­Одеський національний університет імені І.І

Вид материалаДокументы
У нáшойі хáт’і шчáл’ана бáлка / ни бýло суц’íл’нойі
Молодúй мíс’ац’ серпом / потóм підпóвн’а / пóвний / а тод’і знов шчербл’унéц’а
Тепéр хатú шчикатýрат’ / і на вуглáх рóбл’ат’ пил’á­стри
Вже д’íдов’і штанú вúкачала / лиш трéба ше йурóк
ЮХÁ, -и ж. кул. Щерба з вареної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ДЗÁМА
Шчовп / це вéрхн’а частúна горú
С’п’іднúц’і бýли дóвг’і / шчóточки аж до земл’і торкáлис’а
Д’уркú на плит’í закривáйуц’а йýшками
Йагн’áчка м’ачкá / вонá дóрого ц’íниц’а
ЯКОРЦÍ, -ів
Йаркойу називайут’ молоду вівц’у / йака ше не приводила йагн’ат
Колú покривáйут’ хáту очерéтом / то пéрший нúжн’ій шар кладéц’ц’а з йарлúка / а дрýгий – з др’ібн’íшого очерéту
Підкладу шче малéн’ку йáсичку під гóлуву / а то нúско лижáти
Попрáв йáс’ік на подушкáх
ЯТЕЛЬ Народúлис’а йáтлики малéсен’к’і так’í (м.Ананьїв, Ананьївський р-н). ЯЧИМĺНКА, -и
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Щ


ЩÁЛКА, -и ж. 1. Місце сплетіння двох канатів (Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Процес сплітання канатів в один (Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) Ñ зробúти щáлку 1. Сплести два
канати в один; 2. Збити поламану бабáйку або весло один кінець до другого (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЩÁЛЮВАТИ Сточувати, з’єднувати щось однорідне між собою, найчастіше мотузку або балку. У нáшойі хáт’і шчáл’ана бáлка / ни бýло суц’íл’нойі (м.Татарбунари) * Сплітати кінці двох канатів в один (Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Збити один до одного кінці поламаної бабáйки чи весла (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЩÉЛЬКА, -и ж. Щілина, шпарина. БÆóли пропóл’усом закл’éйуйут’ шчéл’ки в вýл’ійі / а л’ýди з н’óго роб­л’ат’ л’ікáрство (с. Мар’янівка, Ширя­ївський р-н).

ЩÉРБА, -и ж. кул. Юшка з риби (с.Першотравневе, Їзмаїльський р-н).

ЩЕРБИЧКА Здрібн.-пест. до ЩÉРБА (с.Першотравневе, Їзмаїльський р-н).

ШХИ мн. Саморобні шкіряні черевики. Іс стар’х хал’в чобт пошв соб легн’к’і шхи (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) пор. ШГИ .

ШУХЛЯ, -і ж. див. ЧЕРПÁК Накидáли глúну на бистáрку шýхл’ами (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

ШУШНИ мн. Боти. Шушни од’івйут зверх тфл’ів (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ШОШНИ.

ШЮЛИЙ, -а, -е див. ШУТИЙ Ш’ýла цей год давáла по дéс’іт’ л’íтр’ів молокá в ден’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровсь­кий р-н).


ЩЕРБЛЮНÉЦЯ Місяць, який починає зменшуватися. Молодúй мíс’ац’ серпом / потóм підпóвн’а / пóвний / а тод’і знов шчербл’унéц’а (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ЩЕРТЬ присл. Повно, до країв (про наповнену чимсь посудину, мішок тощо) Відрó налúто шчерт’ водóйу (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н).

ЩИКАТУРИТИ, -туру, -туриш Тинькувати, штукатурити. Тепéр хатú шчикатýрат’ / і на вуглáх рóбл’ат’ пил’á­стри (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЩИКАТУРКА, -и ж. Тиньк, штукатурка (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЩИЛЮЧКА, -и ж. бот. Кропива (с.Ста­ра Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

ЩИР, -у ч. бот. Щириця, різновид городнього бур’яну. Шчир дóбре клáсти в гойірки / тод’í вонú йак св’íжі хрус­т’áт (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див також ЩІР.

ЩИРБА, -и ж. Рідина в будь-якій звареній їжі (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ЩИРБИЧКА, -и ж. Здрібн.-пест. до ЩИРБА Подождú / йа ше трóшки шчирбúчки всипл’у // оце у мене дитина / картошку ни йіст’ / тіл’ки ширбý (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ЩІЛЬНИКИ мн. Вощина, заповнена медом, стільники. Мед видýшуйут із шч’іл’ник’ів (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЩÍПАЛКА, -и ж. Сороканіжка (с.Васи­лівка, Миколаївський р-н).

ЩІР, -у ч. див. ЩИР Нарвú шчíру / та дай свúн’ам (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ЩОВБ, -á ч. Підвищення між двома ярами, горб. На шчовбí пáслис’ вíвці (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Рай­лянка, Саратський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н); * Підвищена місцевість між двома ярами, яка своєю опуклою стороною видається трохи в лиман чи просто вища. Шчовб – ото між балками той горб великий (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) пор. ЩОВП.

ЩÓВБИ мн. Зуби великого розміру. Це здорові зуби (с.Долинське, Ананьївський р-н).

Щ


ОВБÓК
Здрібн. до ЩОВБ (с.Бирно­сово, Фрунзівський р-н).


Ю


ЮНКА, -и ж. Сорт картоплі, що достигає в червні місяці. Йýнку вúкопали ше л’íтом (с.Обжили, Балтський р-н).

ЮРЛИК, -а ч. орн. Стриж, що живе у дірці глинища (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЮРÓК, -рка ч. 1. Дерев’яна паличка, що пришивалася до штанів старим дідам замість ґудзика. Вже д’íдов’і штанú
вúкачала / лиш трéба ше йурóк


пришúти / бо гýШика нема (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Дерев’яна палиця для закручування сілка до гачків-самоловів (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЮХÁ, -и ж. кул. Щерба з вареної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ДЗÁМА.

ЮХТÓВИЙ Виготовлений зі шкіри вола. Йа купúв йухтóві чóботи (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н).

ЩОВП, -а ч. Верхівка гори. Шчовп / це вéрхн’а частúна горú (с.Коси, Котовський р-н); То такúй шчовп / шо на н’ому н’ічого ни ростé (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ЩОВБ.

ЩÓТОЧКА, -и ж. заст. Пришиті до долішнього краю спідниці прикраси, мережки у вигляді щіточок. С’п’іднúц’і бýли дóвг’і / шчóточки аж до земл’і торкáлис’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Йýпки шúли ж шото­чками / а кóхти з валанáми (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

ЩУКУЛИЦЯ, -і ж. іхт. Невелика щука. (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЩУР1 Мале, худе порося (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

ЩУР2, -а Птах, що нищить бджіл. Шчур – с такими крас’івими пірйами птиц’а / він робе д’ірки в глинишчах і там живе (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).


ЮШКА1, -и ж. 1. Сік із овочів, фруктів. Притúснув йáблуко / аж йýшка потек­лá. (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Йýшку вáр’у з грушóк (с.Концеба, Сав­ранський р-н); 2. Кров (частіше: червó­на юшка). Пустúв з нóса червóну йýшку (с.Гетьманівка, Савранський р-н); частіше про кров тварин Йýшкуйу курéй поливáйут’ китáйс’ку рóжу (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ЮШКА2, -и, ж. Заслінка, затулка в димоході для зберігання тепла. В кóмині вставл’áйут’ йýшку (с.Білка, Іванівський р-н); Йушку закрúв та й учáд’ів (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Йýшкойу закривáйут’ димох’íд в ст’ін’í / шоп т’óпло було (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Закри́й йушку (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);
* Конфорка для закривання отвору на плиті. Д’уркú на плит’í закривáйуц’а йýшками (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

Я


ЯГЛÁ, -и ж. див. СІРГÁН. Йаглá / це морс’кá рúба (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ЯГНИЧКА: зелéна ягничка Про ненароджену ягничку, яку дарують. Дарýйу туб’í зелéну йагнúчку // йакá в’івц’á пéрва йагнúчку приведé / той твойá (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЯГНЯЧКА Вовна з ягняти. Йагн’áчка м’ачкá / вонá дóрого ц’íниц’а (с.Білка, Іванівський р-н); В ц’ом годý настрúгла гáрну йагн’áчку (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЯДЛИК, -а ч. див. ДÓВБАЛО. Йáдлик / той / шо довбáйе дерéва (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЯДУХА див. ЯДУХА (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЯДУХА, -и ж. Задишка (хвороба). У Гáл’ки йáдуха / та вонá так мýчиц’ц’а (с.Малий Бобрик, с.Демидівка Любашівський р-н) див. також ЯДУХА.

ЯЗИК: морський язик іхт. Морська риба, подібна до глосі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЯЗИКИ, -ів мн. бот. Вид великих білих неїстівних грибів. Йак йазик’íв найісúс’а / то будéш по сц’íнах дрáпатис’ / бо йіх не мóжна йíсти (с.Обжили, Балтський р-н).

ЯЄШНИК, -а ч. бот. Вид гриба на товстій ніжці, в якому горішня частина шапки темного кольору, а нижня, пориста, має жовтий колір, боровик. Найлýч’і грúби / йайéшники (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ЯЇШНИК.

ЯЇШНИК, -а ч. див. ЯЄШНИК Ми ходúли в ліс за йайíшниками (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н).

ЯЇШНИКИ, -ів, мн див. ЯЇШНИК Сáм’і лýч’і печериц’і / це йайíшники (с.Обжили, Балтський р-н).

ЯКАР ч. Якір Йáкар бувáйе кóшка і йáкар дрет (с.Білка, Іванівський р-н).

ЯКІРНИЙ: якірний канáт Груба линва, що замінює собою ланцюг для утримання якоря (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ЯКОРЦÍ, -ів мн. див. БАРАНĖЦЬ (с.Осички, Савранський р-н).

ЯКУРÁТ присл. Якраз. Йакурáт і ти посп’íв до об’íду (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЯЛЕК, -а ч. болг. Безрукавка, жилет на ваті. Он йакúй гáрний йáлек вд’агнýв / тéпло будé (с.Шевченкове, Кілійський р-н).

ЯЛІВКА, -и ж. Молода ялова, нетільна корова. Йал’івка / котра молода і ни т’ілна / ни бігала / назимок це теличка / йак’і півтора або два годи (с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ЯЛОВКА пор. ЯЛÍВКА.

ЯЛÍВКА, -и ж. Корова, яка доїться, але не має теляти (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. ЯЛІВКА.

ЯЛІВНИК, -а ч. 1. Молоді ягнята, телята, одлучені вже від матері. (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н); 2. Череда, в якій ходить худоба віком від року до трьох (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЯЛОВКА, -и ж. 1. див. ЯЛІВКА Та ше молода корова / йаловка (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); 2. Недійна вівця. Ми йáлов’і в’íвц’і р’íзали та йíли (с.Білка, Іванівський р-н).

ЯЛОВНИК, -а, ч. 1. Приміщення, де тримають нетелів. Йаловнúк стойíт’ р’á­дом з корóвниками (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); 2. Гурт, череда теличок від 1,5 до 2 років. Йаловнúк погнáли пáсти до лимáну (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); див. також ЯЛІВНИК 2; 3. Гурт, череда ялових корів. Погнáли йаловнúк на бáлку пáсти (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

ЯНЧÁТИ, -у, -иш 1. Дзявкотіти, заливаючись гавканням (про собак). Дóки то цуцен’á буде йанчáти / ану вúйди та подивúс’ до н’óго (с.Обжили, Балтський р-н) пор. ВАЛУВÁТИ 2; 2. Скиглити, скаржитися на когось плачучи. Дзубáчка в’íчно йанчúт на свóго Васил’á (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЯРИНÁ, -ú ж. 1. Весняні посіви. Пішлú дошчí на йаринý (с.Гетьманівка, Савранський р-н); 2. Городні культури, що достигають першими. Покá п’íзн’і цвитýт’ / то йаринá вже посп’івáйе (с.Ди­­візія, Татарбунарський р-н).

ЯРКА, -и ж.. Вівця віком в один рік, яка ще не приводила ягнят. Йаркойу називайут’ молоду вівц’у / йака ше не приводила йагн’ат (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Йáрочка у мéне красý­нечка прóсто; * Вівця, якій минув один рік. Стар’í овцемáтки б’іл’ш’іст при­вóдили по двóйе йагн’áт / а йáрки / по однóму (с.Білка, Іванівський р-н; с.Ди­візія, Татарбунарський р-н); Нáша йáр­ка з дрýгим йагн’áм (м.Татарбуна­ри).

ЯРЛИК, -á ч. 1. Найдовший і найтовщий очерет, яким укривають хату. Колú покривáйут’ хáту очерéтом / то пéрший нúжн’ій шар кладéц’ц’а з йарлúка / а дрýгий – з др’ібн’íшого очерéту (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н). пор. ГАРЛИК, КÓШИНА; 2. Тягар, ярмо. При румúнах б’éдн’і л’ýди такúй йарлúк т’аглú / шо тепéр сам’í дивýйуц’а / йак вонú видéржували (м.Татарбунари).

ЯРÓТА, -и ж. Ягнята, вівці віком до одного року. (с.Слюсареве, Савранський р-н).

ЯРОЧКА, -и ж. Пестл. до ЯРКА Йе молоден’кі йарочки шо майут год / йаг­н’атка і баранчики (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЯРУКА, -и ж. Рівчик, яр, яруга. Йак пішóв тод’і здоровéц’кий дошч / то повиривáло йаруки / шо і дос’і йе (с.Немирівське, Балтський р-н).

ЯРЧÁТИНА, -и ж. Вовна із ярки, однорічної ягниці (барана). З молодúх говéц’ харóша йарчáтина (с.Білка, Іванівський р-н).

ЯСИЧКА, -и ж. Маленька подушечка, обов’язково квадратна, часто вигаптувана, що кладуть зверху на великі подушки. Підкладу шче малéн’ку йáсичку під гóлуву / а то нúско лижáти (с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. ЯСІК.

ЯСІК, -а ч. див. ЯСИЧКА А Марíйа ц’íлу зúму сид’íла та йáс’іки вишивáла (с.Лісничівка, Балтський р-н); Йас’ік / малá подýшечка (с.Коси, Котовський
р-н); На пóстилі лежáли подушкú / а на верс’і них лежáв йáс’ік (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Попрáв йáс’ік на подушкáх (с.Обжили, Балтський р-н).

ЯТЕЛЬ, -я ч. див. ДÓВБАЛО. Той йáтел’ увéс’ ден’ дéрево довбáйе (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).

ЯТЛИК, -а ч. Здрібн.-пест. до ЯТЕЛЬ Народúлис’а йáтлики малéсен’к’і так’í (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).

ЯЧИМĺНКА, -и ж. 1. Відходи після молотьби ячменю; 2. Солома з ячменю (с.Осички, Савранський р-н) див. також ЯЧМÍНКА.

ЯЧМÍНКА, -и, ж. див. ЯЧИМĺНКА Кин’ кóн’ам йачмíнки (с.Гетьманівка, Савранський р-н).



Словник українських говорів Одещини


Художньо-технічне редагування

та комп’ютерна верстка

Олександр Бондар


Видано в авторській редакції


Підп. до друку 1.11.2010.Формат 60×84/8

Гарн. Таймс. Тираж 200 прим.


Редакційно-видавничий центр

Одеського національного університету

імені І.І.Мечникова,

65082, м. Одеса, вул.. Єлисаветинська, 12,

Україна

Тел.: (048) 723 28 39


С


ловник
українських говорів Одещини / Редкол.: О.І.Бондар (голов. ред.), Л.І.Хаценко (заст. голов. ред..) та ін. — Одеса: ОНУ імені І.І.Мечникова, 2011.