Geum.ru

Програма розбудови українського соборного суспільства книга исхода украинского народа программа построения украинского соборного общества

Вид материалаКнига

Содержание


Фундаментальные Законы
1-й Фундаментальный Закон. Закон информаци
1-й Фундаментальний Закон. Закон інформаційно-енергетичного обміну. Закон тотожності і спадкоємності субстанціональної інформаці
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17




76. Фундаментальні Закони завжди «задають» як просторово-часові, так і часово-просторові характеристики функціонування системи і ставлять питання:

- «Хто?» - хто творить – або а) Творець, який творить тільки на підставі істинних Законів (прояви божественної волі або Духу святого); б) людина, яка не знає фундаментальних законів і змінює світ під себе; в) людина, яка знає Закони і прагне гармонійно вписатися в навколишній світ;

- «Де?» - визначає простір, де здійснюється енергетичний обмін або канал інформаційного зв'язку;

- «Коли?» («Як швидко?). «Коли?» – це час результату творіння, тобто дискретна величина, а «як швидко?» – показує швидкість протікання процесів творіння, виходячи з якої можна визначити час настання результату. Це питання визначає час як закриття, так і відкриття зовнішнього каналу інформаційного зв'язку з Творцем. Про зв'язок простору і часу переконливо написав А. Ейнштейн. Якби він ще вніс туди суб'єкт - об'єктну складову, то система мала завершений вигляд. «Де?» і «Коли?» просто не можуть існувати без питання «Хто?»;

- «Як?» або «Який стан системи?», «Як відчуває себе суб'єкт (Творець) або об'єкт (творіння) енергетичного обміну?», «Який ступінь задоволеності Творця своїм творінням, який ступінь відхилення творіння від плану цього творіння, чи подобається йому його творіння?». (От чому Бог так гнівався на своє творіння і часто змітав його з лиця землі). Після втрати системою зв'язку зі своїм Творцем сама система починає творити. Тепер їй належить питання «Хто?». У суспільстві цим «хто?» є людина, яка успішно реалізовує переважно функцію аналізу, розриву цілого на частини, а потім здійснює або добровільно, або насильно функцію інтеграції частин, що розділилися. Для повернення системи до свого Творця необхідно скористатися функцією розподілу-синтезу, формування цілісності на основі як добровільної ієрархічної інтеграції, так і добровільної диференціації для формування єдності на основі рівності. Насильно привести систему до порятунку, якщо цього не хоче сама система, не можна. 5-й Закон припускає можливість прояву ініціативи і свободи вибору з боку людини як в одному напрямі (виході із зовні заданого зв'язку), так і в іншому (при рішенні питання про повернення до Творця). В умовах, що постійно погіршуються, людині вже неможливо буде не зрозуміти того, що необхідно «повертатися». Головне знати, як це зробити.

Здійснюючи процеси енергетичного обміну або інформаційної трансформації людина («Хто?») у просторі та часі, тобто в системі («Де?» і «Коли?») завжди відчуватиме певний стан. Емоційний стан характеризується як позитивними, так і негативними проявами, а також їх силою. Все залежить від ступеня відхилення системи від «плану» творіння, тобто «плану» людини. Якщо ж вона добровільно знаходитиметься в каналі зовнішнього інформаційного зв'язку, її стан визначатиметься тільки силою почуттів (любові).

- «Куди?, в якому напрямі?, яка мета?, до Кого? (з Ким?)» - це вже результат вибору суб'єкта або взаємовибору суб'єктів. Необхідно помітити, що Творець як суб'єкт, ініціатор каналу інформаційного зв'язку (любові) зі своїм творінням – людиною - завжди готовий до відповідного зв'язку. Коли людина не робить у відповідь вибору або не знає, як його зробити, то вона є всього лише об'єктом зв'язку Творця, але ніяк не суб'єктом. Суб'єкт –людина, яка хоче реалізувати цю взаємність з Творцем і знає, як це зробити. Таким чином, людина вимушена завжди робити вибір, «з ким бути?» – з людиною або з Творцем і знати наслідки свого вибору.

У багатьох може виникнути питання, а чому немає питання «Чому?», «Навіщо?». Це питання можуть ставити тільки нетямущі, неосвічені люди. Це питання недоречне з простої причини. Просто треба зрозуміти, що Бог – ТВОРЕЦЬ. Творить він або безпосередньо сам, або через своє творіння – людину. Це творіння здійснюється на основі ЗАКОНІВ, а не за свавіллям, не за випадковим збігом обставин. Це те колесо руху, розвитку, яке існувало раніше, і існуватиме завжди. Воно ВІЧНЕ!




76. Фундаментальные Законы всегда «задают» как пространственно-временные, так и время - пространственные характеристики функционирования системы и ставят вопросы:

- «Кто?» - кто творит – или а) Творец, который творит только на основании истинных Законов (проявления божественной воли или Духа святого); б) человек, не знающий фундаментальных законов и изменяющий мир под себя; в) Человек, знающий Законы и стремящийся гармонично вписаться в окружающий его мир;

- «Где?» - определяет пространство, где осуществляется энергетический обмен или канал информационной связи;

- «Когда?» («Как быстро?). «Когда?» – это время результата творения, т.е. дискретная величина, а «Как быстро?» – показывает скорость протекания процессов творения, исходя из которой можно определить время наступления результата. Этот вопрос определяет время как закрытия, так и открытия внешнего канала информационной связи с Творцом. О связи пространства и времени убедительно написал А. Эйнштейн. Если бы он еще внес туда субъект - объектную составляющую, то система имела завершенный вид. «Где?» и «Когда?» просто не могут существовать без вопроса «Кто?»;

- «Как?» или «Каково состояние системы?», «Как ощущает себя субъект (Творец) или объект (творение) энергетического обмена?», «Какова степень удовлетворенности Творца своим творением, какова степень отклонения творения от плана этого творения, нравится ли ему его творение?». (Вот почему Бог так гневался на свое творение и часто сметал его с лица Земли). После утраты системой связи со своим Творцом сама система начинает творить. Теперь ей принадлежит вопрос «Кто?». В обществе этим «кто?» является человек, успешно реализующий преимущественно функцию анализа, разрыва целого на части, а затем осуществляющего или добровольно или насильственно функцию интеграции разделившихся частей. Для возврата системы к своему Творцу необходимо воспользоваться функцией деления-синтеза, формирования целостности на основе как добровольной иерархической интеграции, так и добровольной дифференциации для формирования единства на основе равенства. Насильно привести систему к спасению, если этого не хочет сама система, нельзя. 5-й Закон предполагает возможность проявления инициативы и свободы выбора со стороны человека как в одном направлении (выходе из внешне заданной связи), так и в другом (при решении вопроса о возврате к Творцу). При постоянно ухудшающихся условиях, человеку уже невозможно будет не понять того, что необходимо «возвращаться». Главное знать, как это сделать.

Осуществляя процессы энергетического обмена или информационной трансформации человек («Кто?») в пространстве и времени, т.е. в системе («Где?» и «Когда?») всегда будет испытывать определенное состояние. Эмоциональное состояние характеризуется как положительными, так и отрицательными проявлениями, а также их силой. Все зависит от степени отклонения системы от «плана» творения, т.е. «плана» человека. Если же он будет добровольно находиться в канале внешней информационной связи, его состояние будет определяться только силой чувств (любви).

- «Куда?, в каком направлении?, какова цель?, к Кому? (с Кем?)» - это уже результат выбора субъекта или взаимовыбора субъектов. Необходимо заметить, что Творец как субъект, инициатор канала информационной связи (любви) со своим творением – человеком - всегда готов к ответной связи. Когда человек не делает ответного выбора или не знает, как его сделать с Творцом, то он является всего лишь объектом связи Творца, но никак не субъектом. Субъект – это тот человек, который хочет реализовать эту взаимность и знает, как это сделать. Таким образом, человек вынужден всегда делать выбор, «с кем быть?» – с человеком или с Творцом и знать последствия своего выбора.

У многих может возникнуть вопрос, а почему нет вопроса «Почему?», «Зачем?». Этот вопрос могут задавать только несведущие, необразованные люди. Этот вопрос неуместен по простой причине. Просто надо понять, что Бог – ТВОРЕЦ. Творит он или сам непосредственно или через свое творение – человека. Это творение осуществляется на основе ЗАКОНОВ, а не по произволу, не по случайному стечению обстоятельств. Это то колесо движения, которое существовало ранее, и будет существовать всегда. Оно ВЕЧНО!

77. 1-й Фундаментальный Закон. Закон информационно-энергетического обмена. Закон тождества и преемственности субстанциональной информации – Закон накопления (потребления) и несохранения информации о свойствах целостности. Это Закон трансляции тождественной информации – Закон потребления информации (энергии). Это закон взаимосвязи канала (волны) и частицы (субстанции). Это сохранение и реализация Законов Творца, это тождество его воли (плана) и его реализации. Но Творец не виноват, что творение пока его не понимает. А у творения информация накапливается, потому что это информация о частях, о гранях, но не о целом. Она не целостная информация, а потому ограниченная, не истинная. Это Закон несохранения информации, полученной о свойствах целого. Не нужно накапливать информацию о целом. Целое есть истина. Творец реализует целостную информацию. Творение (человек) – информацию о свойствах этого целого. И сколько бы он этих свойств не накапливал, ему все равно не суждено «увидеть» ее тождественно, а, следовательно, без искажения ее транслировать, передавать. Целое можно только образно представить, понять только в виде образных конструкций, но никак не ощутить своими органами ощущений. Но целое можно прочувствовать, если стать каналом истинной информации. Истинная информация - это субстанция, частица, которая передается без искажения через этот «канал», связывая системы в одно целое. Тот, кто связывает системы в одно целое, сам чувствует эту целостность. Теперь понятно, почему возникла такая религия, как буддизм. Стать «частицей» в канале связи Творца – это высшее чувство, высшее наслаждение, это нирвана. Христианство же предполагает самостоятельное формирование канала связи с Творцом, в который будет послана частица, субстанция или истинная информация спасения. В отличие от буддизма, канал связи у христиан будет функционировать в противоположном направлении – в восходящем направлении спасения души, а не в нисходящем природном направлении. Лучше сформировать канал собственного спасения, чем сожалеть о прошлом утерянном канале. В Библии об этом сказано так:

«Если плоть произошла ради духа, это – чудо. Если же дух ради тела, это чудо из чудес».

Закон нетождества, начинает функционировать только в том случае, когда человек выходит из канала истинной информационной связи и начинает потреблять информацию в своих целях. Это говорит о том, что любая информация о свойствах системы в процессе ее передачи не может иметь одинаковый смысл у того, кто ее передает, и у того, кто ее принимает. Смысл утрачивается и привносится свой, искаженный. Закон показывает то, что спасение творения (человека) возможно только при условии его включения в каналы истинной внешней связи. Закон сохранения качества информации или тождества информации – это то, как нужно понимать истинную информацию, исходящую от Творца. В Евангелие от Иоанна сказано:

«В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог».

Таким образом, можно обнаружить три вида информации.

Первый вид – тождественная информация, которая передается от Творца к творению. Этот процесс хорошо представлен через такую религию, как индуизм, когда от Творца информация через канал (Брахманов) транслировалась управленцам – кшатриям. Проблема состояла только в том, чтобы максимально точно передать смысл, не утратить его. Но как не стремились сохранить этот канал преемственной информации, он со временем утрачивал свои свойства. Брахманы все больше и больше «искажали» информацию, отчего страдала вся система: кшатрии, вайшьи и шудры. В конце концов связь оборвалась.

Второй вид информации – это нетождественная информация о свойствах объектов в условиях вынужденного существования в отрыве от задающей внешней системы. Такая информация получается при помощи органов ощущений с последующей оценкой на основе логического мышления, которое обусловлено, в первую очередь, материальной зависимостью человека как от природы, так и от общества. К этому же виду информации относится и та информация, которая всегда передается от первого вида в форме символов. Символы, как правило, не расшифровываются без знания фундаментальных законов.

Третий вид информации – это добровольное открытие через исполнение всех условий этого действия канала связи с внешней информационной системой и включение в каналы истинной тождественной информации. Это условие спасения системы.

Необходимо учесть одно обстоятельство, заключающееся в том, что не бывает такой транслируемой информации, которая была бы полностью тождественна ее источнику. Минимальные искажения будут всегда. Также невозможно абсолютно «перекрыть» канал трансляции любой информации, даже при максимальном ее искажении.

Закон тождества информации также можно рассматривать как тождество всех видов моралей в условиях, когда нет истинного понимания и знания путей движения к высшей справедливости. Когда никто не прав, то независимо от того, кто и насколько ошибается, то всех ошибающихся можно считать тождественными друг другу. Таким образом, все морали, все религии тождественны! Не бывает доминирующей морали.

Тождество моральное (или «краеугольный камень»), которое сегодня выявляется в Украине через механизм демократических выборов, можно рассматривать как условие перехода к будущему единству, добровольному компромиссу, соборности. Единство – это нахождение общего лидера – спасителя или «пастыря» - для неразделенного и несмешанного взаимодействия двух тенденций для того, чтобы осуществить в будущем консенсусную добровольную разделенную и несмешанную целостность. Это применение Закона включенного третьего. Единство в данном случае будет осуществляться на основе консенсусной морали [42].

Кроме того, этот Закон показывает, что преемственность информации (тождественная передача без искажений) обеспечивается только при наличии циклической, дифференциальной, орбитальной, «канальной» естественно последовательной торсионной структуры. А при наличии иерархической, интегративной, линейной, пирамидальной и вынужденно торсионной структуры вся информация (энергия) потребляется, и при дальнейшей передаче ее свойств сильно искажается. Накапливание количества информации с последующим ее анализом никогда не может привести к «включению» в канал тождества. Однако путь обобщения накопленной информации способствует обнаружению предельно общих Законов функционирования целостных систем.

Также на основании действия этого Закона возможно определение характера системы-получателя (накопителя), системы-трансформатора и системы-транслятора информации. Сегодня человек – это система-накопитель информации (энергии), это, прежде всего, «аккумулятор», стремящийся ко все более высокому уровню «зарядки» [43].

Закон показывает, какую информацию (энергию) получает или достоин получать потребитель, в зависимости от того, каким образом он использует каналы координации этой информацией (энергией). Если творение (человек) осознанно или умышленно оставляет координацию за собой, то сам оказывается в плену своих собственных планов. Это обусловливает борьбу и конфликтное взаимодействие в процесс вынужденного производства и распределения энергии (информации). Если же человек добровольно и осознанно «передает» канал координации Творцу, то тот соответственно «отблагодарит» свое творение, отправив ему спасительную информацию.




77. 1-й Фундаментальний Закон. Закон інформаційно-енергетичного обміну. Закон тотожності і спадкоємності субстанціональної інформації – Закон накопичення (споживання) і незбереження інформації про властивості цілісності. Це Закон трансляції тотожної інформації – Закон споживання інформації (енергії). Це закон взаємозв'язку каналу (хвилі) і частинки (субстанції). Це збереження і реалізація Законів Творця, це тотожність його волі (плану) і його реалізації. Але Творець не винуватий, що творіння поки його не розуміє. А у творіння інформація накопичується, тому що це інформація про частини, про грані, але не про ціле. Вона не цілісна інформація, а тому обмежена, не істинна. Це Закон незбереження інформації, одержаної про властивості цілого. Не потрібно накопичувати інформацію про ціле. Ціле є істина. Творець реалізує цілісну інформацію. Творіння (людина) – інформацію про властивості цього цілого. І скільки б вона цих властивостей не накопичувала, їй все одно не судиться «побачити» її тотожно, а, отже, без зкривлення її транслювати, передавати. Ціле можна тільки образно представити, зрозуміти тільки у вигляді образних конструкцій, але ніяк не відчути своїми органами відчуттів. Але ціле можна пережити, якщо стати каналом істинної інформації. Істинна інформація - це субстанція, частинка, яка передається без зкривлення через цей «канал», зв'язуючи системи в одне ціле. Той, хто зв'язує системи в одне ціле, сам відчуває цю цілісність. Тепер зрозуміло, чому виникла така релігія, як буддизм. Стати «частинкою» в каналі зв'язку Творця – це вище відчуття, вища насолода, це нірвана. Християнство ж припускає самостійне формування каналу зв'язку з Творцем, в який буде послана частинка, субстанція або істинна інформація порятунку. На відміну від буддизму, канал зв'язку у християн функціонуватиме в протилежному напрямі – у висхідному напрямі порятунку душі, а не в низхідному природному напрямі. Краще сформувати канал власного порятунку, ніж жалкувати про минулий загублений канал з Творцем. У Біблії про це сказано так:

«Якщо плоть виникла заради духу, це – чудо. Якщо ж дух заради тіла, це чудо з чудес».

Закон нетотожності, починає функціонувати тільки у тому випадку, коли людина виходить з каналу істинного інформаційного зв'язку і починає споживати інформацію в своїх цілях. Це говорить про те, що будь-яка інформація про властивості системи в процесі її передачі не може мати однакове значення у того, хто її передає, і у того, хто її приймає. Смисл втрачається і привноситься свій, скривлений. Закон показує те, що порятунок творіння (людини) можливий тільки за умови її включення в канали істинного зовнішнього зв'язку. Закон збереження якості інформації або тотожності інформації – це те, як потрібно розуміти істинну інформацію, витікаючу від Творця. У Євангеліє від Іоанна сказано:

«З початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».

Таким чином, можна визначити три види інформації.

Перший вид – тотожна інформація, яка передається від Творця до творіння. Цей процес добре представлений через таку релігію, як індуїзм, коли від Творця інформація через канал (Брахманів) транслювалася управлінцям – кшатріям. Проблема полягала тільки в тому, щоб максимально точно передати смисл, не втратити його. Але як не прагнули зберегти цей канал інформації, він з часом втрачав свої властивості. Брахмани все більше і більше «скривлювали» інформацію, від чого страждала вся система: кшатрії, вайші і шудри. Врешті-решт зв'язок обірвався.

Другий вид інформації – це нетотожна інформація про властивості об'єктів в умовах вимушеного існування у відриві від задаючої зовнішньої системи. Така інформація виходить за допомогою органів відчуттів з подальшою оцінкою на основі логічного мислення, яке обумовлене, в першу чергу, матеріальною залежністю людини як від природи, так і від суспільства. До цього ж виду інформації відноситься і та інформація, яка завжди передається від першого виду у формі символів. Символи, як правило, не розшифровуються без знання фундаментальних законів.

Третій вид інформації – це добровільне відкриття через виконання всіх умов цієї дії, каналу зв'язку із зовнішньою інформаційною системою і включення в канали істинної тотожної інформації. Це умова порятунку системи.

Необхідно врахувати одну обставину, що полягає у тому, що не буває такої трансльованої інформації, яка була б повністю тотожна її джерелу. Мінімальні скривлення будуть завжди. Також неможливо абсолютно «перекрити» канал трансляції будь-якої інформації, навіть при максимальному її скривленні.

Закон тотожності інформації також можна розглядати як тотожність всіх видів моралей в умовах, коли немає істинного розуміння і знання шляхів руху до вищої справедливості. Коли ніхто не має рації, то незалежно від того, хто і наскільки помиляється, всіх тих, хто помиляється, можна вважати тотожними один одному. Таким чином, всі моралі, всі релігії тотожні! Не буває домінуючої моралі.

Моральну тотожність (або «наріжний камінь»), яка сьогодні проявляється в Україні через механізм демократичних виборів, можна розглядати як умову переходу до майбутньої єдності, добровільного компромісу, соборності. Єдність – це знаходження загального лідера – рятівника або «пастиря» - для неподіленої і незмішаної взаємодії двох тенденцій з метою, щоб здійснити в майбутньому консенсусну добровільну розділену і незмішану цілісність. Це застосування Закону включеного третього. Єдність у даному випадку здійснюватиметься на основі консенсусної моралі [42].

Крім того, цей Закон показує, що наслідуваність інформації (тотожна передача без скривлень) забезпечується тільки за наявності циклічної, диференціальної, орбітальної, «канальної» природно послідовної торсіонної структури. А за наявності ієрархічної, інтеграційної, лінійної, пірамідальної і вимушено торсіонної структури вся інформація (енергія) споживається, і при подальшій передачі її властивостей сильно скривлюється. Накопичення кількості інформації з подальшим її аналізом ніколи не може привести до «включення» в канал тотожності. Проте, шлях узагальнення накопиченої інформації сприяє виявленню гранично загальних Законів функціонування цілісних систем.

Також на підставі дії цього Закону можливе визначення характеру системи-одержувача (накопичувача), системи-трансформатора і системи-транслятора інформації. Сьогодні людина – це система-накопичувач інформації (енергії), це, перш за все, «акумулятор», що прагне до все більш високого рівня «зарядки» [43].

Закон показує, яку інформацію (енергію) одержує або гідний одержувати споживач, залежно від того, яким чином він використовує канали координації цієї інформації (енергії). Якщо творіння (людина) усвідомлено або навмисно залишає координацію за собою, то сама опиняється в полоні своїх власних планів. Це обумовлює боротьбу і конфліктну взаємодію в процесі вимушеного виробництва і розподілу енергії (інформації). Якщо ж людина добровільно і усвідомлено «передає» канал координації Творцю, то той відповідно «віддячить» своєму творінню, відправивши йому рятівну інформацію.