Равила поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та утриманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва
| Вид материала | Документы |
Содержание11. Вимоги до розміщення виробничого обладнання і 12. Вимоги безпеки до виробничих процесів Дбн в.2.2-1-95, нпаоп 0.00-1.26-96 Вимоги безпеки під час роботи в колодязях |
- Правила охорони праці у птахівництві, 783.93kb.
- Правила охорони праці для підприємств трикотажної галузі промисловості, 459.23kb.
- Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба, 950.5kb.
- Правила охорони праці у сталеплавильному виробництві, 1850.13kb.
- Правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України, 687.92kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами { Утексті слово "покупець" в усіх, 331.07kb.
- Світоч істини часто обпалює руку того, хто його несе, 63.02kb.
- Регламент Процедурних дій фахівців структурних підрозділів виконкому міської ради,, 2092.72kb.
- Трифункціональна Економічна Модель України: функція розподілу – «економічна конституція», 513.09kb.
10.8. Електрообладнання
10.8.1. Електрообладнання суб’єкта господарювання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ “Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”, ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ «Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ “Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах”, ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ «Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов», НПАОП 40.1-1.21-98, ПУЭ, ГОСТ 12.2.042-91.
10.8.2. Монтаж та експлуатація електрообладнання повинні виконуватися згідно чинних стандартів і нормативно-правових актів з охорони праці, експлуатаційної документації, НАПБ В.01.057-2006/200. Перед введенням в експлуатацію необхідно провести лабораторну перевірку електрообладнання згідно з ГОСТ 12.3.019-80 “Испытания и измерения электротехнические. Общие требования безопасности”.
10.8.3. Електропроводки й електрообладнання у приміщеннях з підвищеним вмістом пилу (кормоцехи, цехи сушіння посліду, трав'яного борошна тощо) повинні бути пиловибухозахищеного виконання.
10.8.4. Електропроводки, що з'єднують машини з іншим електрообладнанням у місцях, небезпечних щодо механічних пошкоджень, повинні прокладатися в сталевих або пластмасових трубах, металорукавах, коробах, каналах тощо, згідно з ПУЭ.
10.8.5. Струмоведучі частини електрообладнання повинні мати захист від випадкового доторкання.
10.8.6. Захисні частини (кожухи, корпуси тощо) електрообладнання необхідно зануляти.
10.8.7. Пуско-захисну апаратуру електрообладнання необхідно закривати та розміщувати відповідно до вимог ГОСТ 21786-76, ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78, проходи до неї мають бути вільними.
10.8.8. Штепсельні рознімання повинні бути захищені від випадкового дотику до частин під напругою і розміщені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень.
Штепсельні розетки для підключення опромінювальних установок до електричної мережі повинні мати третій заземлювальний контакт.
Згідно з ПУЭ, в приміщеннях підвищеної небезпеки (вологість понад 90%, запиленість понад 800 мг/м3) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальними гніздами для приєднання до захисного нульового проводу та ручками з діелектричного матеріалу.
10.8.9. Установки з джерелами інфрачервоного випромінювання необхідно експлуатувати із захисною сіткою. Висота підвіски по вертикалі від вікна випромінювання до поверхні підстилки та горючих предметів повинна бути не менше 0,8 м, по горизонталі - не менше – 0,25 м, згідно розділу 8. НАПБ В.01.057-2006/200.
10.8.10. Установки ультрафіолетового опромінення мають бути відділені від горючих матеріалів не менше ніж на 1 м і не повинні зазнавати механічних впливів.
10.8.11. Роботу на машинах та обладнанні з електроприводом дозволяється доручати тільки персоналу з групою електробезпеки не нижче I-ї.
10.8.12. Електрифіковане виробниче обладнання, що піддавалося вологій або аерозольній санітарній обробці, може бути підключене до мережі електричного струму тільки після лабораторних випробувань.
10.8.13. Блискавкоприймачі стрижневих блискавковідводів повинні бути виконані згідно з РД 34.21.122-87.
10.9. Вимоги безпеки під час ремонту і технічного обслуговування
машин та обладнання
10.9.1. Для підтримання машин і обладнання у технічно справному і безпечному стані необхідно забезпечувати своєчасне проведення його технічного обслуговування і ремонту.
10.9.2. Ремонтні роботи і операції технічного обслуговування обладнання повинні виконуватися відповідно до вимог експлуатаційної документації, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.042-91, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.3.002-75* ССБТ «Процессы производственные. Общие требования безопасности» (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.3.003-86* ССБТ «Работы электросварочные. Требования безопасности» (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.3.016-87 ССБТ „Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности”, ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ „Работы окрасочные. Общие требования безопасности” (із змінами).
11. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ І
ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
11.1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) повинно забезпечувати безпеку й зручність його використання за призначенням, під час технічного обслуговування й ремонту, а також передбачати можливість оснащення засобами захисту, що не входять до конструкції обладнання.
11.2. Відповідно до ГОСТ 12.2.042-91, при розміщенні виробничого обладнання у приміщеннях необхідно дотримуватися таких мінімальних норм проходів і відстаней:
- між частинами обладнання, що виступають і будівельними конструкціями будинків і споруд, з урахуванням проходу – не менше 0,8 м, без урахування проходу – не менше 0,5 м, крім випадків, коли будівельні конструкції використовуються для кріплення складових частин виробів;
- від площадок і верхньої частини обмурування котлів, з яких обслуговується арматура і гарнітура котлів, контрольно-вимірювальні прилади, вентилятори, електродвигуни тощо, до найближчих елементів перекриття або стелі приміщень повинно бути не менше 1,9 м.
11.3. Згідно НПАОП 0.00-1.26-96, місце встановлення котлів усередині виробничих приміщень повинно бути відділене від іншої частини приміщення негорючими перегородками по усій висоті котла, але не нижче 2,0 м, із обладнанням дверей, що відчиняються назовні.
11.4. Ширина проходів між котлами, між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,0 м. При встановленні котлів, що потребують обслуговування збоку, ширина проходів між котлами або між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,5 м.
11.5. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і обладнання у місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
11.6. При розташуванні стаціонарного технологічного обладнання для транспортування основних і допоміжних вантажів слід керуватися такими мінімальними нормами проходів (проїздів):
- між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) при застосуванні наземних конвеєрів – 1000 мм, підвісних конвеєрів – 300 мм;
- між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) і виступаючими частинами будівельних конструкцій, а також іншим технологічним обладнанням при наявності проходу – 900 мм, за його відсутності – 100 мм.
11.7. Висота розміщення завантажувальних та приймальних горловин стаціонарних машин повинна забезпечувати зазор з розвантажувальними лотками завантажувачів і конвеєрів не менше 100 мм.
11.8. Згідно з вимогами “Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів”, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.1971 (НПАОП 0.00-1.13-71) та ГОСТ 12.2.016-81 ССБТ „Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности” (із змінами та доповненнями), компресорні установки необхідно розміщувати в окремому утепленому і провітрюваному приміщенні.
11.9. Проходи у приміщенні компресорної мають забезпечувати можливість монтажу та безпечного обслуговування обладнання і мати ширину не менше 1,5 м. Відстань між обладнанням і стінами приміщення (між їх виступаючими частинами) повинна бути не менше 1,0 м.
11.10. Канали і заглиблення в підлозі приміщення компресорної повинні бути перекриті на рівні з підлогою знімними щитами або плитами. Усі відкриті канали і заглиблення в підлозі, переходи і містки в компресорній повинні бути огороджені перилами висотою не менше 1,0 м.
11.11. Фундаменти під компресори і їхні електродвигуни не повинні бути конструктивно з'єднані з фундаментами стін або колон будівлі машинного відділення.
11.12. При утриманні птиці на підлозі канали для видалення посліду глибиною більше 200 мм в місцях розміщення птиці необхідно перекривати секціями сітчастої або планчастої підлоги, а місця проходів або проїздів - суцільними щитами або плитами.
11.13. Відкриті приямки для скидання посліду та місця розміщення приводних механізмів повинні бути огороджені згідно ГОСТ 12.2.062- 81 та ГОСТ 12.2.042-91.
11.14. Технологічні отвори з приміщень назовні (для похилого транспортера видалення посліду тощо) в холодну пору повинні закриватися щитами або фартухами із щільної тканини.
11.15. Обладнання повинно бути розташовано і встановлено так, щоб не затуляти світлових і віконних прорізів і тим самим не знижувати освітленості робочих місць, щоб не було місць, недоступних для прибирання і дезінфекції.
11.16. Підходи до обладнання і робочих місць не повинні захаращуватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.
11.17. Згідно з ГОСТ 12.2.042-91, вентиляційні канали, а також водопровідні і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розташовані над робочою зоною оператора і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і обладнуватися конденсатовідводами.
11.18. Розташування вентиляційних систем повинно забезпечувати зручну їх експлуатацію. Для переходу через елементи вентиляційних систем повинні бути передбачені стаціонарні площадки, сходи, містки.
11.19. Нагрівальні прилади повинні мати огородження, що виключає доступ персоналу до гарячих поверхонь.
11.20. Регулююча і запірна арматура систем опалення повинна бути встановлена в місцях, легкодоступних для обслуговування.
11.21. Електроапаратура, установлена на відкритих майданчиках, повинна бути закрита кожухами, що уберігають від атмосферних впливів.
11.22. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 і бути атестовані згідно вимог НПАОП 0.00-6.23-92 “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затвердженого Кабінетом Міністрів України, постанова N 442 від 01.08.1992.
11.23. Стаціонарні майданчики, містки, переходи, сходи, сходи-підніжки влаштовують згідно вимог ГОСТ 12.2.042-91, переносні – ГОСТ 26887-86 “Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия”.
11.23.1. Площадки довжиною більше 5,0 м повинні мати не менше двох сходів, розташованих у протилежних кінцях.
11.24. Висота шаф для реактивів і посуду повинна давати змогу обслуговувати їх без підставок. Глибина шаф не повинна перевищувати 0,5 м.
12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
12.1. Загальні положення
12.1.1. Виробничі процеси у суб’єктів господарювання повинні відповідати вимогам чинного законодавства України з охорони праці, проектно-конструкторської й технологічної документації та цих Правил.
12.1.2. При організації і здійсненні виробничих процесів необхідно передбачати :
- усунення (по можливості) або зменшення часу безпосереднього контакту працівників із птицею при впровадженні механізованої праці;
- виключення шкідливого впливу на працівників продуктів життєдіяльності птиці, матеріалів, що мають небезпечні й шкідливі властивості, за допомогою застосування дистанційного керування виробничими процесами, використання засобів індивідуального захисту;
- заміну виробничих процесів і операцій, пов'язаних із виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами й операціями, при яких зазначені фактори відсутні або вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій, рівнів;
- дотримання правил експлуатації, викладених у технічній документації до машин та обладнання;
- використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76;
- своєчасне видалення, знешкодження й поховання виробничих відходів, що є джерелом шкідливих виробничих факторів;
- застосування раціональних режимів праці і відпочинку з метою запобігання монотонності, гіподинамії, фізичних і нервово-психічних перевантажень;
- захист від можливих негативних впливів природного характеру і погодних умов.
12.1.3. Для зменшення ручної праці у птахівництві необхідно передбачати взаємозв'язок машин і обладнання, що складають потокові технологічні лінії.
12.1.4. Режими проведення виробничих процесів повинні забезпечувати:
- безпеку і надійність роботи виробничого обладнання;
- завантаження машин відповідно до їхньої продуктивності;
- недопущення виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
12.1.5. Виробничі процеси повинні виключати обставини, що змушують працівників знаходитися в робочій зоні, або в зоні можливого викиду пари, рідини, корму тощо.
12.1.6. Системи керування виробничими процесами повинні передбачати
аварійне відключення, або негайне гальмування обладнання.
12.1.7. При виконанні виробничої операції декількома особами повинен бути забезпечений візуальний або звуковий зв'язок між ними.
12.1.7.1. Рівень звукового сигналу повинен бути на 10 дБ вище рівня шуму в робочому приміщенні. ;
12.1.7.2. Світлова сигналізація стану технологічних ліній («включено –виключено», «відкрито-закрито») повинна чітко розрізнятися за кольором.
12.1.7.3. Тривалість передпускового сигналу (звукового, світлового) повинна складати 5-15 с, після чого сигналізація повинна автоматично відключатися.
12.1.8. Виробничі процеси не повинні супроводжуватися забрудненням навколишнього середовища (приміщень, повітря, ґрунту, водойм тощо) шкідливими речовинами у концентраціях, що перевищують гранично допустимі рівні, встановлені нормативними актами
12.1.8.1. При проведенні виробничих процесів, що супроводжуються виділенням пилу, повинна бути передбачена герметизація всіх місць і джерел пилоутворення і їхня аспірація. Аспіраційні мережі повинні включатися за 30 с до включення технологічних ліній і відключатися через 120-180 с після зупинки ліній.
12.1.8.2. При перевищенні гранично допустимих концентрацій (рівнів) вмісту шкідливих речовин у повітрі необхідно передбачати очищенням повітря до санітарних норм перед викидом його в атмосферу.
12.1. 8.3. Для видалення пилу легкозаймистих або вибухонебезпечних речовин повинна бути передбачена самостійна вентиляційна система.
12.1. 8.4. Виробничі процеси, пов'язані з застосуванням токсичних, подразнюючих і легкозаймистих речовин, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках виробничих приміщень, забезпечених механічною вентиляцією, а також засобами контролю шкідливостей і захисту від їхнього впливу.
12.1.8.5. У місцях нагромадження шкідливих речовин та хвороботворних мікроорганізмів (виробничі приміщення, транспортні засоби тощо) необхідно передбачати пристрої для механічного їх очищення із наступною обробкою знешкоджувальними або знезаражувальними засобами.
12.1.9. Пожежна безпека у суб’єктів господарювання повинна відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки НАПБ Б.07.005-86, НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.057-2006/200, ГОСТ 12.4.009-83, ГОСТ 12.1.004-91, протипожежним вимогам чинних будівельних норм та інших нормативних документів.
12.1.10. Паління на території та у приміщеннях дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою або піском і позначених відповідними написами або знаками.
12.1.11. З метою профілактики та лікування хвороб птиці, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і птиці (пташиний грип тощо), суб'єкти господарювання повинні забезпечувати проведення комплексу спеціальних заходів, до яких відносяться дезінфекція, дегельмінтизація, дезінвазія, дезінсекція і дератизація.
12.1.12. При виявленні інфекційних захворювань у птиці суб'єкт господарювання повинен повідомити про це районну (обласну) ветеринарну службу і вжити відповідних карантинних заходів.
12.1.13. В’їзд та вхід на територію ферми, де утримуються хвора птиця, дозволяється тільки спеціально закріпленим працівникам та транспортним засобам.
12.2 . Вимоги безпеки під час виконання загальних операцій догляду за
птицею
12.2.1. Під час виконання виробничих операцій по догляду за птицею слід дотримуватися встановленого режиму праці, забезпечувати виробничий, санітарно-ветеринарний і протипожежний порядок на робочому місці.
12.2.2. Проходи у пташниках повинні бути вільними, евакуаційні проходи не повинні захаращуватися й замикатися на замки.
12.2.3. При утриманні птиці в 3-5-ярусних кліткових батареях, для обслуговування птиці на верхніх ярусах працівники повинні використовувати пересувні візки з гальмовим пристроєм, стійкі підставки, підібрані по росту працівника. Не допускається ставати або спиратися на конструкції кліткової батареї, кормороздавального пристрою.
При утриманні птиці в кліткових батареях з кількістю ярусів більше 5, для обслуговування птиці повинні застосовуватися стаціонарні майданчики другого рівня (поверху) обслуговування.
12.2.4. Під час роботи механізмів працівник повинен знаходитися біля щита керування. У проходах між клітковими батареями й у торцях кліткових батарей не повинно бути сторонніх осіб.
12.2.5. Працювати з птицею у клітках необхідно при зупинених кормороздавачах, механізмах збирання яєць. Мити, дезінфікувати кліткові батареї слід при знеструмленій електричній мережі.
12.2.6. Прибирання кліток повинно виконуватися спеціальним інвентарем (шкребками, щітками) із застосуванням засобів індивідуального захисту (захисних окулярів, респіраторів, рукавиць).
12.2.7. Один раз на тиждень необхідно протирати стіни, повітропроводи і інші предмети, на яких осідає пил.
12.2.8. При утриманні птиці на планчастій підлозі знімні щити не повинні мати зазорів між рейками більше 30 мм.
12.2.9. Елементи планчастої, сітчастої підлоги та сідала не повинні мати задирин, гострих країв, цвяхів, гвинтів, що виступають тощо.
12.2.10. Для зниження вологості підстилки приміщення слід добре вентилювати і не перевищувати норми щільності посадки птиці. Нормативи повітрообміну і щільність посадки птиці в приміщеннях приймають згідно ВНТП-АПК-04.05.
12.2.11. Для запобігання виділення великої кількості аміаку з підстилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв'язуванню аміаку. Через кожні 5-7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100-120 г на 1 м2 підлоги), або ж застосовують суперфосфат у порошку.
12.3. Вимоги безпеки під час застосування засобів інфрачервоного та
ультрафіолетового випромінювання
12.3.1 В процесі обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання можлива дія таких небезпечних і шкідливих факторів:
- підвищений рівень інфрачервоної радіації;
- небезпечна величина електричного струму;
- підвищена температура поверхні матеріалів.
12.3.2. Безпека виробничих процесів під час обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись дотриманням вимог експлуатаційної документації на обладнання та ГОСТ 12.1.004-91.
12.3.3. При застосуванні у пташниках засобів локального обігріву, регулювання температури в зоні знаходження птиці повинно здійснюватися автоматично.
12.3.4. Обслуговування випромінювальних та іонізуючих установок повинен здійснювати електромонтер не нижче III-ї групи електробезпеки.
12.3.5. На кожному об’єкті, обладнаному випромінювальними установками стаціонарного і пересувного типів, повинна бути експлуатаційна документація, інструкції з охорони праці, з надання першої допомоги при ураженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85Е або щитки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.023-84.
12.3.6. Щоб уникнути ураження очей, не можна дивитися на включене джерело інфрачервоного випромінювання з близької відстані, тому що скло окулярів пропускає інфрачервоні промені.
12.3.7. Для підйому електричних та газових брудерів необхідно використовувати лебідкові пристрої.
12.3.8. Технічне обслуговування, ремонт і очищення випромінювальних установок та зміну висоти підвісу потрібно проводити тільки після повного їх відключення від електромережі і охолодження.
12.3.9. Не дозволяється використовувати випромінювальні установки з відкритими струмоведучими частинами.
12.3.10. Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати „Санитарным нормам ультрафиолетового излучения в производственных помещениях” (ДНАОП 0.03-3.17-88), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР №4557-88 у 1988 р. Для захисту від надмірного ультрафіолетового випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні (перешкоди, що поглинають або розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом відповідно до ГОСТ 12.4.013-97. Повний захист від ультрафіолетового випромінювання усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.
12.3.11. При тривалій роботі ультрафіолетових ламп (під час роботи або одразу ж після опромінення) приміщення потрібно ретельно провітрити для запобігання накопичення озону та окису азоту.
12.3.12. Підлога з електричним обігрівом у птахівницьких приміщеннях повинна виконуватись згідно з проектною документацією та відповідати вимогам ПУЭ.
12.3.12.1. При електричному обігріві підлоги як нагрівальний елемент слід застосовувати провід лише рекомендованих марок і відповідного перерізу.
12.3.12.2. При прокладанні нагрівальних елементів повинна бути забезпечена гідроізоляція місць прокладки та електроізоляція нагрівальних елементів.
12.3.12.3. В приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно передбачити аварійне відключення нагрівальних елементів від електричної мережі.
12.3.12.4. Терморегулятори підлоги із електричним обігрівом повинні працювати у автоматичному режимі.
12.3.12.5. Підлога з електричним обігрівом повинна постійно бути у справному й чистому стані.
12.3.12.6. Проведення будь-яких будівельних або ремонтних робіт у місцях розміщення підлоги з електричним обігрівом допускається лише електротехнічним персоналом.
12.3.13. Параметри мікроклімату у приміщеннях для птиці мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95 та ВНТП-АПК-04.05.
Для підтримки необхідних параметрів мікроклімату слід передбачати автоматичне регулювання й блокування роботи систем опалення й вентиляції.
12.4. Вимоги безпеки під час годівлі та напування птиці
12.4.1. Не допускається заклинювання та зачеплення робочих органів кормороздавачів в кормових трубах, на стиках годівниць, в поворотних роликах тощо.
12.4.2. Забороняється доторкатися до робочих органів включених кормороздавачів, тягових тросів, натяжних та поворотних роликів (зірочок) тощо.
12.4.3. При використанні канатно-дискових кормороздавачів повинно бути забезпечене надійне кріплення труб до стійок кліткових батарей, стелі або колон пташника.
12.4.4. Під час роботи приводний дозувальний механізм повинен бути закритий кришкою. Огляд, перевірку натягу троса, зачеплення шайб із приводним колесом, регулювання слід проводити відповідно до експлуатаційної документації.
12.4.5. Вузли й елементи кормороздавальної лінії, при роботі яких можливе виділення пилу, повинні бути обладнані місцевою вентиляцією.
12.4.6. Пускові пристрої стаціонарних кормороздавальних механізмів повинні бути забезпечені чіткими написами, символами, малюнками, що інформують про розміщення загального вимикача, напрямок руху, порядок запуску й зупинки.
12.4.7. Перед включенням у роботу механізмів кліткової батареї необхідно подати умовний сигнал.
12.4.8. При роботі кормороздавачів в автоматичному режимі працівники повинні враховувати, що механізми включаються у встановлений час згідно програми, тому обслуговувати їх можна тільки після відключення електричних пускових пристроїв і головного рубильника.
12.4.9. Забиті кормами отвори кормороздавального обладнання слід очищати тільки призначеними для цієї мети дерев'яними чистиками.
12.4.10. При використанні як напувалок скляних балонів в разі їх пошкодження не допускається збирати осколки скла незахищеними руками.
12.5. Вимоги безпеки під час утримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ
12.5.1. Під час утримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ необхідно дотримуватися вимог НПАОП 05.2-1.11-79 „Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії на рибоводних підприємствах і внутрішніх водоймищах”, 1979 р., Мінрибгосп СРСР.
12.5.2. Водоймища мають бути відповідним чином обладнані. Спуск до водоймищ повинен бути широким, положистим, очищеним від чагарників і каменів, дно водойми промірено, межі акваторії огороджені металевою сіткою.
12.5. 3. Для обслуговування птиці на водоймищах працівники повинні бути забезпечені стійкими плавзасобами й індивідуальними рятувальними засобами (круги, пояси, жилети) по кількості працівників, яких передбачається перевозити.
12.6. Вимоги безпеки під час вилову і пересаджування птиці
12.6.1. При вилові птиці працівники повинні бути особливо обережні, остерігатися ударів кігтями, дзьобами, захищати руки, обличчя, очі. Вилов птиці слід робити в рукавицях, окулярах закритого типу „Г”(ТУ 381051-78) або герметичних захисних окулярах типу ПО-2. Курей необхідно брати за крила або ноги, водоплавну птицю і індиків - за крила.
12.6.2. Для захисту органів дихання від потрапляння пуху та пилу під час вилову птиці необхідно застосовувати протипилові респіратори, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.041-89 ССБТ. «Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования». При використанні засобів захисту органів дихання слід враховувати час захисної дії фільтруючих пристроїв та забезпечувати їх своєчасну заміну.
12.6.3. Для витиснення птиці з кліток необхідно використовувати щити, виготовлені з легкого матеріалу. Дверцята клітки повинні бути закріплені у відкритому положенні.
12.6.4 При вилові птиці, яку утримують на підлозі, слід користуватися щільною шторою, закріпленою на скобах, вбудованих у стіну.
Не допускається кріплення штори до елементів технологічного обладнання, вікон тощо.
12.6.5. Під час вилову птиці, яку утримують на підлозі, приміщення повинно бути освітлено лампами синього або червоного світла.
12.7. Вимоги безпеки під час догляду за страусами
12.7.1. Страусів утримують в приміщеннях, розділених на секції (бокси) та обладнаних загонами (вольєрами), з міцними огородженнями висотою не менше 1,5 м.
12.7.2. До обслуговування страусів допускається персонал, ознайомлений з особливостями їх поведінки, навчений правилам охорони праці при роботі з ними. Забороняється входити в секції та вольєри до страусів стороннім особам без супроводу осіб, що безпосередньо їх обслуговують та в’їзд транспорту.
12.7.3. Персонал, який обслуговує страусів, не повинен часто мінятися та міняти зовнішній вигляд верхнього одягу.
12.7.4. Перед тим, як переганяти страусів з однієї секції (боксу) в іншу чи випускати з приміщення у вольєри, двері приміщення і секцій потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід птиці.
12.7.5. Виводити птахів з секцій у вольєри потрібно почергово, починаючи з найближчих до виходу секцій.
12.7.6. Не дозволяється приводити з собою в загони чи приміщення, в яких утримуються страуси, собак або інших тварин, подавати гучні звуки, робити різкі та агресивні рухи поблизу птахів, завдавати їм болю, стояти на шляху їх переміщення. Особливої обережності при обслуговуванні страусів необхідно дотримуватися в репродуктивний („шлюбний”) період.
12.7.7. Засоби захисту під час обслуговування страусів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та іншим відповідним стандартам ССБТ.
12.7.8. Під час проведення робіт з дорослими страусами (переведення в інше місце, завантаження в транспортні засоби, проведення лікувально-профілактичних заходів тощо) для заспокоєння птаха застосовують спеціальний гак, довжиною не менше 2 м, за допомогою якого його голову притискують до землі, а потім на неї надівають світлонепроникний каптур.
12.8. Вимоги безпеки під час збирання яєць, транспортування яєць і птиці
12.8.1. Під час збирання яєць перед включенням приводної станції необхідно перевірити технічний стан натяжної і приводної станцій, положення стрічки, кріплення натяжного ролика, кронштейнів яйценакопичувального столу і, при необхідності, здійснити їх регулювання або ремонт.
12.8.2. Регулювання натягу стрічки транспортера для збирання яєць слід робити тільки при виключеному електродвигуні приводної станції.
12.8.3. При використанні стрічкових або ланцюгово-планкових транспортерів для транспортування яєць до місця укладання в тару і відвантаження, приводні пристрої повинні бути захищені огородженнями. Ремонт або регулювання транспортерів слід виконувати тільки при зупиненому обладнанні.
12.8.4. Під час роботи яйцесортувальної машини не допускається регулювати робочі органи, поправляти штампувальний пристрій, викочувати руками застряглі яйця.
12.8.5. При переміщенні тари з птицею або яйцями машинами і механізмами з вилковим, телескопічним захоплювачем, вантаж повинен розміщуватися на вантажозахвачувальних пристроях рівномірно, без перекосів.
12.8.6. Під час переміщення вантажу за допомогою стропів останні повинні мати рівномірний натяг.
12.8.7. Під час використання підвісної дороги завантаження її повинно відповідати вантажопідйомності, при цьому візок підвісної дороги повинен бути встановлений на мінімальній висоті від підлоги.
12.8.8. Під час перевезення вантажу ручними візками маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомності візка.
12.8.9. Ящики з птицею і яйцями слід піднімати і переносити тільки удвох. Для навантаження в транспортні засоби мають бути передбачені трапи або площадки з поручнями.
12.9. Інкубація яєць
12.9.1. При просвічуванні яєць на столі-овоскопі необхідно встановлювати затемнюючі штори, але не затемнювати вікна приміщення.
12.9.2. Під час роботи на овоскопі, опромінення яєць і курчат ультрафіолетовими променями працівники повинні користуватися захисними окулярами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е .
12.9.3. На підлозі біля щита управління інкубаторами повинні бути діелектричні килимки.
12.9.4. Інкубаційні лотки повинні вільно входити в інкубаційні візки.
12.9.5. Для забезпечення безпечної роботи необхідно стежити за справністю і надійністю кріплення дверних навісів, систематично перевіряти затягування болтів барабанів на валу, стежити за справністю і надійністю кріплення передніх і задніх упорних планок. При огляді інкубатора слід використовувати стійку підставку.
12.9.6. Вибірка молодняку з вивідних інкубаторів повинна виконуватися в захисних окулярах і респіраторі, що оберігають від пуху, пилу тваринного походження тощо.
12.9.7. Інкубатори і вивідні шафи перед миттям і дезінфекцією повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішнього простору інкубатора необхідно користуватися переносними лампами напругою 12В.
12.10. Вимоги безпеки під час забою птиці
12.10.1. Забій птиці слід здійснювати в санітарно-забійних пунктах (для господарчих потреб) або спеціальних забійних цехах. Під час забою та обробки птиці необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.008-76 ССТБ “Биологическая безопасность. Общие требования”, ГОСТ 12.4.103-83, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.019-79 (СТ СЭВ 4830-84), ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.2.049-80, “Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин», затверджених згідно наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.01.2004 р. № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2004 р. за № 121/8720.
12.10.2. В забійних цехах необхідно механізувати процеси забою, транспортування, теплової обробки, видалення оперення, потрошіння, охолодження, маркування тушок, пакування та укладення у тару, збирання мокрого пір'я, його сушіння та вивантаження із сушильних барабанів, переробки нехарчових відходів.
12.10.3. Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця огороджені.
12.10.4. Не дозволяється знаходження сторонніх осіб в зоні дії конвеєра. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.
12.10.5. Корпус апарата електроглушіння необхідно заземлити (занулити).
12.10.6. Не дозволяється перебування працівників біля ошпарювальної ванни під час її пуску й зупинення.
12.10.7. При ручному потрошінні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі - з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.
12.10.8. В забійному цеху дільниці сортування та пакування тушок повинні бути ізольовані від дільниць забою і обробки птиці, сушіння пера.
12.10.9. При переробці нехарчових відходів птахівництва з використанням варильних котлів і автоклавів повинні виконуватися вимоги ДБН В.2.2-1-95, НПАОП 0.00-1.26-96, НПАОП 0.00-1.11-98, НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.057-2006/200, НПАОП 0.00-1.08-94, експлуатаційної документації та цих Правил.
12.11. Вимоги безпеки під час приготування концентрованих і комбінованих кормів
12.11.1. Під час приготування концентрованих і комбінованих кормів повинні виконуватися вимоги ВНТП СГіП-46-8.94 “Заготівля, зберігання та приготування кормів для тваринництва”.
12.11.2. Управління операціями приготування комбікормів (подрібнення, сушіння, екструзія, теплова та хімічна обробка, дозування, змішування, гранулювання, брикетування тощо) повинно бути дистанційним, із загального пульта керування. Під час проведення технічного обслуговування й ремонту необхідно передбачити можливість переходу на місцеве управління окремими агрегатами.
12.11.3. При дистанційному управлінні механізмами, робочими органами, окремими машинами технологічних ліній (транспортерами, засувками тощо), віддаленими від працівника або розташованими в іншому приміщенні, а також тими, що обслуговуються кількома працівниками, повинна діяти система автоматичної передпускової та (або) післяпускової сигналізації (звукової, світлової) тривалістю 5-15 секунд.
12.11.4. Згідно з “Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р. за № 37 (ДСН 3.3.6.037-99) та “Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації”, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р. за № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), обладнання й механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, потрібно забезпечувати ізолюючими пристроями, встановлювати їх на віброізолюючій основі або в ізольованих приміщеннях.
12.11.5. Зернова сировина і компоненти комбікормів повинні відповідати вимогам, що пред'являються до сировини (вологість, температура, ступінь подрібнювання тощо) і не мати сторонніх домішок.
12.11.6. Магніти, що застосовуються для уловлювання металевих домішок, повинні систематично перевірятися й очищатися відповідно до встановленого графіка. Очищати магніти необхідно через люки дерев'яними шкребками.
12.11.7. Машини й обладнання слід запускати тільки за заздалегідь встановленим сигналом й у послідовності, визначеній технологією.
12.11.8. Перед включенням двигуна потрібно зробити пробне прокручування робочих органів машини, щоб перевірити, чи не потрапили сторонні предмети усередину.
12.11.9. Щоб видалити сторонні предмети з транспортера, його включають спочатку на зворотний, а потім переключають на робочий хід.
12.11.10. Для перевірки відсутності вібрації елементів конструкції, сторонніх шумів і стуків машина деякий час повинна працювати на холостому ходу до набирання повного числа обертів.
Подача корму в подрібнювач повинна робитися тільки після виходу його ротора на робочий режим. Тривала робота на холостому ходу не допускається.
12.11.11. При роботі на кормоприготувальних машинах необхідно стежити за тим, щоб швидкість і напрямок обертання робочих органів відповідали величинам, зазначеним в експлуатаційній документації.
12.11.12. Під час роботи кормоподрібнювачів не можна стояти навпроти напрямку викиду маси, бо сторонні домішки, що потрапили в неї, можуть бути викинуті і травмувати працівника.
12.11.13. Очищати від забивання робочі органи обладнання допускається тільки при виключеному і повністю зупиненому обладнанні з застосуванням заходів, що виключають випадковий пуск машини. На пусковий пристрій навішується табличка: „Не включати. Працюють люди!”.
12.11.14. При забиванні труб і циклонів кормами потрібно зупинити машину. Двигун зупиняють не тільки магнітним пускачем, але і виключають рубильник.
12.11.15. Кормоприготувальні машини з незбалансованими роторами, барабанами, незакріпленими ножами, молотками і протирізальними пластинами, іншими подібними робочими органами до роботи не допускаються.
12.11.16. Технологічний матеріал на подрібнювання повинен подаватися рівномірно. У разі потреби для проштовхування матеріалу слід використовувати дерев'яні штовхачі. Рукоятка штовхача повинна мати обмежник входу в приймальну горловину, а довжина робочої частини повинна бути менше глибини приймальної горловини.
12.11.17. Під час роботи подрібнювача не допускається пропускання пилу у місцях з'єднання транспортуючих труб із корпусом дробарки і циклоном. Засувка повинна щільно перекривати горловину циклона, а пиловловлювач - не мати ушкоджень.
12.11.18. Рідкі компоненти комбікормів необхідно вносити через шлюзові затвори, дозатори, інжектувальні пристрої тощо, що виключають розбризкування рідини.
12.11.19. Робота з компонентами (білкові, мінеральні, лікарські добавки) повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевої вентиляції, а також із використанням засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, шкірного покриву.
12.11.20. Обслуговування бункерів-накопичувачів і змішувачів слід виконувати з майданчиків, що мають огородження висотою не менше 1 м. Склепіння з кормів, що утворюються в бункерах-накопичувачах і змішувачах, слід обрушувати за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку виконання цієї операції .
12.11.21. В агрегатах по виготовленню трав'яного борошна електродвигуни вентиляторів відведення сухої маси повинні бути зблоковані із приводом подачі пального.
12.11.22. Керування процесом пересування продукту і подачі тепла повинно бути автоматизоване і зблоковане з роботою розвантажувального пристрою. Сушильний агрегат слід обладнувати приладами контролю температури.
12.11.23. Не дозволяється працювати на агрегаті при:
- несправному регулюючому мілівольтметрі;
- відсутності пристрою для зняття статичної електрики;
- відсутності витяжної вентиляції в приміщенні затарювання борошна і місцевої вентиляції біля завантажувальних горловин.
12.11.24. Не допускається повторне розпалювання топки без попереднього продування топкової камери протягом 5 хвилин.
12.11.25. Ремонт або регулювання електророзрядника слід виконувати не раніш, ніж через 3 хв. після його відключення; заміну свічки запальника - після попередньої розрядки конденсатора; ремонт електроапаратури - після відключення напруги.
12.11.26. Ремонтні роботи усередині теплогенератора і сушильного агрегата необхідно здійснювати при знеструмленому пульті управління. Температура стінок барабана і теплогенератора не повинна бути вище 45°С, а їхній об'єм необхідно попередньо провентилювати. Ремонтні роботи повинна виконувати бригада у складі 3-х осіб, двоє з них повинні знаходитися зовні. Для проведення робіт оформляється наряд-допуск (див. додаток).
12.11.27. При роботі усередині теплогенератора і сушильного агрегата повинні застосовуватися переносні світильники з напругою не вище 12 В, що працюють від акумулятора або знижувального трансформатора із заземленим сердечником.
12.11.28. Щоб уникнути самозаймання борошнистого або трав'яного пилу, необхідно очищати сушильний барабан від залишків трав'яної маси після закінчення сушіння трав'яних кормів і при зупинці агрегату.
12.11.29. Місця скупчення борошнистого або трав'яного пилу на обладнанні, площадках і будівельних конструкціях пункту сушіння слід прибирати щозмінно вологим способом. Не допускається скупчення пилу на даху приміщення.
12.11.30. Забороняється включати прес-екструдери при непрацюючій місцевій витяжній вентиляції.
12.11.31 Не дозволяється знаходитися проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу суміші на виході із шнека-дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей вище 45°С.
12.12. Вимоги безпеки під час видалення, зберігання, перероблення посліду
12.12.1 Видалення, зберігання та переробка посліду повинні здійснюватися згідно вимог ВНТП-АПК-04.05.
12.12.2. При вирощуванні та утриманні птиці для зменшення відносної вологості посліду та виділень з нього токсичних газів (аміаку, сірководню) необхідно:
- не допускати потрапляння в послід чи на підстилку води з напувалок, та під час виконання технологічних операцій по вологому прибиранню приміщення;
- підтримувати в приміщеннях для утримання птиці нормативні (згідно вимог ВНТП-АПК-04.05) параметри мікроклімату;
- не перевищувати нормативи щільності посадки птиці;
- застосовувати заходи, що сприяють зменшенню відносної вологості посліду, що виділяється птицею та емісії з підстилки і посліду токсичних газів;
- вчасно прибирати послід та видаляти його з приміщень.
12.12.3. Для безпечної експлуатації транспортерів і скреперів прибирання посліду повинно бути передбачене їх дистанційне управління з дублюючими кнопками у протилежних кінцях приміщення.
12.12.4. Під час експлуатації транспортера (скрепера) у комплекті з похилим транспортером повинна дотримуватися черговість їх включення і виключення: похилий транспортер включається першим і виключається останнім. Перед пуском подається звуковий сигнал.
12.12.5. Під час обслуговування скреперної установки необхідно стежити за нормальним режимом роботи силової приводної станції, тягових тросів і скребків. Приводна станція повинна бути надійно закріплена на фундаменті. Пасова або ланцюгова передача між електродвигуном і редуктором повинна бути захищена кожухом.
12.12.6. Натяг пасової чи ланцюгової передачі і тягового троса на барабанах приводної станції регулюють після закінчення прибирання посліду при вимкненому двигуні.
12.12.7. Для мащення тросів повинні бути встановлені спеціальні пристрої (коробки), заповнені мастилом, при русі через які трос змащується.
12.12.8. У разі необхідності зміщення тягового троса з поворотного ролика або заправлення його на ролик слід працювати тільки в рукавицях.
12.12.9. При виникненні на послідних настилах утворень із посліду, що важко видаляються, їх слід видаляти вручну спеціальним чистиком або шляхом змочування настилу водою. Операцію потрібно проводити при виключеному скребковому механізмі.
12.12.10. При утриманні птиці на підлозі, на глибокій підстилці, під час прибирання підстилки все обладнання (брудери, годівниці, напувалки) повинно бути підняте на необхідну висоту і закріплено. Для цього необхідно установити противаги для кожного виду обладнання і слідкувати за надійністю їхнього кріплення.
12.12.11. Прибирання посліду трактором із бульдозерною лопатою слід проводити за відсутності птиці і працівників. Випускна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником.
12.12.12. Послід, що видаляється з приміщень для утримання птиці, необхідно направляти на зберігання та знезаражування від патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, насіння бур’янів, дезодорації на спеціальні майданчики з твердим покриттям або в сховища.
12.12.13. Надійне знезаражування посліду та його дезодорацію забезпечує переробка одним з таких способів:
- біотермічне компостування;
- вермікомпостування;
- анаеробне зброджування;
- термічна сушка.
12.12.14. Не допускається використання як добрива не знезараженого посліду.
12.12.15. Розміщення місць зберігання і переробки пташиного посліду та ветеринарно-санітарні розриви між ними та іншими виробничими підрозділами суб’єкта господарювання (тваринницькими фермами, зонами житлової забудови тощо), слід приймати згідно ВНТП-АПК-04.05, “Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств та вимог до їх проектування”, ДБН 360-92, ДБН Б.2.4-3-95.
12.12.16. У випадку інфекційного захворювання птиці послід повинен бути знезаражений біотермічним чи хімічним способами або спалений.
12.12.17. При зберіганні та переробці посліду не повинно допускатися потрапляння посліду та рідких стоків в наземні водойми та грунтові води.
12.12.18. Основні операції по транспортуванню, прийому, переробці та використанню пташиного посліду як добрива повинні бути механізовані.
12.12.19. Для обслуговування агрегату для сушіння посліду мають бути передбачені площадки з поручнями висотою 1,0 м і рифленою підлогою, сходи з перилами. Перила встановлюють на відстані не менше 1,0 м від зовнішнього контуру сушильного барабана.
12.12.20. Температура поверхонь агрегату для сушіння посліду, трубопроводів відпрацьованої газової суміші не повинна перевищувати 45° С.
12.12.21. Трубопроводи, циклони, охолоджувачі, механізми пакування посліду повинні бути герметичними.
12.12.22. Газоподібні викиди в атмосферу цехів і ділянок сушіння посліду не повинні мати сильного неприємного запаху, а також містити шкідливості і пил більше гранично допустимих концентрацій (ГДК).
12.12.23. Приміщення для сушіння посліду слід щозмінно прибирати вологим способом.
12.12.24. Суб’єкти господарювання повинні передбачати знешкодження нехарчових відходів (відходи інкубації, падіж птиці, відходи забою птиці тощо) шляхом переробки в цехах утилізації або спалювання.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В КОЛОДЯЗЯХ,
ЗАКРИТИХ ЄМНОСТЯХ І КАМЕРАХ
13.1. Охорона праці під час експлуатації водопровідних, каналізаційних споруд і систем повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75 “Эксплуатация водопроводних и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности”.
13.2. На дверях насосної для перекачування рідкого посліду і послідних стоків встановлюється знак “Обережно. Отруйні речовини” відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Насосна має бути обладнана припливно-витяжною вентиляцією з розміщенням пускового пристрою вентилятора зовні.
13.3. При виконанні електрозварювальних і газополум’яних робіт всередині закритих ємностей або камер необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.003-86.
13.4. Перед зварюванням (різанням) ємностей, в яких знаходилися горючі речовини або кислоти, має бути проведене їх очищення, просушування і наступна перевірка, що підтверджує відсутність небезпечної концентрації шкідливих речовин.
13.5. Одночасне виконання електрозварювальних та газополум’яних робіт всередині замкнутих ємностей не допускається.
13.6. Зварювальний трансформатор необхідно розміщувати зовні ємності, в якій виконуються зварювальні роботи.
13.7. Не допускається застосовувати бензорізи при виконанні газополум’яних робіт в резервуарах, колодязях та інших замкнутих ємностях.
13.8. При виконанні в колодязях, закритих ємностях і камерах ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) з застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також матеріалів, що виділяють шкідливі речовини необхідно забезпечити захист працівників від впливу шкідливих речовин, а також термічних та хімічних опіків.
13.9. При виконанні антикорозійних робіт необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.016-87.
13.10. Фарбувальні роботи в закритих ємностях і камерах виконують у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.005-75.
13.11. Закриті ємності або камери, в яких виконуються зварювальні, газополум’яні, ізолювальні або фарбувальні роботи необхідно забезпечувати витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря в ємностях або камерах повинна бути при цьому в межах 0,3-1,5 м/с. В випадках виконання зварювальних робіт з застосуванням скраплених (пропана, бутана) і вуглекислого газів витяжна вентиляція повинна мати відсмоктування знизу.
13.12. Освітлення при виконанні робіт всередині ємностей і камер повинно виконуватися за допомогою світильників, встановлених зовні, або переносних ламп з напругою електричного струму живлення не більше 12 В.
13.13. Спуск працівників в ємності і камери, що обігріваються паром чи іншим способом, допускається тільки після повного припинення подачі пару чи відключення джерела теплопостачання, а також охолодження камери, матеріалів і виробів, що знаходяться у ній, не менше ніж до 40 оС.
13.14. До робіт у колодязях, закритих ємностях і камерах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли інструктаж з охорони праці, навчені застосуванню ЗІЗ, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах. Зазначені роботи виконуються за наряд-допуском у встановленому на підприємстві порядку. Рекомендований зразок наряд-допуску наведено у додатку.
13.15. У наряді на виконання робіт з підвищеною небезпекою вказуються зміст роботи, заходи безпеки при її виконанні, час початку і закінчення, склад бригади і дані про проведення інструктажу з охорони праці з обов'язковим підписом працівників. Право видачі і затвердження наряду на роботи з підвищеною небезпекою встановлюється наказом по підприємству. Наряд видається на строк, потрібний для виконання заданого обсягу робіт.
13.16. Бригада, призначена для роботи в колодязі (закритій ємності, камері), має бути не менше ніж з 3 -х працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для нагляду і, у разі потреби, для надання допомоги працюючому у колодязі.
13.17. Бригада для роботи у колодязях (закритих ємностях, камерах) повинна бути забезпечена таким інвентарем:
- випробуваним і перевіреним рятувальним поясом із наплічними ременями і кільцями на їх пересіченні;
- мотузкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200 Н довжиною на 3 м більше глибини колодязя (використання поясних ременів не дозволяється);
- шланговим протигазом із шлангом на 2 м довше глибини колодязя або кисневим ізолюючим протигазом;
- опломбованим акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В або шахтарськими лампами (використання джерел світла з відкритим вогнем не дозволяється);
- пересувним (переносним) вентилятором (компресором);
- переносними (попереджувальними і заборонними) знаками безпеки;
- сигнальними ліхтарями із червоним світлом, що прикріплюються у нічний час до триніг, на яких встановлено знаки;
- гаками і ломами для відкривання люків колодязів;
- аптечкою першої допомоги.
13.18. При ремонті або огляді шахтового колодязя потрібно дотримуватися запобіжних заходів:
- відкривати й закривати кришку колодязя за допомогою спеціальних гаків і ломів;
- перед спусканням в колодязь, слід перевірити наявність у ньому задушливих і горючих газів. Для визначення наявності й концентрації горючих газів слід використовувати газоаналізатори і шахтні інтерферометри. Для визначення загазованості застосовується бензинова водопровідно-каналізаційна лампа ЛБВК;
- перед спуском у колодязь слід перевірити наявність і цілісність ходових скоб і міцність їхнього кріплення;
- опускатися в колодязь необхідно в запобіжному поясі, обв'язатися мотузкою (канатом), один кінець якої повинен тримати працівник нагорі. При необхідності - він повинен швидко підняти працюючого з колодязя.
13.19. Працювати у колодязі із шланговим протигазом можна безперервно не більше 15 хв., після цього необхідно змінити працюючого у колодязі для відпочинку на поверхні не менше ніж на 20 хв.
13.20. Для видалення накопичених токсичних газів з колодязів потрібно застосовувати:
- природне провітрювання у разі відсутності вентиляції (не менше 20 хв.) при відкритих кришках сусідніх оглядових колодязів, що розташовані вище і нижче на самопливній каналізаційній лінії. При цьому кришка робочого колодязя залишається закритою (під час провітрювання колодязя на водопровідній мережі кришку робочого колодязя відкривають);
- примусове нагнітання повітря за допомогою ручного вентилятора або компресорної установки протягом 10 хв.;
- наповнення колодязя водою з подальшим її відкачуванням.
13.21. Не дозволяється застосовувати випалювання газу з метою його видалення.
13.22. При появі шкідливих газів під час виконання робіт у даному місці їх необхідно припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) чи застосуванні працюючими необхідних засобів індивідуального захисту.
13.23. При виконанні робіт в колекторах або комунікаційних тунелях повинні бути відкриті два найближчі люки або двері з таким розрахунком, щоб працюючі знаходились між ними.
13.24. Для запобігання вибуху в колодязі не дозволяється виконувати роботи, які можуть викликати іскроутворення.