Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова

Вид материала

Документы

Содержание Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном Перша передлікарняна допомога при опіках Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом Напруга до 1000 в Основні правила проведення штучного дихання Прийоми штучного дихання Другий спосіб Зовнішній масаж серця Перенесення або перевезення потерпілого 1 . Галузь застосування .. 4. 4.Вимоги пожежної безпеки 11. Вантажно-розвантажувальні роботи 12. Засоби індивідуального захисту 2. Доферментаційна обробка тютюну 7. Виробництво фільтрів 12. Виробництво гофрованої тари 17. Вимоги пожежної безпеки до складів

Подобный материал:

• Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено, 5328.36kb.
• Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
• Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
• Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
• Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
• Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
• П/п Посадова категорія, 55.02kb.

Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом

За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостері­гаються задишка, головний біль, млявість, серцебиття, зни­ження працездатності.Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10%, спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання.При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибут­тя лікаря йому дають кисневу подушку, а якщо він не дихає

- роблять штучне дихання.

Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подраз­нення дихальних шляхів та очей, печіння в горлянці, кашель, стиснення в грудях. У важких випадках - задишка, посинін­ня, сльозоточивість.

Перша допомога - промивання носа та полоскання рото­вої порожнини слабким розчином соди, спокій.

Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном

Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фрео­ну мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте теп­ле приміщення. У разі необхідності слід негайно застосува­ти штучне дихання.

Необхідно звільнити потерпілого від одягу, який заважає диханню, змінити забруднений одяг, надати йому повний спокій.

Зробити інгаляцію теплою парою (крізь паперову трубку) з чайника, у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді.

Дати випити міцний чай, каву, лимонад або 2%-ний роз­чин молочної кислоти.

Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кис­ню протягом 30-45 хвилин, зігрівання потерпілого (обклас­ти грілками). У випадку глибокого сну та можливого знижен­ня больової чутливості слід при цьому дотримуватись обе­режності, щоб не спричинити опіків.

За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полос­кати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від ста­ну потерпілий повинен бути направлений до лікаря.

При спостереженні явищ ядухи, кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні.

При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно про­мити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі та накладати на них пов'язку.

У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхід­но спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чис­тої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу (35-40°С) воду на 5-10 хвилин, а при ураженні значної поверхні тіла-зробити загальну ванну.

Після ванни висушити шкіру, прикладаючи до неї рушник, що добре поглинає вологу (розтирання неприпустиме).

Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або на­нести на неї мазь Вишневського, чи пеніцилінову. Якщо мазі відсутні -можна скористатись вершковим (несолоним) мас­лом або соняшниковою олією.

Якщо на шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна розтинати, слід накласти на них мазеву пов'язку.

Перша передлікарняна допомога при опіках

Опіки бувають трьох ступенів, починаючи від легкого по­червоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри, а інколи - також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примоч­ку зі слабкого розчину марганцевокислого калію (рожевого кольору), після чого її слід забинтувати.

Надаючи допомогу потерпілому, для уникнення заражен­ня не можна торкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями, жирами, вазеліном присипати питною содою тощо.

Не можна розтинати пухирі, віддирати від тіла шматки обгорілого одягу. Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати, розрізати, виконати перев'язку та відправити потерпілого до медичної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла, то зверху слід накла­сти стерильну пов'язку і відправити потерпілого до медич­ного закладу.

У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого не­обхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роз­дягаючи, вкрити якомога тепліш, напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до прибуття лікаря.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

При ураженні електричним струмом необхідно якнайш­видше звільнити потерпілого від діяння струму.

Першим заходом особи, що надає допомогу мусить ста­ти негайне вимкнення тієї частини електроустаткування, до якої доторкується потерпілий.Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів, рубиль­ника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобі­жників, роз'єднання штепсельних сполучень тощо.Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму.Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан.

Ознаки, що дозволяють зробити подібну оцінку, є наступним:

а) притомність: ясна, відсутня, порушена (потерпілий збуджений або загальмований);

б) колір шкірних покровів та видимих слизових (губ, очей): рожевий, синюшний, блідий;

в) дихання: нормальне, відсутнє, порушене (неритмічне, поверхневе, хрипке);

г) пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм правильний або неправильний), погано визначається, від­сутній;

д) зіниці: вузькі, широкі.

Маючи певні навички та володіючи собою, той хто подає допомогу, здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання (по підніманню та опусканню грудної клітини) оцінюють візуаль­но. Про втрату свідомості, як правило, також судять візуаль­но. Пульс на сонній артерії промащують подушечками дру­гого, третього та четвертого пальців руки, розміщуючи їх увздовж поміж кадиком (адамове яблуко) та кивальним м'я­зом та злегка притискуючи до хребта.Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні по­віки обох очей та, злегка притискуючи їх до очних яблук, підіймають догори. Прм цьому очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка, а у центрі круглі чорні зіниці, стан яких (вузькі чи широкі) оцінюють, виходячи з того, яку площадь райдужки вони займають.

Якщо у потерпілого відсутні: свідомість, дихання, пульс, шкірний покрів синюшний, а зіниці широкі (0,5 см у перерізі) - мож­на вважати, що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допо­могою штучного дихання за способами «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» і зовнішнього масажу серця. Якщо потерп­ілий дихає різко та переривчасто, але пульс у нього прома­цується, слід негайно розпочати штучне дихання.Почавши оживлення, слід потурбуватись про виклик ліка­ря або швидкої допомоги. Це має зробити не той, хто на­дає поміч, а хтось інший.

Якщо потерпілий прийшов до тями, хоча до цього був зомлілий, знаходився в непритомному стані, хоча зі збере­женими стійкими диханням та пульсом, його слід покласти на підстилці, розстебнути одяг, який перешкождає диханню, створити приплив свіжого повітря, зігріти тіло, якщо холод­но, чи відповідно забезпечити прохолоду, якщо жарко, под­бати за повний спокій, безперервно спостерігаючи за пуль­сом та диханням; сторонніх осіб слід видалити.

У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідно спостерігати за його диханням і у разі порушен­ня дихання наслідком западання язика змістити нижню ще­лепу вперед, взявшись пальцями за її кути, та підтримувати її у такому стані, доки не припиниться западання язика.

У випадку виникнення у потерпілого блювання слід по­вернути його голову та плечі наліво для відходу блювотин­ня.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому руха­тись, або, тим більш, продовжувати працю, оскільки від­сутність видимих тяжких уражень, спричинених електричним струмом або іншими факторами (падіння тощо), далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише у випадках, коли йому або ж особі, що подає допо­могу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе (наприклад, на опорі).

Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у зем­лю, оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоц­інних для його урятування хвилин.

НАПРУГА ДО 1000 В

Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою, палицею, дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить елек­тричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг, уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих пред­метів чи частин тіла потерпілого.

Щоб ізолювати руки того, хто подає допомогу потерпі­лому, якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла, не прикритого одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, накинути на потерп­ілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху ткани­ну. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий кили­мок, суху дошку тощо.

Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою, тримаючи другу в ки­шені або поза спиною.

Якщо електричний струм проходить в землю через по­терпілого і цей останній спазматичне стискує в руці один токоведучий елемент, простіше перервати струм, відокре-

мивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти со­кирою з сухим дерев'яним топорищем або перекусити дро­ти пофазно, стоячи при цьому на сухих дошках, дерев'яній драбині тощо.

Основні правила проведення штучного дихання

Штучне дихання роблять у випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко, спазматичне.

Перш, ніж приступити до штучного дихання слід швидко, не втрачаючи жодної секунди, звільнити потерпілого від одя­гу, що утруднює дихання, швидко звільнити його рот від сторонніх предметів, розтулити міцно затиснуті вуста.

Прийоми штучного дихання

Перший спосіб

Потерпілого кладуть горілиць, під лопатки підкладають тугий валик, а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звисати та бути відкинута назад; потерпілому відкри­вають вуста пальцями, оберненими марлею або чистою хус­точкою, обережно витягають язика, утримуючи його в тако­му положенні.

Надавши потерпілому вказане положення, той хто подає допомогу, стає на коліна біля голови потерпілого, бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад, роблячи широке півколо; при цьому грудна клітина розши­рюється і відбувається вдих;

відвівши руки потерпілого за голову той, хто подає до­помогу, утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд;

зігнувши обидві руки в ліктях той, хто подає допомогу, складає їх на грудях потерпілого, а ліктями плавно, але енер­гійно натискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому відбувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній послідовності.

Цей спосіб не може бути застосований, якщо у потерпі­лого ушкоджені рука або ребро (перелом, серйозне пора­нення).

Другий спосіб

Найдієвішим способом штучного дихання є спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа». Спосіб «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» належить до способів штучного дихання за методом вдування, коли повітря, що видихує той, хто надає допомогу, примусово нагнітається до дихальних шляхів по­терпілого. Вдування можна здійснювати крізь марлю, хусточ­ку, за допомогою спеціального пристрою "повітроводу".

Для проведення штучного дихання потерпілого слід по­класти горілиць, розстебнувши одяг, що утруднює дихання.

Перш, ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходимість верхніх дихальних шляхів, які в положенні горілиць та у непритомному стані завжди закриті язиком, що запа­дає. Окрім того, в ротовій порожнині може знаходитись сто­ронній вміст, що його слід видалити пальцями, обгорнувши їх хусточкою, тканиною чи бинтом.

Після цього той, хто подає допомогу, розмістившись збо­ку від голови потерпілого, підсовує одну руку під шию цьо­го останнього, а долонею другої руки натискує йому на чоло, максимально відкидаючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки, а рот потерпілого відкривається. Той, хто подає допомогу нахи­ляється до обличчя потерпілого, робить глибокий вдих від­критим ротом, повністю щільно охоплює відкритий рот по­терпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому до рота, одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки, що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за грудною клітиною по­терпілого, яка повинна піднятись.

Як тільки грудна клітина підніметься, нагнітання повітря призупиняють той, хто подаіі допомогу відвертає обличчя вбік, у потерпілого відбувається пасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведення штучного дихання, то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати 5 с. (12 дихальних циклів щох­вилини).

При проведенні штуфного дихання той, хто подає допо­могу мусить слідкувати, щоб повітря не потрапляло до шлун­ка потерпілого. При потраплянні повітря до шлунка, про що свідчить здуття живота «під ложечкою», обережно натискують долонею на живіт поміж грудиною та пупком. При цьому не виключене виникнення блювання; тоді голову та плечі по­терпілого повертають убік.

Якщо після вдування повітря грудна клітина не розпрям­люється, слід змістити нижню щелепу потерпілого допере-ду. Для цього чотирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та, впираючись великими пальця­ми в її край нижче куточків вуст, відтягують її допереду так, щоб ніжні зуби знаходились перед верхніми.

Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені, а відкрити рот не вдається, слід виконувати штучне дихання «з вуст до носа».

Припиняють штучне дихання після відновлення у потерп­ілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихан­ня.

Зовнішній масаж серця

У разі зупинки серця слід, не гаючи ані секунди, покла­сти потерпілого на рівну, жорстку основу: лаву, підлогу, підкласти під спину дошку (ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна).

Якщо допомогу подає одна людина, вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись, робить два швидких енергійних вдування (способом «з вуст до вуст» або «з вуст до носа»),потім піднімається, лишаючись на тому ж боці від потерпілого, долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини, а пальці злегка піднімає. Долоню другої руки вона накладає на першу долоню упоперек або повздовж і натис­кає, допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при натис­ненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах.

Натискання слід виконувати швидкими поштовхами, таким чином, щоб зміщувати грудину на 4-5 см; тривалість натис­нення щонайбільш 0,5 с, інтервал поміж окремими натис­неннями 0,5 с.

В часі пауз руки з грудини не знімають, пальці лишають­ся прямими, руки повністю випрямленими у ліктьових суг­лобах.

Якщо оживлення виконує одна людина, то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвили­ну слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань.

Якщо в оживленні приймають участь дві особи, співвідно­шення «дихання-масаж» складає 1:5. У часі штучного вдиху-потерпілого той, що виконує масаж серця натиснення не ви­конує.

Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слід шкірні по­крови рожевіють, зіниці звужуються, самостійне дихання відновлюється. Пульс на сонних артеріях в часі масажу му­сить добре відчуватись. Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припи­няють, продовжуючи штучне дихання у разі слабкого дихан­ня потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють.

Перенесення або перевезення потерпілого

Для перенесення потерпілого наслідком травми викори­стовують ноші, які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим, з боку ураженої частини тіла.

В часі піднімання, перенесення та перевезення потерпі­лого необхідно не завдавати йому непокою та болю, не при­пускати струшень, не надавати йому незручного або небез­печного положення.

Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обе­режно, без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох, стоячи на одному коліні з одного боку потерпілого (де не­має ушкоджень), причому один з тих, що піднімають потер­пілого, підсовує руки під його голову та лопатки, другий під поперек та під верхню частину стегон, а третій - під стегна та голмілки.

Слід не переносити потерпілого до нош, а лише підняти його, не встаючи з колін з тим, щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах. При переломах хребта, якщо ноші м'які, а також у разі перелому нижньої щелепи, коли потерпілий задихається його слід класти на ноші долілиць.

Переносити потерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами на­перед, а при підійманні до гори або по сходах навпаки -головою наперед.

Щоб не гойдати ноші, носії мусять іти не в ногу, підніма­ючи ноги можливо менше та дещо зігнувши їх у колінах, щоб уникнути струсів.

Знімаючи потерпілого з нош, слід діяти таким же чином, як при його підніманні на ноші з землі, ноші необхідно не­гайно віднести на місце до цеху.

При перевезенні важкопотерпілого, якщо є відповідна можливість, слід потерпілого перевозити на тих же ношах, поставивши їх до машини. Необхідно бути завжди готовими для перенесення потерпілих без нош. Потерпілого перено­сять звичайно удвох. Для цього найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук.

У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв, у другому - один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія.

 

Зміст

ЧАСТИНА 1 ........................................................ 1 . ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ .. 2.НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 3.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Загальні вимоги 3.2. Обов'язки, права і відповідальність за порушення цих Правил 3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків . 3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу .......  4. 4.ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги 4.2. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв'язку ..... 4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування ........ 4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель .............. 5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА......................................... 5.1. Благоустрій території підприємства ....................... 5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії ................ 6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ ..................................................... 6.1. Виробничі будівлі ................................................ . 6.2. Складські будівлі ................................................. . 6.2.1. Загальні вимоги ................................................ 6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування кислот, лугів та інших хімікатів ... 6.2.3. Склади балонів з горючими газами .................... 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення . 6.3.1. Загальні вимоги ................................................ 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення ......................... 6.3.3. Приміщення охорони здоров'я .......................... 6.3.4. Приміщення підприємств громадського харчування, торгівлі, служби побуту ............................. 6.4. Вимоги до улаштування освітлення ....................... 6.4.1. Загальні вимоги ................................................ 6.4.2. Аварійне і евакуаційне освітлення ..................... . 6.4.3. Освітлювальна арматура .................................... 6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'язку .................................................................... 6.6. Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря 6.6.1. Загальні положення ........................................... 6.6.2. Опалення ......................................................... . 6.6.3. Вентиляція та кондиціонування повітря ............. . 6.7. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації .. .. 6.7.1. Загальні вимоги ......................... .................... . 6.7.2. Вимоги до систем водопостачання ................... .. 6.7.3. Вимоги до систем каналізації.............................

 

6.7.4. Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання та каналізації ..................................... 6.8. Шум та вібрація .................................................. . 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ВИРОБНИЦТВ ........................................ .................... .. 7.1. Загальні вимоги .................................................. 7.2. Вимоги безпеки до окремих видів робіт .............. 7.2.1. Загальні вимоги безпеки .................................. 7.2.2. Роботи усередині ємкості ................................ . 7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах ............................................... . 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей .......................... . 7.5. Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин ................................. 7.6. Вогневі роботи ................................................... . 7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях ........................................................... 7.8. Зливання, наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах .............................................. . 8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ............................................................. .. 8.1. Загальні вимоги ................................................. . 8.2. Вимоги до головних елементів конструкції .......... 8.3. Вимоги до механізмів керування ......................... 8.4. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв ................................................................... 8.5. Вимоги до живильників ....................................... 8.6. Вимоги до розміщення устаткування .................... 8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури .................:............................................ . 8.8. Вимоги до улаштування площадок, містків та сходів .................................................................... 8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування .............................................................. 8.10. Контрольно-вимірювапьні прилади, автоматика, прилади безпеки та запобіжні пристрої ....................... 8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенні устатку ва ння .............................................................. 9. ВИМОГИ ДО ПОСУДИН, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ НЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см) ............................... . 9.1. Загальні вимоги .................................................. 9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію ........................................................... 9.3. Технічний огляд посудин ..................................... 10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА..................................................... 10.1. Загальні вимоги ................................................ 10.2. Технічна документація ....................................... 10.3. Обслуговування устаткування .............................. 10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом 10.5. Захист будівель та споруд від блискавки .............

10.6. Робота з переносним електроінструментом

10.7. Засоби захисту, які використовуються при роботі з електроустаткуванням

10.8. Вимоги безпеки до акумуляторних установок

11. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ

11.1. Загальні вимоги

11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи

11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті..

11.4. Вантаження та розвантаження сировини, твердого та рідкого палива, допоміжних матеріалів, готової продукції, сипких та штучних вантажів

11.5. Робота з небезпечними вантажами

11.6. Вантажопідйомне та транспортне устаткування, машини та механізми

11.7. Авто-та електронавантажувачі

11.8. Візки транспортні

11.9. Конвеєри

 

11.10. Стрічкові конвеєри

11.11. Роликові конвеєри (рольганги)

11.12. Гвинтові конвеєри

11.13. Скребкові конвеєри

11.14. Ковшові елеватори

11.15. Гравітаційні транспортери (гвинтові та похилі спуски)

11.16. Валкові мішкопідйомники

11.17. Вантажопідйомні машини, керування якими здійснюється з підлоги (талі, тельфери)

11.18. Штабелеукладачі

11.19. Порядок та терміни технічного огляду

11.20. Пневматичний транспорт

12. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

12.1. Загальні вимоги

12.2. Вимоги до засобів індивідуального захисту


ЧАСТИНА 2

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОТОКОВИХ ЛІНІЙ

2. ДОФЕРМЕНТАЦІЙНА ОБРОБКА ТЮТЮНУ

3. ФЕРМЕНТАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

4. ПІДГОТОВКА І РІЗАННЯ ТЮТЮНУ

5. ВИРОБНИЦТВО ЦИГАРОК

6. СИГАРЕТНЕ ВИРОБНИЦТВО

7. ВИРОБНИЦТВО ФІЛЬТРІВ

8. ВИРОБНИЦТВО ВІДНОВЛЕНОГО ТЮТЮНУ

9. ПАКУВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

10. ПАПЕРОРІЗАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

11. ВИРОБНИЦТВО ЗШИВНИХ КОРОБОК

12. ВИРОБНИЦТВО ГОФРОВАНОЇ ТАРИ

13. УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КЛЕЄНИХ КОРОБОК

14. ВІДДІЛЕННЯ КЛЕЄВАРІННЯ

15. ДРУКАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО ................ ......

16. СКЛАДИ ТЮТЮНУ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ ......

17. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО СКЛАДІВ

З ЛЕГКИХ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЯ

ДОДАТОК 1 Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств тютюнового та тютюнове ферментаційного виробництва

ДОДАТОК 2 Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва

ДОДАТОК 3 Норми освітленості (при штучному освітленні) робочих місць виробничих приміщень підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва

ДОДАТОК 4 Перелік будівель і приміщень підприємств у тютюновому та тютюново-ферментаційному виробництві з установленням їх категорій щодо ви бухопожежної і пожежної небезпеки, а також класів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон згідно з ПУЕ

ДОДАТОК 5 Перелік будівель і приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією, підприємств тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва

ДОДАТОК 6 Перелік робіт з підвищеною небезпекою

ДОДАТОК 7 Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці

ДОДАТОК 8 Колірна гама, допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт, характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях

ДОДАТОК 9 Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд

ДОДАТОК 10 Вибір засобів пожежогасіння (вода, піна, газ, порошок) визначається технологічними вимогами і техніко-економічним обгрунтуванням

ДОДАТОК 11 Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин

ДОДАТОК 12 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом

ДОДАТОК 13 Перелік робіт з підвищеною небезпекою по цеху, дільниці

ДОДАТОК 14 Наряд-допуск на виконання робіт з підвищеною небезпекою

ДОДАТОК 15 Перелік робіт, що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками

ДОДАТОК 16 Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах

ДОДАТОК 17 Журнал обліку робіт з підвищеною небезпекою, що виконуються без наряду-допуску

ДОДАТОК 18 Журнал перевірки знань з техніки безпеки персоналу з групою електробезпеки

ДОДАТОК 19 Журнал реєстрації та огляду посудин, що працюють підтиском та іншого устаткування, на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці ...............................................