Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


П. ілюзія, омана; етн.
Р. панькатися. МАНІЖНИЙ, див.
П. захоплен­ня, пристрасть, потяг, закохання. МАНІЯК, див.
Р. статуя, фігура. МАРА, привид, примара, привиддя; (сон­на)
П. дороговказ; ІСТ.
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   68
жм. малий; (розум) ди­тячий.

МАЛОМОВНИЙ, мовчазний, небала­кучий, неговіркий; як ім. немова, мовчун.

МАЛО-ПОМАЛУ пр. поступово, не враз, не одразу; потроху; з бігом часу. МАЛОПОМІТНИЙ, непомітний, пересіч­ний, звичайний, жм. сірий, сов. рядовий.

МАЛОСИЛИЙ, малосильний, недужий, кволий, слабкий, слабосилий, немічний, недолугий; (хоровитий) слабовитий. МАЛОЩО пр., (з нст. ч. не) ледве, тро­хи, мало /н. малощо не вмер/. МАЛЮВАННЯ, див. МАЛЯРСТВО. МАЛЮВАТИ, (речі) фарбувати; (облич­чя – ще) гримувати; (дерева) змальову­вати, зображати, відтворювати, (пером – ще) описувати; (в уяві) вимальову­вати, уявляти.

МАЛЮВАТИСЯ, (гримом) гримуватися, фарбуватися; (звіддаля) вимальовува­тися; (на обличчі) відбиватися, виказу­ватися; (в уяві) уявлятися, увижатися. МАЛЮК, маля, мала дитина, дитя; (не

в школі) дошколя, (у школі) мо­лодший школяр.

МАЛЮНОК, образок, д. малево, (на стіні) малювання, (у книжці) ілюстрація; (на тканині) візерунок, взір; (при­роди) зоб­раження; пор. картина, образ.

МАЛЯР, мистець, зап. художник, р.

ар­тист; (ікон) богомаз, кн. іконописець; (фарбар) маляр.

МАЛЯРІЯ мед., болотна пропасниця,

поб. трясця, пропасниця, лихоманка, трясучка.

МАЛЯРСТВО, р. мальовництво, сов. жи­вопис; (аматорське) малювання.

МАЛЯРСЬКИЙ, мистецький, арти­стичний, сов. живописний.

МАЛЬОВАНИЙ, помальований, розма­льований, намальований; (оздоблений) цяцькований.

МАЛЮВАННЯ, див. МАЛЮНОК.

МАЛЬОВНИЧИЙ, (краєвид) гарний, привабливий, картинний; (стиль) об-разний, артистичний, колоритний. МАМА, див. МАТИ; & мамуся,

мамуня, мамунця, мамця.

МАМКА, годувальниця, нянька. МАМОНА, дух користолюбства, злий дух; П. жадоба, ненасить, зажерливість. МАНА, привид, примара, мара, манія;

П. ілюзія, омана; етн. навіяння, нак­ли­кання; У ФР. чортівня, чортовиння, чортовина /н. що за мана?/; Г. принада.

МАНАТКИ, (особисті речі) манаття, по­житок, мізерія, сов. пожитки, р. гар­мидер.

МАНДАТ, (уповноваження) доручення, ур. грамота; (документ) посвідчення, сві­доцтво.

МАНДРИ, МАНДРІВКА; (постійні)

блу­кання, блуканина, циганське життя. МАНДРІВЕЦЬ, мандрівник, суч. турист, нег. вояжер; (подорожній) подорожа­нин, р. подорожник; пор. перехо­жий, пасажир.

МАНДРІВКА, подорож, (на гастролі) турне, нег. вояж; (піша) ходка; У ФР. дорога /н. нам випала дорога/; (безпе­рервна) мандрування, подорожі, мандри.

МАНДРІВНИЙ, б.з. мандрований, д. ман­друючий; (театр) пересувний, жм. бродячий; (вогонь) блудний, сов. блу-

каючий; (– життя) кочовий, неосі­лий; пор. перехожий.

МАНДРІВНИК, див. МАНДРІВЕЦЬ. МАНДРУВАТИ, подорожувати, справ­ляти мандри, блукати за морем, док. вда­ритися в мандри; (пішки) не близький світ топтати; (з краю в край) кочува­ти, блукати /у світах/, нег. тинятися /по сві­ту/, волочитися; (згубивши до­рогу) блу­дити; Ж. іти, їхати, рушати; (з рук до рук) передаватися.

МАНЕВР, вій. тактичний хід ЖМ. ви­верт, викрут, хитрощі, викрутас, комбі­нація, хід конем, нег. махінація; мн. ма­неври, вій. тактичні навчання; (в по­лі­тиці) хитрування, комбінації, ходи; (па­ротяга) формування поїздів. МАНЕВРУВАТИ, (минаючи перешко­ди) лавірувати; (хитрувати) вивертатися, ви­кручуватися; /чим /н. коштами/ комбіну­вати що.

МАНЕРА і МАНІРА, штиб, мода, п. по­черк, з. манорія; (поведінки) стиль, ха­рактер, з. штиль; (нахил) звичка, р. зви­чай, заведенція; мн. манери, спо­сіб три­матися.

МАНИТИ, вабити, надити, приваблюва­ти, заманювати, зваблювати, спо­кушати; (рукою) кликати, звати, підкли­­кати.

МАНІВЕЦЬ, кружний шлях; глуха стеж­ка; П. хибний /гріховний/ шлях, шлях падіння.

МАНІВЦЕМ і МАНІВЦЯМИ пр., круж­ним /хибним/ шляхом; П. натяком, натяками.

МАНІЖИТИСЯ, маніритися, кривлятися, розводити церемонії; Р. панькатися.

МАНІЖНИЙ, див. МАНІРНИЙ.

МАНІПУЛЯЦІЯ, процедура, операція;

(шахрайська) махінація.

МАНІР, кшталт, взір, зразок,

взірець, штиб, копил, спосіб.

МАНІРИТИСЯ, маніжитися;

церемо­нитися.

МАНІРНИЙ, маніжний, церемонний,

дзиґльований, сил. тонний, світський. МАНІФЕСТ, див. ЗВЕРНЕННЯ. МАНІФЕСТАЦІЯ, процесія, демонстра­ція; (патріотизму) П. вияв, свідчення

МАНІЯ, психічна хвороба; П. захоплен­ня, пристрасть, потяг, закохання.

МАНІЯК, див. БОЖЕВІЛЬНИЙ. МАНКУВАТИ, нехтувати, легковажити,

ухилятися від, сов. манкірувати. МАНЛИВИЙ, вабливий, привабливий;

(– надію) спокусливий.

МАННА, див. ЇЖА.

МАНСАРДА, див. КІМНАТА. МАНТАЧИТИ, див. ГОСТРИТИ. МАНТІЯ, довгий плащ;

(пурпурова) порфіра.

МАНТО, див. ПАЛЬТО.

МАНУСКРИПТ, рукопис, (друко­ваний

на машинці) машинопис. МАНУФАКТУРА, (спосіб вироб-ництва) ремісництво, рукомесло; (виробня) фабрика; ПОБ. матерія,

тканина, матеріал.

МАНЯК, опудало, одоробало;

привид, примара; Р. статуя, фігура.

МАРА, привид, примара, привиддя; (сон­на) сновиддя; етн. нечиста сила, відь­ма; & марище, марюка; мн. мари, мрії, марення, поет. сни.

МАРАЗМ, занепад, розклад, загнивання; (духовий) падіння.

МАРҐІНЕС, (маргінес), (книжки,

зошита) поле, берег, & мн. бережки.

МАРЕННЯ, (явище) мрія, поет. сон, пор. мари; (у гарячці) маячня, мая­чін­ня, маячення, галюцинація; (дія) мрі­яння.

МАРИ, див. НОШІ /НОША/.

МАРИВО, міраж, сов. марево, (в по­вітрі у спеку) сухий туман; кн. фата морґана (моргана), пор. ілюзія; (твір уяви) ви­диво, примара, привид, мара, привиддя.

МАРИНУВАТИ, (продукти) квасити, р. межити; (справу) затримувати, зво­лікати.

МАРИТИ, мріяти, поет. снити, обр. буду­вати казкові замки; (у гарячці) мая­чити.

МАРІОНЕТКА, лялька; (в чиїх руках) пішак, сліпе знаряддя, виконавець чу­жої волі.

МАРКА, (поштова) г. значок; (фір­ми) знак, тавро; (вина тощо) ґатунок, (гатунок) сорт; У ФР. вигляд, привід /н. під маркою допомоги/.

МАРКІТНИЙ, невдоволений, сумний, не­веселий; страшний, моторошний. МАРМУРОВИЙ, з мармуру; (колір) бі­лий; (– чоло) гладкий.

МАРНИЙ, даремний; (– працю) зайвий, безкорисний; (сумнів) безпідставний; (– діло) незначний, пустий; (– славу) суєтний.

МАРНИЙ, кволий, худий, мізерний; (на

виду) блідий.

МАРНІТИ, худнути, мізерніти, перепа­дати на смик; (зовні) блякнути, в’янути, миршавіти, спадати з лиця; (геть) сох­нути, прив’ядати, засихати, тану­ти, р. чу­чверіти.

МАРНОЛЮБСТВО і МАРНОСЛАВСТВО, славолюбство, порожній гонор; пор. пи­ха, гординя.

МАРНОСЛІВ’Я кн., теревені, базікання, /пуста/ балаканина, марні слова /балач­ки/.

МАРНОТА, суєта, марність, суєтність. МАРНОТРАТ, марнотратець, марнотрат-

ник, перевідник, ок. розтринькувач. МАРНОТРАТИТИ, (гроші) тринькати, розтринькувати, циндрити, проциндрю­вати; (майно – ще) марнувати, гайну­ва­ти, переводити.

МАРНУВАТИ, марнотратити; (вро­ду тощо) губити, занапащати; (час) гаяти.

МАРОДЕР, див. ГРАБІЖНИК.

МАРУДА, (хто) вайло, тихоплав,

м’я­ло, тюхтій, мамула, телепень; &

марудник.

МАРУДИТИ, (тягнути) зволікати, во-

ловодити; мучити, томити; Р. вередувати.

МАРУДИТИСЯ, воловодитися, вовтузи­тися; нудьгувати, обр. не знаходити со­бі місця.

МАРУДНИЙ, (– працю) забірний, загайний, клопітливий, копіткий, обр. мура­шиний, кн. працемісткий, ок. часожерний, жм. морочливий; (хто) повільний, неквапливий; (виклад) нудний, нудот­ний, нецікавий.

МАРЦИПАН, печиво; мн. МАРЦИПАНИ, Ж М. делікатеси, пташине молоко, хви­ґи-миґи.

МАРШ, (колони) маршування; (військ) похід, (від А до Б) г. перемарш (схо­дів) буд. прогін, сов. проліт; (!) марш ! гайда! геть! забирайся! забирайтесь!; (щось робити) ходи! ходіть! /н. марш спати!/.

МАРШРУТ, див. ШЛЯХ.

МАРШУВАТИ, (іти маршем) г. маши-рувати, сов. марширувати; П. Ж. іти, хо­дити.

МАСА, (тіла) об’єм, обсяг; ФІЗ. кіль­кість речовини; (щось масивне) моно­літ, махиня, сов. махина; (кількість) безліч, море; мн. маси, широкий загал /кола/, кн. сонми.

МАСАЖ, (тім) розтирання, розминан­ня.

МАСИВ, (гірський) плато з нерівною

по­­верхнею; (будівель) скупчення, забу-дування, забудова.

МАСИВНИЙ, (обсягом) здоровенний, здоровезний, величезний, прездоровий, сов. об’ємистий; (вагою) ваговитий; (гру­биною) грубезний; (що займає всю площу) суцільний, монолітний; (хто) великий, важкий, дебелий.

МАСКА, машкара; (учасник маскараду) маскарадник; (облудна зовнішність) ли­чина, обр. овеча шкура; (від газів) про­ти­газ.

МАСКАРАДА, бал масок, костюмо­­­­ва­ний бал, з. машкарада, сов. маскарад; (святкова) карнавал; п. перевдягання, маскування, камуфляж, сил. блеф, око­замилювання.

МАСКУВАТИ, П. приховувати; (на вій­ні) замасковувати.

МАСКУВАТИСЯ, обр. убирати /надягати/ овечу шкуру /личину/. МАСЛАК, див. КІСТКА. МАСЛОСВЯТТЯ цер. соборування,

єлеопомазання.

МАСЛЯНКА, (молочна) сколотини;

(по­суд на масло) масельничка, масничка, (на мастило) мастильниця.

МАСНИЙ, жирний, прожирений,

промаслений, у маслі, д. масляний;

(– землю) м’який; (ґрунт) родючий; (голос) улесливий, облесливий; (погляд) хтивий; (жарт) солоний, пікантний,

непристойний, сороміцький, цинічний. МАСОВИЙ, (мітинг) велелюдний, бага-толюдний; (– репресії) широкозакроє-ний, поголовний; (часопис) народний, народний, популярний, поширений, загальнодос­тупний.

МАСТИЛО, шмаровидло, масть, р. масло; (пахуче) крем, мазь; & мастиво. МАСТИТИ, зміщувати, вимощувати, ума­­щувати, змазувати, вимазувати, шма­ру­ва­ти, (хліб) мазати, намазувати; (ха­ту) об­мащувати; (брудом) бруднити, забрудню­вати, (лоєм) маслонити, мас­лити, (олією) оліїти; П. підплачувати, давати хабара, улещувати.

МАСТЬ, 1. (тварин) колір, забарвлення; П. порода, категорія, розряд; 2. мастило, мазь, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем.

МАСШТАБ, маштаб, (на мапах) мірило; П. (не­бувалий) розмах; (світовий) зна­чення.

МАТЕРИК, континент, суходіл;

(шар землі) підґрунтя.

МАТЕРІЯ, філ. об’єктивна реальність; речовина; (розмови) тема; ПОБ. тка­ни­на, матеріал; (у виразці) гній.

МАТЕРІАЛ, матеріял, сировина; поб. тканина, матерія, мануфактура; (слід-ства) дані, відомості, факти; мн. мате­ріали, до­кументи /н. сесії/.

МАТЕРІАЛЬНИЙ, (матеріяльний), філ. не духовий; (– забезпечення) життєвий; (світ) речовий, предметний, фізичний; (– ста­новище) фінансовий.

МАТЕРНІЙ, материн, материнський, жм. мамин, (– мову) рідний.

МАТИ, ур. родителька, поб. неня, нянька, р. порожденниця, у зв. мама, пані­матка; (нерідна) мачуха; (під час пологів) породілля, ро­ділля, поліжниця; (Божа) Матір; & матінка, матуся.

МАТИ дієс., (щось робити) мусити, бути змушеним, випадати, посідати, володіти; (зароб­ляти) діставати, одер­жувати; збира­тися, мати намір, гадати, передбача­ти /н. я маю написати/; (з прий. за) вважати /н. мати за злодія/.

МАТОВИЙ, неблискучий; (– світло) тьмяний, неяскравий; (на виду) блідий;

(голос) приглушений; (– скло) непро­зо­рий, укритий матом.

МАТРИКУЛА, сов. матрикул, шк., залікова книжка; & заліковка.

МАТРИМОНІАЛЬНИЙ, див. ШЛЮБНИЙ.

МАТЧ, (футбольний) змагання, зустріч;

(шахістів) турнір.

МАФІЯ, див. кліка, зграя, кама­рилья.

МАХ, (рукою) помах, змах; (колеса) оберт.

МАХАТИ, маяти, метляти, жм. вихати; (рукою) вимахувати, помахувати, розма-хувати; ФАМ. йти, їхати, рухати­ся; док. махнути, (пером) черкнути.

МАХИНЯ жм., кн. колос, сов. махина;

(– будівлю) озія; (хто) слон, одоробало. МАХІНАЦІЯ, шахер-махер, жм. ґешефт, (гешефт), оборудка, (спекулятивна) ком­бінація, операція; (– дії /ще/) шахруван­ня, махлювання; пор. шахрайство.

МАХЛЮВАТИ, шахрувати, махлярити, шахраювати, д. махорити; (на всі боки) крутити, як циган сонцем, комбінувати. МАХЛЯР, див. ШАХРАЙ.

МАХОМ пр., умить, миттю, вмах,

вдух, враз, сил. прожогом, ід. раз-

два і в дам­ках.

МАЦАТИ, лапати, намацувати, налапу­ва­ти, д. мацкувати; (себе) обмацувати.

МАЧУХА, нерідна мати.

МАШИНА, механізм, (саморушна) авто­мат, робот, (автомобіль) авто, автома­­шина, самопер; зст. паротяг; (голосу­ван­ня) П. система; & зб. машинерія.

МАШИНАЛЬНИЙ, (жест) мимовільний, несвідомий, автоматичний, механічний.

МАШКАРА, МАСКА; (потворне об­личчя) потвора, почвара.

МАЯК, (джерело, носій світла) сві­точ; П. дороговказ; ІСТ. вартова вежа.

МАЯТИ, (на вітрі) майоріти, лопоті­ти; (– метеликів) літати; (чимось) ма­хати; (– вітер) повівати; тлк. 3 ос. маячіти, бовваніти.

МАЯТНИК, вагадло.

МАЯЧИТИ, 1. маячіти, бовваніти, майоріти; виднітися, мріти, д. манячити; (мелькати) мигтіти, миготіти; (в уяві) ввижатися; (– світло) мерехтіти; 2. (в гарячці) марити.

МАЯЧНЯ, (в гарячці) маячіння, маячен­ня; (у сні) марення; (бредня) безглуздя, нісенітниця.

МАЯЧНИЙ, маячливий, манячливий; (ідею) божевільний, дикий, безумний, маніакальний, нестямний.

МЕБЛІ, р. мебля; (цілої кімнати) обстанова, обстановка, гарнітур; & з. мебіль.

МЕГЕРА міт., богиня помсти; П. сварлива жінка, фурія, Яга, відьма.

МЕД, г. мід; (розведений) сита; (квітів) нектар; (– на устах) улесливість; & медок.

МЕДАЛЯ, сов. медаль; (відзнака) знак, жетон, зн. бляха.

МЕДИКАМЕНТИ, ліки, лікувальні

засоби.

МЕДИЧНИЙ, (препарат) лікувальний, гойний; (– поміч) лікарський. МЕДОВИЙ, з медом, на меду; (запах) духмяний; (колір) золотавожовтий; (смак) солодкий; (– слова) облесливий, МЕДОТОЧИВИЙ, занадто люб’язний;

У ФР. щасливий /н. медовий місяць/;

& медяний, медистий, медвяний. МЕДОТОЧИВИЙ, облесливий,

улесливий, приторний, нещи­рий,

нудносолодкий,

МЕДСЕСТРА, сестра-жалібниця,

жалібни­ця, сестра.

МЕДУЗА, водяне серце.

МЕЖА, (лінія) границя, кордон; (між ланів) обміжок, д. межник; П. край,

кінець, грань, пруг; (хуткості) ліміт,

поріг; (висоти) стеля; мн. межі, рамці, рамки.

МЕЖОВИЙ, (знак) розмежувальний, ме­жувальний; (– ситуацію) г. критич­ний.

МЕЖУВАТИ, (землю) розмежовувати; (з чим) межуватися, прилягати до, р. сусідувати, сусідити.

МЕЗАЛЬЯНС, нерівний шлюб. МЕЗАНІН, (на будинку) півповерх,

над­будова; & сов. мезонін.

МЕЛАНХОЛІЙНИЙ, меланхолічний; (на­стрій) сумний, тужливий; (вигляд) зажурений, засмучений.

МЕЛАНХОЛІЯ, туга, смуток, глибокий сум; нудьга, нудьгування, сплін, сов. хан­дра, сил. іпохондрія.

МЕЛІОРАЦІЯ, (боліт) осушування; (піс­ків) заводнення.

МЕЛОДІЙНИЙ, мелодичний, милозвуч­ний, милозгучний, приємний /на слух/; (мотив) наспівний.

МЕЛОДІЯ, (пісні) мотив, голос, нас­пів,

г. нута, цер. глас; (звуків) співзвуч­чя, співзвучність.

МЕЛЬНИК, мірошник, млинар. МЕМОРІАЛ, див. ПАМ’ЯТНИК. МЕМОРІАЛЬНИЙ, пам’ятний,

пропам’ятний, ур. вікопомний.

МЕМУАРИ, спогади, спомини. МЕНДЖУВАТИ, (прв. кіньми) гендлю­вати, торгувати, суч. спекулювати. МЕНТ, див. МИТЬ.

МЕНТАЛЬНІСТЬ г., інтелект; розумові

здібності; психіка, психічний склад. МЕНТОР, див. НАВЧИТЕЛЬ.

МЕНШАТИ, зменшуватися; (обсягом)

маліти; (силою вияву) слабшати. МЕНШІСТЬ, менша частина; (національ­на) меншина.

МЕНШОВАРТІСТЬ, неповноцінність. МЕРЕЖА, (рибальська) сіть, сітка, (ве­ли­ка) невід, (невелика) волок; П. плети­во, переплетення; (шляхів) система. МЕРЕЖАНИЙ, див. ЦЯЦЬКОВАНИЙ. МЕРЕЖАТИ, мережити, робити мережку; (нитками) вишивати; (на дереві) різьби­ти узори; ОБР. (землю) перетинати, пе­рерізувати, краяти, (слова) виводити, писати.

МЕРЕЖИВО, мережка; П. павутиння;

(думок) плетиво.

МЕРЕЖКА, мереживо; вишивка. МЕРЕХТІТИ, (– світло) блимати, мигтіти, миготіти; (відбивати світло) ряхтіти, поблискувати, виблискувати; (– очі) бли­скотіти; (перед очима) сновигати; (– яго­ди) рябіти, рясніти; ( в далині) мая­чити, маячіти.

МЕРЕХТЛИВИЙ, миготливий, мигтючий, блискотливий, ряхтливий, ок. блимкий, д. блимаючий.

МЕРЗЕНІТИ, мерзіти, загрузати в гріхах; (губити людську подобу) паскудитися.

МЕРЗЕННИЙ, (відворотний) падкий, бридкий, огидний, потворний, мерзо­світній, гидосвітній; (вчинок) мерзотний, паскудний, підлий, гидотний, негідний.

МЕРЗЛИЙ, замерзлий, промерзлий, пере­мерзлий; (сніг) що взявся кригою /льо­дом/, обмерзлий, обледенілий; (– істо­ту) закляклий, задубілий.

МЕРЗЛЯК, змерзляк, змерзлих,

мерзля­тина, обр. паршиве порося.

МЕРЗНУТИ, мерзти, замерзати, жм. морозитися; (– землю) дубіти, (– тім – ще) коцюбнути, клякнути, заклякати; пор. холонути.

МЕРЗОТА, паскудство, плюгавство, мер­­зенність; (втілена) нечисть, погань, не­гідь; (хто) мерзотник, негідник, паску­дник, паскуда, поганець, падлю­ка, лай­дак.

МЕРЗОТНИЙ, див. МЕРЗЕННИЙ. МЕРЗОТНИК, див. МЕРЗОТА; з. шевлюга; лай. падлюка, ок. паразит.

МЕРКАНТИЛЬНИЙ, дріб’язково-ощад­ли­вий, корисливий.

МЕРКНУТИ, меркти, мерхнути, мерхти; згасати, темнішати, блякнути, померкати, примеркати; (з настанням ночі) неос. поночіти, темніти; (– очі) тьмяніти; (втр­а­чати силу) слабнути, слабшати, меркнути-зникати, послаблюватися.

МЕРСІ, див. СПАСИБІ.

МЕРТВИЙ, неживий, померлий, ур.

без­диханний, р. мерлий, ев. покійний;

(– рослину) сухий, засохлий; (від уто­-

ми) знесилений, стомлений; (– барви) мертвотний, блідий, тьмяний; (– міс­то) порожній, спорожнілий; (сон) непробуд­ний, міцний, мертвецький; (– маши­ну) нерухомий, завмерлий; (– тишу) безго-мінний, абсолютний; (– красу) бездуш­ний, безживний.

МЕРТВИТИ, убивати, умертвляти; (поз­бавляти сонця, життя) притлумлювати, пригнічувати, заглушувати.

МЕРТВІТИ, завмирати, кн. омертвівати; німіти, ціпеніти; (– думку) застигати;

(– світло) згасити, мерхнути, блякнути. МЕРТВОТА, мертвотність, мертвенність; нерухомість, застій;