В. О. Сухомлинський писав: Навчити дитину вчитися, дати їй уміння,за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета інтерактивного навчання
Суть інтерактивного навчання
Застосування інтерактивного навчання
Україна Дніпро, ліси, гори, люди, любов «Незакінчені речення»
3 клас, урок математики.
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Диференціація навчання не ламає структури уроку. Вона використовується на певному етапі уроку в залежності від дидактичної мети. Якщо немає потреби, то не слід використовувати диференціацію на всіх етапах уроку.

Враховуючи те, що існують єдині вимоги до знань і вмінь учнів, єдина програма, диференціація готує до виконання єдиної контрольної роботи. Основна її мета - щоб найслабші учні засвоїли мінімум знань, але разом з тим не стримувати розвиток сильніших.

С.П.Логачевська пропонує не розмежовувати завдання для сильних і слабших, а залучати всіх учнів до розв’язання творчих завдань (хоча б повторити).

Диференціацію можна проводити як за складністю завдань, так і за самостійністю їх виконання, коли поступово змінюється міра допомоги учителя. Це дає можливість не допустити відставання дітей, запобігти труднощам, підтримати невстигаючого, поступово переводячи його від колективних форм роботи до самостійних - частково і повністю.

Рівень засвоєння у школярів різний і залежить від багатьох факторів. Тому вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини в засвоєнні, допомогти кожній дитині включитися в навчальний процес. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення.

Диференціація та індивідуалізація навчання допомагає залучити до роботи кожного учня, знайти найоптимальніший, найраціональніший підхід до груп школярів різних рівнів, дає можливість учневі і як об’єктові, і як співтворцеві навчального процесу засвоїти максимум інформації, поданої педагогом фахівцем на уроці.

Тому завданням учителя, зацікавленого в результатах своєї праці, є постійний творчий пошук, системний експеримент, апробація нових, нетрадиційних форм і прийомів навчання і, водночас, вдосконалення та відшліфування давно відомих, традиційних.

Дуже важливим аспектом методу диференційованого підходу є те, що діти самостійно обирають обсяг роботи для себе. Їм ніхто не нав’язує, як працювати сьогодні. І наприкінці уроку у дитини є почуття задоволення від добре виконаної роботи. Адже навіть сильні учні не можуть кожен день працювати однаково добре. А слабкі учні починають вірити у власні сили, навчаються охоче.

Поряд з основним завданням діти одержують ще додаткові. Найчастіше вони мають логічне навантаження. Учні працюють над ними тоді, коли своє завдання вони вже зробили і в них залишився час до наступного етапу. Таким чином, вони вчаться працювати зосереджено, не втрачаючи ні секунди дорогоцінного часу на уроці.

Метод диференціації дає помітні результати. На таких уроках матеріал засвоюється глибоко. Цей метод вже довів свою життєздатність, і багато вчителів переконалось у його перевагах.

Диференційований підхід до учнів початкових класів з врахуванням типових особливостей їх учбової діяльності дає змогу ширше використовувати і виховні можливості уроку. Навчання повніше виконує свою виховну функцію, якщо на кожному уроці, при роботі з будь-яким навчальним матеріалом вчитель буде формувати певні властивості особистості учня залежно від його індивідуально-типологічної приналежності.

Завдяки диференціації дітям цікаво, вони отримують завдання, які їм під силу. Учні комфортно почуваються на уроці, бо кожен працює на рівні з усіма і переживає почуття успіху.

Отже, готуючи диференційовані завдання, вчитель обов’язково зіставляє їх мету й зміст з рівнем знань і розвитку учнів, шукає те спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити ступінь їх складності для кожної групи, і на цій основі визначає необхідний і посильний зміст та обсяг роботи. Лише за таких умов створюються сприятливі можливості для успішного навчання кожної дитини.


Використана література:

Косенко О. Диференціація на уроках грамоти//Початкова освіта. – 2008.-№6(438).-С. 17

Запереченко Н. Диференційований підхід до навчання // Початкова школа. – 2000. - № 2. - С.5-7.

Колесник Л.М.,

вчитель початкових класів ЗОШ № 3


Інтерактивні технології навчання в початковій школі

Дай мені рибку,

і я буду її їсти весь день,

навчи мене ловити рибку,

і я буду їсти її протягом всього життя.

Східна народна мудрість

Понад дві тисячі років тому видатних китайський педагог Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова видатного педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання :

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти

Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше читати, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Він може швидко повідомити учням те, що вони ще швидше забудуть.

Процес навчання – не автоматичне викладання навчального матеріалу в голову учня.

Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрування, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання

Одним з основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Слово «інтерактив» прийшло до нас із англійської мови «interact». «Intera» - це взаємний, «act» - діяти. Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході якого, здійснюється взаємодія вчителя і учня.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень рівно правні, рівнозначні суб’єкти навчання . Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню, вмінню дискутувати.

Залежно від участі учнів у навчальній діяльності виділяють пасивну, активну і інтерактивну моделі навчання.
  1. Пасивна модель навчання

За цією моделлю учень виступає в ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться , а бо слухають, або читають. Навчання за такою моделлю можна назвати « Монолог».
  1. Активна модель навчання

У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв’язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання : бесіди, дискусію, фронтальне опитування тощо. Таку модель можна назвати « Діалог».

3. Інтерактивна модель навчання

Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, «мозковий штурм», фронтальне опитування, «круглий стіл», Дебати. Подану модель можна назвати « Полілог».

Кожна з них відіграє важливу роль у сучасній освіті, Кожна має позитивні і негативні сторони. І не можна сказати, що потрібно використовувати тільки інтерактивну модель. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик.

Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.

Відповідно до форм організації навчальної діяльності усі інтерактивні технології можна поділити умовно на 4 групи :
  • Парне та групове навчання;
  • Фронтальне навчання;
  • Навчання у грі;
  • Навчання у дискусії

Важливо знати і враховувати такі ознаки кооперативного (групового) навчання: наявність у всіх учасників спільної мети, розподіл ролей, обов’язків між членами групи, співпраця і товариська взаємодопомога, суспільно корисна діяльність усіх і кожного учасника зокрема; обсяг роботи, виконаної групою, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи.

До кооперативного (групового) навчання можна зарахувати роботу в групах, ротаційні(змінювані) трійки (з метою активного ґрунтовного аналізу та обговорення нового матеріалу, для осмислення, закріплення, засвоєння)

«Два – чотири – усі разом » (Спочатку вирішення окремого питання обмірковується кожним учнем індивідуально, а потім – у парі, потім – об’єднання пару четвірки, потім колективне обговорення);

«Карусель» (робота по колу в змінних парах для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами для спілкування з обговоренням дискусійних питань),

Роботу у малих групах слід використовувати у тих випадках, коли завдання вимагає спільної , а не індивідуальної роботи.

1.На уроці природознавства у темі « Птахи» використовую роботу у групах

І група –інформаційна «Цікавинки про життя птахів».

ІІ група – фольклорна «Птахи в усній народній творчості»

ІІІ група – літературознавці «Вірші про птахів»

ІV група – екологи. Охорона птахів

V група – художники. Малюють птахів нашого краю.

VІ група – аналітики. Підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до птахів.
  1. На уроці українознавства заочна екскурсія по місту. Діти об’єднуються у групи. Кожна з них отримала певне завдання

І зупинка: Історія виникнення. Бюро знахідок;

ІІ зупинка: Вулиці міста;

ІІІ зупинка: Алея зірок;

ІV зупинка: Площі Чернівців;

V зупинка: Визначні будівлі

VІ зупинка: Храми Чернівців;

VІІ зупинка: Буковинські соловейки
  1. 2 кл. Трудове навчання. Виготовлення ялинкових прикрас.

Вибір одного кольору (зелений, жовтий, червоний), відповідно об'єднуються у 3 команди і виготовляють

І команда – ліхтарик;

ІІ команда – зірочку;

ІІІ команда – пташку.
  1. Робота парами. Українська мова. Іменник.

Опис квітів за малюнками і запитаннями:

- Коли зацвітає?

- Де росте?

- Які пелюстки,стебло, листя?

- Який має запах?

- Для чого нам квіти?

«Акваріум»(може бути запропонований за умови, що учні мають гарні навички групової роботи)

Так на уроці читання в 3 класі по темі В Сухомлинський « Сергійкова квітка», застосовую цей вид роботи, даючи такі питання
  • Який подарунок від батьків, з тих що отримали Петрик, Максим і Гриць, є найкращими?
  • Сергійко сам зробив товаришам незвичайний подарунок. Доведіть це.
  • Уявіть, що ви також берете участь у розмові хлопчиків, щоб ви сказали на захист Сергійка?

До фронтальних технологій інтерактивного навчання належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це обговорення проблеми у загальному колі:

«Мікрофон»( надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію.)

1. 2 клас урок читання Мистецтво опішнянських майстрів За Т. Кара-Васильєвою «Співуча глина»

Інтерв’ю « Я – тобі , ти – мені»
  • Які квіти зображені на опішнянському розписі?
  • Як формують фігури на гончарному крузі?
  • Фігури яких тварин виготовляли майстри?
  • Яка прикмета пов’язана з баранцем?
  • Як господиня використовувала куманці?

Гра « Гаряча лінія»

Запитання глядачів по телефону:
  • Про які властивості глини можуть детальніше розповісти майстри умільці?
  • Які кольори використовують в опішнянському розписі? І чому саме такі?

2. Позакласне читання. Зустріч з поетесою Ганною Чубач.

Інтерв’ю.
  • Звідки таке витончене сприйняття краси, романтизму, яскравість образів?
  • Як народжується задум написання нових творів?
  • Над чим працюєте зараз?
  1. 1 кл. Я і Україна. Український національний одяг.

Вивішую карту України.
  • Що означає Україна для кожного з вас? (рідний край, місце де народився, де ходжу до школи, Батьківщина, держава, наша земля)

«Асоціативний кущ»

1 кл. Я і Україна. Український національний одяг.

З чим у вас асоціюється слово Україна ? Що ви бачите в ньому?

Україна

Дніпро, ліси, гори, люди, любов

«Незакінчені речення»

Можна використовувати в кінці уроку. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із запропонованої формули. « На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було…», « Це оповідання навчило мене..» тощо

«Мозковий штурм»

2 клас, урок читання. Мистецтво опішнянських майстрів За Т. Кара-Васильєвою «Співуча глина»

Завдання: З яким словом асоціюється слово розпис? Чому?

3 клас, урок математики. Множення і ділення розрядних чисел на одноцифрове число. Каліграфічна хвилинка(цифра4) На яку цифру схожа? Парне це число чи непарне? На яке число ділиться? На яку букву схожа? Буква голосна чи приголосна?

Розпис

Ярмарок, гончар, глечик, мистецтво, майстерність, Полтавщина, фарби.

На уроках читання використовую такий вид роботи, як

а)підбір рим

Наприклад:

Бак – (мак, рак, смак)

Коса – (роса, краса)

Колосок – ( пісок, лісок, садок)

Долина – (корзина, малина, машина)

б) утворення нових слів із поданого

С м е р і ч к а

Річка, ріка, мірка, крем, сім…

К о л о б о к

Блок, клок, око

К о т и г о р о ш к о

Крок, рот, кит.

Б і л о с н і ж к а

Сніжок, жінка, білка, ложка

«Навчаючи - вчуся»

Навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом залучення учня до гри: ігрове моделювання тем, що вивчаються, імітації, рольові ігри, розігрування ситуації за ролями, інсценізація, драматизація тощо.

На уроках читання нашою доброю традицією є інсценізація казок.

Навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності у процесі навчання, бо навчання у дискусії сприяє розвитку критичного мислення, формую навички відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної теми. Слід зазначити, що проведення дискусії необхідно починати з висунення конкретного дискусійного питання.

До даної технології належить: «Дискусія», «Дебати», «Займи позицію», Метод «Прес», завдяки якому учні привчаються будувати логічні висловлювання за схемою: висловлення своєї думки з поясненням «я вважаю, що…», пояснення причини виникнення цієї думки «Оскільки..»; наведення прикладів, додаткових аргументів на підтримку власної позиції «Наприклад..»; узагальнення своєї думки « Отже, таким чином..».

1 клас. Математика «Збільшення числа на кілька одиниць». Задача в Олі було 7 фломастерів, а у Сашка на 2 більше. Скільки фломастерів у Сашка? Позиція: «Я вважаю, що ця задача розв’язується дією додавання: 7+2=9.Обґрунтовуємо: Ми додаємо, тому що в умові сказано на 2 більше» Наприклад, я намалював 5 кружечків, а Олег на 2 більше. Скільки кружечків намалював Олег (7 кружечків). Висновок Отже, якщо в умові задачі сказано на стільки-то більше від якогось числа, ми додаємо.

«Займи позицію»,

3 клас Основи здоров’я «Поведінка, звички і здоров’я».

Ввічлива людина… Яка вона?

Виписати в три колонки за, не знаю, проти. Обґрунтувати свою позицію

за

не знаю

проти










Байдужа Вихована Жадібна

Тактовна Порядна Безрадна

Безтурботна Інтелігентна Боязка

Щира Пристойна Добра

Дріб’язкова Точна Заздрісна

Люб’язна Горда Привітна

Хвалькувата Чемна Відповідальна

Неохайна Насмішкувата Гостинна


Структура уроків інтерактивного навчання у початковій школі дещо відрізняється від структури уроків у старшій школі. Використання інтерактивних методів висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило спеціалістами пропонується така структура.

1. Мотивація

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми й викликати інтерес до обговорюваної теми. Можна використовувати такі прийоми, як питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка. І такі методи «незакінчені речення», «мікрофон», «мозковий штурм», «асоціативний кущ».
  1. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета цього етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, того,чого вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує учитель
  1. Надання необхідної інформації

Мета етапу –надати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу. Можливе використання таких методів « мікрофон», «робота в парах та малих групах».

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Мета етапу практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Проводиться цей елемент у такій послідовності:
  • Інструктування – вчитель розповідає про цілі вправи, про правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учням;
  • Поділ на групи або розподіл ролей
  • Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним;
  • Презентація результатів виконання вправ.

Можливе використання таких методів «займи позицію», «ситуативне моделювання», «метод Прес», «два – чотири – усі разом», «акваріум», «навчаючи - вчуся», « дискусія», «навчальна гра», «робота в парах та малих групах».

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета етапу – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці. Підбиття підсумків можна проводити у формі питань: що нового дізналися, чого навчилися, на скільки це може бути корисним у житті. Можна поставити питання і з проведення самого уроку: що булло найбільш вдалим, що найбільш сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі ці питання.

Методи , які можна застосувати: «мікрофон», «мозковий штурм», робота в парах, «дерево рішень», «займи позицію».

Використання інтерактивних технологій – це не самоціль. Це не лише засіб створення атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості, а й можливості дійсно зреалізувати основні засади особистісно-орієнтованого навчання. Адже застосування інтерактивних технологій на уроках дає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості.

Використання інтерактивної моделі навчання дає вчителю можливість фахового росту, зміни себе, навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе саме новий підхід до навчання та його цілей.


Використана література
  1. Пометун О., Пироженко Л., Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання .- Київ, 2004.
  2. Початкова школа .- 2004.- №№ 1, 8, 10
  3. Початкова освіта. - 2004.- №5
  4. Початкова освіта. – 2006. - № 44
  5. Початкове навчання та виховання. – 2006.- №№13, 16
  6. Завуч. – 2002 . - №№ 7, 35
  7. Директор школи. – 2004. - №№ 33-34
  8. Інтерактивні технології навчання у початкових класах/ Авт.- упор. І.І.Дівакова – Тернопіль: Мандрівець, 2012

Косован О.К.,

вчитель початкових класів СПШ № 23