Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
СодержаниеП. на рівних правах; Р. П. започатковувати; (любов) |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
НАПРИЗВОЛЯЩЕ пр., на ласку долі,
на Божу ласку.
НАПРИКІНЦІ пр., накінці, у кінці, під кінець, пор. насамкінець, б. з. наскінчу.
НАПРИКЛАД пр., приміром, зокрема,
як от, так, до прикладу, от хоч би й,
скажімо, скажім, візьмімо; У ФР. взяти
/н. взяти мене = наприклад, я/.
НАПРОВАДЖУВАТИ, (злодіїв) наводити; (на думку) наштовхувати, спрямовувати, скеровувати, сов. направляти. НАПРОЧУД, див. НАВДИВОВИЖУ. НАПРОШУВАТИСЯ, напрохуватися; нав’язуватися, накидатися; (на що) жадати /хотіти/ чого, (на образу) викликати що; (– висновок) мимоволі виринати /виникати/.
НАПРУГА, натуга; (концентрація сил)
напруження; пор. зусилля. НАПРУГИЙ, нап’ятий, напнутий, напружений; (– гілля) пругкий, пружний, тугий.
НАПРУЖЕНИЙ, напругий, (рух) інтенсивний; (бій) запеклий, (– працю) загарливий.
НАПРУЖЕННЯ, див. НАПРУГА;
(у стосунках) напруженість. НАПРУЖУВАТИ, (тятиву) натягати; (зір) зосереджувати, концентрувати, (жили) напинати; (голос) підносити, підвищувати; (сили) збирати, мобілізувати, натужувати.
НАПРУЖУВАТИСЯ, наструнчуватися, ід. докладати зусиль, робити зусилля, сил. лізти із шкіри, р. силкуватися, зап. натужуватися; (– м’язи) напинатися, (– вітрила) надиматися; (внутрішньо) збуджуватися, мобілізуватися.
НАПРЯМ і НАПРЯМОК, керунок; (руху) курс; (творчості) лінія, спрямовання /суч. спрямування/, спрямованість, ч. фарватер; (у науці) школа, течія, угру-пування.
НАПРЯМЛЯТИ, скеровувати, спрямовувати, зап. направляти; ЖМ. напучати, научати.
НАПУВАТИ, давати пити; поїти, напоювати; (пахощами) П. наповнювати, насичувати; (вологою) зрошувати, зволожувати.
НАПУСКАТИ, (холоду) впускати що, (ворогів) насилати, нацьковувати; (напасть) накликати; (на себе /вигляд/)
надавати собі чого; (брови) стягати,
зсувати; (на чоло /хустку/) спускати,
насувати.
НАПУСКАТИСЯ, див. НАКИДАТИСЯ,
нападати.
НАПУТЛИВИЙ, див. НАПУТНІЙ. НАПУТНИК, НАВЧИТЕЛЬ, зап. наставник, (прв. на лихе) направник. НАПУТНІЙ, (тон) повчальний, напутливий, менторський, напутницький. НАПУХАТИ й НАПУХНУТИ, див. набрякати й набрякнути.
НАПУЧЕННЯ, напоумлення, напутнє слово, напутні слова, напуття, з. сувора; (дія) научання, напучування, напоумляння.
НАПУЧУВАТИ, напучати, научати, повчати, напоумляти, наставляти /на добру путь/, направляти /на вірну дорогу/, жм. напрямляти, г. моралізувати, обр. ж. вставляти клепку, р. врозумляти. НАПХАНИЙ, набитий, наповнений,
натовчений; (фаршем) нафаршований, начинений, (шпіком) нашпікований; (їжею) натоптаний; & напхатий. НАПХОМ пр., як оселедців, затісно, за-
густо, повно-повнісінько; пор. вщерть. НАП’ЯТИЙ, напнутий, натягнений, натягнутий, напружений, напругий. НАРАДА, обмін думками; (збір) засідання; (лікарів) консиліум; пор. консисторія.
НАРАДЖУВАТИСЯ, радитися, радити
раду, флк. думати-гадати; змовлятися. НАРАЖАТИ, ставити під загрозу, піддавати ризику; (на небезпеку) штовхати /пхати/ на, ставити перед чим; & наражувати.
НАРАЖАТИСЯ, наштовхуватися, натикатися, наскакувати; (на що) натрапляти, ставати перед загрозою чого; (на ризик) ризикувати, підставляти голову; (на критику) підпадати під, зазнавати кого; док. наразитися, напоротися; & наражуватися.
НАРАЗ пр., враз, раптом, несподівано, зненацька; разом, заразом, одночасно, водночас, воднораз; зараз же, відразу. НАРАЗІ пр. г., поки що; зараз. НАРАХОВУВАТИ, налічувати; (мати
в собі /що/) містити, складатися з чого; (платню) записувати на рахунок /на конто (рахунок)/.
НАРЕЧЕНИЙ, (син) названий; як ім.
заручений, молодий, суджений, етн. князь, (до сватання) жених; мн. наречені, молоді, молодята.
НАРЕШТІ пр., кінець-кінцем, врешті, сил. в решті решт; наостанку; У ФР. на додаток, на закінчення, плюс до всього /н. лом, штир і нарешті вісь/. НАРИНАТИ, швидко напливати /наповзати, набігати, прибувати, насуватися/; (– спогади) заполонювати, налипати. НАРИС, (проекту) начерк; (газетний) стаття /про конкретні факти/.
НАРИХТОВАНИЙ, налаштований, приготований, наготований; (рушниця) націлена.
НАРІВНІ пр., на одному рівні, ні вище, ні нижче; П. на рівних правах; Р. нарівно.
НАРІВНО пр., на рівні частки, рівно; (однаковою мірою) однаково.
НАРІД, народ, народність, нація, етнос, національність; (люди) народ, загал, люд, маси; & зн. народець.
НАРІЖНИЙ, (принцип) найважливіший,
найосновніший, найістотніший. НАРІЗНИЙ, окремий, поодинокий, кн. розрізнений; (– шляхи) різний, інакший, інший.
НАРІЗНО пр., окремо, зосібна, порізно,
нароздріб, уроздріб; не разом; не одночасно; пор. поодинці.
НАРІКАННЯ, ремство, бідкання, ремствування, жалі, скарги, зст. ламентація.
НАРІКАТИ, ремствувати, скаржитися, бідкатися, плакатися, р. пеняти; Р. дорікати; (ким) УР. називати, оголошувати, проголошувати.
НАРІСТ, д. нарість, наросля; (на тілі)
мозоль, дике м’ясо, (на корі) наростень. НАРІЧЧЯ, говірка, діалект.
НАРОД, див. НАРІД.
НАРОДЖЕННЯ, г. уродани; П.
постання, поява, виникнення;
(любові) пробудження, прокид.
НАРОДЖУВАТИ, родити, породжувати, приводити на світ, зроджувати, уроджувати; П. започатковувати; (любов) будити, викликати; док. народити, спородити; наплодити.
НАРОДЖУВАТИСЯ, родитися, зроджуватися, уроджуватися; П. поставати, /на світ/ виникати, з’являтися, приходити на світ; (– чуття) пробуджуватися; (– день) наставати; док. народитися, побачити світ.
НАРОДНІЙ, народний, зап. народний, людовий; (одяг) національний; (– свято) всенародний; (– гуляння) масовий; (– добро) людський, загальнонародний; (учитель) сільський; (вираз) просторічний, простої мови.
НАРОДНІСТЬ, НАРОД, нарід плем’я; (мала) етнічна група, національна меншість /меншина/.
НАРОДОЗНАВСТВО, етнографія. НАРОДОПРАВСТВО, народовладдя, демократія.
НАРОЗДРІБ пр., уроздріб; У ФР. наріз-
но, не гамузом, окремо один від одного. НАРОЗХРИСТ пр., розхристано, розхриставшись; У ФР. навстіж /н. душа
нарозхрист/.
НАРОСТАТИ, (на чому) виростати,
(навкруг) обростати, (– траву – ще)
поростати; (– темпи) п. нарощуватися, зростати; (– відсотки) рости, нагромаджуватися.
НАРОСТАЮЧИЙ д., чимраз
більший, р. ростучий.
НАРОСТОК, зап. суфікс. НАРОЩУВАТИ, (живіт) ростити; (силу) чимраз збільшувати; (розмір)
наточувати.
НАРОЩУВАТИСЯ, наростати, вироста-ти; (– силу) рости, зростати.
НАРУГА, знущання, поглум, поглумка, р. поруга, д. збиткування; (насміх) кпини, глузи, посміхи, глузування, кепкування, глум; (велика) ганьба, неслава.
НАРУЧ пр., на руку /ковінька/. НАРУЧЧЯ б. з., браслет; Р. оберемок. НАРЯД, УБРАННЯ; (кінський) збруя; (на працю) загад, відрядження, призначення, (письмовий – ще) відомість; (на товар) ордер, замовлення; (збірка перед працею) сов. рознарядка.
НАРЯДЖАТИ, убирати; (на працю) відряджати, посилати, жм. виряджати; (свято) споряджати, влаштовувати, ор-ганізовувати.
НАСАДЖУВАТИ, 1. (зело) садити;
(людей) садовити; П. (ідеї) примусово впроваджувати /прищеплювати, ширити/; 2. (на голову) натягати, надівати, накладати; (на щось гостре) настромлювати, наколювати, нашпилювати, наштрикувати.
НАСАМКІНЕЦЬ пр., під кінець, на завершення, наприкінці, р. наприостанку.
НАСАМПЕРЕД пр., передусім, перш за все, найперше; пор. попервах.
НАСЕЛЕННЯ, людність, народ, люд, жм. люди.
НАСИДЖЕНИЙ, (– місце) обжитий,
обсиджений; (– ногу) пересаджений,
засиджений.
НАСИЛАТИ, (ворогів) напроваджувати, наводити, скеровувати; (друзів) посилати.
НАСИЛУ, ледве, ледве-ледве, ледь-не-ледь, з. всилу, силу-в-силу, лиха прикупивши, сил. на превелику силу; Р. нарешті; г. силоміць.
НАСИЛУВАТИ, див. ПРИМУШУВАТИ.
НАСИЛЬНИЙ і НАСИЛЬНИЦЬКИЙ, ґвалті/о/вний, примусовий; (– смерть)
не свій.
НАСИЛЬСТВО, силування, примус, ґвалт, силоміття, ок. неволення, зап.
насилля.
НАСИП, д. висип; (земляний) вал;
(круг хати) призьба; г. напірник.
НАСИПАТИ, сипати, висипати, (на
рядні) розсипати; (пісок) намивати,
наносити; (борщ) наливати; док. насипати, (перцю) всипати.
НАСИЧУВАТИ, (їжею) нагодовувати /досита/; (вологою) напоювати, просочувати, (ароматом) напахчувати; (ідеями) сповнювати, збагачувати, наснажувати; (товаром) забезпечувати; П. (помсту) задовольняти.
НАСИЧУВАТИСЯ, (їжею) наїдатися /досхочу/; (водою) просякати, насочуватися, набиратися, пройматися; (щастям) П. упиватися, втішатися.
НАСІДАТИ, див. НАПОСІДАТИ; (на що) осідати, (на п’яти) наступати; (на кого /– /химери/) нападати, набігати, находити.
НАСІНИНА, зернина, зерня, зернятко, /одне/ зерно, (горіха) ядро.
НАСІННИЙ, насіннєвий.
НАСІННЯ, (одне) зерно, насінина,
ур. сім’я; зб. зерна, зернята; П. зародок, джерело; ЖМ. нащадки; & насіннячка
НАСКАКУВАТИ, (в русі) наїжджати, налітати; (агресивно) нападати, наки-датися; (– стихії) наринати, набігати;
(на халепу) нариватися, наражатися, напорюватися.
НАСКІЛЬКИ пр., якою мірою, в якій мірі; У ФР. скільки /н. наскільки я знаю/.
НАСКОК і НАСКІК, набіг, наліт, /раптовий/ напад; мн. наскоки, зап. нападки.
НАСКОКОМ пр., з розгону; П. не продумавши, похапки.
НАСКРІЗЬ пр., (промокши) до самих
кісток /нитки/; (– простір) з кінця в
кінець, од краю до краю, (– кулю) навиліт; П. повністю, цілком /н. наскрізь гуманний/.
НАСЛАНИЙ, (– лихо) накликаний, напущений, наврочений; (– шар чогось) настелений, розстелений.
НАСЛІДНИЙ і НАСЛІДНИК, див.
СПАДКОЄМНИЙ і СПАДКОЄМЕЦЬ.
НАСЛІДОК, результат, плід, г. вислід; (діяльності) підсумок; прий. наслідком, (чого) в наслідок, у результаті, як наслідок.
НАСЛІДУВАННЯ, копіювання, мавпування, імітація.
НАСЛІДУВАТИ, копіювати; (кого) іти слідами /стопами/, повторювати, мавпувати, брати за взірець, брати приклад з, топтати стежку чию, г. взоруватися на, жм. бути папугою; (мову) переймати язика; (висміюючи) пародіювати.
НАСЛІДУВАЧ, жм. папуга; (стилю) епігон; (ідей) послідовник; пор. під-співач.
НАСЛУХАТИ, наслухувати, слухати; (старатися почути) наслухатися, дослухатися, прислухатися; (таємно) підслухувати.
НАСЛУХАТИСЯ док., попослухати,
(від кого) почути; (пісень) попереслухати.
НАСМІЛЮВАТИСЯ, див. НАВАЖУВАТИСЯ; док. насмілитися, насміти, по-сміти.
НАСМІХАТИ/СЯ/, див. ГЛУЗУВАТИ; док. НАСМІЯТИСЯ
НАСМІШКА, насміх, посміх, посмішка, глузування, кепкування, мн. кпини, (тонка) іронія, сил. наруга, глум, поглум, поглумка.
НАСМІШКУВАТИЙ, глузливий, посмішкуватий, смішкуватий, сил. глумливий; (тонко) іронічний; (уїдливо) саркастичний; (злобно) сардонічний.
НАСНАГА, снага, енергія, сила; (творча) запал, натхнення, (душевна – ще) піднесення, жар /полум’я/ серця. НАСНАЖУВАТИ, запалювати, надихати; (на подвиг) кликати, будити, спонукувати; (силою) насичувати, наповнювати; (електрикою) сов. заряджати. НАСОЛОДА, втіха, солодощі, задоволення, приємність, з. осолода, любота, сил. раювання, розкошування, блаженство.
НАСОЛОДЖУВАТИСЯ, втішатися, раювати, розкошувати, кн. зазнавати насолоди, почувати вдоволення /приємність/, сов. блаженствувати; (чим) упиватися; & усолоджуватися.
НАСПІВ, (пісні) мелодія, мотив, жм.
голос, цер. глас, ок. поспів.
НАСПІВАТИ, (– овоч) достигати, дозрівати, доспівати, приспівати; (– час) над-ходити, наближатися, наставати; (саме враз) прибувати, приходити, потрапляти; (втікача) спобігати, доганяти, наздоганяти, пристигати, р. настигати.
НАСПІД пр., (уділ) наниз, у спід, на
самий низ, на дно; (під що) під спід. НАСПОДІ пр., (унизу) нанизу, у споді, на /самому/ дні; (під чим) під сподом. НАСПРАВДІ пр., у дійсності, на ділі, жм. насправжки; справді. НАСТАВАТИ, (– часи) надходити, наближатися, насуватися, (як грім з неба) падати, (нишком) підступати; (– події) наспівати, розпочинатися; (– літо) приходити; (– погоду) усталюватися, встановлятися; (– тишу) западати, залягати,
запановувати.
НАСТАВЛЯТИ і НАСТАНОВЛЯТИ,
1. (речі) ставити; (очі) скеровувати, спрямовувати, втуплювати; (губи) підставляти; (вуха) нашорошувати, насторожувати, нащулювати; (на посаду) призначати, з. надавати; 2. (на розум) научати, напучати, напоумляти, напучувати,
р. напрямляти, г. моралізувати.
НАСТАННЯ, (весни) прихід; (морозів) початок.
НАСТАНОВА, див. ДИРЕКТИВА. НАСТАЧАТИ, постачати, достачати, доставляти, приставляти, забезпечувати, д. настарчати, достарчати; док. настачити, жм. настягатися.
НАСТИГАТИ, (зненацька) заставати, заскакувати, захоплювати; (куди) прибувати, надбігати, надходити; (– подію) наспівати, наближатися; (– багато овочів) достигати; Р. (втікача) спобігати, наспівати, наздоганяти, пристигати. НАСТИРЛИВИЙ, невідчепний, докучливий, наполегливий. НАСТІЛЬКИ пр., аж так, до такої міри. НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ, (як їжак) наїжачуватися; (– волос) ставати дуба; (– одяг) стирчати; (– людей) надуватися, насуплюватися.
НАСТОРОЖУВАТИ, (вуха) нашорошувати, нащулювати, наставляти, наструнчувати; (слух) напружувати. НАСТОРОЖУВАТИСЯ, зосереджувати /загострювати/ увагу, обертатися на слух; (ждати на атаку) наїжачуватися.
НАСТРАШУВАТИ, страхати, лякати, полошити, сполохувати; док. настрашити, налякати, настрахати, сил. перелякати, перестрашити.
НАСТРІЙ, (добрий) г. гумор; (напрям думок) настроєність, г. настроєвість;
(до чого) охота, бажання. НАСТРОМЛЮВАТИ, насаджувати, натикати, нашпилювати; (на голову)
накладати.
НАСТРОЮВАТИ, наструнчувати, (скрипку – ще) наладжувати, строїти, налагоджувати, ладнати; (радіо) реґу-лювати, підстроювати; (на певний нас-трій) навертати, викликати /вселяти, прищеплювати, накликати, насилати/ що; (проти) підбурювати, накручувати. НАСТУП, (військ) просування /вперед/, г. офензива, (навальний) приступ, атака,
(на фортецю) штурм; (на соціальне зло) кампанія.
НАСТУПАТИ, (на ногу) ставати; (армією) іти в наступ /атаку/, просуватися /вперед/, атакувати, штурмувати, брати приступом, жм. налягати, напирати; (– хмари) насуватися, напливати, набігати; (на п’яти /кому/) ІД.. наздоганяти кого.
НАСТУПНИЙ, (з черги) черговий, на черзі; (із сл. день) другий; (– покоління) майбутній; (– заходи) дальший, по-дальший.
НАСТУПНИК, (послідовник) продовжувач; (на троні) спадкоємець. НАСУВАТИ, (на голову) накладати, натягати; (на лоба) спускати, зсувати; (– тінь) насуватися; (– пори року) настав-ати, надходити, наближатися; (– людей) приходити.
НАСУВАТИСЯ, наближатися, (на сон-це) заступати /затуляти, закривати/, (– військо) сунути; (– пори року) насува-ти; (– думки) напливати, наринати; (– хмари) наступати; (на очі) спускатися; (на кого) ЖМ. напирати, напосідати. НАСУПЛЕНИЙ, похмурий, невдоволений, набурмосений, надутий; (– брови) стягнений; (день) П. хмарний, похмур-ний, непогідний.
НАСУПЛЮВАТИСЯ, похмурніти; (– брови) стягатися, зсуватися; (– лоб) морщитися; док. насупитися, набурмоситися.
НАСУЩНИЙ, украй необхідний; (– нужду) назрілий, наболілий, пекучий, злободенний.
НАТЕРПІТИСЯ док, набідуватися,
напоневірятися, набратися /зазнати/
біди, нагорюватися, д. набілитися. НАТЕРТИЙ, (– мозолю) намуляний; (шлях) уторований, накочений, утрамбований.
НАТИКАТИСЯ, (на що) наскакувати, наштовхуватися, наражатися; (на гостре) натинатися; (на кого) зустрічатися
з, натрапляти; док. наткнутися, на-штрикнутися; ЖМ. (раптом з’явитися) нагодитися.
НАТИРАТИ, (тіло) терти, розтирати; (підлогу) начищати /до блиску/, (палубу) надраювати; (ногу взуттям) намулювати.
НАТИСК, напір, тиск; (військ) наступ, навала; (на слові) притиск, наголос; (наполягання) напосідання; Д. (тиск
у юрбі) тиснява.
НАТИСКАТИ, натискувати; (на педалі) тиснути, давити, налягати; (– армію) напирати, наступати; (на слові) наголошувати, підкреслювати; (на кого) напосідати/ся/.
НАТОВКМАЧУВАТИ і НАТОВКМА-
ЧИТИ, див. набивати і набити.
НАТОВП, юрба, юрма, стовпище, здвиг, тлум, д. гурма; ЖМ. тиснява; ЖМ. (як міра кількості) море, купа, тиск, сила. НАТОМІСТЬ, намість, замість того;
ЯК СП. зате.
НАТОПТАНИЙ, натоптуватий, натоптуваний, огрядний, гладкий. НАТРАПЛЯТИ, натикатися, наштовхуватися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на кого) нариватися, зустрічатися /здибатися/ з; (місце) відшукувати; (на перешкоди) напорюватися; (на опір) наражатися.
НАТРУДЖУВАТИ, стомлювати, натом-лювати, наморювати, сил. перевтомлю-вати.
НАТРУСКА, догана, нагана, прочухан,
прочуханка, нагінка.
НАТУГА і НАТУЖУВАТИСЯ, див.
напруга; напружуватися.
НАТУРА, природа; дійсність; (людей) вдача, характер; Р. натурник, натурниця; пр. НАТУРОЮ, продуктами, не грішми. НАТУРАЛІСТ, природознавець. НАТУРАЛЬНИЙ, ЗСТ. природознавчий; (чай) природний, не штучний; (розмір) справжній; (стиль) невимушений, непід-робний, ненадуманий; (– вдачу) щирий, невдаваний; (– господарство) ЕК. без-ринковий; (податок) безгрошовий, натурою.
НАТУРИСТИЙ, упертий, норовистий, норовливий, сил. свавільний; (примхливий) вередливий.
НАТУРКУВАТИ, спонукати, підбурювати, накручувати; (потай) нашіптувати, наговорювати; док. натуркати, натурчати; (голову) затуркати, забити торохтінням; (у голову) наговорити. НАТУРНИК, модель, р. натура; жін.
натурниця.
НАТХНЕННИЙ, натхнення і натхнути, див. надхненний, надхнення і надихати.
НАТЩЕ пр., натщесерце, не попоївши, на порожній шлунок /живіт/, д. натощака.
НАТЯГАТИ, (в одне місце) стягати; (на-мет) напинати; (віжки) тягнути /на себе/; (шию) витягати; (одіж) одягати, надягати, накладати, нацуплювати; (взуття) взувати; (матерію) розтягати; (оцінку) ШК. підвищувати; (воду) всмоктувати; (біду) накликати; П. дурити; (за чуба) тягати.
НАТЯГНЕНИЙ і НАТЯГНУТИЙ, напнутий, (на кого) одягнений, одягнутий, (на голову) нацуплений; (– стосунки) напру-жений;