Рекомендації для викладачів до

Вид материалаДокументы

Содержание


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Стосунки Сходу та Заходу України: суб'єкти, інтереси, цінності: Зб.наук. пр./ Наук.ред. І.Ф. Кононов. - Луганськ: Знання, 2007. - 472 с.
  • Уткін О. Нескорений дух української діаспори //Віче.-2003.-№1.
  • Хотинец В.Ю. О содержании и соотношении понятий этническая самоидентификация и этническое самосознание.//Социс.—1999.—№9—С.67-74.
  • Шестопал М. Євреї на Україні: історична довідка. - К., 2002.
  • Ян Э. Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство //Полис. - 2000. - № 1.


    Цілі навчання


    Загальна мета: орієнтуватись у сутності взаємодії національних відносин і політики.

    Конкретні цілі:

    у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
    1. Розрізняти принципову різницю сутності термінів «етнополітика», «етнополітологія», «етнологія», «етнографія», «етносоціологія» ;
    2. Виділяти історичні типи, основні елементи та рівні етносу
    3. Розуміти сутність нації та знати концепції формування націй;
    4. Виділяти позитивні та негативні прояви націоналізму;
    5. Аналізувати етнополітичні процеси в сучасній Україні.


    Зміст навчання у відповідності з цілями


    Теоретичні питання

    1. Етнонаціональні спільноти як суб'єкти й об'єкти політики.
    2. Нація та найважливіші теорії націй.
    3. Шовінізм, расизм, сегрегація, геноцид.
    4. Толерантність, ксенофобія, етноцентричне мислення в Україні : стан, прояви.
    5. Формування політичної нації в Україні.


    Технологічна карта заняття


    п/п

    Етапи заняття

    Час (хвилини)

    Оснащення

    Місце проведення

    1

    Вступ

    5

    Графологічна структура

    Навчальне приміщення

    2

    Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень

    35

    Таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    3

    Поточний тестовий контроль

    15

    Тестові завдання

    Навчальне приміщення

    4

    Корекція результатів тестового контролю

    20

    Тестові завдання, таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    5

    Підведення підсумків

    5







    ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


    Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

    Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

    Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


    Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


    1. Сфера суспільного життя в поліетнічних державах
    1. Етноконфліктологія
    2. Екологія
    3. Економіка
    4. Етнополітика
    5. Етнополітологія


    2. Етнополітична спільнота, що має спільну територію, політичну культуру, економічну, правову та політичну системи
    1. Мікроетнос
    2. Мегаетнос
    3. Макроетнос
    4. Суперетнос
    5. Нація


    3. Автохтонним етносом на території України є
    1. Українці
    2. Руські
    3. Білоруси
    4. Молдованє
    5. Кримські татари


    4. Політика знищення етнічних груп, дії, що здійснюються із наміром ліквідувати повністю чи частково якусь етнічну, національну, расову чи релігійну групу як таку
    1. Шовінизм
    2. Расизм
    3. Сегрегація
    4. Геноцид
    5. Ксенофобія


    5. Бантустаны в ЮАР (до 1980 г.) були проявом
    1. сегрегації де-юре (інституціональної та територіальної)
    2. сегрегації де-факто (інституціональної та територіальної)
    3. сегрегації де-юре и де-факто (інституціональної)
    4. сегрегації де-юре и де-факто (територіальної)
    5. сегрегації де-юре и де-факто (інституціональної та територіальної)


    Еталони відповідей: 1 D, 2 D,E, 3 A,E, 4 D, 5 D


    Оцінювання студентів


    Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

    Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».


    Тема 11. Особа та політика


    Актуальність теми


    Політика здійснюється не лише в інституціоналізованих формах – через державу, політичні партії, громадські організації, а й у персоналізованих – рядовими громадянами, політичними лідерами, політичною елітою. За всієї багатоманітності проявів політичного життя в кінцевому підсумку воно є діями конкретних осіб. Тому аналіз політики на рівні суспільства та його структурних елементів – соціальних спільностей, політичних інститутів – має бути доповнений аналізом на рівні особи, її політичної поведінки. При цьому мова має йти про роль у політиці не лише видатних осіб – політичних лідерів, державних діячів – а й рядових громадян, ні чим особливо не видатних особистостей.

    Кожна особа є членом якогось суспільства і більш-менш постійно перебуває на конкретній, державно-оформеній території, тому є, з одного боку, (майже завжди) громадянином певної держави, а з другого – членом тієї чи іншої мірою відокремленого від держави суспільства.

    Наука не може дійти до вивчення кожної окремої людини, вона оперує загальними поняттями. В аналізі місця і ролі людини в системі політичних відносин таким найбільш прийнятним поняттям є «особа». Це поняття надає змогу розглядати людину як члена тих чи інших соціально-політичних спільностей, суб'єкта політичних відносин, політики.

    Вивчення участі особи в політиці, шляхів та засобів реалізації її громадянських і політичних прав є одним з найважливіших завдань політології.


    Джерела інформації
    1. Ануфриев В.А. Политическая социализация личности как проблема современной политлогии/УВестник Московского университета.Сер.18.Социология и политология.-1997.-№3.
    2. Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении? // Соц.
      исследования,- 1993.-№4.-С.46-55
    3. Глюксман.А. Пошуки добра індивідуальні/Філософська думка.-1998.-№2.
    4. Козак В. Форми політичної участі громадян у державотворчих процесах//Розбудова держави.-1998.-№1-2.
    5. Козак В. Сенс і пріоритети політичної участі//Віче.-1998.-№1.
    6. Осипова О.С. Девиантное поведение: благо или зло//Социс.-1998.-№9.
    7. Остапенко М. Політична соціалізація студентської молоді в сучасній
      Україні //Нова політика. - 1999. - №4.
    8. Перепелиця Т.Г. Соціокультурні чинники злочинної поведінки
      підлітків / Автореф. дис канд. соц. наук. - 22.00.06.- К., 1999.
    9. Пищулина О.Н. Изменение поведенческой ориентации личности в
      условиях трансформации культуры.: Дис... канд. соц.наук.: 22.00.06.-
      ХГУ.-Х., 1996.-154С.
    10. Преснякова Л.А. Структура личного восприятия политической власти//Полис.-2000.-№4. - с. 135-140.
    11. Рибачук М., Фещенко П.Світогляд і політичне самовизначення особи.//Віче.- 1997.-№9.
    12. Хабермас Ю. Понятие личности//Вопросы философии.-1989.-№2.
    13. Чемшит А.А. Государственная власть и политическое участие. - К.: Укр.центр дух.кулътуры, 2004.- С. 156-256.


    Цілі навчання


    Загальна мета: трактувати роль особи як суб'єкта і об'єкта політики.

    Конкретні цілі:

    у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
    1. Визначати різні типи політичних акторів;
    2. Характеризувати процес політичної соціалізації особистості;
    3. Виокремити основні форми політичної участі;


    Зміст навчання у відповідності з цілями


    Теоретичні питання
    1. Особистість як первинний суб'єкт і об'єкт політики
    2. Політична соціалізація особистості.
    3. Концепції лідерства
    4. Політичний лідер, його сутність, головні риси та типологія.



    Технологічна карта заняття


    п/п

    Етапи заняття

    Час (хвилини)

    Оснащення

    Місце проведення

    1

    Вступ

    5

    Графологічна структура

    Навчальне приміщення

    2

    Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень

    35

    Таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    3

    Поточний тестовий контроль

    15

    Тестові завдання

    Навчальне приміщення

    4

    Корекція результатів тестового контролю

    20

    Тестові завдання, таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    5

    Підведення підсумків

    5







    ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


    Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

    Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

    Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


    Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


    1. Всі громадяни України, що відчужені від політики – це
    1. Індивідуальні політичні актори
    2. Неформальні групові актори
    3. Представницькі інституціональні актори
    4. Потенційні політичні актори
    5. Електорат


    2. Високий ступінь втручання держави в економічну, соціальну, культурну сфери життя суспільства. Пріоритет держави над людиною.

    Це характеристика якої з парадигм взаємодії особистості та влади?
    1. Патерналізм
    2. Етатизм
    3. Лібералізм
    4. Абсентеїзм
    5. Парадигма солідарності та субсидарності



    3. Агентами політичної соціалізації можуть бути
    1. Політичні партії
    2. Друзі
    3. Потенційні політичні актори
    4. Владні структури
    5. Політики


    4. Формальні та неформальні молодіжні об'єднання мають приоритетний вплив.

    Це характеристика якого з етапів процесу політичної соціалізації?
    1. Персоніфікація (персоналізація)
    2. Після закінчення школи до 25-30 років
    3. Політизація
    4. Особа займає стабільне місце у житті
    5. Інституціоналізація


    5.Лояльність до власної групи та нетолерантність до інших – це ________ тип політичної соціалізації
    1. Гегемоністський
    2. Плюралістичний
    3. Конфліктний
    4. Гармонійний
    5. Парохіальний


    Еталони відповідей: 1 D, 2 B, 3 B,D, 4 B, 5 C


    Оцінювання студентів


    Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

    Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».


    Тема 12. Соціальні конфлікти


    Актуальність теми

    Зміст суспільних відносин визначає суперечності між різними суспільними групами, їхніми потребами, суспільними очікуваннями, побажаннями, напрямами соціальної активності. Ці соціальні конфлікти виникають на всіх етапах суспільного розвитку, виникають постійно, хоча і в різних формах та з різною мірою активності. Вони є рушійною силою розвитку суспільства й його політичної системи. Соціальне призначення політики полягає в тому, що вона виступає засобом вираження, задоволення та узгодження соціальних інтересів, розв'язання соціальних суперечностей і конфліктів, забезпечення цілісності та стабільності функціонування суспільства. Для розуміння сутності та змісту політики суспільству необхідно з'ясувати, з яких саме спільностей воно складається, в чому полягають корінні інтереси цих спільностей, як розв'язуються соціальні конфлікти між ними. Тема «соціальні конфлікті» є вузловою проблемою політології, адже по кожній темі основного курсу політології простежуються конфлікти.


    Джерела інформації

    1. Анцупов АЛ., Шипилов Конфликтология: учебник для вузов.-М.,2000.
    2. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для
      вузов. - Харьков. - 1997. - 352с.
    3. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс, 1994.
      - № 5. - с. 142 - 147
    4. Дзвінчук Д. Духовна криза суспільства і шляхи її подолання. Матеріали парламентських слухань//Віче.-2003.- №12.
    5. Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. -М.: Аспект Пресс,1997.
    6. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода: основа когнітивної теорії конфліктів.
      -К., 1996.-190С.
    7. Капітоненко М. Відповідно до силового потенціалу. Форми
      міжнародних конфліктів: порівняльний аналіз //Політика і час. - 2003. -
      №5.
    8. Капустин Б.Г. К понятию политического насилия//Полис.-2003.- №6.
    9. Клаузевиц К. О войне. - М, С-Пб: Terra Fantastica, 2002.
    10. Ларченко М. Етнополітичні конфлікти. Ставка на виважені стратегії//Віче.-2003.- №7.
    11. Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі//Політична думка.-2000.-№1.
    12. Покровский Н.Е. Глобализация и конфликт //Вестник МГУ. Cep.l8. Социология и политология. - 1999. -№2. - С. 17-37.
    13. Прокопчук І. Імовірність конфлікту цінностей "свобода-демократія" //Віче. - 2000. - М. - С. 140-149.
    14. Розкошний А.П. Основи конфліктології.-Донецьк, 1997.
    15. Чорновіл Т. Уже вкотре нам підкидають яблуко розбрату//Віче.-2003.- №10.
    16. Чумиков А.Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые парадигмы мышления и действия//Социс.-1995.- №3.


    Цілі навчання


    Загальна мета: розуміти сутність та природу соціальних і політичних конфліктів

    Конкретні цілі:

    у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
    1. Характеризувати джерела та причини конфліктів;
    2. Виділяти негативні і позитивні функції конфліктів, типи конфліктів за різними критеріями;
    3. Визначати етапи та шлях розв'язання конфліктів;
    4. Аналізувати особливості конфліктів в Україні.


    Зміст навчання у відповідності з цілями


    Теоретичні питання
    1. Конфлікти як вузлова проблема політології
    2. Сутність і форми соціальних конфліктів
    3. Динаміка, основні етапи конфліктів
    4. Методи регулювання і особливості конфліктів в Україні.


    Технологічна карта заняття


    п/п

    Етапи заняття

    Час (хвилини)

    Оснащення

    Місце проведення

    1

    Вступ

    5

    Графологічна структура

    Навчальне приміщення

    2

    Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень

    35

    Таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    3

    Поточний тестовий контроль

    15

    Тестові завдання

    Навчальне приміщення

    4

    Корекція результатів тестового контролю

    20

    Тестові завдання, таблиці графологічної структури

    Навчальне приміщення

    5

    Підведення підсумків

    5







    ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


    Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

    Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

    Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


    Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


    1. Суб'єктами внутрішнього державного конфлікту не можуть виступати
      1. Індивіди
      2. Мова
      3. Партії
      4. Транснаціональні корпорації
      5. Територія


    2. За сферою конфлікт між групами населення і владою щодо високих цін є конфліктом ________.
    1. Політичним
    2. Економічним
    3. Соціальним
    4. Національним
    5. Вертикальним

    3. Міжкласові конфлікти проявляються у взаємодії між
    1. Директором школи і вчителем
    2. Бідними і багатими
    3. Психічнохворими і лікарями
    4. Підлітками і пенсіонерами
    5. Партіями і урядом


    4. За психологією, коли конфлікт лише побіжно пов'язаний з об'єктивними причинами, звичайно знаходить вираз в символічній формі – це ______ конфлікт.
    1. Справжній
    2. Випадковий
    3. Зміщений
    4. Неправильно приписаний
    5. Латентний


    5. Причинами Курдського конфлікту є
    1. Мова
    2. Релігія
    3. Територія
    4. Безробіття
    5. Нафтові родовища



    Еталони відповідей: 1 B,E, 2 C, 3 B, 4 D, 5 C


    Оцінювання студентів


    Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

    Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».