, за яких формуються певні наслідки функціонування товарних ринків. Дослідження світового товарного ринку має сенс класифікувати за критеріями: характер походження, джерело походження, характер впливу, передбачуваність впливу, спрямованість дії, характер дії, регулярність дії і час дії. Така систематизація факторів кон’юнктури світового товарного ринку значно підвищить ефективність якісного економічного аналізу, дозволить встановити певні тенденції розвитку та прогнозувати специфіку діяльності конкретного товарного ринку.
Література
- Оболенцева, Л.В. Конюнктурні дослідження галузевого ринку [Текст] : підручник / Л. В. Оболенцева; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 249 с.
- Вериго, С. А. Мировая экономическая конъюнктура в условиях выхода из глобального кризиса [Текст] / С. А. Вериго / Международная экономика : междунар. научно-практ. журн. 2006. – 2010. № 3. – Б.м. – С.13-19.
Курочкин А.
научный руководитель: Титова Е.В., асистент
АНАЛИЗ ИНТЕРНЕТ-РЕКЛАМЫ
Актуальность темы: Реклама - неотделимое явление современности, зародившееся еще на заре цивилизации, пережило разные этапы становления вместе с эволюцией человека.В условиях рынка цивилизованная реклама является необходимой составляющей системы коммуникаций субъектов предпринимательской деятельности.Ежедневное влияние рекламы на миллиарды людей способствует формированию определенных стандартов мышления и поведения различных слоев населения в каждой стране и во всем мире, что безусловно является актуальной задачей в условиях стремительного развития информационного общества.
Целью дайной работы является выявление преимуществ и недостатков Интернет - рекламы в условиях формирования информационного общества.
Рекламная информация может доводиться до адресатов с помощью различных средств массовой информации: телевидения, радио, печатных изданий и др. При этом используются разнообразные средства рекламы, которые отличаются друг от друга своими составными элементами, особенностями применения и т. д.
По месту и способу размещения реклама бывает:
- телевизионная и реклама в кино (бегущая строка, спонсорство);
- радио (ролики);
- печатная (принты, листовки, наклейки, визитки);
- интернет-реклама (текстовые блоки, баннеры, контекстная реклама);
- наружная (биллборды, бизнес-карты, троллы, брандмауэры и т.д.);
- транзитная (реклама на транспорте) [1].
Развитие Интернета и телекоммуникационных технологий постепенно приводит к изменению роли, которую играют традиционные СМИ для распространения рекламы. В настоящее время интернет-реклама является вполне самостоятельным видом канала распространения [2].
По своим преимуществам Интернет - реклама превосходит остальные виды рекламных средств:
- интернет - недорогое, быстрое, доступное и интерактивное средство;
- возможность анализа поведения посетителей на сайте;
- совмещение рекламы с возможностью ведения прямых продаж;
- возможность достаточно быстро определить уровень ее эффективности;
- расширение рынков сбыта, вплоть до выхода на мировой рынок;
- возможность функционировать 24 часа в сутки;
Но также как и все виды рекламы, Интернет - реклама имеет недостатки:
- сравнительно небольшой охват аудитории;
- молодость рынка Интернет-рекламы;
- не у всех есть доступ к интернету;
- потребители все еще не торопятся совершать покупки через Сеть. [3]
Сегодня смело можно говорить об очередном взлете рекламных кампаний в Интернете.Реклама в сети-интернет становится все более востребованной и гораздо шире охватывает рынок. Интернет реклама является сегодня необходимым атрибутом успеха в глобальной сети.
Выводы. В данной работе были рассмотрены различные виды рекламы и выявлено, что на данном этапе формирования информационного общества Интернет - реклама вытесняет традиционные виды рекламных средств т. к. это наиболее дешевый и удобный способ размещения рекламы, а также поиска всех видов товаров и услуг.
Литература
1.Багрин Ю. Интернет как основной маркетинговый канал // Маркетинг и реклама. – 1999. - № 11 – 52 с.
2.ДубинськийІ. Розвиток інтернету в Україні відкриває нові можливості для маркетингових досліджень // Маркетинг в Україні. – 2009. -№3 – с. 11-13
3.Полонець В.М. Реалізація маркетингових стратегій в інтернеті: проблемні зони та шляхи їх подолання // Маркетинг в Україні. – 2008. №4 – 22 с.
Кушнір Т.Б., к.е.н., доцент
ХДУХТ