Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в україні короткий опис

Вид материалаДокументы

Содержание


Результат II.2 Розробка механізмів сприяння і підтримки управління ПТ в рамках різних адміністративних юрисдикцій
Результат II.3 Введення обов’язкового професійного навчання з питань управління ПТ
Результат II.4 Створено Асоціацію природоохоронних територій
Наслідок III Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі
Результат III.1 Створено систему моніторингу та оцінки для відстеження впливу проекту, отримання досвіду і знань і поширення при
Результат III.2 Набутий досвід та найкращі практики зафіксовано з метою їх подальшого відтворення в інших ПТ національної систем
План відтворення
Логічній структурі.
Cariceta davallianae
Наслідок III
Таблиця 11 Ризики проекту та стратегії пом’якшення
Користь на національному рівні
Користь на місцевому рівні
Готовність країни до дій
Соціальна сталість
Таблиця 12 Стратегія відтворення
Місцеві представництва Державної служби.
Міжобласні ПТ.
Частина A.III Управлінські аспекти
Організаційний комітет проекту
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Наслідок II Вдосконалене управління національною системою ПТ
  1. Цей наслідок спрямовано на подолання адміністративних і законодавчих перешкод на шляху до підвищення ефективності функціонування національної системи ПТ. Ці перешкоди створюють економічну неефективність, і тому для створення сприятливого середовища для фінансової стабільності їх необхідно долати. Реформи врядування дозволять покращити операційну ефективність і вжити заходів для того, щоб система управління володіла достатнім потенціалом для ефективного використання більших, різноманітних джерел фінансування, які розглядаються в рамках Наслідку I.

Результат II.1 Випробовування децентралізованих систем управління ПТ
  1. Згідно з законодавством України, збільшення чисельності центрального органу Державної служби заповідної справи є неможливим, оскільки це створить дисбаланс у розподілі загальної системи державної служби в міністерствах та відомствах. Фахівці проекту пропонують стратегію децентралізації для вирішення невідповідності між чисельністю та обов’язками персоналу Державної служби. Альтернативний варіант проекту не передбачає змін у кадровому забезпеченні центрального органу Державної служби (25 співробітників), натомість зусилля будуть спрямовані на створення двох регіональних представництв Служби. Уряд повністю підтримує ідею децентралізації і готовий перевірити цю стратегію шляхом створення двох регіональних представництв у Поліссі (наприклад, в Рівненській та Волинській областях). Проект пропонує розпочати зі створення двох пілотних представництв саме у Поліссі, а не вводити місцеві управління Служби відразу по усій країні. Для цього є кілька причин. По-перше, ресурси проекту досить обмежені, які повинні витрачатися економно і раціонально (для детального пояснення див. розділ Економічна ефективність). По-друге, проект повинен мінімізувати потенційні ризики, пов’язані з інституційною сталістю результатів проекту. Одним з компонентів стратегії зниження ризиків є перевірка нових підходів на обмеженій території, та ретельна реєстрація усіх переваг та недоліків перед представленням цих підходів на національному рівні.
  2. В обох регіональних представництвах працюватиме 5 співробітників, чия робота оплачуватиметься державою. Їхні представництва стануть підрозділами обласних Управлінь Мінприроди. Відповідні держані ресурси для оплати їх праці впродовж діяльності проекту були зарезервовані до 2008 року. Персонал нових регіональних представництв пройде навчання у проекті, аби ретельно ознайомитися зі своїми ТЗ. Два регіональні управління отримають частину повноважень або центрального управління Державної служби, або відділів дикої природи регіональних управлінь Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Головними компонентами їхніх ТЗ є: (i) Пряма співпраця з ПТ з питань управління та підготовки бізнес-планів (включаючи підготовку бюджету та визначення джерел доходів); затвердження таких планів на обласному рівні та подання їх до центрального управління Державної служби заповідної справи на затвердження; (ii) Співпраця з місцевими лісництвами для забезпечення відповідності управлінських планів ПТ та планів лісництв щодо економного використання лісу (включаючи протоколи лісозаготівлі); (iii) Нагляд за діяльністю патрулів ПТ у регіоні; (iv) Залучення фахівців для проведення незалежної Оцінки екологічного впливу та ведення бази даних експертів з ОЕВ та їх діяльності; (v) Започаткування створення нових ПТ чи розширення існуючих. Контроль за виконанням таких питань, як начерк кордонів ПТ, визнання та зміни статусу ПТ, координація роботи з місцевими землекористувачами та владою; та (vi) Участь у створенні транскордонних і міжобласних ПТ.
  3. Впродовж усього терміну дії проекту два місцеві представництва Служби виконуватимуть функції контактних структур проекту на місцях. Проект підтримає регіональні представництва у веденні міжнародного діалогу з заповідником „Простір” (Білорусія), який межує з НПП та РЛП „Прип’ять-Стохід”. Білоруська сторона екосистеми Полісся є відносно краще захищеною, оскільки місцеві ПТ отримують більше ресурсів від держави завдяки своєму статусу. Ситуація на українській стороні кордону дещо інша, оскільки РЛП ПС не має управлінського органу, а НПП ПС було створено нещодавно, відповідно до Указу Президента. Проект підтримає НПП ПС у створенні міцних робочих зв’язків з заповідником „Простір” в Білорусі в рамках постійної діяльності, спрямованої на покращення захисту транснаціональних екосистем і створення транснаціональної рамсарської зони. Основну увагу буде приділено вдосконаленню взаємодії в управлінській сфері, а також питанням потенційного розподілу доходів. Деякі можливості щодо отримання доходів є дійсно реальними, наприклад, йдеться про використання водних ресурсів або про потенційне використання дороги, яка перетинає НПП ПС і прямує до Білорусі. Хоча сьогодні ця дорога має національний статус, завдяки своєму місцезнаходженню вона може використовуватися у більш широких цілях, наприклад, для збору платні з користувачів в екологічних межах. Успішний досвід такої співпраці буде дуже корисним для інших транснаціональних ПТ11.
  4. Сталість регіональних представництв Державної служби заповідної справи забезпечуватиметься через їх офіційне введення у національну систему управління ПТ. На кінцевому етапі впровадження проекту уряд повністю інтегрує ці структури у свої кадрові відомості і надаватиме відповідні ресурси для утримання цих представництв після завершення проекту (див. далі розділи Сталість та Відтворення).
  5. Через механізми моніторингу та оцінки проект здійснюватиме ретельний моніторинг роботи регіональних представництв і вестиме облік як позитивного, так і негативного досвіду. Завдяки цьому проект не тільки зможе оцінити свою ефективність, а також розробити і впровадити стратегію відтворення – тобто, сприяти ухваленню урядом подальшої децентралізації Державної служби шляхом створення представництв у принаймні 5 інших регіонах України з ПТ міжнародного значення.

Результат II.2 Розробка механізмів сприяння і підтримки управління ПТ в рамках різних адміністративних юрисдикцій
  1. Проект мобілізує національних та міжнародних консультантів та юристів для роботи з урядом (паралельно і в контексті загальної адміністративної та конституційної реформи в Україні) з метою пошуку виходів з тупика щодо створення природоохоронних територій, що охоплюють кілька адміністративних одиниць (наприклад, дві області). Ці території необхідно створювати як єдині ПТ для підтримки екологічної цілісності, а не як дві окремі ПТ з різними природоохоронними рівнями, що підпадають під різні юрисдикції належать різним юрисдикціям. Каменем спотикання у цьому питанні є НПП та РЛП „Прип’ять-Стохід”: НПП ПС пропонує відносно високий рівень захисту, а в сусідньому РЛП захисту біорозмаїття практично не існує. Домовленості щодо створення єдиного управлінського органу для обох територій досягнуто не було, а уряд не має достатньо ресурсів для створення двох окремих національних парків. РЛП ПС – це природне продовження НПП ПС, і якщо ці території не об’єднати в єдину ПТ, то деградація однієї, через ефект біологічного коридору (зокрема, система річкових займищ), матиме серйозний вплив на іншу, відносно краще захищену територію.
  2. Головна проблема, яка гальмує укладання угоди щодо створення єдиної міжобласної ПТ – це відсутність домовленостей щодо розподілу доходів. Сьогодні усі кошти (і фінансова підтримка, і зароблені гроші) потрапляють до області, де знаходиться канцелярія управлінського органу ПТ, і це перешкоджає створенню ПТ „Прип’ять-Стохід” як єдиного національного парку на території двох областей. Сьогодні території шести нових ПТ у національній системі виходять за межі однієї області, а в рамках розширення системи ПТ було запропоновано створити ще кілька міжобласних природоохоронних територій. Існує загроза, що деяких з цих територій взагалі не буде створено через проблеми врегулювання міжобласного статусу12.
  3. В рамках досягнення цього результату проект запропонує механізм розподілу фінансів та оподаткування між двома областями. Такий механізм буде продемонстровано в дії через створення міжобласної ПТ на основі НПП та РЛП „Прип’ять-Стохід”, а фахівці проекту допоможуть у включенні РЛП у склад НПП та створенні координаційної структури, а також вирішенні питань оподаткування, нагляду та координації з обласною владою.

Результат II.3 Введення обов’язкового професійного навчання з питань управління ПТ
  1. Фахівці проекту пропонують розробити та інтегрувати в систему обов’язкового професійного навчання окремий модуль з питань управління природоохоронними територіями. Цей модуль призначено для державних службовців центрального, обласного та районного рівнів, залучених до управління ПТ, а також для керівників та керівного персоналу ПТ. Цей модуль буде ретельно розроблено з урахуванням існуючих в Україні варіантів професійного навчання; навчальний курс ґрунтуватиметься на найновішому міжнародному досвіді. Українська інституція (обрана для проведення професійного навчання) укладе партнерську угоду з провідним світовим/європейським університетом, який запропонують фахівці проекту. Для забезпечення найвищої якості навчання, система передбачає екзамени та сертифікацію. Група розробки навчального курсу складатиметься й з українських спеціалістів, які адаптують навчальний план до українських реалій і врахують регіональні та територіальні особливості.
  2. Навчальний план складатиметься з великого модуля щодо: (i) економічної оцінки компонентів біорозмаїття; (ii) бізнес-планування; та (iii) інтеграції принципів збереження біорозмаїття в систему захисту від повеней та спорудження доріг в ПТ. Демонстраційні території проекту будуть використані в якості практичних прикладів розвитку потенціалу для застосування підходів до управління ПТ, що їх пропонує проект. Проект підтримуватиме закупівлю та включення до навчального курсу відповідних інформаційних технологій. Проблема інтеграції принципів збереження біорозмаїття у громадські роботи є дуже важливою, і Прип’ять-Стохід є відмінним прикладом подолання окремо взятою ПТ таких гідрологічних проблем, як проточні системи під дорогами. Крім того, шлях, який веде до Білорусі, також містить потенціал для отримання доходів через введення платні за його користування. Таким чином, це якісний приклад того, як збалансувати природоохоронні цілі та економічні завдання. Модуль щодо правового, фінансового і екологічного використання цього потенціалу в ПТ „Прип’ять-Стохід” стане дуже корисним і цінним для багатьох інших ПТ, які стикнулися зі схожими проблемами.
  3. Інституційна та фінансова сталість цього результату забезпечуватиметься шляхом інтеграції такої навчальної програми в загальноукраїнську систему професійно-технічного навчання. Персонал проекту налагодить тісну співпрацю зі спеціалістами з професійного навчання та освітніми структурами для планування бізнес-плану і бюджету на період після завершення проекту з тим, щоб утримати програму із збереженням якості та тривалості навчання з одного боку і «реалістичності» бюджетного навантаження – з іншого.

Результат II.4 Створено Асоціацію природоохоронних територій
  1. Цей результат спрямовано на подолання недоліків відокремленості персоналу ПТ, що призводить до нездатності системи виступати «в один голос», захищаючи і просуваючи свої інтереси щодо поліпшення політики та механізмів перед центральним урядом. Проект допоможе створити асоціацію ПТ, яка стане важливим учасником будь-яких ключових заходах проекту (наприклад, розробка національної стратегії фінансування ПТ). Асоціація стане основою для обміну досвідом між ПТ, «об’єднуючи у пари» фінансово потужні і досвідчені ПТ (наприклад, Шацький НПП) та нові або слабкі ПТ (НПП та РЛП ПС). Проектом передбачається залучити до Асоціації приблизно 100 ПТ з різним статусом.. Проект підтримає створення такої асоціації впродовж перших двох років, а потім, це стане самостійна інституція, яка функціонуватиме за рахунок внесків ПТ-учасників. (подальші плани описано в частині Сталість).

Результат II.5 Введення систем моніторингу ефективності управління як основи для процесів прийняття рішень
  1. Успіх ПТ як засобу досягнення Україною цілей щодо збереження біорозмаїття напряму залежить від того, як ПТ вдається захистити цінності, що знаходяться на їхніх територіях13. Оцінка управлінської ефективності вважається життєво важливим компонентом, чутливого, активного управління. Таким чином, фахівці проекту допоможуть розробити критерії, методи, стандарти, показники, а також інші елементи комплексної системи оцінки ефективності управління ПТ. Проект використовуватиме систему оцінювання METT та інше програмне забезпечення IUCN, а також друге видання посібника IUCN з найкращих практик з питань оцінки управлінської ефективності ПТ і адаптує відповідні засоби та інструкції до українських умов. Крім того, в рамках проекту буде створена база даних з показниками ефективності управління, а також протоколи її ведення і оновлення. Після встановлення відповідного програмного забезпечення проект підтримуватиме її використання для охоплення щонайменше 30% українських ПТ. В результаті таких оцінок будуть вироблені рекомендації щодо відтворення для решти ПТ.

Наслідок III Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі
  1. Для того, щоб загальносистемні стратегічні зміни та отриманий на місцях досвід в рамках виконання проекту було поширено і застосовано в інших частинах системи ПТ, цей наслідок зосередиться на створенні системи моніторингу та оцінки; фіксуванні набутого в рамках проекту досвіду та знань; активізацію діалогу між ключовими учасниками щодо можливостей відтворення підходів проекту до управління ПТ.

Результат III.1 Створено систему моніторингу та оцінки для відстеження впливу проекту, отримання досвіду і знань і поширення принципів адаптивного управління
  1. Ефективність проекту буде відстежуватися та оцінюватися впродовж усього терміну його виконання у відповідності з показниками ефективності. Адаптивне управління застосовуватиметься для засвоєння досвіду і коригування діяльності проекту з метою максимізації його ефективності. Моніторинг та оцінка проекту здійснюватиметься відповідно до інструкцій і вимог ПРООН/ГЕФ, які детально описано в Плані М/О та Бюджеті М/О.

Результат III.2 Набутий досвід та найкращі практики зафіксовано з метою їх подальшого відтворення в інших ПТ національної системи
  1. Для сприяння поширення і відтворення найкращих практик і набутого досвіду, проект виділить певні ресурси для накопичення такого досвіду щодо основних елементів стратегії проекту - децентралізації Державної служби, створення міжобласних ПТ, інтеграції принципів збереження біорозмаїття в ОЕВ ПТ, бізнес-планування ПТ, створення ГПП для генерування доходів та їх розподілу в ПТ – у вигляді інструкцій, інструментаріїв та методологій.
  2. Проект розробить та узгодить через Організаційний комітет План відтворення. Проект визначить низку ПТ поза межами своїх втручань з метою застосування у них набутого досвіду та засобів впродовж 5-10 років після завершення проекту. В рамках проекту будуть організовані дво- та багатосторонні зустрічі з ПТ, вказаними у плані відтворення з тим, щоб залучити їх до цього процесу. І, нарешті, проект здійснюватиме поширення досвіду в регіоні та портфелю ГЕФ через електронні та друковані засоби масової інформації, наукові публікації, презентації на важливих конференціях тощо. Проект надасть допомогу іншим аналогічним проектам, які розробляються чи впроваджуються в рамках ГЕФ.

Показники проекту
  1. Показники, їхні базисні та цільові величини містяться у Логічній структурі. Короткий опис показників:

Завдання/Наслідки

Показники

Завдання: Зміцнити інституційний потенціал та посилити фінансову сталість системи ПТ України

Протокол результатів сталості системи ПТ

Протокол результатів потенціалу системи ПТ

Управлінська ефективність ПТ на цільових територіях проекту (протокол результатів METT)

Екологічний вплив на територіях проекту як наслідок тестування стратегії проекту щодо подолання перешкод на трьох проектних ПТ:

Очеретянка прудка на ключових ділянках моніторингу: НП та РЛП „Прип’ять-Стохід” (заплави Прип’яті між селами Щецин, Невір, Ветла і Цір)

Щільність популяції баранця великого на ключових ділянках моніторингу (2x200 га) у заплавах Прип’яті між селами Невір та Любяз, Бузаки і Добре

Кількість черевичок зозулиних (Cypripedium calceolus) на 3 ключових ділянках моніторингу, заплави Припяті та Стоходу (6 га)

Проектоване охоплення ценозів Cariceta davallianae (%) на 200 га ділянки моніторингу коло села Пожиг

Наслідок I: Впровадження стратегічного бачення фінансової стабільності ПТ

Співвідношення наявних та необхідних коштів у ключових поліських ПТ

Відсоток державних коштів у фінансуванні НПП та РЛП

% НПП та РЛП, що мають бізнес-плани

Наслідок II: Вдосконалене управління національною системою ПТ

Ефективність новостворених місцевих представництв Державної служби заповідної справи

Кількість міжобласних ПТ з підвищеним потенціалом ефективного управління своїми територіями

Кількість співробітників, задіяних в процесах управління ПТ, які проходять обов’язкове професійне навчання

Кількість керівників ПТ, які застосовують маркетингові дослідження і просувають послуги своїх ПТ

% українських ПТ, які проходять оцінювання кожні 2 роки за системою МЕТТ для визначення ефективності

Наслідок III: Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі

Загальна площа ПТ (наприклад, окрім територій діяльності проекту), стосовно яких з урядом було домовлено про заходи з відтворення механізмів проекту впродовж 5 років після його завершення

Ризики та припущення
  1. Ключові ризики та припущенні були визначені, і нижче пропонується їх короткий виклад. Їхня відповідність до конкретних наслідків включені до Матриці логічної структури.

Таблиця 11 Ризики проекту та стратегії пом’якшення

Ризик

Рівень ризику

Стратегія пом’якшення

Слабка політична та операційна підтримка з боку уряду ключового базисного елементу проекту (Національного плану дій щодо системи управління ПТ до 2020р.), що знизить потенціал проекту щодо відтворення.

Середній

(i) ретельному аналізі, впровадженні фінансової стратегії та підрахунках заходів з відтворення, та (ii) встановлення та підтримка зв’язків між успішними підходами до фінансування та управління, продемонстрованими в рамках проекту, та реалізація завдань, передбачених довгостроковою програмою, за підтримки Організаційного комітету проекту (який складатиметься з високих посадовців з Мінприроди та інших міністерств, які беруть участь у винесенні рішень щодо Національного плану дій та Національної стратегії фінансування ПТ)

Галузеві відомства зволікають з інтеграцією принципів збереження біорозмаїття у свою діяльність.

Середній

Проект забезпечить виконання цих вимог через Постанову Кабінету Міністрів України

Зловживання коштами проекту задля особистого зиску може зашкодити досягненню запропонованих цілей проекту, наслідків і впливу.

Середній-високий

Попередній досвід донорських організацій, зокрема спільного Чорноморсько-азовського проекту Світового банку та ГЕФ, свідчить, що це доволі серйозний фактор ризику. Під час підготовки проекту фахівці ретельно проаналізували таку небезпеку і запропонували 4 аспекти, здатні пом’якшити цей ризик: (i) цей проект є проектом технічної допомоги, і значна частка його ресурсів витрачається на залучення експертів з метою підвищення потенціалу для зміцнення фінансової сталості і управління. В рамках цього проекту, на відміну від інших великих інвестиційних проектів, залучення субпідрядників не передбачається; (ii) проект підтримає створення Асоціації природоохоронних територій, яка може бути потужною противагою органам державної влади; (iii) ретельне дотримання жорстких аудиторських вимог ПРООН; і (iv) представництво ПРООН в Україні, ґрунтуючись на міжнародному сприйнятті корупції, ухвалило модальність виконання проекту, яка унеможливлює зловживання чи неправильне використання коштів. Ця модальність називається Національним виконанням з можливістю прямих виплат. Це означає, що усі виплати будуть здійснюватися ПРООН з її власних рахунків, і кошти не будуть перераховуватися в урядові структури. Перед початком фінансування будь-якої діяльності в наступному році, ПРООН та уряд повинні погодити і затвердити Річний робочий план на цей рік. Це не дасть урядові можливості фінансувати заходи. Які не будуть затверджені ПРООН, і навпаки. Хоча така модальність вимагає багато зусиль і часу, вона довела свою високу ефективність.

Очікувана користь проекту на глобальному, національному та місцевому рівнях
  1. Глобальна користь: Користь на глобальному рівні буде реалізована через підвищення фінансового та адміністративного потенціалу національної системи ПТ щодо забезпечення ефективного захисту 1,6 мільйонів гектарів територій, де мешкають популяції, які за класифікацією IUCN є уразливими, такими що знаходяться під потенційною чи реальною загрозою зникнення, що їх підтримує система ПТ в Україні. Зокрема, це 23 види ссавців, 18 птахів, 4 види рептилій, 31 видів риб та 6 амфібій. Без втручань, підтриманих ГЕФ, чинна система ПТ, очевидно, і надалі майже повністю залежатиме від державного фінансування. Як уже описувалося в Частині D.II, така фінансова ситуація є невигідною і неприйнятною, оскільки ПТ страждають від значного дефіциту фінансування і тому не можуть ефективно впроваджувати такі необхідні природоохоронні заходи; державне фінансування покриває, в середньому, лише 50% фінансових потреб. Зважаючи на макроекономічну ситуацію в країні, державне фінансування навряд чи можливо збільшити до рівня, який покриватиме 100% природоохоронних потреб. Більше того, в сучасній системі управління ПТ існують серйозні адміністративні недоліки, які мають вкрай негативний вплив на операційну ефективність системи. Ситуація тільки погіршиться, якщо Україна розширить територіальні кордони системи ПТ відповідно до цілей КБР, і при цьому не вирішить фундаментальні питання фінансування. Наслідком цього можу бути потенційна втрата міжнародним співтовариством цінностей існування, вибору та майбутнього використання. Системні втручання проекту забезпечать довготривалу глобальну користь шляхом зміцнення фінансової та адміністративної сталості національної системи ПТ. В свою чергу, це уможливить подальше розширення територій ПТ для покращення їх біологічного та географічного представництва. Короткострокова користь буде виражена через затвердження стратегії на трьох територіях Полісся, що призведе до відновлення двох найбільш уразливих в Європі біотопів Європи: помірні луки (включаючи заплави великих рік), та торф’яники.
  2. Користь на національному рівні: Головним бенефіціантом проекту стане Державна служба заповідної справи, яка є структурним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища, і несе основну відповідальність за функціонування системи ПТ. Користь для служби виражатиметься у зміцненні інституційного потенціалу, поширення навичок у сфері фінансового управління ПТ, а також в досягненні економічної ефективності через вдосконалення її управлінської структури. Установча діяльність проекту в Поліссі матиме безпосередню користь й для органів, які керують Шацьким НПП, НПП та РЛП „Прип’ять-Стохід”.
  3. Користь на місцевому рівні: Місцеві жителі та підприємства отримуватимуть користь від природоохоронних заходів, що передбачають генерування і розподіл доходів шляхом створення громадсько-приватних партнерств. У довготривалій перспективі підвищення природоохоронного статусу ПТ завдяки покращенню ефективності національної системи, а також вдосконалення засобів утримання та користування доходами від активів біорозмаїття на місцевому рівні матиме значну користь для місцевих мешканців у сфері людського розвитку.

Участь країни: відповідність та готовність країни до дій
  1. Відповідність країни: Україна ратифікувала Конвенцію про біологічне розмаїття 12 травня 1997 року. Країна має право отримувати допомогу від Програми розвитку ООН та брати позики у Світовому банку.
  2. Готовність країни до дій: Цей проект було презентовано ГЕФ урядом України як основу заявки на отримання допомоги для виконання Україною цілей щодо ПТ, встановлених Конвенцією про біологічне розмаїття до 2010 року. І дійсно, ці цілі належним чином відображені в Національній стратегії збереження біорозмаїття та програми «ЕкоНет 2015», та тим не менш залишаються серйозні пробіли, на подолання яких і спрямовано цей проект. Як такий, проект є надзвичайно важливим для уряду України, адже він, з відносно невеликим бюджетом, зможе забезпечити виконання довгострокового державного плану щодо збільшення системи ПТ від 4,6 до 10,4 відсотків території країни. Без подолання фінансових, адміністративних бар’єрів та недоліків щодо управління знаннями досягнення цієї цілі виглядає нереальним.

Сталість
  1. Забезпечення сталості системи природоохоронних територій України власне і є метою цього проекту. Ідея полягає у тому, що диверсифікація джерел фінансування та проведення реформ у сфері управління, спрямованих на підтримку операційної ефективності, забезпечать сталість системи. Під час етапу розробки проекту була оцінена вірогідність успішної диверсифікації джерел фінансування, і, як це описано в Частині D.XV, в Україні існує ціла низка можливостей для генерування доходів. Одні з них є більш реалістичними, інші – менш. Незважаючи на доволі прогресивне законодавство, в країні і дотепер залишаються певні системні проблеми щодо реалізації можливостей для альтернативного фінансування на рівні окремих ПТ. Теоретично, в Україні можна використати практично будь-який метод генерування доходів, який застосовується в інших країнах – адже цьому сприяють широкі положення і формулювання Статті 47 Закону про природо-заповідний фонд. Однак, щоб реально переконати уряд України щодо реального впровадження будь-якого з цих варіантів, необхідно включити їх у якості компонентів до комплексної довгострокової стратегії фінансування української системи ПТ. Послідовний і цілеспрямований процес переконування депутатів Верховної Ради, представників виконавчої влади та різноманітних міністерств, очевидно, триватиме кілька років, і це – один з ключових „підсумкових” наслідків проекту. Поступове, часткове введення нових окремих механізмів генерування доходів, вірогідно, не матиме того успіху, як введення різноманітних нових зборів і податків в рамках комплексної, довгострокової стратегії фінансування української системи ПТ.
  2. Що стосується забезпечення продовження започаткованої проектом специфічної діяльності/процесів після його завершення, то фахівці проекту здійснили наступні дії. У сфері, де продовження діяльності залежатиме від фінансової підтримки уряду, фінансова сталість забезпечуватиметься через відображення фінансових потреб для утримання ключових поліських територій, охоплених проектом, за рахунок бюджету другого етапу Національної програми дій щодо управління системою ПТ на 2002-2015 рр., а також через відтворення стратегії проекту на 300 тисячах гектарів, що належать національній системі. Фінансування місцевих представництв Державної служби заповідної справи (приблизно 25 000 доларів США на рік) буде включено до бюджету Державної служби після завершення проекту. Проект намагатиметься узгодити це питання на Підсумковому засіданні Організаційного комітету. Фінансування системи оцінки ПТ (близько 2 тис. доларів на рік) буде внесено в бюджет Державної служби до завершення проекту.
  3. Спочатку діяльність Асоціації буде підтримуватися проектом, а потім, починаючи з 3-ого року, це стане самостійна інституція, яка функціонуватиме за рахунок внесків ПТ-учасників. До кінця проекту передбачається залучити до Асоціації приблизно 100 ПТ, та збільшити їхню кількість до 200 через 2 роки після завершення проекту. Річні фінансові потреби секретаріату оцінюються на рівні 7-9 тис. доларів США, що для ста ПТ означатиме річний внесок у сумі 70-90 доларів, і вдвічі менше – для 200 учасників. Навіть за сучасних умов в Україні це виглядає реальним. Крім того, Менеджер проекту та провідні українські бізнес-консультанти працюватимуть з асоціацією впродовж останнього року проекту у сфері розробки довгострокового плану фандрейзингу та плану залучення до асоціації нових ПТ.
  4. ГПП у Шацькому НПП та НПП ПС не потребують щорічної фінансової підтримки, окрім невеликого змішаного бюджету (близько 1 200 доларів на рік), який може формуватись через розподіл затрат між партнерами ГПП під час підготовки угоди про ГПП (для цього проект надасть юридичну підтримку). В інституційному плані ГПП можуть бути сталими, аж поки це вигідно для ПТ, місцевих мешканців та представників приватного сектору через справедливий розподіл доходів від економічної діяльності на території ПТ. Якщо розглядати приклад Шацького НПП, де стимул справедливого розподілу доходів з’явився природно, то можна говорити, що коли ПТ досягає певного рівня бізнесової зрілості, вона здатна підтримувати себе і бути корисною для місцевих мешканців і бізнесових кіл, які бажатимуть брати участь у справедливому розподілі доходів.
  5. І, нарешті, сталість професійного навчального курсу (річні фінансові потреби оцінено на рівні 24 тис. доларів США) залежатиме від угоди, досягнутої з інституцією, де проходитиме навчання. Проект підтримуватиме навчання впродовж 2 років, а також допоможе розробити «систему передплати», де структури та інституції, які відправляють своїх працівників на навчання, повинні будуть сплачувати за нього. Наразі планується досягти співвідношення 70/30, де 70% витрат покриватимуться за рахунок «передплатників», а решта 30% - з бюджету інституції, яка фінансує професійний навчальний курс (попередньо це Державна служба заповідної справи). Протягом останнього року впровадження проекту Менеджер проекту працюватиме з інституцією-організатором над розробкою п’ятирічного плану поступового переходу до повної фінансової незалежності (тобто 100% витрат покриваються «передплатниками»).
  6. Соціальна сталість забезпечуватиметься шляхом налагодження тісних зв’язків між ПТ, місцевим населенням та бізнесовими колами. Забезпечення економічних та інших переваг місцевим мешканцям, а також надання можливостей для прямого залучення місцевих громад в діяльність і планування ПТ також допоможе перекинути місток між місцевими мешканцями та ПТ. Долаючи перешкоди на шляху до ефективного управління ПТ, проект сприятиме збереженню важливих ареалів існування, покращенню умов в українських частинах транскордонних екосистем, а також створенню міжобласної ПТ („Прип’ять-Стохід”). Усе це є надзвичайно важливим для забезпечення екологічної цілісності і сталості.

Здатність до відтворення
  1. Де відтворення залежить від уряду України, головним інструментом відтворення є інкорпорування уроків та результатів проекту в Національну програму дій щодо управління природоохоронними територіями до 2020 року. Проект отримає важливі уроки та досвід задовго до початку другого етапу цієї програми (2012-2015 роки). Місцезнаходження відтворення конкретних компонентів проекту: (i) нові природоохоронні території в Поліссі; (ii) ПТ за межами Полісся, та (iii) загальна система управління ПТ в Україні. Перехід від проекту до наступних етапів здійснюватиметься через діяльність Організаційного комітету проекту. До складу останнього увійдуть високі державні посадовці, які будуть задіяні у розробку та нагляді за впровадженням Національної програми дій.
  2. Стратегія відтворення досвіду проекту полягає у наступному: (i) фіксування здобутого досвіду і знань; (ii) підготовка Менеджером проекту всеохоплюючої стратегії відтворення; (iii) розгляд пропозицій щодо відтворення Організаційним комітетом проекту та їх адаптація; та (iv) започаткування процесу відтворення шляхом проведення додаткових візитів та семінарів на територіях, де відбуватиметься відтворення з одного боку (відповідальність проекту), та модифікації матеріального та бюджетного компонентів другого етапу Національної програми дій (2012 – 2015) відповідно до рішень Організаційного комітету стосовно місцезнаходження відтворення та бюджетів (відповідальність високих посадовців-представників Організаційного комітету за сприяння керівництва проекту).

Таблиця 12 Стратегія відтворення

Стратегія/Наслідки

Очікувана стратегія відтворення та бюджет

Наслідок I: Впровадження стратегічного бачення фінансової стабільності ПТ

Бізнес-планування. Впродовж останнього року проекту менеджер проекту розробить трирічний план ПТ (назви, місцезнаходження, часові рамки та ресурси) для поступового просування концепції бізнес-планування. Розробка одного бізнес-плану оцінюється на суму 2 000 доларів. Таким чином, розробка бізнес-планів для 100 та 200 ПТ (учасників Асоціації ПТ) коштуватиме відповідно 20 та 40 тисяч доларів на три роки. ГВП намагатиметься забезпечити укладання двосторонніх угод між Асоціацією ПТ та державними структурами, які контролюють ПТ, щодо розподілу затрат на цю діяльність за принципом 50/50 – тобто 50% затрат на підготовку бізнес-плану ПТ покриваються державою, а решта покривається за рахунок самостійно залучених коштів. Такий план відтворення виглядає здійсненним з фінансової та інституційної точки зору.

Ресурси проекту для започаткування цього елементу відтворення в рамках проекту становлять 15 000 дол. США. Ресурси держави для реалізації цього компоненту відтворення оцінюються на рівні щонайменше 0,04 мільйони доларів США.

Наслідок II: Вдосконалене управління національною системою ПТ

Місцеві представництва Державної служби. На підсумковому засіданні Організаційного комітету проект намагатиметься досягти домовленості з урядом щодо створення впродовж 5 років після завершення проекту принаймні 5 нових представництв Служби в областях з найважливішими та/або проблемними ПТ. Це вимагатиме приблизно 60 тисяч доларів США на рік. Що стосується 10-річної перспективи, Організаційний комітет проекту розробить проект плану створення представництв державної служби в усіх областях України, окрім тих, де територія ПТ займає менше 10% географічної площі.

Міжобласні ПТ. Механізм буде перевірено на принаймні 3 нових національних парках після завершення проекту. Точне місцезнаходження та плани створення НПП будуть визначені менеджером проекту і надані для затвердження як елемент плану відтворення на підсумковому засіданні Організаційного комітету.

Інструмент оцінки ПТ. Як уже зазначалося, проект застосує систему у 30% усіх українських ПТ. На підсумковому засіданні Організаційного комітету буде представлено план щодо охоплення решти ПТ впродовж 2 років після завершення проекту. Буде розроблено модуль автоматичного включення новостворених ПТ у систему.

Ресурси проекту для започаткування цього елементу відтворення (включаючи подорожі, семінари та оплату праці національних консультантів) становлять 35 000 дол. США. Ресурси держави (насамперед, бюджет державної служби та Національного плану дій для ПТ), спрямовані на фактичну роботу з відтворення у 10-річній перспективі оцінюються на рівні 0,72 мільйони доларів США.

Частина A.III Управлінські аспекти
  1. Проект виконуватиметься на засадах Національного виконання ПРООН (процедури NEX). Організацією-виконавцем проекту є Державна служба заповідної справи. Організація-виконавець призначає Національного директора проекту. Загальна інформація про ролі та обов’язки Національного директора проекту, менеджера проекту та асистента з адміністративно-фінансових питань міститься нижче (з детальними ТЗ менеджера проекту та асистента з адміністративно-фінансових питань можна ознайомитися у Частині D.VIII). Національний директор проекту – це державний службовець високого рангу, чиїм головним обов’язком буде контроль за загальною реалізацією проекту. Його обов’язки включатимуть в себе представлення та підтримка інтересів проекту при прийнятті рішень на рівні уряду. Національний директор проекту також несе відповідальність за представлення проекту перед фінансуючими структурами, а також за забезпечення необхідної державної підтримки проекту у досягненні його цілей.
  2. Менеджер проекту бере на себе загальну відповідальність за успішне впровадження заходів проекту та досягнення запланованих результатів проекту. Менеджер тісно співпрацює з національними та міжнародними експертами проекту і асистентом проекту, а також звітує перед Національним директором проекту, призначеним Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Національним представництвом ПРООН. Затверджений бюджет дає право Координатору проекту на розпорядження коштами. Асистент з адміністративно-фінансових питань допомагає Менеджеру проекту у виконанні повсякденної діяльності в рамках проекту. Асистент відповідає за усі адміністративні (контрактні, організаційні та логістичні) і бухгалтерські (розподіл коштів, фінансовий облік, контроль операції з готівкою) питання в рамках проекту.
  3. Організація-виконавець створить Організаційний комітет проекту (ОКП), який надаватиме рекомендації та керуватиме впровадженням проекту. До складу ОКП увійдуть представники усіх ключових учасників; комітет також враховуватиме інтереси на рівні місцевих громад. Потенційні учасники ОКП запрошуватимуться з ПРООН, Держаного комітету лісового господарства, Укрводгоспу, Асоціації ПТ (буде створена в рамках проекту), Франкфуртського зоологічного товариства та програми TASIC. Організаційний комітет проекту здійснюватиме моніторинг впровадження проекту, надаватиме поради та рекомендації, сприятиме комунікаціям, співробітництву та координації діяльності учасників та інших партнерів проекту. На початковому етапі впровадження проекту ОКП може зустрічатися частіше з тим, щоб розвинути спільне розуміння і бачення і забезпечити належний старт проекту. Детальніша інформація про Організаційний комітет проекту міститься в розділі «Моніторинг та оцінка». Проект також залучатиме національних та міжнародних експертів на короткий термін для виконання особливих доручень проекту (див. Частину D.VIII для ознайомлення з приблизними завданнями і дорученнями ключових експертів/консультантів). Види діяльності в рамках проекту можуть передаватися на виконання підрядникам на основі тендерів.
  4. Проект впроваджуватиметься у тісній співпраці з усіма відповідними державними установами, місцевими громадами та НУО, а також з іншими спорідненими проектами, що виконуються в регіоні. ПРООН-НП також діятиме як партнер впровадження проекту. Програма підтримуватиме впровадження проекту шляхом ведення бюджету та витрат проекту; пошуку і найму персоналу, експертів та підрядників; здійснення закупівель та надавання іншої допомоги на прохання Національного виконавчого органу. Фахівці ПРООН-НП також здійснюватимуть моніторинг впровадження проекту, його результатів та наслідків, а також забезпечуватимуть належне використання коштів ПРООН/ГЕФ. Фінансові трансакції, звітування та аудит відповідатимуть національним регуляторним положенням, а також правилам і процедурам ПРООН стосовно виконання проектів.
  5. З метою належного визнання ГЕФ як фінансуючої організації проекту, логотип ГЕФ повинен розміщуватися на усіх матеріалах і публікаціях проекту ГЕФ, а також на обладнанні та транспортних засобах, які будуть придбані на кошти ГЕФ. Будь-які цитати з публікацій щодо проектів, фінансованих ГЕФ, також повинні містити згадування/посилання на ГЕФ. Логотип ПРООН повинен бути більш помітним і відокремленим від логотипа ГЕФ якщо це можливо, оскільки маркування ООН є важливим з точки зору безпеки.

Частина A.IV План моніторингу та оцінки
  1. Моніторинг та оцінка проекту здійснюватиметься у відповідності з встановленими процедурами ПРООН та ГЕФ; М/О готуватиметься персоналом проекту та Національним представництвом ПРООН (ПРООН-НП) за підтримки Регіонального координаційного бюро ПРООН/ГЕФ в Братиславі. Матриця логічної структури містить показники виконання та впливу проекту, а також відповідні засоби перевірки. Інструмент METT буде використовуватися як один з головних засобів моніторингу прогресу у сфері управлінської ефективності ПТ. План М/О міститиме наступне: установчий звіт, аналізи впровадження проекту, квартальні операційні звіти, середньострокова та підсумкова оцінка тощо. Частина D.IX описує основні компоненти Плану моніторингу та оцінки, та індикативні оцінки витрат, пов’язаних з М/О. План моніторингу та оцінки буде підготовлено і представлено в рамках Установчого звіту проекту після проведення колективних обговорень показників, засобів перевірки та повного визначення обов’язків персоналу проекту, що займатиметься М/О.

Частина A.V Бюджет та економічна ефективність

A.V.1 Бюджет
  1. Загальне фінансування проекту становить 6 500 800 доларів США, виключаючи витрати на підготовку. Очікується, що ГЕФ надасть 1 800 000 доларів США. Загальна сума спільного фінансування дорівнює 4 700 800 доларів США.
  1. проектні витрати

Наслідки проекту

Співфінансування (дол. США)

ГЕФ (дол. США)

Всього (дол. США$)

Наслідок I

Стратегічне бачення фінансової стабільності ПТ

1 490 000

745 950

2 235 950

Наслідок II

Вдосконалене управління національною системою ПТ

1 760 800

795 750

2 556 550

Наслідок III

Підвищення потенціалу для відтворювання проектних підходів до управління ПТ в національній системі

1 083 600

180 940

1 264 540

 

Бюджет/витрати на управління проектом*

171 600

77 360

248 960

 

Загальні витрати проекту

4 506 000

1 800 000

6 306 000

* Ця стаття є загальною вартістю управління проектом; деталізація цієї загальної суми представлена в таблиці b.



  1. бюджет/витрати на управління проектом14

Внесок в управління проекту

Оціночна кількість робочих тижнів

ГЕФ (дол. США)

Інші джерела (дол. США)

Всього (дол. США)

Місцевий персонал *

185,6

51 360

0

51 360

Координатор проекту

58

27 360

 

 

Асистент проекту

128

24 000

 

 

Міжнародні консультанти *

0

0

0

0

Офісні приміщення, обладнання, транспортні засоби та комунікації

     

12 000

153 600

165 600

Подорожі на проектні території (6-7 подорожей; приблизно 1 375 на одну подорож)

 

10 000

10 000

20 000

Різне

 

4 000

8 000

12 000

Всього

 

77 360

171 600

248 960

* Місцеві та міжнародні консультанти (у цій таблиці) – це особи, яких було залучено для виконання функцій, пов’язаних з управлінням проектом. Консультанти, залучені для виконання особливого завдання, називаються консультантами, що надають технічну допомогу. Детальна фінансова інформація стосовно останніх міститься в таблиці c.



  1. Консультанти, що працюють в різних компонентах технічної допомоги15:

Компонент

Оціночний робочий час

 

ГЕФ (дол. США)

Інші джерела (дол. США)

Всього (дол. США)

Персонал

0

 

0

0

0

Місцеві консультанти

255

місяців

330 980

0

330 980

Експерт з питань управління ПТ

48

місяців

 

 

 

Науковий експерт

32

місяців

 

 

 

Експерт з питань фінансування ПТ

48

місяців

 

 

 

Юрист

45

місяців

 

 

 

Експерт з питань комунікації

48

місяців

 

 

 

Менеджер проекту (технічний внесок)

34

місяців

 

 

 

Міжнародні консультанти

363

днів

218 000

0

218 000

Експерт з питань фінансування ПТ

260

днів

 

 

 

Експерт з оцінки

103

днів

 

 

 

Всього

     

 

548 980

0

548 980



  1. Джерела співфінансування16 (за потреби категорії можна деталізувати)

Джерело спів фінансування

Гроші

Натуральна допомога

Всього

Внесок уряду

2 766 000

790 000

3 556 000

Агенція(агенції) ГЕФ

     

50 000

50 000

Двостороння агенція (агенції)

0

0

0

Багатостороння агенція (агенції)

0

0

0

Приватний сектор

700 000

0

700 000

НУО

200 000

0

200 000

Інші

0

0

0

Загальне спів фінансування

3 666 000

840 000

4 506 000

A.V.2 Економічна ефективність
  1. Проектні ресурси (всього 6,3 мільйонів доларів США, включаючи внесок ГЕФ RAF на суму 1,8 мільйонів доларів) повинні бути витрачені на вирішення проблеми, з якою Україна стикнеться у найближчі 10 років: як, зважаючи на фінансові обмеження країни, де наразі здійснюються макроекономічні реформи, вона зможе фінансувати систему ПТ, яка до 2015 року має бути збільшена вдвічі, відповідно до планів уряду? Пам’ятаючи про те, що дійсне співвідношення фінансування системи ПТ до її потреб складає, в середньому 60% (див. детальну інформацію в Частині D.IV цього документу), який найбільш економічно вигідний і раціональний шлях слід обрати проекту, щоб розширення ПТ не зупинилося через відсутність ресурсів, а навпаки, супроводжувалося збільшенням співвідношення наявних та необхідних коштів?
  2. Відповідно до інструкцій Ради ГЕФ щодо оцінки економічної ефективності проектів (Аналіз економічної ефективності проектів ГЕФ, GEF/C.25/11, 29 квітня 2005 р.), група розробки проекту застосувала якісний підхід до визначення серед усіх альтернатив найдешевших шляхів досягнення цілі проекту. Ретельне, кількісне застосування аналізу економічної ефективності (де визначається показник, який найкраще описує наслідки запланованих заходів, а також встановлюється вартість одиниці показника для інших альтернативних підходів) виявилося недоцільним.
  3. Група підготовки проекту оцінила низку альтернативних варіантів досягнення мети проекту – покращення фінансової сталості та зміцнення інституційного потенціалу системи ПТ в Україні з тим, щоб довгострокові цілі країни щодо розширення біологічно та географічно репрезентативної системи ПТ були досягнуті. Були розглянуті три альтернативні сценарії:
  1. Географічне розширення системи ПТ без збільшення наявних фінансових ресурсів: ґрунтуючись на результатах детальної фінансової оцінки, проведеної групою підготовки проекту, стає очевидним, що в рамках існуючої системи фінансування кошти, доступні для ПТ, є неадекватними для повної реалізації природоохоронних цілей. ПТ отримують 95% свого фінансування від держави, і ці кошти можуть покривати, в середньому, лише 60% їхніх фінансових потреб. (Детальний фінансовий аналіз надається у проектному документі, але його не було включено в PIF через обмеження місця). Очевидно, що цей сценарій не є життєздатним, оскільки це що означатиме фактичне зниження фінансування ПТ на гектар.
  1. Географічне розширення за підтримки зовнішнього донорського фінансування (наприклад, ГЕФ) для забезпечення фінансової підтримки нових ПТ впродовж наступних 4-5 років. Відповідно до підрахунків IUCN та місцевих економістів, це вимагатиме додаткових 4 мільйонів доларів США. Таке фінансування через чотири роки припиниться, і сталість розширеної національної системи ПТ залишиться під великим питанням.
    1. Розширення системи ПТ відбувається паралельно з адекватним збільшенням державного фінансування та власних ресурсів ПТ, без зміни дійсної пропорції (наприклад, 95% державного фінансування і 5% з власних ресурсів): Цей варіант може бути сталим, якщо держава увійде в період макроекономічного статку і зростання добробуту людей, а така велика країна, як Україна (20 мільйонів людей) зможе дозволити собі фінансувати природоохоронні заходи та управління ПТ. Однак це явно не стосується сучасної України, а такий сценарій створить велетенський тягар для держбюджету.
    2. Розширення ПТ супроводжується адекватним абсолютним зростанням фінансування, але зі зміною співвідношення, з меншим відсотком державних дотацій і більшим – за рахунок власних джерел генерування доходу. Це єдиний сталий вибір за сучасних політичних умов. Найбільш економічно ефективний спосіб підтримки цього сценарію – це спрямування обмежених коштів в рамках ГЕФ-4 на усунення ключових перешкод, що заважають системі ПТ піти цим сталим у фінансовому розумінні шляхом. В межах бюджету ГЕФ-4 RAF та чотирирічного періоду, уряд повинен переконатися, що три наслідки проекту є надзвичайно важливими для приведення в дію більш сталої парадигми фінансування ПТ. Незважаючи на обмежені ресурси, проект зможе: впровадити реалістичну та амбітну стратегію фінансування ПТ з усіх можливих джерел; об’єднати керівників ПТ у єдину силу і зміцнити їхній потенціал для захисту і просування власних інтересів та потреб через державні бюрократичні перепони; розробити та перевірити інноваційні механізми генерування доходів на місцях, із залученням місцевих жителів; усунути адміністративні та інституційні перешкоди, такі, як відсутність децентралізації вертикалі управління ПТ, що може значно покращити дієвість операцій ПТ; розробити механізми відтворення національного рівня.

Частина A.VI Правові засади
  1. Цей проектний документ вважатиметься таким і визначатиметься у Статті I Стандартної угоди про допомогу (СУПД) між Урядом України та Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй, яка була підписана Сторонами 1993 року. Організація-виконавець в країні, відповідно до вимог Стандартної угоди про допомогу, є урядовою агенцією-партнером, описаною в цій Угоді. Постійний представник ПРООН в Україні має право у письмовому вигляді вносити наступні види змін і поправок до Проектного документу, за умов, що він або вона затвердила відповідну угоду з ПРООН-ГЕФ, а інші сторони, що підписують Проектний документ, не заперечують щодо внесення запропонованих змін:
  1. Перегляд або доповнення до будь-яких Додатків до Проектного документу;
  2. Перегляди та виправлення, які не передбачають серйозних змін в негайних завданнях, результатах чи діяльності проекту, але які були спричинені змінами в уже узгоджених внесках або змінами у величині витрат, спричинених інфляцією;
  3. Обов’язкові щорічні перегляди, які змінюють етапність надання внесків чи передбачають підвищення експертних та інших витрат через інфляцію, або беруть до уваги гнучкість у витратах підзвітної агенції; та
  4. Включення нових Додатків, відповідно то положень Проектного документу.