Звернення до читачів

Вид материала

Документы

Содержание Відповідальність за порушення законодавства про захист від Iii. перспективи розвитку Iv. словник основних термінів у сфері захисту конкуренції Вертикальні узгоджені дії Горизонтальні узгоджені дії Ексклюзивні угоди Зловживання домінуючим становищем Недопущення конкуренції Обмеження конкуренції Суб'єкт господарювання Товарний ринок (відповідний) Частка ринку Усунення конкуренції Назва відділення та адреса

Подобный материал:

• Як подати письмове звернення до мвс україни, 7.58kb.
• Ці бібліотека здійснювала свою роботу відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього, 119.74kb.
• Закон україни про звернення громадян, 30.29kb.
• Назва реферату: Розробка ефективного рекламного звернення Розділ, 159.89kb.
• Звіт про підсумки роботи зі зверненнями громадян за 9 місяців 2011 року, 40.37kb.
• Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 87.63kb.
• П. М. Барбара про звернення до Одеської міської ради щодо недопущення перейменування, 48.13kb.
• Акт звернення стягнення на предмет застави та передачі права власності на нього, 19.01kb.
• 3. Організація інформаційно-маркетингової діяльності, 571.56kb.
• Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації, 160.77kb.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ВІД

НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Суб'єкт господарювання може обрати спосіб захисту порушених недобросовісною конкуренцією прав самостійно - звернутися до АМКУ або до суду.

Вчинення дій, визначених законодавством як недобросовісна конкуренція, тягне за собою штраф у розмірі до 5 відсотків доходу від реалізації продукції суб'єкта госпо­дарювання за останній звітний рік.

Збитки, заподіяні недобросовісною конкуренцією, підлягають відшкодуванню у цивільно-процесуальному порядку через суд.

У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, реклам­них матеріалів, фактів копіювання виробів, зацікавлені особи можуть звернутися із заявою про вилучення товарів-копій як у недобросовісного виробника, так і в про­давця таких підробок. Проте, вилучення товарів застосовується лише у разі, якщо у будь-який інший спосіб неможливо уникнути змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.


III. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

КОНКУРЕНЦІЇ


ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ

СТАНДАРТАМИ

«Україна має всебічне та добре розвинуте конкуренційне законодавство, застосуван­ня якого забезпечується органом, що має ефективне управління та добру репутацію»¹. Сильним важелем системи захисту конкуренції в Україні є широкі повноваження АМКУ охоплення регулюванням всіх учасників ринку, незалежно від форми власності та міс­ця заснування, а також контроль за дотриманням законодавства державними органа­ми. Слабкими рисами можна назвати відсутність контролю за державною допомогою суб'єктам господарювання, особливий режим діяльності природних монополій, відсут­ність незалежних регуляторів на деяких конкурентно неефективних ринках, таких, як транспорт, а також спеціальне ціноутворення для так званих соціально-значимих това­рів та послуг.

Подальший розвиток конкуренції в Україні залежить від загального посилення ролі конкурентної політики та ринкових методів у системі управління економікою. Дер­жавні органи мають бути активними суб'єктами конкурентної політики, а здорова кон­куренція має сприйматися як гарантія сталого економічного розвитку, конкуренто­спроможності національних виробників, захисту інтересів споживачів і, врешті-решт, суспільного добробуту. Розвиток конкуренції залежатиме від подальшої лібералізації економіки, створення широких можливостей для підприємництва, підтримки нових інноваційних ринків, відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції.

Завданнями Комітету у сфері конкурентної політики є результативна взаємодія з Вер­ховною Радою України, з центральними та місцевими органами влади, незалежними регуляторами через активне застосування сучасних інструментів «адвокатування» конкуренції, що спрямовані на сприйняття суспільством конкуренції як ключового чинника економічного розвитку та на зменшення кількості правопорушень. Це до­зволить Комітету сконцентрувати ресурси на найбільш проблемних питаннях захисту конкуренції та формування ефективних ринків.

До пріоритетів конкурентної політики також належить подальша гармонізація правил конкуренції в Україні з міжнародними стандартами на основі:

• чіткого дотримання зобов'язань України у сфері конкурентної політики в рамках міжнародних угод з ЄС та СОТ;
  
• розроблення законодавства та формування дієвого інституційного механізму мо­ніторингу та контролю державної допомоги.
  

У сфері вдосконалення механізмів правозастосування:

• узгодження положень Господарського кодексу України із Законом України «Про за­хист економічної конкуренції»;
  
• удосконалення правової бази боротьби з картелями: з одного боку, посилення від­повідальності суб'єктів господарювання за участь в картелі, забезпечення проце­суальних гарантій при проведенні розслідувань, перевірок та з іншого - захисту прав суб'єктів господарювання, вдосконалення стандартів доказування;
  
• спрощення системи індивідуальних дозволів на узгоджені дії та широке застосу­вання групових винятків;
  
• запровадження справедливої, прозорої та збалансованої системи відповідальнос­ті та санкцій за порушення правил конкуренції, що забезпечує запобіжний ефект і водночас розвиток конкуренції.
  

У сфері контролю за концентрацією суб'єктів господарювання:

• підвищення порогових показників для подання заяв про дозвіл на концентрацію;
  
• вдосконалення структури критеріїв оцінки впливу запланованих концентрацій на ринок і зосередження зусиль на виявленні дійсно проблемних концентрацій, не відволікаючи ресурси на формальні погодження;
  
• спрощення та узгодження нормативних вимог із міжнародними принципами оцін­ки концентрацій.
  

У сфері функціонування органу оскарження процедур державних закупівель:

• відображення і деталізація процесуальної компетенції АМКУ як органу оскарження в законодавстві;
  
• затвердження нормативно-правових актів та рекомендацій щодо процедури роз­гляду скарг у сфері державних закупівель.
  

IV. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ У СФЕРІ ЗАХИСТУ КОНКУРЕНЦІЇ

Бар'єри для доступу на ринок

Бар'єрами (обмеженнями) для доступу на ринок називають будь-які еконо­мічні чи регуляторні фактори, що заважають новим компаніям почати кон­курувати на рівних з тими компаніями, які вже діють на цьому ринку. Бар'єри для доступу можуть з'являтися внаслідок специфічної ринкової структури або поведінки домінуючих фірм. Діяльність органів влади також може спри­чинити існування бар'єрів для доступу на ринок, наприклад, у формі вимог до ліцензування чи інших регуляторних вимог

Вертикальні узгоджені дії

Домовленості або ділова практика двох чи більше суб'єктів господарювання, кожен з яких функціонує на різних етапах або рівнях ланцюга надходження товару на ринок, починаючи від виробництва до продажу кінцевому споживачу. Вертикальні угоди зазвичай стосують­ся визначення умов продажу або перепродажу, дистрибуції товарів чи послуг

Горизонтальні узгоджені дії

Домовленості або ділова практика двох чи більше конкуруючих між собою суб'єктів гос­подарювання, що функціонують на одному рівні ланцюга постачання товару на ринок -тобто на етапі виробництва чи на етапі комерційного посередництва, або на етапі реа­лізації товару споживачам. Горизонтальні домовленості, наслідком яких є встановлення цін, розподіл ринків або накопичення ринкової влади, обмежують конкуренцію і є забо­роненими. У деяких випадках горизонтальні угоди можуть бути засобом зниження витрат на технологічний розвиток, прискорення інновацій. Зокрема, співпраця малих та середніх підприємств може бути важливим інструментом підвищення їх конкурентоспроможності у відношенні до економічно більш потужних конкурентів.

Ексклюзивні угоди

Компанії-виробники часто можуть надавати ексклюзивні права дистриб'юторам своєї продукції. Наприклад, право продажу автомобілів лише однієї марки або виключно на ви­значеній території. Такі угоди є правомірними, оскільки їх мета зазвичай полягає у стиму­люванні дистриб'ютора до просування продукту та забезпечення найвищого стандарту якості послуг споживачам відповідної продукції. Однак при цьому не повинна усуватися конкуренція із аналогічними продуктами інших виробників.

Зловживання домінуючим становищем

Заборонена ринкова поведінка (експлуатація споживачів або усунення конкурентів), до якої може вдаватися домінуючий суб'єкт господарювання з метою збереження або по­кращення свого ринкового становища. Зокрема, шляхом встановлення цін, що їх немож­ливо встановити в умовах значної конкуренції, або обмеження виробництва, встановлен­ня дискримінаційних умов в угодах із торговельними партнерами.

собою чи недопущення потенційної конкуренції з метою збереження чи підвищення при­бутковості учасників домовленості. В українському законодавстві такі домовленості охо­плюються поняттям антиконкурентних узгоджених дій і вважаються значним правопору­шенням, що тягне за собою найбільш сувору відповідальність.

Конкуренція

В Законі України "Про захист економічної конкуренції" конкуренція тлумачиться як про­цес - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття переваг на ринку. Кон­куренцію також можна тлумачити як ринкову ситуацію, коли продавці прагнуть здобути прихильність до них покупців з метою забезпечення власних прибутків, а споживачі ма­ють можливість обирати між кількома продавцями, і при цьому жоден з учасників ринку не може визначати умови обороту товарів на ринку. Чесна та неспотворена конкуренція є наріжним каменем ринкової економіки.

Контроль

Набуття контролю є найбільш поширеною формою концентрації суб'єктів господарюван­ня. Контроль розуміють як можливість чинити вирішальний вплив на діяльність суб'єкта господарювання. Вирішальний вплив може бути прямим або опосередкованим, одно­осібним або спільним, документально оформленим або встановлюватися «де-факто».

Монополія

Структура ринку, коли один постачальник-монополіст внаслідок відсутності конкурен­тів має абсолютну ринкову владу. Така ситуація на ринку може виникнути з боку попиту, якщо на ринку діє лише один покупець. В умовах монополії рівень виробництва зазвичай є нижчим, а ціни на товар вищими, що дозволяє монополісту отримувати надприбутки. В конкуренційному праві монополія вважається еквівалентною домінуючому становищу на ринку.

Недопущення конкуренції

Ринкова поведінка, що заважає появі нових конкурентів або нової конкуренції (появі нових товарів та розвитку нових ринків, отриманню потенційними конкурентами доступу до іс­нуючих ринків, розширенню діяльності існуючих конкурентів).

Обмеження конкуренції

Ринкова поведінка, що призводить до зниження існуючого конкурентного тиску на учас­ників ринку, але при цьому не знищує конкуренцію повністю. Обмеження можуть вини­кати як у горизонтальних, так і у вертикальних відносинах суб'єктів господарювання, стосуватися кількісних та якісних показників товарного ринку, динаміки товарообміну. Рівень обмеження конкуренції може бути незначним або суттєвим. Суттєвість обмежен­ня визначається шляхом аналізу структури ринку, зокрема визначенням часток ринку, та оцінкою співвідношення між ринковою владою і реальним конкурентним тиском, до ува­ги також береться мета та природа взаємодії (домовленостей) між учасниками ринку.

Олігополія

Ринкова структура з присутністю невеликої кількості незалежних продавців (покупців), в якій кожен учасник ринку, усвідомлюючи, що його ринкова поведінка суттєво впливає на рішення інших учасників, враховує їх можливу реакцію на власні дії. Поняття оліго-полії застосовується у справах про захист конкуренції в ситуаціях, коли кілька великих підприємств-олігополістів спільно змушують менших продавців пристосовуватись до їхньої поведінки. За певних обставин така ринкова ситуація може визнаватися спільним (колективним) домінуючим становищем.

Суб'єкт господарювання

Юридична або фізична особа, що діє на товарному ринку у якості виробника, постачаль­ника або покупця товарів (послуг, робіт). Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині їх участі у гос­подарських операціях на ринку з боку попиту або пропозиції. Здійснення контролю над суб'єктом господарювання також кваліфікує особу як суб'єкт господарювання.

Товарний ринок (відповідний)

Сфера обороту товарів, на які протягом певного часу в межах певної території є попит та пропозиція. Відповідний ринок визначається за товарним, географічним та часовим факторами. Товарні межі ринку встановлюються включенням усіх взаємозамінних това­рів (робіт, послуг) з огляду на фізичні характеристики, ціни та споживче призначення умов споживання та реалізації такої продукції. До уваги також беруться товари, які можуть бути запропоновані іншими виробниками без значних витрат на випуск нової продукції протягом обмеженого часового періоду. Географічні межі ринку визначаються терито­рією, на якій відповідні учасники ринку продають чи купують товари (послуги), де умови конкуренції є досить однорідними, що дозволяє відокремити цю територію від сусідніх територій, а споживачі можуть достатньо легко задовольнити свій попит на відповідний товар. Часові межі ринку визначаються як період відносної стабільності в структурі галу­зі, у співвідношенні попиту та пропозиції на ринку. Визначення відповідного товарного ринку є інструментом розрахунку ринкових часток суб'єктів господарювання, що дозво­ляє встановити наявність ринкової влади учасників ринку.

Частка ринку

Одиниця відносного економічного впливу суб'єкта господарювання в структурі галузі або ринку, що залежить від загальних обсягів випуску та реалізації продукції, від вста­новлених потужностей в галузі. Збільшення ринкової частки є однією з найбільш поши­рених цілей підприємств, поряд із підвищенням прибутків. Ринкова частка є важливим індикатором ринкової влади. При цьому, важливим є не лише абсолютне значення част­ки ринку, а й співвідношення часток конкурентів. Навіть фірми, що володіють значними ринковими частками не обов'язково мають ринкову владу. Наприклад, якщо бар'єри входу на відповідний ринок є низькими, загроза появи нових конкурентів не дозволяє використовувати ринкову владу.

Усунення конкуренції

Під усуненням конкуренції розуміють поступову ліквідацію існуючої конкуренції та можли­востей для розвитку потенційної конкуренції, що аналогічно монополізації ринку. Усунен­ня конкуренції може відбуватися внаслідок зловживання домінуючим становищем чи вна­слідок діяльності (бездіяльності) органів влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб. Усунення конкуренції становить загрозу всій системі ринкової економіки.

територіальні відділення антимонопольного комітету україни

№	Назва відділення та адреса	тел./факс, е-таіі
1	Територіальне відділення в Автономній Республіці Крим просп. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95005	(0652) 54-43-56 (0652) 25-24-31 кгут@атси.доу.иа
2	Вінницьке обласне відділення Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100	(0432) 53-14-80 (0432) 66-13-18 уіппуІ8Іа@атси.доу.иа
3	Волинське обласне відділення вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, 43021	(0332) 24-90-07 (0332) 77-08-86 уоіуп@атси.доу.иа
4	Дніпропетровське обласне відділення просп. Кірова, 2, м. Дніпропетровськ, 49004	(056) 742-86-12 (056) 744-63-66 СпІргоре1гоУ8к@атси.доу.иа
5	Донецьке обласне відділення вул. Артема, 74, м. Донецьк, 83000	(062) 337-07-80 (062) 335-46-04 СопеТ.8к@атси.доу.иа
6	Житомирське обласне відділення майдан СП Корольова, 12, м. Житомир, 10014	(0412) 22-52-85 (0412) 22-95-82 2пу1отуг@атси.доу.иа
7	Закарпатське обласне відділення вул. Загорська, 2, м. Ужгород, 88017	(0312) 61-25-45 (0312) 23-53-78 и2ПдогоС@атси.доу.иа
8	Запорізьке обласне відділення просп. Леніна,164, м. Запоріжжя, 69107	(061) 224-62-80 (061)224-61-65 2арогІ2ПІа@атси.доу.иа
9	Івано-Франківське обласне вул. Незалежності, 6, Головпоштамт, а/с 22, івано-Франківськ, 76018	(0342) 55-23-23 (0342) 55-31-23 Іуапо-їгапкІУ8к@атси.доу.иа
10	Київське міське відділення вул. Хрещатик, 50-б, МСП-601, м. Київ, 01601	(044) 235-10-52 (044) 235-50-09 куіу@атси.доу.иа
11	Київське обласне відділення пл. Лесі Українки,1, м. Київ, 01196	(044) 286-14-40 (044) 286-18-10 куІуоЬі@атси.доу.иа
12	Кіровоградське обласне відділення будинок Рад, пл. Кірова, 1, м. Кіровоград, 25022	(0522) 24-75-23 (0522) 24-22-56 кІгоуоПгаС@атси.доу.иа
13	Луганське обласне відділення площа Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, оф. 407, м. Луганськ, 91016	(0642) 58-02-20 (0642) 58-51-16 іиПап8к@атси.доу.иа
14	Львівське обласне відділення вул. Івана Франка, 61, м. Львів, 79005	(032) 276-68-30 (032) 276-83-85 ІУІу@атси.доу.иа
15	Миколаївське обласне відділення вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030	(0512) 47-79-44 (0512) 47-79-44 тукоіаіу@атси.доу.иа
16	Одеське обласне відділення вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107	(048) 722-52-63 оСе8а@атси.доу.иа
17	Полтавське обласне відділення вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000	(0532) 56-39-77 (0532) 56-31-22 роі1ауа@атси.доу.иа
18	Рівненське обласне відділення вул. Остафова, 27, м. Рівне, 33028	(0362) 62-04-32 гіупе@атси.доу.иа
19	Севастопольське міське відділення вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011	(0692) 54-40-98 (0692) 54-60-96 8еуа8Іороі@атси.доу.иа
20	Сумське обласне відділення вул. Харківська, 30/1, м. Суми, 40024	(0542) 22-12-84 (0542) 36-00-85 8иту@атси.доу.иа
21	Тернопільське обласне відділеннявул. Лисенка, 20-а, м. Тернопіль, 46002	(0352) 23-62-35 (0352) 22-06-86 ІегпорІі@атси.доу.иа
22	Харківське обласне відділення пл. Свободи,5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кім. № 525, м. Харків, 61200	(057) 714-34-44 (057) 714-34-43 кПагкІу@атси.доу.иа
23	Херсонське обласне відділення вул. Ушакова, 42, м. Херсон, 73000	(0552) 49-82-29 кПег8оп@атси.доу.иа
24	Хмельницьке обласне відділення вул. Театральна, 54, м. Хмельницький, 29001	(0382) 74-20-00 (0382) 74-20-01 кПтеіпуІ8куІ@атси.доу.иа
25	Черкаське обласне відділення вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18002	(0472) 36-03-69 (0472) 37-50-05 сПегка8у@атси.доу.иа
26	Чернівецьке обласне відділення вул. Маяковського, 33, м. Чернівці, 58003	(0372) 55-46-80 (0372) 55-46-80 сПетІ\Л8І@атси.доу.иа
27	Чернігівське обласне відділення пр-т. Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005	(0462) 69-95-29 (0462) 67-52-82 сПегпІПІу@атси.доу.иа