Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Р. тріпати; (на во­зі) ЯК ІМ. сухотник, сухітник, ту­бер­кульозник. ТУБІЛЕЦЬ і ТУБІЛЬНИЙ, див. Р. тривожний; пор. ФР. у цьому разі /н. П. догоджати кому, (коло дівчат)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(у рою бджіл) самець; (хто) П. дармоїд, нероба, паразит; & трут.

ТРУХЛИЙ, трухлявий, перетрухлий, порохнявий, гнилий, зотлілий; (хто) р. старий.

ТРУХЛИНА і ТРУХЛЯТИНА, порохну порохно; & трухлявина, трухло; пор. гниль.

ТРЯХНУТИ і ТРУХНІТИ, трухлявіти,

порохнявіти, гнити, перетлівати.

ТРЮК, (у цирку) карколомний номер /викрутас/; (пілотажу) фігура; (у політиці) виверт, витівка, несподіваний

поворот /крок, захід/.

ТРЮМО, див. ДЗЕРКАЛО.

ТРЯСОВИНА, драговина, драгва, бо­лото, г. млака; & трясовиння, трясо­виця.

ТРЯСТИ, трусити, Р. тріпати; (на во­зі) підкидати; (кулаком) стрясати; Р. обшукувати.

ТРЯСТИСЯ, труситися; (– мур) хи­та­тися, здригатися, двигтіти; (від хо­лоду) дрижати, тремтіти, вибивати /їсти, хапати/ дрижаки, цокотіти зуба­ми; (над чим) дуже берегти що; (до чого /з ч. аж/) прагнути /бажати, чо­го /н. аж трясусь

до діла/.

ТРЯСЦЯ, лихоманка, малярія, д.

поганка; & трясучка; пор. гарячка.

ТУАЛЕТА /сов. туалет/, ЗБ. одяг, уб­рання; (дія) опоряджання /вмивання, одягання/; (хатня) г. лазничка; (гро­мадська) убиральня, г. виходок, вул. нужник, сортир.

ТУБЕРКУЛЬОЗ, туберкульоза,

укр. сухоти.

ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ, сухотний,

сухітний; ЯК ІМ. сухотник, сухітник,

ту­бер­кульозник.

ТУБІЛЕЦЬ і ТУБІЛЬНИЙ, див.

абори­ген і аборигенний.

ТУГА, скорбота, сум, смуток,

р. тужба, д. банність, (за рідним

краєм) ностальгія.

ТУГИЙ, (лук) натягнений, стягнений; (– косу) тужавий, щільний, щільно сплетений; (бинт) тісний; (гаман) набитий; (овоч) налитий, соковитий; (м’яз) пругкий; (– натуру) упертий, сов. незговірливий сил. крутий, суво­рий; (на що) скупий, нещедрий; (ві­тер) пружний, пружкий, сил. напорис­тий; (заробіток) мізерний; (– мову) напружений; & тугенький, тугуватий; пор. цупкий.

ТУДИ пр., не сюди, у те місце, у

той бік; у тому напрямі; & отуди.

ТУДОЮ пр., не сюдою, тією дорогою /шляхом, напрямком, курсом/; пор. туди.

ТУЖАВІТИ, тверднути; (– городину) наливатися, пругшати; (– рідкий віск) гуснути.

ТУЖИТИ, сумувати, журитися, вдавати­ся в тугу, г. банувати, кн. скорбіти; (по кому) голосити, плакати; (за ким) побиватися; (– пісню) бриніти тугою.

ТУЖЛИВИЙ і ТУЖНИЙ, тоскний, пив­ний туги, сумний, смутний, жалібний, жалісний, журний, журливий, (звук – ще) сиротливий.

ТУЗ, див. ЦАБЕ; (у картах)

найстарша карта.

ТУЗАТИ, див. ЛУПЦЮВАТИ.

ТУЗІНЬ, дванадцять штук, дванадцятка, зап. дюжина; (чортів) ІД. тринад­цять.

ТУЛИТИ, тиснути, прикладати, горнути; (до себе) пригортати, притуляти, при­­тискати; (на тісному місці) купчити, нагромаджувати; (пироги) ліпити; (спра­ву) пришивати; (щось до кого) прилучати, в’язати з ким, (у жони) нав’язувати.

ТУЛИТИСЯ, тиснутися і всі мож. пох. від тулити; (до кого) липнути; (тісно) купчитися, збиватися, громади­тися.

ТУЛУБ, (людський) торс; (мертвого звіра) туша; (машини) корпус; пор. тіло.

ТУМАН, мла, імла, сил. морок; (сліз) поволока; (на овочах) пилок, сов. наліт; П. неясність, незрозумілість; (хто) ЖМ. йолоп, дурень; пор. мариво.

ТУМАНИТИ, (очі) застилати, (зір) тьм­а­­рити; (голову) затуманювати; (кого) дурити, морочити, задурювати, заморо­чу­ва­ти; пор. баламутити.

ТУМАНІТИ, (– зір) потьмарюватися;

(– розум) сов. туманитися; (– людей) дурніти, тупіти, сил. чманіти; (у присмерку) бовваніти; (від морозу) братися памороззю; (– обличчя) пох­мурніти.

ТУМАННИЙ, млистий, імлистий, мряч­ний; (ранок) з туманом, у тумані; (– фі­гуру) неокреслений; (– майбут­нє) невиразний; (образ) тьмяний, ка­ламут­ний, нечіткий; (зір) потьмаре­ний, з поволокою; (зміст) незрозумі­лий, заплутаний. ТУМБА, укр. стовпець.

ТУНДРА і ТУНЕЛЬ, див.

від. пустеля і прохід.

ТУПАК, туполоб, недотепа, лобас, довбеха, довбня, довбнюватий, як ім. дубоголовий, тупоголовий; & тупи­ця, тупій.

ТУПАТИ, див. ГУПАТИ; (дверми) грю­ка­ти, гуркати, гримати, тряскати; (на місці) тупцювати, тупцяти, тупкати, топтатися; П. ступати; & тупотіти, тупотати.

ТУПИЙ, не гострий; (– морду) тупоно­сий, тупорилий, плаский; (– бороду) не клинцюватий; (хто) нерозумний, дурнуватий, нетямущий, некмітливий, /розу­мо­во/ обмежений, дубоголовий, туполобий; (до чого) нездібний, нез­датний; (по­гляд) бездумний; (біль) терпкий; (звук) глухий; & тупень­кий, тупуватий.

ТУПОТІННЯ і ТУПОТНЯ, тупотнява, тупотнеча, сов. тупіт; пор. гупотін­ня.

ТУПЦЮВАТИ і ТУПЦЯТИ, див. гупа­ти; (за ким) тупати, тьопати, тюпцювати, дрібцювати; (коло кого) витися, упа­да­ти.

ТУРБАЦІЯ, див. ТУРБОТА.

ТУРБІНА, див. КОЛЕСО.

ТУРБОТА, (– що) уболівання, клопоти, дбання, жм. турбація, (– кого) пік­лування; (для кого) морока, клопіт; (чия) об’єкт піклування.

ТУРБОТНИЙ, неспокійний, заклопота­ний; Р. тривожний; пор. стурбо­ва­ний.

ТУРБУВАТИ, непокоїти, не давати спо­кою /спочинку/, чинити клопоти, клопотати, завдавати клопоту, сил. хвилю­ва­ти, тривожити, бентежити, не давати /спо­кій­но/ спати; (з ч. не /кого/) давати спокій кому.

ТУРБУВАТИСЯ, непокоїтися, не мати /знати/ спокою, клопотати /сушити/ голову, сил. тривожитися, бентежитися, хви­люватися, побиватися; ( кого) ви­яв­ляти увагу до, піклуватися, бідкувати за ким, (чим) дбати про що, (з ч. не) спокій­но спати.

ТУРИСТ, див. МАНДРІВЕЦЬ. ТУРКОТАТИ і ТУРКОТІТИ, (– голуба) воркотати, воркотіти, воркувати; (язи­ком) торохтіти, цокотіти, тарабани­ти; (– двигун) гуркотіти, стукотіти, то­рохко­тіти.

ТУРНЕ і ТУРНІР, див. від.

подорож і герць.

ТУТ пр., не там, у цьому місці;

У ФР. у цьому разі /н. що тут

робить?/; (у розповіді) у цей

час /мить, момент н. тут заходить

мати/; & тутки, ту­течки.

ТУТЕШНІЙ, див. МІСЦЕВИЙ.

ТУХЛИЙ, гнилий, смердючий;

(– воду)затхлий, не свіжий.

ТУФЛЯ, мн. туфлі, з. черевички, г. мешти; (хатні) пантофлі, виступці,

патинки, жм. капці, човганці.

ТУША, див. ТУЛУБ, тіло.

ТХНУТИ недок. і док., дихати, дихну ти; (– вітер) повівати, повіяти; (чим)

різко, недобре, пхнути, відгонити. ТЮЛЬ, див. ТКАНИНА.

ТЮПЦЕМ пр., підтюпцем,

труськом; & тюпки.

ТЮРЕМНИЙ, в’язничний, зст. острож­ний, г. кримінальський, жм. тюряжний; (спогад) арештантський.

ТЮРМА і ТЮРЯЖНИК, див.

від. в’яз­ниця і арештант.

ТЮТЮН, (міцний) бакун; (амерфорд­ський) махорка, махра, рубанка; (ню­хал­­ьний) табака; & тютюнець. ТЮХТІЙ, мамула, вайло, вахлай, нез­граба, неотеса, шлапак, Максим Книш, р. папуша; пор. телепень.

ТЯГАР, вага, з. вагота; (носія) вантаж; (у діжці з солінням) гніт; (війни) зне­го­ди, клопоти, злигодні; (віків) спад­щина, спадок; (на душі) камінь; У ФР. обуза, тя­гота, тяжкість, обтяжли­вість, ід. ярмо на шиї /шию/; & тя­гарець.

ТЯГАТИ, волокти, волочити; (на собі) носити; (куди) затягати; (з дна) ви­тяга­ти; (за собою) водити; (на допи­ти) викликати; (одіж) одягати; (за вуха) скубти, смикати; (чуже) красти.

ТЯГАТИСЯ, волочитися, віятися; (по гостях) вчащати до кого; (з чим) носитися; (з ким) ЗАЛ. змагатися, міря­тися силою; (за чуби) скубтися, сми­катися;

(в суді) судитися.

ТЯГЛО, див. СКОТИНА.

ТЯГТИ і ТЯГНУТИ, волокти, волочити, д. тарганити, тирити; (душу) витягати, виймати; (жили) сотати; (до себе) притягати; (брагу) цідити, пити; (кров) смоктати; (за кого) тягти руку, тримати сторону чию; (з дна) тяга­ти; (куди) затягати; (у небо) вабити; (до кого) мати потяг; (на що) пори­вати; (на сон) хилити, вдаряти в що, (руки) простягати; (канал) проклада­ти; ЖМ. поволі йти; (– комин) мати тягу; (– вітер) потягати, повівати; (– запах) линути; (тютюн) курити, смалити; (слова) розтягати; (з вико­нанням) зволікати, тягти час; (кінці висячих речей) відтягати; (до суду) притягати; (сто пудів) важити; (чу­же) цупити; ІД. (в один гуж) однос­тайно діяти, (за язик) випиту­вати; пор. тягати.

ТЯГТИСЯ і ТЯГНУТИСЯ, волочитися, волоктися, (за ким) плентатися, тарганитися, П. старатися не відстати; (– війну) тривати, (– час) минати; (– гуму) розтягатися; (вгору) гнатися, виганятися; (– лани) простягатися; (до кого) відчу­вати потяг, (до чого) ма­ти нахил /потяг/, прагнути чого; (у праці) старатися; (з останнього) витрачати що, ІД. вишукувати резерви коштів; (– мелодію) линути повагом.

ТЯГУЧИЙ, (мед) сов. в’язкий, ок. глев­кий; (– розмову) розтягнений; (звук) протяглий; (– тишу) П. одноманітний, нудний; & тягучкий.

ТЯЖКИЙ, важкий, не легкий; (хто) ог­рядний, масивний, опасистий; (– но­ги) обважнілий; (– працю) виснажли­вий, сил. каторжний; (час) трудний, скрутний; (подих) напружений, (сон) гнітючий; (шлях) тернистий; (– мі­ру вияву) значний, інтенсивний; (до­кір) обтяжливий; (– горе) глибокий; (гріх) великий, сил. непростимий, неспокутимий, смертельний; (– хворобу) небезпечний; (– думки) гнітючий, без­радісний; (туман) густий, непрогляд­ний; (запах) неприємний, сильний; (погляд) похмурий, суворий; (– жін­ку) вагітна; & тяженький, тяж­енний, тяжезний.

ТЯЖКО пр., важко і всі мож. пох. від тяжкий; Р. дуже /н. тяжко засму­чений/.

ТЯЖИТИ, (вагою) обтяжувати; (– дум­ки) гнітити, мучити; (над ким) тя­жіти.

ТЯЖІННЯ, (земне) притягання, гравіта­ція; (до кого) потяг, прихильність, сил. пристрасть; (до чого) прагнення, по­ри­ван­ня.

ТЯЖІТИ, (додолу) тягтися, притягатися; (до чого) маги потяг, прагнути; (– хмари) нависати, виснути; (над ким) /невід­ступно / висіти, тиснути на кого.

ТЯМА, кмітливість, тямущість, розум; У ФР. розуміння; Р. пам’ять, свідомість; & тямка, тямок.

ТЯМИТИ, знати, розуміти, усвідомлюва­ти, обр. брати до тями, кн. виявляти кмітливість /тямущість/; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі /по­гляд/) Р. відчувати; (довіку) пам’ятати; & тямкувати, тямувати, д. тумкати. ТЯМКИЙ, тямовитий і тямущий, кмітливий, беручкий, головатий, обр. бистрий на розум, сов. мізкуватий;

(ду­же) ір. велемудрий; & тямучий,

тямковитий.

ТЯТИ і ТНУТИ, різати, краяти, панаха­ти, (траву) косити, втинати; (голови) стинати, рубати; (гопака) садити, тан­цю­вати, утинати; (на цимба­лах) смалити, шпарити; (– комах) кусати, жалити; П. бити.

ТЬМА, див. темрява і безліч. ТЬМАРИТИ, затьмарювати, затемнювати; (небо) захмарювати; (вид) спохмурю­вати; (– свідомість) запаморочувати.

ТЬМЯНИЙ, (– світло) туманний, не­яскравий, померклий; (день) похму­рий, хмарний; (– барву) бляклий; (– скло) непрозорий, мутний, матовий; (обрис) невиразний, розпливчастий, каламутний;

(– очі) затьмарений, за­туманений; (– хмари) темний, темну­ватий; & тьмавий.

ТЬОХКАТИ, (– солов’я) щебетати, виспі­вувати, висвистувати, (– кулі) свиста­ти; (– серце) тенькати, теленькати, стискатися, пор. завмирати.

У

УБ... крім наведених тут слів, див. ВБ...

УБАЧАТИ /ВБАЧАТИ/, бачити, доба­чати; (образу) мати за, догледжувати.

УБАЧАТИСЯ /ВБАЧАТИСЯ/, здавати­ся; (у сні) привиджуватися, уви­жатися, уявлятися, верзтися, яв­лятися.

УБИВАТИ /ВБИВАТИ/, забивати, умер­твляти, обр. чинити Каїнове діло, за­ганяти на той світ, позбавляти життя; (за вироком) страчувати; (худобу) бити; (свиней) різати, колоти; (здо­ров’я) за­напащати; (горем) засмучу­вати; (любов) нищити; (час) губити, марнувати, гайну­вати; (стежку) про­топтувати; (землю) трамбувати, док. утолочити; док. убити, уколошкати, спровадити на той світ, випустити киш­ки, обірвати життя.

УБИВАТИСЯ /ВБИВАТИСЯ/, убивати себе; (у що) набувати чого, здобувати що /н. убиватися в силу або славу/; П. впадати у відчай; (за ким) побива­тися. тужити.

УБИВСТВО /ВБИВСТВО/, душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умер­твіння, г. морд, мордеретво, д. голов­ництво, забивство, жрг мокре діло; (ді­тей) дітовбивство, (брата) братов­бивство; (масове) убивання, кровопролиття, г. ма­сакра, сил. ґеноцид; (як кара) страта.

УБИВЦЯ /ВБИВЦЯ/, душогуб, душогу­бець, зарізяка, горлоріз, різун, згубник. заріза, п. Каїн, д. головник, убий-душа, забійник; (рідних) дітовбивця, дітогубець, братовбивця, убийбатько; П. кат, душитель, вішатель; & вбійник, вбивник.

УБИВЧИЙ, душозгубний, (– зброю) смер­тоносний, смертовбивчий, смер­тельний; (вплив) згубний; (– сатиру)

разючий, нищівний; (спокій) олім­пій­ський, незворушний; (запах) важ­кий, прикрий; & убійчий.

УБИРАЛЬНЯ /ВБИРАЛЬНЯ/, (артис­та) як ім. туалетну гримувальна; (сан­вузол) туалет, (хатня) г. лазничка, нужник.

УБИРАТИ /ВБИРАТИ/, одягати, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б.з. строїти; (чим) прик­рашати; (чоботи) взувати; пор. че­пурити.

УБИРАТИСЯ /ВБИРАТИСЯ/, одягати­ся і всі мож. пох. від убирати; (за кого) пере­биратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися.

УБІР, одяг, УБРАННЯ; (бойовий) ПО­ЕТ. спорядження; (зелений /– зем­лю/) покрив.

УБОГИЙ /ВБОГИЙ/, бідний, не бага­тий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (вро­­­жай) мізерний; (обід) не ситний; (– щастя) недостатній, щербатий; (вираз) не яскравий, сі­рий; (колос) миршавий; (– душу) бі­долашний; (блазень) нікчемний; (духом) ІД. вбогодухий.

УБОГІСТЬ, бідність, бідацтво, злидні

і пох. від убогий; & убозтво, убо­жество.

УБОЖІТИ /ВБОЖІТИ/, бідніти, убожча­ти, ід. сходити на пси, сил. розоряти­ся; док. зубожіти, озлидніти.

УБОЇЩЕ /ВБОЇЩЕ/, упертюх; & убо­їсь­ко; пор. одоробало.

УБОЛІВАННЯ /ВБОЛІВАННЯ/, див. тур­бота, переживання.

УБОЛІВАТИ /ВБОЛІВАТИ/, тліти сер­цем /душею/; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. пере­живати; (душею) боліти; (за себе) бо­ятися, тремтіти.

УБРАННЯ /ВБРАННЯ/, одяг, туа­лет/а/, гардероб/а/; (кімнати) оз­доблення; (зем­лі) покрив; (місячне) обр. світло, освітлення; & убран­нячко.

УБУВАТИ, (– воду) спадати; (чис­лом) меншати, зменшуватися

УВ... крім наведених тут слів, див. ВВ...

УВАГА, (до чого) зацікавлення чим,

зо­середженість на чому, (до кого) пік­лування /турбота, уболівання/ про ко­го; (до слів) заувага, зауваження, репліка; мн. уваги, (до тексту) при­мітки.

УВАЖАТИ, див. ВВАЖАТИ; (на кого) берегтися /остерігатися/ кого.

УВАЖНИЙ, (погляд) пильний, зосеред­жений; (хто) турботливий, чуйний, р. убачливий; & уважливий.

УВЕРЕДЖУВАТИ/СЯ/, док. УВЕРЕДИ­ТИ/СЯ/, див. надривати/ся/ і надсад­жувати/ся/.

УВЕРТЮРА, (до опери) музичний вступ; П. прелюдія, пролог, початок.

УВЕЧЕРІ /ВВЕЧЕРІ/, (пізно) проти

ночі, (напередодні) звечора.

УВИВАТИ, (шию) обвивати; (вінок) звивати, сплітати.

УВИВАТИСЯ, (– шлях) витися, звива­тися; (коло кого) крутитися, вертіти­ся, П. догоджати кому, (коло дівчат) упадати.

УВИЖАТИСЯ /ВВИЖАТИСЯ/, привид­жуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, снитися, маритися; (перед очима) снувати, лізти в очі; (ким) здавати­ся; & увиджуватися.

УВІКОВІЧУВАТИ, увічнювати, робити безсмертним, кн. убезсмертнювати, ут-ри­валювати.

УВІНЧУВАТИ, (голову вінцем) покрива­ти; (славою) вкривати; (чим) наго­род­жувати.

УВІРУВАТИ док., повірити, пойняти ві­ри.

УВОДИТИ /ВВОДИТИ/, заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до ного; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запровад­жувати, впроваджувати; ІД. (у хрест) хрестити, (в неславу) знеславлювати, (в оману) перти тумана в очі, (в со­ром) соромити, (в таємниці) ЗАП. ута­ємничувати.

УВОЛЮ /ВВОЛЮ/, див. досхочу.

УВОЗИТИ /ВВОЗИТИ/, (куди) завози­ти; (крам) довозити, (з-за кордону) ім­пор­тувати.

УВ’ЯЗНЕНИЙ, див. АРЕШТАНТ.

УВ’ЯЗНЕННЯ, арешт, неволя, від­бування /відбуття/ кари /покарання/.

УВ’ЯЗНЮВАТИ, арештовувати; (до тюрми) замикати, запаковувати, УПА­КОВУВАТИ; ід. садовити на хліб і во­ду /на казенний хліб,

УВ’ЯЗУВАТИ, (речі) зав’язувати, обв’я­зувати, б. з. об’язувати, (шнурком) уш­ну­ровувати; (до чого) прив’язувати; пор.

упаковувати.

УВ’ЯЗУВАТИСЯ, (за ким) ходити

тін­ню; (до кого) чіплятися; і пох. від ув’язувати.

УГ... крім наведених тут слів, див. ВГ... УГАВАТИ /ВГАВАТИ/, переставати;

(– бурю) ущухати, затихати; (– зву­ки) замовкати; (– сварку) припиняти­ся; (– жагу) слабшати.

УГАДУВАТИ /ВГАДУВАТИ/, відгаду­вати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) від­чу­вати; (долю) передбачати, казати на­перед; (кого) розпізнавати, (щось зна­йоме) пізнавати, упізнавати; док. уга­дати, збагнути, зрозуміти, вто­ропати, обр. схопити за хвіст /хвос­та/; (влучно)

як в око вліпити.

УГАДЬКО /ВГАДЬКО/, відгадько, кн.

угадник, вгадник, відгадник, розгадник. УГАМОВУВАТИ /ВГАМОВУВАТИ/, заспокоювати, утихомирювати, тихоми­рити, сил. приборкувати, укось­кувати, уговтувати, (затятого) улагод­жувати; (кров) гамувати, зупиняти; (біль) полегшу­вати, тамувати, жм. зні­мати; (гнів) стри­­мувати; (жагу) сти­шувати.

УГАЧУВАТИ /ВГАЧУВАТИ/, гатити; док. угатити, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.

УГИНАТИСЯ /ВГИНАТИСЯ/, гнутися; (в поклоні) схилятися; (– ноги) зги­на­ти­ся, сов. підгинатися; (від страв / – столи/) сов. ломитися; ЖМ. оги­натися, опиратися; (– шлях) р. виги­натися.

УГЛЕДІТИ /ВГЛЕДІТИ/ док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти /оком/; (знайомого) пізнати, розгледі­ти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не постерегти, проґави­ти; (за чим) догледіти.

УГОДА, домовлення, домовленість, умо­ва, пакт, трактат, договір, (тим­часова) модус вівенді; (з Ватиканом) конкор­дат; (з працедавцем) контракт.

УГОДНИК, див. СВЯТИЙ.

УГОДОВЕЦЬ, див. ОПОРТУНІСТ.

УГОЛОС /ВГОЛОС/ пр., наголос, голос­но, сил. на повний голос, на повні груди.

УГОРІ /ВГОРІ/ пр., на /у/ висоті ви­соко /в небі/; (на чім) нагорі, зверху.

УГОРУ /ВГОРУ/ пр., догори, не додолу, не вниз, поет. горі, д’горі, (з шахти) на-гора;