Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. запона, завіса, пелена, (туману) П. IP. синедріон. СИНОД, див.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(виробництва) засекречена технологія; (на кордоні) сов. /таємний/ пост; пор. загадка.

СЕКРЕТАР, (у суді) діловод, (на збо­рах) протоколіст, пор. писар; (гене­ральний) керівник, голова; (у США) міністр.

СЕКРЕТНИЙ, таємний, (клуб) підпіль­ний, (хід) засекречений; (замок) із секретом.

СЕКСУАЛЬНИЙ, (стосунки) статевий. СЕКТОР, (якоїсь площі) ділянка, район; (в установі) відділ, секція; (економіки) галузь, сфера; МАТ. частина кола.

СЕКУНДА, 1/60 хвилини;

ЖМ. мить; МУЗ. втора.

СЕКЦІЯ, (цілого) частина; (трюму)

від­сік; (творча) підвідділ, об’єднання; (трупа) розтин; пор. сектор.

СЕЛЕКЦІЯ, добір.

СЕЛИТИ/СЯ/, оселяти /ся/, поселя­­ти

/ся/; (– птахів) /гніздитися/.

СЕЛИТЬБА, селище, село; (коло

хати) садиба; Р. житло, оселя.

СЕЛИЩЕ, див. СЕЛО; (міського

типу) сов. поселення, оселя.

СЕЛО, оселя, поселення, (мале біля великого) присілок, (під містом) слобода, слобідка, підгородня, (заселене пере­сель­цями) виселок; (на Кавказі) аул, (у Середній Азії) кишлак; П. сільська місцевість; (усе) ІД. всі жителі села; & сільце, селище, сельбище, селитьба. СЕЛЯНИН, обр. хлібороб, плугар, зн. гречкосій, ціпов’яз, чубрій, д. селепко; (власник ферми) фермер, фармер; & селюк, селюх, зб. селянство; пор. хуто­ря­нин.

СЕМАФОР, див. СИГНАЛ.

СЕНС, (внутрішній) зміст, суть; (увесь) сила, значення; (життя) мета, поклик; У ФР. рація, доцільність, корисність. СЕНСАЦІЙНИЙ і СЕНСАЦІЯ, див. від.

неймовірний і подія.

СЕНТЕНЦІЯ, див. ВИСЛІВ. СЕПАРАТИВНИЙ, сепаратний,

(– угоду) відокремлений, окремий,

неузгоджений.

СЕРВІС, (побутовий)

обслуговування, послуги.

СЕРВІС, див. КОМПЛЕКТ; сов. сервіз. СЕРВУВАТИ, (стіл) накривати

на; & сов. сервірувати.

СЕРДЕГА, див. БІДАК.

СЕРДЕЧНИЙ, щирий, дружній, прияз­ний; (хто) добрий, чулий, щиросердий; (друг) вірний, відданий; (– слова) доброзичливий, чуйний, задушевний; (спів) зворушливий; (біль) душевний; (– втіхи) любовний; Р. сердешний;

(– лі­ки) серцевий.

СЕРДЕЧНИК, (– хворого) хворий на

серце; (– лікаря) кардіолог; ТЕХ. осердя. СЕРДЕШНИЙ, бідолашний, сіромашний, безталанний, нещасний. СЕРДИТИ, див. ГНІВАТИ.

СЕРДИТИЙ, злющий, гнівливий, гнівний, злий, лихий, сил. лютий, обр. аж іскри з очей скачуть; (голос) розгніваний, роздратований; (вітер) ураганний; (– ци­булю) їдкий, міцний; пр. сердито, (диви­тися) чортом.

СЕРДИТИСЯ, гніватися, злитися, злости­тися, злостувати, злобувати, (дуже) лю­­титися, лютувати, (з піною в роті) пі­нитися, обр. важким духом дихати, мати злість на кого, сипати вогнем.

СЕРДЮК, див. ОХОРОНЕЦЬ.

СЕРЕД, посеред, між, поміж; (поля)

у /на/ чому, (бенкету) під час.

СЕРЕДИНА, (кавуна) нутро,

нутрощі; П. поміркованість;

пор. центр.

ПЕРЕДМІСТЯ, див. ЦЕНТР.

СЕРЕДНІЙ, осередній, осередковий;

(– ді­тей) середущий, середульший; (двір) внутрішній; (між А і Б) проміж­ний; (– освіту) загальний, іст. гім­назіальний; (– літа) немолодий, з.

середовий; (артист) посередній;

(– величини) пересічний.

СЕРЕДОВИЩЕ, сфера; (зовнішнє) ото­чення, коло, обшар, ІД. довкілля; (по­літичне) угруповання.

СЕРЕНАДА, див. ПІСНЯ.

СЕРІЯ, ряд, низка; (пострілів) черга; (товарів) випуск; (облігацій) розряд,

категорія; (лекцій) цикл; (фільму) частина.

СЕРЙОЗНИЙ, статечний, поважний, сил. суворий; (фізик) досвідчений, ква­ліфікований; (– ставлення) вимогли­вий; (твір) не легковажний, (іспит) нелегкий, (– хворобу) небезпечний; (– втрати) істотний, великий, вагомий; (– обличчя) зосереджений, зібраний.

СЕРЙОЗНО пр., без жартів, не на жарт, з повагом, поважно і пох. від серйоз­ний.

СЕРПАНОК, вуаль, (весільний) фата; П. запона, завіса, пелена, (туману) синява.

СЕРЦЕ, П. душа; У ФР. чуйність, сер­де­чність /н. без серця/, настрої, почуття /н. ми – єдині серцем/; (горде) вдача; (на ко­го) П. гнів, роздратовання; (чо­го) центр, осердя; (дзвона) телепень; (морське) медуза; & серденько.

СЕРЦЮВАТИЙ, сов. серцеподібний.

СЕСІЯ, (суду) засідання; мн. сесії, (у вищих навчальних закладах) іспити.

СЕСТРА, (двоюрідна) сестра у перших, (троюрідна) сестра у других; П. подруга, товаришка, друг; (названа) посес­тра; (медична) медсестра, сестра-жаліб­ниця; цер. черниця; як зв. сестро! жінко! тітко! дівчино! & сестриця, сес­тричка.

СИБАРИТ, розкошелюб; див.

ще дар­моїд.

СИБІРКА, (пошесть худоби) телій.

СИВИЗНА і СИВИНА, сивий волос во­лосся/; (– колір) сіруватобілий колір; П. старість; (віків) ІД. давнина, давні часи.

СИВИЙ, (волос) сріблястий, фам. шпаку­ватий; (хто) сивоволосий, сивоголовий, сивочолий, срібноголовий, ж. сивогри­вий; (– жінку) сивокосий; (колір) сіруватобілий, білястий, білуватий, оли­в’яний; (обрій) безбарвний, однотонний, невиразний; (день) хмарний, похмурий; У ФР. /дуже/ давній /н. сива давни­на/; & сивенький, сивастий, сивува­тий, сивавий, просивий, сивісінький.

СИВІТИ, обр. братися молоком; (вдали­ні) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти.

СИВУХА, див. ГОРІЛКА.

СИГНАЛ, сиґнал, (умовний) знак; (на залізниці) семафор; (– щось) П. попередження, пе­ре­сторога, повідомлення; (три­воги) сирена, (в авті – ще) гудок.

СИГНАЛИТИ, сиґналити, сигналізувати, /по/дава­ти сигнал; (– що) повідомляти, попе­ред­жати.

СИДЖЕННЯ, (дія) сидіння, сидня; (місце) сидіння, жм. сідак, сідало. СИДІТИ, (у кого) перебувати, мешкати проживати; (на троні) засідати, ур. возсідати; (вдома) не виходити з хати; (в одному класі) повторно вчитися; (на землі) жити, господарювати; (ху­тором) жити на чім; (над чим) пра­цювати сидьма; (біля хворого) догля­дати кого, (у дяках) ЖМ. служити ким; ІД. (без діла) байди­кувати, нічого не робити, (без хліба) го­лодува­ти, (в тюрмі) бути ув’язненим, (на лаві підсудних) бути підсудним, (на печі) не рипатися, (в конторі) протирати шта­ни; (на голові /– шапку/) стирчати; тлк. 3 ос. сидить, (у крові) таїться, гніздить­ся; (– одяг) прихо­диться, личить, пасує.

СИДЬМА пр., сидячки, навсидячки, си­дячи; (сидіти) сиднем.

СИЗИЙ, сіроголубий, темносірий, (від­ті­нок) синюватий, ок. блакитнявий; (птах) сизокрилий, сизоперий; (– очі) сизоокий; & сизенький, сизуватий. СИЛА, міць, снага, енергія, сил. могут­ність, поет. могуття, могуть; ТЕХ. по­ту­жність; П. насильство; (духу) здат­ність, спроможність; (слова) влада, вплив, ва­га; (юридична) чинність, правосильність, правочинність; (удару) ін­тенсивність; (любові) глибина; (в то­му) ІД. головне; мн. сили, (збройні) війська; (мистець­кі) кадри; (небесні) ангели; (творчі) насна­га; ЯК ПР. багато.

СИЛАНЬ, обр. Геркулес, жм. здоровань, д. моцак, моцар; & силак, силач; пор. атлет.

СИЛА-СИЛЕННА, див. БАГАТО. СИЛКУВАТИСЯ, намагатися, старатися, докладати зусиль, р. моцуватися, напомагатися; (фізично) напинатися, нап­ружуватися, натужуватися; (з чим) мо­рочитися.

СИЛОВНЯ, електростанція.

СИЛОМІЦЬ і СИЛОМІЦЦЮ пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; пор. накидом.

СИЛУВАТИ, примушувати, змушувати, приневолювати, зневолювати, неволити, р. усиловувати; пор. ґвалтувати. СИЛУЕТ, силюета, сильвета, контур, обрис, зарис; (коротке опові­дання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; & сильветка; пор. тінь.

СИЛЬНИЙ, міцний, дужий, жм. здоро­вий, кріпкий, сил. могутній; (– ма­шину) потужний; (характер) твердий, стійкий, вольовий, непохитний, рішучий; (цар) владний; (– міру вияву) інтен­сивний; (– картину) разючий, вража­ючий; (доказ) переконливий; (засіб) ефективний; (учень) здібний, (майстер) талановитий, умілий; (політик) виз­начний, впливовий; (ярма­рок) ЖМ. великий.

СИЛЬНО, див. ДУЖЕ; (вразити) до са­мого серця.

СИМВОЛ, ІСТ. розпізнавчий знак; (доб­робуту) ознака, прикмета; (віри)

дог­мати; мат. умовний знак /поз­начен­ня/; мн. символи, символіка; пор. знак, емблема.

СИМВОЛІЧНИЙ, (– значення) алего­ричний, метафоричний; (жест) значу­щий; (зміст) умовний, уявний; (твір) символістичний.

СИМПАТИЗУВАТИ, (кому) подобати кого, ставитися із симпатією /відчувати симпатію/ до кого.

СИМПАТИЧНИЙ, приємний, привабли­вий, милий /серцю/; (хлопець) жм. славний.

СИМПАТІЯ, уподоба; приязнь, прихиль­ність, доброзичливість; (до кого) потяг; (моя) ЖМ. приб. улюбленець, улюбле­ниця, сил. любов.

СИМПТОМ, (хвороби) вияв,

ознака, прикмета.

СИМУЛЮВАТИ, (хворого) див. вдава­ти.

СИН, (нерідний) пасерб, пасинок; (хре­щений) хрещеник; (гір) житель, урод­женець; (України) УР. громадянин, сил. світило, зірка; (свого часу) представник; (правди) поборник, слуга, прихильник, послідовник, визнавець; мн. сини, нащадки, молоде покоління, доріст; як зв. сину! парубче! хлопче! юначе! & синаш, синок.

СИНАГОГА, див. ХРАМ.

СИНДИКАТ, див. МОНОПОЛІЯ.

СИНЕДРІОН, ІСТ. Верховний

суд Юдеї; прв. IP. збори, рада,

суд, судилище.

СИНІЙ, (колір) волошковий, жм. синьковий, /темносиній/ індиговий, /густо-синій/ ультрамариновий; & синень­кий, синюватий, синявий, синісінький. СИНКЛІТ, ІСТ. рада державців Греції;

П. IP. синедріон.

СИНОД, див. РАДА.

СИНОНІМ, (слова) еквівалент,

відповід­ник, укр. рівнозначник,

кн. тотожне по­няття.

СИНОНІМІЧНИЙ, див. ЕКВІ­ВАЛЕНТНИЙ, рівносильний.

СИНТАКСИС, синтакса

грам., укр. складня.

СИНТЕЗА, сов. синтез; (мистецтв)

єд­ність, поєднання, сполучення;

(праці вчених) П. узагальнення,

підсумок, як ім. вислідна; (білків)

ХІМ. утворен­ня, одержання.

СИНТЕЗУВАТИ, робити синтезу, сполу­чати, поєднувати, узагальнювати; (біл­ки) одержувати, утворювати. СИНХРОННИЙ і СИНХРОНІЧНИЙ,

одночасний; пор. сумісний.

СИНЯВА, синь, блакить, синій колір; П. небо, небеса; (туману) серпанок; ПОЕТ. сутінки; (вод) гладінь, плесо,

поверхня; (шкіри) сов. синизна. СИПАТИ, (у що) насипати, висипати, (на що) посипати; (борщ) лити, наливати, розливати; (сніг в обличчя) кидати, жбурляти; (– дощ) іти, падати, /дрібно/ сіяти, трусити; (іскри) розсипати, розкидати, розбризкувати; (світло) випромі­ню­вати; (грішми) розкидатися; (словами) за­сипати; (трелями /– птахів/ ) розсипати­ся; (громи) вергати, слати; (дари) обсипати чим, (тусани) гатити, частувати чим, (з кулеметів) стріляти; (– натовп) валити, сунути; (невід) закидати; ід. сипати сло­вами, тріскотіти, торохкотіти. СИПАТИСЯ, (на голову) падати; (– лис­тя) осипатися, опадати; (з мішка) ви­си­патися, випадати; (– іскри) розси­патися, летіти, розлітатися, розбризкува­тися; (– світло) литися; (– волос) спадати; (– удари) П. звалюватися; (з усіх боків) ринути; (– звуки) лу­нати; (– дах) руйнуватися; (– дощ) сипати.

СИПКИЙ, сипучий; (– бульбу) розсип-частий, крихкий; (ґрунт – ще) пух­кий, рухлий.

СИПУЧИЙ, див. СИПКИЙ.

СИР, (овечий) бринза,

бриндза, з. качковал.

СИРЕНА, міт. морська німфа; П. спо­кусниця; (на маяку) сигнальний апа­рат; (в авті) гудок, сигнал; ЖМ. сигнал тривоги.

СИРИЙ, вогкий, вологий, (– дрова) мок­рий; (– погоду) дощовий, сльотавий; (харч) не варений, не смажений, не пе­чений, не кип’ячений; (– страви) не­доварений, не­до­смажений, недопечений; (віск) сировий; (матеріал) необроблений.

СИРІТИ, зволожуватися,

вологнути, сил. мокріти.

СИРІТСЬКИЙ, (– весілля) П. бідний, нужденний, убогий; (звук) самотній, сиротливий; & сиротинський.

СИРОВИЙ, (– полотно) не білений, грубий; (матеріал) не оброблений; (харч) сирий; (ремінь) сирицевий,

не вичи­нений; (– дрова) мокрий; р. ЖМ. крихкотілий.

СИРОВИНА, сировий

матеріал, г. сирі­вець.

СИРОП, див. СІК.

СИРОТА, безбатченко, як ім. безрідний, лай. байстрюк; (– дитину) сиротя; П. бідолаха, як ім. самотній; & сирітка, сиротина; мн. сироти, сов. гусяча шкіра.

СИРОТИТИ, робити сиротою /самот­нім/; знедолювати; (громаду) залиша­ти, по­кидати.

СИРОТІТИ, ставати сиротою /самотнім/; (– дуб) стояти самотою; док. осиро­тіти, зостатися сиротою.

СИСТЕМА, (певна) порядок; У ФР. план /н. без системи/; (паспортна) режим; (рос­лин) класифікація; (судова) устрій; (кому­­ністична) лад; (еконо­мічна) формація; (виборча) розпоря­док; (оборони) структура, будова; (пе­дагогічна) метода; (енер­гетична) ком­плекс, вузол; (пристрою) марка, тип, конструкція, модель; (осві­ти) мережа; (мір) стандарти.

СИСТЕМАТИЗУВАТИ, заводити /при­во­дити в/ систему, упорядковувати, класифікувати.

СИСТЕМАТИЧНИЙ, (каталог) система­тизований, упорядкований; (виклад) послідовний, стрункий; (– вправи) по­стійний, регулярний; (контроль) пе­рі­одичний.

СИТИЙ, не голодний, нагодований, наси­чений; (не худий) гладкий; (– зерно) ваговитий, повний; ( траву) густий, со­ко­витий; (– життя) П. багатий, за­мож­ний, забезпечений, сил. розкіш­ний; (харч) ситний; (ґрунт) ро­дючий, жирний; & ситенький.

СИТНИЙ, поживний, тривний.

СИТО, (з великими дірками) решето; (цідити молоко) цідило; & ситце, си­течко.

СИТУАЦІЯ, становище, стан, положення, обставини, сов. обстановка.

СИТЬ, див. ЖИР.

СИФІЛІС, (хвороба) мед. люїс,

укр. пранці; & вул. сифілюга.

СІДАТИ, садовитися, (з розгону) плюха­ти/ся/; (вигідно) угніжджуватися; (на чуже місце) займати що, (на коня) вискакувати; (– сонце) заходити; (хуто­ром) оселятися; (в тюрму) пот­рапляти; (до си­дячої праці) братися, починати що, (на трактора) оволоді­вати чим, (на дієті/) переходити; (– літак) приземлятися; (на мілину) нас­какувати; (– порохи) осідати, влягати­ся; (– росу) випадати; (– сніг) зсі­­датися; (на голову) ІД. нахабніти.

СІДЛАТИ, (коня) кульбачити.

СІДЛО, кульбака, (дерев’яне) тарниця;

(в горах) П. сідловина; & сідельце.

СІК, (овочевий з цукром) сироп; мн. соки, П. сили, енергія; (землі) волога.

СІКАТИСЯ, пориватися, кидатися /на­па­дати/ на; (в розмову) лізти, втруча­ти­ся; (до кого) чіплятися, присікувати­ся, прискіпуватися; (щось робити) на­мага­тися, силкуватися, мати намір, зби­рати­ся; (з порадами) потикатися.

СІКТИ, рубати, тяти, подрібнювати; (дріб­но) локшити; (капусту) кришити, шаткувати; (воду веслом) розтинати, роз­різувати; (листя /– комах/) гризти, виїдати; (зубами) ляскати, цо­котіти; (різ­ками) шмагати, пороти; (травою) хльо­скати; (словами) картати; (– дощ) періщити; (з автоматів) сма­лити.

СІЛЬ, (кухонна) кн. натрій-хлорид; (кримська) кримка; (кам’яна) б. з.

ле­дянка; (жарту) П. квінтесенція,

головна суть сенс/; (землі) ІД. еліта;

(не товчеш) ІД. візницькі жарти; (англійська) ІД. проносне.

СІЛЬСЬКИЙ, з. хутірний; (пейзаж)

не міський; (збір) селянський; (– краї­ну) аграрний, сільсько-господарський, не індустріальний.

СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ, (ком­плекс) аграрний; (– країну) сіль­ський.

СІМ’Я, див. НАСІННЯ.

СІМ’Я, родина, р. сімейство, фамілія, ір. посімейство; (бджіл) рій; (мов) група.

СІННИК, див. ПОВІТКА; (на ліжку) матрац, (набитий соломою) солом’яник.

СІНОЖАТЬ, косовиця; (земля

під сі­ном) сінокіс, сіножаття.

СІПАКА, причепа, варивода; (вірний) посіпака, пор. сатрап.

СІПАТИ, смикати, шарпати, торгати, тор­сати, термосіті; (за чуба) тягати, скубти, скубати; П. ЖМ. турбувати, не давати покою; (щоки) тіпати, пересмикувати; (у скронях) штрикати, сов. стріляти.

СІПАТИСЯ, шарпатися, смикатися; (до праці) пориватися; (– серце) калатати; (– м’язи) пересмикуватися, посми­куватися, посіпуватися; (до кого) Р. сі­катися.

СІРИЙ, (колір) попелястий, мишастий, сталевий, сріблястий, олив’яний, (з си­нявою) сизий, (– масть – ще) мурий, моругий; (волос) із сивиною; (– світ­ло) тьмяний, тьмавий; (степ) безбар­вний, однотонний; (день) сивий; (хто) безликий; (– життя) однома­нітний, беззмістовний; (твір) не ориґі­нальний, не ори­гінальний, не яскравий; (люд) простий, сил. репаний.

СІРІТИ, ставати сірим, сірішати; (здаля) бовваніти, сивіти; (на виду) блід­нути; НЕОС. світати.

СІРОМА, ІСТ. голота; ЗН. злидота;

(хто) сіромаха, бідолаха.

СІРОМАШНИЙ, див. СЕРДЕШНИЙ.

СІРЯК, див. СВИТА; П. сіромаха, голь­тіпака, гречкосій; ід. сірий сіряк, неук, обр. темна ніч; & сірячина.

СІТКА, мережа, (велика) сіть, (на дичи­ну) тенета, (на рибу) невід, волок, бре­день; (інтриг) плетиво; (тарифна) ек. шкала, скаля.

СІЧ, (січ) ІСТ. містечко; (Запорізька Січ) Запоріжжя, Низ, Низове братство,

кн. козацька /запорізька/ вольниця.

СІЧА, бій, (кривава) битва, баталія.

СІЧОВИК, братчик, запорожець,

січовий козак, козак Запорізької Січі.

СІЯТИ, розсівати, висівати; (чим) засіва­ти; (на Новий рік) посівати; (грішми) сипати; (освіту) ширити; (не­нависть) викликати; (– дощ) сіятися, імжити.

СІЯЧ, сівач, сівак, сівальник; (правди) побор­ник, апостол; (війни) палій.

СКАВУЧАТИ, скавуліти, скавчати, скім­лити, скиглити; (– людей) стогнати, П. плакати/ся/.

СКАЖЕНИЙ, шалений, нестямний, неса­мовитий, сам не свій, біснуватий, сил. божевільний; (беззаконник) свавільний; (кінь) баский, гарячий, обр. як змій; (– міру вияву) страшенний, інтенсивний, надзвичайний, (біг) дуже швидкий, (ві­тер) рвучкий, сердитий, (холод) нестерп­­ний, (– зиму) литий, (тютюн) міцний-міц­нющий, (– море) бурхливий, (день) дуже напружений, (– брехню) неймовірний, ди­кий, (– ціну) височен­ний, (– гроші) величезний, жм. грубий.

СКАЖЕНІТИ, казитися, шаліти, люту­вати, обр. рвати й метати; (– стихії) бурхати, нуртувати, вирувати; (– мо­роз) лютувати.

СКАЗАТИ док, промовити,