Трудове навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Текстильне матеріалознавство
Технологія виготовлення вишитих виробів
Технологія виготовлення в'язаних виробів
Технологія виготовлення швейних виробів
Технологія виготовлення
Технологія виготовлення швейних виробів
Конструювання, моделювання та розкроювання плечових виробів з коміром і вшивним рукавом
Технологія виробництва
Орієнтовний тематичний план
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   35

Текстильне матеріалознавство


Тема. Вовняні та шовкові тканини

Короткі відомості про волокна тваринного походження (шовк, вовна). Способи їх отримання. Властивості вовняних і шовкових тканин: механічні ― міцність, розтяжність, зносостійкість, зминальність, драпірувальність; гігієніч- ні ― гігроскопічність, повітропроникність, теплозахисні, пи-лоємкість; оптичні ― блиск, прозорість, колір; тех-нологічні ― обсипальність, розсування ниток, зсідання, ковзання, здатність до-формування під час волого-теплової обробки. Використання шовкових і вовняних тканин для виготовлен­ня швейних виробів. Зоб-раження ткацького переплетення на схемах. Саржеве, сатинове, атласне переплетення. Ра­порт переплетення. Особливості догляду за виробами, виго­товленими з вовняних та шовкових тканин.

Лабораторно-практичні роботи

Розпізнавання шовкових та вовняних тканин, вивчення їх властивостей. Визначення виду ткацького переплетен­ня (саржеве, сатинове, атласне).

Конструювання, моделювання та розкроювання швейних виробів

Тема. Поясні вироби. Конструювання, моделювання та розкроювання спідниці

Види поясних швейних виробів. Сучасні напрями їх оформлення у підлітковій моді. Фактори, що впливають на вибір поясного виробу. Види поясів і застібок у поясних ви­робах. Способи оформлення низу виробу.

Мірки для побудови поясного виробу. Правила їх зніман­ня та запис. Прибавки. Побудова креслення основи прямої спідниці. Побудова креслення конічної спідниці.

Моделювання спідниці. Виготовлення викрійки. Визна­чення витрат тканини. Розкладання викрійки на тканині. Технологія розкрою деталей спідниці. Професія художник-модельєр, вимоги до неї. Практичні роботи
  1. Вибір моделі поясного виробу. Виконання ескіза. Опис
    моделі. Обгрунтування вибору.
  2. Знімання мірок для побудови креслення виробу, їх запис.

95

Побудова креслення основи прямої спідниці, клинової спідниці та спідниці кльош. Моделювання. Виготовлення викрійки. Розкладання викрійки на тканині, крейдування. Розкроювання тканини. Контроль за якістю готового крою.

Технологія пошиття швейних виробів. Робота на швейному устаткуванні

Тема. Пошиття спідниці. Робота на швейній ма­шині з електричним приводом

Електричний привід швейної машини. Правила безпечної праці під час роботи на швейній машині з електричним при­водом. Керування машиною з електричним приводом. Еко­номне використання електроенергії в процесі обробки тка­нини. Порівняльна характеристика машин з ручним, ножним та електричним приводами.

Технологія виконання запошивного шва.

Технологічна послідовність виготовлення спідниці. Термінологія ручних, машинних і волого-теплових робіт. Тех­нологія виконання запошивного шва. Підготовка деталей крою до обробки (перевірка наявності деталей; перенесен­ня ліній виточок, складок, надсічок на симетричні деталі, по­значення лінії середини деталей і лінії стегон). Підготовка виробу до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки).

Проведення першої примірки, виявлення дефектів і їх усунення. Обробка виточок, складок, кокеток. Обробка бо­кових швів. Обробка застібки. Обробка пояса. Обробка верхнього зрізу спідниці пришивним поясом.

Пристрої до універсальної побутової швейної машини, що застосовуються під час виготовлення поясних виробів (лапка-рубильник, спеціалізовані лапки для вшивання застібки "блискавка", для пришивання ґудзиків, для обмету­вання петель). Прийоми роботи з ними.

Проведення другої примірки. Усунення дефектів обробки ви­робу й уточнення довжини. Обробка низу виробу. Остаточна об­робка виробу. Волого-теплова обробка виробу (поопераційна й остаточна). Контроль за якостю готового виробу. Підрахування часу на виготовлення учнем виробу. Розрахунок собівартості виробу, порівняння її з ціною у торговельній мережі.

Види дрібного ремонту поясного виробу. Реставрація швів і низу виробу. Правила безпечної праці, організація ро­бочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги.

Практичні роботи

Оволодіння прийомами роботи на швейній машині з еле­ктричним приводом. Вивчення правил безпечної праці та економного використання електроенергії. Робота на ма-

96

шині зі спеціалізованими лапками. Вправи на виконання запошивного шва.

Аналіз кількох технологічних послідовностей пошиття по­ясного виробу, вибір доцільного. Підготовка деталей крою до обробки. Підготовка виробу до першої примірки. Проведення першої примірки, вияв­лення дефектів і їх усунення. Обробка виробу після пер­шої примірки, підготовка до другої примірки. Проведення другої при-мірки. Оздоблення і волого-тепло­ва обробка спідниці. Контроль за якостю готового виробу. Аналіз допущених помилок. Розрахунок собівартості ви­робу, порівняння її з ціною у торговельної мережі. Вправи на виконання дрібного ремонту поясного виробу (на зразках).

Орієнтовний перелік об'єктів праці: спідниці (пряма, кльош, клинова та ін.), шорти, спідниці-шорти, піжамні брю­ки тощо.


8 КЛАС

Розділ 1. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИШИТИХ ВИРОБІВ

Тема. Вишивання лічильною гладдю, занизуванням

Лічильна гладь ― поверхнево-нашивна лічильна техніка вишивання. Види лічильної гладі (пряма, коса, качалочкова). Техніка вишивання "занизування". Композиція виробів ук­раїнської народної вишивки, оздоблених лічильною гладдю, занизуванням.

Технологія вишивання лічильною гладдю, занизуванням. Підрублювання виробу мережкою. Правила безпечної праці, Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги. Відомості про професію дизайнера, вимоги до неї.

Лабораторно-практичні роботи

Розпізнавання технік лічильної гладі та занизування на зразках.

Вправи на вишивання різними видами лічильної гладі, за­низуванням.

Вибір виробу для вишивання. Обгрунтування добору тка­нини, ниток, кольорової гами. Самостійна розробка ком­позиції вишивки. Оздоблення виробу одним із видів лічильної гладі, занизуванням або їх поєднанням. Підруб­лювання виробу мережкою. Остаточна обробка виробу. Контроль за якістю, аналіз помилок.

Орієнтовний перелік об'єктів праці: серветка, доріжка,

97

рушничок, декоративне панно, деталі одягу, постільна білиз­на, занавіски тощо.

Розділ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ В'ЯЗАНИХ ВИРОБІВ

Тема. В'язання спицями виробів по колу. Різнокольорові узори

Різнокольорові узори, використання їх для в'язання різних виробів. Сучасні тенденції орнаментального рішення, кольорової гами. В'язання різнокольорових узорів.

Вироби, в'язані спицями по колу (рукавиці, шкарпетки, шапки тощо). Технологія в'язання виробів по колу.

Відомості про машинне в'язання в побуті та на вироб­ництві. Професія оператора машинного в'язання, вимоги до неї.

Практичні роботи

Самостійне складання схем для в'язання різнокольорових узорів. Добір кольорової гами і товщини пряжі, відповідного інструменту. В'язання різнокольорових узорів.

Вибір виробу для в'язання по колу. Виконання необхідних розрахунків. В'язання виробу по колу. Остаточна обробка та оздоблення виробу.

Орієнтовний перелік об'єктів праці: шапка, шкарпетки, рукавиці, рукавички, пов'язка для волосся, манжети, комір светра, дитячі іграшки, одяг для ляльки тощо.

Р о з д і л 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

Конструювання, моделювання та розкроювання швейних виробів

Тема. Конструювання, моделювання та роз-крою­вання плечових виробів без коміра і рукавів

Види плечових виробів (без коміра і рукавів). Головні на­прями сучасної моди підліткового одягу. Мода, стиль, силу­ет. Фактори, що впливають на вибір плечового виробу. Види оздоблень плечових виробів.

Мірки, необхідні для побудови креслення основи плечо­вого виробу. Умовні позначення мірок. Зняття мірок. При­бавки.

Побудова базисної сітки. Побудова креслення основи пле­чового виробу (за готовим алгоритмом). Моделювання пле­чового виробу. Виготовлення викрійки. Розкладання викрійки на тканині, крейдування. Технологія розкрою деталей виробу.

98

Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітарно-гігієнічні вимоги під час розкроювання. Професія модельєра-конструктора, вимоги до неї.

Практичні роботи

Самостійний вибір моделі плечового виробу за журнала­ми мод. Замалювання ескіза, опис моделі. Обгрунтування вибору моделі, тканини та оздоблення. Зняття мірок і за­писування результатів вимірів. Визначення прибавок. По­будова базисної сітки. Побудова креслення основи плечо­вого виробу. Моделювання виробу. Виготовлення лекал. Розкроювання деталей виробу. Перевірка якості крою.

Технологія пошиття швейних виробів. Робота на швейному устаткуванні

Тема. Пошиття плечового виробу. Робота з пристроями до швейної машини

Схема технологічної послідовності виготовлення плечо­вого виробу. Термінологія ручних, машинних та волого-теп­лових робіт. Технологія виконання обкантувального шва. Підготовка деталей крою до обробки (перевірка наявності деталей; перенесення надсічок, ліній виточок, складок, по­значення середніх ліній деталей). Підготовка виробу до пер­шої примірки (зметування плечових і бокових швів, примету­вання тасьми до зрізів горловини і пройми з метою за­побігання їх розтягуванню та обсипанню). Проведення пер­шої примірки, усунення дефектів. Розкроювання дрібних де­талей (обшивок, бейок, смужки тканини для обкантування тощо). Обробка виточок, складок. Обробка плечових і боко­вих швів. Обробка горловини. Обробка пройм виробу. Про­ведення другої примірки. Виявлення дефектів обробки і уточнення довжини виробу. Обробка низу виробу. Остаточна обробка виробу. Волого-теплова обробка (поопераційна й остаточна). Контроль за якістю готового виробу. Правила без­печної праці, організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги.

Професія технолога швейних виробів, вимоги до неї.

Практичні роботи

Визначення технологічної послідовності виготовлення ви­робу. Самостійна розробка інструкційних карт (для об­робки одного з вузлів).

Підготовка деталей до обробки. Підготовка виробу до першої примірки. Проведення першої примірки, виявлен­ня дефектів і їх усунення. Обробка виробу після першої примірки. Проведення другої примірки. Обробка виробу після другої примірки. Остаточне оздоблення і волого-

99

теплова обробка виробу. Контроль за якостю готового виро­бу. Аналіз допущених помилок. Розрахунок собі-вартості виробу, порівняння її з ціною у торговельній мережі.

Орієнтовний перелік об'єктів праці: сукня, халат, жи­лет, блуза, сарафан, топ, туніка тощо.

9 КЛАС

Розділ 1. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ

ВИШИТИХ ВИРОБІВ

Тема. Поверхнево-нашивні нелічильні техніки.

Вишивання гладдю

Вільна гладь. Основні види вільної гладі (декоративна, ху­дожня, біла). Кольорова гама різних видів гладі. Використан­ня вільної гладі для оздоблення різних виробів.

Матеріали та інструмент для вишивання вільною гладдю. Поняття про стилізацію малюнка. Перенесення малюнка на тканину способом прошивання.

Технологія вишивання різними видами вільної гладі. Правила безпечної праці, організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги.

Короткі відомості про машинну вишивку, сучасне виши­вальне виробництво. Професія вишивальниці машинної ви­шивки, вимоги до неї.

Лабораторно-практичні роботи

Розпізнавання різних видів вільної гладі на вишитих виро­бах. Вправи на вишивання різними видами вільної гладі. Виконання ескізів стилізованих узорів. Розробка компо­зиції вишивки. Вибір доцільного способу перенесення малюнка на тканину. Перенесення малюнка на тканину. Оздоблення виробу одним із видів вільної гладі (за вибо­ром). Кінцева обробка виробу, контроль за якостю.

Орієнтовний перелік об'єктів праці: доріжка, серветка, занавіска, скатерть, деталі одягу, постільна білизна тощо.

Розділ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

Текстильне матеріалознавство

Тема. Тканини з хімічних волокон. Асортимент тканин

Класифікація хімічних волокон. Застосування тканин із хімічних волокон. Загальні відомості про виробництво хімічних волокон, його основні професії. Екологічні пробле­ми виробництв хімічних волокон.

100

Властивості тканин із хімічних волокон. Ознаки розпізна­вання волокнистого складу тканин із хімічних волокон. Порівняльна характеристика властивостей тканин із нату­ральних і хімічних волокон. Догляд за виробами, виготовле­ними з тканин із штучних і синтетичних волокон.

Поняття про асортимент тканин. Сучасні напрями онов­лення асортименту тканин. Матеріали для з'єднання дета­лей (швейні нитки, клейові матеріали). Оздоблювальні ма­теріали (стрічка, тасьма, мереживо). Фурнітура. Правила до­бору фурнітури, оздоблювальних матеріалів. Професія кон-фекціонера, вимоги до неї.

Лабораторно-практичні роботи

Розпізнавання тканин із хімічних волокон. Вивчення їх властивостей.

Дотримання правил безпечної праці, організації робочо­го місця та санітарно-гігієнічних вимог.

Ознайомлення із асортиментом сучасних тканин за ко­лекціями зразків. Розпізнавання класичних тканин (си­тець, сатин, батист, оксамит, сукно та ін.) Ознайомлення із оздоблювальними матеріалами, різними видами фурнітури. Складання колекцій тканин різного асорти­менту, оздоблювальних матеріалів, фурнітури. Конструювання, моделювання та розкроювання швейних виробів

Тема. Конструювання, моделювання та розкроювання плечових виробів з коміром і вшивним рукавом

Види плечових виробів з коміром і рукавами. Види комірів і рукавів. Сучасні напрями моди. Фактори, що впли­вають на вибір моделі плечового виробу з коміром і рукава­ми.

Визначення вимірів фігури, необхідних для побудови креслення виробу. Зняття мірок для побудови креслення ос­нови плечового виробу з коміром та рукавом. Визначення прибавок.

Побудова базисної сітки, основи плечового виробу за го­товим алгоритмом (повторення матеріалу за 8 клас). Побу­дова креслення коміра на основі прямого кута. Побудова креслення основи вшивного рукава.

Моделювання коміра, рукава. Виготовлення викрійки. Можливості використання готових журнальних викрійок. Технологія робіт з журнальними викрійками, їх корекція на конкретну фігуру. Розкладання викрійки на тканині. Технологія розкрою деталей виробу.

101

Практичні роботи

Вибір моделі плечового виробу з коміром і рукавами (з журналу мод) або самостійна розробка моделі. Виконан­ня ескіза, опис моделі, обгрунтування її вибору. Знімання і записування мірок для побудови креслення основи виробу. Побудова базисної сітки, креслення ос­нови плечового виробу (за готовими алгоритмами). По­будова креслення коміра. Побудова креслення основи вшивного рукава. Моделювання коміра і рукава. Викори­стання готових журнальних викрійок, їх корекція відповідно до знятих з фігури мірок. Розкладання викрійки на тканині. Розкроювання деталей виробу.*

Технологія пошиття швейних виробів. Робота на швейному устаткуванні

Тема. Пошиття плечового виробу з коміром і вшивним рукавом. Механізми швейної машини

Схема технологічної послідовності виготовлення плечо­вого виробу з коміром і вшивним рукавом. Термінологія руч­них, машинних і волого-теплових робіт. Технологія виконан­ня шва з кантом.

Механізми швейної машини. Передавання обертального руху в механізмах швейної машини (пасова, зубчасто-пасо­ва, зубчасті передачі). Передаточне відношення. Перетво­рення обертального руху в швейній машині в зворотно-по­ступальний (кривошипно-шатунний механізм).

Підготовка деталей крою до обробки (перевірка наяв­ності деталей крою, перенесення надсічок, ліній виточок, складок на симетричні деталі, позначення середніх ліній де­талей). Підготовка виробу до першої примірки (зметування виточок, плечових і бокових швів). Проведення першої примірки (з використанням плечових накладок, якщо вони передбачені в моделі). Усунення дефектів. Обробка виточок, складок. Обробка плечових і бокових швів. Обробка коміра. Вметування коміра в горловину. Обробка рукавів. Вметуван-ня рукавів. Проведення другої примірки. Перевірка правиль­ності вметування коміра і рукавів, уточнення довжини виро­бу. Вшивання коміра в горловину. Вшивання рукавів в прой­му. Обробка низу виробу. Остаточна обробка виробу. Воло­го-теплова обробка (поопераційна й остаточна). Контроль

*Для розкроювання тканини можна використовувати викрійки, побу­довані за знятими з фігури мірками, або готові журнальні (з відповідною корекцією).

102

за якостю готового виробу. Розрахунок собівартості виробу, порівняння її з ціною у торговельній мережі.

Лабораторно-практична робота

Ознайомлення з будовою механізмів швейної машини.

Спостереження за роботою механізмів. Виконання шва з

кантом.

Практичні роботи

Визначення послідовності виготовлення виробу. Са­мостійне складання інструкційних карт (для виготовлення окремих вузлів). Підготовка деталей крою до обробки. Підготовка виробу до першої примірки. Проведення пер­шої примірки, виявлення дефектів і їх усунення. Обробка виробу після першої примірки. Проведення другої примірки. Обробка виробу після другої примірки. Остаточна обробка виробу. Волого-теплова обробка ви­робу. Контроль за якостю готового виробу. Аналіз допущених помилок.

Орієнтовний перелік об'єктів праці: сукня, халат, блу­за, вітровка, жакет тощо. Вироби повинні мати рукав (будь-якого покрою і довжини) та комір.

Модуль 6.1. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

І ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

(Варіант 1)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Трудове навчання і виховання учнів загальноосвітньої школи на об'єктах сільського господарства має на меті закріпити знання природничого циклу і сприяти духовному вдосконаленню особистості через безпосереднє спілкуван­ня з об'єктами живої природи, внаслідок чого дитина реаль­но відчує себе невід'ємною частиною її і краще пізнає се­бе.

Праця учнів у рослинництві і тваринництві орієнтована на усвідомлення ними сутності технологічних процесів, до­ступних їхньому рівню знань про одержання готової про­дукції харчуванння, яка необхідна кожній людині. Але, щоб досягти високих якісних і кількісних показників праці, не­обхідно мати різнобічні знання: з суміжних наук, народних традицій, досягнень науки і техніки в різних галузях знань. Крім того, слід використовувати загальнотрудові знання і вміння з питань культури та безпеки праці, економіки та еко-

103

логії, організації виробництва і реалізації конкурентоспро­можної продукції.

Отже, в процесі навчання технології виробництва сільськогосподарської продукції учні повинні застосовувати знання з природознавства і біології, фізики, хімії та матема­тики, народознавства й економіки, що сприятиме їхньому всебічному розвитку і формуванню рис дбайливого господа- ря землі.

Зміст навчального матеріалу передбачає часткову інтег­рацію знань з виробничої технології та основ наук, а також наступність знань і вмінь, які одержують учні за роками на­вчання.

Кожна сільська і міська школа може обрати такі об'єкти праці, які найповніше відповідають їх можливостям, врахову­ють господарську специфіку регіону. Але орієнтувати доцільно на одержання завершеної в обраній галузі продукції (вирощування овочів, фруктів, квітів, декоративних рослин, кроликів, птиці тощо). Основою навчання має бути розкриття сутності процесу одержання запланованого результату, ос­мислення тих об'єктивних і суб'єктивних умов та чинників, які на нього впливають. Так, наприклад, загальні поняття про ґрунт, навколишнє середовище, яке впливає на рослинний і тваринний світ, а через них і на здоров'я людини, треба мати кожному. Слід також навчитися підприємливості, основам виробництва конкурентоспроможної продукції, щоб викори­стовувати ринки збуту на законодавчих засадах.

Навчальний матеріал, закладений в програму, розрахо­ваний на 14 год для сільської школи від 5 до 9 класу і 4,6 або 8 год для міської школи як основний (базовий) рівень. Для вищого (другого) і поглибленого (третього) рівнів трудової підготовки учнів сільської місцевості слід збільшити кількість відведених годин вдвічі і вибрати один з варіантів, який найбільше підходить для конкретної школи.

Розподіл годин по класах орієнтовний. Вчитель може змінювати, а деякі теми зовсім вилучати, якщо запропоно­вані культури в даній місцевості не вирощуються.

З метою розвитку кмітливості і творчості учнів, рекомен­дується всебічно зацікавлювати їх проектною і дослідниць­кою роботою. Орієнтовна тематика додається для кожного класу. Але слід виходити з конкретних потреб, можливостей та бажань учнів. Головне, щоб робота завжди доводилась до завершення і підведення підсумків. Найбільш актуальними, як для сільської, так і для міської школи, можуть бути теми на перевірку районованих сортів садово-огородніх і польових культур, відшукування екологічно чистих (біологічних) за-

104

собів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рос­лин, перевірка способів підвищення врожайності овочевих культур без додаткових затрат матеріально-енергетичних ресурсів, використання нетрадиційних і природних засобів обігріву закритого ґрунту тощо. Поставлено також завдання ознайомити учнів 9 класу з основними економічними понят­тями і законодавчими актами, які стосуються нових соціаль­но-економічних відносин у процесі виробництва сільського­сподарської продукції.

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН