Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова

Вид материала

Документы

Содержание 7.8. Зливання, наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах 8. Вимоги безпеки до виробничого устаткування

Подобный материал:

• Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено, 5328.36kb.
• Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
• Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
• Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
• Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
• Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
• П/п Посадова категорія, 55.02kb.

7.6. Вогневі роботи

Вогневі роботи (електрогазозварювання та різання металу, паяльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню) повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.003-86, Правил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і при газополум-іневій обробці металів, Правил атестації зварювальників, Пра­вил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на вибухо-пожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додер­жанням вимог, вищевказаних нормативних документів, Типо­вої інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах, а також Правил безпеки при ремонті та технічному обслуго­вуванні машин та устаткування в системі Держагропрому СРСР.

7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях

7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортика­ми, що попереджають стікання рідин на підлогу. В при­міщеннях лабораторій, окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання (кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а при роботах з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами -не менше 1.0 м/с.

7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій, призначені для робіт з надзвичайно та високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольовані від інших приміщень лабораторії, мати ок­ремий вихід. Витяжні шафи, встановлені в цих кімнатах, повинні мати автономну вентиляцію, що не пов'язана з вен­тиляцією інших приміщень.

Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях.

7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлен­ня повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою.

7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (ефір, ацетон тощо) не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).

7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення.

7.7.6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автоклави тощо) повинне бути забезпечене підведенням газу, води, електроенергії та пари у відповідності з діючими правилами, нормами, інструкціями.

7.7.7. В хімічних лабораторіях, де застосовуються легко­займисті та горючі рідини і гази (ЛЗР і ГР), повинна бути організована іх централізована роздача. Якщо централізова­на роздача не організована, балони зі стисненими, зрідже­ними та розчиненими газами встановлюють поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберіган­ня в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для про­вітрювання.

Балони, наповнені інертними газами, в приміщеннях ла­бораторій встановлювати не дозволяється.

7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через редуктор, що призначений для певного газу та має однакове з балоном пофарбування.

7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватись біля передніх бортів столів та вста­новлюватись таким чином, щоб виключалась можливість ви­падкового відкривання кранів.

7.7.10. Газовий трубопровід у кожному робочому примі­щенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень.

7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повин­на проводитись не рідше одного разу на місяць.

7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення ла­бораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється.

7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконан­ня робіт, пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я, повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.

7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберіга­тись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику, осна­щеному щільною накривкою, стінки та дно якого викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі від­далік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підхо­дом до нього.

7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені граничнодопустимі норми наявності хімреактивів, що повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм слід керуватись тим, що у кож­ному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати до­бової потреби.

7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводи­тись в спеціальних приміщеннях-боксах.

7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорган­ізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням і лише після цього передаватися для миття.

7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анае­робів повинне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікроорганізмів реєструється в журналі.

7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лаборатор­ного посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташоване, по можливості, у центрі лабора­торії та оснащене столами для миття посуду. Один стіл му­сить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкід­ливих та дуже пахучих речовин.

7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби.

7.7.21. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути пе­редбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци.

Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.

7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перем­ішують. Великі шматочки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною тканиною, у спеціаль­но відведеному місці.

7.7.23. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, а також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі.

7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади по­винні ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься також до посудин та приладів, що направ­ляються для ремонту у склодувну майстерню.

7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100° С повинні нагріватися на електронагрівальних приладах (кол-бонагрівачах).

7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарю­вати досуха не дозволяється.

7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості більше 0.5.л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання їх у випадку аварій.

7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметичне зак­ритої тари, в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення.

7.7.29. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна нагрівати, розтирати, змішувати з горючими речови­нами, оскільки це може призвести до самозаймання та ви­буху.

7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціаль­ному приміщенні (відділенні) у витяжних шафах. Ключ від цього відділення повинен знаходитись у завідуючого лабо­раторією.

7.7.31. При роботі з перегінними апаратами, а також з холодильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду, потім, коли режим циркуляції води буде відрегульовано, запалити пальник. Нагрівання легкозаймистих рідин у лабо­раторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані, вста­новленій на електроплитці з закритою спіраллю.

7.7.32. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендуєть­ся блокувати з адміністративною будовою підприємства. До­пускається вхід до лабораторії улаштувати з боку виробни­чої території за умови, що лабораторія відділена від адмін­істративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні.

7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройшли інструктаж, навчання методам роботи згідно з ви­могами підрозд.3.4. ч.1 цих Правил.

7.7.34. Електрообладнання лабораторій повинно відпо­відати класу приміщень П-ІІа. В лабораторії дозволяється ус­тановлювати електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів, які виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі.

Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена самостійна лінія.

7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з нормами, що наведені у додатку 21 цих Правил.

7.8. Зливання, наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах

7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР, що прибула на підприємство, повинна пройти вхідний контроль. Відбір проб ЛЗР з цис­терни слід виконувати після припинення руху рідини, коли вона знаходиться у спокійному стані.

7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиняти накривки люків цистерн, опускати та підіймати злив­ні пристрої, не допускаючи ударів. При цьому слід користу­ватись інструментом та пристроями з металу, що не дає при ударі іскор.

7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливно-наливні пристрої.

7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання з залізнич­ною цистерною повинні мати окантовку, виконану з матер­іалів, що виключають іскроутворення.

7.8.5. Порядок встановлення (подачі) залізничних цистерн під зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи, що попереджають можливість самочинного переміщення ци­стерн, які знаходяться під зливанням, розгерметизації злив­ників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери,а також захо­ди, що виключають наявність постійних або випадкових дже­рел займання в зоні можливого загазування.

7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цис­терн або вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяється.

7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допус­кається гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється застосування лише дерев'яних башмаків.

7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистер­ни з ЛЗР, що знаходяться на залізничних коліях як стаціо­нарні складські (витратні) ємкості.

7.8.9. Автомашини та автоцистерни, що перевозять лег­козаймисті рідини, повинні мати не менше 2-ох вогнегас­ників, пожежну кошму, пісочницю з сухим піском, вимикач для відключення акумуляторної батареї автомобіля, покрива­ло з повсті або негорючого теплоїзоляційного матеріалу, лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідни­ком. Вихлопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками. На час зливання авто­цистерни повинні підключатися до заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до вимог Правил дорожчого руху в Україні.

7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блис­кавки.

Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозво­ляється.

7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути ви­конаний у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної та нафто­переробної промисловості.

Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ.

7.8.12. Гумові (або інші з електронепровідних матеріалів) шланги з металевими наконечниками, які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути, об­плетені мідним дротом діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 кв. мм з шагом вит­ка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу з'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частина­ми продуктопроводу, а другий - з наконечником шланга. При використанні армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення не потрібне при умові з'єднання ар­матури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником шлангу.

7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що не дає іскор при ударі (бронза, мідь тощо).

7.8.14. Зливна труба (шланг) при наливанні ЛЗР до резер­вуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0,2 м від дна (для стаціонарно вмонтованих трубопроводів), при цьому форма кінця труби та швидкість подавання ЛЗР по­винні бути такими, щоб було виключене його розбризкування.

При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено, зі швидкістю руху не більше 1 м/с.

Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару.

7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту.

7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР повинні бути герметичними, їх будова повин­на виключати можливість надходження горючих парів до ат­мосфери при проведенні зливально-наливальних операцій.

7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається за­стосування пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі до дії ЛЗР, які перекачуються.

7.8.18. На трубопроводах, по яких ЛЗР подається до схо­вищ, встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на випадок виникнення аварії.

Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним (з безпечного місця).

7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси ( з екранованим електрод­вигуном) та насоси з торцевими ущільненнями.При використанні сальникових насосів їх слід обладнува­ти ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин.

7.8.20. Насоси, що застосовуються для нагнітання легко­займистих та горючих рідин, повинні обладнуватись блоку­ваннями, які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку, або відхиленні рівнів у приймальній та роздавальній ємкостях від граничнодопустимих значень.

7.8.21. Устаткування та трубопроводи, що пов'язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин, по­винні періодично перевірятись на відповідність товщини сті­нок апаратів та трубопроводів розрахунковим даним.

7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопо­жежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов, що виключають іскроутворення.

7.8.23. Устаткування, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його вод­них розчинів тощо), що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках, повинні бути герметичними та захи­щеними від можливого впливу тиску, який перевищує допу­стимий, або механічних ушкоджень.

З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях, небезпечних щодо механічних ушкоджень, повинні прокладатись "труба у трубі".

7.8.24. Складські ємкості повинні,як правило, перевищу­вати об'єм транспортних цистерн з тим, щоб зливання ос­танніх здійснювалось без додаткових операцій, пов'язаних з переключенням зливальних трубопроводів.

7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним покажчиком рівня, дихальним клапаном та вогнезагороджувачем.

7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вог-незагороджувачів. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць, а при температурі, нижчої за 0 градусів С, - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та сітки узим­ку повинні очищуватися від льоду.

7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту, які встанов­люються на устаткуванні,повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу, викиду вибухопоже­жонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище.

7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації.

7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних променів.

7.8.30. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планрво-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності, витікан­ня повинні бути негайно усунуті, а якщо неможливе їх усу­нення - несправні частини необхідно відключити.

7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахище-ному виконанні.

7.8.32. Не допускається:

- експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщи­ни, а також несправне устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, підвідні продуктопроводи та стаціонарні протипо­жежні пристрої;

- встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах;

- переповнювати резервуари і цистерни;

- відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР;

- укладати бочки без прокладок між ярусами;

- приймати і зберігати пошкоджені бочки, бочки без корків або закриті корками, що не відповідають тарі.

 

8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ

8.1. Загальні вимоги

8.1.1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90.

8.1.2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлу­атація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа, повинні відповідати вимогам Правил будо­ви та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тис­ком.

Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечноі експлуатації парових і водо­грійних котлів.

8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітро­проводів та газопроводів.

8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації аміачних холодиль­них установок.

8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.

8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.3.028-82.

8.1.7. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, грузових електричних візків, ручних і електричних талів, лебідок, змінних вантажозахватних механізмів та при­строїв повинні відповідати Правилам будови і безпечної ек­сплуатації вантажопідіймальних кранів.

8.1.8. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відпо­відати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів.

8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93.

8.1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника ус­таткування та машин, а також їх розробника від забезпечен­ня додаткових вимог безпеки, зумовлених особливостями призначення, експлуатації та конструкції устаткування, а та­кож не звільнюють підприємства-споживачі від обов'язків за­безпечення заходів безпеки праці, що вимагають умови ро­боти.

8.1.11. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особ­ливостями будови та умовами роботи машин та устаткуван­ня, систем та елементів конструкції, а також концентрації парів, аерозолів та інших шкідливих речовин, що виділяють­ся, рівні шуму, вібрації у числовому виразі повинні вказува­тись у стандарті, технічних умовах на машину, устаткування у розділі "Вимоги безпеки".

В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюють з виділенням шкідливих газів, парів, пилу та що мають відсмоктувачі безпосередньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря, що відсмоктується від них.

8.1.12. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби або такі, що запозичуються для застосування у виробничому ус­таткуванні, повинні відповідати вимогам цих Правил.

8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається скла­дання одного паспорта на групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування, що виготов­ляється в майстернях харчових підприємств, повинне відпо­відати вимогам ГОСТів, цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Дер-жнаглядохоронпраці, затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації.