Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений

Вид материала

Содержание

Аналіз ринку фотокамер в україні
Тенденції розвитку асортименту клейових засобів
Сучасний стан українського ринку лакофарбових матеріалів
Класифікація сучасного асортименту побутової холодильної техніки за окремими властивостями

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

АНАЛІЗ РИНКУ ФОТОКАМЕР В УКРАЇНІ

В.О. Артанов,

О.А. Лихолат, д.б.н., доцент

О.В. Вишнікіна, к.х.н.

Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ

Ринок України пропонує споживачеві досить великий асортимент товарів культурно-побутового призначення. Це, перш за все, фотоапарати, фотокамери, об’єктиви, штативи тощо. Цифрова камера, або цифровий апарат — пристрій, що використовується для зйомки відео та створення фотознімків або виконує обидві функції, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій при створенні цифрових фотознімків. Цифрові фотокамери можна поділити на декілька класів: фотокамери із вбудованою оптикою та без неї. На жаль, в Україні відсутні виробництва подібних товарів. Тому всі камери є імпортованими. Аналіз ринку за 2010-2012 рік довів, що основними імпортерами подібних товарів є Китай, Японія, Сполучені Штати Америки.Таким чином, до нашої країни за два роки надійшло товару на суму 1080 тис доларів США. При чому 50-60% імпорту надійшло з Китаю.

Однією з основних споживчих властивостей фотокамер є їх надійність. Згідно статистичних даних, що базуються на аналізі компанії SquareTrade, реєструєтьсявідмов більш ніж 60,000 нових цифрових фотокамер протягом перших трьох років їх експлуатації: 5,9% користувачів камер повідомили про пошкодження в перший рік використання і 10,7 % наприкінці другого року. З них у 60 % випадківвихід з ладу окремої складової фотокамери, 40 % -непередбачені обставини. Доведено, що 3,4% камер зламались у перший рік і ще 3,2% - на другий рік використання. Необхідно відмітити рівень дефектів за причиною неправильного використання. Хоча рівень сам по собі не вищий, ніж у інших категоріях, все ж таки на цей чинник припадає біля 40% відказів фотокамер.

Розглядаючи детальніше камери у цінових категоріях, товар можебути поділений на три цінові групи:

До 150$ - компактні камери з обмеженими можливостями та простими функціями, але з конкурентними цінами.
150-300$ – середні компактні камери з багатьма функціями та можливостями.
300-500$ – преміум сегмент компактних камер.

Головними критеріями-функціями камери є: кількість мегапікселів, значення оптичного зума, тип матриці, розмір матриці, можливість записувати відео, а також обладнання.

За статистичними даними відсоток камер, які зламались, у різних цінових категоріях відрізняється. Так, недорогі камери ціною до 150$ псуються у 7,4% випадках протягом двох років, камери ціною 150-300$ - 6,8%, камери з ціною 300-500 $ - 4,8% випадків, а камери преміум класа ціною 500$ і більше мають показник, не вищий за 4%.

Аналізуючи конкретних виробників фотокамер, можна бачити залежність надійності протягом перших двох років експлутації від марки фотоапарата. Рейтинг надійності камер з ціною менше 300 $: Panasonic (5,3 %), Fujifilm (6,1%), Olympus (6,2 %), Sony (6,2 %), Canon (6,4 %), Kodak (7,6 %), Nikon (7,9%), Pentax (8,2 %), Polaroid (11,9 %), Casio (13,0 %).

Камер преміум класа ціною 300-500 $ випускають значно менше, оскільки не всі виробники подібної продукції здатні на це. Надійність цих камер така: Panasonic (1,9 %), Nikon (3,1 %), Sony (3,6 %), Olympus (4,2 %), Canon (6,2 %).

На українському ринку фотокамер, протягом четвертого кварталу 2011 року, лідером у сегменті дзеркальних камер залишилась компанія Nikon: перше місце серед камер за попитом на вітчизняному ринку займає Nikon D3100 – найдоступніша дзеркальна камера в лінійці свого виробника. Друга бюджетна модель від Nikon, D5100 посідає третє місце, віддавши друге місце Canon EOS 550D, з невеликим відривом. Основний конкурент Nikon D3100 за функціональністю, Canon 1100D, стрімко рухається: за короткий період з 11 місця він перемістився на четверте, тим самим довівши, що на українському ринку ціна товару має велике значення.

Аналіз статистичних даних з вибору товарів та пропозицій українських інтернет-магазинів дозволив визначити дзеркальні камери, які мають найбільший попит: за рейтингом - Nikon D3100 kit (18-55mm VR) (649 $), Canon EOS 550D kit (18-55mm) (728 $), Nikon D5100 kit (18-55mm VR) (845 $), Canon EOS 1100D kit (18-55mm IS) (547 $), Nikon D5100 Kit (18-105 VR) (1012 $), Canon EOS 5D Mark II (2170 $), Canon EOS 600D kit (18-55 mm IS) (813 $), Nikon D7000 kit (18-105mm VR) (1513 $), Nikon D7000 (1214 $), Canon EOS 60D (1044 $).

Щодо камер за ціною менше 500 $ на ринку України перші два місця займає компанія Canon. Товари цього виробника домінують в цьому сегменті: 5 її камер у списку і 4 у п’ятірці. Список виглядає так: Canon PowerShot SX220 HS (283 $) - лідер, Canon PowerShot SX130 IS (197 $), Nikon Coolpix L120 (286 $), Canon PowerShot SX210 IS (241 $), Canon PowerShot SX230 HS (295 $), Nikon Coolpix P500 (439 $), Sony DSC-HX9 (422 $), Nikon Coolpix S3100 (134 $), Sony DSC-WX7 (271 $), Canon PowerShot S95 (395 $).

Таким чином, у нинішній час українські споживачі мають можливість обирати та купувати фотокамери з великого асортименту, що є позитивним. В той же час натепер український покупець на перше місце при купівлі камери ставить функціональність та ціну і не орієнтується на такий параметр як надійність. Причиною цьому є стрімке розвинення цієї галузі та швидке зниження цін на товар, тому покупці ніколи не замислюються про довгострокове використання камер, а розраховують на їх оновлення через декілька років користування.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АСОРТИМЕНТУ КЛЕЙОВИХ ЗАСОБІВ

В УКРАЇНІ

Л. В. Баранова, магістр

Д.П. Лойко, к.т.н., професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Різноманітність сфер застосування клеїв визначає певні вимоги як до їх властивостей, так і до технології склеювання. Для цього необхідно створити широкий асортимент клеїв і засобів їх застосування. Кожна галузь промисловості України має свій асортимент клеїв.

Необхідність застосування клеїв у промисловості головним чином полягає в тому, що склеювання - єдиний метод міцно з'єднувати різнорідні матеріали: пластичні маси з металом, скло та метали та ін. За допомогою клеїв можна з'єднати складні за конфігурацією деталі. Зокрема, в певних випадках склеювання більш дешеве, ніж зварювання, та інші методи кріплення деталей.

Необхідність застосування клеїв у народному господарстві безмежна: це і склеювання взуття, одягу (легка промисловість), металів, пластичних мас (машинобудування), стінових панелей та плит, дерев'яних елементів (будівництво), біологічних тканин (медицина), збірка фюзеляжу, склеювання крил (літакобудівництво) та ін.

Сьогодні в побуті та промисловості використовують велике різноманіття клеїв. На ринкуУкраїни представлена така класифікація клеїв.

За походженням клейової речовини клеї поділено на природні і синтетичні. Природні клеї підрозділяють на тваринні, рослинні і мінеральні.

За призначенням розрізняють клеї:

конторські - для склеювання, в основному паперу та картону;
господарські - для приклеювання шпалер, лінолеуму, ковроліну, плиток тощо;
універсальні - для склеювання деревини, шкіри, тканин тощо;
спеціальні види клею - для склеювання кіноплівки, гуми й ін.;
герметики - для герметизації й ущільнення та ін.;
самоклеючі матеріали (липкі стрічки)- для ізоляції дротів, закладення вікон, ремонту тканин та ін.

Український ринок клейових засобів в останні роки зазнав істотних змін. На ньому представлений різноманітний асортимент товарів різного призначення закордонного і вітчизняного виробництва.

У роки економічної стабільності сегмент українського ринку клейових засобів щорічно зростав на 18-20%. За підсумками 2008 року споживання клеїв було вище на 20% порівняно з 2007 роком.За підсумками 2009 року показник споживання клеїв знизився від 45 до 65%о порівняно з 2008 роком.

Основні споживачі клейової продукції - виробники різної ланки і кінцеві споживачі, які використовують клей для особистої мети, ділять споживчий простір приблизно рівною мірою і відносно рівномірно розподіляють між собою весь обсяг клейового ринку. У групі виробників більша перевага віддається професійним клеям, тоді як пересічні споживачі використовують продукти із групи господарських клеїв.

Підприємства України виробляють клеї різноманітного призначення: ВЛТ «ЗИП» (м. Дніпропетровськ), ТОВ «Варче» (Донецька обл.), ВЛТ «Ріца» (м. Вінниця), «Хенкель Баутехнік» (м. Виш-город, Київська обл.), ВЛТ «Полірем-Центр» ТМ «Полирем» (м. Київ), група компаній «Фомальгаут» ТМ "Полимин", ВАТ «ПК «Полипласт» ТМ "Полипласт" (м. Київ), ВАТ Науково-виробниче підприємство «Геліос» ТМ "Ферозит", ВАТ «Адинол» ТМ "Адинол" (м. Рівне) та інші.

Ринок клеїв в Україні вже пройшов етап становлення і зараз перебуває на стадії зміцнення в умовах жорсткої конкуренції за параметрами ціна-якість, широта асортименту і наявність постійних товарних запасів.

Основний вид стимулювання продажу клеїв - це реклама в прайс -листах спеціалізованих та ділових виданнях. У засобах масової інформації наведені практично всі постачальники клеїв в Україні. Крім цього, фірми-виробники намагаються брати участь у спеціалізованих каталогах, довідниках і виставках. Деякі оптові компанії, тим не менше, намагаються представляти свою продукцію і в роздрібних мережах. У кожного виробника розроблена спеціальна система знижок.

При сучасному насиченні ринку і високому рівні конкуренції не виключено, що ціни на продукцію вітчизняних виробників знизяться. Ціни на імпортний товар за умов стабільності курсу долару і мита серйозно змінюватися не повинні.

Отже, перспективою розвитку ринку клеїв є:

максимальне впровадження на український ринок клеїв вітчизняного виробництва;

розширення та оновлення асортименту клеїв на основі синтетичних смол;

модифікація клейових композицій новими сировинними матеріалами (наповнювачами та розріджувачами);

зосередження розробки клеїв з урахуванням екологічної безпеки композицій;

розроблення клейових засобів з підвищеним комплексом властивостей;

розширення галузі застосування клеїв у побуті, будівництві, електротехніці та ін.;

зниження цінової конкурентоспроможності продукції провідних країн світу.

Таким чином, ринок клеїв значно впливає па формування макроекономічних показників країни. Зростання хімічної промисловості в країні - загальновизнаний критерій науково-технічного прогресу.

Література:

1. Попова О.С. Ринок клейових засобів в Україні // Збірник наукових праць. «Товарознавство та інновації». Вип.2 - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010.- С.131-141.

СУЧАСНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ

М.Ю. Барна, к.е.н., доцент

Ю.О. Вакульчук, студент

Львівська комерційна академія, м. Львів

Найважливішим сектором хімічного комплексу України є лакофарбова промисловість, галузь застосування її продукції досить широка. Лакофарбові матеріали використовують для захисту та декоративного оздоблення різноманітних виробів із металів, деревини та пластмаси.

У докризовий період ринок лакофарбових матеріалів в Україні відносився до найбільш привабливого ринку, як у сегменті промислової, так і у сегменті будівельно-декоративної продукції. Щорічний приріст виробництва лакофарбової продукції був на рівні 10-15%. За результатами 2003-2008 рр. темпи проросту виробництва лакофарбових матеріалів в Україні складали більш 50%.За підсумками минулого року зменшення обсягів виробництва лакофарбової продукції по відношенню до 2010 року склало 0,7 %, а до 2009 – 22,5%. У 2010 році на 35,8% знизилось виробництво ЛФМ в порівнянні з докризовим 2007 р. У січні-червні 2011 р. також спостерігається падіння виробництва на 0,3% (92,6 тис.т проти 92,9 тис.т).

На даний час в Україні виробляється близько двох тисяч найменувань лакофарбових матеріалів. У 2011 році ємність українського ринку склала 0,5 млн. тонн у натуральному вираженні і 1 млн. доларів США – у вартісному вираженні. Обсяг українського ринку лакофарбової продукції в порівнянні з країнами ЄС ще досить малий.Якщо в країнах Євросоюзу обсяги продажу фарб на душу населення сягають 12 кг, а в найбільш благополучних з них (наприклад, в Великобританії) –20 кг, то в Україні в 2011-му році цей показник становив 4,4-4,5 кг.

У 2010 році вітчизняний ринок лакофарбових матеріалів продовжував динамічно розширюватися. За підрахунками, ємність даного товарного ринку збільшилася на 12-15% - з 254 тис. т в 2009 році до 285 тис. т в 2008. П'ять років вітчизняний ринок лакофарби демонструє досить високі темпи приросту: у 2006 році приріст українського ринку ЛФМ становив 12-15%, в 2010 році – близько 10%, в 2011– близько 15%. При цьому фахівці відзначають, що найбільш динамічно в Україні розвивається сегмент водно-дисперсійних матеріалів. Найбільшим попитом в Україні користуються алкідні та водно-дисперсійні фарби: на перші припадає 55-60% загального ринку ЛФМ, а на другі – 30-35%. Частка ринку олійних і порошкових фарб маркетологи компанії оцінюють в 5-7% кожна.За останні 3-5 років склад українського ринку ЛФМ помітно розширився.Так, якщо в 2001 році виробництвом лакофарбових матеріалів займалися трохи більше 50 компаній, то до початку 2011 року на цьому ринку вже працювало понад 150 виробників фарб, у тому числі – і великі міжнародні виробники фарб, що володіють власними виробничими потужностями в багатьох країнах Європи та світу.

Лідерство у продажу поки що впевнено утримує дніпродзержинська компанія ТОВ «ПП «Зіп» (ТМ «Зебра», Тrіоrа), яка виробляє близько 30 тис. тонн лакофарбової продукції на рік (близько 10% ринку). Секрет успіху дніпродзержинців — у побудові власних збутових структур у кожному регіоні. Це забезпечує компанії більшу рентабельністьпорівняно з конкурентами, що працюють з дилерами, субдилерами та незалежними оптовиками. Втім, і такі виробники рідко працюють з рентабельністю менш ніж 15%. Друге місце за охопленням ринку, на думку експертів, посідає польська «Снєжка» — в Україні компанія щороку виробляє близько 25 тис. тонн лакофарбової продукції. Третє місце ділять компанії «Поліфарб Україна» і «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (ДЛФЗ).

Зрозуміло, збільшення числа виробників істотно загострило конкуренцію на вітчизняному ринку ЛФМ.Тому, починаючи з 2010-2011 рр., і виробники, і імпортери лакофарбової продукції перейнялися оптимізацією внутрішніх бізнес-процесів і стали більше уваги приділяти рекламної підтримки своєї продукції.

Важливим фактором формування внутрішнього ринку є імпорт лакофарбових матеріалів. За даними Державного комітету статистики України загальний обсяг імпорту ЛФМ з 2004 по 2008 рр. збільшився на 39,4%, з 40,9 до 57 тис.т. З 2009 р. спостерігається зменшення імпорту на 24,2%, до 42,4 тис.т у 2011 р.

Експорт становить 5% загального ринку ЛФМ в Україні. Загальний обсяг експорту лакофарбової продукції з України з 2004 по 2008 р. виріс на 23,9% з 9,2 до 11,4 тис.т. У 2010 р. в порівнянні з 2009р., експорт ЛФМ зменшився на 24,6 до 8,6 тис.т, проте у 2011 р. спостерігається позитивна тенденція збільшення на 52,3% до 13,1 тис. т в порівнянні з 2010 р.

Робота галузі у 2011 р. була ускладнена дефіцитом та значним здороженням сировинних компонентів для виробництва лакофарбових матеріалів, що привело до підвищення цін на готову продукцію. За різними оцінками на сьогоднішній день в Україні нараховуються не більш 70 реально працюючих лакофарбових виробників. У період стагнації економіки, процес витиснення малих підприємств проходить дуже інтенсивно, але це зачепило і достатньо крупних виробників.

Аналіз сучасного стану ринку в Україні показав, що 70% попиту на лакофарбову продукцію задовольняється вітчизняними виробниками. Асортимент в основному представлений традиційними матеріалами, серед яких майже половину складають матеріали на основі алкідних плівкоутворювачів, зокрема, пентафталевих, що обумовлено насампередїх властивостями, такими як, висока механічна міцність, адгезія, еластичність.

КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО АСОРТИМЕНТУ ПОБУТОВОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ЗА ОКРЕМИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

М. М. Букартик, магістр

Львівська комерційна академія, м. Львів

На сьогоднішній день асортимент побутової холодильної техніки є дуже широким. Найпоширенішими є двокамерні холодильники, тобто з холодильним відділенням та морозильною камерою. Холодильник може бути з верхньою чи нижньою морозильною камерою, або вертикальним розташуванням камер. Нижня має більше переваг. Вона заморожує продукти швидше й у ній намерзає менше інею. До того ж, холодильним відділенням користуємося набагато частіше, ніж морозильним, тому з таким холодильником людині доведеться менше нахилятися.

Відділення камер холодильних приладів за призначенням поділяють на: відділення для зберігання свіжих овочів та фруктів; відділення для охолодження та зберігання охолоджених продуктів; низькотемпературнівідділення (НТВ) для охолодження і зберігання заморожених продуктів;морозильнівідділення (МВ) для заморожування і зберігання заморожених продуктів;універсальні камери для зберігання продуктів у свіжому, охолодженому або замороженому стані.

Крім того, однокамерні компресійні та абсорбційні холодильники поділяють за наявністю низькотемпературного віділення і максимальною температурою у НТВ.

Морозильники належать до першої групи складності, а морозильник ізспеціальним пристроєм для розморожування до нульової групи.

Номінальний загальний об'єм холодильних приладів не повинен перевищувати фактично виміряний загальний (брутто) об'єм більш як на 3%, або на 1 л , залежно від того, яка з цих величин більша.

Під об'ємом "брутто" стандарт визначає загальний об'єм, що перебуває у межах внутршніх стінок холодильного побутового приладу, без внутрішніх елементів, коли двері (або кришки) зачинені.

Морозильник і морозильні камери холодильників можуть мати НТВ з температурою -6, -12, -18°С, які повинні мати маркірування “дві зірочки”, і об'єм яких не повинен перевищувати 20% загального.

Також холодильники класифікують: за кількістю компресорів; за системою розморожування; видом управління та дизайном.

За системою розморожування холодильники бувають двох типів з крапельною системою та системою No frost.

Найпоширенішими є моделі з системою крапельного типу. Холод у них поширюється від задньої стінки, на якій з часом утворюється іній. Оскільки холодильники працюють циклічно, тобто через певний проміжок часу автоматично відключаються, іній перетворюється на росу. Вона через спеціальний отвір стікає на компресор і випаровується. Морозильну камеру таких холодильників потрібно розморожувати не рідше одного-трьох разів на рік. Холодильники з такою подачею холоду зазвичай споживають менше електроенергії та тихіше працюють.

Системи No frost, основною її перевагою є те, що у процесі роботи не утворюється іній. Такі холодильники не треба розморожувати. Холод у відділення подається та циркулюється завдяки вентилятору. Температура у кожному куточку холодильника практично однакова. Це дозволяє рівномірніше охолоджувати та заморожувати продукти. Для порівняння, різниця температур між нижньою та верхньою стінкою холодильників з цією системою становить до двох градусів, а з крапельною до восьми.

Основними виразниками дизайну є форма холодильника і його колір. Класичний дизайн білий корпус прямокутної форми як завжди, користується попитом у консервативно налаштованих покупців. У той же час багато європейських фірм почали випускати холодильники з ошатним оформленням синього, жовтого, червоного і сріблястого кольорів з красивим панно на дверцятах.

Замічено, що жінки частіше вибирають моделі в стилі кантрі.Це холодильні агрегати, оформлені “під дерево” або розписанівізерунками. Середнє покоління віддає перевагу оформленню у стилі hi-tech або модерн. У цьому стилі досить популярні моделі з блискучим корпусом з нержавіючої сталі, в них можна дивитися як у дзеркало.

Молодь обожнює холодильники насичених кольорів синього, темносірого або навіть червоного. В той же час кольори різноманітні. В одних фірм цей дизайн називається Nostalgia в інших Old-Timer.

Споживачі, які окрім функціональності, цінують ще й стильний дизайн, пропонується модель Sidebyside. Їх виготовляють фірми Samsung та LG. Це дуже місткі холодильники з двома дверцятами. Вони хоч і коштують дорожче, але досить різноманітні за дизайном.

На Українському ринку представлені холодильники майже 20 торгових марок: корейська фірма Samsung, LG, італійська фірма Ariston, німецька фірма Bosch, Whirlpool, італійська разом з американською фірмою Zanussi, італійська фірма Candy, Ardo, швейцарська фірма Panasonic, Electrolux, німецька фірма Siemens, “Снайге”, “Liebherr”, а також українські фірми, “Норд”, “Дніпро”, “Технолюкс” та ін. “Норд” є традиційним лідером у сегменті дешевих холодильників. Такий холодильник непогано виглядає і поряд з холодильниками з дальнього зарубіжжя - має привабливий дизан, зручний, надійний, торгова марка досить відома споживачам. Але вже у середній ціновій категорії лідером є білоруський "Атлант".

Отже, вивчення асортименту і особливостей конструкції сучасних побутових холодильників дає можливість розробляти і приймати правильну стратегію для конкретного ринку, правильно організувати експертизу холодильників вітчизняного виробництва та імпортного походження, орієнтуватися у вимогах до експорту холодильників і морозильників вітчизняного виробництва, а також виробляти холодильники сучасного дизайну, так як ця характеристика відіграє одну із основних ролей при виборі холодильної техніки.

Blog

Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений

Содержание