Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в україні короткий опис

Вид материала

Документы

Содержание Загальна інформація Адекватність наявних коштів для забезпечення цілісності екосистем та економічної життєздатності ПТ: 3 практичні приклади Джерело фінансування Всього необхідно Таблиця 19. Прогноз наявних коштів для НПП ПС з різних джерел у перший рік існування (2007), дол. США Таблиця 21. Співвідношення наявних коштів / необхідних коштів, НПП ПС Таблиця 22. Кошти РЛП ПС з різних джерел в 2005-2006 рр., дол. США Таблиця 24. Співвідношення наявних коштів / необхідних коштів, РЛП ПС Діаграма 4 Співвідношення фінансування та співставлення балів МЕТТ Репрезентативність трьох описаних вище територій для фінансового стану усієї системи ПТ Таблиця 25. Співвідношення наявних та необхідних коштів в 17 інших розвинених ПТ з управлінськими органами Просте середньоарифметичне По-друге, розглянемо приклад національного природного парку «Прип’ять-Стохід» Таблиця 26.Питоме середнє співвідношення наявних та необхідних коштів для української системи ПТ, 2007 рік Таблиця 26.Питоме середнє співвідношення наявних та необхідних коштів для української системи ПТ, прогноз до 2015 року ЧАСТИНА D.V Матриця загроз, ключових причин та їхніх рішень Зменшення відкритих випасів Неконтрольовані пожежі Aegypius monachus Частина D.VI Аналіз учасників та план залучення ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй Програма рівних можливостей та прав, 556.3kb.
• Міністерство закордонних справ україни, 199.63kb.
• Поняття та класифікація прав людини, 159.8kb.
• Оон організація об’єднаних націй, 79.66kb.
• Д людини стало одним із найважливіших завдань створеної після завершення Другої світової, 950.27kb.
• Кабінету Міністрів України подати у місячний строк проект закон, 177.73kb.
• Законодавчі та інституційні основи, 783.25kb.
• Верховної Ради України, програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон), Української, 125.25kb.
• Ка характеризується наявність у суб’єкт господарювання фінансових ресурсів, достатніх, 49.82kb.
• «Фінансовий аналіз», 84.47kb.

Загальна інформація

ПТ в Україні можуть отримувати фінансування з двох джерел: (1) загальний національний бюджет для покриття одиниць основного капіталу, що не стосуються природоохоронної діяльності, експлуатаційні витрати та дослідницьку роботу, (2) власний доход. Кожного року ПТ готує заявку на отримання державного бюджетного фінансування. Типовими складовими заявки є:

1. Заробітна платня працівників управлінського органу ПТ
   
2. Витратні офісні матеріали
   
3. Польове обладнання та уніформа
   
4. Транспортні витрати (пальне)
   
5. Оренда
   
6. Будівництво та ремонт споруд
   
7. Засоби зв’язку та телефон
   
8. Проведення конференцій, зустрічей,
   
9. Одиниці основного капіталу (комп’ютери, автомобілі, човни)
   

1. Наукова та природоохоронна робота (окрім тих, що передбачені цільовими державними програмами)
   

Заявки на фінансування, через профільне міністерство/відомство надходять до Міністерства фінансів, яке через кілька місяців приймає остаточне рішення щодо річних бюджетних асигнувань кожної з ПТ. Міністерство фінансів залучає ресурси з різних екологічних програм (наприклад, «ЕкоНет 2015») з тим, щоб уможливити таке фінансування.


У свої заявки на отримання державного фінансування ПТ повинні включити проект власного генерування доходів. Цей процес здійснюється за допомогою включення послуг з контрольного переліку, які ПТ може продавати (перелік затверджується Кабінетом Міністрів). До таких послуг входять:

1. Послуги у галузі відпочинку
   
   • Керовані та некеровані екскурсії вздовж визначених і невизначених маршрутів, відвідування музеїв, освітніх центрів, розповіді про природу,
     
   • Організація та продаж освітніх та інформаційних продуктів щодо захисту природи; виготовлення та продаж карт
     
2. Послуги щодо досліджень, проведення оцінювання та лабораторних тестів.
   
3. Послуги у сфері комерційного туризму, включаючи: (i) Короткострокове перебування (утримування туристичних зупинок, вогнищ у спеціально відведених місцях); (ii) Місця для рибальства; (iii) Велосипедні та кінні маршрути; (iv) Полювання; (v) Спуск на каное, прогулянки на човнах, водні лижі, віндсерфінг; (vi) Агротуризм.
   
4. Послуги щодо виготовлення фільмів.
   
5. Транспортування туристів, створення парковок та використання паромів.
   
6. Поселення та харчування туристів.
   
7. Реклама та публікації.
   
8. Ветеринарні та медичні послуги.
   
9. Продаж молока, м’яса, яєць, пуху, шкіри, м’яких іграшок, предметів для зоологічних колекцій.
   
10. Збір та продаж лікарських рослин, ягід і грибів.
    
11. Збір та продаж трав для гербаріїв.
    
12. Насадження і продаж трав, дерев, насіння.
    
13. Виробництво та продаж сувенірів.
    
14. Продаж продукції з дерева.
    
15. Оренда обладнання, автомобільний парк.
    
16. Збір платні за вхід, перевезення туристів.
    
17. Плата за організацію фестивалів, ярмарків.
    
18. Плата за використання логотипів та назви ПТ
    

Політика збору платні за вхід тісно пов’язана із спроможністю ПТ до провадження зборів. Платня за вхід існує у тих ПТ, які мають до 3 входів/в’їздів на територію; де легко встановити та забезпечити діяльність контрольних пунктів. Таких НПП є декілька, включаючи Шацький НПП. В інших випадках, якщо ПТ знаходиться коло густонаселеної зони або має багато входів, то такій території варто відмовитися від практики платні за вхід, натомість створивши систему зборів коло окремих принад та особливо відвідуваних зон. Багато ПТ (особливо НПП) мають преференції (знижена платня) для представників різних уразливих груп (наприклад, інваліди), і це позитивно сприймається у суспільстві.


Законодавство дозволяє проведення ярмарків, змагань; створення веб-сайтів, ведення маркетингової діяльності; організацію аукціонів та інших заходів, які сприятимуть залученню інвестицій в ПТ. Однією з поширених практик є здача в оренду приватним компаніям споруд та будівель ПТ. Це дозволяє забезпечити високий рівень якості послуг, яку сама ПТ часто не здатна забезпечити. Аналіз показує, що найбільш розвинені ПТ залучають приватні компанії та жителів ПТ для:

• Спорудження та управління кемпінгами, готелями, закладами громадського харчування (кафе та ресторани), центрами для відвідувачів
  
• Забезпечення діяльності медичних та рекреаційних центрів
  
• Надання транспортних послуг
  
• Ведення торгівлі
  
• Надання комунікаційних послуг
  
• Проведення організованих турів, перекладацькі послуги
  
• Діяльності індустрії розваг (наприклад, дитячі ігрові майданчики тощо)
  

Існують ознаки того (зокрема у Шацькому НПП), що приватний сектор долучається до діяльності адміністрації ПТ щодо організації комплексних послуг для туристів та/або бере активну участь в ярмарках і маркетинговій діяльності. Власні доходи ПТ можуть доповнюватися міжнародними грантами чи нематеріальною допомогою ззовні. Усі джерела повинні реєструватися і подаватися до міністерства разом з заявкою на отримання державного фінансування.


Адекватність наявних коштів для забезпечення цілісності екосистем та економічної життєздатності ПТ: 3 практичні приклади


Представлення фінансування ПТ в абсолютному вигляді не дозволяє зробити висновок щодо достатності чи недостатності наявного фінансування для забезпечення екологічної цілісності ПТ. Різні ПТ мають різний рівень природоохоронної цінності, економічного розвитку, розміру території, кадрового забезпечення і матеріальних потреб. Тому абсолютні показники «потреб» будуть різними для різних ПТ. Кращим показником є співвідношення «коштів, необхідних для забезпечення ефективного природоохоронного та економічного існування» та «загальної величини коштів, доступних ПТ з усіх можливих джерел для забезпечення цих потреб». Хоча другу частину коефіцієнту (тобто, наявні кошти) можна легко підрахувати на основі статистики Державної служби, перший компонент повинен ґрунтуватися на бізнес-планах ПТ, а це доволі складно, оскільки практики бізнес-планування практично не існує. Готуючи заявки на отримання державного фінансування та плануючи діяльність з генерування доходів на наступний рік, до певної міри керівники ПТ покладаються на свої управлінські плани, минулорічні результати і показники, а також на власні оцінки. Однак, ми також спробувати визначити оптимальний рівень природоохоронних та економічних потреб для трьох територій, які є різними, але водночас типовими для системи ПТ України: (1) Шацький національний природний парк (розвинений НПП), (2) НПП «Прип’ять-Стохід» (новостворений НПП), (3) регіональний ландшафтний парк «Прип’ять-Стохід» (існує під юрисдикцією місцевої влади і не має управлінського органу, однак містить важливе біорозмаїття). (Ця інформація відповідає даним оцінювання МЕТТ).


(1) Шацький національний природний парк


Всього працівників: 150

Загальна площа ПТ: 48 977 га

Територія під прямим керівництвом ПТ: 20 856 га

Рівень рекреаційного навантаження на екосистему: високий

Ключові ландшафти: озера, ліси, заболочені території


Таблиця 16. Кошти Шацького НПП з різних джерел, дол. США

Джерело фінансування	2005 (фактичні)	2006 (фактичні)	2007 (прогноз)	2008 (прогноз)
Державний бюджет	254 500	280 000	387 400	390 000
Власні доходи	102 000	70 000	100 000	100 000
Всього	356 500	350 000	487 400	490 000

Асигнування з державного бюджету покривають наступне:

• Заробітна платня та податки з зарплати (59% державних асигнувань)
  
• Уніформа
  
• Конференції та інформаційні кампанії (0,4% державних асигнувань для НПП)
  
• Обладнання (10%)
  
• Автомобільний парк (6,7%)
  
• Споруди (7,7%)
  
• Ремонт
  

Таблиця 17. Кошти, необхідні для забезпечення належної економічної сталості та природоохоронної ефективності, Шацький НПП, прогнози, дол. США

	2007	2008
Кошти на поточні витрати	437 000	492 000
Кошти на підтримку екологічної діяльності згідно з управлінським планом	90 000	100 000
Всього необхідно	527 000	592 000

Таблиця 18. Співвідношення наявних коштів / необхідних коштів, Шацький НПП

	2007	2008
Прогнозована наявність / Всього необхідно	487,4 / 527 = 92,5%	490 / 592 = 82,8%
Середній показник наявності (2005-2006) / Всього необхідно	(356,5 + 350) / 2 / 527 = 67%	(356,5 + 350) / 2 / 592 = 59,7%
Вірогідність отримання прогнозу	0,3	0,3
Вірогідність отримання, в середньому у минулому	0,7	0,7
Підраховане середнє співвідношення наявних та необхідних коштів для Шацького НПП	74,6%	66,6%

(2) Національний природний парк „Прип’ять-Стохід”


Всього працівників: 103

Загальна площа ПТ: 39 315,5 га

Територія під прямим керівництвом ПТ: 5 961,9 га

Рівень рекреаційного навантаження на екосистему: помірний

Ключові ландшафти: заболочені території, ліси


Таблиця 19. Прогноз наявних коштів для НПП ПС з різних джерел у перший рік існування (2007), дол. США

Джерело фінансування	2007 (замовлено)	2007 (оптимістичний сценарій, отримано 80% від заявки)	2007 (реалістичний сценарій, отримано 65%* від заявки)	Середній показник між оптимістичним та реалістичним сценаріями на 2007 рік	Прогноз на 2008 – 10-відсоткове зростання у порівнянні з 2007
Державний бюджет	475 600	380 480	309 140	344 810	379 291
Власні доходи	10 000	12 000	10 000	11 000	12 100**
Всього	485 600	392 480	319 140	355 810	391 391

* на основі 5-річного досвіду забезпечення фінансування НПП в Україні. Джерело: Державна служба заповідної справи

** прогноз для базисного сценарію


Асигнування з державного бюджету на 2007 рік покривають наступне:

• Заробітна платня та податки з зарплати (52% державних асигнувань)
  
• Підготовка управлінського плану та документації для офіційного оформлення (24,5%)
  
• Уніформа
  
• Обладнання (2,3%)
  
• Автомобільний парк та човни (5,8%)
  
• Споруди (2,5%)
  
• Ремонт
  
• Витратні матеріали
  

Таблиця 20. Кошти, необхідні для забезпечення належної економічної сталості та природоохоронної ефективності, НПП ПС, прогноз, дол. США *

	2007	2008
Кошти на поточні витрати	746 000	817 000
Кошти на підтримку екологічної діяльності	45 000	45 000
Всього необхідно	791 000	862 000

* на основі документації щодо створення ПТ та подальших калькуляцій економістів Державної служби заповідної справи, включаючи термінові заходи щодо утримання екосистем

Таблиця 21. Співвідношення наявних коштів / необхідних коштів, НПП ПС

	2007	2008
Прогнозована наявність / Всього необхідно	355,8 / 791 = 45 %	391,4 / 862 = 45,5%

(3) Регіональний ландшафтний парк „Прип’ять-Стохід”


Всього працівників: 0 (за станом РЛП повинен наглядати районний екологічний інспектор)

Загальна площа ПТ: 22 300 га (територія знаходиться у Зарічанському районі Рівненської області)

Територія під прямим керівництвом ПТ: 0 га

Рівень рекреаційного/економічного навантаження на екосистему: помірний

Ключові ландшафти: заболочені території, ліси

Управлінський орган: відсутній


Таблиця 22. Кошти РЛП ПС з різних джерел в 2005-2006 рр., дол. США *

Джерело фінансування	2005 (реальний)	2006 (реальний)
Асигнування з районного бюджету	2 500**	2 500
Власні доходи	0	0
Всього	2 500	2 500

* Джерело: Дослідницький центр охорони природи

** Включає витрати на проведення конференцій та зустрічей, 10% зарплатні районного екологічного інспектора, утримання 2 автомобілів та закупівля пального

Таблиця 23. Мінімальні кошти, необхідні для забезпечення належної економічної сталості та природоохоронної ефективності, РЛП ПС, прогноз, дол. США *

	2006
Кошти на підтримку екологічної діяльності	20 000

* на основі аналізу фахівців Дослідницького центру охорони природи

Таблиця 24. Співвідношення наявних коштів / необхідних коштів, РЛП ПС

	2006
Прогнозована наявність / Всього необхідно	2,5 / 20 = 12,5 %

У графіку співставлені бали МЕТТ для трьох територій, задіяних у проекті, з співвідношеннями фінансування:

Діаграма 4 Співвідношення фінансування та співставлення балів МЕТТ




Вертикальна вісь: бали, у процентах

Горизонтальна вісь: території (зліва направо: РЛП ПС, НПП ПС, Шацькі озера)

Синій графік: Бали МЕТТ на початку проекту

Червоний графік: Співвідношення наявних та необхідних коштів на початку проекту


Репрезентативність трьох описаних вище територій для фінансового стану усієї системи ПТ


По-перше, розглянемо приклад Шацького НПП. За оцінками спеціалістів Державної служби заповідної справи, з точки зору достатності фінансування Шацький НПП входить до числа 40% провідних ПТ національного значення. Іншими словами, його співвідношення в 75% наближається до кращих показників широти розподілу для такого типу ПТ (тобто тих, які існують уже деякий час і мають управлінські органи). Для перевірки цього висновку, фахівці проекту підрахували співвідношення в 17 інших національних природних парках та біосферних заповідниках. Разом ці ПТ (біосферні заповідники, природні заповідники, НПП, РЛП з управлінськими органами) становлять 58% усіх ПТ за територією. Отримані дані представлено в Таблиці 25.

Таблиця 25. Співвідношення наявних та необхідних коштів в 17 інших розвинених ПТ з управлінськими органами

Назва території	2005, тис. дол. США			2006, тис. дол. США			2007, тис. дол. США
	Необхідні кошти *	Наявні кошти **	Співвідношення,%	Необхідні кошти *	Наявні кошти**	Співвідношення,%	Необхідні кошти *	Наявні кошти**	Співвідношення,%
Карпатський біосферний заповідник	635	647	101,8	1 466	781	53,3	2 027	932	46,0
Карпатський НПП	543	699	128,7	818	810	99,0	914	948	103,7
НПП Синевір	453	583	128,7	604	632	104,7	733	804	109,7
Віжницький НПП	330	168	50,8	400	176	44,0	749	246	32,8
НПП «Подільські Татри»	240	118	49,4	315	144	45,7	537	181	33,8
НПП «Єланецький степ»	48	30	61,7	49	35	71,0	46	44	95,1
Природний заповідник «Горгани»	126	126	100,5	235	148	63,0	257	173	67,4
НПП «Свяіті гори»	2 368	343	14,5	511	327	63,9	1 218	374	30,7
Казантипський НПП	29	19	64,6	25	22	88,6	35	29	83,4
Опукський природний заповідник	73	34	46,9	52	41	79,3	76	56	73,8
Яворівський НПП	98	120	121,9	146	129	88,3	180	161	89,7
Деснянсько-Старогутський НПП	330	228	68,9	635	205	32,4	534	265	49,6
Ужанський НПП	473	272	57,4	789	314	39,8	437	359	82,1
Кременецький ботанічний сад	115	94	81,7	701	118	16,8	695	146	21,0
НПП «Гуцульщина»	414	271	65,3	397	303	76,3	468	382	81,7
Ічнянський НПП	204	144	70,8	392	165	42,2	414	185	44,6
ПТ під юрисдикцією державної адміністрації	242	51	21,1	125	75	59,7	195	99	50,9
Просте середньоарифметичне			72,6			62,8			64,5

* експертна оцінка спеціалістів проекту та економістів Державної служби заповідної справи, ґрунтується на історичних записах детальних фінансових заявок ПТ, на основі потреб управлінського планування (включаючи заявки на термінові екологічні заходи).

** на основі статистики Державної служби заповідної справи


Наведена таблиця дозволяє нам дійти кількох важливих висновків:

1. Приблизно 20% існуючих територій з управлінськими органами в Україні покривають свої потреби повністю або майже повністю (понад 90%). Однак, помітно, що кількість таких ПТ зменшується (наприклад, 2005 року понад 30% перебували на самозабезпеченні, а в 2006-ому – лише 18%).
   
2. Водночас близько 35% територій задовольняють менш, ніж половину своїх екологічних та економічних потреб, і ця тенденція погіршується. (35% - це показник 2007 року. У 2005 році він становив 12%).
   
3. Середнє співвідношення таких ПТ становить 63 - 73 %, що підтверджує наше припущення про те, що Шацький національний природний парк зі своїми показниками в 66-75% перебуває дещо вище, ніж середній відсоток, та все ж він знаходиться в репрезентативних межах для такого типу ПТ.
   

По-друге, розглянемо приклад національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Це – представник новостворених ПТ з управлінськими органами. В Україні планується розширення системи ПТ з 4,6% до понад 10,4% до 2015 року. З 5,8% планового розширення 3,5% відбуватиметься за рахунок створення нових природних заповідників, НПП (та розширення біосферних заповідників). Крім того, принаймні 1% категорії «Інше» включає РЛП з управлінськими органами. Це означає, що 4,5% з 5,8% будуть новими територіями національного чи регіонального значення з управлінськими органами. Таким чином, новостворений НПП «Прип’ять-Стохід» є прикладом щонайменше 77,5% усіх природоохоронних територій, які будуть створені в Україні до 2015 року. Цей приклад є також важливим, оскільки створення НПП ПС відбувається не з «чистого листка», а на основі існуючого РЛП з управлінським органом і з багатим попереднім досвідом місцевих професіоналів, які, як очікується, увійдуть до складу його управлінського органу (як у сфері охорони природи, так і в лобіюванні фінансових інтересів ПТ). Однак, навіть якщо ПТ отримає належний стартовий людський капітал, зокрема, професійний рівень спеціалістів, які розробляли комплекс документів щодо створення цього НПП (див. також оцінку МЕТТ цієї території), наш висновок такий: у перший рік діяльності НПП ПС матиме співвідношення наявних та необхідних коштів на рівні 45%.


Даних про новостворені ПТ з управлінськими органами набагато менше, ніж даних про існуючі території, оскільки за останні 4 роки нових ПТ створювалося дуже мало. Таким чином, це співвідношення щодо інших територій підтвердити неможливо. Однак, експертна оцінка економістів Державної служби заповідної справи на основі «історичного досвіду» вказує, що впродовж перших років після створення українські ПТ національного та місцевого значення з управлінськими органами здатні отримати близько 50% від необхідних потреб, та з часом їхня спроможність генерувати власні доходи зростає, і це співвідношення може збільшитися. Це також свідчить про те, що саме у перші роки після створення ПТ надзвичайно важливо максимально розвинути бізнес та набути досвіду. Це також свідчить про слабкість розділених, неорганізованих ПТ щодо захисту і просування власних інтересів перед органами центральної влади, які розглядають заявки на фінансування. Оскільки заплановане до 2015 року розширення системи ПТ збільшить частку ПТ більш, ніж вдвоє, надзвичайно важливо, аби стартовий потенціал ПТ у сфері генерування власних доходів і просуванні інтересів перед центральною владою отримав належну увагу.


І, нарешті, третій приклад (РЛП «Прип’ять-Стохід») надає нам можливість розглянути фінансовий стан територій, які не мають управлінського органу (регіонального чи місцевого значення). Такі території (заказники та РЛП без управлінських органів) становлять 42% системи ПТ України за площею. Результатом нашого аналізу РЛП ПС стало співвідношення на рівні всього 12.5%. Однак тут слід зважати на два важливі чинники. По-перше, фінансування таких територій є значно нижчим, ніж потреби НПП або природних заповідників. Причина полягає у тому, що поточні витрати тут не включають заробітну платню (в ПТ з управлінськими органами витрати на зарплату становлять більше 50%). А по-друге, ці території, як правило, набагато менші за площею і мають низьку щільність населення (це, власне, і пояснює нижчий рівень загроз для їх біорозмаїття). Певною мірою РЛП ПС можна вважати виключенням з точки зору розміру та цінності біорозмаїття. Зазвичай, такі території повинні створюватися як національні парки і отримувати відповідне фінансування.


Однак, збір фінансових даних для цього типу територій є ще складнішим, ніж для попередньої групи ПТ. Ми змогли знайти дані тільки про одну територію (РЛП «Кінбурнська коса»), де співвідношення становило 53,4%. Далі, на основі експертного оцінювання економістів Державної служби заповідної справи, можемо стверджувати, що для типових заказників та РЛП без управлінських органів співвідношення наявних та необхідних коштів може дуже відрізнятися –від 15 до 80%, залежно від площі, рівня загроз, інтересу і спроможності місцевої влади підтримувати ПТ. Однак, оскільки такі території, як РЛП «Прип’ять-Стохід» існують в країні, і варіації співвідношень мають таку високу амплітуду коливання, то це свідчить про фінансову нестабільність та відсутність спільного бачення фінансування таких ПТ.


Висновки

Ґрунтуючись на описаних вище прикладах, а також на даних інших ПТ, у Таблиці 26 підраховано питоме середнє співвідношення української системи ПТ на 2007 рік, а також припущення (Таблиця 27) такого співвідношення у разі розширення (подвоєння площ) до 2015 року за базисним сценарієм (без впровадження проекту).

Таблиця 26.Питоме середнє співвідношення наявних та необхідних коштів для української системи ПТ, 2007 рік

	Існуючі ПТ національного та регіонального значення з управлінськими органами	Існуючі та нові ПТ без управлінських органів
Співвідношення наявних та необхідних коштів	63-73%, де 68% - середній показник	15-80%, де 47,5% - середній показник
Питома вага (% таких ПТ загалом у системі), станом на 2007 рік*	0,58	0,42
Питоме співвідношення наявних та необхідних коштів для всієї системи ПТ України, 2007 рік	59,39%

* ботанічні сади, пам’ятники природи, зоопарки, міські парки виключено з підрахунків

Таблиця 26.Питоме середнє співвідношення наявних та необхідних коштів для української системи ПТ, прогноз до 2015 року

	Усі ПТ, що існують, за станом на 2007 рік	Нові ПТ з управлінськими органами (згідно з планом розширення)	Нові ПТ без управлінських органів (згідно з планом розширення)
% країни, до 2015 року	4,6%	4,5%	1,3%
Питома вага, як відсоток національної системи ПТ	0,44	0,43	0,13
Співвідношення наявних та необхідних коштів	59,39%	50%	47,5%
Питоме співвідношення наявних та необхідних коштів для всієї системи ПТ України, 2015 рік: 53.81%

155. Таким чином, при збереженні сучасного стану справ, співвідношення знизиться з 59,39% у 2007 році до 53,81% в 2015 році. Висновок, якого можна дійти, проаналізувавши дві останні таблиці, говорить, що за умов збереження сучасного стану справ розширення системи ПТ без належної стратегії та нових механізмів генерування доходів іще далі відштовхне систему ПТ України від вимог сталості, яка здатна забезпечити виконання її природоохоронних та економічних завдань.
     

ЧАСТИНА D.V Матриця загроз, ключових причин та їхніх рішень

Таблиця 28. Вплив, загрози, причини та стратегія проекту

Біологічний вплив	Ключові причини	Нормативний стан	Управлінські виклики/перешкоди для досягнення нормативного стану	Стратегія усунення перешкод/Демонстрація	Базисна діяльність
Загроза 1: Втрата і деградація ареалів існування
Зменшення природного ареалу існування ендемічних та індикаторних видів та видів, що знаходяться під загрозою зникнення, а саме: (1) трясовини, торф’яники Sphagnum – до 5% на рік, (2) заплавні луки, (3) відкриті пасовища (напівприродні). Вплив на види: очеретянка прудка (за кілька років популяція зменшувалась на 30-40 пар), пелікан кучерявий, гуска мала, деркач, баранець великий, боривітер степовий, гриф чорний Aegypius monachus	Неконтрольований вплив минулих осушувальних кампаній та видобування торфу поряд з кордонами ПТ, а також у буферних зонах; у випадку ренатуралізації заболочених територій, вона не контролюється екологічними втручаннями, уникаючи стадію природного болота і перетворюючись на лісисту місцевість Ерозія земель сільськогосподарського призначення на околицях ПТ є типовою для степових та південних лісостепових ПТ Зменшення відкритих випасів та усунення кістяків; зменшення обсягів заготівлі сіна в результаті зниження поголів’я худоби, викликане бідністю селян, призводить до неналежного заростання територій очеретом, чагарниками та лісом. Неконтрольовані пожежі: Пожежі, розпочаті місцевими фермерами начебто для підвищення родючості земель, поширюються на значні площі ПТ Спорудження доріг, мостів та протиповіневих споруд, яке не зважає на екологічні потреби і призводить до руйнування болотних ареалів	Краща реалізація природоохоронних заходів, передбачена управлінськими планами для забезпечення належної природної регенерації осушених у минулому заболочених місцевостей Краще виконання законодавства що вимагає від чинників сільського господарства вираховування природоохоронних потреб Активніше залучення місцевих фермерів та тваринників у реалізації спільних заходів з управління ПТ з особливою увагою до традиційних практик (викіс сіна, усування очерету та кістяків) Кращий нагляд за дотриманням вимог і правил ПТ Інтеграція принципів збереження біорозмаїття в процеси спорудження доріг, мостів та протиповіневих споруд	Фінансові перешкоди: Співвідношення наявних та необхідних коштів для забезпечення біологічної та економічної сталості ПТ становить в середньому 59% по системі Управлінські плани ПТ не підтримуються належними бізнес-планами, що ускладнює їх реалізацію Фінансування системи ПТ на 95% залежить від державних асигнувань Управлінські перешкоди, що призводять до операційної неефективності: Управлінська вертикаль структури ПТ (між Державною службою та обласними управліннями Мінприроди) є нечіткою, що унеможливлює ефективну підтримку та реалізацію положень ПТ на рівні кожної території через втрату відповідальності; невідповідність кількості персоналу і обов’язків Державної служби та обласних відділів Мінприроди, що перешкоджає виконанню положень ПТ Через відсутність механізмів розподілу доходів існує тупикова ситуація навколо створення ПТ, які, з екологічних вимог, мають охоплювати території кількох областей; чинна система створення окремих ПТ на території однієї області призводить до неадекватного кадрового забезпечення та відсутності координації, що зашкоджує здійсненню природоохоронних заходів 80% усіх ПТ знаходяться під юрисдикцією Державного комітету лісового господарства, чиї співробітники та керівники ПТ мають обмежені знання та навички щодо управління ПТ; з іншого боку, співробітники Державної служби не мають належних навичок для реалізації взаємовигідних можливостей, що стимулюють збереження природи і її стале економічне використання Нестача знань, свідчень та реального досвіду про забезпечення екологічної безпеки спорудження доріг та протиповіневих споруд у ПТ Керівники та персонал ПТ є ізольованими щодо обміну інформацією та досвідом у різних аспектах управління ПТ, включаючи залучення приватного сектору для генерування доходів	Усунення перешкод: Розробка, затвердження та запуск Національної стратегії фінансування ПТ, плану та положень для допомоги ПТ у генеруванні доходів. (Наслідок I) Введення бізнес-планування ПТ як системного інструменту, та його тестування (Наслідок I) Демонстрація життєздатності громадсько-приватних партнерств (між ПТ, місцевими жителями та приватним бізнесом) як механізму генерування додаткових доходів для ПТ та стимул до охорони природи з боку місцевих жителів (Наслідок I) Усунення перешкод: Децентралізація Державної служби для якіснішого охоплення проблем ПТ на місцях та підвищення ефективності управління ПТ (Наслідок II) Розробка та тестування механізмів для міжобласних ПТ (Наслідок II) Розробка комплексного 100-годинного обов’язкового навчального курсу для персоналу ПТ (Наслідок II) Інтеграція модуля та практичних прикладів для включення екологічних принципів в спорудження доріг в ПТ під час обов’язкового професійного навчання для персоналу ПТ (Наслідок II) Створення Асоціації ПТ (Наслідок II)	Базисна діяльність, пов’язана з фінансовими перешкодами: Державні асигнації в рамках Програми дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 року, компонент «фінансування інституцій ПТ» Програма «ЕкоНет 2015»: Природоохоронні заходи для збереження окремих видів флори і фауни Базисна діяльність, пов’язана з управлінськими: Подальший розвиток системи управління ПТ за рахунок державного бюджету, включаючи фінансування створення нових ПТ Програма дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 року (компонент «зміцнення існуючого потенціалу управління ПТ») Підтримка створення державного кадастру природоохоронних територій Посилення дотримання законодавства щодо ОЕВ Програма «Ліси України» Загальнодержавна програма розвитку водного господарства (2002) на 2002-2011 роки Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Україні Програма дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 року (компонент «наукові дослідження проблем ПТ») Наукова підтримка створення «ЕкоНет» Підтримка урядом участі держави в міжнародних екологічних конвенціях та договорах
Загроза 2: Усунення рідких, ендемічних видів та таких, що знаходяться під загрозою
Зменшення популяцій видів: зубр європейський (зменшення поголів’я від 300 до 3 осіб) впродовж 10 років, гриф чорний Aegypius monachus (з 60 до 30 осіб за останні 15 років). пелікан кучерявий, рідкісні рослини (орхідеї з заплавних лук, Dactylorhiza genera , Aldrovanda vesiculosa, черевички зозулині Cypripedium calceolus, рідкісні види осоки, наприклад Cariceta davallianae; популяції річної риби	Незаконне полювання під час стоянки та зимівлі тварин через бідність, яка примушує місцевих жителів вдаватися до незаконного полювання Порушення порядку туристами впливає на популяції пелікана кучерявого Збір рослин і трав особами, що заготовляють лікарські рослини Любительська риболовля для сімейного споживання через блокування рік	Краще впровадження і дотримання управлінських планів ПТ адміністративними органами; активніше залучення місцевих жителів в доходову діяльність в ПТ. Підвищення потенціалу адміністративних органів ПТ для моніторингу туризму. Активне залучення місцевих мешканців у спільну реалізацію управління ПТ на основі традиційних практик (наприклад, усунення тимчасових рибальських дамб)	Див. вище	Див. вище	Див. вище

Частина D.VI Аналіз учасників та план залучення

156. Під час підготовки проекту були налагоджені тісні контакти з усіма ключовими урядовими структурами, науковцями та донорськими організаціями.
     

Таблиця 29. Ключові групи учасників та їхня участь у підготовці проекту

Учасник	Участь у підготовці проекту
Державна служба заповідної справи	Це відомство було національною організацією-виконавцем PDF B: Загальна підтримка та дорадництво щодо підготовки проекту Призначення національного директора проекту Регулярні консультації, зустрічі з персоналом проекту, разом з національними та міжнародними експертами проекту Участь НДП та заступника голови Державної служби у поїздці по поліським територіям Надання інформації про державне фінансування ПТ, юридичний аналіз, інституційна система управління Ініціювання та проведення міждержавних переговорів з Білоруссю щодо можливих транскордонних ПТ/рамсарських угідь
Дослідницький центр охорони природи	Надав 5 експертів, безпосередньо задіяних у підготовці проекту Працював з міжнародними консультантами проекту під час 4 місій Брав участь у двосторонніх зустрічах з представниками Державної служби для обговорення і просування стратегії проекту Брав участь у поїздках на місця для збору даних для проекту
Керівники та персонал ПТ (Шацький НПП, НПП «Прип’ять-Стохід»)	Надали інформацію для фінансового аналізу ПТ Надали інформацію про стан біорозмаїття в ПТ Організували проведення 2 місій на місцях для спеціалістів з розробки проекту для збору відповідної інформації Надали інформацію для оцінювання METT
Обласні управління Мінприроди (Рівненська та Волинська області)	Проведено 4 зустрічі для забезпечення підтримки проекту та збору інформації Участь в 2 поїздках на місця з фахівцями щодо розробки проекту
Державний комітет лісового господарства	Проведено 2 зустрічі для обговорення структури проекту
Укрводгосп	Проведено 2 зустрічі для обговорення структури проекту
Місцеві жителі та бізнесмени на та навколо ПТ	Обговорення на місцях під час місій спеціалістів проекту на територіях ПТ
Франкфуртське зоологічне товариство	Спілкування електронною поштою для обговорення партнерства у проекті
Tacis	2 зустрічі та спілкування електронною поштою для обговорення партнерства у проекті
Зарічанська районна адміністрація	2 двосторонні зустрічі для презентації структури проекту і обговорення питань співробітництва

157. Під час підготовчого етапу проекту було проведено оцінку учасників з тим, щоб: (i) визначити ключових учасників у сфері управління ПТ в Україні; (ii) переглянути та проаналізувати інтереси учасників та пов’язаний з ними вплив на сталість ПТ; (iii) ідентифікувати і розвинути можливості проекту так щоб приносити користь учасникам. Підготовчий етап проекту передбачав проведення консультацій з широким колом груп учасників із застосуванням низки різних метод збору інформації, включаючи офіційні та напівофіційні інтерв’ю, групові обговорення та семінари. Крім того, місцеві консультанти, які взяли участь у підготовці проекту, надали інформацію та допомогли ідентифікувати ризики, вплив та стратегії пом’якшення.
     
158. Розробка проекту здійснювалася у тісному співробітництві з партнерським проектом у Білорусі. Була проведена зустріч з представниками білоруського проекту та Міністерства охорони оточуючого середовища Білорусі для обговорення та погодження кроків щодо створення транскордонного рамсарського угіддя, яке буде підтримане в рамках проекту. Ця діяльність продовжуватиметься впродовж реалізації проекту. Таблиця 30 містить перелік ключових учасників та їхню потенційну роль у проекті.
     

Таблиця 30. Роль учасників у проекті та план залучення

Учасник	Роль у проекті
Державна служба заповідної справи	Є національним виконавчим органом проекту: Забезпечення загального контролю за реалізацією проекту Забезпечення інтегрування результатів/продуктів проекту у національні програми з ПТ та біорозмаїття Затвердження національної стратегії фінансування ПТ та забезпечення її впровадження Забезпечення затвердження підзаконних актів та положень, необхідних для введення в дію механізмів генерування доходів в ПТ Координація використання інструменту ефективності системи ПТ Включення обласних представництв, створених проектом, та підтримка плану відтворення Забезпечення розробки, координації та впровадження стратегії відтворення проекту Забезпечення наявності співфінансуваня з боку уряду Лідерська роль у розробці механізмів створення міжобласних ПТ Провідна роль у регулюванні процедури ОЕВ
Дослідницький центр охорони природи	Участь у біологічному моніторингу, що відповідає логічній структурі проекту Партнер організації професійного навчального курсу Потенційний партнер у сфері розробки спеціальних керівних принципів ведення екологічно безпечної економічної діяльності у ПТ
Керівники та персонал ПТ (Шацький НПП, НПП «Прип’ять-Стохід»)	Основа Асоціації ПТ Лідерська роль у створенні та підтримці ГПП «Власник» та бенефіціант підготовки бізнес-планів для ПТ
Обласні управління Мінприроди (Рівненська та Волинська області)	Партнери у сфері розробки механізмів міжобласних ПТ, концепції та тестування на базі ПС Партнери у розробці механізму децентралізації Державної служби Дорадницька та координаційна роль у розробці фінансової стратегії ПТ Дорадник у розробці нових механізмів генерування доходів ПТ
Державний комітет лісового господарства	Партнер у розробці механізмів генерування доходів ПТ (особлива увага – лісовим ресурсам окрім деревини) Бенефіціант професійного навчального курсу ПТ Спільне фінансування
Укрводгосп	Партнер у розробці та тестуванні керівних принципів щодо реабілітації торф’яників, безпечного спорудження доріг та мостів в ПТ Спільне фінансування
Місцеві жителі та бізнесмени на та навколо ПТ	Бенефіціанти ГПП та механізмів фінансування ПТ на місцях
Франкфуртське зоологічне товариство	Учасник Організаційного комітет проекту Спільне фінансування проекту
Tacis	Учасник Організаційного комітет проекту Спільне фінансування проекту
Любешевська та Зарічанська районна адміністрація	Ключовий партнер у реалізації заходів, спрямованих на зміцнення ПТ без управлінських органів (наприклад РЛП ПС), Ключовий партнер у розробці та тестуванні (ПС) механізму створення міжобласних ПТ

159. Проект буде започатковано під час Установчого семінару за участю багатьох учасників, про який буде широко оповіщено. Цей семінар надасть можливість поширити серед учасників найновішу інформацію про проект, а також створить базис для подальших консультацій під час впровадження проекту. Крім того, на семінару буде переглянуто та затверджено робочий план. Широкі повноваження Організаційного комітету проекту дозволять забезпечити широке представництво усіх інтересів впродовж терміну впровадження проекту. Наслідок 2 (ГПП) є засобом покращення сталості природоохоронних територій та інструментом якнайактивнішого залучення учасників. Партнерство у сфері туризму та маркетингу стане структурою у складі місцевих жителів, адміністрацій парків та бізнесових кіл. Крім того, деякі види діяльності будуть спеціально розроблені таким чином, щоб безпосередньо залучати місцевих учасників у реалізацію проекту.
     

Частина D.VII Загальний огляд біорозмаїття українського Полісся

160. Полісся¹⁹ - це унікальна біогеографічна територія, яка охоплює південну Білорусію, північну Україну та сусідні території Польщі та Росії. Вона характеризується особливими геологічними, морфологічними та гідрологічними властивостями. Дуже давно вода з льодовиків Дніпра і Сожа сформувала над цією територією величезне море (яке називалося Поліським морем). З часом осадові породи, принесені річками та струмками з оточуючих територію височин, призвели до того, що море зміліло і перетворилося на кілька низинних озер Згодом, озера перетворилися на взаємопов’язані болота особливого типу («трясини» чи «низинні болота»). Територія, що утворилася (мозаїка озер, заливних лук, відкритих боліт та низьких пагорбів), стала називатися Поліссям.
     
161. Полісся - відносно рівнинна територія з абсолютною висотою над рівнем моря близько 100-170 метрів; вододіл між Балтійським та Чорним морями знаходиться у її найбільш західній частині. Басейн ріки Прип’ять є ключовим екологічним та ландшафтним елементом Полісся і основним водним шляхом. Прип’ять – це друга найбільша притока Дніпра за довжиною і найбільша – за обсягами водозбору.
     
162. Полісся - - це один з ключових широтних природних коридорів, який містить великі території незайманих природних внутрішніх екосистем, - поєднання лісів та заболочених місцевостей. Ці види екосистем є найбільш типовими для України. Полісся займає близько 19% території України – площу в 10,5 мільйонів га. З точки зору рівня природності ареалів існування та видів, Полісся займає перше місце серед рівнинних ландшафтних регіонів України. Типовими для поліського ландшафту є чотири основні елементи: (1) нечіткі кордони між сусідніми елементами рельєфу, які складають ландшафт, (2) значна присутність льодовикових піщаних осадочних порід, які сприяють поширенню бідних ґрунтів та великої кількості заболочених земель та торф’яників, (3) високий рівень ґрунтових вод, (4) вологий клімат (600-500 мм опадів на рік).
     
163. Українські вчені розділяють Полісся на п’ять геоботанічних районів: (1) Західноукраїнське Полісся, (2) Дніпровське Полісся вздовж кордонів з Білоруссю, (3) Центральне Полісся, (4) Київське Полісся та (5) Східне Полісся. Найбагатшим з точки зору біорозмаїття є Західноукраїнське Полісся. 35-40% території цього району вкриті природними лісами (насамперед, соснові), у поєднанні з найбільшими в Україні торф’яниками (які становлять 10-11% території регіону; до 20% цих заболочених територій є унікальними трясинами, вкритими білим торф’яним мохом Sphagnum), озерами (Шацьке, Любаз та Нобель), та природними луками (які є найбільш уразливим до зникнення біотопом в Європі).
     
164. В Поліссі міститься найбільша в Україні частка торф’яників – близько 635 000 гектарів. В основному це осокові та осоково-гіпнумові фітоценози. 3,9 мільйонів га Полісся вкриті лісами (насамперед, це соснові, дубові, грабові, вільхові ліси. Також типовими для регіону є березові ділянки. Майже 15% поліських лісів є вологими, а у західному Поліссі – 31% лісів є такими, що ростуть на заболочених територіях (у Рівненській області – 48%).
     
165. Західноукраїнське Полісся належить до азонального природного комплексу і демонструє величезне біологічне розмаїття. Поліський регіон є важливим екологічним коридором для багатьох видів флори і фауни; це надзвичайно важливий елемент генетичної основи східноєвропейського біорозмаїття. Тут зустрічаються два великих маршрути масової міграції птахів: північно-південний (Біле море – Балтійське море - Середземне море) та широтний, східно-західний маршрути. Це надає регіону особливий статус ареалу існування великої кількості мігруючих водоплавних птахів, включаючи багато видів, які перебувають під загрозою зникнення.
     
166. Незважаючи на проведення інтенсивного осушування у минулому столітті, область верхів’їв Прип’яті зберегла більшість своєї унікальної природної спадщини. Зокрема, це 52 види рослин і 28 видів тварин, які внесено до Червоної книги України. Два види тварин (Bufo calamita Laurenti, та Haliaeetus albicilla L.) внесено до Міжнародної Червоної книги. Два види рослин (Silene lithuanica Zapal. and Tragopogon ucrainicus Artemcz.) і сім видів тварин (Canis lupus L., Lutra lutra, Rufibrenta ruficollis Pall., Milvus vilvus L., Haliaeetus albicilla L., Crex crex та великі популяції Acrocephalus paludicola) внесено до Європейської Червоної книги тварин та рослин. Близько 10 видів рослин і 200 видів тварин знаходяться під охороною Бернської конвенції. Цілий ряд інших видів тварин і рослин, що мешкають і ростуть у верхів’ях Прип’яті, таких, як Tetrao urogallus L., Tringa stagnatilis Bechst., Grus grus L., мають європейський статус таких, що знаходяться під загрозою зникнення. Аби забезпечити захист цього біорозмаїття, уряд створив в Поліському регіоні кілька природоохоронних територій (див. Карту 1). Шацькі озера та заплави Прип’яті і Стоходу були визнані спеціальними територіями за Рамсарською конвенцією і є одні з найцінніших місцевостей з точки зору збереження біорозмаїття глобального значення.
     

Карта 1. Система природоохоронних територій Полісся