Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Д. злопам’ятний. ПАМ’ЯТНИЙ зап.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ур. огнеликий, світосяйний, сонцесяйний, сонцеликий, осіянний, яс­ний, (сяючий) променистий, променяс­тий, блискучий, (усміх) р. сяйливий,

поет. сяйний.

ОТАМАН, ВАТАЖОК, КЕРІВНИК (За-порізької Січі) кошовий; & отамання. ОТАРА, (овець) ватага, і гурма, (людей – ще) зграя, юрба, гурма, стовпище. ОТВІР, діра, відтулина, щілина, (туне- лю) гирло, (як капіляр) пора, (замковий) шпарина, (у стіні) проріз, пробій /для зброї/ амбразура; (вулкана) кратер. ОТЕТЕРІТИ, див. остовпіти.

ОТЕЦЬ, батько.

ОТЖЕ ч., таким чином, значить

жм. отож; ЯК СП тому, через те.

ОТОЖ ч., так от, і от, ЯК СП тож, тим то, тому то, Р. отже.

ОТОЖ ТО, отим то й ба, у тім то й річ, /справа/, отож то й є, отож то й воно, отож бо й є, отож бо й воно.

ОТ-ОТ, ось-ось, зараз, цеї миті, сил. от-от-от, д. затого.

ОТОТОЖНЮВАТИ, (з чим) уподіб­нюва­ти прирівнювати до чого. ОТОЧЕННЯ, (на війт) п. зашморг, ка­зан, обценьки, (людське) коло, середо­вище, довкілля.

ОТОЧУВАТИ, обступати (військом) бра­ти в зашморг, (місто) облягати, (на конях) обскакувати; (муром) об­носити, оперізувати, обгороджувати; (хмара­ми) оповивати, огортати, оку­тувати; (людьми) обсаджувати, док. оточити, б.з. обаранити.

ОТРИМУВАТИ, див. одержувати. ОТРУЙЛИВИЙ і ОТРУЙНИЙ, (газ) токсичний; (дим) ядучий, їдкий; (– слова) злісний, ненависний; (язик) ущипливий, гадючий; & отрутний.

ОТРУТА, трутизна, трута, трутина,

г. отруя, трійло, трійка, д. їдь, поет.

отрій; (рослинна) трута-зілля, жм.

зілля; (з віхи) цикута; (мікробів) біол. прв. мн. токсини, од. токсин; У ФР.

спо­куса; П. злість, ненависть. ОТРУЮВАТИ, (на смерть) затруювати, труїти; (організм) шкодити /завда­вати шкоди/ кому, (ідеями) задурманю­вати, задурювати; (життя) псувати, нівечити, калічити; (старість) засмучувати.

ОТУМАНІТИ док., очманіти, одуріти,

очамріти, (надовго) отупіти. ОТЯМЛЮВАТИСЯ і ОТЯМИТИСЯ, див. ОПАМ’ЯТОВУВАТИСЯ.

ОФІРА і ОФІРУВАТИ, див. ЖЕРТВА і

ЖЕРТВУВАТИ.

ОФІЦЕР, старшина, іст. золотопогонник; & зб. офіцерство, м. офіцерня. ОФІЦІАНТ, сов. офіціянт, кельнер. ОФІЦІЙНИЙ, (папір) урядовий, службо­вий; (голос) холодноввічливий, стрима-ний, діловий, непанібратський; & сов. офіціальний.

ОФІЦІОЗ, див. ГАЗЕТА.

ОФОРМЛЮВАТИ і ОФОРМЛЯТИ,

(спра­ву) лагодити, викінчувати, нег.

обкручу­вати, /фабрикувати / партолити;

(да­ні) опрацьовувати; (візу) готувати;

(на працю) приймати.

ОФОРТ, див. ГРАВЮРА.

ОХАЙНИЙ, акуратний, чистий,

чепурний, чепуристий, д. кукібний,

шпетний, хупавий, харний, гарний;

(– хату) прибраний, опоряджений;

& р. охайливий.

ОХЛЯВАТИ, слабнути, знесилюватися,

пі­дупадати /опадати/ на силах, ослаба-

ти, виснажуватися; док. охля/ну/ти,

онемощіти, знемогтися, знесиліти, д.

висилитися.

ОХЛЯП пр., наохляп, без сідла; (одяг ти) недбало, наопашки; р. сяк-так, абияк.

ОХОЛОДЖЕННЯ, охолода, остудження, г. охолонення; (до чого) збайдужіння.

ОХОЛОДЖУВАТИ, остуджувати, хо­лодити, студити; (після збудження) зас­покоювати, вгамовувати, стримувати, осаджувати.

ОХОПЛЮВАТИ, (руками) обсягати,

обхоплювати, обіймати, (розумом) усві­домлювати, осягати; (терен) обступати, оточувати; (– одяг) обтягати; (вогнем) оповивати, поймати, огортати, окутува­ти, (сумом – ще) окривати, брати, з. ошибати.

ОХОРОНА, захист, (лісу) збереження; (себе) самоохорона; (при установі) варта, сторожа, сов. караул; (загін)

пат­руля /патруль/.

ОХОРОНЕЦЬ, охоронник, вартовий,

сто­рож, ур. хоронитель, страж, (злий) цербер, (князя) гайдук, (гетьмана) сердюк; (прав) опікун, (віри) ревнитель;

П. захисник.

ОХОРОНЯТИ, оберігати, берегти; вартува­ти, стерегти, сторожити, чатувати, стояти на варті сторожі, чатах; (вулиці) патрулювати; (ліс) зберігати; (від спеки) захищати.

ОХОТА, бажання, прагнення, (непе­реборна) кортячка; ПР.СЛ. хочеться.

ОХОЧИЙ, (до чого) ласий; ЯК ІМ.

доброволець, р. охітний. ОХРЕЩУВАТИ, хрестити, вихрещувати, держати до хреста; (давати ім’я) нази­вати, іменувати, ур. нарікати; (ру­кою) перехрещувати, накладати хрест.

ОЦІНКА, (становища) характеристика; (твору) думка /відгук/ про, (писана) рецензія; (шкільна) бал; (дія) оціню­вання, оцінення, цінування, (товару) таксація.

ОЦІНЮВАТИ, визначати /складати/ ціну (визначати таксу) таксувати; (себе) знати собі ціну; (стан) характеризувати, давати оцінку; (шанси) виважувати; (акції) ек. котирувати; (твір) рецензувати.

ОЧЕВИДНИЙ, (факт) цілком певний, явний, як на папері списаний, (– іс­тину) безперечний, безсумнівний, незаперечний.

ОЧЕВИДНО і ОЧЕВИДЯЧКИ пр., оче­видьки, г. евідентно, з навіч, обр. як на долоні; ПР.СЛ. ясно, зрозуміло; ВСТ. мабуть, певно.

ОЧИЩАТИ, обчищати, вичищати, чистити, (шлях) прочищати; (спирт) рафінувати; (душу) підносити, одухотво­ряти; (в суді) виправдувати, (від чого) звільняти; (від гріхів) розгршіати відпускати/ що; (майдан) покидати, залишати, б.з. опус­кати; ЖМ. обкрадати; & очищувати.

ОЧІ, зн. баньки, сліпи, (опуклі) вирла;

& оченята, очиці, очиська; пор. око. ОЧІКУВАТИ, чекати /ждати/ на, дожи­дати, дожидатися; (звіра) чатувати /чи-гати/ на; (ласки) сподіватися.

ОЧІПОК, (кухарський) ковпак очкур, див. ПОЯС.

ОЧМАНІЛИЙ, одурілий, очамрілий,

очмарілий, зачманілий, ошалілий, оту-мані­лий, з. тороплений, кн. знетямлений, збезпам’ятілий.

ОЧМАНІТИ док, одуріти, очамріти, очмаріти, очуманіти, отуманіти, оша-літи, обезглуздіти, жм. наїстися маку; пор. збожеволіти.

ОЧУНЮВАТИ, одужувати, оклигувати;

(з непам’яті) опам’ятовуватися. ОШАТНИЙ, пишно /гарно, чепурно,

розкішно / вбраний, р. одягний, стрій-

ний; (одяг) чепурний, гарний, святковий,

еле­ґантний, пишний, сил. розкішний, д. прибірний.

ОШЕЛЕШУВАТИ, див. ПРИГОЛОМШУ­ВАТИ.

ОШКІРЯТИ і ОШКІРЯТИСЯ, див. ВИ­ШКІ­РЯТИ.

ОШПАРЮВАТИ, (окропом) обварювати, обпікати, обпарювати; & обшпарювати. ОШУКАНЕЦЬ, дурисвіт, плутяга, прой­дисвіт, шельма, ошукач, г. ошуст, ошус-та, сил. аферист, авантюрник‚ аван­турник.

ОШУКАНСТВО, дурисвітство, шахрай­ство, ошук, з. ошукня, г. ошука, зап. об-манство, обман; (дія) обдурювання, ошу­кання, ошукування; пор. афера. ОШУКУВАТИ, див. ОБДУРЮВАТИ. ОЩАДЖУВАТИ і ОЩАДЖАТИ, еконо­мити, заощаджувати; берегти, хоронити; щадити.

ОЩАДНИЙ, ощадливий, економний;

(– касу) г. щадничий; ід. ощадна каса, щадниця.


П

ПАУЗА, інтервал, павза; перерва, пе­редих, (у розмові) зупинка, мовчанка;

(у вірші) цезура.

ПАУПЕРИЗМ, зубожіння, озлидніння.

ПАВУК, (отруйний) фаланга, скорпіон; (хто) глитай, п’явка; & павучок, павучище, зб. павуччя.

ПАВУТИННЯ, павутина; П. тенета,

пас­тка; (інтриґ) плетиво.

ПАГІН, парость, паросток, наріст, (городи­ни) пасинок; (живець лози

виноградної) цибух; & пагонець, зб.

пагіння.

ПАГІННЯ зб., пагони, памолодь, р.

обрость.

ПАГОРБ, горб, пагорок, пагорбок. ПАҐОДА, див. ХРАМ.

ПАДАТИ, (– дощ) випадати, іти; (– во­ди) спадати, ур. звергатися; (– росу) сідати, осідати; (– сонце) заходити; (з гуком) гепати,(з ніг) валитися, гепатися, (всім тілом) простягатися, (зо сміху) лягати,

(в обійми) кидатися; (коло кого) упадати,

з. падатися; (– руки)опускатися; (– во­лос) звисати; (– рівень) знижуватися, зменшуватися; (в душу) западати; (–

погляд) спрямовуватися; (на долю) випадати, припадати; (на голову) зва­люватися; (в бою) гинути; (– уряд) банкрутувати; (– тварин) дохнути, здихати; (мораль­но) деградувати, занепадати; док. див. упасти.

ПАДІННЯ, (тіла з гуком) гепан-

ня; (рівня) зниження, зменшення; (моральне) деградація, занепад; (монарха) знетронення.

ПАДЛО, здохлятина, стерво, г.

падлина; (хто) падлюка, негідник, мерзота, сил. пропадло.

ПАДЛЮКА, див. ПАДЛО. ПАДЛЮЧИЙ, підлий, мерзенний,

га­небний.

ПАДЧЕРКА, пасербиця, нерідна

доч­ка; & р. падчерка.

ПАЖ, хлопець до послуг; джура.

ПАЗ, (між дощок) щілина; (у деталі)

заглиблення, гніздо, рівчачок, сов. виїмка.

ПАЗУР, кіготь; (людський) ніготь;

& па­зурець.

ПАЗУХА, (матері) груди; (сорочки) розпірка, розпір, сов. проріха; анат.

по­рожнина; & пазушка, пазушина.

ПАЙ, (комерційний) частка, акція, г. уділ; П. доля, щастя, талан; & пайка. ПАЙКА, див. ПАЙ; (хліба) сов. норма,

порція, Ж М. шматок.

ПАЙОК, (продуктів) норма, порціон. ПАКА, жмут, пачка; (тютюну) папуша,

(товарів) сов. тюк.

ПАКЕТ, (з пошти) великий конверт /г. коверта/; (у побуті) пакунок; & пакетик.

ПАКТ, (міжнародний) угода. ПАКУВАТИ, запаковувати; (валізу) ук­ладати, ув’язувати, наповнювати; (у рівних дозах) фасувати.

ПАКУНОК, загорток, пакет, д. бганок, г. пак, (речей) клунок, (поштовий) сов. посилка; & пакуночок.

ПАЛ, спека, вар, г. горяч; (у хворого) гарячка; (душевний) жар, запал, захват, збудження, піднесення; (дія) па­ління. ПАЛАМАР, дячок, дяк, причетник, ок.

псаломник, зап. псаломщик.

ПАЛАТА, (в палаці) світлиця, кімната, зала; (в лікарні) покій; (депутатів) рада; (мір і ваги) відомство; мн. палати, хороми, апартаменти, ур. зап. чертоги.

ПАЛАТИ, горіти, паленіти, згоряти, братися полум’ям; (вогнем) світитися, яріти, ярітися, (спалахуючи) палахко­тіти; (– щоки) пашіти; (– бій) шаленіти.

ПАЛАХКОТІТИ, (нерівним світлом)

го­ріти, (іскрами) блискотіти, паліти;

(– щоки) пашіти; (– бій) шалені­ти;

& палахкотіти, палахтіти.

ПАЛАЦ, палати /хороми, резиденція,

замок, р. чертог/ владаря / президента, царя/.

ПАЛЕНІТИ, палати; (в розмові) дра­туватися, спалахувати; (від сорому) згоряти; (– обличчя) пашіти; (– пло­ди) червоніти.

ПАЛЕЦЬ, (руки) пучка, ур. перст; (ве­ликий) палюх, (мізинний) мізинець; (на зубчатці) зубець; & пальчик, пальча. ПАЛИВО, як ім. пальне /дрова, вугілля,

нафта, гас, газ тощо/, р. опал. ПАЛИВОДА, ШИБАЙГОЛОВА, від­чайдух; ПОБ. бешкетник, пустун.

ПАЛИТИ, спалювати, пропалювати, обпа­лювати, перепалювати; (вогонь) розпалювати, (траву) випалювати; (світло) світити; (– спеку) пекти, припі­кати; П. (– думки) непокоїти, ятрити; (тютюн) курити; (з гармат) стріляти.

ПАЛИЦЯ, (без обробки) патик, дрючок, бук, ціпок, ломака, д. патика; (оброб­лена) ковінька, тростина, карлюка, ключка, клюка; (гумова) кийок; (довга чернеча) патериця; (чабанська) ґирлиґа; & паличка, палюга, зб. паліччя; пор. же­рдина.

ПАЛІЙ, підпалювач, б. з. паликопа, г. полум’яр; (заворушень) заводій, підбу­рювач.

ПАЛІСАД укр., частокіл, штахети; пор. огорожа, пліт.

ПАЛІТРА, г. палета; (мистецька) засоби.

ПАЛІТУРКА, обкладинка, оправа, зст. р. шабатурка; (м’яка) обгортка.

ПАЛКИЙ, (вогонь) жаркий, палючий, поет. пломенистий, пломінкий, г. ятpан-ий; (привіт) полум’яний; (– мову) жагу­чий, вогненний; (колір) яскравий, (мо­роз) литий, шпаркий, (вітер) смалький; (– вдачу) гарячий, запальний, пристрасний, займистий, г. загорілий; (кінь) жвавий, баский; (бій) запеклий, завзятий, затятий, шалений; & палке­нь­кий.

ПАЛЮЧИЙ, палкий, жаркий; (мо­роз) шпаркий, (вітер) смалький; (смак) пекучий, жалкий; (погляд) жа­гучий.

ПАЛЯ, (під будівлю) шпунт, стовп;

див. ще КІЛ; іст. смертна кара.

ПАЛЯНИЦЯ, хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом)

книш; & па­ляничка.

ПАЛЬТО, г. плащ, (хутряне

жіноче) манто; ( верхній одяг

військовий) ши­нель.

ПАМОРОЗЬ, заморозь, (на

гілках) наморозь, сов. іній.

ПАМОРОЧИТИ, див. ЗАПАМО­РОЧУВАТИ; (пахощами) п’янити.

ПАМПУШКА, (з тіста) пампушок, пампуха, пампах, пухтелик; (– жінку)

Ж. гладуха.

ПАМФЛЕТ, див. САТИРА.

ПАМ’ЯТАТИ і ПАМ’ЯТУВАТИ, не забу-вати, зберігати /ховати/ в пам’яті /серці/, держати в голові, носити в сір­ці, мати

в тямці; (довго) пам’ятати /тя­мити/ до нових віників; П. усвідомлювати, розу­міти; док. запам’ятати, ід. зарубати

на носі; нак. ПАМ’ЯТАЙ/ТЕ/! май/те/

на увазі! за­тям/те/! сил. начувай/те/ся/!

ПАМ’ЯТКА, (річ) згадка, спомин, пам’ять; (збірка правил) інструкція.

ПАМ’ЯТЛИВИЙ, пам’яткий, пам’ятущий; ЖМ. пам’ятний;

Д. злопам’ятний.

ПАМ’ЯТНИЙ зап., меморіальний;

(– подію) незабутній, вікопомний, р. пам’ятливий.

ПАМ’ЯТНИЙ, У ФР. пам’ятковий /н. да­ти пам’яткового /.

ПАМ’ЯТНИК, монумент, ок. фігура, (у формі стовпа) обеліск, колона, (комп­лекс пам’ятників) меморіал, (на могилі) нагробок, піраміда; & б. з. пам’ятник.

ПАМ’ЯТЬ, (– кого) згадка, спогад (річ) пам’ятка; у фр. незабудь; (усвідом­лення дійсності) свідомість, жм. памороки; & р. пам’яток, з. памка, помка.

ПАН, анал. дон, сеньйор, лорд, мілорд, містер, сер, мосьє, мусьє; (чий) володар, господар, владар, велитель; ІСТ. дідич, по­міщик, шляхтич, дворянин, вельможа, (молодий) панич; (небагатий) підпа­нок; зв. ПАНЕ! добродію! мосьпане! (до ста­р­ших) панотче! & панок, зн. панюга, панисько, зб. панство, панота.

ПАНЕЛЯ і ПАНЕЛЬ, тротуар, пішохід; буд. плиті; (на симпозіумі) круглий стіл.

ПАНІ, анал. донна, сеньйора, леді, місіс, місис, міледі, мадам; ІСТ. поміщиця, дідичка; (над чим) володарка, владарка, госпо­диня, велителька; (моя) дружина, жін­ка; зв. ПАНІ! добродійко! паніматко! мн. пані! & панійка, панія, жм. паня.

ПАНІБРАТ, /близький/ приятель, г. камрат; рівня, однокашник, як ім. свій.

ПАНІБРАТСТВО, фамільярність, безцеремонність, невимушеність; (веселе) компанія.

ПАНІБРАТСЬКИЙ, фамільярний, безцеремонний, невимушений, компанійський, товариський, артільний; & запанібратський.

ПАНІВНИЙ, владущий, кн. урядуючий, ок. володарський, урядущий, д. паную­чий; (погляд) найпоширеніший, який домінує, сов. домінуючий, переважаючий.

ПАНІКА, переполох, сполох, замішання, заметушня, р. поплох, полох.

ПАНІМАТКА, мати, господиня /дому/; церк. попадя; зв. пані; & паньматка.

ПАНІЧНИЙ, (тон) переполошений;

(– втечу) безладний, метушливий,

хаотич­ний.

ПАННА, панночка, панянка; анал. міс, мадмуазель, мадемуазель, сеньйорита.

ПАНОРАМА, видовище, краєвид; (епічна) П. зображення, опис; (рельєфна) кар­тина; (на внутрішній стіні круглої будівлі) /батальна/ картина по всьому овиду.

ПАНОТЕЦЬ, батько; ЦЕР. священик, жм. піп; як зв. див. пан.

ПАНСІОН, (закритий) інститут, заклад, р. пансіонат, (помешкання) гуртожиток, інтернат, бурса; (як заїзд) готель; (пов-ний) П. утримання.

ПАНСТВО, див. ПАН; шляхта, дворян­ство; Г. подружжя; д. світськість; ЗСТ. панування; (сфера вияву) королівство, цар­ство, володарство /н. пан­ство свободи/.

ПАНТАЛОНИ, див. ШТАНИ.

ПАНТЕОН, храм слави; (видатних

лю­дей) усипальня; П. (людських імен) ґалерея.

ПАНТОМІМА мист., вистава без слів, німа /мімічна/ сцена.

ПАНТОФЕЛЬ, пантофля, виступець, ка­пець, патинок.

ПАНТРУВАТИ, /пильно/ дивитися; (за чим) стежити, слідкувати, спостерігати, р. пазити; (чогось) дотримувати; (ча­тувати) чигати на; (доглядати) пиль­нувати.

ПАНУВАТИ, владарювати, бути паном, володарювати /володарем, господарем,

(у країні) царювати; (над чим) воло­діти чим; (жити паном діло) роз­кошувати;

(у свідомості) домінувати, переважати; (над місцевістю /– го­ру/) височіти.

ПАНУВАННЯ, владарювання, воло-дарювання, царювання, сил. гегемонія; уря­дування.

ПАНЦЕР, (лицаря) лати, обладунок, сов. панцир; (крижаний) покрив, оболонка; (водолазний) скафандр.

ПАНЩИНА, кріпацтво, жм. пригін;

П. неволя, рабство; (примусова праця) каторга.

ПАНЬКАТИСЯ, (з ким) цяцькатися, панькати кого; (делікатничати) ма­ніжитися, церемонитися, ід. бавитися /гратися/ в піжмурки.

ПАПЕРОВИЙ, з паперу; (– тяганину) П. канцелярський, бюрократичний;

(– права) фіктивний, нереальний; & напірний, папіряний.

ПАПІР, (водостійкий) пергамен, сов.

пер­гамент; (офіційний) документ, грамота, мандат; мн. папери, рукописи, писа­нина, шпаргали, шпаргалля; (цінні) векселі, облігації, акції, бони;

& папі­рець, папірчик.

ПАПЛЮЖИТИ, осоромлювати, ганьби­ти, виливати помиї на, топтати

у порох /болото/.

ПАПУША, (тютюну) в’язка, пака; (гро­шей) пачка; (– людину) тюхтій.

ПАРА, 1. двійко; (волів) паровиця, (ко- ней) двоє; (чоловіча) костюм; (білизни) зміна, комплект; (кому) двійник, (чому) доповнення до комплекту; (шлюбна) подружжя; ЧИС. два; ЗАЙ. кілька, декілька; 2. (водяна) випар, ок. випаровання, випаровування.

ПАРАГРАФ, (закону) пункт, розділ, під­розділ; П. правило, припис, настанова.

ПАРАД, (армії) огляд, г. дефілада, сов. парад; (що маскує хиби) фам. показуха.

ПАРАДНИЙ, (одяг) святковий, пишний. чепурний, ошатний; (обід) урочистий; (вхід) головний, не чорний; (бік) по­казний; & парадовий.

ПАРАДОКС, різка невідповідність несу­місність, розбіжність, нелогічність.

ПАРАДОКСАЛЬНИЙ, неймовірний,

незвичайний, незбагненний, несумісний, нелогічний.

ПАРАЗИТ, ев. воша, блоха, блощиця; (хто) дармоїд, трутень, нахлібник; лай. мерзота; пор. експлуата­тор.

ПАРАЛЕЛОГРАМ, (прямокутній) пря­мокутник; (з рівними боками) ромб.

ПАРАЛЕЛЬ, паралеля; (географіч-

на) широта; (з чим)У ФР. зіставлення, порівняння /н. провести паралель/; (у явищах) подібність, схожість

ПАРАЛЕЛЬНИЙ, рівнобіжний; (вираз)

варіантний, синонімічний. ПАРАЛІЗУВАТИ, розбивати паралічем; (рухи) сковувати; П. виводити з ладу; (працю) розладнувати, гальмувати, пе­решкоджати чому.

ПАРАЛІЧ, родимець, грець; &