Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Д. від­ро, дзбан. КІНЕЦЬ, край, межа, крайній пункт; У ФР. ЖМ. Р. глей. КЛЕЙНОДИ, Б.З. П. вабити, притяга­ти; (до чого) ЗН. буквоїд, книгогриз; ЖМ. П. батьківщина, джерело, початок. КОЛИСЬ пр. ФР. ролик /н.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

н. ми з вами квит/; У ФР. кінець, все

/н. віддай і квит/.

КВИТАНЦІЯ, див. КВИТ.

КВИТОК, білет; (нумерований /у поїз­ді/) плацкарта; (партійця) посвід­чення, до­кумент; Б. З. розписка, кви­танція; (опла­ти у склепі) чек; (на одержання) талон.

КВИТУВАТИСЯ, квитатися, розплачува­тися, розраховуватися, зводити пора­хунки, сил. відплачувати, мститися, помщатися.

КВІНТЕСЕНЦІЯ, головна суть /зміст/, як ім. найсуттєвіше, найістотніше, жм. сіль.

KBIT, квітка; цвіт, цвітіння, квітування, красування; & зб. квіття, квіти.

КВІТКА, квіт, г. чичка, чічка. КВІТКОВИЙ, квітчаний.

КВІТНИК, (на газоні /у формі кола

тощо/) клумба.

КВІТНУТИ і КВІТУВАТИ, цвісти, роз­цві­тати, розквітати, (– жито) по­ловіти, кра­сіти, красуватися; (буйно) буяти; П. процвітати, г. просперувати.

КВІТУЧИЙ, (у квітах) у цвіту, квітний; (у розквіті) розкішний, пишний; (виг­ляд) сов. свіжий, здоровий.

КВІТЧАСТИЙ, барвистий, кольористий, колористий, строкатий, ряснобар­вий, різ­нобарвний; & квітастий, квітчатий.

КВІТЧАТИ, прикрашати, жм. красити; (зелом) клечати, маїти, умаювати, зама­ювати; (квітами) заквітчувати, уквіт­чу­ва­ти, закосичувати, косичити.

КВОЛИЙ, тендітний; (силою) безсилий, немічний, слабкий; (здоров’ям) слабий, слабовитий, миршавий, хирявий, хи­рий, хирлявий, хиренний; П. повільний, не жвавий, вул. дохлий; (– світло) не яскра-вий, тьмяний.

КВОЛІСТЬ, слабість, слабкість і всі мож. пох. від кволий; & квіль, кволь. КВОЛІТИ, слабнути, хиріти; (хорувати)

нездужати, слабувати, хворіти.

КЕБЕТА, здібність, уміння, хист,

талант, дар, обдаровання; розум.

КЕЛИХ, чара, бокал, г. гальба,

пугар; (без ніж­ки) чаша.

КЕЛІЯ, див. КАМЕРА.

КЕЛЬНЕР, офіціант.

КЕНДЮХ, (у тварин) рубець, шлунок;

(ковбаса) сальцесон; (хто) вайло. КЕП, йолоп, дурень.

КЕПКУВАТИ, див. ГЛУЗУВАТИ. КЕПСЬКИЙ, поганий, г. злий, жм. пар­шивий, паскудний; (– вдачу) недобрий, лихий, капосний.

КЕРІВНИЙ, провідний, владущий, урядуючий, ок. урядущий; (апарат) адмі­ніс­тративний, адміністраційний; (за­к­лад) розпорядчий, зверхній; & керівничий.

КЕРІВНИК, провідник, управитель, зверхник; (держави) лідер; З.П. ди­ректор, голова, завідувач, начальник;

мн. керівники, У ФР. батьки, рел. отці; пор. ватажок.

КЕРІВНИЦТВО, (штат) провід, управа, головство; (дія) керування, управління, оруда, р. кермо.

КЕРМАНИЧ, як ім. стерновий, стерни­чий, кермовий, пор. штурман; П. про­відник, ватажок, проводир, водій. КЕРМО, стерно, кормило, правило, штур­вал, (на дарабі) керма, д. демено. КЕРМУВАТИ, стернувати, стернити, зст. стерникувати; П. керувати. КЕРУВАТИ, (урядувати) старшувати, верховодити, орудувати, держати уряд, правувати, порядкувати, жм. начальни­кувати, провадити, кермувати, радити, сов. розпоряджатися; (хором) диригу­ва­ти.

КЕСАР, (у Римі) імператор, цезар; ур.

володар, монарх, г. цісар.

КЕТЯГ, див. ҐРОНО (гроно).

КИВАТИ, (головою) хитати; (рукою,

гіл­лям тощо) махати.

КИДАТИ, метати, вергати, жбурляти, швир­гати, шпурляти; (за борт) викида-ти; (на возі /в русі/) підкидати; (погляд) звертати, спрямовувати; (сім’ю) поки­да­ти, залишати; док. кинути, пожбу­рити; (об землю) беркицьнути, гепну­ти, бряз­ну­ти, бебехнути; (під лаву /що/) ІД. втрати­ти інтерес до чого.

КИДАТИСЯ, метатися; (до кого) бігти, підбігати, (у потребі) звертатися; (на ко­го) нападати, накидатися; (у воду) сов. стрибати, скакати; (чим) кидати що; (у крісло) плюхатися; (до праці) одразу братися, допадатися; док. ки­нутися, шугнути, шатнутися, шарах­нути, пор-ватися, (врозтіч – ще) пор­снути.

КИЙ, палиця, палюга, ломака, ціпок, дрю­чок, патик, г. бук; & кийок; пор. кіл.

КИЛА, ґила, г. пропуклина, сов. грижа. КИНДЖАЛ, б.з. запоясник, мор. кортик; (тригранний) стилет.

КИПІТИ, (від нагріву) клекотіти, пінитися, закипати; (– стихії) клекотати, вирувати, бурхати, нуртувати, грати; (– вино) шумувати; (– страву) варити­ся; (– метал) топитися; (– лю­дей) П. хви­люватися, гарячкувати, лю­тувати, ша­літи.

КИПУЧИЙ, П. бурхливий, діяльний, нап­ружений, дуже активний. КИП’ЯТИТИ, (воду) переварювати; (мед. інструмент) знезаражувати, стерилізу­ва­ти; (екстрагувати) виварювати. КИП’ЯЧ, окріп, кип’яток, кипень. КИРЕЯ, кобеняк, д. бурка, жм.

плащ, з. опанча, р. шинеля.

КИРПАТИЙ, кирпоносий.

КИСЕТ, див. КАЛИТКА.

КИСЛИЙ, квасний; (дух) прокислий;

(– міну) незадоволений, невдоволений;

& кисленький, кислуватий, кислявий, кислющий.

КИСЛОТА, (якість) кислість, кислощі;

(хім. сполука) з. щава, г. квас.

КИТИЦЯ, (ниток) жмуток; (прикраса) султан; (ягід) гроно; (квітів) суц­віття, Г. букет.

КИШІТИ, роїтися, комашитися.

КИШКИ мн., нутрощі, тельбухи, бебехи,

бельбухи, потрухи, потрух, хляки, фляки.

КИШЛО, кубло, гніздо;

(розбишак) вер­теп.

КІВШ, б.з. коряк; (кухонний)

черпак; ТЕХ. р. кіш.

КІГОТЬ, пазур.

КІЛ, паля, гострокіл; жердина, тичка; З.П. дрючок, дрюк, бук, кий, патик, дрючина; & кілок, коляка, зб. кілля. КІЛОК, пакіл; & кілочок.

КІЛЬКА чис., не один, два-три,

декілька, кількоро, обр. жменька.

КІЛЬКІСТЬ, число, чисельність, г. скількість; (чого /в чому/) відсоток,

частка.

КІМНАТА, покій, горниця, (парадна) світлиця; (шикарна) палата, хоромина, мн. хороми; (для гостей) вітальня, са-лон; (на обід) їдальня; (на сон) спальня, опочивальня; (на працю) ка­бінет, робіт­ня; (під дахом) мансарда; (на судні) ка­юта; (у тюрмі) каме­ра, келія.

КІМ’ЯХ, див. ҐРОНО (гроно); г. жмуток.

КІН, сцена, естрада, поміст, сов. підмос­тки; (поле діяльності) арена.

КІНВА, кухоль, конівка, коновка;

Д. від­ро, дзбан.

КІНЕЦЬ, край, межа, крайній пункт;

У ФР. приостанок, п. епілог; (дії) закін­чення, завершення, фінал; П. смерть, за­гибель; МОР. линва, канат, трос; (кін­це-ва відстань у перегонах) фініш; (!) амба! капут! каюк! капець! шабаш! амінь!

КІНЕЦЬ-КІНЦЕМ пр., в решті решт,

на­решті, кн. в кінцевому підсумку.

КІННОТА, див. КАВАЛЕРІЯ.

КІНО, кінематографія, кіномистецтво; (фільм) картина, кінокартина, кіно­фільм; (приміщення) кінотеатр, зст. кінематограф.

КІНЦЕВИЙ, прикінцевий, завершальний, заключний, остаточний; (на краю) крайній; (без продовження) останній; & кінцьовий.

КІНЧАТИ, закінчувати, завершувати, до­кінчувати, викінчувати, ід. ставити крап­ку; (не давати розвиватися) класти край; (роботу) шабашіти; ЖМ. уби­вати.

КІНЬ, коняка; (кастрат) мерин; (замо­рений) шкапа, шкапина, кандиба; (кар­лик) поні, муц; (молодий) огир, жере­бець; (дужий) моцар; (возовий) бин­дюг; & коник.

КІСНИК, заплітка, стрічка, стьожка, бинда; мн. д. киндячки..

КІСТКА, кість, маслак, жм. костомаха; (цукру) грудка; мн. кістки, кості; (ге­роя) прах, останок, /тлінні/ останки.

КІСТЛЯВИЙ, кістявий, кіщавий, коща­вий, д. кошелявий, р. костистий.

КІСТЯК, (скелет), жм. шкілет; (воза) кар­кас, снасть; (голови) череп; П. ядро, хребет; пор. арматура.

КІСТЬ, див. кістка.

КІТ, дит. кіт-воркіт; & котик,

коток, ко­тусь.

КІШ, (у воза) короб, васаг; (рибаль­ський) рибник; ВІЙ. табір, стан; ІСТ.

Запорізька Січ.

КІШКА, д. кітка, & киця, кицька;

(якір) кітва, кітвиця.

КЛАДОВИЩЕ і КЛАДОВИСЬКО, гро­бо­вище, цвинтар, гробки, могилки, анал. не­кропіль, (у розкопах) могильник.

КЛАНЯТИСЯ, вклонятися /сил. до зем­лі/, розкланюватися, віддавати уклін; (вітатися) здоровкатися; Р. пок­лоня­тися; П. запобігати ласки, прини­жува­ти­ся.

КЛАПАН, хлипавка; (у мідних

тру­бах) пістон.

КЛАПОТЬ, (паперу тощо) шматок,

ури­вок; (поля, лісу) клин; & клаптик.

КЛАСТИ, складати; (перед чим) роз­кла­дати, викладати; (під що) підкла­дати; (убік) відкладати; (до лікарні) приміщати; (до кишені) засувати; (їжу) накладати; (мур) мурувати.

КЛАЦАТИ, цокати; (на рахівниці)

ір. бухгалтерувати.

КЛЕЇТИ, ліпити, зліплювати, склеювати; (листівки) наклеювати, наліплювати.

КЛЕЙ, клейстер, клейстер; ЖМ. Р. глей.

КЛЕЙНОДИ, Б.З. коштовності, самоцвіти; (знаки влади) регалії.

КЛЕКІТ, клекотіння, клекотання; (вод) вирування, бурхання, шумування, ки­піння; & поет. клект.

КЛЕКІТЛИВИЙ, кипучий, бурхливий;

& клекотливий, клекітний.

КЛЕКОТАТИ і клекотіти, кипіти /ки­п­нем/; (– води) бурхати, нуртува­ти, виру­вати, шумувати; (у горлі) булько­тіти; (– мотор) тарахкотіти; (– бій) гриміти, завзято точитися; (– юр­бу) галасувати; & клектати.

КЛЕПАТИ, (косу) виклепувати, приб. го­стрити; ЖМ. бити, калатати, кувати; (металеві шви) нютувати; П. нагово­рювати, набріхувати, зводити наклеп.

КЛЕРК анал., службовець, канцеля­рист, конторник, писарчук.

КЛЕЧАННЯ і КЛЕЧАТИ, див. зелень і квітчати.

КЛИКАТИ, гукати, волати; (худобу) підкликати, прикликати; (у гості) про­сити, запрошувати; П. вабити, притяга­ти; (до чого) закликати; ЖМ. звати, називати.

КЛИН, (землі) ділянка, (невеликий) кла-

поть; & клинок, клинець, зб. клиння. КЛИНОК, див. КЛИН; (шаблі) лезо; П. шабля, кинджал; (щоб віша­ти) Д. вішак, кілок.

КЛИНУВАТИЙ, сов. клиноподібний; & клинкуватий, клинцюватий, клинчас­тий. КЛИШАВИЙ, клишоногий, кривоногий,

карячконогий, карячкуватий.

КЛІЄНТ, (сталий) відвідувач, замовець, покупець, (лікаря) пацієнт; ЗБ. клієнту­ра, г. клієнтеля.

КЛІКА, камарилья, мафія, каста, зграя; (військова) хунта; пор. олі­гархія.

КЛІМАТ, підсоння; (у громаді) П. атмо­сфера, обставини, умови, зап. обстановка.

КЛІНІКА, див. ЛІКАРНЯ.

КЛІННО пр. г., навколішках; (із сл. про­сити тощо) уклінно, покірно, лас­каво.

КЛІПАТИ, (очима) лупати, моргати;

(– світло) блимати, мерехтіти, мигтіти.

КЛІР, цер. причет; Р. церковний хор.

КЛІТКА, клітина; (грудна) огруддя; (у шахті) кліть; (у зошиті) кратка, клітинка.

КЛІТЧАСТИЙ, див. КАРТАТИЙ.

КЛОПІТ, неприємність, морока, заморока, прикрість; турбота, занепокоєння, три­вога, р. турба, турбація, турбанина, д. клопітня; П. тягар; ЖМ. діло, справа.

КЛОПІТНИЙ, клопітливий, клопіткий, дбайливий, дбалий, старанний, рете­ль­ний, турботливий; (обтяжливий) морочливий, казусний, каверзний, марудний.

КЛОПОТАННЯ, турбота, піклування; (письмове) апеляція, прохання, скарга, заява, /колективне/ петиція.

КЛОПОТАТИ, турбувати, тривожити хви­лювати, непокоїти.

КЛОПОТАТИСЯ, дбати, турбуватися, пі­клуватися, бідкувати, обр. не мати спо­кою; (– кого) старітися; (перед ким) об-бивати пороги чиї; (по хаті) пороги, то­вктися.

КЛУБ, стегно; (диму, пилу) завій,

клу­бок; & зб. клубовиння.

КЛУБОК, (ниток) моток; (інтриґ) сплетіння, плетиво, павутиння; (почу­вань) вузол; (у горлі) спазм, спазми.

КЛУБОТАТИСЯ, (– дим) клубочитися, клубочіти, клуботати, клуботіти, клубу-ватися, кублитися, кужелитися, р. валу­вати.

КЛУНОК, клумак, торба, мішок;

(зав’я­зані в хустці речі) вузол.

КЛУНЯ, стодола, шпихлір; пер. шопа.

КЛЮКА, ковінька, ключка;

костур, ми­лиця.

КЛУМБА, див. КВІТНИК.

КЛЮЧ, (до клямок) відмикачка; (му­зичний) тональність; (птахів) шнур, зграя, р. ґирилиця.

КЛЮЧНИК, ключар, клюшник;

(у тюр­мі) наглядач.

КЛЮЧОВИЙ, (– питання) головний, центральний, вирішальний, першоряд­ний, чоловий; (об’єкт) командний.

КЛАС, (кляса); (у систематиці) розряд, підрозділ, категорія, тип; (у громаді) вер­ства, стан, (дрібніша) прошарок; (у школі) кімната; (учнів) група.

КЛАСИК, див. ПИСЬМЕННИК.

КЛОУН, кльовн, блазень, паяц, анал. арлекін, суч. артист-комік..

КЛЯСТИ, проклинати; лаяти, кобенити, батькувати, коренити; ЖМ. лаятися.

КЛЯТИЙ, ненависний, нестерпний,

огид­ний; упертім, запеклий, завзятий; ЛАЙ. проклятий, проклятущий, трик­лятий, окаянний.

КЛЯТЬБА, прокляття, проклін, кляття; (урочиста) присяга.

КЛЯУЗА і КЛЯВЗА, донос, нашепт;

наклеп, пеня.

КЛЯУЗНИЙ, наклепницький; жм.

ка­верзний, казуїстичний, казусний.

КЛЯУЗНИК, сутяга, шепотинник, нак­лепник, нашіптувач; пор. позовник.

КЛЬОЗЕТ, див. НУЖНИК.

КМІТИТИ і д. кмітувати, міркувати, розмірковувати; спостерігати, стежити; помічати, зауважувати.

КМІТЛИВИЙ, метикуватий, метикований, тямовитий, тямущий, покмітливий, бис­трий на розум, г. штудерний; пор. бе­ручкий.

КНИГА, книжка, (велика, груба) фолі-ант; (священна) Біблія; (давнезна) ста-родрук; (першодруки) мн. інкуна­були; (репродукцій) альбом; (окремий примірник) том.

КНИГОЗБІРНЯ, бібліотека, р. книгозбір; (величезна) книгосховище.

КНИЖКА, (чимала) книга; (рідкіс­на) видання, публікація; (невелика) брошу-ра; (навчальна) підручник; (трудова тощо) документ.

КНИЖНИЙ лінг, (вираз) неживий, кан­целярський, школярський, штуч­ний, п. кований.

КНИЖНИК, книгознавець; ЗН. буквоїд, книгогриз; ЖМ. знавець, учений, муд­рець.

КНИШ, див. ПАЛЯНИЦЯ.

КНІКСЕН, присідання, реверанс, г. кнікс.

КНОПКА, (у приладах) ґудзик; (на одя­зі) застібка, запинка.

КНУР, див. КАБАН.

КНЯЗІВСЬКИЙ, княжий, князький,

княжецький, княженецький.

КОАЛІЦІЯ, союз, спілка, альянс,

об’єд­нання, ок. вісь.

КОБЕНИТИ, дуже лаяти /сварити/, ко­ренити, костити, батькувати, клясти; шпетити.

КОБЕНЯК, (накидка з відлогою) кирея, каптан, сіряк, д. бурка.

КОБЗАР, див. МУЗИКА; П. поет, анал. скальд, менестрель, трубадур; ЖМ. сліпець.

КОБИЛА, кобилиця, кобильчина;

(моло­да) лошиця.

КОВБАНЯ, (у річці) чорторий, вирва, ВИР, д. бакай, нурт; (на дорозі) ка­лю­жа.

КОВДРА, накривало, укривало, покри­вало; (ткана) коць, ліжник, жм. рядно, одіяло.

КОВЕРЗУВАТИ, вередувати; (ким, над ким) глумитися, збиткуватися, ва­рити воду з кого; П. Р. мудрувати, ви­­гадувати.

КОВЕРТА, конверт.

КОВЗАНКА, ковзалка; спрт.

скейтинґринк.

КОВЗЬКИЙ, слизький, сковзький; (шлях) П. ненадійний, непевний, не­безпечний, хибний, (– становище –

ще) двозначний.

КОВТАТИ, вул. лигати; (жадібно) гли­тати; П. поглинати; (лють) тамувати, стримувати; (книжки) читати /запоєм/; (слова) проковтувати, недовимовляти. КОГОРТА, див. ЗАГІН, плеяда. КОДЕКС, звід /реєстр, збірка/ законів; (моралі) норми; звичаї, комплекс пра­вил.

КОДЛО фам, уся рідня, увесь рід, усі нащадки; (злочинне) зграя; пор. по­ріддя.

КОЖЕН і КОЖНИЙ, усякий, всяк, д. кождий, вул. усякий собака; & кож­ні­сінький, г. кожніський.

КОЖУХ, кожушина; ТЕХ. футляр, обо­лонка, накриття; (телефони) короб­ка; & кожушок.

КОЗАК, іст. вільний вершник; (про від-вагу) молодець, лицар; ПОБ. пару­бок, юнак; (танець) козачок; & ко­зарлюга, козачина, козаченько; пор. кармазин, січовик.

КОЗИР, (у картах) світка, найстарша

масть; П. перевага, вищість.

КОЗИРЕМ пр., по-молодецькому, хваць­ки; гордовито; зарозуміло. КОЗИРИТИСЯ, приндитися, гороїжити­ся, бундючитися, ходити /виступа­ти/ козирем; бадьоритися.

КОЗИРЯТИ, (чим) хвалитися, чванитися; ВІЙ. вітатися, віддавати честь.

КОЇТИ, (прв. недобре) чинити, виті-вати, творити, витворяти, виробляти. КОКЕТЛИВИЙ, дженджуристий, чепури­стий, д. дзиґльований; (– очі) грайли­вий; (вигляд) чепурний, гарний, при­ваб­ливий.

КОЛАБОРАНТ, колабораціоніст; (під окупацією) зрадник, запроданець.

КОЛЕҐА, колега, (у школі) товариш, од­нокаш­ник, співучень; (на праці) співро­біт­­ник, співпрацівник; пор. побра­тим.

КОЛЕҐІЯ, (колегія), (урядовий орган) рада, комісія; (навч. заклад) колегіум; (в катол. Церкві) капітул; (адвокатська) об’єднання, спілка.

КОЛЕҐІАЛЬНИЙ, (– ухвалу) спільний,

колективний.

КОЛЕКТИВ, (лікарні) штат, персонал, особовий склад, обслуга; (бойовий) ко­манда, екіпаж; (акторів) трупа, ан­самбль, жм. артіль, гурт. КОЛЕКТИВНИЙ, гуртовий, спільний;

(– угоду) взаємний, обопільний, дво­сторонній.

КОЛЕКЦІОНУВАТИ і КОЛЕКЦІЯ, див.

збирати і збірка.

КОЛЕСО, (воза) коло; (у машині під пас) шків; (водяного рушія) турбіна; П. (подій) калейдоскоп, круговерть, кару-сель, коловерть; & коліща, коліщатко. КОЛЕСУВАТИ, (на смерть) страчувати; (рухаючись) кружляти.

КОЛИ пр., (?) в якій порі? в який час? ЖМ. коли-небудь /н. зайди коли до нас/, іноді /н. було коли скаже/, Ч. аж ось, як ось /н. коли гульк/; сп. тоді як /н. коли я біг/, якщо, раз /н. коли на те пішло/. КОЛИ-БУДЬ пр., абиколи; однаково

коли, все одно коли, будь-коли. КОЛИВАТИСЯ, хитатися, похитуватися, гойдатися, хилитатися, колихатися, хи­лятися, ок. колотитися /н. обрескле тіло/.

КОЛИ-НЕБУДЬ пр., колись, одного дня,

якось.

КОЛИ-НЕ-КОЛИ, див. ВРЯДИ-ГОДИ. КОЛИСАТИ, колихати, гойдати, хитати; (до сну) люляти, заколисувати, присип­ляти.

КОЛИСКА, люлька, люля, гойдалка;

П. батьківщина, джерело, початок. КОЛИСЬ пр., давніш/е/, передше, передніше, перше, у минулому, перед

тим, ра­ніше; (одного разу) якось; (у май­бутньому) коли-небудь, іншим

разом /часом/; ід. колись то, колись таки.

КОЛИХАТИ, див. КОЛИСАТИ. КОЛИШНІЙ, див. ДАВНІЙ; у фр.

по­передній; (час) минулий.

КОЛІЗІЯ, див. ЗІТКНЕННЯ.

КОЛІНО, (ламана лінія) заворот, закрут; ур. покоління, рід; (витівка) штука, коник, колінце; (у музиці) частина, розділ, (у тан­ці) фігура.

КОЛІНЧАСТИЙ, колінчатий, колінку­ватий.

КОЛІР, (барва, забарвлення; (тварин)

масть.

КОЛІЩА, див. колесо; У ФР. ролик

/н. на роликах/; & коліщатко.

КОЛІЯ, (залізниці) лінія, полотно; (на дорозі) слід /від коліс/; (узвичаєна /жит­тєва/) ІД. рутина; Д. черга.

КОЛО, круг, кружало, диск; (у повозах) колесо; (інтересів) сфера, світ; (лю­дей) оточення, середовище, угруповання; (тан­­цю) тур, кін.

КОЛО