Равила поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та утриманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва
| Вид материала | Документы |
Содержание9. Опалення та вентиляція 10. Вимоги до виробничого обладнання та засобів |
- Правила охорони праці у птахівництві, 783.93kb.
- Правила охорони праці для підприємств трикотажної галузі промисловості, 459.23kb.
- Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба, 950.5kb.
- Правила охорони праці у сталеплавильному виробництві, 1850.13kb.
- Правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України, 687.92kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами { Утексті слово "покупець" в усіх, 331.07kb.
- Світоч істини часто обпалює руку того, хто його несе, 63.02kb.
- Регламент Процедурних дій фахівців структурних підрозділів виконкому міської ради,, 2092.72kb.
- Трифункціональна Економічна Модель України: функція розподілу – «економічна конституція», 513.09kb.
9. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
9.1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують у відповідності з вимогами “Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” (ДСП № 173-96), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 N 173, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.071996 за N 379/1404; зміни затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 2.07.2007 N 362, зареєстровані Міністерством юстиції України 8.08.2007 за N 908/14175; будівельних норм і правил “Отопление, вентиляция и кондиционирование” (СНиП 2.04.05-91), затверджених постановою Державного комітету СРСР по будівництву та інвестиціям від 28.11.1991, ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ “Системы вентиляционные. Общие требования” (із змінами та доповненнями) та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200.
9.2. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95, “Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР у 1986 р. N 4088, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» ВНТП-АПК-04-05.
Для підтримки необхідних параметрів слід передбачати автоматичне регулювання й блокування роботи систем опалення й вентиляції.
9.3. Не допускається експлуатація систем опалення (охолодження) і вентиляції приміщень з несправними контрольно-вимірювальними приладами.
9.4. На усмоктувальних повітроводах систем вентиляції і опалення повинна бути передбачена захисна сітка.
9.5. При застосуванні для обігріву пташників теплогенераторів або повітронагрівачів, початковий їх запуск повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних вузлів.
9.5.1. Для попередження вибуху парів пального, що накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен починатися продувкою камери згоряння повітрям.
9.5.2. Не допускається знаходитися поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.
9.5.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш через оглядові вікна не допускається.
9.6. Не допускається стояти перед повітронагрівачами в момент їх запуску та при їх роботі.
9.7. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти (ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів, доступні для працівників) повинні мати теплову ізоляцію з тим, щоб температура нагрітих поверхонь обладнання і огороджень робочих місць не перевищувала 45° С при температурі навколишнього середовища не вище 25° С.
9.8. Джерела зі значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.
9.9. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях згідно з ДСП-173-96 була не нижче ніж:
+ 14°С - при легкій фізичній роботі;
+12°С - під час роботи середньої важкості;
+ 8° С - при важкій роботі.
При відсутності постійних робочих місць поблизу воріт, дверей і технологічних отворів допускається зниження температури повітря в цій зоні до +5°С.
Відхилення фактичних значень температур в окремих точках робочої зони від розрахункових температур допускається у межах 1-2°С.
9.10. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.
9.11. Припливно-витяжна вентиляція з'єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.
9.12. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними системами з приміщень для утримання птиці, вивідних інкубаторів, потрібно очищати від пуху.
9.13. Під час спорудження цехів сушіння посліду необхідно передбачати пристрої для очищення і дезодорації повітря, що відводиться від сушильного обладнання.
9.14. У хлораторній повинна бути передбачена додаткова аварійна вентиляція. При концентрації хлору у повітрі вище гранично допустимої, роботи з огляду обладнання й усунення витоку хлору необхідно виконувати у протигазі.
9.15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
9.16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
9.17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у товщі будівельних конструкцій.
9.18. Для зниження мікробного забруднення повітря птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і птицю, з розрахунку не менш ніж 2-2,5 Вт/м2; обробку повітря аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію тощо).
10. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБІВ
МЕХАНІЗАЦІЇ
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів при приготуванні концентрованих і комбінованих кормів, вирощуванні та утриманні птиці, виробництві та первинній обробці продукції птахівництва, має відповідати вимогам ВНТП-АПК-04.05, ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ “Оборудование производственное. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.2.042-91 ССБТ “Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ “Оборудование производственное. Общие эргономические требования”, ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ «Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» та цих Правил.
10.1.2. Виробниче обладнання має задовольняти таким вимогам:
- бути вибухо- і пожежобезпечним відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86, ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ “Пожарная безопасность. Общие требования» (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.1.010-76* ССБТ «Взрывобезопасность. Общие требования» (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.2.042-91;
- включати прилади (засоби) для забезпечення електробезпеки відповідно до ПУЭ;
- не забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих речовин вище допустимих рівнів, встановлених санітарними нормами;
- відповідати вимогам охорони праці протягом усього терміну експлуатації.
10.1.3 Вимоги до виробничого обладнання, що входить у технологічну лінію, повинні враховувати можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням одиниць обладнання.
10.1.4. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з ГОСТ 12.2.062-81* ССБТ “Оборудование производственное. Ограждения защитные» (із змінами та доповненнями), а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
10.1.5. Захисні огородження, виготовлені із сітки або з отворами, повинні розміщуватися від рухомих частин обладнання на відстані від 15 до 200 мм в залежності від розміру отворів.
10.1.6. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огорожах.
10.1.7. Корпуси, кожухи й інші зовнішні елементи обладнання повинні мати форми і з'єднання, що забезпечують можливість очищення обладнання від пилу й інших забруднень. Поверхні обладнання повинні бути гладкими, без гострих кромок і задирок.
10.1.8. Обладнання і механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом або вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, слід оснащувати ізолюючими пристроями, установлювати на віброізолюючих фундаментах або в ізольованих приміщеннях.
10.1.9. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання повинно мати запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються тощо).
10.1.10. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора, повинно мати пристрої для аварійної зупинки (гальмування), якщо у небезпечній зоні, утворюваній рухомими частинами обладнання, можуть знаходитися працівники.
10.1.11. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню, мають бути обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями.
10.1.12. Конструкція обладнання повинна виключати можливість випадкового зіткнення працівників із гарячими і переохолодженими частинами.
10.1.13. Температура захисних екранів не повинна бути більш 45°С.
10.1.14. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81 ССБТ «Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» та ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».
10.1.15. Виробниче обладнання має бути укомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника відповідно до ГОСТ 27388-87 “Эксплуатационные документы сельскохозяйственной техники”.
10.1.16. Використання у складі виробничого обладнання джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватися за умови наявності ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів:
- НП 306.5.05/2.065-2002 „Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання”, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 2.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 17.12.2002 за N 978/7266;
- ДСП 6.177-2005-09-02 „Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 20.05.2005 за N 552/10832.
10.2. Машини і обладнання для приготування концентрованих і
комбінованих кормів
10.2.1. Подрібнювачі кормових компонентів, прес-екструдери, змішувачі, бункери кормових компонентів та інші подібні машини встановлюють на фундаментах відповідно до експлуатаційної документації на обладнання. В разі використання цих машин у складі комплекту обладнання комбікормового або кормоприготувального цеху, їхнє місце та спосіб встановлення визначають проектом.
10.2.2. Резервуари, бункери, ємності для сипучих і рідких компонентів кормів мають бути обладнані рівнемірами або іншими пристроями, що контролюють рівень заповнення ємності, а також пристроями для їх обслуговування, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.
10.2.3. Конструкція резервуарів, бункерів, ємностей та інших подібних виробів має забезпечувати їх миття і очищення без спускання в них персоналу.
10.2.4. Розвантажувальні частини конвеєрів повинні обладнуватися пристроями, що запобігають пилоутворенню і розкиданню технологічного матеріалу (спускні рукава, фартухи тощо).
10.2.5. Бункери-накопичувачі з верхнім завантажуванням сипких кормів повинні бути оснащені вертикальними сповільнювачами швидкості потоку до значень, що не перевищують 1 м/с.
Бункери, розміщені всередині робочих приміщень, повинні бути закритого виконання та підключені до аспіраційної системи.
10.2.6. Затвори бункерів повинні мати електричні або пневматичні механізми для регулювання їх положення. За необхідності регулювання положення затворів вручну зусилля не повинно перевищувати 150 Н.
10.2.7. Конструкція ємностей, бункерів для накопичення, зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь, або мати пристрої, які руйнують склепіння без застосування ручної праці, виключати злежування кормів, або передбачати пристрої для його попередження (ворушилки), передбачати захист внутрішніх стінок від налипання кормів. У випадку неминучості налипання повинні бути передбачені засоби для очищення.
10.2.8. Горловини ємностей для зерна і концентрованих кормів розміром більшим ніж 300 мм повинні мати захисні огородження.
10.2.9. Кришки бункерів-накопичувачів повинні бути обладнані упорами для їх фіксації у відкритому положенні.
10.2.10. Живильники, конвеєри і норії, що транспортують забруднені продукти, мають бути забезпечені пристроями для збирання та видалення бруду і некондиційного продукту з-під нижніх гілок конвеєрів без застосування ручної праці (піддони, контейнери, очищувачі, тощо).
10.2.11. Приймальні горловини живильних механізмів, що завантажуються вручну, повинні мати закриту частину довжиною не менше 850 мм, що перешкоджає потраплянню рук оператора до робочого органу (крім малогабаритної техніки).
10.2.12. Обладнання, призначене для транспортування сухих кормів, не повинно накопичувати заряди статичної електрики.
10.2.13 Дробарки кормів повинні відповідати вимогам ДСТУ 3218-95 „Машини сільськогосподарські. Дробарки. Методи випробувань”.
10.2.14. Подрібнюючі ротори, барабани дробарок та інші подібні елементи машин для приготування кормів повинні бути статично і динамічно збалансовані, ножі, молотки і протирізальні пластини надійно закріплені.
10.2.15. Дробарки та подрібнювачі повинні бути оснащені світловим індикатором, що сигналізує про роботу електродвигуна приводу ротора (барабана) у трьох режимах: „з недовантаженням”, „у номінальному режимі”, „з перевантаженням”. При цьому, кожному режимові повинен відповідати свій колір світлового сигналу індикатора.
10.2.16. Подрібнювачі та дробарки повинні мати пристрої аварійного відключення, що виключають можливість травмування працівників при порушенні режиму роботи або виникненні несправностей, а також пристрої, що запобігають включенню електродвигуна приводу ротора під час зміни решіт або при відкритій кришці дробарки.
10.2.17. Дробарки, призначені для подрібнення зерна та інших компонентів, повинні мати справні та чисті магнітні сепаратори.
Скребки для очищення сепараторів повинні бути виготовлені з дерева або пластмаси.
10.2.18. Дробарки повинні бути обладнані вибухорозрядним пристроєм, з'єднаним із трубопроводом, виведеним за межі приміщення.
10.2.19. Дробарки, гранулятори та екструдери повинні мати пристрої для полегшення пресування й заміни решіт і матриць.
10.2.20. Над кожним прес-екструдером повинен бути пристрій для примусової витяжної вентиляції.
10.2.21. Подача технологічних матеріалів до ріжучих, подрібнюючих, дозуючих та інших робочих органів повинна бути механізована та автоматизована без додаткового ручного регулювання (розрівнювання, пресування, додаткового завантаження тощо.
10.2.22. Пристрої подавання із захоплюючими, затискними, пресувальними або підйомними елементами мають бути огороджені з усіх сторін, за винятком місць проходження технологічного матеріалу. Місця проходження технологічного матеріалу, що є робочою зоною операторів під час технологічного обслуговування, повинні бути забезпечені додатковими засобами захисту, що виключають виробничу небезпеку.
10.2.23. Робочі органи (бітери, живильники, решета тощо), які в процесі роботи можуть забиватися технологічним матеріалом або сторонніми предметами, мають бути обладнані засобами запобігання, реверсування, автоматичного вимикання, сигналізації і самоочищення. Конструкція засобів повинна виключати можливість їх мимовільного вмикання і вимикання.
В випадках ручного очищення робочих органів, що забилися технологічним матеріалом, повинна бути забезпечена безпека очищення і доступ до них.
10.2.24. Подрібнювачі коренеклубнеплодів мають бути обладнані каменеуловлювачами, які повинні регулярно очищатися та забезпечувати повне очищення технологічного матеріалу від металевих і кам`янистих включень.
10.2.25. Оглядові люки дробарок і подрібнювачів повинні відчинятися і зачинятися без застосування інструменту, захисні кожухи - із застосуванням інструменту.
10.2.26. Машини для приготування вологих мішанок повинні бути виготовлені так, щоб забезпечити безпеку обслуговуючого персоналу та виключити можливість дії на нього хімікатів, пари, кип’ятку тощо.
10.2.27. Виконавчі механізми, робочі органи, окремі машини технологічних ліній і комплексів з дистанційним управлінням, віддалені від операторів чи розміщені в іншому приміщенні, а також такі, що обслуговуються більш ніж одним оператором, повинні бути обладнані системами автоматичної передпускової або післяпускової сигналізації.
10.3. Обладнання для вирощування та утримання птиці
10.3.1 . Конструктивні елементи обладнання для вирощування та утримання птиці повинні відповідати вимогам ГОСТ 27282-87 “Клеточные батареи для содержания птицы. Система удаления помета. Технические требования”, ГОСТ 27377-87 “Клеточные батареи для содержания птицы. Система сбора яиц. Технические требования”, ГОСТ 27461-87 “Клеточные батареи для содержания птицы. Клетки. Основные параметры и технические требования”, ГОСТ 12.2.042-91 і цих Правил.
10.3.2. Дверцята кліток повинні надійно фіксуватися і не мати погнутостей, надламів і обривів дроту чи інших конструктивних елементів.
10.3.3. Елементи сітчастих та планчастих підлог повинні бути змонтовані і закріплені з розрахунку переміщення по них працівників, вільного доступу в послідні канали під час санації пташника та ремонту обладнання.
10.3.4. Секції годівниць повинні бути виготовлені з корозійностійкого матеріалу або мати корозійностійке покриття, рівну, гладку поверхню без задирок і шорсткостей.
10.3.5. Механізми роздавання кормів в годівниці повинні мати пристрої для очищення годівниць від залишків кормів.
10.3.6. Натяжні пристрої канатно-дискових та ланцюгових кормороздавачів повинні забезпечувати їх легке і вільне регулювання.
10.3.7. Кожухи канатно-дискових та шнекових кормороздавачів повинні бути усередині покриті шумопоглинаючим матеріалом.
10.3.8. Привідні станції, поворотні ролики і поворотні барабани кормороздавачів повинні мати огородження, що виключають контакт працівників із механізмами.
10.3.9. Шнекові (спіральні) конвеєри повинні бути щільно з'єднані, на їх кожухах не повинно бути вм'ятин, шнеки (спіралі) повинні бути без деформацій.
10.3.10. Навісні бункерні кормороздавачі повинні пересуватися уздовж кліткових батарей плавно, без заклинювань, ривків і зупинок. На початку та в кінці кліткової батареї мають бути встановлені кінцеві вимикачі та стопорні механізми. Мінімальна відстань між кормороздавачами суміжних кліткових батарей чи кормороздавачем і поздовжньою стіною пташника повинна бути не менше 600 мм.
10.3.11. Тяговий трос приводу навісного бункерного кормороздавача повинен мати механізм натягу, бути міцним, покритим антикорозійним матеріалом, що не має пошкоджень, рухатись по спрямовуючим та натяжним роликам без просковзувань та заклинювань.
10.3.12. Гаки, призначені для підвішування обладнання у пташниках з утриманням птиці на підлозі, повинні бути міцно закріплені на стелі чи інших конструкціях будівлі, трос повинен бути міцним і не мати обривів окремих жил.
10.3.13. Конструкція противаг обладнання повинна виключати можливість їх падіння, зміщення і мимовільної зміни встановленої баластної маси.
10.3.14. Висота розташування завантажувальних горловин чи бункерів кормороздавачів над рівнем підлоги повинна забезпечувати вільне стикування завантажувача (завантажувального конвеєра) із роздавачем. Зазор по висоті не може перевищувати 100 мм.
10.3.15. Кормороздавальні лінії, що вмикаються з загального пульта керування і розташовані у віддаленій точці поля зору працівника, а також такі, що обслуговуються двома і більш працівниками, повинні бути обладнані автоматичною передпусковою сигналізацією.
10.3.16. Конструкція напувалок для птиці повинна передбачати можливість зливання залишку води під час їх миття та очищення. Жолобкові та трубчасті напувалки відкритого або напіввідкритого типу повинні мати зливний отвір та пристрій для механічного очищення від бруду і залишків корму. Стики напувалок мають бути герметичними.
10.3.17. Подача води у напувалки повинна здійснюватися з проміжного вирівнювального бака. Бак повинен мати пристрій, що запобігає переливу води через його край.
10.3.18. Для нормальної роботи ніпельних напувалок тиск води у них не повинен перевищувати 98 кПа.
10.3.19. Транспортери для збору яєць у протилежних кінцях повинні бути обладнані аварійними вимикачами для зупинки. Транспортери, відкриті по всій довжині, повинні бути додатково обладнані пристроями вимикання для зупинки у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.
10.3.20. Для запобігання бічних зміщень стрічки на транспортерах для збору яєць довжиною більше 15м повинно бути передбачене установлення спрямовуючих і центрувальних пристроїв.
10.3.21. Обладнання, яке використовують для відвантаження яєць і птиці, повинно бути справним. Обов'язкова наявність огороджень приводних пасів, ланцюгів, шківів, валів, муфт, карданів.
10.3.22. Тара (контейнери, ящики тощо ) повинна бути справною, без гострих країв, виступаючих цвяхів, задирок, поламаних дощок, інших елементів конструкції та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 ССБТ «Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации».
10.3.23. Ручні візки повинні бути обладнані ручними поліспастами з зусиллям на приводі не більше 150 Н.
10.3.24. Підвіски, шляхи і візки підвісної дороги повинні бути надійно закріплені, мати пристрій, що запобігає падінню.
10.3.25. Спеціальні автомобілі, призначені для перевезення яєць і птиці, повинні бути обладнані відкидним бортом-трапом та підйомним механізмом. Кузов автомобіля повинен бути чистим, продезінфікованим.
10.4. Обладнання для видалення, обробки і зберігання посліду
10.4.1. Обладнання для видалення посліду з приміщень для утримання птиці повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.042-91.
10.4.2. Скребки скреперних установок та скребкових транспортерів видалення посліду повинні бути надійно закріплені в скребковому візку, на тяговому тросі або тяговому ланцюгу і збирати послід при русі тільки в один бік.
10.4.3. Тяговий трос повинен мати антикорозійне покриття, бути надійно прикріплений до скребкового візка, правильно натягнутий і не мати обривів окремих жил.
10.4.4. Поворотні зірочки, ролики і барабани, стрічки транспортерів для видалення посліду, повинні мати пристрої для очищення від налиплого посліду.
10.4.5. Для очищення скребків повинні застосовуватися загострена палка або жердина довжиною не менше 1 м.
10.4.6. Похилі транспортери повинні мати захисні пристрої, що запобігають можливості зворотного ходу.
10.4.7. Для натягу транспортера видалення посліду повинні бути передбачені типовий інструмент і пристрої. При натягуванні транспортера з допомогою пружини повинен бути передбачений пристрій, що виключає різке зменшення натягу транспортера при руйнуванні пружини.
10.4.8. Механізми приводних станцій, поворотних роликів, барабанів і зірочок транспортерів повинні бути огороджені.
10.4.9. Настили для посліду в кліткових батареях з скребковим видаленням посліду повинні виготовлятися з не крихкого міцного матеріалу і бути вирівняні по всій площі. Застосування настилів із тріщинами не допускається.
10.4.10. Накопичувач посліду повинен бути покритий всередині та зовні антикорозійним матеріалом та обладнаний решіткою, що перешкоджає потраплянню у нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів.
10.4.11. Обладнання для сушіння посліду повинно бути оснащене пристроєм для автоматичного запалювання пального і контролю за розмірами полум'я в камері горіння, пристроєм регулювання подачі палива і повітря в камеру згоряння у залежності від заданих температурних параметрів роботи.
10.4.12. Пускові кнопки агрегатів, що входять в установку для сушіння посліду і працюючих від індивідуальних приводів, повинні бути виведені на єдиний пульт управління.
10.4.13. У сушильних камерах і місткостях для нагромадження сухого посліду повинен бути передбачений пристрій, що забезпечує очищення внутрішніх поверхонь без спуску в них працівників.
10.5. Обладнання для інкубації яєць
10.5.1. Конструкція і встановлення інкубаторів повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації на обладнання й інструкції з монтажу.
10.5.2. Термометри, психрометри, вимикачі повинні мати міцне кріплення й огородження від пошкоджень.
10.5.3. Елементи механічного обладнання інкубаторію, що рухаються і обертаються (приводні паси, ланцюги, муфти, вали тощо) повинні бути огороджені.
10.6. Обладнання для проведення ветеринарно-санітарних заходів
10.6.1. Дезінфекційні установки будь-якого типу повинні бути обладнані манометрами і запобіжними клапанами, що не допускають розривів трубопроводів і шлангів.
10.6.2. Шланги для подачі дезінфікуючих розчинів повинні бути прогумованими, з'єднані з розбірними вентилями за допомогою різьбових гайок.
10.6.3. У з'єднаннях трубопроводів, кранів і шлангів дезінфекційних установок не повинно бути підтікання дезінфікуючих розчинів.
10.6.4. Мобільні дезінфекційні установки повинні бути обладнані опорними стійками.
10.6.5. Установки для дезінфекції аерозолями повинні бути обладнані полум'ягасниками.
10.7. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що
працюють під тиском
10.7.1. Встановлення, реєстрація, технічний огляд та експлуатація парових і водогрійних котлів повинні здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-1-95, НПАОП 0.00-1.26-96, НПАОП 0.00-1.11-98, НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.057-2006/200, НПАОП 0.00-1.08-94, експлуатаційної документації та цих Правил.
10.7.2. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що працюють
під тиском, необхідно обладнувати засобами контролю і захисту від підвищеного тиску та перегріву.
Контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати діючим стандартам, мати необхідний клас точності та виконання і проходити своєчасну перевірку та атестацію.
Розташування запобіжних клапанів повинно забезпечувати безпеку працівників.
10.7.3. Водонагрівні пристрої закритого виконання повинні мати арматуру, яка забезпечує розбір гарячої води шляхом витіснення її холодною. Не допускається встановлення вентилів та інших запірних пристроїв на трубопроводах водонагрівного обладнання, по яких відводиться гаряча вода.
10.7.4. Електроводонагрівачі та інші теплові апарати, до складу яких входить електрообладнання (електровентилятори, електронасоси тощо), повинні мати захист від напруги дотику.
10.7.5. Усмоктувальні повітропроводи теплогенераторів, котельного обладнання, радіатори і вентилятори калориферів мають бути захищені від переміщення сторонніх предметів.
10.7.6. Трубопроводи рідкого палива повинні приєднуватися до пальників через пристрої, які захищають трубопроводи від можливої вібрації.
10.7.7. Теплогенератори та калорифери необхідно з'єднувати з магістральними трубопроводами за допомогою спеціальних патрубків і фланців.
10.7.8. Температура повітря, яке подається повітронагрівними пристроями (теплогенераторами, повітронагрівачами, калориферами тощо) у виробничі приміщення , повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.
10.7.9. Усі теплові апарати, паропроводи, димоходи та інші апарати і комунікації, які випромінюють тепло, повинні мати ефективну і надійну теплову ізоляцію відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 “Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.1988 N 155.
Обладнання, що виділяє тепло, повинно бути теплоізольованим так, щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала + 43 град.С відповідно до ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь». Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.