Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в україні короткий опис
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй Програма рівних можливостей та прав, 556.3kb.
- Міністерство закордонних справ україни, 199.63kb.
- Поняття та класифікація прав людини, 159.8kb.
- Оон організація об’єднаних націй, 79.66kb.
- Д людини стало одним із найважливіших завдань створеної після завершення Другої світової, 950.27kb.
- Кабінету Міністрів України подати у місячний строк проект закон, 177.73kb.
- Законодавчі та інституційні основи, 783.25kb.
- Верховної Ради України, програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон), Української, 125.25kb.
- Ка характеризується наявність у суб’єкт господарювання фінансових ресурсів, достатніх, 49.82kb.
- «Фінансовий аналіз», 84.47kb.
РОЗДІЛ B: СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ПРИРІСТ ГЕФ
Частина B.I Аналіз вартості приросту
Загальна інформація про проект
- Цей проект є ключовим національним пріоритетом та основним елементом виконання Україною її зобов’язань щодо досягнення до 2010 року глобальної цілі збереження біорозмаїття, визначеною Конференцією КБР. Система природоохоронних територій України містить унікальне біорозмаїття міжнародного значення. В країні існує 4 біосферних заповідника, 141 IBA територій (які є середовищем існування 11 видів птахів, які перебувають під загрозою зникнення); 33 рамсарських угідь. Загалом, приблизно 19,7% території України вважається відносно неушкодженим природним середовищем з лісами, луками та заболоченими територіями, з яких 12,7% вважаються природними. Понад 44% лісів мають природоохоронну цінність. В країні існує понад 7 тисяч природоохоронних територій з площею близько 2,8 мільйонів гектарів, що складає 4,6% території країни. Ключовими загрозами для біорозмаїття ПТ та оточуючих територій є незаконне полювання, порушення тиші, занепад ареалів існування в результаті невпорядкованого осушування торф’яників у минулому, та вторгнення економічної діяльності ззовні (сільське господарство та використання водних ресурсів), пожежі. Проект спрямовано на подолання ключових перешкод, які заважають національній системі ПТ ефективно долати загрози біорозмаїттю та ліквідувати їхні причини: (1) недосконалість управління національної системи ПТ, (2) неадекватне ресурсне забезпечення ПТ для впровадження природоохоронних планів та майже повна залежність системи ПТ від державного фінансування.
Базисні тенденції розвитку системи ПТ в Україні та ключові програми
- За оцінками IUCN, вартість створення і розширення мережі в 1994-2007 рр. становитиме 5,1 мільйонів доларів США. Управління мережею коштуватиме уряду щонайменше 4 мільйони доларів на рік у вигляді поточних витрат та ще 4,4 мільйони – на капітальне відновлення. Нещодавно (в проекті бюджету на 2007 рік у порівнянні з реальними витратами 2006 року), державне фінансування заповідних територій зросло, але ще не зовсім зрозуміло, чи насправді це стане позитивною тенденцією і наскільки це відповідатиме географічній площі ПТ, що постійно зростає.
- Ключовим елементом основи проекту є Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр. (або ЕкоНет 2015), яка була затверджена відповідним законом 21 вересня 2000 року. На період з 2006 по 2015 рік уряд планує витратити 4 мільйони доларів США з бюджету для виконання п’яти завдань цієї програми:
- Створення нових природоохоронних територій (480 000 дол. США на період з 2007 по 2015 рік);
- Підтримка державного кадастру ПТ (450 000 дол. США на 2007-2015 рр.): Включає в себе витрати на розробку комп’ютерного програмного забезпечення; інвентаризацію природоохоронних територій; створення єдиної національної системи GIS та її поєднання до державного кадастру; виготовлення публікацій та статистичних звітів;
- Природоохоронні заходи щодо окремих видів флори та фауни (2 620 000 дол. США на 2007-2015 рр.): Компоненти цього напрямку включають в себе подальше вдосконалення законодавства та підтримка державного кадастру флори і фауни; інвентаризацію ареалів та видів фауни, внесеної до Червоної книги України; інвентаризація рослинних комплексів, внесених до Зеленої книги України; регулярне оцінювання стану видів, внесених до Червоної книги України; створення центру штучної культивації/виведення видів, які знаходяться під загрозою зникнення; створення та підтримка генних банків рідкісних та зникаючих видів флори і фауни;
- Підтримка участі країни в міжнародних конвенціях (1 040 000 дол. США на 2007-2015 рр.): Підтримана діяльність: створення та підтримка національної та регіональних баз даних «ЕкоНет»; розробка загального фізичного плану «ЕкоНет»; розробка регіональних фізичних планів «ЕкоНет»; національний перепис територій культурного та природного значення; визначення нових заболочених територій, які відповідають критеріям рамсарських зон; розробка управлінських планів для заболочених територій міжнародного значення; визначення територій, які відповідають критеріям Конвенції 1979 року про захист дикої флори і фауни в Європі; опис територій, які номінуються на отримання Диплому Ради Європи; опис територій, які номінуються на проведення спеціального перепису біогенетично важливих зон; перепис заболочених територій національного та місцевого значення; розробка управлінських планів для заболочених територій національного значення;
- Наукова підтримка створення мережі «ЕкоНет» (760 000 дол. США на 2007-2015 рр.).
- Крім того, відповідно до базисного сценарію, управління системою природоохоронних територій здійснюватиметься за принципами, встановленими Програмою дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 року (чи Програма дій 2020). Програма розподіляється на три етапи: (1) 2007-2011 рр., (2) 2012 – 2015 рр., (3) 2016 – 2020 рр.. План дій передбачає надання близько 63,2 мільйонів доларів США на «зміцнення існуючого потенціалу управління природоохоронними територіями»; 772 мільйони доларів США на «фінансування природоохоронних інституцій»; 45 мільйонів доларів на «подальший розвиток управління природоохоронними територіями» та 3,3 мільйони «на наукові дослідження у сфері природоохоронних територій». Ключовими очікуваними результатами цього великого базисного елементу (станом на 2007 рік) є:
- Підвищення частки ПТ до 10,4% усієї території України;
- Покращення врядування природоохоронних територій;
- Наближення національної класифікації ПТ до категорій IUCN;
- Введення механізмів належного доступу до генетичних ресурсів системи ПТ;
- Підтримка подальшої розробки державного кадастру ПТ;
- Покращення захисту генетичних фондів живої природи;
- Уникнення неадекватного використання природоохоронних територій;
- Сприяння фундаментальним та прикладним науковим дослідженням;
- Раціональне використання природних ресурсів в межах природоохоронних територій;
- Покращення фінансового стану природоохоронних територій;
- Покращення екологічної просвіти, підвищення обізнаності, залучення людей до природоохоронних заходів;
- Подальше вдосконалення законодавства щодо ПТ та його наближення до стандартів ЄС;
- Утримання висококваліфікованих спеціалістів у сфері управління ПТ;
- Участь у створенні загальноєвропейської мережі природоохоронних територій, мережі світових біосферних заповідників, мережі рамсарських територій;
- Краще виконання умов міжнародних конвенцій.
- Програма дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 року є дуже амбіційною - на даному етапі вона виглядає як довгостроковий план. Це важлива ознака готовності уряду до дій, спрямованих на покращення системи природоохоронних територій, та ці дії не будуть здійсненними, якщо система ПТ і надалі наражатиметься на адміністративні, фінансові та бізнесові перешкоди.
- Державна програма «Ліси України» триватиме до 2015 року і за період, що залишається, має засвоїти 300 мільйонів доларів США. Програма має на меті підвищення сталості лісового господарства України, збільшивши площу лісів до 16,1% території. Одним із стовпів програми є захист лісового біорозмаїття. Ліси у складі ПТ керуються Державним комітетом лісового господарства. Очікується, що їх площа буде збільшена на 82,1 тисяч га. Програма передбачає збільшення обсягів лісонасадження, покращення моніторингу, підвищення кваліфікації та навичок спеціалістів у сфері лісівництва. Бюджет на здійснення цих заходів становить 0,285 мільйонів доларів США.
- Загальнодержавна програма розвитку водного господарства на 2002-2011 роки має на меті стабілізацію та зростання використання водних ресурсів, а також поліпшення екологічного стану водойм. Загальний бюджет програми становить один мільярд доларів США. Програма також підтримує розвиток водоохоронних територій, посилення прибережних територій через насаджування захисних смуг тощо. В рамках проекту буде створено Прип’ятське управління водного господарства. Програма не передбачає відновлення деградованих заболочених місцевостей. Бюджет для захисту земель (ущелини, впадини) від ерозії та на насадження захисних лісосмуг становить 1,43 мільйона доларів США.
- Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Україні була ухвалена в 1997 році. Програма передбачає будівництво споруд для попередження паводків, визначення та ліквідацію джерел забруднення, покращення грунтів, насаджування захисних лісових смуг, створення спеціальної мережі природоохоронних територій в басейні ріки Дніпро. Зокрема, стосовно ріки Прип’ять, програма передбачає лісонасадження захисних смуг для водойм, створення і покращення трьох природоохоронних територій (Південнополіський, Коростишівський та Костопільський природні національні парки). На 2007-2008 роки програма отримала фінансування у розмірі 0,2 мільйонів доларів США. Загальний бюджет програми – 640 515 873 доларів США.
- Природоохоронні та сталі альтернативні засоби існування на основі громад: наразі держава не фінансує природоохоронні заходи на основі громад і не підтримує розвиток сталих альтернативних засобів для існування. Європейський фонд екологічної мережі «EЕКОНЕТ» та Франкфуртське зоологічне товариство фінансували деякі проекти з ренатуралізації, але вони стосувалися виключно земель заповідних територій і не передбачали створення інноваційних партнерств.
Глобальне екологічне завдання
- Ціль проекту - допомогти забезпечити довгострокове збереження біологічного розмаїття в системі природоохоронних територій України. Завданням проекту є зміцнення фінансової стабільності та інституційного потенціалу, а також випробовування інноваційних механізмів генерування доходів ПТ на місцевому рівні.
Альтернатива
- Альтернативні цілі проекту полягають у створенні сталої з фінансової та інституційної точки зору системи ПТ в Україні, здатної досягти до 2010 року чи у найближчому майбутньому цілі щодо ПТ, встановлені Конвенцією ООН про біорозмаїття. Зважаючи на плани щодо розширення територій ПТ та необхідність досягнення Україною цілей КБД до 2010 року, цей проект було ретельно розроблено таким чином, аби його результати сприяли досягненню альтернативного варіанту, створюючи потужну, здатну до самостійної підтримки систему ПТ. Зважаючи на обмежений розподіл RAF та на необхідність економно виконувати проектну діяльність, проект дотримуватиметься дворівневої стратегії: (i) впровадження ключових системних реформ у поєднанні з (ii) принципом підтвердження діяльності з, яка згодом може бути відтворена в межах усієї системи.
- Маючи на меті максимізацію потенціалу відтворення, три природоохоронні території були відібрані тому, що там існує біологічне розмаїття глобального значення, якому загрожує зникнення, а також через існування думки про те, що демонстрація сталого розвитку трьох територій з різним заповідним статусом та з різним рівнем розвитку допоможе відтворити досвід на решті територій Полісся та в межах системи природоохоронних територій в Україні загалом. Проект ґрунтуватиметься на існуючих базисних умовах з фінансованим ГЕФ набором додаткових ініціатив у поєднанні з кредитними базисними коштами для сталого розвитку з інших джерел. Спільне фінансування забезпечуватиметься урядом, ПРООН, адміністраціями природоохоронних територій, промисловістю, донорськими організаціями. Передбачено, що проект досягне очікуваних наслідків впродовж 4 років. Очікується, що виконання проекту призведе до наступних наслідків:
- Стратегічне бачення фінансової стабільності ПТ,
- Вдосконалене управління національною системою ПТ в Україні,
- Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі.
Межі системи
- Адміністративні межі наслідків проекту – це уся система ПТ України. Що стосується часових рамок, базисні затрати та витрати приросту були оцінені тимчасово – на 4 роки. Географічно та екологічно прямі наслідки проекту обмежуються трьома найбільш репрезентативними та цінними ПТ українського Полісся, з метою подальшого відтворення здобутого досвіду по усьому Поліському регіону (до 300 000 га площі відтворення впродовж 5 років), а потім (впродовж 15 років) охопити здобутим досвідом до 80% територій українських ПТ (до 2 мільйонів га). Тематично, проект опікується (1) питаннями адміністративного врядування, (2) фінансовими та бізнесовими аспектами управління ПТ, (3) управлінням знаннями та розвитком навичок чиновників та управлінців ПТ. Проект також охоплює питання транскордонного співробітництва у сфері управління ПТ, вироблення досвіду та його відтворення.
Резюме витрат
- Загальні витрати проекту, включаючи спільне фінансування та кошти ГЕФ, становлять 6,3 мільйонів доларів США. З них співфінансування становить майже 74% або 4,5 мільйонів доларів. Фінансування ГЕФ дорівнює 26% від загальної суми, або 1,8 мільйонів доларів. Матриця вартості приросту містить загальний розподіл базисних витрат, а також альтернативних витрат, що забезпечуються ГЕФ або шляхом співфінансування.
Таблиця 13 Матриця вартості приросту
| Користь та витрати | Базисні | Альтернативні | Додаткові |
| Глобальна користь | Подальше зменшення популяцій уразливих видів та видів, які опинилися під потенційною та реальною загрозою зникнення. Продовження деградації помірних луків та торф’яників. | Альтернативний сценарій забезпечить покращення стану усіх популяцій за класифікацією IUCN, які є уразливими, такими що знаходяться під потенційною чи реальною загрозою зникнення, що їх підтримує система ПТ в Україні. Зокрема, це ссавці, птахи, рептилії, риби та амфібії. Зосереджуючись на Поліському регіоні, проект сприятиме відновленню двох найбільш уразливих біотопів в Європі: помірні луки (включаючи заплави великих рік), та торф’яники. | Ліквідовано перешкоди на шляху до фінансової, адміністративної та екологічної сталості ПТ |
| Національні та місцеві переваги | Національним, регіональним та місцевим органам влади, які несуть відповідальність за управління природоохоронними територіями, бракує потенціалу для адекватного виконання своїх обов’язків; місцеві жителі, які мешкають поряд з ПТ, не залучені до роботи адміністрацій парків з питань розподілу доходів | Державні службовці, що керують ПТ, мають більше можливостей та навичок для належного виконання своїх обов’язків; місцеві жителі та приватний сектор мають більше можливостей для участі в розподілі доходів | Впроваджено курс професійного навчання, затверджено національну стратегію фінансування ПТ, розроблено бізнес-плани для ключових територій, створено та юридично оформлено Асоціацію ПТ. Запроваджено механізми залучення мешканців ПТ в управління ПТ через створення ГПП та громадських рад при ПТ. |
| Наслідок I (фінансування ПТ): | Програма дій щодо захисту біорозмаїття та управління природоохоронними територіями до 2020 | Альтернативний сценарій включатиме наступні додаткові заходи для зміцнення фінансової сталості | Мінприроди / Державна служба |
| | 237 538 462 | Системи ПТ | 350 000 |
| | Програма «ЕкоНет 2015»: природоохоронні заходи щодо окремих видів флори і фауни | Стратегія фінансування ПТ | Державний комітет лісового господарства |
| | 1 310 000 | Бізнес-планування | 230 000 |
| | | ГПП для розподілу доходів | Укрводгосп |
| | | | 50 000 |
| | | | Отримано від місцевих жителів та приватного сектору |
| | | | 700 000 |
| | | | Шацький НПП |
| | | | 100 000 |
| | | | Любешівська районна адміністрація |
| | | | 60 000 |
| | | | Всього, співфінансування |
| | | | 1 490 000 |
| | | | ГЕФ |
| | | | 745,950 |
| | Всього, базисні | Всього, альтернативні | Всього, додаткові |
| | 238 848 462 | 241 084 412 | 2 235 950 |
| Наслідок II (Врядування): | Підвищення існуючого потенціалу управління ПТ, в рамках Плану дій 2020 | Альтернативний сценарій включатиме наступні цільові реформи управління, спрямовані на підвищення операційної | Мінприроди / Державна служба |
| | 19 446 154 | ефективності та підтримку заходів уряду щодо ефективного | 964 800 |
| | Подальший розвиток управління природоохоронними територіями в рамках Плану дій 2020 | впровадження базисних планів для зміцнення управління ПТ | Державний комітет лісового господарства |
| | 13 846 154 | | 450 000 |
| | Підтримка створення державного кадастру ПТ в рамках «ЕкоНет 2015» | | Укрводгосп |
| | 225 000 | Децентралізації Державної служби | 250 000 |
| | Створення нових ПТ в рамках «ЕкоНет 2015» | Створення міжобласних ПТ | Українська академія аграрних наук |
| | 240 000 | Професійного навчання керівників ПТ | 80 000 |
| | Програма «Ліси України» | Створення асоціації ПТ | Любешівська районна адміністрація |
| | 142 500 | Застосування METT | 16 000 |
| | Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Україні | | Всього, співфінансування |
| | 200 000 | | 1 760 800 |
| | Загальнодержавна програма розвитку водного господарства (2002) на 2002-2011 роки | | ГЕФ |
| | 635 556 | | 795 750 |
| | Всього, базисні | Всього, альтернативні | Всього, додаткові |
| | 34 735 363 | 37 291 913 | 2 556 550 |
| Наслідок III (М/О, відтворення): | Наукові дослідження в рамках Плану дій 2020 | Альтернативний сценарій забезпечуватиме належний М/О та | Мінприроди / Державна служба |
| | 1 015 385 | Відтворення нових цільових заходів, | 233 600 |
| | Наукове забезпечення створення мережі «ЕкоНет 2015» | запропонованих проектом | Державний комітет лісового господарства |
| | 380 000 | | 600 000 |
| | Підтримка участі в міжнародних конвенціях в рамках «ЕкоНет 2015» | | Франкфуртське зоологічне товариство |
| | 520 000 | | 200 000 |
| | | | ПРООН |
| | | | 50 000 |
| | | | Всього, співфінансування |
| | | | 1 083 600 |
| | | | ГЕФ |
| | | | 180 940 |
| | Всього, базисні | Всього, альтернативні | Всього, додаткові |
| | 1 915 385 | 3 179 925 | 1 264 540 |
| | ВСЬОГО БАЗИСНІ | ВСЬОГО АЛЬТЕРНАТИВНІ | ВСЬОГО ДОДАТКОВІ |
| | 275 499 209 | 281 556 249 | 6 057 040 |
| | | | СПІВФІНАНСУВАННЯ, НАСЛІДКИ |
| | | | 4 334 400 |
| | | | СПІВФІНАНСУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ |
| | | | 171 600 |
| | | | ВСЬОГО СПІВФІНАНСУВАННЯ |
| | | | 4 506 000 |
| | | | УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ (ГЕФ) |
| | | | 77 360 |
| | | | ВСЬОГО, ГЕФ |
| | | | 1 800 000 |
Частина B.II Аналіз логічної структури
Таблиця 14 Логічна структура проекту
| Стратегія проекту | Об’єктивно перевіювані показники | Базис | Ціль | Джерело перевірки | Припущення |
| Завдання: Зміцнити інституційний потенціал та підвищити фінансову сталість системи ПТ в Україні | | | Зовнішніх катастрофічних ситуацій чи випадків (наприклад, дуже високий рівень води, повна відсутність води; повне спалення боліт), які могли б унеможливити досягнення цілі проекту щодо стабілізації чи підвищення рівня популяцій видів, які знаходяться під загрозою, наразі немає. Індикаторні види можна легко відстежувати для оцінки впливу проекту. Задекларовані зобов’язання щодо співфінансування виконуються. | ||
| Протокол фінансової сталості Правові та регуляторні засади Бізнес-планування Засоби генерування доходів | 28% - 25/з 89 12% - 9/з 57 17,4% - 8/з 46 | 74,15% - 66/89 57,89% - 33/57 76,08 - 35/46 | Протокол результатів фінансової сталості | ||
| Протокол потенціалу Формулювання політики Системне Інституційне Впровадження Системне Інституційне Індивідуальне Участь та консенсус Системне Інституційне Індивідуальне Мобілізація інформації та знань Системне Інституційне Індивідуальне Моніторинг Системне Інституційне Індивідуальне | Формулювання політики 4/з 6 1/з 3 Впровадження 5/з 9 16/з 36 6/з 12 Участь та консенсус 2/з 6 3/з 6 2/з 3 Інформація та знання 2/з 3 2/з 3 1/з 3 Моніторинг 2/з 6 3/з 6 2/з 3 | Формулювання політики 6/з 6 2/з 3 Впровадження 8/з 9 25/з 36 10/з 12 Участь та консенсус 5/з 6 5/з 6 3/з 3 Інформація та знання 3/з 3 3/з 3 2/з 3 Моніторинг 4/з 6 4/з 6 3/з 3 | Протокол оцінки потенціалу | ||
| Ефективність управління ПТ на проектних територіях (Протокол METT) | Шацький НПП: 74,2% РЛП ПС: 22,3% НПП ПС: 53,7% | Шацький НПП: 90% РЛП ПС: 35% РЛП ПС: 75% | Застосування METT менеджером проекту в рамках компоненту проекту «моніторинг та оцінка» | ||
| Екологічний вплив на територіях проекту в результаті випробування стратегії проекту з усунення перешкод на 3-х проектних ПТ: | | | | ||
| Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) | Середньорічна популяція дорослих птахів: 1 800 самців | Від 1 800 до 2 000 самців на кінець проекту | Дослідження популяції (дані наукового відділу НПП) ) на ключових ділянках моніторингу: НПП ПС та РЛП ПС (Заплави Прип’яті між селами Щецин, Невір, Ветла, Цір) | ||
| Щільність баранця великого ( Gallinago media) | 6-8 пар (до 2004 р.); 4-5 пар в 2005 році | Стабілізація на рівні 6-8 пар на кінець проекту | Стандартний перепис популяцій та дослідження для підрахунку показників щільності при розмноженні на ключових ділянках моніторингу (2x200 га), заплави Прип’яті, між селами Невір та Любяз, Бузати та Добре | ||
| Кількість черевичок зозулиних (Cypripedium calceolus) | 35 | 40 на кінець проекту | Флористичний моніторинг на 3 ключових ділянках моніторингу, заплави Припяті та Стоходу (6 га) | ||
| Захисне охоплення ценозів Cariceta davallianae (%) | 50% | 50-60% на кінець проекту | Дані флористичного моніторингу на 200 га ділянки моніторингу коло села Пожиг | ||
| Наслідок I: Впровадження стратегічного бачення фінансової сталості ПТ | Співвідношення наявних коштів та коштів, необхідних для ключових поліських ПТ | (2007) Шацький НПП: 74,6% НПП ПС: 45% РЛП ПС (2006): 12,5% | Шацький НПП: 85% НПП ПС: 65% РЛП ПС: 50% | Фінансовий аналіз з використанням методів, які застосовувалися для фінансового аналізу ПТ під час етапу підготовки проекту | УУ надає політичну та операційну підтримку Національному плану дій для управління системою природоохоронних територій (ключовий базисний елемент проекту). Місцеві мешканці та представники приватного сектору бажають взяти участь в ГПП на основі економічних вигод, які вони здатні реалізувати. |
| Наслідок II: Покращення управління ПТ | Ефективність новостворених місцевих представництв Державної служби заповідної справи | 0% | Щонайменше 70% | Спеціальний інструмент відстеження на основі опитування, розроблено керівництвом проекту | Існує високий рівень прийняття та розуміння стратегії проекту щодо адміністративної реформи системи ПТ в рамках загальнонаціональних процесів реформування. Міжобласні ПТ працюють ефективно: існує певний ризик того, що впровадження нових механізмів відбуватиметься повільно або блокуватися загальною адміністративною та конституційною реформою в Україні. |
| Кількість міжобласних ПТ з підвищеним потенціалом ефективного управління своїми територіями | 0 | 2 | Документування створення міжобласних ПТ | ||
| Кількість співробітників, задіяних в керівництві ПТ, які пройшли обов’язкове професійне навчання | 0 | 120 | Річний проектний звіт, підсумкова оцінка | ||
| Кількість керівників ПТ, які застосовують маркетингові дослідження і просувають послуги своїх ПТ | 0 | Щонайменше 30 | Спеціальне дослідження, проведене наприкінці проекту інституцією, яка здійснюватиме спеціальний курс професійного навчання | ||
| % українських ПТ, які проходять оцінювання кожні 2 роки за системою МЕТТ для визначення ефективності | 0 | 30% | Дані Державної служби | ||
| Відсоток державних коштів у фінансуванні НПП та РЛП | 95% | 55% | Статистика Держаної служби заповідної справи та ПТ | ||
| % НПП та РЛП, що мають бізнес-плани | 0 | 30% | Статистика Держаної служби заповідної справи та ПТ | ||
| Наслідок III: Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі | Нова загальна площа ПТ (наприклад, окрім територій діяльності проекту), стосовно яких з урядом було домовлено про заходи з відтворення механізмів проекту впродовж 5 років після його завершення | 0 га | 300 000 га | Стратегія відтворення та кінцева оцінка проекту | Працює висококваліфікована група управління проектом |
| Наслідок I: Впровадження стратегічного бачення фінансової сталості ПТ Результат I.1 Розроблено національну стратегію фінансування ПТ, набір положень щодо генерування доходів ПТ Результат I.2 Бізнес-планування введено в ПТ як стандартну практику Результат I.3 Випробувано громадсько-приватні партнерства як модель генерування доходів для НПП | |||||
| Наслідок II: Покращення управління національної системи ПТ Результат II.1 Децентралізацію Державної служби випробувано у Рівненській та Волинській областях Результат II.2 Механізми створення міжобласних ПТ випробувано у Прип’ять-Стохолі Результат II.3 Введено обов’язків модуль професійного навчання з питань управління ПТ Результат II.4 Створено Асоціацію природоохоронних територій Результат II.5: Систему оцінки ефективності управління ПТ інтегровано в процеси прийняття рішень щодо ПТЬ | |||||
| Наслідок III: Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі Результат III.1 Введено систему моніторингу та оцінки для відстеження впливу проекту, набуття досвіду і поширення принципів адаптивного менеджменту Результат III.2 Набутий досвід та найкращі практики задокументовано з метою відтворення в інших ПТ української системи | |||||