Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. на рівних правах; Р. П. започатковувати; (любов)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

, у правий бік; справа, з правої руки.

НАПРИЗВОЛЯЩЕ пр., на ласку долі,

на Божу ласку.

НАПРИКІНЦІ пр., накінці, у кінці, під кі­нець, пор. насамкінець, б. з. наскінчу.

НАПРИКЛАД пр., приміром, зокрема,

як от, так, до прикладу, от хоч би й,

скажі­мо, скажім, візь­мі­мо; У ФР. взяти

/н. взяти мене ₌ наприклад, я/.

­ НАПРОВАДЖУВАТИ, (злодіїв) наводи­ти; (на думку) наштовхувати, спрямову­вати, скеровувати, сов. направляти. НАПРОЧУД, див. НАВДИВОВИЖУ. НАПРОШУВАТИСЯ, напрохуватися; на­в’язуватися, накидатися; (на що) жада­ти /хотіти/ чого, (на образу) виклика­ти що; (– висновок) мимоволі вирина­ти /ви­никати/.

НАПРУГА, натуга; (концентрація сил)

напруження; пор. зусилля. НАПРУГИЙ, нап’ятий, напнутий, на­пружений; (– гілля) пругкий, пружний, тугий.

НАПРУЖЕНИЙ, напругий, (рух) ін­тенсивний; (бій) запеклий, (– працю) загарливий.

НАПРУЖЕННЯ, див. НАПРУГА;

(у стосунках) напруженість. НАПРУЖУВАТИ, (тятиву) натягати; (зір) зосереджувати, концентрувати, (жили) напинати; (голос) підносити, підвищувати; (сили) збирати, мобілізу­вати, натужувати.

НАПРУЖУВАТИСЯ, наструнчуватися, ід. докладати зусиль, робити зусилля, сил. лізти із шкіри, р. силкуватися, зап. натужуватися; (– м’язи) напинатися, (– вітрила) надиматися; (внутріш­ньо) збуджуватися, мобілізуватися.

НАПРЯМ і НАПРЯМОК, керунок; (ру­ху) курс; (творчості) лінія, спрямо­вання /суч. спрямування/, спрямова­ність, ч. фарватер; (у науці) школа, течія, угру-пування.

НАПРЯМЛЯТИ, скеровувати, спрямо­вувати, зап. направляти; ЖМ. напучати, научати.

НАПУВАТИ, давати пити; поїти, напо­ювати; (пахощами) П. наповнювати, на­сичувати; (вологою) зрошувати, зволо­жувати.

НАПУСКАТИ, (холоду) впускати що, (ворогів) насилати, нацьковувати; (на­пасть) накликати; (на себе /вигляд/)

надавати собі чого; (брови) стягати,

зсу­вати; (на чоло /хустку/) спускати,

насувати.

НАПУСКАТИСЯ, див. НАКИДАТИСЯ,

нападати.

НАПУТЛИВИЙ, див. НАПУТНІЙ. НАПУТНИК, НАВЧИТЕЛЬ, зап. на­ставник, (прв. на лихе) направник. НАПУТНІЙ, (тон) повчальний, напу­тливий, менторський, напутницький. НАПУХАТИ й НАПУХНУТИ, див. наб­рякати й набрякнути.

НАПУЧЕННЯ, напоумлення, напутнє слово, напутні слова, напуття, з. сувора; (дія) научання, напучування, напоум­ляння.

НАПУЧУВАТИ, напучати, научати, пов­чати, напоумляти, наставляти /на добру путь/, направляти /на вірну доро­гу/, жм. напрямляти, г. моралізувати, обр. ж. вставляти клепку, р. врозумляти. НАПХАНИЙ, набитий, наповнений,

на­товчений; (фаршем) нафаршований, начинений, (шпіком) нашпікований; (їжею) натоптаний; & напхатий. НАПХОМ пр., як оселедців, затісно, за-

густо, повно-повнісінько; пор. вщерть. НАП’ЯТИЙ, напнутий, натягнений, на­тягнутий, напружений, напругий. НАРАДА, обмін думками; (збір) за­сі­дання; (лікарів) консиліум; пор. кон­систорія.

НАРАДЖУВАТИСЯ, радитися, радити

раду, флк. думати-гадати; змовлятися. НАРАЖАТИ, ставити під загрозу, підда­вати ризику; (на небезпеку) штовхати /пхати/ на, ставити перед чим; & на­ражувати.

НАРАЖАТИСЯ, наштовхуватися, нати­катися, наскакувати; (на що) натрап­ляти, ставати перед загрозою чого; (на ризик) ризикувати, підставляти голову; (на критику) підпадати під, зазнавати кого; док. наразитися, напоротися; & наражува­ти­ся.

НАРАЗ пр., враз, раптом, несподівано, зненацька; разом, заразом, одночасно, водночас, воднораз; зараз же, відразу. НАРАЗІ пр. г., поки що; зараз. НАРАХОВУВАТИ, налічувати; (мати

в собі /що/) містити, складатися з чого; (платню) записувати на рахунок /на конто (рахунок)/.

НАРЕЧЕНИЙ, (син) названий; як ім.

заручений, молодий, суджений, етн. князь, (до сватання) жених; мн. на­речені, молоді, молодята.

НАРЕШТІ пр., кінець-кінцем, врешті, сил. в решті решт; наостанку; У ФР. на додаток, на закінчення, плюс до всього /н. лом, штир і нарешті вісь/. НАРИНАТИ, швидко напливати /напов­зати, набігати, прибувати, насуватися/; (– спогади) заполонювати, налипати. НАРИС, (проекту) начерк; (газетний) стаття /про конкретні факти/.

НАРИХТОВАНИЙ, налаштований, приго­тований, наготований; (рушниця) наці­лена.

НАРІВНІ пр., на одному рівні, ні вище, ні нижче; П. на рівних правах; Р. на­рівно.

НАРІВНО пр., на рівні частки, рівно; (однаковою мірою) однаково.

НАРІД, народ, народність, нація, етнос, національність; (люди) народ, загал, люд, маси; & зн. народець.

НАРІЖНИЙ, (принцип) найважливіший,

найосновніший, найістотніший. НАРІЗНИЙ, окремий, поодинокий, кн. розрізнений; (– шляхи) різний, інак­ший, інший.

НАРІЗНО пр., окремо, зосібна, порізно,

нароздріб, уроздріб; не разом; не од­ночасно; пор. поодинці.

НАРІКАННЯ, ремство, бідкання, ремству­вання, жалі, скарги, зст. ламентація.

НАРІКАТИ, ремствувати, скаржитися, бідкатися, плакатися, р. пеняти; Р. дорі­кати; (ким) УР. називати, оголошу­вати, проголошувати.

НАРІСТ, д. нарість, наросля; (на тілі)

мозоль, дике м’ясо, (на корі) наростень. НАРІЧЧЯ, говірка, діалект.

НАРОД, див. НАРІД.

НАРОДЖЕННЯ, г. уродани; П.

постання, поява, виникнення;

(любові) пробуд­ження, прокид.

НАРОДЖУВАТИ, родити, породжувати, приводити на світ, зроджувати, уроджувати; П. започатковувати; (любов) буди­ти, викликати; док. народити, спородити; наплодити.

НАРОДЖУВАТИСЯ, родитися, зрод­жу­ватися, уроджуватися; П. поставати, /на світ/ виникати, з’являтися, прихо­ди­ти на світ; (– чуття) пробуджува­тися; (– день) наставати; док. наро­дитися, побачити світ.

НАРОДНІЙ, народний, зап. народний, людовий; (одяг) національний; (– свято) всена­родний; (– гуляння) масовий; (– доб­ро) людський, загальнонародний; (учитель) сільський; (вираз) просторічний, простої мови.

НАРОДНІСТЬ, НАРОД, нарід плем’я; (мала) етнічна група, національна меншість /меншина/.

НАРОДОЗНАВСТВО, етнографія. НАРОДОПРАВСТВО, народовладдя, де­мократія.

НАРОЗДРІБ пр., уроздріб; У ФР. наріз-

но, не гамузом, окремо один від одного. НАРОЗХРИСТ пр., розхристано, розхрис­тавшись; У ФР. навстіж /н. душа

на­розхрист/.

НАРОСТАТИ, (на чому) виростати,

(нав­круг) обростати, (– траву – ще)

по­ростати; (– темпи) п. нарощуватися, зростати; (– відсотки) рости, нагро­маджуватися.

НАРОСТАЮЧИЙ д., чимраз

більший, р. ростучий.

НАРОСТОК, зап. суфікс. НАРОЩУВАТИ, (живіт) ростити; (силу) чимраз збільшувати; (розмір)

наточувати.

НАРОЩУВАТИСЯ, наростати, вироста-ти; (– силу) рости, зростати.

НАРУГА, знущання, поглум, поглумка, р. поруга, д. збиткування; (насміх) кпи­ни, глузи, посміхи, глузування, кепку­вання, глум; (велика) ганьба, неслава.

НАРУЧ пр., на руку /ковінька/. НАРУЧЧЯ б. з., браслет; Р. оберемок. НАРЯД, УБРАННЯ; (кінський) збруя; (на працю) загад, відрядження, призна­чення, (письмовий – ще) відомість; (на товар) ордер, замовлення; (збірка перед працею) сов. рознарядка.

НАРЯДЖАТИ, убирати; (на працю) відряджати, посилати, жм. виряджати; (свято) споряджати, влаштовувати, ор-ганізовувати.

НАСАДЖУВАТИ, 1. (зело) садити;

(лю­дей) садовити; П. (ідеї) примусово впроваджувати /прищеплювати, шири­ти/; 2. (на голову) натягати, надівати, накладати; (на щось гостре) настром­лювати, наколювати, нашпилювати, наш­трикувати.

НАСАМКІНЕЦЬ пр., під кінець, на завер­шення, наприкінці, р. наприостанку.

НАСАМПЕРЕД пр., передусім, перш за все, найперше; пор. попервах.

НАСЕЛЕННЯ, людність, народ, люд, жм. люди.

НАСИДЖЕНИЙ, (– місце) обжитий,

обсиджений; (– ногу) пересаджений,

за­сид­жений.

НАСИЛАТИ, (ворогів) напроваджувати, наводити, скеровувати; (друзів) поси­ла­ти.

НАСИЛУ, ледве, ледве-ледве, ледь-не-ледь, з. всилу, силу-в-силу, лиха прику­пивши, сил. на превелику силу; Р. на­решті; г. силоміць.

НАСИЛУВАТИ, див. ПРИМУШУВАТИ.

НАСИЛЬНИЙ і НАСИЛЬНИЦЬКИЙ, ґвалті/о/вний, примусовий; (– смерть)

не свій.

НАСИЛЬСТВО, силування, примус, ґвалт, силоміття, ок. неволення, зап.

насилля.

НАСИП, д. висип; (земляний) вал;

(круг хати) призьба; г. напірник.

НАСИПАТИ, сипати, висипати, (на

рядні) розсипати; (пісок) намивати,

наносити; (борщ) наливати; док. на­сипати, (перцю) всипати.

НАСИЧУВАТИ, (їжею) нагодовувати /досита/; (вологою) напоювати, просо­чувати, (ароматом) напахчувати; (іде­ями) сповнювати, збагачувати, насна­жувати; (товаром) забезпечувати; П. (помсту) задовольняти.

НАСИЧУВАТИСЯ, (їжею) наїдатися /досхочу/; (водою) просякати, насочу­ватися, набиратися, пройматися; (щас­тям) П. упиватися, втішатися.

НАСІДАТИ, див. НАПОСІДАТИ; (на що) осідати, (на п’яти) наступати; (на кого /– /химери/) нападати, набігати, нахо­дити.

НАСІНИНА, зернина, зерня, зернятко, /одне/ зерно, (горіха) ядро.

НАСІННИЙ, насіннєвий.

НАСІННЯ, (одне) зерно, насінина,

ур. сім’я; зб. зерна, зернята; П. зародок, джерело; ЖМ. нащадки; & насіннячка

НАСКАКУВАТИ, (в русі) наїжджати, налітати; (агресивно) нападати, наки-датися; (– стихії) наринати, набігати;

(на халепу) нариватися, наражатися, напорюватися.

НАСКІЛЬКИ пр., якою мірою, в якій мі­рі; У ФР. скільки /н. наскільки я знаю/.

НАСКОК і НАСКІК, набіг, наліт, /рап­товий/ напад; мн. наскоки, зап. напад­ки.

НАСКОКОМ пр., з розгону; П. не про­думавши, похапки.

НАСКРІЗЬ пр., (промокши) до самих

кіс­ток /нитки/; (– простір) з кінця в

кінець, од краю до краю, (– кулю) на­виліт; П. повністю, цілком /н. наскрізь гуманний/.

НАСЛАНИЙ, (– лихо) накликаний, на­пущений, наврочений; (– шар чогось) настелений, розстелений.

НАСЛІДНИЙ і НАСЛІДНИК, див.

СПАДКОЄМНИЙ і СПАДКОЄМЕЦЬ.

НАСЛІДОК, результат, плід, г. вислід; (діяльності) підсумок; прий. наслід­ком, (чого) в наслідок, у резуль­таті, як наслідок.

НАСЛІДУВАННЯ, копіювання, мавпування, імітація.

НАСЛІДУВАТИ, копіювати; (кого) іти слідами /стопами/, повторювати, мавпу­вати, брати за взірець, брати приклад з, топтати стежку чию, г. взоруватися на, жм. бути папугою; (мову) перей­мати язика; (висміюючи) пародіювати.

НАСЛІДУВАЧ, жм. папуга; (стилю) епігон; (ідей) послідовник; пор. під-співач.

НАСЛУХАТИ, наслухувати, слухати; (старатися почути) наслухатися, дос­лухатися, прислухатися; (таємно) під­слухувати.

НАСЛУХАТИСЯ док., попослухати,

(від кого) почути; (пісень) попереслухати.

НАСМІЛЮВАТИСЯ, див. НАВАЖУВА­ТИСЯ; док. насмілитися, насміти, по-сміти.

НАСМІХАТИ/СЯ/, див. ГЛУЗУВАТИ; док. НАСМІЯТИСЯ

НАСМІШКА, насміх, посміх, посмішка, глузування, кепкування, мн. кпини, (тонка) іронія, сил. наруга, глум, поглум, поглумка.

НАСМІШКУВАТИЙ, глузливий, посміш­куватий, смішкуватий, сил. глумливий; (тонко) іронічний; (уїдливо) саркас­тич­ний; (злобно) сардонічний.

НАСНАГА, снага, енергія, сила; (творча) запал, натхнення, (душевна – ще) під­несен­ня, жар /полум’я/ серця. НАСНАЖУВАТИ, запалювати, надихати; (на подвиг) кликати, будити, спонукува­ти; (силою) насичувати, наповнюва­ти; (електрикою) сов. заряджати. НАСОЛОДА, втіха, солодощі, задово­лення, приємність, з. осолода, любота, сил. раювання, розкошування, блаженство.

НАСОЛОДЖУВАТИСЯ, втішатися, раювати, розко­шувати, кн. зазнавати насо­лоди, почувати вдоволення /приєм­ність/, сов. блаженствувати; (чим) упи­ватися; & усолоджуватися.

НАСПІВ, (пісні) мелодія, мотив, жм.

го­лос, цер. глас, ок. поспів.

НАСПІВАТИ, (– овоч) достигати, дозрі­вати, доспівати, приспівати; (– час) над-ходити, наближатися, наставати; (саме враз) прибувати, приходити, пот­рапляти; (втікача) спобігати, доганяти, наздоганяти, пристигати, р. настигати.

НАСПІД пр., (уділ) наниз, у спід, на

са­мий низ, на дно; (під що) під спід. НАСПОДІ пр., (унизу) нанизу, у споді, на /самому/ дні; (під чим) під сподом. НАСПРАВДІ пр., у дійсності, на ділі, жм. насправжки; справді. НАСТАВАТИ, (– часи) надходити, наб­лижатися, насуватися, (як грім з неба) падати, (нишком) підступати; (– по­дії) наспівати, розпочинатися; (– літо) приходити; (– погоду) усталюватися, встановлятися; (– тишу) западати, за­лягати,

запановувати.

НАСТАВЛЯТИ і НАСТАНОВЛЯТИ,

1. (речі) ставити; (очі) скеровувати, спря­мовувати, втуплювати; (губи) підстав­ляти; (вуха) нашорошувати, насторо­жувати, нащулювати; (на посаду) призначати, з. надавати; 2. (на розум) нау­чати, напучати, на­поумляти, напучувати,

р. напрямляти, г. моралізувати.

НАСТАННЯ, (весни) прихід; (морозів) початок.

НАСТАНОВА, див. ДИРЕКТИВА. НАСТАЧАТИ, постачати, достачати, дос­тавляти, приставляти, забезпечувати, д. настарчати, достарчати; док. наста­чити, жм. настягатися.

НАСТИГАТИ, (зненацька) заставати, зас­какувати, захоплювати; (куди) прибу­вати, надбігати, надходити; (– подію) наспівати, наближатися; (– багато овочів) достигати; Р. (втікача) спобі­гати, наспівати, наздоганяти, пристигати. НАСТИРЛИВИЙ, невідчепний, до­кучливий, наполегливий. НАСТІЛЬКИ пр., аж так, до такої міри. НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ, (як їжак) наїжачуватися; (– волос) става­ти дуба; (– одяг) стирчати; (– лю­дей) надуватися, насуплюватися.

НАСТОРОЖУВАТИ, (вуха) нашорошу­вати, нащулювати, наставляти, наструн­чувати; (слух) напружувати. НАСТОРОЖУВАТИСЯ, зосереджувати /загострювати/ увагу, обертатися на слух; (ждати на атаку) наїжачува­тися.

НАСТРАШУВАТИ, страхати, лякати, по­лошити, сполохувати; док. настра­шити, налякати, настрахати, сил. пе­релякати, перестрашити.

НАСТРІЙ, (добрий) г. гумор; (напрям думок) настроєність, г. настроєвість;

(до чого) охота, бажання. НАСТРОМЛЮВАТИ, насаджувати, натикати, нашпилювати; (на голову)

накладати.

НАСТРОЮВАТИ, наструнчувати, (скрип­ку – ще) наладжувати, строїти, налагоджувати, ладнати; (радіо) реґу-лювати, підстроювати; (на певний нас-трій) на­вертати, викликати /все­ляти, прищеплювати, накликати, насилати/ що; (про­ти) підбурювати, накручувати. НАСТУП, (військ) просування /вперед/, г. офензива, (навальний) приступ, атака,

(на фортецю) штурм; (на соціальне зло) кампанія.

НАСТУПАТИ, (на ногу) ставати; (армі­єю) іти в наступ /атаку/, просуватися /вперед/, атакувати, штурмувати, брати приступом, жм. налягати, напирати; (– хмари) насуватися, напливати, набі­гати; (на п’яти /кому/) ІД.. наздога­няти кого.

НАСТУПНИЙ, (з черги) черговий, на черзі; (із сл. день) другий; (– поко­ління) майбутній; (– заходи) дальший, по-дальший.

НАСТУПНИК, (послідовник) продовжу­вач; (на троні) спадкоємець. НАСУВАТИ, (на голову) накладати, на­тягати; (на лоба) спускати, зсувати; (– тінь) насуватися; (– пори року) настав-ати, надходити, наближатися; (– людей) приходити.

НАСУВАТИСЯ, наближатися, (на сон-це) заступати /затуляти, закривати/, (– військо) сунути; (– пори ро­ку) насува-ти; (– думки) наплива­ти, наринати; (– хмари) наступа­ти; (на очі) спускатися; (на кого) ЖМ. напирати, напосідати. НАСУПЛЕНИЙ, похмурий, невдоволе­ний, набурмосений, надутий; (– брови) стягнений; (день) П. хмарний, похмур-ний, непогідний.

НАСУПЛЮВАТИСЯ, похмурніти; (– бро­ви) стягатися, зсуватися; (– лоб) мор­щитися; док. насупитися, набурмоси­тися.

НАСУЩНИЙ, украй необхідний; (– нуж­ду) назрілий, наболілий, пекучий, злободенний.

НАТЕРПІТИСЯ док, набідуватися,

напо­невірятися, набратися /зазнати/

біди, нагорюватися, д. набілитися. НАТЕРТИЙ, (– мозолю) намуляний; (шлях) уторований, накочений, утрам­бований.

НАТИКАТИСЯ, (на що) наскакувати, наштовхуватися, наражатися; (на гос­тре) натинатися; (на кого) зустріча­тися

з, натрапляти; док. наткнутися, на-штрикнутися; ЖМ. (раптом з’яви­тися) нагодитися.

НАТИРАТИ, (тіло) терти, розтирати; (підлогу) начищати /до блиску/, (па­лубу) надраювати; (ногу взуттям) намулювати.

НАТИСК, напір, тиск; (військ) наступ, навала; (на слові) притиск, наголос; (наполягання) напосідання; Д. (тиск

у юрбі) тиснява.

НАТИСКАТИ, натискувати; (на педалі) тиснути, давити, налягати; (– армію) напирати, наступати; (на слові) наголо­шувати, підкреслювати; (на кого) на­посідати/ся/.

НАТОВКМАЧУВАТИ і НАТОВКМА-­

ЧИТИ, див. набивати і набити.

НАТОВП, юрба, юрма, стовпище, здвиг, тлум, д. гурма; ЖМ. тиснява; ЖМ. (як міра кількості) море, купа, тиск, сила. НАТОМІСТЬ, намість, замість того;

ЯК СП. зате.

НАТОПТАНИЙ, натоптуватий, натопту­ваний, огрядний, гладкий. НАТРАПЛЯТИ, натикатися, наштовхува­тися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на кого) нариватися, зустрічатися /здибати­ся/ з; (місце) відшукувати; (на перешко­ди) напорюватися; (на опір) наражатися.

НАТРУДЖУВАТИ, стомлювати, натом-лю­вати, наморювати, сил. перевтомлю-вати.

НАТРУСКА, догана, нагана, прочухан,

прочуханка, нагінка.

НАТУГА і НАТУЖУВАТИСЯ, див.

напруга; напружуватися.

НАТУРА, природа; дійсність; (людей) вдача, характер; Р. натурник, натурниця; пр. НАТУРОЮ, продуктами, не грішми. НАТУРАЛІСТ, природознавець. НАТУРАЛЬНИЙ, ЗСТ. природознавчий; (чай) природний, не штучний; (роз­мір) справжній; (стиль) невимушений, непід-робний, ненадуманий; (– вдачу) щирий, невдаваний; (– господарство) ЕК. без-ринковий; (податок) безгрошо­вий, натурою.

НАТУРИСТИЙ, упертий, норовистий, но­ровливий, сил. свавільний; (примхли­вий) вередливий.

НАТУРКУВАТИ, спонукати, підбурю­вати, накручувати; (потай) нашіптувати, наговорювати; док. натуркати, натур­чати; (голову) затуркати, забити торох­тінням; (у голову) наговорити. НАТУРНИК, модель, р. натура; жін.

натурниця.

НАТХНЕННИЙ, натхнення і нат­хну­ти, див. надхненний, надхнення і на­ди­хати.

НАТЩЕ пр., натщесерце, не попоївши, на порожній шлунок /живіт/, д. натоща­ка.

НАТЯГАТИ, (в одне місце) стягати; (на-мет) напинати; (віжки) тягнути /на се­бе/; (шию) витягати; (одіж) одягати, на­дягати, накладати, нацуплю­вати; (взут­тя) взувати; (матерію) розтягати; (оцін­ку) ШК. підвищувати; (воду) всмоктува­ти; (біду) накликати; П. дурити; (за чуба) тягати.

НАТЯГНЕНИЙ і НАТЯГНУТИЙ, напну­тий, (на кого) одягнений, одягнутий, (на голову) нацуплений; (– стосун­ки) напру-жений;