Р. С. Балакірєва конституційне право україни

• Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
• Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
• 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
• Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
• А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
• Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.

тяжких криміналі,нп\ їлочввів суди присяжних маюп. б> ш утво­рені і при апеляційних судах. Присяжні і народні засідателі, як і судді, будуть мат додаткові гарантії особнсюі недоторканності, кі робот) н суді отримуватимуть грошову винагороду у розмірі і\ середньою місячною заробітку чи пенсії, але не менше посадовою оклад) судді відповідної о суду.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами ісрніоріа іі.ііосп і спеціалізації.

Принцип гериторіадьності полягає в юму, що юрисдикція ок­ремих судів поширюється на певні гериюрн, які можуть співпала-ш. а можуть і не співпадати « адмішетративно-територіадьннмн однятими. Побудова судової системи за іаким принципом врахо­вує іранспоріиі комунікації між населеними пунктами і має на меті наближення судів до населення іа їх ДОСТУПНІСТЬ.

Принцип спеціалізації судів, поділ їх на господарські, арбіт­ражні, військові і а піші мас н.і чиї акщалпацио суддів > певній і а-iv іі права, ііідніїїцення їх кваліфікації, більш надійний іахисі ними прав громадян.

В судовг) енстем) Конституція включає суди загальної юрис-іикцп. Верховний Суд, Вшц) Рад) юстнцй га Конституційний < і Логічно в що систем) включено і прокуратуру. Сг. 124 внзначаї, що

'чиисіво здійснюється Конституційним Судом га судами за-іа іьііоі юрисдикції. Туг маемо певне проінріччя зі сі. 147. де зазна-чається, то Конституційний судеєдшшм органом конституційної юрнсдикин в Україні, Це положення іреба розуміти гаким чином, що Конституційний судне займається питанням судочинства у к.іа-енчном) розумінні, коли • с) ювпй спір, змагальність сторін, участь прокурора.адвоката.

Прсроіапівп Конституційного Суду докладно будуть розгля­нуті) розділі «Конституційний Суд України».

Закон України «Про судоустрій України» 2002 року визначив чо-іпрп ланки судової влади: районні, міські, міжрайонні суди; апе­ляційні суди в кожній області і апеляційний суд України: касаційний суд України, який мас повноваження розглядати касаційні скарги учасників судового процесу га касаційні подання прокурорів; вищий орган судової влади — Верховний Суд України. Замість колишніх арбітражних суди діють господарські суди, прерогативою яких с розгляд справ про порушення правових норм в сфері господарських підноснії. Адміністративні суди розглядають адміністративно-пра-вові відносини між громадянами і органами державної влади

158

Вершиною судової влади с Всрховпиіі Суд України вища інстанція \ цивільних, криміналі.них. господарських і адмінісгра-півних справах. Верховини Суд України очолює Голова Всрховно-ю Суду, який обнрасіься Пленумом Верховною Суду України строком на п'ять років шляхом іасмною голосування не більше ніж иа два іерчіни підряд. Голова Верховною Суду України за по­садою с членом Вищої Ради юсіицн України.

Більш деіальне уявлення про систему судів загальної юрис­дикції України може да і н іаб.іиня, ню наводи і ься далі.

Система судів ииіиьної юрисдикції України

Судова па­лата Вії ПО-

кктратнв-ии\ снукіїшх

С Чдово

іосіюдар-

сі.кич

справах

Miciiom адмішсііш- 111X111 СУДИ

Міс цсні господарські С\.Ш

В ЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Сулам		Судоми Ііл-		Військом
пала і ;і v		лапі \ кри-		судом
ЦИВІЛЬНИХ		міікі ВПК		колім ін
00ИМ>		шршых

Апеляційний суд Ужраїш	Касаційний од України	1ІІ1ІЦИИ піпсіра-питии суд Укра&ш	Нищий господарський І України
	Військові апс імиїшн суди		Окружні ,111 ІНЦ1ЙИ1 ,1 1\!1НН шиш суди	■овпцШш гасшдфоькі суди

Місцеві суди

Військам MR1ICMI C\«U1 І.ірППОІІІН

Особливий с гаї ус в цін системі мас Верховний Суд України. Він повноважний переглядати будь-яке рішення судів нижчих ланок. Верховний Суд складається < пленум] га спеціалізованих палаї з окремих категорій справ. Судова реформа більш конкретно визна­чила функції Верховного Сулу, організацію і порядок його роботи.

159

В Конституції У РСР була відповідна ст. 159 про а, дока і \ р\ і по­рядок надання нею юридичної допомоги іромадянам. В Коисін-»>ни України не виділено інститут адвокатури, юча він практично існує і діс як професійне громадське об'єднання юрнсіш. Коне і и-туцісю 1996 р. передбачено гакож іак\ складову судової системи як ііісіпі \ і присяжних і народних засідателів, які беруп, учасп. у здійсненні правосуїдя.

Але чпііііпм законодавством передбачено утворення Державної судової адміністрації України, яка івітуватиме перед Радою суддів, а раз па три роки перед з'їздом суддів України

Конституцією України і чинним законодавством визначено правовий статус суддів в умовах судової реформи

Для піднесення роді судів Конституція України ст.126 проголо-іп\с незалежність, недоторканність суддів, забороняє вшшватн на

пи N будь-який спосіб, дає додаткові гарантії особистого право­вого імунітету.

Без зіО;Ш Верховної Ради України суддя не може б\ пі і;і і рича­нні) чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Крім Конституції Укра принцип незалежної 11 і недогоркан-

носп суддів проводціься послідовно в Законі «Про статус суддів», «Про судоустрій України» 2002 року, окремими статтями Кодексу України про адмшправопорушення. Новий Кримінальний Кодекс України статтями 377, 378 передбачає кримінальну відповідаль­ність за спроби вплив) на суддів, народних засідателів та присяж­них з метою перешкодити об'єктивному розгляду справи, винесен­ня законною рішення. Крім того, стаття 316 передбачає штраф до п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи на строк/to двох років, або ареол с і роком до піссіи місяців за спробу перешкоди і п вихованню професійною обов'язк\ судді.

Кримінальні санкції застосовуються в рай поі рози судді. Непо-вага до суду, «непе ухилення від явки в с\д іяїне за собою адмі-шсірамівну відповідальність.

Особиста недоторканність судді, \ відповідності з Законом «Про статус суддів» поширюється гакох па його житло, службове приміщення, засоби зв'язку, іраиспорт. майно, документ. Перед­бачена КОНСТИТУЦІЄЮ України умова затримання або арені і у судді лише за згодою Верховної Ради ПОЯСНЮЄТЬСЯ і випливає э процедури призначення суддів на їх посади. Для більш повної не­залежності суддів Конституцією України передбачено особлива процедура формування оудШського корпусу України.

160

Су;іді обнімаюіь свої посади безстроково, крім суддів Консти­туційного Суду, які призначаються на один дів'ятирічннй сірок.

Якщо а.ідя призначається на посад) вперше, це призначення здійснює Президент України строком на 5 років за поданням кваліфікованих комісій судів. Наступне, після 5 років, обрання. здійснює Верховна Рада України і суддя обирає і ься безстроково.

Проектом Ькону «Про внесення змін до Конституції України» передбачається зміна терміну, на який обираються судді на посаду, небезсіроково, а іермшом на десять років. Цс положення не поіпіі-рюсіься на суддів Конституційної о Суду України та суддів, які призначаються на посаду вперше. Змінюється також суб'єкт обран­ня суддів. За чинною Конституцією судді судів загальної юрис­дикцією обираються Верховною Радою після п'ятії років, на які їх було призначено Президентом. В разі змін до Конституції обрання суддів на наступні десять років буде здійснювати Палата регіонів.

Пропонується проектом Закону внести зміни до етапі 126 ч.5 п.2 про максимальний вік судді, як підставу звільнення йоі о з поса-ш і шести десяти років до семи десяти п'яти, але лише ,ия членів Конституційного Суду і Верховного Суду України

Кваліфікаційні комки Вищої Ради юстиції при розгляді канди­датура на посаду судді керуються 127 статтею Конституції згідно якої, па посаду судді може бути рекомендований громадянин Укра­їни не молодший двадцятії п'яти років, який мас вищу юрндичн) освіту, стаж роботи в галузі права не менш 3 років, проживає в Україні не менш як 10 років та володіє державною мовою. Свою посад) суддя обіймає до 65 років незалежно від статі.

Додаткові вимоги Конституція України висуває щодо суддів спеціалізованих судів. Ними можуть буї и . і її 11 to особи, що мають спеціальні підготовку у відповідності зі специфікою цих судів. Ці судді відправляють правосуддя .інше в складі кола ії суддів.

Закон «Про статус суддів)» визначає процедуру обрання суддів Верховного Суд) га Голови Верховною Суду. В ній частині Закон конкретизує норми статті 128 Конституції, де сказано, що голова Верховного Суду України обирається на посад) шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України. Судді ж Верхов­ного Суду обираються Верховною Радою після складання кваліфі­каційного екзамен).

Про процедуру кваліфікаційного екзамен) більш детально гово­рінь Закон «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів України» від 02.02.94 р.

її- 161

Вимога де суддів Верховного Суд) визначено в Законі «Проекті сумі»», .к* сказано то суддею Верховного Суду може бути nunc громадянин України, якпіі на день обрання досяі 35 років, мав ви­ту юридичну оевпу. стаж роботи в юриспруденції не менше 5 ро­ків, в і. ч. не менше 5 років на посаді судді

Припиняє повноваження суддів і звільняє їх з посади орган, то

обрав їх або призначив. Коне і м і \ ція Украї оре іоачас сп і у аиію.

за якою припиняю!ься повноваження судців і вони звілміяюіься з посади. Це відбувається в рай

1. Закінчення строку, на який судцю було обрано або призначено;
   
2. Досяі нення суддею 65 років;
   
3. За ставом здоров'я;
   
4. Порушення виши щодо сумісництва;
   
5. Порушення присяги;
   
6. Набрання обвину на п.ним вироком щодо судді законної сили;
   
7. Втрата ним українського громадянства;
   

X. Визнання ііоіо безвісно відсу ним або оголошення померлим;

9. Подання заяви про відставку м В кишім бажанням;

Ю. В разі емері і.

Вся пя доспи, складна процедура призначення, обрання га ви­конання професійних обов'язків мас на меті забезпечити неуперед­женість, об'єктивність суддів, при розгляді ними справ, незалеж­ним і. під орі аінв як законодавчої іак і виконавчої влади.

Консіиі>шя України забезпечм державний замісі, безпекч суддів і члени» і\ сімей. Це положення конкретизується в Законі «Про державшій зимні працівників суду і правоохоронних орга­нів» від 23.12.1993 p., де сказано, що працівники суду і їх близькі родичі мають право використовувати спеціальні засоби і зброю для заміс і \ особистої безпеки, свого жпіла і майна, отримувати матеріадьн) компенсацій) в рай смерті, каліцтва або пошкодження манна працівника правоохоронних оріапів під час виконання службових обов'язків. Житія працівників суд) підлягає обов'язко­вому страхуванню за рахунок бюджетних коші їв.

Крім псрсваї іа засобів захнсіу суддів, Конституція України пс-редбачас і певіп систему обов'язкових обмежень щодо професійної діяльності суддів. Так, професійні судді ве можуть належати до полі пічних парі їй і а професійних спілок, брані участь в будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймані будь-які інші оплачувані посади га виховувати іншу оплачувану ро­боту, крім наукової, викладацької га іворчої. Конституція 1978 р.

162

іакнх обмежень щодо професійної діяльності суддів ие мала. Ст. 6 Конституції УРСР про керівну силу суспільства Комуністич­ну партію передбачала, шо гака сила діє і в межах судочинсі-ва.

В нових умовах сьогодення, коли політична баї а і омані шість стала реальністю і міжпартінна боротьба с фактично боротьбою за нілі\. судді можуть зберегти об'єктивність лише за межами політичних чвар. Тому Конституцією заборонена партійна прина­лежність суддів і участь їх в будь-якій політичній діяльності

Заборона сумісництва професійно! діяльності з будь-якою іншою оплачуваною роботою мас на мсті створення умов ,хія по-і иіб.тсної професіоналі tanii суддів, отримання і рунтовної юридич­ної фахової підготовки, для зосередженої 11 на професійних справах та інтересах. Крім іою. інша оплачувана посада може стави і и суд­дю в економічну залежність від роботодавця, підривати його пре­стиж, шкоди пі об'єктивності і незалежності. Тому встановлюючи гакізаборони і обмеження, держава забезпечу* фінансування га на­лежні умови функціонування судів і діяльність суддів. Фінансується судова система безпосередньо з Державного бюджету, що передба­чено ст. 130 Конституції України.

Конституція України не лише задекларувала сілім- суддів га порядок створення корпусу суддів України, вона встановила ос­новні принципи судочинства в країні. В правовій державі, якою в маіібу і ньому маг стані Україна. СУДОЧИНСТВО спирається перш за все на принципи:

1. незалежності суду;
   
2. законное і і;
   
3. рівності всіх учасників судового процесу перед судом і перед
   законом;
   
4. презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини;
   
5. змагальності сторін та свободи в доведенні перед судом пе­
   реконливості своїх доказів;
   
6. підтримання в cv.ii державного обвинувачення прокурором;
   
7. гласність судового процес] га його повне фіксування гехніч-
   ііпми засобами;
   
8. забезпечення апеляційного га касаційною оскарження рі­
   шення суду, крім випадків встановлених законом;
   
9. обов'язковості рішень суду;
   

10) преюдиціальність врахування всіх попередніх рішень

і ми вищої інстанції.

и. 163

І процедура призначення і а обрання суддів і умови їх про­фесійної діяльності прописані в Конституції України і в процесу­альному Кодексі іак. що справді с можливість реалізації одною з основних принципів судочинства принципу незалежності судив прн розі лялі і прийнятті судових рішені..

Конституцією України забороняється будь-який сторонній вплив на суддів з боку органів державної влади чи окремих осіб, а іакож тиск чи втручання в процес судочинства вищих судових інстанцій, слідчих орі анів та прокуратури.

Рівність всіх учасників с\довою процесу перед судом і законом забезпечується не пише ст.Шп.З, алей ст.2І, де задекларовано, що всі по,пі вільні і рівні у своїй і ідності і правах

Обов'язок судді забезпечити доведеність впни в ході судового розгляду справи безпосередньо пов'язані з дісю сг.62 Конституції України, де говориться, що особа вважаєіься невинною у вчиненні злочину і не може буш піддана кримінальному покаранню, доки її впну не буде доведено в законному порядку і встановлено обвину­вальним вироком суду.

Ця вимої а складає зміст так званої о припиши врез) мини неви­нуватості.

Принцип гласності судового процесу означає, шо розгляд судо­вії \ справ відбувається відкрито, за винятком тих випадків, які пе­редбачені діючим законодавством.

Крім суддів загальної і спеціальної юрисдикції до склад) судо­вої системи Конституцією України віднесено Вищу раду маниш,. Цс повни інституі в системі правосуддя, раніше невідомий вітчиз­няній юридичній практиці, але такий, що існує у деяких країнах світу, хоча мас дещо інші назви (Італія, Іспанія, Франція). Цей ор-і ait бере участь у формуванні суддівського корп\су країни разом з кваліфікованими комісіями. Саме він приймає остаточне рішення про подання кандидатур на перше призначення суддів Президен­том і на обрання їх Верховною Радою безстроково. Зіідно ст. 131 Конституції, гакож Закону «Про Впш\ раду юстиції)» від 15 січня 1998 рок\ саме Вища рада юстиції подає кандидатури суддів і.і івільняє і\ і посад за мотивами, передбаченими ст.126 Конституції України, а гакож J разі порушення суддями і прокурорами заборо­ни па сумісництво професійної діяльності з іншими видами роботи, крім викладацької, наукової іа творчої. Щодо суддів Верховного Суд) і суддів вищих спеціалізованих судів Вища рада юстиції вико­нує функції дисциплінарного контролю і розглядає скарги віднос-

164

по пршяі ііенпя до дисциплінарної відповідальності суддів місце­вих іа апеляційних судів та прок>рорів усіх рівнів.

Незалежність і високий авторитет Вищої ради юстицп забезпечу-і 11.ся вже самою процедурою формування її ск ПД). Вона складається з 20 членів. По 3 таєна призначають до Вищої ради юстиції, Верховна Рада, Президент, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів, з'їзд представників юри­дичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Двох членів призначає всеукраїнська конференція працівників прокуратури. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховно­го Суду України. Міністр юстиції, Генеральний прокурор України

Таким чином, представництво у Випий раді юстиції різних ка-і стрій юрпсіів, які в правосудді виконую 11. рипі функції, мають різні процесуальні обов'язки і нпереси енрияс неупередженості і об'єктивності цього органу у формуванні корпусу суддів і в прші-пяіп рішень щодо дисциплінарного нагляду за діяльністю різних і.шок судової системи.

Осой шве місце в структурі судової системи посідає