Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. здобуток, набуток, & пиріжок. ПИРСКАТИ, (водою) Р. письменність; ід. П. квилити, скиглити, Р. ФР. ніч, глупа північ/; (сторона світу) мор.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ЯК ІМ. перехідний, по­дорожній, & прохожалий; (на про­щу) прочанин.

ПЕРЕХОПЛЮВАТИ, переймати, перес­трівати, перепиняти, затримувати; (ру­ку) вхоплювати, хапати, (думку) підхоплю­вати; (сигнал) ловити, переловлювати; (мову) перебивати; (стан) обхоплю­вати; (шнурком) стягати; (горло) стис­кати; (дух) перетинати, за­хоплювати, за­йма­ти; жм. (їжу) пере­кушувати; (за межу) переступати.

ПЕРЕХРЕСТЯ, (шляхів) перетин, роздо­ріжжя, розтік, з. розтока, д. розсоша, се­редохрестя; МЕД. сонячне (соняшне) спле­тіння.

ПЕРЕХРЕЩУВАТИСЯ, схрещуватися, пе­ретинатися; (– думки) збігатися, нак­ладатися; (хреститися) класти /накла­дати/ хрест; (– віру) хреститися, вихрещуватися.

ПЕРЕЧІКУВАТИ, вичікувати пережидати, перечасовувати; док. перегодити.

ПЕРЕШКОДА, перепона, бар’єр, обр. ка­мінь спотикання, загата, підводне камін­ня, жм. перечіпка, зачіпка, перемішка, р. перегорода, зст. притичина; мн. пере­шко­ди, труднощі, утруднення.

ПЕРЕШКОДЖАТИ, заважати, ставати на заваді /переметі, перешкоді, шляху/, стояти на дорозі /поперек дороги/, зас­тупати дорогу /стежку/, кидати колоди під ноги, перетинати /обтинати/ шлях,

не давати ходу, підставляти ногу, бути /стояти/ на заваді, ставити /стромляти/ дрючки в колеса, перепиняти дорогу. ПЕРИПЕТІЯ, сов. перипетія, несподіва­на пригода /ускладнення/; мн. пери­петії, див. злигодні.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ, провінційний, дале­кий від центру, жм. містечковий, сіль­ський.

ПЕРИФЕРІЯ, (– місцевість) провінція;

(далека) глухий закуток, глушина. ПЕРІОД, (часу) проміжок, відтинок; (цві­тіння) стадія, фаза; (історії) етап, ера, доба; (мирний) час, часи; (життя)

смуга; у фр. тривалість /н. період обертання/.

ПЕРІОДИЧНО пр., регулярно, система­тично, раз-у-раз, раз-по-раз, раз за разом.

ПЕРІЩИТИ, (– дощ) іти, лупити, хлю­пати, хлюпотіти, сікти, прати, пороти, хлюс­кати, хляпати, шкварити; (– сніг) ліпи­ти; (батогом) шмагати, стьобати, хльос­кати, бити; (кого) жм. чистити. ПЕРЛИ і ПЕРЛА мн. перлини; (оздоба) намисто; од. зб. перлина, р. перло; П. (землі) окраса; & перлинка. ПЕРЛИСТИЙ, перлинний, перловий

(ко­лір) сріблястосірий.

ПЕРМАНЕНТНИЙ, безперервний, вічний, постійний, сталий; (рух) неспинний.

ПЕРО,(птаха) пір’їна, пірина, зб. пір’я; (писця) р. писало, Г. зап. ручка; (ри­би) плавець; (цибулі) пагін; (літератора)

П. хист, зброя; ТЕХ. лопать; & пірце. ПЕРОН, платформа, зст. дебаркадер;

пор. рампа.

ПЕРПЕНДИКУЛЯРНИЙ і ПЕРПЕНДИ­КУЛЯРНО, див. сторчовий і сторч.

ПЕРСИК, бросквина.

ПЕРСОНА, ПЕРСОНАЖ і ПЕРСОНАЛЬ­НИЙ, див. особа і особис­тий.

ПЕРСОНАЛ, (лікарні) штат, особовий

склад; (обслуговчий) обслуга. ПЕРСПЕКТИВА, ок. оковид; (далека) план; (широка) панорама, картина; (най­ближча) майбутнє; мн. перспек­тиви, г. вигляди, (розвитку) можли­во-сті, обрії.

ПЕРСТЕНЬ, каблучка, (шлюбний) обручка; П. Р. коло, кільце.

ПЕРТИ, ФАМ. іти, їхати, пересуватися, тікати, пертися; (стіною) сунути /хма­рою/, валити; (на рожен) лізти; (тягар) нести, (по землі) волочити, тягти, рухати, штовхати; (ворога) тиснути, гнати; (як з води) буйно рости; (чим) відгонити, тхну­ти; (з кого) НЕОС. випромінювати, стру­мувати /н. з нього так і пре силою/.

ПЕРТИСЯ, напирати, пхатися, штовха­ти­ся, ФАМ. перти.

ПЕРУКАР, голяр, цирульник, голій, цируль, г. фризер, р. стрижій, д. ци­люрник.

ПЕРУКАРНЯ, голярня, цирульня, г. фризерня.

ПЕРШЕ пр., колись; (спочатку)

спершу, зразу, поперед, ід. перше

ніж, заки.

ПЕРШИЙ, (ряд) передній, (акорд) вступ­ний, (– знання) початковий, елементарний; (– поміч) найневідкладніший; (– людей) первісний, доісторичний (цілунок) досі незнаний /незвіданий/, (сніг)новий, (сон) ранній; (– нагоду) найближчий; (хто трапиться) перший-ліпший; (учень) кращий, пере­довий; (– роль) найголов­ні­­ший, най­важливіший; (– артиста) най­­ви­датні­ший; Д. колишній.

ПЕРШІСТЬ, (перевага) вищість; (у чо­мусь) пріоритет; & зап. першенство.

ПЕРШОРЯДНИЙ, першокласний, першо­сортний, г. люксусовий; пор. пер­ший.

ПЕС, собака, барбос, гавкун; (малень­кий) цуцик; (хто) посіпака, вислугач, вислужник, цербер, лай. псявіра.

ПЕСИМІСТИЧНИЙ, безнадійний, похму­рий, занепадницький.

ПЕСТИТИ, голубити, милувати, лащити; (дитя) викохувати, доглядати; (мрію) плекати, виношувати; & р. пестувати.

ПЕСТЛИВИЙ, (голос) ласкавий, ніжний, голубливий; Р. пещений.

ПЕСТОЩІ, пестування, пещення, пестіння; любощі. пестун, мазун; (долі) пещенець; (вихователь) дядько; & пестунчик.

ПЕСЯЧИЙ, песій, песький, псячий, соба­чий; лай. сучий.

ПЕТИЦІЯ, див. клопотання.

ПЕТЛЯ, зашморг; (літака) переверт, пе­реворот, (на одязі) петелька; (віконна) за­віса.

ПЕЧАЛЬ, див. СМУТОК; (не твоя) кло­піт, гризота.

ПЕЧАТКА, печать, штамп; (слід) відтиск, знак; (на виду) відбиток.

ПЕЧЕРА, вертеп; (штучна) катакомба, мн. підземні ходи; пор. підземелля

ПЕЧЕРНИЙ, катакомбний; ( людей) доісторичний, первісний, (звір – ще) викопний

ПЕЧИВО, тістечко, (м’ясне) пече­ня, (одна процедура) сов. випічка, (дія) печення, випікання.

ПЕЧІЯ, згага; & печійка.

П’ЄДЕСТАЛ, п’єдес­таль (пам’ятника) підніжжя, цо­коль, постамент, підмурок, підмурі­­в’я, підвалина, фундамент.

П’ЄСА, (з драмою) трагедія, р драма,

(весела) комедія, (музична) опус, п’єска.

ПИВНИЦЯ, (шинок) пиварня, як їм пивна, (льох) підвал, (броварня) пивоварня.

ПИВОВАР, бровар.

ПИКА вол, мармиза, парсуна, морда, пи­сок, рило, рожа, сурло, пор. обличчя.

ПИЛ зб., порох, порохнява, порохи, П. прах, тлінь, (на квітах) пилок, од. зб.

пи­лина, порошина, (чогось) часточ­ка,

& пилинка, пилиночка, пор. пилю­га.

ПИЛОСМОК, сов. пилосос.

ПИЛЮГА, курява, пилюка, пиляка.

ПИЛЯТИ, (пилкою) розрізувати, (на

скрипці) терликати, цигикати.

ПИЛЬНИЙ, (догляд) уважний, неослаб­ний, суворий, (сторож) недріманний, недремний, всевидящий, всевидющий, (погляд) гос­трий, зіркий, проникливий, зосередже­ний, напружений, (– дно) на­гальний терміновий, невідкладний, (про­сьбу) настійний, (– потребу) пекучий; (хто) старанний, ретельний, дбайливий, ревний, запопадливий, (– око) хазяй­ський, (– вухо) сторожкий, чуйний, & пильновитий, пор. спостережливий. ПИЛЬНУВАТИ, стерегти, доглядати, охо­роняти, пантрувати, дивитися в чо­тири ока, (за ким) стежити, слідкувати мати на оці, (кого) глядіти, піклуватися

/дбати/ про, ходити коло, (ніч) не спати, не дрімати, чатувати, стояти на сторожі, не стуляти очей.

ПИНДЮЧИТИСЯ, див БУНДЮЧИТИСЯ.

ПИРІГ, (з гарбузом) плачинда, /вареник, П. здобуток, набуток,

& пиріжок.

ПИРСКАТИ, (водою) бризкати, порскати, хлюпати; (зо сміху) пирхати; (па­рою) пихкати; (із спересердя) пхи­кати.

ПИРХАТИ, чмихати; (зо сміху) пир­скати; (– коней) форкати; (– ма­шину) фуркотіти.

ПИСАКА, письмак, перодряп; З. писар, канцелярист, писець; (нездалий) пись­менник, журналіст; графоман.

ПИСАНИЙ, (письмовий) написаний,

по­писаний, списаний, рукописний;

(пор­трет) мальований; (красень)

сов. гарний, як намальований.

ПИСАНИНА, (невправна) базгранина, невдалий твір, пор. писання; ЗБ. па­пери, рукописи, шпаргали, шпаргалля; (дія) писання, базграння.

ПИСАННЯ, прв. зн. писанина; (святе)

письмо; МН. (чиї) твори.

ПИСАР, писець, канцелярист, з. писака.

ПИСАТИ, (букви) виводити, (невміло) дряпати, базграти; (список) укладати; (до реєстру) записувати, заносити; (фа­хово) бути літератором, /час до ча­су/ попису­вати; (портрет) малювати.

ПИСЕМНИЙ, (– пам’ятку) писаний,

на­писаний; (стіл) письмовий; (стиль) книжний.

ПИСК, пискнява, пискотня, пискотнява,

пискання.

ПИСКЛИВИЙ, писклявий, пискучий.

ПИСЬМЕНА, (стародавні) літери, букви, писемні знаки; (китайські) ієрогліфи.

ПИСЬМЕННИЙ, грамотний, освічений,

сил. високоосвічений.

ПИСЬМЕННИК, літератор, майстер

сло­ва, працівник пера, зст. письмак, письмовець, зн. писака; (прози) повіс­тяр, прозаїк, (поезій) поет, (фантазій) фан­таст; (визнаний) класик; (даного твору) автор.

ПИСЬМЕННІСТЬ, грамотність,

Р. пись­менство; (система букв)

писемність, грамота, жм. азбука.

ПИСЬМЕНСТВО, письменництво,

література, словесність, зн. письма-­

цтво; Р. письменність; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕН­СТВО, белетристика, сов. художня література.

ПИСЬМО, (система букв) писемність, грамота, зст. письменність; (ідеог­ра­фічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк.

ПИСЬМОВИЙ, написаний, писаний; (стіл) писемний; (папір) писальний, для письма, г. до писання.

ПИТАННЯ, запитання, (до уряду) запит; (складне) проблема, справа; & питанняч­ко.

ПИТАТИ, запитувати, ставити питання; (кого) допитуватися у; (всіх) розпи­тува­ти, сил. питати стрічного й попереч­ного; (дозволу) ІД. питатися; (звіту) вимагати, (праці) напитувати; (поради) просити, шукати, удаватися за; (в су­ді) допитувати.

ПИТВО, напій, пиття.

ПИТИ, випивати, (повагом) попивати, (могорич) запивати, (жадібно) дудлити, жлуктати, (поволі) тягти, цмулити, ціди­ти; (кров) смоктати; (горілку) полоскати­ся у чому, підхмелятися чим, сил. пити запоєм /без просипу/, зали­вати пельку, ІД. пиячити; (на пох­мілля) похмелятися; & дит. питки, питоньки.

ПИТОМИЙ, рідний; (– рису) характер­ний, притаманний; & питоменний.

ПИТТЯ, питво; (дія) випивання, пия­тика.

ПИТУЩИЙ, ЯК ІМ. пияк, пияка,

п’я­ниця, р. питець, жм. заливаха.

ПИХА, пихатість, гонор, чванство,

р. ви­сокодумство; (матері) гордість;

У ФР. зарозумілість, самовпевненість, самолюб­ство, погорда; (напускна)бун­дючність, б. з. принда; (шик) помпез­ність, урочис­тість, жм. помпа; (дія) пи­шання.

ПИХАТИЙ, гонористий, бундюч­­ний, зарозумілий, пановитий, чван­ливий, високодумний і пох. від пиха; (вираз обличчя) зверхній; & пихливий, пиховитий, пихуватий.

ПИШАТИСЯ, величатися, гордувати,

ви­­соко літати /нестися/, гонорувати, уда-

ватися в пиху, жм. заноситися, задирати носа, дерти кирпу, д. фудулитися; (як по­­­півна в гостях) бундючитися; (си­лою) красуватися; (буйно) рости, квітнути, роз­­цвітати, процвітати, буяти, сил. буй­ним цвітом процвітати.

ПИШНИЙ, (сад) буйний, (– зелень) ряс­ний, (– роги) крислатий; (волос) густий, (– вовну) пухнастий, (пиріг) пухкий, м’я­кий; (тілом) повний, ситий, натопта­ний, вгодований; (– вроду) розкішний; (– кар­тину) величний; (– веселку) барвис­тий; (– слова) пиш­номовний, високомовний, бундю­чний; (– свя­то) бучний, урочис­тий, помпез­ний; (край) багатий; (одяг) парадний, свят­ковий, шикарний, чепурний, ошатний; (дар) коштовний, цінний; (розвиток) мо­гут­­­­ній, рясногранний.

ПИШНОМОВНИЙ, (трактат) багатос­лівний; (– слова) високомовний, пом­пезний, пишний.

ПИШНОТА, пишність, розкіш; бар­­вистість; ошатність; урочистість, пом­­пезність, жм. помпа; велич, могуття,

багатство; мн. пишноти, красоти.

ПИЩАЛЬ, див. РУШНИЦЯ.

ПИЩАТИ, пискати, пискотіти, сил.

вере­щати; П. квилити, скиглити, Р.

рем­ствувати.

ПИЯК, пияка, п’яниця, заливаха, випи­вака. питець, як ім. питущий, обр. не-минай-корчма; пор. алкоголік.

ПИЯТИКА, пияцтво, випивання, пиття.

ПИЯЧИТИ, пити-гуляти, пити, заливати очі /пельку/, заливати за комір, не розлу­чатися з чаркою, заглядати в чарку, тиня­тися по шинках, флк. мед-горілку /мед-ви­но/ пити.

ПІВГОЛОСОМ пр., півголосно, напівго­лосно; стиха, пошепки.

ПІВДЕННИЙ, (o 12 г. дня) полуденний, полудневий, полудній; (вітер) з пів­дня, б. з. низовий; (клімат) теплий.

ПІВДЕНЬ, полудень, середина дня, 12 годи­на дня, як ім. полуднє; (сторона світу) мор. зюйд, ЖМ. теплі сторони /краї/.

ПІВЕНЬ, когут, кокош, (кастрований) каплун, з. кур; (на даху) флюгер; (хто) задерій; & півник.

ПІВКОЛО, півкружало, дуга, півдуга, півдужжя.

ПІВНІЧ, 12 година ночі; У ФР. ніч, глупа північ/; (сторона світу) мор. норд, ЖМ. холодні сторони /краї/; (далека) ІД. Арктика.

ПІВНІЧНИЙ, (час) опівнічний; (вітер)

з півночі, б. з. горішній; (клімат) холод­ний.

ПІВСОННИЙ, напівсонний, обр. з непро­дертими очима.

ПІВТЕМРЯВА, напівтемрява, напівморок, (вечірня) сутінок, сутінь, присмерк.

ПІГМЕЙ, див. КАРЛИК; (хто) нікчема.

ПІГМЕНТ, піґмент, забарвлення, барв­ник.

ПІГУЛКА, піґулка, див. ТАБЛЕТКА.

ПІДБАДЬОРЮВАТИ, заохочувати, дода­вати охоти /енергії/, підносити

дух; (коня) підганяти.

ПІДБИВАТИ, (зі споду) прибивати; (одяг) підшивати /підбій/; (подушку)

перебивати; (куряву) збивати, здійма­­-

ти; (на що) підбурювати; (на свій бік) схиляти; (птаха) підстрелювати; П. зне­силювати; (під свою руку) під­коряти; (ба­ланс) підсумовувати; ід. підбивати клинці, залицятися.

ПІДБИВАТИСЯ, (– сонце) підійма­ти­ся; (ідучи) стомлюватися, знесилюва­тися, натруджувати ноги; (з віком) П. старіти, підтоптуватися; (під кого) під­шиватися, лататися.

ПІДБИВКА, див. ПІДКЛАД.

ПІДБИРАТИ, (з землі) підіймати, збира­ти, визбирувати, брати; (покинуте) під­хоплювати; (віжки) підтягати, натяга­ти; (ноги) підгортати; (слова) добирати.

ПІДБИРАТИСЯ, підкрадатися, крастися; (за якістю) добиратися; (під тон) прила­д­жуватися, підстроюватися, пристосову­ватися.

ПІДБИТТЯ, підбивання; (країни) п.

під­корення.

ПІДБІГАТИ, надбігати, наближатися;

(за ким) бігти; (слізьми) опливати.

ПІДБІР, (кадрів) добір, добирання, підби­рання; мн. підбори, обцаси, закаблуки.

ПІДБРЕХАЧ, див. брехун, підспі­ву­вач.

ПІДБУРЮВАТИ, підбивати, підмо­вляти, під’юджувати, підштрикувати, піддрочу­вати, підцьковувати, підструн­чувати, на­ущати, р. юдити, г. підбех­ту­вати; (на що) спонукувати, штовхати, схиляти до, (зао­хо­чувати) додавати

/під­давати/ охоти /во­гню/, підохочувати; (бунту­вати) баламу­тити; (проти) на­строювати; (кого) збуд­жувати, розпа­лювати.

ПІДБУРЮВАЧ, див. ЗАВОДІЯКА; (з метою викликати певну реакцію)

про­вокатор.

ПІДВАЛ, ПИВНИЦЯ; (житло) сутерени; (у газеті) підвальна стаття.

ПІДВАЛИНА, основа, підмурок; мн. підвалини, засуди, принципи, ба­за, на­ріжний камінь.

ПІДВИЩУВАТИ, робити вищим, підій­мати /вище/, р. підвищувати; (ціну) під­но­­­сити, (платню) збільшувати, набавля­ти; (вправність) удосконалювати; (на слу­ж­бі) просувати.

ПІДВІДДІЛ, підрозділ, підгрупа; пор. відділ, філія.

ПІДВЛАДНИЙ, підпорядкований, підлег­лий, підконтрольний; (людині) контро­льований, підкорений, ким, (уярм­лений) під’яремний, підневіль­ний; ЯК ІМ. підданий.

ПІДВОДА, див. хура, віз.

ПІДВОДИТИ, (до чого) вести, наближа­ти; (до теми) спрямовувати; (воду) під­­ключати; (на гріх) штовхати, схиляти до; (дурити) піддурювати, обдурюва­ти; (під монастир) ІД. зводити на слизьке; (голо­ву) підіймати, (руку) підносити, (на но­ги) ставити; (на що) Р. підбурю­вати; (під критику) піддавати чому.

ПІДВОДИТИСЯ, (з лави) вставати, (навшпиньки) ставати, (проти гніту) повставати; (– рослину) виростати;

(над чим) підноситися, підійматися,

зво­дитися.

ПІДВОЗИТИ, (куди) везти, довозити,

за­возити, привозити.

ПІДВОРІТТЯ, (в будинку) під’їзд.

ПІДГАНЯТИ, квапити, жм. нукати, (пугою) підстьобувати, підбатожувати; (ріст рослин) стимулювати; (деталі) припасовувати, (факти) підтасовувати; & підгонити.

ПІДГИНАТИ, (ноги) підгортати,

док. пі­дігнути, підібгати

ПІДГЛЯДАТИ, підзирати, піддивлятися, р. надглядати.

ПІДГОЛІВ’Я, (річ) підголовач, приголовач; (місце) узголів’я, у фр. голови, класти в голови.

ПІДГОРЛЯ, підгорлина, підшивок,

сов. підгруддя, (у бика) воло.

ПІДГОРОДЯНИН, передміщух, кн.

передміщанин.

ПІДГОРТАТИ, (волос) підбирати, підби­вати, опоряджати; (картоплю) огортати; (лопатою) підгрібати; (ноги) підги­нати; & підгортувати.

ПІДГОТОВЛЯТИ, рихтувати, готу­вати, підрихтовувати, нарихтовувати, (кад­ри) навчати, тренувати, жм. підковувати; (до чого) приготовляти; & підготовлювати.

ПІДҐРУНТЯ, материк; (соціальне) п. під­основа, підклад, підкладка, г. під­ложжя.

ПІДДАВАТИ, (інжир) завдавати; (на додачу) додавати, добавляти; (крок) наддавати; (жару) підкидати; (слово) підказувати, (ідею) подавати, вислов­люва­ти; ІД. (тортурам) мордувати, ка­­тува­ти, брати на тортури; ІД. (аналізі) аналі­зу­вати, (критиці) критикувати, (об­роб­ці) обробляти, (газації) газувати і т. д. за моделлю.

ПІДДАВАТИСЯ, (зміні) підлягати, за­знавати чого, підпадати під; (на підмову) схилятися, погоджуватися; (пані­ці) скорятися, (ворогові) здаватися, під­ко­рятися.

ПІДДАНЕЦЬ, як їм. підданий, під­владний; (держави) громадянин; (вона) підданка.

ПІДДАШШЯ, ґанок, піддашок; (накри­ття) повітка, (на 4-х стовпах) оборіг.

ПІДДУРЮВАТИ, дурити, обдурюва­ти.

ПІДЖАК, г. маринарка, жм. жакет.

ПІДЖИВЛЯТИ, (організм) живити,

під­годовувати, підживлювати;(землю) угно­ювати.

ПІДЖИДАТИ сов., чекати, очіку­вати.

ПІДЗЕМЕЛЛЯ, (природне) печера; (шту­чне) катакомби, підземні ходи.

ПІДІГРІВАТИ, гріти, нагрівати; (лють) розпалювати, підсилювати; (кого) збуд­жувати, накручувати.

ПІДІЙМАТИ і ПІДНІМАТИ, (з землі)

ПІДБИРАТИ, (з води) витягати, (вгору) підносити, підводити, зводити; (на бор­ню) мобілізувати, б. з. мобілізовувати; (до небес) звеличувати, прославляти; (хвилю емоцій) збуджувати; (хату) ста­вити, споруджувати; (ціну) підвищу­вати; (регіт) зчиняти, здіймати; (куря­ву) зби­вати; (питання) порушувати; (пар) ора­ти.

ПІДІЙМАТИСЯ, 1. (– сонце) сходити, підбиватися; (– дорогу) тягтися /сте­ли­тися/ вгору; (з ліжка) вставати, під­во­дитися, (на ворога – ще) повста­вати; (на­вшпиньки) ставати;