Удк 347. 73 (075. 8) Ббк 67. 402 я 73 с 13

Вид материала

Документы

Содержание Глава 2. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА 3. Система та джерела фінансового права. Предметом фінансового права Метод фінансово-правового регулювання Фінансове право Відносини у сфері фінансової діяльності залежно від функцій цісї діяльності 2. Місце фінансового права у системі права України 3. Система та джерела фінансового права Джерела фінансового права

Подобный материал:

• Удк 347(477)(075. 8) Ббк, 10761.64kb.
• Методическое пособие Москва ● 2010 удк 347. 962 + 347. 152 Ббк 67. 721 + 67. 400., 1105.61kb.
• Методические рекомендации Издание второе, дополненное и переработанное Тверь 2008 удк, 458.58kb.
• Удк 070(075. 8) Ббк 76. 01я73, 5789.66kb.
• Удк 339. 9(470)(075. 8) Ббк, 7329.81kb.
• Методические рекомендации Москва ● 2010 удк 347. 962: 342. 7 Ббк 67. 721-91: 67. 400., 952.68kb.
• Москва 2011 ббк 63. 3 (2)я 7 к 90 удк 947 (075) История России, 110.08kb.
• Учебное пособие Ярославль-2007 удк 339. 13(075. 8) Ббк, 3230.47kb.
• Сборник статей Часть II москва  2011 удк 347. 963+342. 7 Ббк 67. 721-91+67. 400., 1903.81kb.
• Научно-методическое пособие Москва ● 2009 удк 347. 962: 342. 9 Ббк 67. 721-91: 67., 1444.75kb.

Глава 2. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА

1. Поняття фінансового права, його предмет та метод.

2. Місце фінансового права у системі права України.

3. Система та джерела фінансового права.

1. Поняття фінансового права, його предмет та метод

Фінансове право – це окрема галузь права, оскільки має свої специфічні ознаки, предмет та метод правового регулювання.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. Ця діяльність об’єктивна за своєю сутністю і є процесом планомірного збирання, розподілу, перерозподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, що забезпечують виконання державою її завдань і функцій.

Метод фінансово-правового регулювання – це органічна система прийомів, способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин, на характер взаємозв’язків між ними




Відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави є в своїй основі економічними а значить підвладні різним економічним коливанням, які визначаються впливом політики на економіку, структурними перебудовами в системі управління, міграційними процесами, ін

Бюджетно-правові відносини, що охоплюються сферою фінансової діяльності держави нестабільні спочатку







Метод субор­ди­нації (від­­­но­­­си­­ни між ви­ще­стоящи­ми і нижчестоя­щи­ми державни­ми органами)

Метод погод­же­ння засто­со­вуєть­ся в поєд­нанні з ме­­­т­о­дом влад­них при­­­писів (по­дат­­ковий кре­дит)

Метод рекомендацій за­стосовується в поєднанні з методом владних приписів (наприклад, перелік місце­вих податків і зборів, що міс­титься в законодавстві, з числа яких органи мі­сцевого самоврядування ма­­ють право вибирати і вводити платежі на своїй території)

Метод владних приписів (нерів­ність сторін)

Фінансове право – це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.

Відносини у сфері фінансової діяльності держави поділяються на різні групи залежно від певних критеріїв






Залежно від функ­цій фінансової діяльності

Залежно від фінансово-пра­вового регулювання за фіна­нсово-правовими інститутами


Залежно від суб’єк­тів, між якими вини­кають ці відно­сини

Відносини у сфері фінансової діяльності залежно від функцій цісї діяльності

Відносини у сфері фінансової діяльності залежно від фінансово-правового регулювання за фінансово-правовими інститутами

Бюджетні

Відносини, що виникають при формуванні, виконанні бюджетів держав­них і місцевих позабюджетних фондів

Відносини, що виникають з приводу фінансів держав­них і комунальних підприємств

Податкові

Неподаткові

Відносини з валютного регулювання (діяльність державних органів, направ­лена на регламентування порядку здійснення валютних операцій)

Відносини щодо державного страхування

Відносини щодо державного позабюджетного фінансування

Відносини щодо державного внутрішнього боргу (боргові зобов’язання, наприклад, кредити, займи)

Відносини щодо кошторисно-бюджетного фінан­сування (безповоротний і безкош­товний відпуск грошових коштів на підставі загальних принципів фінансування (нап­риклад, установі соціальної сфери, культури)

Відносини щодо грошового обігу і розрахунків (рух коштів у готівковій і безготів­ковій формі, що обслуговує оборот товарів, а також нетоварні платежі та розрахун­ки)

Відносини у сфері фінансової діяльності залежно від суб’єктів, між якими виникають ці відносини

Відносини, з однієї сторони, між орга­нами, що здійснюють фінансо­ву діяльність держави, а з іншої сто­ро­ни, організаціями і фізичними особа­ми (відносини між податко­вою інс­пе­кцією і підприємством з при­воду пе­ревірки, накладення фінансо­вих санкцій)

Відносини між органами, що здійс­нюють фінансову діяльність держави (відносини між органа­ми, які складають Державний бюд­жет та органами, які складають місцеві бюджети)

2. Місце фінансового права у системі права України

Специфіка та якісні відмінності предмета фінансового права, своєрідність його методів більше і повніше виявляється при співставленні та відмежуванні від предметів і методів інших галузей права. Фінансово-правові інститути безпосередньо пов’язані з діяльністю держави при створенні, розподілі та використанні централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Конституційне право	Фінансове право
Регулює основи суспільного ладу та полі­тики, державний устрій, правове положе­н­ня громадян, систему і принципи органі­зації діяльності державних органів, голов­ні завдання та функції держави	Базується і розвивається на основах конс­титуційного права. Наприклад, фінансово-правові норми, що регулюють утворення фондів державних фінансових ресурсів, засновані на засадах рівноправності всіх форм власності у країні
Містить норми, що мають пряме відноше­н­ня до фінансового права. Норми, що зак­ріп­люють основи організації фінансової діяль­ності держави. Наприклад, ст. 85 Конс­титу­ції України встановлює винят­кові повнова­ження Верховної Ради Украї­ни затверджу­вати Державний бюджет, вно­сити до нього зміни, контролювати йо­го виконання
Відповідно до ст. 92 Конституції України встановлюється Державний бюджет, бюд­жетна система України (система оподат­ку­вання, податки та збори і т. п.)	Норми фінансового права встановлюють де­та­лізовані правила, що стосуються діяль­ності різних державних органів у га­лу­зі фіна­нсів. Наприклад, група фінансо­во-правових норм докладно регламентує порядок складання, розгляду, затверджен­ня і виконання Держав­ного та місцевих бюд­жетів (Закон України “Про бюджетну систему України”)
Адміністративне право	Фінансове право
Діяльність щодо формування, розподі­лу та використання фінансових ресур­сів дер­жави за своїм характером є управ­лінсько­ю	Регулює відносини, що виникають з фі­нан­сової діяльності держави
Визначає основні принципи державно­го управління, повноваження органів ви­ко­нав­­чої влади на видання управ­лінсь­ких ак­­тів, у тому числі й органів спе­ціального управ­ління фінансами дер­жави, закріплює структуру цих орга­нів, організовує форми їх діяльності, порядок призначення і звіль­нення посадових осіб, закріплює їх права та обов’язки і т. д.	Регулює відносини, які безпосередньо пов’язані з виконанням цими органами функцій щодо збирання, розподілу і використання фінансових ресурсів держави, контролю за їх цільовим витрачанням
Цивільне право	Фінансове право
Регулює на засадах юридичної рівності майнові та особисті немайнові відносини з метою задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів учасників суспільних відносин	Регулює суспільні відносини у сфері мобі­лізації, розподілу і використання централі­зованих та децентралізованих фондів гро­шо­вих коштів з метою забезпечення ви­ко­нання державою своїх завдань та фу­нкцій
Деякі органи державного управління спе­ціальної компетенції, наприклад НБУ, вод­ночас є господарською організацією – юридичною особою, що діє на комерцій­них засадах. Між цими органами, з одно­го боку, і підприємствами, установами, орга­нізаціями і громадянами – з другого, виникають відносини на основі договорів. Наприклад, на основі кредитної уго­ди	Норми фінансового права в даному випад­ку встановлюють джерела фінансово-кре­дитних ресурсів, якими оперує НБУ, поря­док утво­рення і розподілу створюваних ним грошо­вих фондів, порядок мобілізації НБУ грошо­вих коштів у розпорядження держави, спосо­би здійснення контролю за фінансовою діяль­ністю організацій тощо. НБУ виступає як орган виконавчої влади, наділений влад­ними повноваженнями

3. Система та джерела фінансового права

Система фінансового права – це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’єд­нан­ня і розміщення фінансово-правових норм у певному взаємозв’язку та послідов­ності. Складається з :

Частин

Інститутів

Розділів

Підрозділів

Система фінансового права як галузь права складається з 2-х частин

У загальну частину вклю­чають­ся нор­ми, що закріплюють: за­гальні принци­пи, правові фор­ми і методи фінансової діяль­нос­­ті держави; систему держав­них органів, що здійснюють фі­нан­сову діяльність, їх ієрархію, компетенцію, правовий статус, завдання, функції, форми і ме­то­ди роботи; основні риси фі­нан­сово-правового положення ін­ших суб’єктів з якими ці органи всту­пають у фінансово-правові відноси­ни; зміст, форми, методи фінансо­во­го контролю тощо

Особлива частина складається з певних роз­ділів, які називаються підгалузями, які у свою чергу складаються з фінансово-правових інс­титутів – це система фінансово-пра­вових норм, що регулюють групу однорідних фі­нан­­со­вих відносин, а в розділи об’єднуються групи споріднених фінансово-правових інс­ти­тутів, наприклад, розділ ”Правове регу­лювання дер­­­жавних витрат” складається з інститутів “Пра­вовий режим кошторисно-бюджетного фінансування” і “Правовий режим фінансу­вання окремих галузей народ­ного госпо­дарст­­ва".

В особливу частину фінансового права входять розділи, що об’єднують фінансово-правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері державного бюджету, позабюджетних державних і муніципальних фондів; фінансів державних підприємств, державних і місцевих податків та інших обов’язкових платежів; державного кредиту, державного страхування, державних видатків, банківського кредитування і безготівкових розрахунків; грошового обігу і валютного регулювання

Система навчальної дисципліни фінансового права складається з

Загальної частини, до якої вхо­дять питання, що стосуються усіх пра­вових інститутів, які об’єд­нуються в особливій частині

Особливої частини, норми якої об’єд­нуються у розділи, до яких належать відповідні фінансово-правові інститути

Джерела фінансового права – це правові акти органів законодав­чої і ви­конавчої влади та місцевого самоврядування, в яких містя­ться норми фінансового права

Закони

Підзаконні нормативні акти

Система фінансового законодавства – це система усіх упорядкованих відповідним чином нормативно-правових актів, що регулюють фінансові відносини в державі

Акти законодавчих органів

Акти органів місцевого самоврядування

Акти виконавчих органів

Конституція України

Містить норми, які конкрети­зують­ся в інших фінансово-пра­во­вих актах, визначає принципи фінансо­вої діяльності держави, загальнога­лузеві принципи фінансового права тощо.

Містить норми прямої дії, визначає компетен­цію кожної з гілок влади у сфері фінансової діяль­ності держа­ви. Наприк­лад, ст. 82 до пов­нова­жень Верхов­ної Ради Украї­ни відно­сить зат­вердження Держав­ного бюд­жету