Geum.ru

Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


ЗБ. їжа, харч, харчі, наїдки, їс­тво, ур.
ФІЛ. основа буття, пер­шооснова; (сполук)
ЖМ. пересуджувати, нес­лавити, судити-гудити; (в суді)
Подобный материал:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   68
(в тюрмі) Г. наг­лядач, охоронець, р. дозорець. СТОРОЖА, варта, охорона, (в’язнів)

конвой; пор. патруль, пікет. СТОРОЖИТИ і СТОРОЖУВАТИ, вар­тувати, г. ґардувати; (вхід) стерегти, охороняти; (здобич) підстерігати. СТОРОЖКИЙ, насторожений; (– тварин) полохливий, чуткий; (– рухи) стриманий, обережний, притишений; (по­гляд) пильний; пор. обережний. СТОРОНА, бік; (рідна) край, країна, земля, місцевість; (творчості) аспект, риса; мн. сторони, (угоди) ЮР. партнери, учасники.

СТОРОННІЙ, чужий, не свій, незна­йомий, (для двох) третій; (спостерігач) без­сторонній, нейтральний; (– справу) побічний; (– домішку) чужорідний. СТОРЧ пр., ставма, навсторч, прямовисно, вертикально, перпендикулярно; (– во­лос) настовбурчено; (униз головою) сторч головою, сторчголов; (глядіти) насупле­но, спідлоба; (ставити) вул. на попа; & сторчака, сторчки, сторчма; пор. шкере­берть.

СТОРЧОВИЙ, прямовисний, вертикаль­ний, перпендикулярний; (комір) стоя­чий.

СТОС, див. СТІС.

СТОСУВАТИСЯ, (до кого) мати

відно­шення, торкатися, належати;

неос. стосується, (до кого) ід.

чар­ка п’ється, (з ч. не /до кого/)

вул. діло теляче чиє.

СТОСУНОК, причетність, відношення; мн. стосунки, зносини, зв’язки, від­но­сини, взаємини, взаємовідносини.

СТОЯНКА, (під час руху) зупинка; (туристів) бівуак; (перших людей)

поселення.

СТОЯТИ, (над душею) стирчати, СТОВ­БИЧИТИ; (– віз) не рухатися;

(– дим) не розвіюватися; (у книзі) пи­сатися; (– шахту) не працювати; (на брехні) триматися, ґрунтуватися; (з ким) ЖМ. розмовляти; (на квартирі) мешкати; (постоєм) розташовуватися, док. окошитися; П. не розвиватися, не прогресувати; (на своєму) обстоювати що, дотримуватися кого; (на смерть) битися; (– крик) лунати, розлягатися;

(– погоду) держатися, тривати; (в го­лові) не виходити з; (поки світ сві­том) існувати, не пропадати; (на пер­шім місці) бути, займати що; (поза законом) перебувати; (перед судом) від­повідати; ЖМ. (з ч. не /за чим/) не шкодувати чого; (на кому) числитися за ким, (над ким /– смерть/) загро­жувати кому, ІД. (на варті) варту­вати, (на голову вище від) перевер­шувати кого, (на чолі) очолювати.

СТОЯЧКИ пр., навстоячки, стоячи;

став­ма, вертикально, сторч.

СТРАВА, ЗБ. їжа, харч, харчі, наїдки,

їс­тво, ур. трапеза, д. їда, з. потрава. СТРАДНИК, стражденник, страждалець, мученик, (за віру) святотерпець. СТРАДНИЦЬКИЙ, (вигляд) стражденний, мученицький, святотерпний; (шлях) п. тер­­нистий; & страждальний, страж­даль­ни­цький, страдний.

СТРАЖДАННЯ, мука, біль; мн. (душевні) мука /муки/ серця, сов.

переживан­ня.

СТРАЖДАТИ, мучитися, мордуватися; (від чого) терпіти; (душевно) боліти серцем /душею/, тліти серцем /ду­шею/; (за кого – ще) переживати; (без кого) нудитися, мліти; (за віру) переслідуватися, зазнавати репресій; (на що) сов. хворіти.

СТРАЖДЕННИЙ, страдницький,

довготерпеливий.

СТРАТА, смертна кара, юр. вища міра по­карання, іст. кара на горло, (з вогнепальної зброї) розстріл, (на шибениці) повішання; З. втрата.

СТРАТЕГ, див. ВОЄВОДА.

СТРАТОСФЕРА, див. АТМОСФЕРА;

поет. піднебесся.

СТРАХ, ляк, р. острах, сил. жах, переляк; У ФР. загроза /н. під страхом смерті/; мн. страхи, привиди, привиддя.

СТРАХ пр., (глянути) страшно, мо­торошно; (як сухо) дуже, страшенно, надзвичайно.

СТРАХАТИ, страшити, лякати, завдавати /наганяти/ страху, наганяти холоду. СТРАХІТЛИВИЙ, дуже страшний, (зло­чин) кошмарний, жахливий; (– міру вияву) страшенний, величезний, надзви­чайний, неймовірний, немилосердний; (апетит) звірячий; (план) дияволь­ський, бестіальний, пекельний, г. макабричний.

СТРАХІТТЯ, страховисько, стра­ховище, кн. монстр, біб. Левіатан; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (ми­нулого) біди, злигодні; & страхів’я, страховіття, страховиддя, страховидло, страшидло, страхопуд; пор. жупел. СТРАХОВИНА, страховиння,

страхота, сов. кошмар.

СТРАХОПОЛОХ, страхопуд,

страшко, боягуз.

СТРАЧУВАТИ, карати на горло, посила­ти на плаху, садовити на палю, розстрі­лювати, вішати, четвертувати, ґільйотинувати, (самосудом) лінчувати; (гро­ші) витрачати; док. стратити, (що) згубити, втратити; (голову) зложити; (жит­тя) ІД. загинути.

СТРАШЕННИЙ, страшним-страшний; (– міру вияву) страхітливий, (– нега­тивну міру вияву) несосвітен­ний, непри­торенний.

СТРАШНИЙ, страшенний, жахливий, кошмарний, моторошний, жаский; (виг-ляд) гнітючий; (– життя) дуже важ­кий; (– міру вияву) страхітли­вий; (розмір) величезний; (– до­рожнечу) неймовірний.

СТРЕПЕНУТИСЯ док, стріпонутися, трі­­понутися стрепехнутися; (всім тілом) здригнутися; (– дерево) гойднутися, стру­сонутися; (– серце) забитися дужче.

СТРИБАТИ, скакати, плигати; (на що) вискакувати, (у що) вскакувати, (через що) перескакувати, перестрибувати, (очима) водити, переводити що, (з теми на те­му) перебігати; (– тіні) підстри­бувати; (– губи) труситися, тремтіти.

СТРИБУН, плигун, скакун; (– дитину) пострибун, пустун, (– комаху) стрибу­нець, (– зайця – ще) стрибайчик.

СТРИВАТИ, нак; стривай/те/! стій! стійте! зажди/-іть/! зачекай/те/!

СТРИГТИ, (волос) підстригати, підрізува­ти, зрізувати; (траву) тяти, стинати; (оком) стріляти; (вухом) водити; (сло­вами) п. бритії; (куди /в бесіді/) гнути.

СТРИЖЕНЬ, (стовбура) серце, осердя; (гострий) шпичка, шпичак; (залізний) прут, (загострений) рожен,(сторчова вісь у возі) шворінь, (у колесі) шпиця; (короткий) шпеник, шпень; (політики)

П. хребет, вісь, (на річці) бистрінь.

СТРИМ, У ФР. спин, упин /н.

без стри­му/; (дія) стримування.

СТРИМІТИ, височіти; (за поясом) стир­чати; (над душею) стояти, стовбичити, виснути; (вгору) пориватися, шугати; (– річку) струмувати; Р. прагнути.

СТРИМУВАТИ, здержувати, не давати волі /ходу/, держати на припоні /при­в’язі/; (коні) тримати у поводах; (пали­воду) зупиняти; (від чого) утри­мувати; (себе) брати в руки, ІД. стри­муватися; док. стримати, (слово) дотримати чого.

СТРИМУВАТИСЯ, стримувати себе, не давати серцю волі, не потурати серцю; (щоб не сказати зайвого) кусати губи.

СТРІЙ, убрання, шати, костюм; (душев­ний) склад; МУЗ. лад; У ФР. копил /н. на свій стрій/; П. ЗАП. лава, ше­рега, ряд, вій. шик.

СТРІЛА, див. ШПИЧАК; (дороги) П. стрічка; (вогняна) ІД. блискавка; (баш­тового крану) р. рука; (готичного

хра­му) шпиль; & стрілка, стрілиця.

СТРІЛЕЦЬ, вояк, воїн, солдат, (на За­ході) карабінер; (на башті танка) бо­єць.

СТРІЛЕЦЬКИЙ, (одяг) вояцький, вій­ськовий; (– зброю) вогнепальний. СТРІЛКА, див. СТРІЛА; (вказівна /на стовпі/) знак, дороговказ; (цибулі) пагін, цибук; (у возі) Д. дишель; (залізнична) роз’їзд, /для з’єднання колій/ перемикачка.

СТРІЛЯНИЙ, (– рану) вогнепальний, стрільний; (воїн) обстріляний, сил. стрі­ляний-перестріляний; (хто) П. бу­валий, досвідчений.

СТРІЛЯНИНА, пальба, (з гармат) кано­нада, вогонь; & стріляння, стрільня, стрільба.

СТРІЛЯТИ, жм. бахкати, бабахкати, пукати; (з гармат) бити, палити, гатити, гримати, тарахкати; (дичину) вбивати; (людей) розстрілювати; (очима) стриг­ти, прясти; (бризками) розсипатися; (світ­лом) кидати що; (словами) сипа­ти; (куди /у розмові/) гнути, ціляти; (недокурки) просити; (у скронях) сов. штрикати; (за ким) упадати біля /залицятися до/ кого. СТРІМГОЛОВ пр., прожогом, стрілою, ку­лею, навальне, рвучко, сов. стрімко, д. суньголов; (пірнати) сторчголов, сторч головою; пор. наосліп.

СТРІМКИЙ, стрімчастий, крутий, прямовисний, урвистий, ок. стрімголовий; сов. навальний; (стовбур) рівний, гінкий; (– вежу) шпичастий, шпиляс­тий; (ніс) гострий.

СТРІМКО, див. СТРІМГОЛОВ і всі мож.

пох. від СТРІМКИЙ.

СТРІМЧАК, див. СКЕЛЯ.

СТРІХА, див. ПОКРІВЛЯ; (рідна) П. хата, дім, житло, ІД. пенати, домашнє вогни­ще.

СТРІЧКА, стьожка, тасьма, бинда; (на коси) кісник; (на голову) скиндяк; (фото­­графічна) плівка; (транспортера) полотно; (шляху) П. стріла, струна.

СТРОГИЙ, суворий, вимогливий; (погляд) серйозний, не панібратський; (стиль) класичний; (одяг) витрима­ний.

СТРОКАТИЙ, пістрявий, рябий, зозуля­с­тий, кн. різнобарвний, ок. ряснобарвий, г. красий, таркатий; (у смугах) перистий; (натовп) різношерстий; (колек­тив) неод­норідний; (в душі) вередли­вий; & соро­катий.

СТРОМЛЯТИ, (у що) пхати, втикати, встромляти, всувати; (за пояс) затика­ти, засувати, застромляти; (на палю) саджати, настромлювати.

СТРОЧИТИ, (сі/цільним швом) шити; (кулями) стріляти /раз-у-раз/; (кляузи) писати.

СТРУГАТИ, вистругувати, обстругувати; (дерево) див. тесати; (сир) нарізу­вати; (олівець) гострити; (дерен) зрі­зува­ти; (буряки) скребти, скромадити; (– ду­жий вітер) ФАМ. віяти; (танець) ФАМ. танцювати.

СТРУКТУРА, будова; (боротьби)

фор­ма; (просторова) конфігурація; (товариства) устрій, організація; (твору) композиція; пор. конституція. СТРУМ, (електричний) енергія, ІД.

жм. електрика; (води) струмінь, потік.

СТРУМЕНТ = ІНСТРУМЕНТ, мн. струменти, знаряддя, знадоби,

причандал­ля, справилля.

СТРУМІНЬ, див. ПОТІК; (текучої во­ди) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, по­вів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.

СТРУМОК, потічок, річечка, д. течія; (дзюркотючий) ІД. бурчак; (крові) стру­мінь.

СТРУМУВАТИ, (– кров) дзюрити, юшити, цебеніти; (– світло) литися;

(– теп­ло) випромінюватися; & стру­меніти, струміти, струмити.

СТРУНА, (героїчна) П. мотив; (болю­ча) місце; (вдачі) струнка; мн. стру­ни, П. музика, поезія; (душі) настрої, почуття; & струнка.

СТРУНКА, (вдачі) П. жилка, риса. СТРУНКИЙ, ставний; (стан) гнуч­кий, граціозний, зграбний, р. фігуристий; (– дерево) рослий; (виклад) чіткий, послідовний; (спів) гармонійний; пор. елеґантний.

СТРУНКО пр., усі мож. пох. від струн­кий; (стояти) наввипинки, руки по швах.

СТРУС, (землі) поштовх, двигіт, ІД. зем­летрус; (нервовий) розлад, сил. шок; П. переполох, паніка; & струсанина. СТРУШУВАТИ, (з себе) обтрушувати; (чим) трясти, стрясати; (термометр) зби­вати; (головою) стріпувати; (апа­тію) ски­­дати; (груші) трусити.

СТУГІН, гуд, гугіт, гуготіння, гуготання, гоготіння, стугоніння.

СТУГОНІТИ, (– річку) п. стогнати; (– вітер) густи, ревіти; (– грім) гримотати, рокотати, рокотіти; (– море) клекотати; (– землю) дудніти; (– кров) пульсувати.

СТУДИТИ, остуджувати.

ОХОЛОДЖУ­ВАТИ; (– холодний

вітер) дмухати, дути, віяти. СТУДІЮВАТИ, (науки) вивчати; (в

університеті) навчатися, вчитися. СТУДІЯ, див. МАЙСТЕРНЯ; (акторів) школа; (фільмів) фабрика, кіностудія; (телевізії) телестудія; мн. студи, (у

виші) навчання; (широкі) досліджен­ня.

СТУК, див. ЗВУК; (у двері) удар; (три­валий) ЗБ. стукіт, стуканина, сту­кання, грюкіт, гуркіт, стукотіння, стукот­неча, торохтіння.

СТУКАТИ, (по чім) вдаряти, бити, гри­мати, тарахкати; (у вікно) тарабанити, (у двері) грюкати; (на друк. ма­шинці) друку­вати; (– серце) битися; (– роки) минати /н. їй стукнуло 40/; (на кого) СОВ. доносити; & стукоті­ти; пор. торохкотіти. СТУЛЯТИ і СТУЛЮВАТИ, (книжку) згор­тати, закривати; (очі) склепляти, заплю­щувати, змикати; (кулаки) стис­кати; док. стулити, (слово) вимови­ти; (сяк-так) злі­­пити, зляпати, стелепати, спартолити; (ус­та) зціпити.

СТУПА, хода, з. похід; У ФР. крок м. ступа за ступою; (– звук людської ходи) кроки; (коня) найтихіший хід; Р. слід.

СТУПАТИ, (на що) наступати, ставати, ставити ногу; (гордо) крокувати, вис­ту­па­ти, іти, прямувати, жм. чимчи­кува­ти; (до хати) входити, вступа­ти; (на берег) виходити; (з ноги на ногу) переступати; (на чиюсь землю) опинятися на чім, (на шлях борні) ставати, обирати що, нак. сту­пай/те/! (вперед) проходь/те/ йди /йдіть/!

СТУПІНЬ, крок; (ноги) слід, (співпраці) міра, розмір, обсяг, інтенсивність; (ар­мій­ський) посада, ранг, звання, чин, ти­тул; (перший) розряд, категорія; (сходів) сходинка, східець; (розвитку) етап, ста­дія, фаза, щабель; (тепла) градус, ступінь.

СТУПНЕВИЙ, (уступчастий) східчас­тий; (розвій) поступовий, повільний, ста­дійний.

СТУПНЯ, (слід стопи) підошва; (на сн­ігу) слід, (кінська) хода, ступа; Р. стопа.

СТУПОЮ пр., (тихою) кроком; ( коней) найтихшою ходою, не чвалом, по­вільно.

СТУРБОВАНИЙ, стривожений, занепоко­єний, схвильований, пор. заклопота­ний.

СТУСАН, тусан, штовхан, штурхан, гепак, духопелик, товченик, бухан, буханець, стусень, (у шию) потиличник. СТЯГ і СТЯГА, див. від. прапор, смуга.

СТЯГАТИ, (пояс) затягати; (тіло одягом) обтягати, (шкіру) морщити; (бро­ви) супи­ти, стискати; (докупи) збирати, Ёси­ли) П. концентрувати, зосереджувати, скупчува­ти; (зусебіч) притягати; (гріш) збивати; (підозру) викликати; (борг) правити; (чо­бо­ти) скидати, знімати; & д. стягувати; док. стягти і стягнути, ЖМ. украсти.

СТЯМИТИСЯ док опритомніти, опам’я­та­тися; (після стресу) отямитися, оду­ма­ти­­ся, (забагнувши помилку) схаменутися; (з ч. не) незчутися, не помітити, не збаг­нути.

СТЬОБАТИ, (на живу нитку) стібати, шити; (чим) шмагати, хльостати, хвись­кати, ляскати, цьвохати, цьвохкати, цви-гати, (лозою).

СТЬОЖКА, див. СТРІЧКА; мн. стьож­ки, киндячки.

СУБ’ЄКТ, (пізнання) ФІЛ. істота; КН. людина, особа, індивідуум, індивід, (пі­дозрілий) ЖМ. тип, п. птах, птаха, сов. фрукт, риба; ГРАМ.. підмет. СУБ’ЄКТИВНИЙ, особистий, індивіду­альний; (вирок) не об’єктивний, упе­ред­жений, не безсторонній. СУБОРДИНАЦІЯ, підпорядкування. СУБСИДІЮВАТИ /СУБСИДУВАТИ/ і СУБСИДІЯ, див. допомагати і до­по­мога.

СУБСТАНЦІЯ, ФІЛ. основа буття, пер­шооснова; (сполук) основний складник; П. суть.

СУВЕРЕНІТЕТ, (держави) самостійність, незалежність, непідлеглість. СУВЕРЕННИЙ, див. САМОСТІЙНИЙ. СУВІЙ, рулон; (малий) сувійчик, сувер­тень, суверток, сов. згорток; (полот­на) звій; (диму) клуб, стовп; (снігу) замет; (з чим) пакунок; Р. кільце. пет­ля; (життя) П. дорога; (спогадів) ланцюг; & сувоїще.

СУВОРИЙ, вимогливий‚ строгий; (ви­гляд) непривітний, похмурий, д. сувор-ливий, сил. грізний; (погляд) серйоз­ний, (– вдачу) тугий, крутий, жорсто­кий, без­жалісний, жорстокосердий, (захід – ще) драконівський; (режим) твердий, непохитний; (закон) невідво­ротний, невблаганний, невідкличний; (– форму) неви­багливий, простий; (стиль) витриманий; (– школу жит­тя) тяжкий; (– зиму) холодний.

СУГА, див. НАЛІТ.

СУГОЛОСИЙ і СУГОЛОСНИЙ, гармо­ній­ний, р. зграйний; (чому) співзвуч­ний.

СУГОРБ, пагорок, горб; (снігу) за­мет; & сугорбок, сугорбик.

СУГЕСТІЯ, сугестія, див. навіяння.

СУД, (над ким) судовий процес, розпра­ва; ЖМ. судове засідання; (присяглих) жюрі, (третейський) арбітраж, (вій­сько­вий) трибунал, (юрби) самосуд, (непра­вий) кривосуд, судище, судовисько; УР. кара, покарання; У ФР. страшний суд /су­дище, судовище/; (блазня) огуда; (ліка­рів) консиліум, рада; ЗБ. судді; & судьбище.

СУДДЯ, (присяглий) член жюрі, (тре­тейський) арбітр; мн. судді, зб. суд, жюрі.

СУДЖЕНИЙ, наречений, молодий;

коха­ний; (судом) засуджений.

СУДИТИ, чинити /творити/ суд; (суво­ро) осуджувати, висловлювати осуд,

за­суджувати; ЖМ. пересуджувати, нес­лавити, судити-гудити; (в суді) розсуд­жувати, процесувати, розглядати справу, д. вести розправу; (кому) призначати, прирікати.

СУДИТИСЯ, позиватися, правуватися. процесуватися, тягатися по судах; (кому) випадати на долю.

СУДНО, корабель, ур. ковчег, (веслове) човен; (вітрильне) вітрильник, /з двома щоглами/ шкуна; (парове) пароп­лав, (ди­зельне) теплоплав, (океанське) лайнер; (військове) крейсер; (спортивне) яхта;

& судно.

СУДОМА, див. КОРЧІ; П. горе, біда

СУДОМИТИ, див. КОРЧИТИ; (руки й ноги) ламати, крутити.

СУЄТА, суєтність, МАРНОТА,

дарем­ність, марність.

СУЗІР’Я, (зірок) група, сім’я, скупчення; (вчених) плеяда, когорта.

СУКАТИ, (шнур) зсукувати, скручувати, звивати; (дулі) показувати, тицяти. СУКНО, див. ТКАНИНА.

СУКНЯ, сов. плаття; (легенька) пенью­ар; Д. спідниця; & сукенка, г. суконка. СУКУПНИЙ, (– працю) спільний, об’єд­наний, гуртовий; (– городи) нерозділений, суцільний; (– паперову банкноту) нероз­битий‚ цілий.

СУКУПНІСТЬ, КОМПЛЕКС;

пор. сполучення.

СУЛІЯ і СУЛТАН, див. від.

пляшка г. монарх.

СУМ, смуток, журба, нерадість, невеселий настрій, сил. скорбота; & сумування.

СУМА, загальна кількість; (від додаван­­ня) підсумок, результат; (знань) обсяг, сукуп­ність, комплекс; (грошей) шмат, куш; & сума-суменна.

СУМИРНИЙ, (– людей) смирний, лагід­ний, покірний; (– тварин) не норо­вис­тий, слухняний, рахманний, б. з. пло­хий; (– по­­году) спокійний, тихий.

СУМІЖНИЙ, сусідній, прилеглий, при-межний, поміжний; (фах) споріднений, близький.

СУМІСНИЙ, (– життя) спільний;

(про­цес) одночасний; (– тканину)

сполуч­ний.

СУМІШ, мішанина, п. вінеґрет, жм. ка­ша, (ліків) мікстура, (стилів) мозаїка, роз­маїття; (мов) п. суржик; (механічна) перемішка; (кормів) силос; & су­мішка.

СУМЛІННИЙ, совісний, добросовісний, ретельний, старанний; пор. шляхет­ни­й.

СУМЛІННО пр., не за страх, а за совість, ретельно і всі мож. пох. від су­млін­ний.

СУМЛІННЯ, совість, приб. моральні принципи погляди, переконання ; У ФР честь /н. втратити сумління/; (до би /хто/) найчесніша особа.

СУМНИЙ, смутний, засмучений, невесе­лий, нерадісний, (спів) журний, журливий, плакучий, д. маркітний, сил. скор­ботний; (похід) жалобний; (– вістку) прикрий; (стан) непривабливий, жалюгідний, безрадісний; (– нам’ять) недобрий; & сумовитий, сумливий.

СУМНІВ, брак певності, непевність,

ва­гання; підозра, побоювання, острах.

СУМНІВАТИСЯ, брати під сумнів, мати сумнів;