Східноукраїнський національний університет

  1   2   3

Цей документ дає визначення агентської діяльності і агентської угоди, брокерської діяльності і брокерської угоди. Він ставить особливі вимоги до взаємодії посередників із страховиками і страхувальниками, а також окреслює фінансові обмеження сто­совно брокерської діяльності.

Вимоги внутрішнього українського законодавства до страхо­вих посередників в цілому відповідають вимогам, загальноприй­нятим у світовій практиці.

Посередницька діяльність страхових агентів порівняно з діяль­ністю брокерів не така складна. Але тут також є свої нюанси, на які треба звернути увагу. Це, зокрема, стосується органі­зації продажу страхових послуг через систему генеральних агентств.

Характеризуючи практичний маркетинг страхової компанії, слід звернути особливу увагу на роль реклами в реалізації стра­хових послуг. Без цілеспрямованої і наполегливої реклами у страховому бізнесі обійтися дуже важко.

Реклама — це платне, спрямоване на певну категорію потен­ційних споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання і агітує на користь певного товару, марки, фірми, осо­бистості тощо.

Студенти повинні засвоїти основні види реклами, яка може бути застосована у страховому бізнесі, і зрозуміти, чим обумов­люється вибір маркетинговою службою страхової компанії того чи іншого виду реклами. Слід зосередити увагу на перевагах і недоліках кожного із можливих засобів рекламування страхових послуг залежно від категорії страхувальників, на яких спрямова­на реклама.

Реалізація страхових послуг — кінцева мета і сенс існування страхових компаній. Якщо страхові послуги знаходять збут, тобто укладаються договори, продаються страхові поліси, то це означає, що запропоновані страховиком страхові продукти мають в очах страхувальника споживну вартість, конкретну корисність, а також що існує попит на даний вид послуг.

Весь процес від стадії розробки окремих видів страхування до стадії їх кінцевої реалізації у вигляді надання страхових послуг пере­буває під постійним контролем як з боку страховика, так і з боку Державного контролюючого органу у сфері страхування.

Студент повинен зрозуміти характер і завдання такого конт­ролю, а також засоби його здійснення на різних стадіях розробки ' реалізації страхових послуг.

Питання для поглибленого вивчення

1. Передумови виникнення страхування.
   
2. Особливості середньовічного страхування.
   
3. Страхування в Україні: виникнення та сучасний стан.
   
4. Порівняльний аналіз сутності страхування та його функцій у вітчизняній та зарубіжній літературі.
   
5. Передумови становлення класичного страхування в Україні.
   

6. Порівняльна характеристика форм організації страхового фонду суспільства.
   
7. Основні принципи страхування.
   
8. Значення класифікації страхування для практичної діяльно­сті страхових компаній.
   
9. Розвиток окремих галузей страхування в Україні: аналітич­ний огляд.
   
10. Форми проведення страхування: погляд у перспективу.
    
11. Вимоги українського законодавства щодо договорів страху­вання життя.
    
12. Обов'язкове страхування в Україні: призначення та види.
    

ТЕМА 2. СТРАХОВИЙ РИНОК

Методичні поради до вивчення теми

Ця тема присвячена висвітленню взаємовідносин між страхо­виком і страхувальником від укладення договору страхування до закінчення строку його дії.

Студент повинен добре засвоїти, що будь-яка страхова угода проходить кілька етапів:

І — подання страхувальником заяви про прийняття об'єкта на страхування;

II — вирішення страховиком питання щодо прийняття даного об'єкта на страхування (андеррайтинг);

ІП — укладення договору страхування (видача страхового полісу);

IV — відшкодування збитків за договором страхування (за­кінчення строку дії договору; дострокове розірвання договору).

Дуже важливо зрозуміти, що стосунки між страховиком і стра­хувальником базуються на фундаментальних принципах страху­вання: наявності майнового інтересу; дотриманні найвищої сум­лінності; наявності причинно-наслідкового зв'язку між збитком і подією, що його викликала; відшкодуванні збитків в межах дійс­них втрат; суброгації.

На стадії подання заяви починається реалізація принципів на­явності страхового інтересу і найвищої сумлінності.

У заяві, яка подається за розробленою страховиком формою, страхувальник повинен довести свій інтерес в об'єкті страхування. Інакше договір не буде укладено. Заява містить перелік питань, що стосуються об'єкта страхування. Страхувальник повинен від­повісти на поставлені питання абсолютно чесно і якомога точні­ше. Зазвичай заява містить також декларацію страхувальника, у якій він заявляє, що подана ним інформація є правдивою, а також застереження, в якому страховик попереджає страхувальника про відповідальність за неправдиві відповіді на запитання стосовно об'єкта, що має бути прийнятий на страхування.

Для надання юридичної ваги заяві разом з декларацією і застереженням страховик розглядає її як невід'ємну частину дого­вору страхування. Отримавши заяву, страховик на її основі вирішує, чи приймати йому пропозицію страхувальника.

Процес прийняття ризику на страхування називається андеррайтингом. Андеррайтинг спрямований на вирішення чотирьох основних завдань:

1) оцінка запропонованого ризику з точки зору характеристи­ки об'єкта страхування та ступеня ризику і розміру максимально можливого збитку;

2) на основі оцінки — вирішення питання щодо прийняття ри­зику на страхування або відхилення поданої заяви;

3) у разі згоди щодо страхування даного об'єкта— визначен­ня строків страхування, розмірів страхового забезпечення, обсягу страхової відповідальності (тобто конкретних умов договору стра­хування);

4) обчислення розміру .страхової премії за договором страху­вання з урахуванням істотних характеристик даного об'єкта.

Студенту треба вміти відповісти на питання, чи завжди прово­диться андеррайтинг у повному розумінні цього слова; від чого залежить тривалість процесу андеррайтингу; що таке фізична і психологічна небезпека при визначенні андеррайтером можливо­сті застрахувати певний об'єкт.

Андеррайтинг завершується або відмовою страхувати певний об'єкт, або підписанням договору (видачею страхового полісу).

Договір страхування повинен відповідати певним вимогам згідно із законодавством країни, де він укладається (в окремих випадках — згідно з міжнародними нормами).

У зв'язку з цим треба добре засвоїти вимоги щодо змісту до­говору страхування, викладені у статті 15 «Договір страхування» Закону України «Про страхування», і вміти пояснити ці вимоги.

Треба також звернути увагу на те, що згідно із законодавством договори страхування укладаються відповідно до Правил страху­вання. Про те, що розуміють під «Правилами страхування» і які існують вимоги щодо їхнього змісту, можна довідатися із статті 16 «Правила страхування» Закону України «Про страхування».

Чіткого засвоєння потребують права і обов'язки сторін щодо укладеного договору. Вони регламентуються статтями 17, 19, 20 Закону України «Про страхування».

Договір страхування набуває чинності, як правило, з моменту отримання страховиком страхової премії. Протягом терміну дії договору страховик може мати досить тісні стосунки із страху­вальником (якщо це необхідно, навіть перевіряти стан і місце­знаходження застрахованого об'єкта).

Останній етап страхової угоди — закінчення дії договору страху­вання, а якщо сталася страхова подія, то виплата відшкодування.

Студент повинен добре засвоїти законодавче визначені умови припинення дії договору страхування, а також фінансові зобо­в'язання сторін при розірванні договору (як за ініціативою стра­ховика, так і за ініціативою страхувальника).

Дуже важливим моментом під час вивчення цього етапу стра­хової угоди є засвоєння процесу розслідування характеру страхо­вої події та її наслідків, а також вирішення питання щодо випла­ти страхувальнику страхового відшкодування. Треба звернути увагу на терміни подання страхувальником заяви про страхову подію, складання страховиком страхового акта і сплати відшко­дування. Необхідно також з'ясувати, яку роль у визначенні при­чин та розміру збитків відіграють аварійні комісари, в яких видах страхування здебільшого використовуються їхні послуги. Потріб­но докладно розібратися у правах і обов'язках сторін у разі настання страхової події. Особливу увагу слід приділити реалізації страховиком свого права на суброгацію (регрес).

Якщо страховик сплатив відшкодування в розмірі повної стра­хової суми, то його зобов'язання перед страхувальником вва­жаються вичерпаними, а договір втрачає чинність. В інших ви­падках договір вважається чинним в обсягах різниці між встанов­леною страховою сумою і сумою сплаченого відшкодування.

Слід запам'ятати, що юридичні особи мають право отримати страхову виплату тільки безготівковим шляхом, а громадяни — як безготівковим шляхом, так і готівкою. Згідно із Законом України «Про страхування» забороняється сплата відшкодування готівкою, якщо страхові внески було зроблено безготівкове.

Вивчаючи цю тему, треба зважати на те, що принципові мо­менти взаємовідносин сторін на всіх стадіях проходження стра­хової угоди є однаковими при наданні страхових послуг будь-яко­го виду. Тому добре її засвоєння сприятиме уникненню труднощів під час вивчення наступних тем дисципліни «Страхові послуги».

Питання для поглибленого вивчення

1. Проблеми становлення страхового ринку України.
   
2. Розвиток страхового ринку України: стан, проблеми і перс­пективи.
   
3. Маркетинг у страхуванні та його значення.
   
4. Реклама та її значення для формування попиту на страхову послугу.
   
5. НАСК «Оранта» на страховому ринку України.
   
6. Роль посередників на страховому ринку України.
   
7. Порівняння страхового ринку України зі страховими рин­ками розвинутих країн світу.
   

8.Рекламна робота страхової компанії.

9.Історія виникнення та розвитку страхових організацій.

10.Особливості рейтингування страхових компаній.

11.Особливості діяльності товариств взаємного страхування.

12.Організація діяльності корпорації страховиків Ллойд.

13.Значення стратегічного плану розвитку страхової компанії.

14.Раціональна структура ресурсів визначає потенціал страхо­вої компанії.


ТЕМА 4. ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ


Питання 1. Страхування життя та пенсій

Методичні рекомендації до вивчення

Страхування життя (та пенсій) є однією з підгалузей страху­вання, яке проводиться з метою організації страхового захисту окремих громадян та членів їхніх родин. Страхування проводиться на випадок виникнення різних подій, які впливають на життя, здоров'я та працездатність означених осіб і має довгу й цікаву для дослідження історію.

Вивчаючи цю тему слід пам'ятати, що зазначена підгалузь ха­рактеризується нагромадженням страхових сум протягом дії до­говору страхування на відміну від інших підгалузей особистого страхування.

Треба врахувати, що при страхуванні життя основними стра­ховими випадками є смерть застрахованої особи під час дії дого­вору страхування, а також її дожиття до певного віку або події, якою може бути і вихід на пенсію. Для успішного проведення страхування життя страхова компанія повинна визначити імовір­ність настання цих випадків серед застрахованих. Саме для досяг­нення цієї мети страховик повинен мати в своєму розпорядженні таблицю смертності. При самостійній підготовці необхідно вра­хувати, що таблиця смертності може бути побудована на різних засадах. Враховуючи те, що таблиця смертності є вихідною умо­вою для проведення страхування життя, необхідно приділити увагу порядку її складання і змісту.

При проведенні страхування життя важливо встановити, яку суму страхувальник повинен внести на початку дії договору стра­хування, щоб до закінчення його строку була створена необхідна страхова сума. Слід звернути також увагу на підхід страховика до характеру сплати внесків страхувальників протягом дії договору страхування (змінюються або є незмінними) і обґрунтувати його.

При проведенні страхування життя у страхувальника можуть виникнути певні труднощі, пов'язані із сплатою внесків, тому не­обхідно розібратися в діях, які можуть бути застосовані в цьому випадку страховиком.

Треба засвоїти, що в практиці зарубіжного страхування стра­хування життя поділяється на страхування капіталів та страху­вання ренти, і знати, чим вони між собою відрізняються.

Страхування життя поділяється на певні види. Метою такого поділу є одержання страховиком можливості розробити єдині пра­вила страхування певних об'єктів від характерних для них ризиків, застосувати методи розрахунку тарифів, які розробляються для різ­них видів страхування, врахувати особливості формування резервів.

Серед найпопулярніших видів страхування життя виокрем­люють змішане страхування життя. Розгляд цього виду страху­вання слід почати з визначення обсягу відповідальності страхо­вика. Під час проведення змішаного страхування життя необхідно врахувати, що страховик і страхувальник, як правило, є однією особою, а договори укладаються лише на тривалий час (треба конкретизувати).

При укладенні договору страхування страховик повинен озна­йомити страхувальника з правилами проведення страхування, а також визначитися щодо можливості укладення договору. У зв'язку із цим при самостійній підготовці треба звернути увагу на ті вимоги, які страхова компанія ставить до потенційного страху­вальника з цього виду страхування, а також на причини відмови в укладенні договору. Важливо також зосередити увагу на встано­вленні строку страхування, якщо укладення договору можливе.

При укладенні договору страхування страхувальник повинен бути поставлений до відома щодо своїх прав і обов'язків, а також прав і обов'язків страхової компанії. Цей момент є дуже важли­вим у відносинах сторін, а тому вимагає докладного вивчення.

При укладенні договору страхування визначається розмір страхової суми. Студент повинен розібратися в тому, хто її ви­значає і чи існують у зв'язку із цим якісь межі, а також чи має страхувальник право змінити розмір страхової суми під час дії договору, якщо в нього виникнуть якісь проблеми.

Страхова послуга є послугою платною, тому під час укладення договору страхування визначається розмір цієї плати. У зв'язку з цим треба зосередитись на порядку визначення розміру страхо­вого внеску і врахувати, що він залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від впливу факторів, серед яких важливими е строк страхування, вік застра­хованого, варіант страхування (якщо є вибір). Треба розібратися в тому, яким чином страховий внесок може бути сплачений стра­хувальником страховику, у які строки, яка залежність між спла­тою першого внеску і початком дії договору страхування, а також У яких випадках договір страхування вважається недійсним.

Факт укладення договору страхування засвідчується страховим свідоцтвом (полісом). Необхідно звернути увагу на його зміст.

За умовами страхування страхувальнику надається право при­пинити дію договору страхування. При цьому страхова компанія виплачує йому певну суму, яка називається викупною сумою. Слід звернути увагу на те, як визначається її розмір, від чого він залежить.

При настанні страхового випадку застрахований або призна­чена ним особа (залежно від наслідків страхового випадку) може одержати страхову суму, якщо має на це право. У зв'язку з цим важ­ливо звернути увагу на випадки відмови у виплаті страхової суми.

У практиці страхування бувають випадки, коли застрахований помер до одержання страхової суми по дожиттю або виплат, пов'язаних із втратою здоров'я. Необхідно з'ясувати, хто в цьому випадку одержить належну суму і чи завжди.

Для одержання певної виплати або страхової суми застрахо­ваний, а у разі його смерті — вигодонабувач повинен пред'явити страховику певні документи, перелік яких треба з'ясувати. До видів страхування життя належить страхування дітей. По суті цей вид страхування можна вважати різновидом змішаного типу страхування життя. Розгляд цього виду страхування доцільно почати з визначення суб'єктів страхування, а також вимог, які до них ставляться умовами страхування. При цьому необхідно та­кож звернути увагу на обсяг відповідальності страховика за дого­вором страхування.

Порядок укладення договору страхування, визначення розміру страхового внеску і вступу договору в силу такий самий, як і по змішаному страхуванню життя. При проведенні страхування жит­тя дітей важливе значення має строк дії договору страхування. Виз­начення такого строку повинно привернути увагу студента під час самостійної підготовки.

Важливим моментом при розгляді умов проведення страху­вання дітей є визначення осіб, які мають право на одержання страхової суми при дожитті застрахованого до закінчення строку страхування або виплат у разі настання інших страхових випад­ків, обумовлених при укладенні договору, що не повинно пройти поза увагою студента.

Як і з інших видів страхування, при проведенні страхування дітей страховик має право відмовити у виплатах. Ці випадки обумовлюються при укладенні договору, і їх знання є умовою за­своєння цього виду страхування.

До видів страхування життя належать страхування до вступу в шлюб (весільне). Під час його розгляду необхідно чітко визначи­тися щодо суб'єктів страхування, їх прав і обов'язків.

У разі страхування до вступу в шлюб важливо врахувати, що воно здійснюється на випадок дожиття застрахованого до закін­чення строку страхування і вступу у зареєстрований шлюб або дожиття до 21 року. Слід мати на увазі, що за домовленістю із страхувальником страхова компанія може взяти на себе і біль­ший обсяг відповідальності.

Страхування до вступу в шлюб має певні особливості, які від­різняють його від інших видів страхування. Насамперед це сто­сується вимог, які ставляться до страхувальників при укладенні договору страхування щодо їх віку і стану здоров'я. Студент по­винен розібратися в передумовах застосування зазначених вимог, а також звернути увагу на те, які наслідки для застрахованого має смерть страхувальника під час дії договору страхування. Крім цього, важливо розібратися в таких поняттях, як «строк страху­вання» і «вичікувальний період», вміти їх відрізняти за триваліс­тю і обсягом відповідальності страховика. Що ж стосується орга­нізації роботи по укладенню і обслуговуванню страхової угоди, то порядок тут в цілому аналогічний іншим видам страхування.

Досить специфічним видом страхування життя є довічне стра­хування, а тому під час самостійної підготовки необхідно визна­чити його особливості. У зв'язку з цим важливо розібратися в тому, які вимоги ставить страхова компанія до потенційного страхувальника при вирішенні питання про можливість укладен­ня з ним договору страхування, в якому порядку і на чию користь укладається такий договір. Крім цього, необхідно розібратися в тому, хто визначає розмір страхової суми, як визначається розмір внесків і від чого він залежить, в якому порядку страхові внески сплачуються страховику, який обсяг відповідальності страховик бере на себе при укладенні договору, а також хто є вигодонабувачем і чи завжди він може отримати страхову суму.

Своєрідним видом страхування на дожиття є страхування до­даткової пенсії. Як показує практика його проведення, страхова компанія може взяти на себе більшу відповідальність, ніж тради­ційно передбачає цей вид страхування, що не повинно залишитися поза увагою студента під час самостійного розгляду цього питання. Треба розібратися в умовах, які ставляться до страхувальника при укладенні договору страхування, яким чином визначається розмір страхової суми і що на неї впливає, які за характером мо­жуть бути виплати страхової компанії і протягом якого часу вони передбачаються, а також як повинна поводитися страхова компанія, якщо страхувальник не дожив до моменту одержання додаткової пенсії або одержував її до часу своєї смерті дуже короткий час.


Питання 2. Страхування від нещасних випадків

Методичні поради до вивчення

Страхування від нещасних випадків належить до ризикових видів діяльності страховика. Його мета — страховий захист гро­мадян на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку.

Страхування від нещасних випадків має довгу і цікаву історію розвитку. Дослідження розвитку страхування від нещасних ви­падків і оцінка його сучасного стану має велике значення для ро­зуміння його сутності і тому є обов'язковим під час самостійної підготовки з цієї теми.

При страхуванні від нещасних випадків важливим є визначен­ня об'єкта страхування. У зв'язку з цим треба запам'ятати, що об'єктом страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані із зниженням доходу і (або) додат­ковими витратами у зв'язку з втратою працездатності, а також смертю внаслідок нещасного випадку.

Наступним кроком до розуміння сутності страхування від нещасних випадків є визначення страхових випадків, при нас­танні яких страховик повинен виконати зобов'язання, що він їх взяв на себе при укладенні договору страхування. До таких ви­падків належать:

• тимчасова втрата загальної працездатності;

• постійна втрата загальної працездатності;

• смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Але треба пам'ятати, що страхова компанія може взяти на се­бе при укладенні договору страхування і додаткову відповідаль­ність перед страхувальником.

Слід звернути увагу і на обставини, при яких із застрахованим стався нещасний випадок, та їх зв'язок з обов'язком страховика здійснити виплату (нещасний випадок стався із застрахованим при виконанні службових обов'язків або в побуті).

Слід зазначити, що договори страхування від нещасних ви­падків можуть бути індивідуальними чи колективними. Цей мо­мент треба враховувати при визначенні особи страхувальника. Крім цього, треба враховувати і строки, на які договори страху­вання від нещасних випадків можуть бути укладені.

Порядок укладення і обслуговування договору страхування від нещасних випадків в цілому такий самий, як і з страхування життя.

Договори страхування від нещасних випадків можуть бути укладені в обов'язковій або добровільній формі. При цьому слід пам'ятати, що незалежно від форми страхування страхова компа­нія повинна мати ліцензію на право його проведення.

Договір страхування укладається між сторонами на підставі заяви, на зміст якої слід звернути увагу.

Треба враховувати, що страхування від нещасних випадків може бути різних видів.

У Законі України «Про страхування» чітко визначені ті види страхування, які проводяться в обов'язковій формі, наприклад, державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, працівників митних органів, суддів. Разом з тим необхідно пам'ятати, що обов'язкова фор­ма страхового захисту не виключає існування добровільної форми.

Обов'язкові види страхування від нещасних випадків, як пра­вило, проводяться в колективній формі. Розглядаючи їх, слід звер­нути увагу на суб'єкти страхування, порядок укладення договору страхування, обсяг страхової відповідальності страховика, час всту­пу і закінчення строку дії договору, визначення розміру страхової суми, порядок визначення, джерела і строки сплати страхових внесків. Необхідно також розібратися в тому, які права і обов'яз­ки мають суб'єкти страхування, зокрема, які обов'язки на них покладаються у разі настання страхового випадку, як розраховує­ться належна сума виплати і від чого залежить її розмір.

При тимчасовій втраті застрахованою особою працездатності розмір виплачуваної за договором суми залежить від проміжку часу, протягом якого мала місце непрацездатність застрахованої особи, а також від розміру страхової суми, визначеної під час укладення договору. При постійній втраті загальної працездатно­сті внаслідок нещасного випадку розмір виплати становить повну страхову суму, визначену при укладенні договору страхування, або її частину. Треба розібратися, від чого залежить конкретний розмір виплати у цьому випадку.

У разі настання смерті застрахованої особи страховик повинен виплатити страхову суму. Тут важливо розібратися в тому, хто має право її одержати. Разом з тим факт настання нещасного ви­падку ще не є безумовним фактом для виплати страхової суми чи її частини. Це дуже важливо з'ясувати під час самостійного опрацювання цієї теми, а також розібратися у тих випадках, коли страхова компанія відмовляє у виплаті.

Для того щоб отримати належну страхову суму, страхуваль­ник або особи, що мають право на її одержання, повинні подати страховій компанії певні документи, перелік яких треба обов'яз­ково з'ясувати.

Після того, як страховик одержить всі необхідні документи, передбачені договором страхування, а також після завершення обстеження, необхідного для визначення ступеня втрати праце­здатності, страховик протягом визначеного в договорі часу скла­дає страховий акт і здійснює страхову виплату. На змісті й по­рядку складання страхового акта необхідно зосередити увагу.

Обов'язкове страхування від нещасних випадків може бути державним обов'язковим і обов'язковим особистим. Студент по­винен чітко їх розрізняти, з'ясувавши, що покладено в основу та­кого розподілу видів страхування.

Добровільне страхування від нещасних випадків передбачає більш широкі можливості для страхувальника щодо вибору видів страхування. Порядок укладення і обслуговування страхової уго­ди у добровільній формі в цілому аналогічний тому, який засто­совується при обов'язковій формі страхування. Разом з цим, доб­ровільній формі страхування властиві певні особливості, які мають важливе значення для глибокого її розуміння. Саме тому під час вивчення цього питання треба розібратися в суб'єктах доб­ровільного страхування від нещасних випадків, приділити увагу їх правам і обов'язкам. Слід зазначити, що до страхувальників — фізичних осіб — ставляться певні вимоги щодо віку, стану здо­ров'я. Необхідно також з'ясувати, у яких випадках страхувальник і застрахований виступають як одна особа, вказати види страху­вання, при проведенні яких це можливо.

Перш ніж вирішити питання про можливість укладення дого­вору страхування страховик оцінює ризик, пов'язаний з особою і характером діяльності потенційного страхувальника, і якщо це доцільно, то укладає договір страхування.

Важливе значення в роботі страховика по укладенню договору страхування має визначення розміру страхової суми. При цьому слід з'ясувати роль страховика і страхувальника у вирішенні цьо­го питання. Саме тому важливо розібратися в сутності ризиків, які пропонуються для страхування і в підході страхової компанії до їх оцінки, мотивації відхилення ризиків від прийому на стра­хування.

До добровільних видів страхування від нещасних випадків на­лежать індивідуальне страхування громадян від нещасних випад­ків, страхування дітей і школярів від нещасних випадків, колективне страхування працівників за рахунок коштів підприємств тощо.

Деякі страхові компанії при укладенні договору страхування пропонують страхувальникам певні пільги. Ці пільги спрямовані, насамперед, на залучення страхувальників до укладення догово­рів страхування. Необхідно з'ясувати, в чому полягає сутність пільг, які надаються страхувальникам при укладенні договорів страхування від нещасних випадків.

Договір добровільного страхування від нещасних випадків укладається на певний строк, який визначається за домовленістю сторін. Але протягом цього періоду договір страхування може бути припинений за вимогою однієї із сторін. Студент повинен звернути увагу на ті ситуації, коли це стає можливим.

При настанні страхового випадку страхувальник або особи, які мають на це право, повинні звернутися до страхової компанії і по­відомити про його настання, і якщо для цього є підстави, страхо­ва компанія повинна здійснити страхову виплату, розмір якої за­лежить від наслідків страхового випадку для застрахованого.

Розглядаючи добровільну форму страхування від нещасних випадків необхідно врахувати наступне. Страхові компанії мо­жуть пропонувати страхувальникам послуги як індивідуального, так і колективного страхування від нещасних випадків. Ці послу­ги можуть здійснюватися за окремими, розробленими страховою компанією правилами, або єдиними правилами, які враховують особливості як індивідуального, так і колективного страхування. В останньому випадку страхова компанія може доповнити єдині правила страхування особливими умовами, які стосуються окре­мих категорій страхувальників (наприклад, пасажирів, спортсме­нів, дітей).

Під час вивчення питання «Страхування від нещасних випадків» студент повинен розібратися в сутності видів страхування, які проводяться як в обов'язковій, так і в добровільній формах, зосе­редивши увагу на особливостях кожного виду.

Питання 3. Медичне страхування

Методичні поради до вивчення

Самостійна підготовка з цього питання має починатися із визна­чення необхідності медичного страхування. Треба розібратися в передумовах виникнення медичного страхування, а також у його розвитку. Особливу увагу слід приділити сучасному стану медич­ного страхування в Україні.

Неабияке значення має з'ясування суті таких понять, як «медичне страхування» і «страхова медицина».

Для того щоб зрозуміти механізм дії медичного страхування, необхідно звернути увагу на мету, з якою таке страхування про­водиться, його об'єкт, форми проведення.

Слід мати на увазі, що за формою проведення медичне страху­вання може бути як обов'язковим, так і добровільним. Що стосу­ється обов'язкового медичного страхування, то треба з'ясувати, хто координує і контролює його проведення, на яких принципах воно базується і в чому полягає його сутність. Розглядаючи це питання, важливо також звернути увагу на рівень страхового за­безпечення для застрахованих осіб.

Основою для проведення обов'язкового медичного страху­вання є програма медичного обслуговування. Студент повинен розібратися в сутності та змісті цієї програми.

Далі важливо зупинитися на суб'єктах обов'язкового медич­ного страхування: страховиках, страхувальниках, застрахованих та лікувально-профілактичних установах. У зв'язку з цим треба з'ясувати, які вимоги ставляться до страховиків в системі медич­ного страхування, яке їх призначення, а також як страхові медич­ні компанії здійснюють контроль за якістю надання медичної до­помоги лікувально-профілактичними установами. Останнє вима­гає розуміння того, що являє собою якість медичних послуг, а та­кож заходи, що їх повинна застосувати до лікувально-профі­лактичної установи страхова медична компанія у випадку надан­ня нею неякісних медичних послуг.

Важливо звернути увагу і на форми створення страхових ме­дичних компаній та їх сутність.

До суб'єктів обов'язкового медичного страхування, як було вже зазначено, належать страхувальники і застраховані. Студенту треба розібратися в тому, хто може виступати в ролі страхуваль­ників у системі обов'язкового медичного страхування з метою забезпечення послугами різних верств населення, а також у тому, хто вважається застрахованим.

Ще одним суб'єктом обов'язкового медичного страхування є лікувально-профілактичні установи. У зв'язку з цим слід зверну­та увагу на умови, виконання яких робить можливим участь лікувально-профілактичної установи в системі обов'язкового медич­ного страхування.

Далі необхідно з'ясувати, на яких засадах будуються взаємовідносини між суб'єктами обов'язкового медичного страхування, які права і обов'язки вони мають, яку відповідальність несуть один перед одним, як здійснюються розрахунки за надану медич­ну допомогу і між ким.

Розглядаючи питання про обов'язкове медичне страхування, слід мати на увазі, що до його суб'єктів може належати і фонд охо­рони здоров'я. Треба визначитися з тим, коли це може мати місце.

Обов'язкове медичне страхування дає змогу всім громадянам одержати медичну допомогу відповідної якості, але в певних, не­обхідних для підтримання життєдіяльності межах. Саме з цієї причини виникає необхідність у забезпеченні незадоволених пот­реб через систему добровільного медичного страхування.

Як і при обов'язковому страхуванні, в основі добровільного медичного страхування знаходяться певним чином розроблені програми. Треба звернути увагу на те, чим вони розрізняються, чим можуть зацікавити страхувальників.

Розглядаючи питання про добровільне медичне страхування, як і обов'язкове, треба розібратися в суб'єктах страхування. При цьо­му важливо звернути увагу на те, що і в добровільному медичному страхуванні суб'єктами страхування є страховики, страхувальники, застраховані і лікувально-профілактичні установи, але щодо них ця форма медичного страхування має певні особливості.

Добровільне медичне страхування може бути як індивідуаль­ним, так і колективним, тому це питання не повинно залишитися поза увагою студента під час самостійної підготовки з цієї теми, і в його сутності треба розібратися. Слід також звернути увагу і на строки, на які укладаються договори добровільного медичного страхування між страхувальниками і страховиками.

Розглядаючи добровільну форму медичного страхування, важливо зосередити увагу на порядку укладення договору страхування та його змісті, а також на порядку визначення розміру;! страхової суми і страхових внесків, умовах їх сплати.

Студент повинен знати, у яких випадках страхова компанія має право відмовити у страховій виплаті.

Важливе значення для глибокого засвоєння має пи­тання про види добровільного медичного страхування, тому не­обхідно мати чітке уявлення про види страхування, що передба­чають виплати, які не пов'язані з вартістю лікування, і види страхування, що забезпечують їх компенсацію, а також встановити значення цих видів для забезпечення інтересів страхувальників, і

Зарубіжний досвід добровільного медичного страхування, свідчить про те, що страховики пропонують страхувальникам різ-1 ні види страхових полісів, до яких належать універсальний і спеціалізований. Студент повинен добре розібратися в сутності цих полісів, вміти виділити їх специфічні риси і особливості.

­ Для громадян, які від'їжджають за кордон, страхові компанії пропонують укласти договір страхування на випадок раптового захворювання, тілесних пошкоджень, пов'язаних з нещасним ви­падком, а також смерті (асістанс). Треба з'ясувати мету, яка ста­виться при укладенні такого договору, обсяг відповідальності, яку бере на себе при цьому страховик, а також організацію робо­ти страхової компанії при проведенні страхування.

Після того, як студент розбереться в сутності обов'язкового і добровільного медичного страхування, він має порівняти ці дві форми страхового захисту громадян, визначити спільні їх риси і розбіжності.

В сучасних умовах велике значення для України має внесення змін в організацію системи охорони здоров'я, тому студенту слід звернути увагу на ті передумови, які привели до постановки та­кого питання, на різні концепції щодо організації медичного страхування. Як свідчить зарубіжний досвід, медичне страхуван­ня має не лише позитивні сторони, а й негативні, що не повинно пройти поза увагою студента при підготовці з цієї теми.


Питання для поглибленого вивчення

1. Медичне страхування у розвинених країнах

2.Розвиток особистого страхування в умовах монополії дер­жави на ведення страхової справи.

3.Страховий захист життя дітей.

4.Обов'язкові види особистого страхування та їх значення.