Р. С. Балакірєва конституційне право україни

Вид материала

Документы

Содержание Конституційне право України Конституційне право України Ішьоі'и і референдуми як форми безпосередньої демократії Конституційне право України

Подобный материал:

• Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
• Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
• 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
• Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
• А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
• Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.

екологічні права людини (сі.5(1). Цс обумовлено наслідками Чорнобильської катастрофи, тим сумним досвідом їх подолання, який значною мірою пов'язаний з дезінформацією на­селення в перші дні і місяні нього планетарного лиха. На довгі на­ступні роки Україна стала юною екологічної біди. Виходячи з цих екологічних реалій, законодавець в особі Верховної Ради запрова­див у Конституцію України правову новацію право кожного на безпечне ;іля життя і здоров'я довкілля, право па одержання своєчасної і достовірної інформації про і ген довкілля, води.

100

повпря, харчових продукті га на відшкодування шкоди за­подіяної порушенням цьою права.

Гака правова норма мас па меті запобігання погіршенню ско-юіічііоіо стану і виникненню небезпеки для здоров'я і життя лю­дей. Відповідними службами розроблено і знайдено правові об-і р\ її і \ нания крп і ерио безпечного стану ловкі, і. ія. що визначається певними екологічними стандартам і нормативами. Виходячи з них. здійснюється розміщення і експлуатація екологічно небезпеч­них підприємств, застосування хімічних засобів захисту рослин, ек­сплуатація іранспоргних засобів з урахуванням можливості иікі;іливого впливу їх на довкілля.

Законом України «Про охорону навколишньої о середовища» від 25 червня і991 р. передбачена система відшкодувань збитків громадянам внаслідок іісіаіивного ВПЛИВ) на їх здоров'я діяль­носіі уставов, іпдпрпсмсів, організацій та окремих осіб. Це витра-пі на лікування, на відтворення екологічно безпечною стану довкілля, на перемни місця проживання та інше.

Коікііп уіцсіо України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових про-дукив і предметів побуту, а іакож право на її поширенні. Така інформація ніким не може бути засекречена (ст.50, ч. 2). Проголо­шення такою права має па меп забезпечити лю.іям доступ до отри­мавші оперативної, доствірної інформації про стан довкілля, про джерела можлнвосп хімічного, радіаційною забруднення, про ЯКІСТЬ води, харчових орОДукТІВ па наявність в них ТОКСИЧНИХ речовин. Виконання цієї норми гарантується дією закону «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.

Конституція України про обов'язки людини і громадянина

Крім обов'язків держави щодо забезпечення проіолоіпсних в Коне і н тупи прав і свобод особи існують певні обов'язки особи підносно держави. Конституція України окреслює коло обов'язків подив і громадянина, регламентує обов'язки людини в сфері ро­динних стосунків і в сфері відноснії з державою.

Регламент)ючи ні відносная на загальнодержавному рівні. Кон­ституція України віппачаг іакі обов'язки людніш і громадянина: «Кожен зобов'язаний ис заподіювати ШКОДУ природі, культурній спадщині, відшкодовувані завдані ним збитки», які визначаються за спеціальними методиками і відшкодовуються в судовому порядку.

101

Р.С. Балакирева


Конституційне право України


};ікон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 р. зобов'язує кожною, не дише громадянина Укра­їна, раціонально використовувати природні ресурси, запобігати іабрудненшо землі, води, повиря. псуванню природних об'єктів.

іакон передбачає матеріали) відповідальність і відшкодування ібитків, заподіяних природі. Законодавчо передбаченії відповідаль­ність за шкоду пам'яткам культури або історії га відшкодування іш\ (битків. Новашсю в Копсіитмиі України с сі.67, яка кожною зо­бов'язує сплачувати податки і збори в порядку встанов юном) зако­ном, «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій іа місцем проживання декларації про свій майновий стан іа доходи за минулий рік в порядку, встановленом) іаконом» (сі.67).

Через податки і збори держава формує прпб\ ікову частину бю-джслу. В основу подаїкової системи покладено принцип рівні доходи рівні податки. Але існу< система пільг, мідно якої нсвш категорії громадян або звільняються від податків, або розміри по-датків зменшуються.

Коні роп. іа додержанням нодаїкового законодавсіва здіііе-іпос подаїкова адміністрація. Основою іакою коиіро.по є декла­рація про доходи і майно громадян, яка подм п.ся щорічно.

Серед обов'язків громадян особливе місце посідає обов'язок за­хищати Вітчизну, виголошений сі.65 Конституції України. «Захист Вітчизни, незалежності га гериторіальної цілісності України, шану­вання н державних символів с обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону». Обов'язком кожною громадянина < іахисі Вітчизни від агресії, оборона державних кордонів, проходження обов'язкової і зага п.-ної військової служби усіма військовозобов'язаними і ромадянамп. Якщо з релігійних мо і шив громадянин не може проходи і и військо­ву строкову службу, йом> призначається альтернативна служба, виконання військовою обов'я ік\ в іншій формі.

Військова ся) жба б) ш і шшаї п.ся почесним обов'язком іромадяи України, особливим видом державної служби. Грома;іяин. що у.хшія-

ЮТЬСЯ ВІД ВІЙСЬКОВОГО ПрИЗОВу, H6CJ II. КрНМІНаЛЬН) Відповіла ІІ.ІПСІЬ.

Обов'язком кожного є додержання Конституції України, пова-іа до прав і свобод, чеси і ГІДНОСТІ інших людей. «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності» (ст.68) при гому, що Конституція України і чинне законодавство зобов'язує відповідні органи доводит до відома населення закони і інші нормативно-правові акти (сі.57).

102

Консініупія України крім saia іиіодсржавннх відносин, регла­ментує родинні права і обов' язки (ст.51).

Це перш за все права і обов'язки жінки і чоловіка в шлюбі. «Шлюб грунтується на вільній зюді жінки і чоловіка. Кожен з по-ір\жжя маг рівні права і обов'язки \ шлюбі і сім'ї (сі.51).

Сімейним кодексом передбачено обов'язки \ гримання подруж­жя один одним, v разі якщо хтось і них потребує допомої и.

Обов'язок бап.ків утримувати дітей до їх повноліття. В свою чергу повнолиці лин зобов'язані піклуватись про непра­цездатних батьків (пенсіонерів, інвалідів І іа II групи). В разі \хи-іепня від виконання нього обов'язки копни на ) ірнмапня баїьків стягуються в судовом \ порядку. Дни можу іь б\ і її за рішенням с\-л\ ші олені від виконання нього обов'язку, якщо буде доведено. що батька свого час) не виявили батьківського піклування про

Ліки

Соціальна цінність проголошення Конституцією прав і свобод визначається мірою їх pea пзацй га і арап нею їх забезпечення,

Ііфскіивнісіь гарантій прав і свобод людини залежнії, від роз­цінку демократ, стан) економіки, запроваджуваного державою принцип) розподіл) видів Л1ЯЛЫЮСИ га життєвих б юг, рівня пра­вової культури іа виховання населення, існуючих в суспільстві пра­вових принципів іа правових інспіп і їй.

За свідченням газети «Освіта» (Jfe 51, 1998 р.) за індексом їм іською розвитку, якиіі включаї рівень матеріальної о достатку, рівень здоров'я, рівень освіти і науки, Україна посідає 95 місце. Змінити ситуацію на краще можливо лише шляхом послідовної державної політики спрямованої на практнчв) реалізація конеш-і мийних прав і свобод громадянина, які забезпечмо п.ся еко­номічними, політичними іа організаційними заходами.

Економічні і ар.пі ні повною мірою можу і ь дія і и лише за \мови по їй питая сгпи папи в економіці, шляхом її відродження, зростання

ПрОДТКТНВННХ СИЛ па основі розвшку ВСІХ форм Віасиоіп. еко­номічної свободи іромадян в сфері підприємницької га іншої еко­номічної діяльності

Суб'єктом політичних і арап і ііі прав і свобод і ромадян є держа­ва, й конституційний лад. Через органи державної влада іабезпе» чується право іромадян на реалізацію їх політичної ініціативи: участь в управлінні державою, в формуванні органів державної влади, в утворенні політичних партій і грома [ськнх об'єднань для

ШХЯСТу своїх прав і свобод.

103

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


Організаторські гарантії забезпечуються діяльністю всіх ор-ганів державної владн, посадових осіб, іромада.ких оріанізацні по створенню сприятливих \мов дія реальною використаная ірома-дянамн своїх прав і свобод.

Головним гарантом реалізації прав і свобод громадян < держа­ва, що обумовлено статтями 3(ч.2). 22 (ч.2). 42(ч.З), 49, 51, 53 Кон­ституції України.

Особливе місце посідає в системі державної влади Президії!і України як і арап і прав і свобод людніш і іромадянпиа (ст. 102).

Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод людніш і громадянина шляхом відповідної законотворчої діяльності (ст.92) і а через Уповноваженою Верховної Ради України з прав люди­ни омбудемсна.

Закон України «Про Уповноваженою Верховної Ради з прав людини» від 23 грудня 1997 р. визначає особливое 11 пар іаменкь-кого контролю, який здійснює уповноважений з прав людини за процесом реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні і має широкі повноваження в захисті праві свобод і ромадян Укра­їни. Вш розглядає скарги громадян на порушення їх коне і н-і \ 111 і і ■ 111 ч прав, може проводит розслідування «а власною ініщатиг вою ДІЯЛЬНОСТІ оріанів державної влади або окремих посадових осіб за підозрою в порушенні МХОну або зловживанні владою.

Акти і рішення омбудсмева не мають юри нічної сняв, але вш може звертатись до парламенту, Констнтушпного Суду України, які і приймають відповідні рішення за фактом порушення прав лю­дини і громадянина.

Гарантом реалізації прав і свобод людини і громадянина Ук­раїни с також Кабінеї Міністрів України і оріапп влади АРК. які своїми ([остановами забезпечує механізм ідійснення особою її коп­ии і \ цінних прав.

Юридичні і арап і н іабожВСЧСВНЯ прав і свобод людини і грома­дянина здійснюють opiuiiu судової системи України суди загаль­ної юрисдикції, спеціалізовані суди та Конституційний Суд Украї­ни, прерогативи якою визначено розділом XII Конституції України. Законом України «Про Консіііі\ціішііп Суд України» від 16 жовтня t996 p.

Суб'єктами конституційного провадження до Конституційного Суду за фактом відповідності нормативно-правових актів Коне і н-і\ни г Прсзпдені України. Кабінет Міністрів. Верховна Рада, не менш ніж 45 народних депутатів, уповноважений Верховної Ра-

104

дії України з прав людини, Верховний Суд України, державні оріа-ниАРК.

Крім тою, законом передбачено конституційне звернення до Конституційного Суду України з метою забезпечення а «хисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а іакож пра­ва юридичної особи. Суб'єктами такого звернення з питані, офіційного глумачеяня положень Конституції з метою забезпечен­ня реалізації та захисту прав і свобод с іромадяни України, іно-uMiii, особи без іромадянства та юридичні особи.

Важливу роль в захисті прав і свобод людини і іромадявшна нідираюи, суди іаіалмюї юрисдикції (ст.55). Кожному іаран-і\< іьім право оскаржиш в суді рішення, дії чн бездіяльність ор-ганІВ державної влади, посадових і службових осіб.

Можливості реалізації соціадиіо-економічішх прав в сучасних умовах обмежені внаслідок псрмансншоі економічної кризи, спад) виробництва, наявністю безробіття, тіньової економіки, корупції па всіх рівнях владних структур, низьким життєвим рівнем більш ніж 80",, населення країни.

Єдиним гарантом реалізації задекларованих Конституцією прав і свобод с держава. І ом\ науково обгрунтована, професійно забезпечена, соціально орієнтована, зважена моральна політика влади може зміни і и становище в крани на краще, забезпечити про­рив в сфері реалізації і гаранти прав і свобод людини.

Крім внутрішньодержавних факторів гарантій реалізації прав пі' шип і громадянина сьоюдні існує міжнародне правове забезпе­чення прав ЛЮДИНИ, іаких як міжнародно-правові конвенції, дого­вори, пакти, заяви, меморандуми га інше.

В основі цього правовою масиву лежим. Загальна декларація прав людини (ООН, 194Х p.), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ООН. 1966 p.), Європейська конвенція про за-\нст прав людини і основних свобод (РЄ. 1950), Паризька хартія .тля нової Європи (НБСЄ, 1990 р.) га піше.

Конституцією України передбачено право кожного після вико-ріісіаиня всіх національних засобів правовою захисту звертатись до міжнародних судових установ та організацій для захнсту своїх прав і свобод, за умови наявності відповідних міжнародних дого­ворів України.

Такими організаціями сьоюдні є:

1. Європейській Суд з прав людини;
   
2. Європейська комісія з драв людини;
   

105

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України

3. Верховний комісар ООН з прав-людини;
   
4. Центр з прав людина економічної і соціальної Ради ООН;
   
5. Комісія і прав .полини ООН;
   
6. Спеціальні оркпін ООН (Комітет з прав людини, Коміп і і
   прав дитина 1.1 інше).
   

Ці організації повноважні розглядати звернення, позови і скар­га громадян на протиправні дії держави.

Таким чином, можна зробити заливні висновки і ими:

1. Коне і німця України, проіолосивиїп основні права і свобо­
   ди людини і громадянина, підкреслила і\ иевпмрпність і мож­
   ливій і. подальшою розширення їх меж. Вона привела
   \ ВІДПОВІДНІСТЬ більшість правових норм \ міжнародними правови­
   ми документами,
   
2. Конституція України шдекларуааля права і свободи людини
   і громадянина у певній системі, складовими якої с:
   

особисті, або невід'ємні;

соціальио-сконоупчні:

полі і пчт:

громадянські (право на юридичний захист);

культурні га екологічні прана.

1. Конституцією України визначено, що права і свободи люди­
   ни і громадянина не можуть оми обмежені, крім випадків, визна­
   чених Конституцією (підчас носішоїо або надзвичайного етану).
   
2. Конституцією України передбачено, що умовою реалізації
   основних прав і свобод людина і громадянина с побудова грома?
   дяпською суспільства, демократичної правової держанії, стабіліза­
   ція економічного, соціальною і політичного жні ія.
   
3. Гарантуюча права і свободи громадян, держана вимагає ві і
   них суворо дотримуватись Конституції і іакошв України, викону*
   ваш свої обов'язки.
   

106

ІШЬОІ'И І РЕФЕРЕНДУМИ ЯК ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ

1. Конституція України про вибори; виборче право громадян.
   
2. Виборча система.
   
3. Референдуми як форма безпосередньої демократ.
   

Одним з найважливіших елементів сучасної політичної системі

юкратичних державо загальні вибори. Саме шляхом виборіврс-алізується суверенітет народ) як единою носія державної влади. Рівень демократизму держави і суспільства визначається рівнем розвитку прямою паро (овладдЯі яке обумовлене законодавчо виз­наченим виборчим правом.

Конституція України положеннями розділів І.II, і III визначає носієм суверенітету і єдиним джерелом влади народ (ст.5). гарантує право громадян брані участь у всеукрашеьхом) і місцевих референ­думах (ст.69) вільно обирані і бути обраними до органів ivp-i авної ■ 1.1 ні і а органів місцевого самоврядування. Вибори і референдуми визнані прноритетними формами безпосереднього народовладдя, безпосереднього волевиявлення народ) серед інших форм безпосе­редньої демократ, іакпх як подача неміцні і заяв, звернень до ор-іашв державної влади, всенародною обіоворсння на зборах, підкликання виборцями депутатів рад всіх рівнів. Механізм ре­алізації всіх інших, крім виборів і референдумів, форм народного волевиявлення конституційним правом недостатньо врегульовано.

В конституціях радянських часів единою формою народною волевиявлення і а участі бої о н формуванні органів влади нігшана-лись вибори. І лише 1991 року до Конституції УРСР 1978 року Вер­ховною Радою було зроблено доповнення щодо референдумів як форм безпосередньої.іемокрапі. Це було обумовлено гем, що в ос-іаїші роки існування Радянською Союзу референдуми спиш фор­мою розв'язання зага іі.ііодержаішпх питань і гом> вони вимагали конституційного урегулювання. В Конституції України механізми безпосереднього волевиявлення народ) були врегульовані р.ІІІ, розділу І ra CT.38 розділ) II. де мова йде про участь громадян н управлінні державними справами, а гакож про участь громадян ) всеукраїнськом) га місцевих референдумів.

Однією з прноріїїеіних. провідних форм безпосередньої демо­крат с вибори.

( \ гність виборів полягає в тому, що це с спосіб формування на­родом органів державної влади на всіх рівнях (парламенту, місцевих

107

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


органів влади, заміщення посади Президента). Вибори є інструмен­том реалізації ідеї представницької демократії, моментом передачі народом владних повноважень окремим органам державної влади (радам) чи окремій особі (Президенту).

Вибори органічно пов"язаш і регламентуються чинним у кожній країні виборчим правом. В Конституції України етап ями 38, 70 і 71 вішіачаюп.ся основні принципи виборчою права. Крім тою, законодавчу базу проведення виборів складає низка законів України: «Про вибори народних депутатів України» (1997), «Про вибори Президента» {1999), «Про центральну виборчу комісію» (1997), «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономно! Рес­публіки Крим» (199Х). «Про вибори народних депутатів України» (2001).

Загальну характеристик] виборчого права две стаття 71 Кон-с і пі уші України, де записано іно вибори до оріанів державної вла­ди іа органів місцевою самоврядування г вільними і відбуваються на основі заіа іі.иою. рівного і прямою виборчою права шляхом і.к мною голосування. Виборцям іараіпи іься вільне волевияв­лення, але волевиявлення па виборах обмежується самим актом ю-лосування. Іірн наявності іак званою вільною, а не імперативно­го .мімліською мандаі\. виборці практично не впливають на консіншішно-правовпн статус депутатів, (він визначається зако­нодавчо), на по,и!пк\ представницького органу, якісний склад яко-ю обумовлений волею виборців.

Дещо інший характер відносин між депутатом і виборцем пе-редбачас імисрапівнші мандат, якніі теоретично дас право е.текіо-раі\ або ііого певній часини відкликані депутата і припинити йо-іо повноваження. Але не лише в ісорії, бо пракшчно механізм відкликання законодавчо не врегульовано.

Справжнє волевиявлення, хоча б під час голосування, можливе інше за умови вільній виборів. За радянських часів існувала прак-піка певною неформального і нещасною примусу виборців до участі у виборах, коні агітатори, уповноважені виборчих дільниць кілька разів нагадували, запрошували виборців до виборчих урн. І аким чином, досягався високий рівень акнівності всього населен­ня, яке голосувало за безальтернативну кандидатуру.

В деяких країнах і сьогодні виборче законодавство передбачає обов'язкове голосування. В Австралії, Белый, Нідерландах перед­бачено штрафні санкції за ухилення від голосування, в Австрії і Греції передбачено за гаку пасивність кримінальну відповідаль-

108

пість. Такі заходи суперечать принципам справжньої демократ, принципу вільних виборів.

Копсі и і \ иія України наголошує на відьяом) характері виборів, як форми волевиявлення народу, що означає неприпустимість будь-якого примусу і піску па виборців під час передвиборної ком­панії і безпосередньо на виборах.

Важливою умовою проведення вільних виборів є дотримання принципів рівності всіх учасників виборчою процесу, ю ісраніиість у ставленні до по шичіпіх опонентів, нейтральність і невтручання органів державної влади в хід виборчої о процесу. Ос і амін вибори до Верховної Ради у 2002 році дали прикрі приклади використання ор-іанами державної влади іак званою «адмінресурсу». безпосередньо або завуальованою тиск) на виборців, використання ЗМІ ;ця про­паганди і «розкрутки» певних бажаних лояльних до влади канди­датів і систематичного цькування і паплюження опозиції.

Така ситуація об'єктивно створює умови фальсифікації, ство­рення волевиявлення виборнім, паві 11, ГОДІ коли форма іьііих пору­шень принципу рівності і вільності на виборчих дільницях ве спос-нрпасіься.

А маніпулювання свідомістю виборців підчас передвиборної агітації за допомогою ЗМІ призводить до дивних речей, коли дум­ка варод) абсо;иотно спишадаг і думкою владних структур і дспу-гатеькі майдані одержують ис найдостоіінінп кандидатури.

Але зупинимось па основних принципах виборчою права в Ук­рапи іакнх як загальне, рівне і пряме виборче право.

Загальне виборче право обумовлене ст.7о Конституції України, яка визначає, що право голосу на виборах мають усі і ромадяии Ук­раїни, які на день голосування досягай 18 років. Не мають права голосу громадяни яких визнано судом ве игиаінимн.

Принцип